Організація транспортних послуг

Зважаючи на необхідність включення України до світової транспортної системи і значення цього напрямку економічної діяльності для розвитку міжнародної співпраці, Україні як транзитній державі слід приділяти увагу розвитку відповідних видів транспортних послуг. Завдяки технологічним можливостям та потенціалу транспортної галузі, Україна має хороші перспективи у розвитку додаткових транспортних послуг, пов'язаних з ремонтом і обслуговуванням. Розвиток транспортного сектору створює підґрунтя для економічного зростання, сприяє широкому запровадженню новітніх технологій в інших галузях економіки.

Висновки

Транспорт як галузь народного господарства характеризується тим, що в процесі його діяльності безпосередньо не створюється кінцевий продукт. Його продукція - це транспортні послуги (з переміщення в просторі та в часі пасажирів і вантажів), що використовуються споживачем лише в момент їх виконання.

Міжнародний ринок транспортних послуг складається з послуг всіх видів транспорту з переміщення предмету транспортної операції, що надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни. Світова транспортна система зараз переживає процес глибоких, фундаментальних змін.

Я вважаю, що транспортна система України є розвинутим сучасним промислово-господарським комплексом і включає усі види транспорту - автомобільний, залізничний, повітряний, морський, річковий, трубопровідний і шляхи сполучення загального користування. Вона має розгалужену інфраструктуру для надання всієї сукупності транспортних послуг.

Головною проблемою транспортної системи України є недостатня якість транспортних артерій: доріг, нафто- та газопроводів, мереж залізничного та водного транспорту; недостатньо розвинена транспортна інфраструктура. Всі ці недоліки є наслідком в першу чергу недостатнього фінансування.

На мою думку для поліпшення результативності роботи транспортних мереж України, виведення якості транспортних послуг на світовий рівень існують наступні шляхи:

поліпшення фінансування шляхом передачі прав на експлуатацію транспортних мереж суб'єктам приватної власності;

залучення іноземних інвестицій у транспортну галузь України;

пошук нових партнерів-споживачів транспортних послуг.

Отже, виходячи з вищенаведеного, для поліпшення інвестиційного клімату, та захисту інтересів інвесторів необхідна виважена державна транспортна політика, яка враховувала б особливості галузі та її роль у процесах економічних і соціальних перетворень. Для створення ефективної системи правового регулювання ринку транспортних послуг потрібно почати з формулювання та закріплення основних положень національної транспортної політики, а також на законодавчому рівні закріпити визначення основних понять “національна транспортна політика”, “ринок транспортних послуг”, “транспортні послуги”, необхідно удосконалювати законодавчу базу та змінювати її відповідно до економічного розвитку країни, цим самим забезпечуючи правове регулювання відносин на транспорті.

Потрібні також нові законодавчо закріплені механізми контролю за використанням коштів, які застосовуються для розвитку транспортної системи України та інтегрування її до міжнародного ринку транспортних послуг.

Список використаної літератури

1. Актуальні проблеми правового регулювання ринку транспортних послуг / Правовий тиждень. - № 30-31(103-104), 22 липня 2008 р.

2. Гриневецкий С.Р. Транспортные коридоры: перспективы для региона // Судоходство. - 1998. - № 6-7. - с. 7-11.

3. Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг: Підручник. - К.: Знання України, 2004. - 280 с.

4. Зеркалов Д.В. Транспорт України. Довідник. - К.: Основа, 2002. - 416с.

5. Кірпа Г.М. Інтеграція залізничного транспорту України в Європейську транспортну систему. - Дніпропетровськ: ізд. ДНУСТ, 2003. - 268 с.

6. Киреев А.П. Международная экономика: В 2_х ч. - Ч. 1. Международная микроэкономика: движения товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. - М.: Междунородные отношения, 2006. - 416 с.

7. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.В. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - Київ: Знання - Прес, 2004. - 408 с.

8. Костина К.В. Система регулювання торгівлі послугами на глобальному рівні // Зовнішня торгівля: право та економіка - 2007. - №1 (30). - с. 41-48.

9. Кудров В.М. Мировая экономика: Учебник М.: Издательство БЕК, 2000. - 464 с.

10. Кушнірчук В.Г., Петров В.І., Зеркалов Д.В. Перевезення вантажів залізничного транспорту. Довідник. - К. Основа, 2001р. - 512 с.

11. Мельник Ю. Міжнародний ринок послуг в умовах транснаціоналізації економіки // Вісник київського національного торгівельно-економічного університету. - 2007. - №3. - с. 84-94.

12. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.

13. Пузакова Е.П. Международные экономические отношения. - Ростов-на-Дону: Изд. центр «МарТ», 2004. - 442 с.

14. Романків І.Я. Розвиток ринку послуг в Україні // Фінанси України. -2005. - № 11. - с. 38-45.

15. Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. Міжнародна торгівля послугами. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 109 с.

16. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка. - К.: Либідь, 1999. - 288 с.

17. Соколенко С.И. Современные мировые рынки и Украина. - К.: Демос, 1995. - 335 c.

18. Таран В.М. Морские порты Украины в системе международных транспортных коридоров.Труды Международной конференции “Транспорт - в XXI век. Транспортные перевозки в странах СНГ, Балтии, Европы и Ближнего Востока". Одесса. 21-22 октября 1998.

19. Транспортний сектор економіки України: тенденції та проблеми розвитку / Економіст. - № 6, червень 2007.

20. Транспорт / Економіст. - № 7, липень 2008.

21. Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини: історія: Підручник. - Київ: Либідь, 2006. - 392 с.

Размещено на Allbest.ru