Товари від вище сказаних виробників-постачальників надходять на умовах передоплати і післяплати. Товар постачається рівномірними партіями.

5. Контроль за виконанням договірних зобов'язань

Основним регулятором господарських відносин виступає господарський договір, який є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Господарсько-договірні зобов'язання - це майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, то у певних умовах звичайно ставляться.

Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб'єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушує суб'єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб.

Залежно від юридичної підстави (тобто які юридичні норми порушені) розрізняються:

- договірні правопорушення,

- позадоговірні правопорушення.

В свою чергу договірні правопорушення поділяються на:

1. правопорушення на стадії виникнення договорів: порушення строків укладання договорів; процедури врегулювання розбіжностей, що виникають при їх укладанні; укладання договорів, що суперечать вимогам закону, цілям діяльності юридичної особи, або укладання договорів з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства [2. статті 48, 49 і 50 ЦК];

2. порушення строків виконання договірних та інших господарських зобов'язань щодо поставки продукції та товарів (найпоширеніші в господарській практиці), перевезення вантажів, виконання робіт та ін. Прострочення виконання зобов'язання загалом тягне за собою сплату боржником визначеної законом чи договором неустойки, штрафу, пені [2. статті 179, 213-215 і 356 ЦК];

3. порушення господарських зобов'язань щодо якості поставленої продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг.

Предметом господарсько-правової відповідальності є також позадоговірні правопорушення;

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції (антиконкурентні узгоджені дії; зловживання монопольним (домінуючим) становищем;

- антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю);

- порушення прав власника як поєднаних, так і не поєднаних з позбавленням прав володіння тощо.

Вчинення суб'єктом господарських відносин правопорушення тягне за собою застосування до правопорушника передбаченої або санкціонованої нормами господарського законодавства відповідальності. Оскільки це відповідальність за господарські правопорушення (правопорушення, вчинені у сфері господарської діяльності), санкції за них встановлює господарський закон.

Система правового регулювання поставок товарів, взаємовідносин і зв'язків у процесі їх здійснення не встигає за формуванням ринкових відносин. по суті, системи як такої немає. Є окремі норми і права, причому частина з них дуже застаріла.

Основним нормативним актом, який регулює загальні питання поставок товарів, залишається Положення про поставки товарів народного споживання, затверджене Кабінетом Міністрів України 16 січня 2003 р. У галузі поставки продукції виробничо-технічного призначення діє відповідно Положення, затверджене Кабінетом Міністрів України також 16 січня 2003 р. При цьому сторони за договором повинні зробити застереження, що керуються вищевказаними положеннями. Положення про поставку товарів народного споживання містить ряд моментів, які успішно можуть бути використані в практиці комерційної діяльності.

Перш за все, це п. 9, де визначено вільний вибір покупцем постачальника, форм закупівлі, доставки товарів. Дуже цінною в комерційних питаннях є та частина п. 10, де вказано, що сформовані господарські зв'язки, які діють не менше 2-х років, не можуть бути порушені постачальником в односторонньому порядку.

Термін поставки товарів і час виконання договору регламентовані пп. 22 і 23. А п. 25 визначає недопоставку і порядок її поповнення. Усі ці умови залишаються актуальними.

На практиці успішно використовується розділ 6 Положення «Майнова відповідальність. А правові питання якості і комплектності продукції й досі актуальні. Вони значною мірою регулюються розділом 6 Положення «Якість і комплектність товарів», ст. 248-253 Цивільного кодексу України, а також Інструкцією про порядок прийому товарів народного споживання і продукції виробничо-господарського призначення за якістю. [1. ЗУ «Про захист прав споживачів»]

Перший закон визначає два види сертифікації:

- обов'язкову

- добровільну.

Обов'язкова сертифікація проводиться тільки в державній системі сертифікації. Держстандартом України 30.06.1993 р. за № 95 затверджений широкий перелік продукції, яка підлягає сертифікації.

Закон України «Про захист прав споживачів» визначає вимоги споживачів до якості товарів, комплектності, терміни експлуатації і придатності. Товар за якістю і безпечністю повинен відповідати нормативним документам, договору і маркуванню чи даним паспорта. Якщо термін експлуатації не вказаний у договорі і в паспорті, то Закон визначає його в 10 років.

Закон містить гарантійні зобов'язання виробника щодо режиму експлуатації, термінів експлуатації і придатності, ремонту товару. Згідно з законом виробник зобов'язаний відшкодувати всі витрати продавця, пов'язані з доопрацюванням, ремонтом, заміною товару тощо.

Якщо товар не пройшов обов'язкової сертифікації чи не відповідає за своєю якістю нормативним актам, виробник (продавець) сплачує штраф у розмірі 25% вартості товару.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Санкції за невиконання сторонами своїх зобов'язань і відшкодування збитків. В цьому розділі договору визначаються розміри і мінімальні суми штрафів при порушенні сторонами своїх конкретних зобов'язань. До постачальників застосовуються санкції порушені ним строків, умов постачання, якості товарів, упакування, до покупців - за затримання платежів.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або уповноважена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було викопано належним чином.

Господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов'язання.

У разі якщо місце виконання зобов'язання не визначено, зобов'язання повинно бути виконано:

* за зобов'язаннями, змістом яких є передача прав на будівлю або земельну ділянку, іншого нерухомого майна - за місцезнаходженням будівлі чи земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

* за грошовими зобов'язаннями - за місцем розташування уповноваженої сторони на момент виникнення зобов'язання, або за новим місцем її розташування за умови, що уповноважена сторона своєчасно повідомила про нього зобов'язану сторону;

* за іншими зобов'язаннями - за місцезнаходженням постійні і діючого органу управління (місцем проживання) зобов'язаної сторони, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України [3. Господарський кодекс України] у сфері господарювання за ініціативою учасників господарських відносин застосовуються такі види господарських санкцій:

- відшкодування збитків;

- штрафні санкції;

- оперативно-господарські санкції.

Відшкодування збитків

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які уповноваженою сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення.

ГК України дозволяє сторонам господарського зобов'язання за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у ч. З ст. 193 ГК України.

Штрафні санкції

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді неустойки, штрафу, пені, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

У господарських відносинах застосовуються, як правило, економічні санкції, передбачені цивільним законодавством. Головне призначення штрафних санкцій - стимулювання сторін до виконання зобов'язань. До постачальника можуть застосовуватися санкції за порушення термінів поставки товару; некомплектність; за поставку товарів низької якості або в упаковці, що не відповідає вимогам; за порушення інших умов, передбачених відповідним договором. Штраф може стягуватися у встановленій твердій сумі або у відсотках від суми невиконаного зобов'язання. У міжнародній практиці набуло поширення прогресивне нарахування штрафних санкцій у розмірах, що зростають із тривалістю прострочень. За постачання неякісних товарів передбачається нарахування штрафних санкцій на час, протягом якого товар не міг бути використаний за призначенням через виявлення дефектів. У разі поставки товарів, що не відповідають за якістю умовам замовлення, замовник має право вимагати від постачальника заміни товару і сплати штрафу. В такому випадку може застосовуватися і зниження ціни товару та сплата понад суму знижки штрафу. До покупця можуть застосовуватись санкції за затримки в наданні технічної документації, відрядженні спеціалістів; несвоєчасність платежів тощо.

Санкції можуть встановлюватися у вигляді штрафу, неустойки, пені.

Штраф - форма матеріальної відповідальності підприємства й окремих осіб за порушення встановлених правил або зобов'язань. Підприємства несуть матеріальну відповідальність у вигляді штрафу за порушення договірних зобов'язань (економічний штраф). Відшкодування штрафу здійснюється у примусовому порядку, встановленому законом. Штраф визначається у твердій сумі чи у відсотках від суми порушеного зобов'язання.

Неустойка - сума штрафу, яку боржник має сплатити кредитору в разі неналежного виконання ним договірних зобов'язань або зобов'язань, що випливають із законів. Неустойка встановлюється у визначеній сумі або у відсотках від суми невиконаних зобов'язань.

Пеня - форма покарання у вигляді грошового стягнення; різновид неустойки, що застосовується у разі прострочення передбаченого договором зобов'язання і нараховується за кожен день прострочення сплати встановленої суми або невиконання взятого на себе зобов'язання. Для порушників платіжної та фінансової дисципліни передбачено сплату пені за кожен день прострочених платежів.

Оперативно-господарські санкції

Згідно зі ст. 235 ГК України оперативно-господарськими санкціями є заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Тобто для можливості застосування оперативно-господарських санкцій необхідне їх пряме передбачення у договорі.

У господарських договорах сторони можуть передбачати використання, зокрема, таких видів оперативно-господарських санкцій:

- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання уповноваженою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною;

- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

-відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

- відмова уповноваженої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Відповідно до ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Сплата пені, неустойки і штрафу не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.

Урегулювання спорів під час постачання товарів може бути здійснено двома способами:

- судовим;

- арбітражним.

Способи врегулювання спорів повинні бути відображені в договорі.

Порядок розірвання договорів передбачається законодавством або обумовлюється конкретним положенням в тексті договору [lib. lntu. info]

6. Оцінка ефективності налагодження господарських зв'язків між суб'єктами ринку

Зростання вимог до реалізації продукції викликає адекватні вимоги до джерел закупівлі товарів. Неодмінним умовою організації закупівельної діяльності торгового підприємства вивчення ринку закупівель. Для оцінки реальних та потенційних можливостей постачальників ТзОВ «Сільпо» використовуються такі критерії:

- характер роботи і можливості постачальника;

- конкурентне становище постачальника над ринком закупівель товарів;

- процедура і порядок виконання комерційних угод;

- ймовірність забезпечення необхідного обсягу продукції;

- умови, гарантують якість купованого товару;

- адекватне поєднання ціни і споживчих властивостей товару;

- умови поставок товарів: стабільність, періодичність, терміни;

- передбачена форма платежу і способи розрахунків.

Аналіз постачальників наведеними критеріям дозволяє визначити виправдані вимогами з закупівлі й поставці товарів у підприємство «Сільпо».

Характеристика основних постачальників підприємства було наведено вище.

Оскільки транспортні витрати «Сільпо» великі, то сьогодні досить чітко простежуються ростучі вимоги до ринків закупівель, яким є постачальники продукції. При ринкових відносинах відповідним чином поєднано придбання потрібного товару, необхідної якості, в встановлені терміни поставки, по прийнятній ціні і від надійного постачальника. Певний вплив ринку закупівель надає перехід з ринку продавця до ринків покупця, що супроводжується суттєвими змінами у стратегії виробництва та реалізації продукції. Пристосування до попиту покупців за умов ринкової конкуренції зажадало радикальних змін у виробництві товарів виробників - постачальників. І це вдарило по підвищенні якості обслуговування торговельного сфери, насамперед у скороченні часу виконання замовлень, дотримання узгоджених графіків поставки товарів. Чинник часу поруч із якістю й ціною товару стає визначальною для діяльності торгового підприємства, а саме ТзОВ «Сільпо».

Як очевидно з даних, супермаркет «Сільпо» закуповує майже всі основні продукти харчування безпосередньо в іногородніх постачальників - виготовлювачів (крім хлібобулочних виробів), а основну частину бакалійних товарів у оптових фірм, а також в іногородніх постачальників.

Важливе значення має перевірка дотримання договорів поставки товарів окремими постачальниками.

Аналіз структури постачання у ТзОВ «Сільпо» можна розглянути в таблиці 6. 1 (див. Дод. 1) або розглянути у вигляді діаграм (див. Дод. 10-11).

За даними таблиці 6. 1. є такі даних про постачання товарів на підприємство «Сільпо». План надходження виконано за всі товарними групами, крім груп «Преса», «Цукерки в коробках» і «Кава в зернах».

Особливо високих темпів зростання досягнуто щодо надходження товарної групи "Кондитерські штучні товари" - 125,9% й інші бакалійні та супутні товари - (це товари тривалого зберігання, такі як цукор, крупа, сухофрукти, макаронні вироби, сигарети та ін.), що призвело до підвищення їх залишків.

Для оцінки надходження товарів у натуральному вираженні ТзОВ «Сільпо» становлять спеціальні аналітичні таблиці, за даними яких можна вивчити ступінь задоволення попиту покупців деякі товари.

Важливе значення має перевірка дотримання договорів поставки товарів окремими постачальниками. Порушень у виконанні договорів постачання за вини постачальників (невчасне укладання договорів, порушення договірних зобов'язань за обсягом, асортиментом, якістю товарів, порушення графіків завезення товарів і інших умов поставки) за звітний рік у ТзОВ «Сільпо» немає.

Ринок закупівель товарів відбиває комерційні інтереси всіх учасників. Закупівлі товарів торговим підприємством відбуваються в різних постачальників під впливом значної частини змінних. У цьому важливого значення мають розширення контактів, і встановлення комерційних перетинів поміж торговим підприємством, і постачальниками. Суть їх зводиться до взаємовигідних комерційних угод і товарообмінних операцій при купівлі-продажу товарів. Комерційні угоди розраховані на що закуповується продукція та визначаються під впливом конкретних ознак: традиційна чи модифікована продукція, рівень її новизни, стадія життєвого циклу товару, ринкова ситуація. Отже, угоди під час закупівлі є незмінними і залежать від безлічі чинників.

Оперативне управління товарними запасами дозволяє вирішувати питання формування та підтримки асортименту товарів певному рівні. Під час пошуку відповіді велике значення має розмір замовлень партій товарів і їх періодичність.

Для раціональної організації постачання товарів у власність ТзОВ «Сільпо» потрібно чітко дотримуватися порядку уявлення заявок та обґрунтування кількості і асортименту товарів. Відповідальність за своєчасне впорядкування і уявлення заявки несе головний товарознавець. Він здійснює щоденний контроль над наявністю товарів для підприємства та дотриманням обов'язкового асортиментного переліку.

Заявки складаються за встановленою формою у двох примірниках. У заявці вказуються: найменування товару й стисла характеристика товару, одиниця виміру, кількість товарів до завезення, залишок одиниць товару у супермаркеті, позначка бази про виконання заявки. Заявку, складену у двох примірниках, підписує директор ТзОВ «Сільпо», потім її закріплюють печаткою та направляють у відділ постачання.

Частоту і оптимальні розміри завезених партій товару визначають для того, щоб забезпечити безперебійну торгівлю товарами відповідного асортименту при мінімальних розмірах товарних запасів. При визначенні частоти завезення товарів враховують фізико-хімічні властивості товарів, граничні строки їхньої реалізації, середньоденний обсяг продажу, розміри встановлених товарних запасів та інші чинники. Так, хлібобулочні вироби завозяться до супермаркету «Сільпо» щодня, включаючи святкові і вихідні дні. Інші продовольчі товари, мають невеликі граничні терміни реалізації - не рідше двох-трьох днів. Продовольчі товари з тривалими термінами реалізації завозяться раз на сім-десять днів.

Раціональна кількість за товарів повністю забезпечує стійкість асортименту і безперебійну реалізацію до чергового завозу й водночас, виключає утворення зайвих запасів. При визначенні цієї кількості враховують частоту завезення товарів і середньоденну реалізацію, запаси й залишки товарів на день завезення.

Якщо складається заявка на завезення товарів складного асортименту, кількість виробів замовляється з урахуванням продажу їх питомої ваги, виявленого за даними вивчення попиту.

Визначаючи потребу в завезенні швидкопсувних товарів враховується ємність наявного в супермаркеті холодильного обладнання.

Товари - новинки, які підприємство раніше не реалізовувало і можлива середньоденна реалізація яких невідома, для початку замовляються невеликими пробними партіями.

В основу розрахунків потреби у транспортних засобах покладено дані про обсяги заявок роздрібних торгових точок, вантажопідйомності використовуваних транспортних засобів і середню кількість рейдів.

ТзОВ «Сільпо» здійснює закупівлю товарів у оптових продавців, а також у виробників продукції. Взаємини з ними оформляються договорами поставки. Як правило, торгові відносини супермаркету «Сільпо» з контрагентами, розташованими поза територією одного регіону (міста), носять тривалий характер і оформляються договором поставки. У договорі обумовлюються умови і порядок проміжних поставок (графік поставок).

Приймання товару на складі здійснюється призначеними матеріально відповідальними особами.

Персоналу, відповідального за приймання товарів, повідомляються умови договору поставки товарів за прямими, тривалим господарським зв'язкам і передається узгоджений графік поставок. Якщо постачання товару здійснюються на підставі заявок, то персонал інформується про замовлені товари і терміни їх поставки.

Перед кожною поставкою товарів у ТзОВ «Сільпо» матеріально-відповідальна особа організовує підготовку під'їзних шляхів, розвантажувальних майданчиків, складських площ під товари, а також необхідних документів.

Прийом товарів здійснюється у відповідності з діючими нормативними актами, супровідними документами постачальника та ін.

Приймання товару за якістю в даний час не скасована законодавством. Однак поступово саме поняття «якість» відходить у минуле: концепція реформи торгівлі передбачає введення нового визначення - «безпека товарів».

Транспорт грає важливу роль для ТзОВ «Сільпо». Для перевезення вантажів на свій склад використовується транспорт постачальника і власний транспорт підприємства.

При прийманні вантажу від постачальників в супермаркету «Сільпо» перевіряють чи прибув товар, але при виявленні несправності контейнерів або пошкодження пломби, підприємство вимагає від постачальника складання комерційного акта.

Для перевезення товарів від місцевих постачальників у ТзОВ «Сільпо» використовується транспорт постачальників. Автомобільний транспорт використовується для перевезення товарів переважно на короткі відстані в межах м. Рівне.

Висновки та пропозиції

В умовах ринкової економіки система господарських зв'язків повинна забезпечувати повноту й стійкість асортиментів, оптимальний рівень товарних запасів, задоволення попиту населення, а також гарні фінансово-економічні показники діяльності торгівлі.

Необхідність якнайшвидшого пристосування роздрібної торгівлі до умов ринкової економіки вимагає організації чіткого функціонування господарських зв'язків торговельних підприємств із постачальниками товарів. Щодо цього особливу актуальність набувають договірні зв'язки торговельних організацій з виробниками товарів.

У зв'язку із цим необхідно розширювати сферу договірних відносин з постачальниками й виробниками товарів, підвищувати ефективність і дієвість договорів поставки. Договірні поставки повинні активно впливати на виробництво для всілякого збільшення випуску товарів народного споживання, виготовлення їх з дешевої альтернативної сировини, формувати оптимальні асортименти товарів роздрібної торговельної мережі.

Оцінка ефективності господарських зв'язків характеризує результативність керування комерційною роботою торговельної організації. Ефективність господарських зв'язків виражається в закупівлях товарів у виробників за більш низькою ціною за рахунок скорочення числа посередників, що беруть участь у торговельному обороті, а, отже, зменшення величини торговельних надбавок, установлюваних кожним посередником.

Для вивчення постачальників та їх можливостей працівники роздрібної торгівлі повинні брати участь у роботі оптових ярмарків; виставок - продажів і виставок - переглядів зразків нових і кращих виробів, стежити за рекламними оголошеннями по радіо й телебаченню, у газетах і журналах, бюлетенях попиту та пропозиції, за проспектами, каталогами, прайс-листами, а також використовувати маркетингові дослідження.

Проведений аналіз ефективності господарських зв'язків ТзОВ «Сільпо» з постачальниками показав найбільшу результативність у роботі з постачальниками - виробниками. Це пояснюється наявністю довгострокових господарських зв'язків, перевагою ряду організаційно - економічної, торговельної, транспортної, цінової політики й інших факторів, що дозволяє торговельному підприємству планувати господарську діяльність, вишукувати резерви підвищення ефективності господарських зв'язків.

Аналіз курсової роботи показав, що раціональні, довгострокові господарські зв'язки сприяють розвитку торгівлі, своєчасній поставці товарів, збалансованості попиту та пропозиції.

У курсовій роботі розглядаються договірні зобов'язання, майнова відповідальність, контроль за дотриманням договірних зобов'язань.

Використовуючи стандарти якості, підприємство здійснює свою діяльність відповідно до вимог, обумовленими сутністю й роллю торгівлі.

Виходячи з аналізу закупівельної роботи, для ТзОВ «Сільпо» необхідно постійно контролювати асортимент товарів, що продаються з точки зору їх попиту, і формувати підвищений рівень запасів на ті товари, які користуються найбільш активним попитом, враховувати сезонність попиту на деякі види товарів, у разі необхідності ретельніше створювати резервні запаси.

Разом з тим, в супермаркеті «Сільпо» є надлишки нереалізованих запасів і перевищення нормативних. У зв'язку з цим керівництву підприємства і товарознавцю належить провести інвентаризацію товарних запасів і проаналізувати, за рахунок чого утворилося перевищення.

Використання в ТзОВ «Сільпо» спеціальних комп'ютерних програм дозволить розробити струнку систему управління запасами.

Дослідження внутрішньорічного товарообігу показують, що він коливається по місяцях в значній мірі залежно від надходження товарів. Зміна внутрішньорічних обертів під впливом купівельних фондів населення та особливостей попиту - нормальне явище. А коливання обороту внаслідок нерівномірного завезення товарів свідчать про незадовільну роботу торгового відділу головного підприємства та недоліки в організації торгівлі. Тому при внутрішньорічному плануванні спеціальний відділ «Сільпо» повинен передбачити заходи щодо забезпечення більш ритмічного завезення товарів відповідно до особливостей купівельного попиту населення в окремі періоди року. Надходження товарів протягом року має бути підпорядковане завданню найкращого задоволення потреб населення, оскільки це є основою збільшення товарообігу.

Таким чином, в процесі даної роботи було досліджено значення господарських зв'язків з постачальниками торговельного підприємства на прикладі ТзОВ «Сільпо».

У ході дослідження встановлено, що постійне перевищення рівня товарних запасів призводить до великого періоду оборотності товарів, до підвищення витрат на зберігання. Такий стан може призвести до затоварювання і, в кінцевому підсумку порушення термінів реалізації та списанню товарів, що збільшить збитки підприємства.

Основними етапами налагодження господарських зв'язків, а значить, підвищення рівня реалізації товарів і доходів від торгової діяльності досліджуваного підприємства повинні бути наступні:

1. Збільшення обсягу прямих закупівель безпосередньо у підприємств-виробників товарів. Постійні і тривалі зв'язки з такими постачальниками, як ПрАТ «Тернопільський молокозавод», ЗАТ "Львівська кондитерська фабрика", дає можливість ТзОВ «Сільпо» мати завжди в продажу свіжу продукцію, а також дає можливість підтримувати протягом дня повний асортимент, тому що забезпечена оперативність поставки.

2. Підтримувати постійні, налагоджені зв'язки з місцевими постачальниками, такими як ТзОВ «Хлібодар», ТОВ «Водограй» та ТОВ-фірма «Оттімо». З ними «Сільпо» співпрацює вже досить тривалий час, використовуючи при цьому договори поставки, на умовах післяплати, що є дуже вигідним для торгового підприємства.

3. Попри тісну та надійну співпрацю з постійними клієнтами, шукати нових постачальників, що в свою чергу збільшить прибуток підприємства, зробить його більш відомим на ринку.

4. Організація прямих договірних зв'язків торговельних підприємств з виробничими підприємствами з постачання товарів простого асортименту (хлібобулочних виробів, пива, безалкогольних напоїв, борошна, крупи, винно-горілчаних виробів, молочних продуктів, овочів, фруктів і ін) є найбільш раціональну та економічно доцільну форму організації господарських зв'язків. Це такі підприємства як, ВАТ „Рівненська кондитерська фабрика, ”ЗАТ "АВК м. Донецьк" і ВАТ "Острозький цукровий завод" та інші виробничі підприємства.

Раціональні господарські зв'язки є умовою динамічного розвитку економіки та збалансованості попиту і пропозиції, сприяє своєчасній поставці продукції і товарів народного споживання покупцям.

Правильний вибір, в кінцевому рахунку, визначає ефективність комерційної діяльності із закупівлі. Таким чином, від вибору постачальника залежить вигідність або невигідність партнерства. Звідси очевидно значення, яке надається у комерційній роботі вибору постачальника - одного з важливих і відповідальних етапів оперативної діяльності при закупівлях.

Таким чином, стратегія вибору постачальника передбачає аналіз альтернативних варіантів співпраці на базі вироблення основних показників оцінки діяльності постачальника.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями від 16 жовтня 2012 року

2. Цивільний кодекс України із змінами та доповненнями від 4 липня 2013 року

3. Господарський кодекс України із змінами та доповненнями від 4 липня 2013 року

4. Комерційна діяльність: Підруч. / За ред. проф. В. В. Апопія. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - 558 с.

5. Комерційна справа: Навч. посіб. / Ф. Г. Панкратов, Т. К. Серьогіна. - Рівне: Вертекс, 2002. - 352 с.

6. Основи комерційної діяльності: Навч. посіб. / Б. З. Воробйов, Е. М. Локтєв, Ю. І. Плетень. - К.: Видавництво Європейського університету, 2004. - 388с.

7. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. / Шваб А. І., Тарасюк Г. М. - Вид. 2-ге. - К. Каравела, 2005. - 312 с.

8. vuzlib. org

9. bukvar. su

10. lib. lntu. info

11. www. ebk. net. ua

12. ua - referat. com

13. users. kpi. kharkov. ua

Размещено на Allbest.ru