Методологічні основи створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку

При запровадженні будь-яких бізнесових проектів завжди чітко визначається мета, параметри, які передбачається досягти, припустимий рівень ризику, обсяг витрат тощо. Це в подальшому через співставлення проектних параметрів і фактично отриманих результатів дозволяє оцінити ступінь досягнення мети, ефективність. Методика оцінки ефективності діяльності СЕЗ і ТПР будується на принципах цільової спрямованості, комплексності, ефективності, координації з основними регіональними програмами та складається з двох основних блоків: 1) оцінка організаційно-правового забезпечення; 2) оцінка соціально-економічних та бюджетно-фінансових результатів (табл. 3).

Таблиця 3 Основні критерії, параметри та показники оцінки результатів соціально-економічного розвитку СЕЗ і ТПР

На основі запропонованої методики здійснено узагальнений аналіз результатів діяльності в Україні спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку. Станом на 01.01.2001 р. у СЕЗ і ТПР зареєстровано 369 інвестпроектів загальною кошторисною вартістю 1,6 млрд.дол., з яких вже інвестовано в економіку України 435 млн.дол. Відповідно до територіального масштабу, ресурсного потенціалу та вирішуваних соціально-економічних завдань лідерами є території пріоритетного розвитку, де зареєстровано 66% за кількістю та 71% за вартістю інвестиційних проектів. Найбільш привабливими для інвестування є хімічна та харчова промисловість (17%), транспорт і зв'язок (12%), металургійна (9%), вугільна, машинобудівна та легка промисловість (6%).

Темпи приросту інвестицій, виробництва, податкових платежів, які спостерігаються у зонах і на територіях, - вищі за ті, що зафіксовані у регіонах розташування та державі в цілому. Постійно зростає частка СЕЗ і ТПР у загальноекономічних показниках.

Вирішується ряд соціальних проблем, пов'язаних із працевлаштуванням та зростанням доходів населення. Створено і збережено 42,5 тис. робочих місць. Середня заробітна плата перевищує межу малозабезпеченості, прожитковий мінімум та середню заробітну плату в регіонах розташування і країні в цілому. Сукупна вартість наданих податкових пільг дещо перевищує суму фактично сплачених до бюджету податків, зборів і платежів (на 38,9 млн.грн.), але до 2004 р. ситуація кардинально зміниться.

Особливі територіально-господарські утворення в Україні, як правило, виконують свої завдання та сприяють соціально-економічному розвитку регіонів їх розташування. Певна нерівномірність їх розвитку пов'язана з рядом об'єктивних та суб'єктивних причин, до яких відносяться: неоднорідність інвестиційної привабливості, неоднаковий термін діяльності, різна якість управління, інертність інвестиційних процесів, нестабільність державної політики щодо СЕЗ і ТПР тощо.

Проведений аналіз дозволяє нам визначити перспективи розбудови СЕЗ і ТПР та сформулювати основні завдання: завершення нормативно-правового забезпечення; формування цілісної системи управління та контролю; активізація залучення інвесторів; посилення рекламно-інформаційної підтримки; уточнення на державному рівні переліку пріоритетних видів економічної діяльності; завершення облаштування територій СЕЗ і ТПР; забезпечення виконання стратегічних завдань (параметрів) на період 2001-2004 рр. Зокрема: залучити інвестицій на загальну суму 3,49 млрд.дол., з яких 1,49 млрд.дол. мають складати іноземні; запровадити інновацій на 1,2 млрд.грн.; досягти середньорічного виробництва продукції 7.9 млрд.грн.; забезпечити до кінця 2004 р. створення та збереження 466 тис.робочих місць; сплачувати до бюджету податків та зборів до державних цільових фондів в середньому 1.4 млрд.грн. на рік.

Висновки

Для ефективного застосування СЕЗ і ТПР в окремих регіонах та країні в цілому необхідно чітко усвідомлювати сутність особливих територіально-господарських утворень, їх характерні ознаки, механізми, закономірності розвитку, позитивні та негативні результати діяльності тощо. Крім того, обов'язково слід адаптувати СЕЗ і ТПР до особливостей конкретної території їх розміщення. Все це потребує опрацювання теоретико-методологічних засад, розробки методичних основ зонування.

Проведене наукове дослідження проблем формування особливих територіально-господарських утворень дозволило нам сформулювати ряд наукових положень теоретичного та науково-методологічного характеру, а також запропонувати практичні рекомендації, спрямовані на удосконалення механізму функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Основними з них є слідуючі.

1. СЕЗ пропонується характеризувати як просторово обмежену частину території держави, в межах якої встановлюється особливий режим економічної діяльності для забезпечення цілеспрямованого економічного розвитку через задіяння зовнішніх інвестиційних ресурсів та активізацію зовнішньоекономічних зв'язків.

2. Території пріоритетного розвитку розташовуються у депресивних регіонах та мають на меті забезпечити соціально-економічний підйом переважно за рахунок внутрішніх ресурсів. Це - спеціально визначені території з високим рівнем безробіття та непевності економічних перспектив, на яких місцевими і державними органами влади запроваджується особливий економіко-організаційний режим. До складу критеріїв депресивності ми пропонуємо відносити виробничі, соціальні, фінансово-бюджетні та екологічні.

3. Ефективність діяльності будь-якого типу СЕЗ залежить перш за все від правильного вибору її місцерозташування. Тому при створенні СЕЗ обов'язково слід враховувати: транспортно-географічне розташування, відстань до ринків збуту, природно-кліматичні особливості, наявність трудових та природних ресурсів, існування резервів просторового розвитку, інфраструктурну облаштованість території, характер землекористування, екологічні обмеження.

4. В Україні створена багаторівнева система нормативно-правових актів, що регламентують діяльність СЕЗ і ТПР, включаючи питання державної стратегії і тактики, програмні заходи тощо. Ми вважаємо, що вона на сьогоднішній день в основному забезпечує процеси зонування і потребує лише поточного регулювання в частині удосконалення питань діяльності зон і територій, управління ними та контролю за їх розвитком, включаючи процеси постійного моніторингу. Основна увага у зв'язку з цим має приділятись розробці відомчих нормативних актів (Державної митної служби, Державної податкової адміністрації, Міністерства економіки України та ін.), які мають повністю відповідати букві та духу законів про СЕЗ і ТПР.

5. Формування особливих територіально-господарських утворень потребує відповідного методичного забезпечення процесів прийняття рішень. Техніко-економічне обґрунтування проекту являє собою документ, що визначає можливість, доцільність та ефективність заснування зони чи території пріоритетного розвитку. Досвід проектування створення в Україні різних СЕЗ і ТПР дає підстави для висновку, що ТЕО повинно розроблятись на основі єдиних методичних підходів з урахуванням специфічних умов об'єкту та території розташування. В основу ТЕО мають бути покладені принципи цільової спрямованості, комплексності, альтернативності, ефективності, безпеки, передбачуваності соціально-економічних результатів.

6. Вивчення специфіки механізму територій пріоритетного розвитку призводить до висновку про необхідність встановлення переліку галузей та видів діяльності, на підйом або розвиток яких спрямований спеціальний податковий, митний, валютно-фінансовий та організаційно-правовий режим. Правильне визначення пріоритетів дозволить: скоротити витрати коштів та часу; надати програмі розвитку регіону цільової спрямованості; відкоригувати структуру територіального господарського комплексу; не допустити розпорошення бюджетних коштів тощо. Визначено, що пріоритетні види діяльності мають задовольняти таким вимогам: відповідність заявленій меті та цілям створення зони чи території; непротиріччя стратегічним та поточним програмам соціально-економічного розвитку держави (включаючи профільні підпрограми - науково-технічну, зовнішньоекономічну тощо); узгодженість із регіональними програмами соціально-економічного розвитку; фінансово-економічна обгрунтованість.

7. Для ефективного використання можливостей створених в Україні СЕЗ і ТПР необхідно забезпечити оптимальне заповнення їх внутрішнього економічного простору, поєднавши при цьому інтереси держави, місцевих органів влади і управління та інвесторів. Виконання цього завдання потребує опрацювання єдиних методичних підходів до оцінки інвестиційних проектів, які передбачається реалізувати на території СЕЗ і ТПР із застосуванням пільгового режиму. Експертиза інвестиційного проекту має проводитись по-перше, для визначення відповідності інвестиційного проекту завданням та особливостям конкретних СЕЗ чи ТПР (цілям, задачам, встановленому переліку пріоритетів, інвестиційним обмеженням, стратегії розвитку території розташування); по-друге, для встановлення достовірності та обгрунтованості заявлених в інвестиційному проекті даних щодо інвестицій, ресурсів виробництва, зайнятості, впливу на внутрішній ринок, ефективності та перспектив розвитку конкретного виробництва.

8. З метою забезпечення ефективного використання механізму СЕЗ і ТПР та підвищення керованості процесами розбудови особливих територіально-господарських утворень необхідно проводити постійний моніторинг. Аналіз організації моніторингу СЕЗ і ТПР в Україні свідчить, що діюча в поточному часі схема збору, зведення та узагальнення інформації не є раціональною та потребує вдосконалення, а саме: коригування переліку, джерел та термінів подання інформації про розвиток СЕЗ і ТПР, розробки методичних рекомендацій і пояснень щодо трактування та розрахунку окремих показників; відмови від декількох самостійних та введення єдиної форми звітності; уточнення схеми взаємодії різних суб'єктів, що приймають участь у процесі моніторингу.

9. Завданням держави в сфері розбудови СЕЗ і ТПР є забезпечення ефективного використання можливостей їх механізму для вирішення інвестиційних, інноваційних, структурних та соціальних проблем регіонів розташування. Ми вважаємо, що для цього необхідно: по-перше, в комплексі оцінити результати їх діяльності; по-друге, визначити основні економічні, бюджетні, соціальні тенденції; по-третє, проаналізувати проблеми організаційного, юридичного та економічного характеру, що стримують позитивні зрушення або здійснюють негативний вплив на територію розташування СЕЗ і ТПР; по-четверте, відкоригувати необхідним чином організаційно-економічний механізм та нормативно-правову базу діяльності зон і територій зі спецрежимом; по-п'яте, прийняти рішення про доцільність подальшого розвитку створених в Україні спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку.

10. Методика оцінки ефективності діяльності СЕЗ і ТПР повинна будуватись на принципах цільової спрямованості, комплексності, ефективності, координації з основними регіональними програмами та складається з двох основних блоків: 1) оцінка організаційно-правового забезпечення; 2) оцінка соціально-економічних та бюджетно-фінансових результатів. Пропонується піддавати аналізу фактичні результати діяльності СЕЗ і ТПР як в розрізі окремих інвестпроектів і галузей (видів діяльності), так і в цілому в масштабі територіально-господарських утворень та територіально-адміністративних одиниць. Їх слід співставляти з даними затверджених бізнес-планів (аспект виконання інвестиційних зобов'язань); з прогнозними показниками розвитку СЕЗ чи ТПР (виконання основних параметрів розвитку); з відповідними показниками по області та державі в цілому. Такий підхід, на нашу думку, дозволить оцінити ступінь виконання поставлених завдань, характер та основні тенденції розвитку СЕЗ і ТПР, їх вплив на соціально-економічний розвиток регіону розташування і значення для держави.

11. З використанням макроекономічних показників та зведених даних про результати діяльності в Україні особливих територіально-господарських утворень встановлено місце СЕЗ і ТПР в сучасній економічній політиці держави, визначені проблеми та перспективи подальшої розбудови зон і територій. Відповідно до територіального масштабу, ресурсного потенціалу та вирішуваних соціально-економічних задач лідерами є території пріоритетного розвитку. Встановлено, що СЕЗ і ТПР в Україні, як правило, виконують свої завдання та сприяють соціально-економічному розвитку регіонів їх розташування. Певна нерівномірність їх розвитку пов'язана з рядом об'єктивних та суб'єктивних причин, до яких відносяться: неоднорідність інвестиційної привабливості, неоднаковий термін діяльності, різна якість управління, інертність інвестиційних процесів, нестабільність державної політики щодо СЕЗ і ТПР тощо.

12. Наявний досвід розбудови в Україні СЕЗ і ТПР, недоліки, які проявились в діяльності закордонних особливих територіально-господарських утворень, а також вже виявлені тенденції і порушення, вимагають систематизувати проблеми, які супроводжують функціонування СЕЗ і ТПР. Це: зменшення доходів консолідованого бюджету, перерозподіл імпортних та експортних товарних потоків, скорочення вітчизняного позазонального виробництва певних видів товарів і послуг, посилення нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів, неефективне використання спецрежимів тощо. Їх знання та об'єктивна оцінка впливу, який вони можуть здійснювати на соціально-економічний розвиток регіону розташування і держави в цілому, допоможе уникнути ряду проблем або зменшити їх негативні наслідки.

Отримані в ході проведення дисертаційного дослідження результати можуть бути використані і вже практично застосовуються в процесі розбудови СЕЗ і ТПР - Кабінетом Міністрів, Міністерством економіки, місцевими державними адміністраціями, органами господарського розвитку та управління СЕЗ і ТПР. Це стосується підготовлених методичних рекомендацій по розробці ТЕО, експертизи інвестпроектів, вдосконалення щоквартального моніторингу, порядку аналізу результатів діяльності зон і територій зі спецрежимом, а також пропозицій щодо формування державної політики (загальної стратегії і середньорічних програм) в галузі розвитку особливих територіально-господарських утворень.

Список опублікованих праць здобувача

Чмир О. Спеціальні (вільні) економічні зони і території пріоритетного розвитку (науково-методичні аспекти). - К.: НДЕІ Мінекономіки України, Східний видавничий дім. 2001. - 276 с.

Чмир О., Пила В. Особливі територіально-господарські утворення: СЕЗ і ТПР /Навчальний посібник/.-Київ.держ.торг.-екон.ун-т, Хмельницький: ХІУП, 2000.-312 с. (Особисто автору належить 10.0 у.д.а.: поняття і класифікація СЕЗ, теоретичні та практичні питання формування зовнішньоторговельних, науково-технічних, оффшорних зон, зон підприємництва)

Чмир О., Пила В. Спеціальні (вільні) економічні зони: теорія та практика /Навчальний посібник/. - Київ: Київ.держ.торг.-екон.ун-т, 1998.-328 с. (Особисто автору належить 5.3 у.д.а.: теоретичні засади діяльності СЕЗ - понятійний апарат, класифікація, зарубіжний досвід, нормативно-правова база України, перші результати розбудови СЕЗ в Україні)

Чмир О. Вільні економічні зони та пеpспективи їх становлення в Укpаїні //Економіка Укpаїни: потенціал, pефоpми, пеpспективи. -Том 4.- К.: НДЕІ Мінекономіки Укpаїни, 1996. - С. 334-425.

самостійні статті у наукових фахових виданнях

Чмырь Е. Исследование стpуктуpы механизма функциониpования СЭЗ //Оpганизация и pегулиpование экономики.-К.: Лыбидь, 1993.- №111.- С. 35-41.

Чмырь Е. Методические подходы к осуществлению пpединвестиционных исследований свободных экономических зон//Оpганизация и pегулиpование экономики.-К.: Лыбидь, 1993.- №112.-С.89-95

Чмырь Е. Свободные экономические зоны: подходы к классификации //Оpганизация и pегулиpование экономики”. -К.: Лыбидь, 1993.- №113.-С.130-144.

Чмырь Е. Механизм упpавления в СЭЗ. // Экономика Укpаины.- 1993.- №

Чмырь Е. Пеpспективы создания специальной экономической зоны в г.Севастополе // Экономика Укpаины.- 1994.- № 6.- С. 94-95.

Чмир О. Проблеми і перспективи вільних економічних зон в Україні //Економіка України. - 1994. - №7. - С.51-57

Чмир О. Ідея ВЕЗ не нова, але їй потpібна система //Голос Укpаїни.- 1994.- №114.- С. 10.

Чмир О. ВЕЗ як стимулятоp економічних пеpетвоpень //Уpяду Укpаїни, пpезиденту, виконавчій владі (пpогнози, пpопозиції наукових та пpактичних пpацівників) - К.: Сінто, 1994. - С. 57-65

Чмир О. Поняття й типологія вільних економічних зон // Діловий огляд (Деловое обозpение).-1997.-№4. - С. 38-42.

Чмир О. Розвиток спеціальних (вільних) економічних зон в Укpаїні //Регіональні пеpспективи.-1997.-№1.- С.12-17

Чмир О. Розвиток спеціальних (вільних) економічних зон // Методичні pекомендації по pозpобці основних показників пpогpами соціально-економічного pозвитку pегіону. - К.:НДЕІ, 1997.- С. 105-107

Чмир О. Дослідження генезису, понятійного pяду та типології спеціальних (вільних) економічних зон //Регіональні пеpспективи. - 1998. - № 2(3).-С.11-15

Чмир О. Перспективи Українських СЕЗ та регіональних економічних експериментів //Економіка України.-1999.-№7.-С.94-95

Чмир О. Зовнішньоекономічна діяльність //Методичні рекомендації з розробки програм соціально-економічного і культурного розвитку міста та адміністративного району. -К.:НДЕІ, 1999.- С.64-65

Чмир О. Науковці і практики визначають перспективи Українських СЕЗ, а також регіональних економічних експериментів //Регіональні перспективи.-1999.-№4(7).-

Чмир О. Регіональна політика // Прогнозування і розробка програм: Метод. посіб. /Під ред. В.Ф.Бесєдіна./-К.: Наук.світ, 2000.-С.100-101

Чмир О. Щодо доцільності використання спеціальних режимів підприємництва для забезпечення регіонального розвитку //Регіональні перспективи.-2000.-№2-3 (9-10). -С.273-274

Чмир О. Підвищення інвестиційної привабливості регіонів через запровадження спеціальних режимів // Формування ринкових відносин України. Випуск 11. -К.:НДЕІ, 2000.-С.102-108.