Організаційно-економічний механізм комерціалізації науково-технічних розробок

Активізація технологічного трансферу в Україні потребує створення розгалуженої мережі агенцій технологічного трансферу із приєднанням до міжнародних угод і національних патентних банків даних. Трансферні організації повинні забезпечити активне інформаційно-пошукове, експертно-аналітичне та юридичне супроводження комерціалізації вітчизняних розробок. Зазначені заходи збільшать можливості виведення на світові ринки об'єктів промислової власності та активізуватимуть процеси інтеграції України до світової наукової спільноти.

Структура різних видів охоронних документів на об'єкти промислової власності повинна відповідати оптимальному кількісному співвідношенню, яке було виявлено при аналізі систем охорони інтелектуальної власності в розвинених країнах світу. Структура об'єктів промислової власності в Україні має суттєві диспропорційні відхилення та відмінності від середньосвітових показників, на основі чого зроблено висновки про те, що не дивлячись на збільшення номінальної кількості науково-технічний рівень патентів погіршується через зниження частки високотехнологічних розробок, які відповідають світовому рівню. Більша частина вітчизняних винаходів не доведена до стадії промислового застосування, або характеризується низьким ринковим потенціалом, а технологічне оновлення промислових підприємств відбувається головним чином за рахунок дрібних поліпшуючих інновацій.

Інноваційна інфраструктура як елемент організаційної складової механізму комерціалізації науково-технічних розробок вимагає активної участі держави у підтримці свого формування та розвитку. Вітчизняні технопарки, бізнес-інкубатори та інноваційні центри не досягають високих економічних показників функціонування через недосконалість законодавства та нестачу у менеджерів середньої і вищої ланок фахової освіти в сфері управління інноваційними процесами. Неузгодженість дій інституцій інноваційної інфраструктури запропоновано долати шляхом організації управлінсько-координаційних компаній, які б власною посередницькою діяльністю активізували комерціалізацію науково-технічних розробок .

Нормативно-правове забезпечення інноваційної діяльності в Україні потребує вдосконалення та адаптації до світових стандартів. Дія законодавчих актів в інноваційній сфері ускладнюється через неточність формулювання та трактування базових теоретичних понять в інноваційній сфері; недосконалість сутності окремих статей та підпунктів; відсутність механізму виконання законів та контролю за їх дотриманням державними установами. Для подолання вказаних недоліків розроблено комплекс пропозицій, врахування яких дозволить активізувати інноваційні процеси та узгодити інтереси суб'єктів інноваційної діяльності з органами державної влади; приведення законів у сфері охорони інтелектуальної власності до європейських стандартів дозволить значно розширити можливості експорту вітчизняної високотехнологічної продукції.

Розвиток відносин з приводу впровадження науково-технічних розробок та інтенсифікації інноваційних процесів на сучасному етапі розвитку світової економіки призводить до виникнення нових явищ у функціонуванні економічних систем, які ще недостатньо теоретично обгрунтувані та проаналізовані. Виникають нові організації, які класифіковано як “інноваційних посередників”, оскільки останні, не беручи безпосередньої участі у створенні інновації, оптимізують напрями руху та обсяги фінансових, інформаційних, матеріально-технічних і людських ресурсів з метою комерціалізації науково-технічних розробок. Проведений аналіз виявив, що ефективність інноваційного процесу збільшується у 3-5 разів при залученні інноваційного посередника як керуючого елементу у системі взаємовідносин між учасниками інноваційних проектів та контрагентами ліцензійних угод. Через високу ефективність функціонування запропоновано створення національної мережі інноваційного посередництва на базі існуючих організацій і установ науково-технічної та інноваційної сфери.

Реалізація інноваційного шляху розвитку національної економіки є можливою лише за умов активної підтримки вітчизняної фундаментальної науки за визначеними державними пріоритетами із одночасним формуванням організаційно-економічного механізму комерціалізації отриманих науково-технічних розробок. Активізація застосування сучасних методів комерціалізації повинна базуватись на розбудові інноваційної інфраструктури, зокрема таких її елементів, як інноваційне посередництво. Інноваційне посередництво як системоутворюючий елемент спроможне об'єднати складові організаційно-економічного механізму комерціалізації науково-технічних-розробок в узгоджену систему розробки, впровадження та ринкової реалізації нових технологій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ