Регулювання зовнішньоторговельної політики України в умовах ринкової трансформації

7. Інтеграція України у світовий економічний простір, як показує автор, неможлива без формування експортоорієнтованої структури національної економіки, що передбачає визначення пріоритетних галузей і виробництв, в яких необхідно розвивати експортну орієнтацію. Науковою основою такої системи повинна стати комплексна програма розвитку експортного потенціалу України. Вона має бути зорієнтована на нарощування експорту продукції переробних і , головним чином, наукомістких галузей, розширення різноманітних послуг зарубіжним споживачам.

Пріоритетним напрямом розвитку експорту має стати підвищення рівня обробки української сировини. Україна, на нашу думку, може зайняти провідні позиції на світовому ринку у виробництві титану, рідкісноземельних металів, будматеріалів, поставках каоліну, граніту і мармуру. Враховуючи обмеженість багатьох видів ресурсів, складні екологічні і соціальні проблеми необхідно переорієнтувати індустріальний комплекс України, військово-промисловий комплекс (ВПК), зокрема, на виробництво низькоресурсомісткої і наукомісткої продукції, розвиток точного, транспортного і сільськогосподарського машинобудування, електронної, електротехнічної, легкої і харчової промисловості, що сприятиме модернізації інших галузей економіки і переведення їх на ресурсозберігаючу технологічну основу.

8. Необхідність розробки ефективної системи організації регулювання зовнішньоторговельної політики України вимагає вдосконалення її інформаційної бази. Інформація повинна надавати органам управління можливість оперативного аналізу, як ефективності експортно-імпортних операцій, так і ефективності впливу стимулюючих чи дестимулюючих засобів державного регулювання на позитивні чи негативні тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності, зовнішньоторговельних операцій зокрема. Тому вкрай необхідно здійснити радикальні заходи щодо вдосконалення інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Для реалізації цієї мети необхідно створити розгалужену багаторівневу комп'ютеризовану систему збору і обробки інформації для здійснення зовнішньоекономічних зв'язків.

9. Проведений в роботі аналіз зовнішньої торгівлі України свідчить про наступні тенденції розвитку зовнішньоекономічних зв'язків: більш широку участь національної економіки у міжнародному поділі праці; зростання зовнішньої торгівлі країни, що позначилось на підвищенні коефіцієнта еластичності зовнішньоторговельного обороту по кінцевій продукції; посилення зовнішньої залежності внутрішнього споживання, про що свідчить зростання імпортних поставок по деяких позиціях продукції в порівнянні з експортом; структура експорту носить переважно сировинну спрямованість при низькій конкурентоспроможності машинотехнічних виробів; слабка участь іноземного капіталу в модернізації діючих виробництв і низька активність вітчизняних товаровиробників у розвитку коопераційних зв'язків з міжнародним бізнесом. На нашу думку, існуюча модель інтеграційного розвитку України не відповідає реальним можливостям промислового, кадрового і науково-технічного потенціалу України, потребам зміцнення її позиції на світогосподарській арені. Вихід із ситуації, що склалася, слід шукати в розвитку взаємозв'язку і взаємовпливі загальногосподарської кон'юнктури і стану зовнішньої торгівлі, у підпорядкуванні розвитку останньої і механізму її регулювання завданням ринкової трансформації і структурного реформування економіки України.

10. Основним завданням вдосконалення механізму зовнішньоторговельної політики на сучасному етапі ринкової трансформації України є її подальша інтеграція у світове господарство. В цьому процесі важливу роль відіграє регіональний фактор інтеграційного розвитку країни, який передбачає освоєння нових товарних регіональних ринків збуту, забезпечення експортно-імпортної збалансованості, використання порівняльних переваг міжнародного поділу праці для нарощування економічного потенціалу держави.

11. Розробка і реалізація сучасної зовнішньоторговельної стратегії України передбачає створення системи економічних стимулів, спрямованих на найбільш повне забезпечення потреб у постачанні на економічно вигідних для держави умовах товарів критичного імпорту і іншої продукції виробничо-технічного призначення і створення ефективного механізму раціонального обмеження постачань товарів некритичного імпорту і поліпшення їхньої якості з врахуванням інтересів вітчизняних виробників і населення, а також створення умов для поліпшення структури вивозу товарів на основі реалізації заходів, спрямованих на зміцнення і розвиток економічного потенціалу України.

12. В умовах інтернаціоналізації виробництва і капіталу потрібно приділяти більшу увагу формуванню різноманітних форм економічного співробітництва, насамперед виробничо-інвестиційному, яке модифікує і робить товарне виробництво більш ефективним. Такий підхід дасть можливість українському виробництву розвиватися на базі міжнародного технологічного співробітництва, перейти до нової моделі взаємодії національного господарства зі світовим. Орієнтація винятково на зовнішньоторговельну модель економічного співробітництва може призвести до ще більшого поглиблення структурної кризи і макроекономічної дестабілізації в країні. Світовий досвід свідчить, що вихід національної економіки на світові ринки забезпечується не тільки продуктом і навіть не галуззю, а міжгалузевим комплексом, який сприяє відтворювальним і технологічним процесам в кожній національній економіці. Виявлення і підтримка розвитку таких форм міжнародного економічного співробітництва повинні бути пріоритетними для української економіки.

13. Вихід України на зовнішні ринки потребує постійного наукового пошуку створення нових товарів і послуг. Саме науковий продукт має величезне значення як товар. Для підвищення конкурентоспроможності України та зміцнення її позицій на світових ринках необхідна відповідно розвинена наукова інфраструктура. Необхідно розробити державну програму стратегічного розвитку науки і науково-технічних досліджень, що сприятиме науково-технічному співробітництву України з країнами світу.

14. Сьогодні особливої актуальності набувають проблеми вивчення діалектики виникнення і розвитку суперечностей у процесі міжнародного інвестиційного розвитку України, що необхідно врахувати при розробці механізму залучення і використання іноземних інвестицій, поступовому відкритті таких каналів взаємозв'язку національної економіки зі світовим господарством, як рух капіталів і взаємообмін національних валют. У цьому контексті більшу увагу доцільно приділити раціональному використанню капіталу транснаціональних корпорацій, який повинен забезпечити максимальну ефективність української економіки.

15. Як свідчать результати даного наукового дослідження, сьогодні Україні необхідна розробка ефективної податкової, структурної, інвестиційної, фінансової та інноваційної політики, яка повинна бути спрямована на прискорення диверсифікації капіталу, конверсії військово-промислового комплексу, реалізацію визначених державою пріоритетних напрямів поліпшення структури національного виробництва і підвищення його конкурентоспроможності. Для досягнення цієї мети необхідна розробка і реалізація ефективних соціально-економічних програм і конкретних інвестиційних проектів розвитку високоефективного підприємництва і бізнесу.

16. Докорінні зміни системи організації і управління зовнішньоторговельними операціями передбачають перехід на відтворювальну (геоекономічну) модель зовнішньоекономічних зв'язків, яка повинна базуватися на створенні організаційних структур, здатних забезпечити науково-технічне, виробничо-інвестиційне і торговельно-економічне співробітництво України в конкретних ланках міжнародних економічних ланцюгів, які виходять за межі національних економічних систем.

17. Для створення і впровадження нової моделі організації регулювання зовнішньоторговельної політики необхідне комплексне і системне вирішення проблем економічної безпеки держави, вдосконалення структури експорту, впровадження сучасної техніки менеджменту в систему зовнішньоекономічних зв'язків. Для реалізації цієї моделі вкрай потрібне створення відповідної кількості суб'єктів управління і господарювання, здатних забезпечити всебічну інтеграцію України у світове господарство; приведення організаційно-економічних структур зовнішньоторговельних операцій, органів їх управління у відповідність до завдань інтеграційного розвитку країни; розробка і послідовне впровадження найбільш ефективних механізмів впливу державної зовнішньоторговельної політики на процес розвитку зовнішньоекономічного фактору макроекономічної стабілізації України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Литвиненко Н.П. Проблеми лібералізації зовнішньоторговельної політики України. //Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. - К.- 1998. -Вип.9.- С.57-59.

2. Литвиненко Н.П. Сучасна зовнішньоекономічна політика України: проблеми, тенденції, пріоритети. // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. - К.- 1999.- Вип. 11.-- С.51-55.

3. Литвиненко Н.П. Проблеми вдосконалення зовнішньоекономічної політики України на сучасному етапі.. //Актуальні проблеми міжнародних відносин. Зб.наук.праць.-Вип.12.- Ч. 3. - К.: Київський університет,1999. -- С. 57-63.

4. Литвиненко Н.П. Світовий досвід регулювання зовнішньоекономічних зв'язків та проблеми України //Актуальні проблеми міжнародних відносин. Зб. наук. праць. - Вип. 17. - Ч. 2. - К.: Київський університет, 2000. -- С. 146-152.

5. Литвиненко Н.П. Проблеми зовнішньоторговельної політики України. //Матеріали міжн. наук. конф. "Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (Приклад України)", К.: Інститут міжнародних відносин.- 1998. -- С.151-153.

Размещено на Allbest.ru