Економічний механізм управління морським природокористуванням

Розроблено сценарії розвитку нетрадиційної морської енергетики. За прогнозом до 2010 року економія органічного палива може скласти до 2,3 млрд. Умовних тонн, що дозволить задовольнити потреби приморського регіону в енергоресурсах на 10 % і, приблизно, на 10 % скоротити викиди шкідливих речовин в атмосферу. Нами встановлено, що за економічними критеріями морські нетрадиційні об'єкти (морські хвильові, теплонасосні станції) конкурентноздатні з традиційними, а за екологічними - це практично “екологічно чисті” виробництва. Аналіз сценаріїв розвитку нетрадиційної енергетики показав, що в противагу нині домінуючим поглядам на пріоритетність розвитку сонячної і вітрової енергетики, варіанти морської енергетики за економіко-екологічними оцінками мають більше переваг. Обґрунтовано, з економіко-екологічної точки зору, перспективні напрямки використання гідрологічних ресурсів моря у вирішенні проблеми водопостачання приморського регіону.

У дев'ятому розділі “фінансово-інвестиційні та організаційні інструментарії активізації екопідприємництва в морському природокористуванні” міститься комплекс досліджень щодо обґрунтування регіональних інструментаріїв стимулювання морської екологічної діяльності. Виявлено особливості і тенденції процесу фінансового забезпечення реалізації стратегії територіального управління в морському природокористуванні. Встановлено, що в морському природокористуванні позитивні тенденції національної екологічної політики (законодавчо встановлений порядок надходження і розподілу екологічних платежів, а також широкі повноваження місцевих органів влади в коректуванні розмірів екологічних платежів і стягнутих збитків) залишаються номінальними. Так із загальної величини екологічних витрат на охорону, раціональне використання морських ресурсів виділяється лише 1,2 %, у той час як частка морегосподарського сектору в економіці країни складає 10-15 %. Нами рекомендовано віднести прибережні морські акваторії до категорії місцевих ресурсів, що забезпечить надходження платежів за користування морськими просторами до місцевих бюджетів. Запропоновано також процедурну схему планування мореохоронних інвестиційних програм, що, на нашу думку, є основою розподілу екологічних надходжень між різними рівнями ієрархії управління.

В роботі обґрунтовано і сформульовано стратегічні напрямки інвестиційної політики в морському природокористуванні на підставі авторського трактування організаційно-господарської структури морської екологічної сфери діяльності і узагальнення закордонного досвіду. Визначено пріоритетність екологізації сфери матеріального виробництва і розроблено напрямки екологоорієнтованої перереструктуризації машинобудівного комплексу приморського регіону.

Для підвищення конкурентності, якості екологічних послуг в дисертації досліджено процес демонополізації екологічної сфери діяльності з малого і середього бізнесу, який заснований на деструктуризації великих господарських утворень з виділенням підрозділів з діяльністю екологічної спрямованості. Розроблено сценарії розширення ринку пропозицій і ціноутворення.

В напрямку активізації екологічної підприємницької діяльності на місцевих рівнях автором запропоновано підвищення ролі місцевих природоохоронних органів з доданням їм інжинірингових функцій шляхом створення при них мобільних високопрофесійних колективів, що функціонують на принципах самофінансування. Зазначена організаційно-економічна форма буде сприяти позавідомчому, більш репрезентативному підходу до прийняття морегосподарських рішень.

Для створення умов інвестиційної привабливості екологічної сфери діяльності в роботі обгрунтовується створення територіальних екологічних банків чи екологічних відділів у діючій банківській системі. Досліджено можливі джерела грошових надходжень до екологічного банку, серед яких найважливіша роль відведена бюджетним вкладенням (кошти екологічних фондів, спеціальних рахунків), що мають виконувати роль гаранта приватних внесків і стабільності одержання дивідендів, нівелюючи більш низький відсоток кредитної ставки в порівнянні з комерційними банками. Кредитну ставку екобанку нами рекомендується встановлювати з дотриманням міжгалузевого принципу адекватності одержання доходів від вкладених коштів. При цьому передбачається можливість установлення диференційованих за напрямками екологічної діяльності кредитних ставок.

Обґрунтовано організаційно-економічні інструментарії активізації розвитку малого і середнього бізнесу в енерго- і водопостачанні на базі залучення нетрадиційних морських ресурсів.

Висновки

В дисертації проведено теоретичне узагальнення і по новому вирішено проблему економічного управління морським природокористуванням на основі досліджень, що базуються на якісно новій ідеології розвитку морського ресурсокористування за моделлю перехідного до сталого розвитку суспільства, що відповідає концепції “екологізації економічних відносин”. На відміну від існуючих розробок у цій галузі, запропонована методологія побудови економічного механізму виходить з необхідності системного генерування сукупності економічних форм і методів в окремі інструментарії з метою виконання ними визначених функцій в процесі екологоорієнтованого управління морським природокористуванням. У цьому зв'язку був потрібний високий ступінь теоретичної обґрунтованості методології економічних інструментаріїв, що виключає їхнє дублювання і спрямований на посилення регулюючої функції управління, на більш повне урахування просторової неадекватності МПРП. Теоретико-прикладні результати проведеного дослідження є фундаментальними основами формування нового наукового напрямку “Економіки і управління морським природокористуванням” і вирішення найважливішої державної задачі - інституціонального управління морським природокористуванням.

Найбільшу значимість мають наступні результати дослідження.

Нові доктрини економічного управління морським природокористуванням виходять із системного зображення даного процесу. Визначено проблемно-орієнтований характер процесу управління і провідну в ньому роль економічного механізму як системи інструментаріїв цілеспрямованого впливу на економіко-екологічні відносини в морському природокористуванні. Розкрито дефініції категоріального і загальнопонятійного апарату, що використовується. Виявлено специфічні особливості керованої системи “суспільство-морське середовище”, що обумовлені просторовістю морських екосистем, підвищеною їхньою екологічною уразливістю, видовим розмаїттям МПРП. Встановлено необхідність удосконалювання територіально-організаційної структури управління з оптимізацією всіх рівнів ієрархії в управлінській діяльності. Визначено просторові границі сфер домінуючого впливу, а також функціональні задачі державного і місцевого рівнів. Установлено, що економічний механізм має охоплювати практично усі види морського ресурсокористування, мати регулюючий характер для максимального нівелювання несприятливих впливів прямих і зворотних зв'язків у системі “суспільство-морське середовище”.

Визначено закономірності розвитку екологічної ситуації в Азово-Чорноморському басейні під впливом антропогенних факторів; виявлено тенденції розвитку регіональної економіки, що обумовлюють екологічні трансформації; оцінено потенційні можливості розвитку традиційних і нетрадиційних видів морського ресурсокористування; сформульовано задачі економічного управління на різних рівнях ієрархії з позицій проведеної систематизації МПРП.

Обґрунтовано і сформульовано інноваційні напрямки розвитку національної політики морського природокористування: стратегія територіального управління, що полягає у підвищенні ролі місцевого управління у вирішенні морських екологічних проблем; стратегія формування морської екоіндустрії, що передбачає створення екологічно безпечних умов соціально-економічного розвитку приморського регіону на якісно новій екотехногенній основі; стратегія ресрсно-екологічної безпеки в водо- та енергозабезпеченні на підставі нетрадиційного морського ресурсокористування; концепція економічного механізму управління морським природокористуванням, що спрямована на забезпечення стабільних джерел фінансування регіональних і місцевих екологічних програм, попередження подальшої деградації МПРП шляхом обмеження (регламентації) найбільш шкодоємних видів діяльності та реалізації принципів безконфліктності в морському ресурсокористуванні, стимулювання розвитку морської екологічної сфери діяльності на базі диверсифікованості джерел інвестування.

Теоретично обґрунтовано реалізацію принципів сталого розвитку в морському природокористуванні: обґрунтовано концепцію проблемно-орієнтованого управління; досліджено розвиток взаємин у системі “суспільство - морське середовище”, що виражається в екологізації економічних відносин на основі процесів формування трьохланкової структури морегосподарської діяльності і включення екологічних факторів до системи фінансово-економічних відносин; обґрунтовано принципи збалансованого розвитку морського природокористування, що націлені на здійснення морського ресурсокористування в межах екологічної ємності морських екосистем.

На основі проведеного узагальнення і оцінки інституціонального управління морським природокористуванням встановлено: теоретична необґрунтованість методологічних основ окремих економічних інструментаріїв, що обумовлює дублюючу, а найчастіше - парадоксальну їхню дію; відсутність однозначності в трактуваннях прибережних територій, що сприяє можливості множинності їхніх оцінок, а отже, виникненню прецедентів для арбітражних процесів; вкрай обмежене урахування специфічних особливостей морського природокористування; не повне включення морських ресурсів до системи платності, що обумовлює нерівні економічні умови функціонування на суші та на морі і суперечить основним принципам Закону України “Про оподатковування”. В результаті сучасному інституціональному управлінню морським природокористуванням більш властивий фрагментарний і фіскальний характер, ніж регулюючий.

Методологія економічного механізму обґрунтована з позицій теоретичного дослідження процесів екологізації економічних відносин. Надано авторське бачення змісту таких понять як “екологічні витрати” і “шкода” для різних типів і моделей розвитку суспільства. Обґрунтовано оптимальну величину екологічної складової в макро- і мікроекономічних показниках. Виявлено сукупність інструментаріїв якісного і кількісного управління морським природокористуванням, що покладена в основу розробленої автором структури економічного механізму. Обґрунтовано цілеполягаючі функції і методологічні основи інструментаріїв. При цьому визначено провідну роль системи платності як інструментарію фінансового забезпечення відтворювального процесу і раціоналізації морського ресурсокористування. Установлено використання “шкодоутворюючого” підходу до формування цілого ряду інструментаріїв. На основі дослідження економічного змісту шкоди, виділення комплексної і сукупної шкоди, “продуктивної” і “непродуктивної” його складової запропоновано різні модифікації “шкодоутворюючого підходу” для диференційованого використання їх у побудові цілого ряду інструментаріїв, що виключить дублюючу їхню дію, яка властива сучасному інституціональному управлінню.

На основі узагальнення практики інституціонального управління, а також розробленої в дисертації методології економічного механізму обрано пріоритети і розроблено структуру комплексу нормативних документів економічного управління морським природокористуванням.

Обґрунтовано принципи формування системи платності в морському природокористуванні, відповідно до яких вона ідентифікована з регіональним екологічним оподатковуванням і в ній закладено виключення зростання податкового тягаря і однакова відповідальність відносно природокористувачів на суші і на морі. В основі кількісних оцінок ставок платежів лежить оптимальна частка екологічної складової у ВВП. Подано прогнозні оцінки екологічних надходжень за рахунок упровадження цієї системи до державного і місцевого бюджетів, внесено пропозиції щодо включення морегосподарського комплексу до структури Бюджетної класифікації з деталізацією доходних і видаткових статей. Розроблено такі структурні компоненти системи платності:

система платежів за морські простори. Виділено 15 типів морських просторів, для яких запропоновано алгоритми розрахунку ставок платежів, що враховують сукупність природно-кліматичних, океанологічних, географічних, соціально-економічних і екологічних факторів. Нормативи плати за морські простори пропонується визначати диференційовано для морських природокористувачів, що систематизовано у дві групи в залежності від характеру користування: загальне користування, спеціальне користування. Для першої групи природокористувачів норматив плати пропонується визначати на базі відсоткових відрахувань від їхніх доходів; для другої групи - на основі відсоткових відрахувань від грошової оцінки морських просторів;

система платежів за погіршення якості морського середовища, в основі якої лежить наведена вище систематизація морських природокористувачів на дві групи. Методологія побудови даної системи платежів для I-ї групи припускає відшкодування витрат на відтворення якості морського середовища. Платежі для II-ї групи ґрунтуються на оцінці економічної шкоди рибному господарству в результаті здійснення морегосподарської діяльності;

система платежів за користування морськими надрами для видобутку нафти, газу, газового конденсату, піску, мушлі, що базується на різних кількісних оцінках рентної складової в доходах ресурсоексплуатуючих суб'єктів в залежності від геологічних особливостей родовищ, умов їхньої експлуатації, місця розташування, ступеня господарської значимості морського району і т. ін.;

система зборів за забруднення навколишнього природного середовища з розширенням її видового складу стосовно морської специфіки, а також з трансформацією методології визначення базових ставок. Рекомендується величину ставки зборів формувати, виходячи з вартості запланованих середозахисних програм і заходів на різних рівнях територіально-адміністративного управління і натуральної сукупної шкоди в пореципієнтному ракурсі.

Визначено методологічні особливості оцінки шкоди в різних цільових задачах і, зокрема, у компенсаційному механізмі. Обґрунтовано принципи оцінки економічної шкоди для таких видів діяльності як видобуток нерудних твердих корисних копалин (піску, мушлі), сполученого з цими роботами дампинга, забруднення моря нафтою, нафтопродуктами. Запропоновані підходи сприяють оцінці економічної шкоди з найбільш повним урахуванням впливу на природні та соціально-економічні реципієнти, що не було враховано в діючій нормативній базі, і закладено в основу формування методик оцінки шкоди стосовно морського ресурсокористування.

Розроблено положення щодо розвитку процедури проведення економіко-екологічної експертизи “екологічно небезпечних” видів морського ресурсокористування на прикладі розробки морських нафтогазових родовищ. Удосконалено наукові основи економіко-екологічного обґрунтування нетрадиційного морського ресурсокористування на базі двохрівневих результуючих показників оцінки ефективності і більш повного урахування негативних впливів на морське середовище. Розроблено сценарії розвитку морської нетрадиційної енергетики і напрямки ресурсозаміщення в водозабезпеченні на основі проведеної в роботі оцінки їхньої конкурентноздатності. Визначено, що розвиток морської енергетики більш перспективний в порівнянні з домінуючими в сьогоденні поглядами на пріоритетність розвитку сонячної і вітрової енергетики.

Розроблено положення щодо використання системи планування інвестиційних мореохоронних програм у процесі розподілу екологічних надходжень між різними рівнями ієрархії управління з метою забезпечення фінансових основ реалізації стратегії територіального управління в морському природокористуванні. Обґрунтовано інноваційні напрямки екопідприємництва в контексті розвитку регіональної інвестиційної екологічної політики, поданої в авторському баченні морської екологічної сфери діяльності і з позицій пропозицій щодо створення її інвестиційної привабливості. Обґрунтовано доцільність розвитку малого і середнього бізнесу як основи демонополізації і підвищення конкурентноздатності в сфері екологічних послуг. Запропоновано інституціонально-організаційні та організаційно-господарські форми активізації екопідприємництва. Зокрема, внесено пропозиції щодо: підвищення ролі місцевих суспільних природоохоронних організацій з доданням їм інжинірингових функцій; створення і принципів функціонування територіальних екологічних банків чи екологічних відділів у діючій банківській системі; прогресивних організаційно-господарських форм реалізації варіантів нетрадиційного морського ресурсокористування.

Таким чином, дисертаційна робота присвячена вирішенню найважливішої державної проблеми - створенню національного економічного механізму управління морським природокористуванням, що забезпечує запобігання прогресуючої деградації морських екосистем України і збалансований розвиток приморських територій на базі раціоналізації морського ресурсокористування.

Основні публікації автора за темою дисертації

1. Громова Е.Н. Экономико-экологический механизм регулирования морского природопользования: государственные и рыночные методы - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. - 314 с.

2. Громова Е.Н. Теоретические и прикладные основы морского природопользования: экономико-экологический аспект - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1998. - 168 с.

3. Степанов В.Н., Крыжановский Р.А., Громова Е.Н., Доманюк Е.А., Круглякова Л.Л., Пономаренко Е.Н., Холодов Д.В., Рубель О.Е., Степанова Е.В. Мобилизационная стратегия в использовании природно-ресурсного потенциала региона // Политика мобилизации интегрального ресурса региона: В 2 кн. - Одесса: ИПРЭЭИ, 2002. - Кн. 1. - С. 66-144. Особистий внесок здобувача: обгрунтовано напрямки політики мобілізації нетрадиційних ресурсів в водогосподарському та паливно-енергетичному комплексах приморського регіону, а також економічні інструментарії їх реалізації.

4. Громова Е.Н. Теория и практика экономического управления морским природопользованием // Экономические проблемы природоохранного менеджмента. - Одесса: Мин. образования и науки Украины, Одесский государственный экологический университет. - 2002. - С. 247-277.

5. Громова О.М. Стратегiчнi напрямки формування iнвестицiйної полiтики у екологiчнiй сферi дiяльностi Приморського регiону України // Вісник соціально-економічних досліджень. Випуск 8. Частина 2. - Одеса: Одеський державний економічний університет. - 2001. - С. 6-10.

6. Громова Е.Н. Теоретико-методологические основы системы платности в морском природопользовании // Экономические инновации. Выпуск 10. Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (экономические трансформации, экономика и экология) - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 2001. - С. 234-239.

7. Громова Е.Н. Стратегия формирования морской экоиндустрии // Управление морским природопользованием в Украине / Под ред. Б.В. Буркинского и В.Н. Степанова. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. - С. 27-32.

8. Громова Е.Н. Направления и пути улучшения водообеспечения // Стратегия устойчивого развития территории (на примере Татарбунарского района Одесской области). - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. - С. 55-60.

9. Громова Е.Н. Рыночные формы и методы управления природоохранной деятельностью в Приморском регионе Украины // Экономические инновации. Выпуск 7. Модернизация экономики, современные идеи, стратегические ориентиры, возможные решения - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 2000. - С. 109-115.

10. Громова Е.Н. Рыночное регулирование водохозяйственной деятельности // Природоохранное регулирование в рыночных отношениях. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, ОГМИ Мин. образ. Украины, 1998. - С. 107-123.

11. Круглякова Л.Л., Громова Е.Н., Бердников И.А., Доманюк Е.А., Живицкий А.В., Золотов В.И., Крыжановский Р.А., Пономаренко Е.Н. Ситуация в основных секторах экономики приморских областей // Управление морской береговой зоной Украины. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1998 - С. 32-56. Особистий внесок здобувача: проаналізовано ситуацію в розвитку промисловості регіону, а також у окремих видах морського ресурсокористування.

12. Громова Е.Н. Экономические методы управления морехозяйственной деятельностью // Экономические инновации. Выпуск 1. Проблемы устойчивого социально-экономического развития Украинского Причерноморья - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 1998. - С. 117-122.

13. Громова Е.Н. Социальные, экологические и экономические аспекты проблемы развития опреснения на Украине // Экономические инновации. Выпуск 2. Экономико-экологические проблемы природоохранной деятельности в Причерноморском регионе Украины - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 1998. - С. 116-119.

14. Громова Е.Н. Стимулирование экологически безопасной деятельности в сфере водопользования и энергообеспечения // Ресурсно-экологическая безопасность: Теоретические и прикладные аспекты. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1998. - С. 92-102.

15. Степанов В.Н., Круглякова Л.Л., Громова Е.Н., Крыжановский Р.А., Ковалева Н.Г., Живицкий А.В., Бердников И.А., Доманюк Е.А., Пономаренко Е.Н., Золотов В.И., Розмарина А.А., Степанова Е.В. Статус морской береговой зоны Украины: проблемы и перспективы формирования. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1997. - 47 с. Особистий внесок здобувача: досліджено проблеми диверсифікованості господарської діяльності в приморських регіонах, сформульовано напрямки трансформації управління морегосподарською діяльністю.

16. Крыжановский Р.А., Громова Е.Н., Галушкина Т.П., Харичков С.К., Степанов В.Н., Живицкий А.В., Фесенко О.А., Золотов В.И., Кононенко М.Р., Спинатий Л.С. Методические рекомендации по определению арендной платы за морские акватории. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1996. - 14 с. Особистий внесок здобувача: обґрунтувано науково-методичні підходи до диференційованої оцінки орендної плати за морські акваторії.

17. Степанов В.Н., Круглякова Л.Л., Громова Е.Н., Харичков С.К., Розмарина А.Л., Крылова И.Ю. Теоретические аспекты обеспечения ресурсно-экологической безопасности Украины. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1995.- 66 с. Особистий внесок здобувача: обгрунтовано наукові положення щодо забезпечення ресурсно-экологічної безпеки в водо- і енергозабезпеченні.

18. Степанов В.Н., Буркинский Б.В., Круглякова Л.Л., Громова Е.Н., Горячук В.Ф. Формирование новой эколого-экономической политики освоения Черного моря. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1995. -- 61 с. Особистий внесок здобувача: обґрунтувано прийняття управлінських рішень у розвитку нетрадиційного морського ресурсокористування.

19. Крыжановский Р.А., Громова Е.Н. Экономико-экологическое обоснование добычи и переработки железо-марганцевых конкреций. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1995. - 74 с. Особистий внесок здобувача: проведено аналіз ринку металів, розроблено положення стосовно оцінки конкурентноздатності морських залізо-марганцевих конкрецій.

20. Громова Е.Н., Полищук М.Г. Механизм формирования договорных цен на продукцию при внедрении нетрадиционных природосберегающих технологий // Эконология: истоки, проблемы и перспективы. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 1995. - С. 89-96. Особистий внесок здобувача: розроблено наукові підходи до ціноутворення при нетрадиційному морському ресурсокористуванні.

21. Ковалева Н.Г., Ковалев В.Г., Громова Е.Н., Хумарова Н.Н., Степанов В.Н., Рясинцева Н.И. Основные положения концепции экономико-экологического контроля, регулирования и управления в морехозяйственной деятельности. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1994. - 65 с. Особистий внесок здобувача: розроблено структуру нормативної економічної бази управління морським природокористуванням.

22. Степанов В.Н., Круглякова Л.Л., Харичков С.К., Громова Е.Н., Крылова И.Ю. Система ресурсно-экологической безопасности: основные понятия и определения. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1994. - 52 с. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано дефініції понятійного апарату в економічному управлінні морським природокористуванням.

23. Крыжановский Р.А., Громова Е.Н., Полищук М.Г., Кононенко М.Р., Фесенко О.А., Золотов В.И., Галушкина Т.П., Слободюк А.Н. Методический инструментарий экономико-экологической оценки эффективности нетрадиционных вариантов морского природопользования. - Одесса: ИПРЭЭИ АН Украины, 1993. - 42 с. Особистий внесок здобувача: розроблено концепцію і принципи комплексного обґрунтування морського нетрадиційного ресурсокористування.

24. Круглякова Л.Л., Громова Е.Н., Степанов В.Н. Экономико-экологическая и правовая нормативная база управления природопользованием в Черноморско-Азовском бассейне. - Одесса: ИПРЭЭИ АН Украины, 1993. - 44 с. Особистий внесок здобувача: проведено аналіз сучасного стану і обґрунтування пріоритетів розвитку нормативної бази економіко-екологічного управління.

25. Громова Е.Н., Полищук М.Г. Эффективность опреснения морских вод на базе вторичных энергоресурсов. - Одесса: ИПРЭЭИ АН Украины, 1993. - 62 с. Особистий внесок здобувача: розроблено положення щодо економіко-екологічного обгрунтування нетрадиційних енерготехнологій.

26. Громова Е.Н., Крыжановский Р.А. Прикладные аспекты опреснения соленых вод для народнохозяйственных объектов населенных пунктов Азово-Черноморского побережья // Водохозяйственный комплекс приморского типа: экономико-экологические проблемы. - Киев: Наукова думка, 1992. - С. 237-257. Особистий внесок здобувача: розроблено напрямки практичного використання гідрологічних морських ресурсів.

27. Крыжановский Р.А., Громова Е.Н., Галушкина Т.П. Биопродуктивность океана в народнохозяйственном аспекте // Морская экономика: сегодня и завтра. - М: Наука, 1991. - С. 92-101. Особистий внесок здобувача: оцінено вплив бїопродуктивності на дінамику розвитку рибного господарства.

28. Громова Е.Н., Крыжановский Р.А. Экономико-экологическая эффективность развития опреснения морских вод и комплексной переработки рассолов // Морехозяйственный комплекс. - Т. 1. - Киев: Наукова думка. - 1991. - С. 276-284. Особистий внесок здобувача: обґрунтувано і надано прогнозну оцінку перспективних напрямків освоєння морських ресурсів.

29. Крыжановский Р.А., Галушкина Т.П., Громова Е.Н. Совершенствование хозрасчетных отношений в системе городского водоснабжения. - К.: ИЭ АН УССР, 1991. - 29 с. Особистий внесок здобувача: обгрунтовано напрямки перебудови системи оціночних показників у водопровідно-каналізаційному господарстві.

30. Громова Е.Н., Крыжановский Р.А., Граждан О.В. Методические положения по определению нормативов платежей за загрязнение окружающей среды в приморских рекреационных зонах. - Одесса: ЮЦЭНДИСИ СССР, Ин-т комплексных проблем морского природопользования и НТП, 1991. - 48 с. Особистий внесок здобувача: розроблено принципи формування системи платежів за забруднення навколишньої природного середовища в морських рекреаційних зонах.

31. Громова Е.Н. Методические рекомендации по комплексной оценке экономической эффективности опреснения морских вод. - Киев: ИЭ АН УССР, 1990. - 71 с.

32. Крыжановский Р.А., Громова Е.Н., Степанов В.Н., Галушкина Т.П., Полищук М.Г. Экономико-экологическая эффективность морских теплонасосных станций для рекреационных объектов. - Киев: ИЭ АН УССР, 1990. - 38 с. Особистий внесок здобувача: розроблено принципи обгрунтування нетрадиційних морських енергообґєктів.

33. Крыжановский Р.А., Громова Е.Н., Галушкина Т.П., Золотов В.И. Методические положения по определению лимитной (договорной) цены на отходы дноуглубления // Проблемы развития приморского региона и отраслей народного хозяйства. - Киев: ИЭ АН УССР. - 1990. - С. 80-86. Особистий внесок здобувача: розроблено теоретичні положення формування моделей договірних цін.

34. Громова Е.Н., Крыжановский Р.А., Степанов В.Н., Полищук М.Г. Морские теплонаносные станции: экономико-экологические проблемы // Вісник Академії наук УРСР. - 1989. - № 9. - С. 72-75. Особистий внесок здобувача: розроблено положення щодо оцінки економіко-екологічних переваг нетрадиційної морської енергетики.

35. Громова Е.Н., Галушкина Т.П., Крыжановский Р.А., Санин М.В. Некоторые проблемы использования ресурсов морских вод для водообеспечения приморских районов // Водные ресурсы. - 1989. - № 3. - С. 141-150. Особистий внесок здобувача: методологія обґрунтування ресурсозаміщення у водогосподарчій сфері діяльності.

36. Громова Е.Н., Крыжановский Р.А. Эффективность переработки морских рассолов // Эффективность освоения и использования ресурсов береговой зоны Мирового океана. - Ленинград: Недра, 1989. - С. 100-104. Особистий внесок здобувача: методологічні підходи до оцінки проектів комплексного освоєння морських ресурсів.

37. Золотов В.И., Крыжановский Р.А., Николенко Д.И., Громова Е.Н., Галушкина Т.П. Экономико-экологические предпосылки преобразования морских берегов в условиях развития портовых территорий // Экономико-экологические проблемы развития приморского региона. - Киев: ИЭ АН УССР. - 1989. - С. 74-82. Особистий внесок здобувача: досліджено теоретичні та прикладні аспекти екологічної діяльності.

38. Громова Е.Н. Экономическая оценка ущерба от дефицита пресной воды в приморских регионах // Экономические проблемы развития морского хозяйства и природопользования. - Киев ИЭ АН УССР. - 1988. - С. 128-133.

39. Крыжановский Р.А., Громова Е.Н. Методические принципы комплексной оценки эффективности опреснения морских вод. - Одесса: ИЭ АН УССР, 1987.- 48 с. Особистий внесок здобувача: удосконалено оцінка економічних збитків та економіко-екологічне обґрунтування варіантів водопостачання.

40. Галушкина Т.П., Громова Е.Н. Совершенствование экономического механизма водоснабжения (на примере Севастопольского ПУВКХ). - Киев: ИЭ АН УССР, 1988. - 50 с. Особистий внесок здобувача: запропановано рекомендації з формування механізму водозбереження.

41. Громова Е.Н., Крыжановский Р.А., Галушкина Т.П. Комплексная оценка экономической эффективности морского ресурсопользования // Экономика морского хозяйства. - Киев: ИЭ АН УССР. - 1987. - С. 57-63. Особистий внесок здобувача: розроблено методологію оцінки екологічних втрат при освоєнні морського природно-ресурсного потенціалу.

42. Крыжановский Р.А., Громова Е.Н. Совершенствование методов оценки экономико-экологической эффективности опреснения морских вод // Экономика и организация природопользования в приморском регионе. - Киев: ИЭ АН УССР. - 1987. - С. 30-33. Особистий внесок здобувача: обгрунтовано положення щодо економіко-екологічної оцінки рішень в водному господарстві.

43. Громова Е.Н. Экономическая оценка опреснения морской воды // Экономические проблемы освоения ресурсов моря. - Киев: ИЭ АН УССР. - 1986. - С. 72-78.

Размещено на Allbest.ru