0,726

0,986

0,848

більше 0,5

116,8

коефіцієнт фінансової стабільності

0,556

0,973

0,737

більше 1

132,5

коефіцієнт маневреності власними коштами

0,859

0,772

0,327

більше 0,1

38,1

коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами

0,816

0,982

0,64

мін. 0,1

79,4

коефіцієнт заборгованості

-1,380

-70,266

-4,626

0,5

335,2

Показники прибутковості:

коефіцієнт прибутковості власного капіталу

17,779

46,407

29,202

+11,4 в. п.

коефіцієнт прибутковості активів

12,519

45,765

24,795

+12,3 в. п.

Проаналізувавши таблицю, можна зазначити, що показники ліквідності, а саме коефіцієнт загальної ліквідності перевищує оптимальне значення (1-2 і більше) і за результатами 2012 року становить 2,84, а це свідчить про ліквідність балансу ТОВ «Агро-Інвест», коефіцієнт швидкої ліквідності становить 0,14, тоді як оптимальним є значенням в розмірі 0,7-0,8, коефіцієнт абсолютної ліквідності становив 0,005 (оптимальне значення 0,2-0,25). Показники фінансової стійкості переважно перевищують оптимальне значення, виключенням є коефіцієнт фінансової стабільності, який за результатами 2012 року становить 0,73, тоді як оптимальне значення більше 1. Показники прибутковості також збільшуються. Так, коефіцієнти прибутковості власного капіталу та прибутковості активів за результатами 2012 року становили 29,2 та 25,0 відповідно, що на 11 та 12 відсоткових пунктів більше за результати 2010 року.

Наступним етапом є аналіз показників прибутковості та ефективності використання активів (табл. 2.14).

Таблиця 2.14 Показники прибутковості та ефективності використання активів в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Роки	2012 рік у % до:
	2010	2011	2012	2010	20111
1. Валова продукція (у поточних цінах), тис.грн	4118,3	9055,9	9031,5	219,3	99,7
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис.грн	4378	8847,7	9821,1	224,3	111,0
3. Середньорічна вартість необоротних активів, тис.грн	1172	937,25	2601,65	222,0	277,6
4. Середньорічна вартість оборотних активів, тис.грн	2620	2984,5	3314,3	126,5	111,1
5. Операційні витрати, тис.грн	3396,1	7060,6	8444	248,6	119,6
6. Чистий прибуток, тис.грн	421	2050,5	1822,2	432,8	88,9
Рішення
7. Фондовіддача (1/3)	3,51	9,66	3,47	26,2	9,5
8. Коефіцієнт оборотності оборотних активів (2/4)	1,671	2,965	2,963	177,3	100,0
9. Тривалість одного обороту оборотних активів, днів (360/8)	215,441	121,435	121,488	56,4	100,0
10. Рентабельність операційної діяльності, % (6/5)	12,397	29,041	21,580	+9,2 в. п.	-7,5 в. п.
11. Норма прибутку, % [6/(3+4)]	11,102	52,285	30,801	+19,7 в. п.	-21,5 в. п.

Виходячи з отриманих даних з'ясувалось, що норма прибутку за аналізує мий період покращується майже на 20 відсоткових пунктів до рівня 31%, оскільки вартість оборотних і необоротних активів збільшується меншими темпами ніж розмір отриманого чистого прибутку, який за результатами 2012 року збільшився у 4,3 рази до рівня. Рентабельність операційної діяльності становить 22% (за рахунок прибутку, який значно перевищує операційні витрати). Фондовіддача за 2010-2012 роки суттєво не змінилася і становить 3,47 грн. вартості валової продукції на 1 грн. вартості необоротних активів. Середня тривалість одного обороту у 2012 році становить 121,5 дні що на 94 дні менша за 2010 рік.

Таким чином, фінансовий стан ТОВ «Агро-Інвест» є доволі позитивним за результатами 2012 року (хоча дещо знижується якщо порівнювати з 2011 роком).

3. Економічна ефективність використання земельних ресурсів

3.1 Особливості земельної реформи в Україні

Земля завжди була і залишиться в майбутньому основним національним багатством і особливим природним ресурсом. Тому реформування аграрного сектора пов'язане насамперед зі змінами у сфері земельної власності. Земельна реформа -- це комплекс заходів -- правових, соціально-економічних, технічних та організаційних, -- направлених на перебудову земельних відносин через роздержавлення земель, утвердження різних форм власності на неї та розвиток нових організаційних форм господарювання на селі, що функціонують на приватній власності.

Особливістю сучасної земельної реформи є те, що вона є складовою частиною економічної реформи в державі. Ця реформа охоплює реформування не тільки земельних відносин, а і відносин власності на засоби виробництва, і націлена вона на ліквідацію державної монополії власності на землю та інші засоби виробництва, на відродження власника і хазяїна в сільській місцевості. Необхідність реформування земельних відносин в Україні була визнана ще на початку дев'яностих років.

Так, земельна реформа в Україні бере свій початок з 1990 року, коли був прийнятий Земельний кодекс Української РСР, яким було зафіксовано власність на землю у формах довічного успадкованого володіння, постійного володіння, а також формах постійного і тимчасового користування. Прийняття Верховною Радою України Постанови «Про земельну реформу» (15 березня 1991р.) відіграло велике значення для розвитку земельних відносин. Постановою було оголошено, що Земельний фонд України визнавався як об'єкт земельної реформи, завданням якої є перерозподіл земель для рівноправного розвитку різних форм господарювання. В процесі перерозподілу земля передавалася у приватну власність громадянам, колективним сільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям, а у тимчасове користування фізичним і юридичним особам.

Указ Президента Україні від 10 листопада 1994 року “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва” прискорив завершення процесу роздержавлення землі. Передача земель у колективну власність аграрних підприємств стала проміжним етапом земельної реформи в Україні. Вона забезпечувала поступовий, максимально безконфліктний перехід від державної до приватної власності на землю сільськогосподарського призначення.

Логічним продовженням став Указ Президента України від 8 серпня 1995 року “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”, яким передбачався розподіл земель, як правило, без виділення в натурі, переданих у колективну власність недержавних сільськогосподарських підприємств, на земельні частки (паї) і видача членам цих підприємств сертифікатів єдиного зразка, що гарантують право на земельну частку (пай) в землі, яка перебуває у колективній власності. Таким чином володарі сертифікатів отримали право вільного виходу з підприємств із своїми земельними частками (паями) з подальшим виділенням останніх в натурі.

В 2000 р. стала реалізовуватися вимога Указу про заміну сертифікатів на земельну частку (пай) на Державні акти на право приватної власності на землю. Цим самим створилися реальні умови для впровадження в нашій державі повноцінного ринку землі. Важливим кроком у здійсненні земельної реформи на цьому етапі став Указ Президента України «Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001--2005 роки» (30 травня 2001 р.). Передбачений Указом комплекс взаємопов'язаних правових, організаційних, фінансових, науково-технічних та інших заходів має забезпечити прискорення завершення в Україні земельної реформи, а також створити ефективний механізм регулювання земельних відносин та державного управління земельними ресурсами. Основні напрями земельної реформи в Україні на 2011 - 2020 рр. визначено розпорядженням Кабінету

Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1072-р «Про затвердження плану дій з проведення земельної реформи та створення прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення». Цей план передбачає розроблення і подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів законів: щодо спрощення процедури встановлення меж населених пунктів, про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відміни безоплатної приватизації земельних ділянок, про проведення аналізу, систематизації, упорядкування та приведення до єдиного електронного формату кадастрової інформації; проектів постанов про затвердження документів, що регулюють питання ведення державного земельного кадастру, про схвалення Концепції Загальнодержавної програми використання та охорони земель та інші.

Однак позитивні зрушення у реалізації земельної реформи ще не привели до радикального і ефективного оновлення аграрного сектора економіки. Не створено систему законодавчих актів, які б належним чином забезпечували проведення земельної реформи. Не діють механізми вільного обігу земельних ділянок, а отже, не розв'язано і проблеми іпотечного кредитування. Не проведено розмежування земель державної та комунальної власності. Залишається нерозв'язаним одне з найважливіших завдань земельної реформи - формування ринку землі.

Необхідною умовою підвищення ефективності конкурентоспроможності вітчизняного аграрного сектора є логічне і послідовне завершення земельної реформи, глибока перебудова на цій підставі економічних та фінансово-кредитних відносин, тобто утвердження повноцінного обігу земель сільськогосподарського призначення, сучасних механізмів земельно-орендних та іпотечних відносин, ефективних механізмів захисту прав власності на землю. Мова йде про формування ринку землі, що обслуговуватиме потреби аграрного сектора.

Організація повноцінного ринку землі є одним із найважливіших завдань сучасної земельної реформи Україні. Без нього неможливо вважати цілісним і логічно завершеним процес реформування земельних відносин і ринкової економіки в цілому. Організація ринку повинна включати створення інфраструктури ринку землі, консалтингових та ріелтерських підприємств, механізмів забезпечення прозорості на ринку землі, забезпечення функціонування системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмеження, державне регулювання діяльності фізичних і юридичних осіб у сфері оцінки земель і землевпорядкування.

3.2 Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва

Важливим ресурсом сільськогосподарських підприємств є земля.

Земля в сільськогосподарському виробництві виступає в якості головного засобу виробництва. Вона є основною виробничої діяльності та найважливішою умовою існування людського суспільства. У порівнянні з іншими засобами виробництва, використовуваними в сільському господарстві, земля має специфічні особливості.

Земельні ресурси аграрних підприємств - це землі сільськогосподарського призначення, що надані для потреб сільськогосподарського виробництва або призначені для таких цілей (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Склад і структура земельного фонду ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Площа, га	Структура, %	Відхилення 2012 року від (+,-), га
	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2011
1. Загальна земельна площа	2640	2640	2640	100	100	100	-	-
2. Сільськогосподарські угіддя	2619,8	2061	2620	99,2	78,1	99,2	0,2	559,0
3. в тому числі: рілля	2006	2006	2006	76,0	76,0	76,0	-	-

З наведених даних у таблиці можна зробити висновок, що за 2010-2012 роки розмір загальної земельної площі не змінюється - 2640 га, з них сільськогосподарські угіддя у структурі становлять 99,2% (2620 га), в тому числі рілля - 76% (2006 га).

Наступним етапом є визначення та аналіз ефективності використання земель. Для цього розраховують структурні, натуральні та вартісні показники (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Показники ефективності використання земель в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Роки	2012р. у % до:
	2010	2011	2012	2010	2011
1. Виробництво продукції рослинництва, ц:
а) зерна	2061	24437	29198	1416,7	119,5
б) соняшнику	6397	11243	9063	141,7	80,6
2. Виробництва продукції тваринництва, ц:
а) жива маса всіх видів тварин	97	182	199	205,2	109,3
б) жива маса ВРХ	82	145	146	178,0	100,7
в) жива маса свиней	13	36	52	400,0	144,4
3. Молоко, ц	2204	1283	1060	48,1	82,6
4. Площа посівів зернових культур, га	201	713	1388	690,5	194,7
5. Валова продукція (у поточних цінах), тис.грн	4118,3	9055,9	9031,5	219,3	99,7
6. Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис.грн	4378	8847,7	9821,1	224,3	111,0
Розрахунки
А. Структурні, %
7. Рівень освоєності	99,2	78,1	99,2	100,0	127,1
8. Рівень розораності	76,6	97,3	76,6	100,0	78,7
Б. Натуральні
9. Виробництво на 100 га с.-г. угідь, ц:
а) молока	84,1	62,3	40,5	48,1	65,0
б) приросту живої маси усіх видів тварин	3,7	8,8	7,6	205,1	86,0
10. Виробництво на 100 га ріллі,ц:
а) зерна	102,7	1218,2	1455,5	1416,7	119,5
б) соняшнику	318,9	560,5	451,8	141,7	80,6
в) приросту живої маси свиней	0,6	1,8	2,6	400,0	144,4
11. Урожайність, ц/га:
а) зерна	10,3	34,3	21,0	205,2	61,4
б) соняшнику	13,1	23,9	35,0	268,0	146,3
В. Вартісні
12. Виробництво на 100 га с.-г. угідь, тис.грн:
а) валової продукції сільського господарства	157,2	439,4	344,7	219,3	78,5
б) чистого доходу (виручки)	167,1	429,3	374,9	224,3	87,3

Проаналізувавши показники ефективності використання земель можна зазначити, що більшість натуральних та вартісних показників за аналізуємий період покращуються. Так, виробництво продукції рослинництва і тваринництва, а саме зерна, соняшнику у 14,2 та 1,4 рази відповідно. Виключенням є лише виробництво молока, де зменшення становлять у 2,1 рази. Спостерігається збільшення урожайності зернових культур на 105% до рівня 21 ц/га та соняшнику у 2,7 рази до 35 ц/га. Структурні показники, рівень освоєності та розораності суттєвих змін не мали і у 2012 році становили 92,6 та 76,6% відповідно. На 100 га с.-г. угідь збільшується розмір валової продукції у 2,2 рази до рівня 344,7 тис.грн, виручки від реалізації у 2,2 рази до 374,9 тис.грн.

Детальніше проаналізувати виробництво продукції рослинництва дозволяє таблиця 3.3.

Таблиця 3.3 Обсяг і питома вага виробництва продукції рослинництва в ТОВ «Агро-Івест» за 2010-2012 роки

Показник	Роки	2012 рік у % до:
	2010	2011	2012	2010	2011
1. Валова продукція сільського господарства, тис.грн	4118,3	9055,9	9031,5	219,3	99,7
2. в тому числі валова продукція рослинництва	2949,3	7987,8	7787,0	264,0	97,5
3. Сума витрат на основне виробництво, тис.грн	3396,1	7060,6	8444,0	248,6	119,6
4. в тому числі витрати на виробництво продукції рослинництва	2439,3	6095,2	6787,1	278,2	111,4
5. Сума прямих затрат праці у сільському господарстві, тис. люд.-год.	35950	39710	40430	112,5	101,8
6. в тому числі прямих витрат праці у рослинництві	17029	27797	28301	166,2	101,8
7. Питома вага продукції рослинництва, %	71,6	88,2	86,2	14,6	-2,0
8. Питома вага витрат рослинництва у загальній сумі витрат на основне виробництво, %	71,8	86,3	80,4	8,6	-5,9
9. Питома вага прямих затрат праці рослинництва у цілому, %	47,4	70,0	70,0	22,6	0,0

Виходячи з даних таблиці про обсяг і питому вагу виробництва продукції рослинництва ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012роки, можна зробити висновок, що валова продукція збільшилась у 2,2 рази, сума витрат на основне виробництво в 2012 році становить 8,4 млн. грн., а сума затрат праці збільшилась у 1,1 рази до рівня 40,4 млн.грн. Питома вага продукції рослинництва становить 86,2%, витрат рослинництва у загальній сумі витрат на основне виробництво - 80,4%, прямих затрат праці рослинництва - 70%.

Наступним кроком є аналіз посівних площ, а також урожайності в ТОВ «Агро-Інвест»(табл. 3.4 - 3.5).

Таблиця 3.4 Розмір і структура посівних площ в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Площа, га	Структура, %	2012 рік у % до:
	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2011
1. Зернові та зернобобові, всього	201	713	1388	29,1	60,3	84,3	690,5	194,7
з них: а) пшениця озима	-	354	307	-	29,9	18,6	-	86,7
в) жито	-	-	95	-	-	5,8	-	-
г) гречка	45	41	107	6,5	3,5	6,5	237,8	261,0
д) кукурудза на зерно	60	130	351	8,7	11,0	21,3	585,0	270,0
з) ячмінь ярий	96	91	202	13,9	7,7	12,3	210,4	222,0
к) горох	-	-	114	-	-	6,9	-	-
овес	-	97	136	-	8,2	8,3	-	140,2
просо	-	-	76	-	-	4,6	-	-
2. Технічні культури, всього	490	470	259	70,9	39,7	15,7	52,9	55,1
з них: а) соняшник	490	470	259	70,9	39,7	15,7	52,9	55,1
Всього посівів	691	1183	1647	100,0	100	100	238,4	139,2

Дослідивши дані про розмір і структуру посівних площ ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки, можна зробити висновок, що у 2012 році площа посівів усіх культур становить 1647 га, з них зернові та зернобобові займають 84%, а технічні культурі - 16%. Найбільшу питому вагу у структурі посівів у 2012 складають озима пшениця та кукурудза на зерно - 19% (307 га) та 21% (351 га) відповідно.

Таблиця 3.5 Урожайність і валовий збір сільськогосподарських культур в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Показник	Валовий збір, ц	Урожайність, ц/га	Урожайність 2012 р. у % до:
	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2011
1. Зернові та зернобобові, всього	2061	24437	29198	10,3	34,3	21,0	205,2	3,0
з них: а) пшениця озима	-	10415	7579	-	29,4	24,7	-	83,9
в) жито	-	-	1810	-	-	19,1	-	-
г) гречка	270	662	843	6,0	16,1	7,9	131,3	48,8
д) кукурудза на зерно	600	6842	9931	10,0	52,6	28,3	282,9	53,8
з) ячмінь ярий	1191	2738	3945	12,4	30,1	19,5	157,4	64,9
к) горох	-	-	1791	-	-	15,7	-	-
овес	-	3780	2821	-	39,0	20,7	-	53,2
просо	-	-	478	-	-	6,3	-	-
2. Технічні культури, всього	6397	11243	9063	13,1	23,9	35,0	268,0	146,3
з них: а) соняшник	6397	11243	9063	13,1	23,9	35,0	268,0	146,3
Всього посівів	8458	35680	38261	12,2	30,2	23,2	189,8	77,0

Проаналізувавши урожайність і валовий збір сільськогосподарських культур ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012роки, можна сказати наступне: валовий збір у 2012 році становить 38261 ц, в тому числі зернові та зернобобові - 29198 ц і соняшник - 9063ц. Найбільшу урожайність займають кукурудза на зерно, пшениця озима та овес - 28,3 ц/га, 24,7 ц/га та 20,7 ц/га відповідно.

3.3 Шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів

Земля є головним засобом виробництва в сільському господарстві ефективність її використання впливає на результати господарювання. Земля, на відміну від інших засобів виробництва, не відтворюється, але коригуються її якісні властивості. Як головний засіб виробництва в сільському господарстві, вона має ряд особливостей. За правильного і раціонального використання земля у процесі виробництва підвищує свою родючість, а тому є вічним засобом.

Можна виділити такі основні напрями підвищення економічної ефективності використання землі в сільському господарстві:

система заходів щодо підвищення родючості земель;

охорона ґрунтів від ерозії та інших руйнівних процесів;

зменшення площ земель, які випадають із сільськогосподарського обороту;

використання сучасної науково-обгрунтованої сівозміни;

застосування норм при внесенні добрив (мінеральних, органічних, сидеральних);

своєчасний догляд за культурами (зрошення, вапнування, меліорація та інше)

використання якісного продуктивного посадкового матеріалу;

залучення до виробництва висококваліфікованого персоналу.

Різноманітність природних умов зумовлює необхідність впровадження науково обґрунтованої системи ведення сільського господарства, яка передбачає підвищення родючості ґрунтів, поліпшення якісного стану сільськогосподарських угідь. Тому головною складовою частиною системи ведення сільського господарства є система землеробства.

Велике значення має ефективність використання меліорованих земель. У сільському господарстві України використовується 2,6 млн. га зрошуваних і 3,2 млн. га осушених земель.

Економічна ефективність використання виробничих ресурсів рослинництва значною мірою залежить від рівня родючості ґрунтів. Динаміка вмісту гумусу в ґрунтах різних зон України свідчить про те, що вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур в умовах бездефіцитного балансу гумусу потребує збільшення застосування органічних добрив у середньому на 18 %.

Важливим напрямом підвищення економічної ефективності використання землі є охорона ґрунтів від ерозії та інших руйнівних процесів.

Необхідно продовжити освоєння науково обґрунтованих систем ведення господарства, розширити застосування ґрунтозахисних систем і методів обробітку землі та протиерозійних заходів. Необхідно займатись підвищенням родючості ґрунтів і охороною їх від вітрової і водної ерозії, не допускати засолення, заболочування і заростання земель бур'янами, а також інших процесів, які погіршують стан ґрунту.

Комплексна система охорони земель передбачає впровадження ґрунтозахисних сівозмін, плоскорізного обробітку ґрунту, ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, полезахисного лісонасадження та проведення інших протиерозійних заходів.

Нині ведуться дослідження по розробці і застосуванню ґрунтозахисної безплужної системи землеробства. Вона включає такі взаємопов'язані ланки-системи: безплужний обробіток ґрунту, органо-мінеральну систему удобрення, захист рослин, систему протиерозійних машин і знарядь, застосування сівозмін та інтенсивних районованих сортів.

Ґрунтозахисна безплужна система має забезпечити інтенсифікацію рослинницьких галузей, відтворення і підвищення родючості ґрунту, що сприятиме збільшенню врожайності сільськогосподарських культур, зменшенню затрат праці і коштів на одиницю вирощеної продукції.

Впровадження ґрунтозахисних систем землеробства в сучасних умовах має виняткове економічне і соціальне значення, зумовлене життєвою необхідністю збереження землі як засобу виробництва і незамінного середовища розвитку людського суспільства. Щороку за рахунок зростання ярів площа ріллі в Україні істотно зменшується, а внаслідок ерозійних процесів з полів і пасовищ виноситься і втрачається понад 3,5 млн. т мінеральних добрив (у перерахунку на 100 % поживних речовин). Для відновлення втрат гумусу треба вносити щороку понад 100 млн. т. перегною.

Ці та багато інших заходів щодо підвищення ефективності використання землі можуть бути ефективно впроваджені за умови вивчення її якості, регіональних особливостей сільськогосподарського виробництва, економічних і правових умов господарювання. Реалізація зазначених заходів є основою успішного розвитку всіх галузей сільського господарства, підвищення добробуту народу і зміцнення економіки країни.

На розвиток і ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах величезний вплив роблять реалізація продукції і одержувані при цьому фінансові результати. Процес реалізації продукції, виготовленої підприємством, є найважливішим у його діяльності, так як завершуючи оборот коштів підприємства, він дозволяє відшкодувати витрати і виконати зобов'язання перед бюджетом по податкових платежах, позабюджетними фондами, установами банків за отриманими кредитами, постачальниками і кредиторами, з оплати праці членів колективу та іншими кредиторами.

Якщо не забезпечений своєчасний і вигідний збут, то дуже складно, а часто і неможливо розширювати виробництво продукції. Виходячи з цього, в сучасних умовах значно посилено значення бухгалтерського обліку реалізації продукції і фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств.

У процесі реалізації продукції формується найважливіший показник економічної ефективності діяльності підприємства прибуток (збиток).

Його формують сума грошових надходжень, одержана підприємством від продажу сільськогосподарської продукції, та затрати, пов'язані з його виробництвом і реалізацією.

Виручка від реалізації залежить від обсягів товарної продукції та ціни на неї, ціна ж значною мірою - від попиту і пропозиції на кожний окремий вид продукції, що виробляє підприємство, її якості, каналів реалізації, строків реалізації та ін.

Ефективність виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки зазначена у таблиці 3.6.

В таблиці наведені показники, що характеризують рівень економічної ефективності виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції ТОВ «Агро-Інвест», а саме: виручка від реалізації продукції , повна собівартість реалізованої продукції, прибуток (збиток), рівень рентабельності. Виручка від реалізації сільськогосподарської продукції і послуг підвищилась і у 2012 році склала 8,6 млн.грн, але зросла і повна собівартість реалізованої продукції до 8,1 млн.грн. На даний момент підприємство є прибутковим. У 2012 році прибуток становив 498,4 тис. грн., що на 3,2 рази менше за попередній, 2011 рік. Рівень рентабельності виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції становить 6,1 % (в тому числі по рослинництву - 15% та рівень збитковості по тваринництву - 33%).

Таблиця 3.6 Ефективність виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції в ТОВ «Агро-Інвест» за 2010-2012 роки

Галузі і види продукції	Виручка від реалізації продукції, тис.грн.	Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	Прибуток (+), збиток(-), тис.грн.	Рівень рентабельності, %
	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2011	2012
1. Продукція рослинництва, всього	2645,5	7076,1	7276,5	1796,5	5466,2	6340,4	849	1609,9	936,1	47,3	29,5	14,8
в т. ч. зернові та зернобобові	465	3600,4	3821,8	277	2931,3	4206,7	188	669,1	-384,9	67,9	22,8	-9,1
3. з них: а) пшениця озима	-	1450,8	909,2	-	1269,6	1087,7	-	181,2	-178,5	-	14,3	-16,4
б)жито	-	-	207,2	-	-	217,6	-	-	-10,4	-	-	-4,8
в)гречка	171,8	417,7	230,7	161,2	333,5	277,6	10,6	84,2	-46,9	6,6	25,2	-16,9
г) кукурудза на зерно	-	648,7	1365,9	-	543,2	1494,6	-	105,5	-128,7	-	19,4	-8,6
д)ячмінь ярий	293,2	384,9	459,2	115,8	368,3	545,8	177,4	16,6	-86,6	153,2	4,5	-15,9
ж) горох	-	-	352,3	-	-	276,2	-	-	76,1	-	-	27,6
з) овес	-	698,3	297,3	-	416,7	307,2	-	281,6	-9,9	-	67,6	-3,2
4. Соняшник	2089,5	3471,4	3454,7	1416,5	2526,8	2133,7	673	944,6	1321	47,5	37,4	61,9
5. Інша продукція рослинництва	91	4,3	-	103	8,1	-	-12	-3,8	-	-11,7	-46,9	-
6. Продукція тваринництва, всього	807,7	436,5	1054,7	1121	590,7	1569,4	-313,3	-154,2	-514,7	-27,9	-26,1	-32,8
7. М'ясо ВРХ	-	35,8	165,8	-	54,3	433,9	-	-18,5	-268,1	-	-34,1	-61,8
8. М'ясо свиней	-	-	98,7	-	-	276,2	-	-	-177,5	-	-	-64,3
9. М'ясо овець	-	-	8,5	-	-	11,6	-	-	-3,1	-	-	-26,7
10. Молоко	327,3	231,3	199,2	308,6	319,9	449,5	18,7	-88,6	-250,3	6,1	-27,7	-55,7
11. Інша продукція тваринництва	480,4	169,4	582,5	812,4	216,5	398,2	-332	-47,1	184,3	-40,9	-21,8	46,3
12. Послуги в сільському господарстві	404,4	332,3	296,2	267,3	202	219,2	137,1	130,3	77	51,3	64,5	35,1
13. Продукція сільського господарства і послуги, всього	3857,6	7844,9	8627,4	3184,8	6258,9	8129	672,8	1586	498,4	21,1	25,3	6,1

Висновки та пропозиції

1. Земельні ресурси є основою матеріального і духовного виробництва. Від характеру і рівня ефективності використання землі залежить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва і матеріальне благополуччя народу. Земельні ресурси необхідні всім галузям народного господарства, однак їх роль у різних сферах суспільного виробництва не однакова. Особливістю землі є її родючість, яка піддається впливу людини і на чому ґрунтується використання землі як основного засобу виробництва в сільському господарстві. Родючість якісно відрізняє її від усіх інших засобів виробництва. Завдяки родючості, земля має ту специфічну особливість, через яку прийнято називати її продуктивною силою.

2. Наступна властивість - родючість землі на різних територіях різна, що потребує диференційованого підходу до окремих зон країни і сільськогосподарських виробників при встановленні податку на землю, плануванні розміщення галузей сільськогосподарської продукції, а також при порівняльній оцінці господарської діяльності агроформувань, розташованих в різних природних умовах. Оскільки в різних місцях ділянки землі мають неоднакові кількісні і якісні характеристики, це при рівних затратах праці і коштів на одиницю площі дає змогу отримувати різну кількість продукції. Вказана особливість призводить до неоднакової віддачі вкладених засобів і сприяла виникненню в сільському господарстві диференціальної ренти.

Раціональне використання земельних ресурсів передбачає оптимізацію розмірів земельних ділянок, досягнення економічно доцільного і екологічно безпечного рівня віддачі від одиниці цих ресурсів, дотримання збалансованості і необхідного рівня вмісту поживних речовин у ґрунті, запобігання різним видам ерозії, запровадження енергоощадних біологізованих та екологічно безпечних технологій обробітку ґрунту і вирощування сільськогосподарських культур та тварин, науково обґрунтоване проведення меліоративних заходів та застосування хімічних засобів

3. Об'єктом дослідження є використання земельних ресурсів в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» Дергачівського району Харківської області.

Основні показники розміру підприємства на кінець 2012 року є такі: середньорічна чисельність працівників становить 20 осіб, в тому числі в рослинництві працює 14 чол., у тваринництві - 6 чол.; розмір річного чистого доходу (виручки) від реалізації продукції - майже 10 млн.грн.; загальна земельна площа займає 2640 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя 2,6 тис.га та із них ріллі 2006 га; вартість необоротних та оборотних активів на 01.01.2013 року становить 7,4 млн.грн; коефіцієнт спеціалізації дорівнює 0,169, тобто підприємство є багатогалузевим, спеціалізується в рослинництві на виробництві пшениці озимої, кукурудзи на зерно та ячменю, в тваринництві - молока, м'яса великої рогатої худоби та вирощуванні свиней.

4. Показниками фінансового стану та економічної ефективності діяльності підприємства є такі: рівень рентабельності виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції становить 6,1 % (в тому числі по рослинництву - 15% та рівень збитковості по тваринництву - 33%); сукупний рівень рентабельності по підприємству становить 11%; норма прибутку - 31%, що означає розмір отриманого чистого прибутку на кожну гривню вартості необоротних та оборотних активів підприємства; коефіцієнт платоспроможності - 5,6, тобто підприємство є платоспроможнім за рахунок значного розміру нерозподіленого прибутку в пасиві балансу.

5. Відносно ефективності використання земельних ресурсів в ТОВ «Агро-Івест» за 2010-2012 роки зазначимо: загальна земельна площа займає 2640 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя 2620 га та із них ріллі 2006 га; натуральні та вартісні показники покращуються, виробництво продукції рослинництва і тваринництва, а саме зерна, соняшнику у 14,2 та 1,4 рази відповідно, виключенням є лише виробництво молока, де зменшення становлять у 2,1 рази; збільшується урожайність зернових культур на 105% до рівня 21 ц/га та соняшнику у 2,7 рази до 35 ц/га; структурні показники, рівень освоєності та розораності суттєвих змін не мали і становили 92,6 та 76,6% відповідно. На 100 га с.-г. угідь збільшується розмір валової продукції у 2,2 рази до рівня 344,7 тис.грн, виручки від реалізації у 2,2 рази до 374,9 тис.грн; обсяг і питома вага виробництва продукції рослинництва збільшилась у 2,2 рази; валовий збір 38261 ц; площа посівів усіх культур збільшилась у 2,4 рази.

6. До недоліків ефективності використання земельних ресурсів можна віднести, по-перше, не відповідність нормативної структури посівних площ, по-друге, відсутність зацікавленості керівництва, щодо здійснення витрат на систему заходів підвищення родючості земель, а також її охорони від руйнівних процесів, по-третє, не використовуються норми при внесенні добрив.

7. До числа пропозицій можна віднести:

- необхідність використання науково-обгрунтованої сучасної сівозміни;

- система заходів щодо підвищення родючості земель;

- продовжувати тенденцію до зменшення посівних площ соняшнику до оптимального рівня у 15% в структурі посівної площі;

- охороняти ґрунти від ерозії та інших руйнівних процесів;

- зменшення площ земель, які випадають із сільськогосподарського обороту;

- застосовувати норми при внесенні добрив;

- своєчасно здійснювати догляд за культурами.

Размещено на Allbest.ru