Економічні проблеми підтримання потужності та інвестування вугільних шахт України

Базові витрати і поправки за кожним фактором розраховуються за рік, а потім суми відносяться на 1 т видобутку для шахт з різними обсягами видобутку. Таким чином, річний обсяг виплат по шахті буде дорівнювати

де i _ індекс зовнішніх поправок; j _ індекс урахованих факторів; n, т - відповідно кількість урахованих поправок і факторів; q_ij - річна сума і-ї поправки j-му фактору; Д - річний видобуток вугілля, т.

7. Перспективи освоєння вільних ділянок шахтами незначної потужності

Удосконалення структури шахтного фонду в цілому обумовлює реалізацію окремої стратегії за такими групами шахт:

Рис. 6. Схема визначення плати за видобуток вугілля

шахти, де промислові запаси вугілля відпрацьовані, їх прирізка неможлива або недоцільна з економічних, техніко-технологічних умов, за умов безпеки - шахти, що підлягають закриттю;

шахти, що мають якісні, перспективні запаси, але із занедбаним гірничим господарством - шахти, що підлягають реконструкції;

шахти - новобудови, де виконаний визначений обсяг капітальних робіт;

шахти місцевого значення - шахти неглибокого закладення, відносно недорогі.

З урахуванням стану внутрішньої інвестиційної бази нині розпочинати будівництво нових типових шахт можна тільки із залученням великих іноземних інвестицій, наприклад, на умовах концесії шахтних полів. Аналіз техніко-економічних показників малих шахт свідчить, що особливу увагу варто приділити питанню будівництва шахт малої потужності і неглибокого закладення. Економічні розрахунки показують високу (до 50%) рентабельність таких шахт, терміни їх будівництва _ до 15 місяців, окупність _ до 2,5 років. Джерелами інвестицій при цьому будуть кошти регіонального і місцевого бюджетів, приватний капітал, залучені через спеціальні фонди й акціонерні товариства кошти населення.

На основі економіко-математичного моделювання зіставлено та оцінено різні варіанти розкриття і підготовки шахтних полів, кількість і потужність шахт на вільній ділянці, терміни будівництва, розглянуто кілька варіантів поділу ділянки Міуський 1-2 на шахтні поля. Встановлено, що на ділянці Міуський 1-2 доцільно побудувати п'ять шахт середньої потужності. Розкриття полів шахт нахиленими стовбурами забезпечує більш короткі терміни будівництва. Шахта "Річкова" - перша серед шахт середньої потужності на ділянці Міуський 1-2. Її параметри і принципи організації будівництва відповідали основному принципу поетапного освоєння родовища - найбільш ефективному використанню капітальних вкладень за рахунок скорочення термінів будівництва.

Теоретичне і безпосередньо практичне значення при проектуванні розвитку і розміщення шахтного фонду має визначення категорії "малоефективних" шахт. Для більш повного з'ясування змісту поняття "ефективність" використано методи системного аналізу. З їх позицій шахта розглядається не за одним показником, а як досить складна природно-технолого-економічна система. Як визначальні елементи системи запропоновано застосовувати коефіцієнт економічного використання запасів, що синтезує в собі фактори природні і соціально-економічні та показники окремих підсистем - природної, технологічної та економічної.

Коефіцієнт економічного використання запасів шахтного поля К_ев визначається через відношення економічних запасів S_ек до балансових запасів S_б за формулою

За основні показники окремих підсистем приймаються: природної _ вік шахти; технологічної _ коефіцієнт технологічної надійності, потужність пластів та питома довжина виробок, що підтримуються, м на 1000 т видобутку; економічної _ рівень економічної надійності та якість вугілля (ціна).

Для встановлення "малої" ефективності необхідне порівняння характеристик з еталоном. Для чотирьох показників (потужність пластів, питома довжина виробок, ціна і собівартість вугілля) рекомендується прийняти як еталон середньогалузеві показники, які є в наявності або розраховуються за даними чинної звітності. Далі визначається коефіцієнт життєвості шахти (К_ж)

де _ відповідно коефіцієнти віку шахти, технологічної надійності, питомої довжини виробок та якості вугілля.

Рекомендується прийняти, що шахта вважається "малоефективною", якщо показники її гірше середньогалузевих у півтора раза або більше.

Показано, що всі шахти малої потужності з числа приватизованих досить ефективні, оскільки їх гірничі параметри і параметри організації виробництва істотно перевищують середньогалузеві показники. Принциповим положенням є можливість переходу шахти в розряд більш ефективних. Це вимагає підвищення пропускної здатності (або потужності) деяких основних ланок і пов'язано з необхідністю інвестицій, величина яких залежить від конкретних умов.

Висновки

У дисертації наведено рішення важливої науково-прикладної проблеми підтримки потужності та інвестування вугільних шахт України, що полягає в обґрунтуванні теоретичних підходів до подальшого удосконалення економічного механізму відтворення шахтного фонду і потужності шахт при ринкових відносинах, у створенні відповідних методологічних і методичних положень, а також інструментарію для моделювання техніко-економічних параметрів шахт залежно від забезпеченості запасами і рівня інвестиційної привабливості.

Результати виконаного в дисертації дослідження дозволяють зробити висновки, основними з яких є такі.

1. Ефективність відтворення потужності вугільної шахти залежить від нинішнього стану підприємства і ступеня ефективності використання факторів виробництва. Найбільш доцільний варіант відтворення з точки зору прийнятого критерію визначається за допомогою відповідної оптимізаційної моделі при заданих обмеженнях за обсягом капітальних вкладень і обсягом промислових запасів, що залишилися. Це обумовлено трьома фундаментальними властивостями вугілля як мінеральної сировини: наявністю в готовому виді предмета праці, який здавна існував у природі; невідтворюваністю мінеральної сировини та різноякісністю ділянок шахтних полів.

2. У вугільній промисловості необхідно розрізняти відтворення шахтного фонду (кількість діючих шахт) і відтворення їхньої потужності, тому що спрямованість у відтворенні може бути неоднаковою _ потужність шахтного фонду може зростати, а кількість діючих шахт - зменшуватися. Границя між підтримкою потужності і реконструкцією деякою мірою умовна, тому що реконструкція містить у собі підтримку, і чим більше цих елементів, тим менше ефективність реконструкції. У свою чергу, встановлення черговості реконструкції значною мірою визначається рівнем економічної надійності шахти.

3. Незважаючи на значні геологічні запаси вугілля в Україні, можливості нового будівництва з економічних причин дуже обмежені, і тому на всю доступну для огляду перспективу найбільш раціональною формою відтворення у вугільній промисловості України є звужене відтворення як за кількістю шахт, так і за їх сумарною потужністю, маючи на увазі компенсацію енергоносіїв, що вибувають, альтернативними джерелами енергії.

4. З огляду на обмеження щодо імпорту, покрити зростаючу потребу країни у вугіллі можна лише за рахунок збільшення обсягів його власного видобутку. А для цього необхідно створювати нові виробничі потужності як замість тих, що вибувають через відпрацювання запасів, так і при необхідності дострокового закриття шахт. Немає підстав вважати, що галузь може бути рентабельною (за винятком окремих шахт). При цьому не виключаються механізми зниження витрат на видобуток, регуляції цін на вугілля відповідно до його споживчої якості, результатом цього стане зменшення обсягів дотацій. Галузь залишиться збитковою, як у всіх країнах світу з підземним способом видобутку (крім США), але рівень збитковості може знизитися.

5. Проблеми використання внутрішніх резервів технологічних ланок шахт добре кореспондуються з поняттям "економічна надійність". Практично це сполучення можливості функціонування шахти на заданому рівні надійності і функціонально-вартісного аналізу витрат на виробництво за тими ж ланками. Вирішенню проблеми пошуку резервів буде сприяти запропоноване в дисертації формалізоване представлення множини рішень щодо підтримки потужності шахт у виді сітьової моделі з блоковою структурою, що дає можливість оптимізувати кількісні і якісні параметри шахтного фонду з урахуванням забезпеченості запасами і наявності інвестиційних ресурсів.

6. Результатом виробничої діяльності шахт є вилучення на поверхню трьох продуктивних компонентів (вугілля, породи і рудникового газу), що з позицій підтримки потужності, раціонального ресурсо- і природокористування можуть розглядатися як визначальні фактори. Відповідно з викладеними передумовами розроблені дві загальні економіко-математичні моделі вибору доцільного варіанта розвитку вугільної шахти, що розрізняються цільовими функціями: мінімум середньої собівартості за розрахунковий період і мінімум терміну окупності капітальних вкладень. Вибір критерію, а також питання про те, який варіант приймати, якщо будуть отримані за двома моделями різні відповіді, є прерогативою інвестора.

7. Рішення щодо відтворення шахтних фондів необхідно приймати з урахуванням наявної соціальної й екологічної ситуації у вуглевидобувних регіонах, а також соціально-економічних та екологічних наслідків, до яких призведуть ці рішення. Інтегральним показником, що найбільш доцільно враховувати при оцінці перспектив розвитку вуглевидобувних підприємств та при розробці стратегії і тактики підтримки їх потужності, є рівень соціального розвитку вуглевидобувних регіонів, який ураховує ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб жителів регіону, рівень їхньої захищеності, якість життєвого середовища, забезпеченість регіону трудовими та інтелектуальними ресурсами, а також розбіжність зазначених показників і тенденції їх зміни в часі. Як інтегральна міра для оцінки небезпеки і шкідливості виробництва приймається доцільне використання економічної оцінки аварійності, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, характерних для даної шахти. З метою недопущення погіршення екологічної ситуації у вуглевидобувних регіонах при прийнятті рішень необхідно передбачати обов'язкове здійснення додаткових заходів, спрямованих на поліпшення або стабілізацію зазначеної ситуації.

8. Одна з важливих особливостей вугільних шахт полягає у тому, що перехід до відпрацювання кращих ділянок (позитивний фактор) діє відразу, а до відпрацювання ділянок з гіршими умовами (негативний фактор) дає про себе знати через деякий, часто тривалий час. Економічна оцінка запасів ґрунтується на таких постулатах: оцінці піддаються залишкові запаси, ці запаси поступово відпрацьовуються, і тому сумарна економічна оцінка родовища зменшується в часі. При такому підході економічна оцінка вугільного родовища за період його відпрацювання може визначатися ефектом від зниження собівартості, що шахта одержує в силу внутрішніх властивостей родовища і яка одночасно збільшує цінність родовища.

9. Виходячи з аналізу ролі окремих факторів у формуванні економічних результатів роботи вугільної шахти, для розрахунку плати за видобуток вугілля можна обмежитися двома найбільш важливими факторами: потужністю пластів (що виймається) і глибиною розробки. Поправки до базової вартості враховують (за інших рівних умов) зниження собівартості видобутку на 0,3-0,4% на кожен відсоток збільшення видобутку по шахті. Поправки до базової вартості на кожен крок зменшення глибини розробки враховують (за інших рівних умов) зниження витрат, обумовлених негативним впливом глибини (зниження витрат на провітрювання і кондиціонування, боротьбу з раптовими викидами вугілля і газу тощо).

10. На території тільки Донецької області виділено геологами близько 100 шахтних полів під будівництво шахт неглибокого закладення. Економічні розрахунки показують високу - до 50% - рентабельність таких шахт, терміни будівництва - до 15 місяців, окупність - до 2,5 років. Джерелами інвестицій при цьому будуть кошти регіонального і місцевого бюджетів, приватний капітал, залучені через спеціальні фонди та акціонерні товариства кошти населення. Будівництво малих шахт дозволить вирішити проблему забезпечення населення побутовим вугіллям. У зв'язку з неминучим значним скороченням використання газу на побутові потреби ця проблема значно загострюється. Сприятливі умови для будівництва малих шахт будуть створені, якщо на законодавчому рівні вирішити питання про переведення відповідних запасів вугілля в розряд місцевих, а також забезпечити максимальні пільги інвесторам.

У дисертаційній роботі доведена доцільність поетапного освоєння запасів вільних ділянок шахтами невеликої потужності і за допомогою показника "життєвість" доведено, що практично всі нині діючі шахти такого типу працюють у беззбитковому режимі і не відносяться до малоефективних.

Література

1. Вагонова А.Г. Экономические проблемы поддержания мощности и инвестирования угольных шахт Украины. _ Днепропетровск: НГУ, 2005. - 287.

2. Вагонова А.Г. Воспроизводство в угольной промышленности. _ Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. _ 160 с.

3. Вагонова А.Г., Чмыхун В.А., Каширников Д.Л. Адаптация маломощных антрацитовых шахт к рыночным условиям. - Днепропетровск: Наука и образование, 2004. - 126 с Особистий внесок: розроблено систему оцінки стану шахтного фонду для побудови інвестиційної політики підтримки потужності шахт у депресивних регіонах Донбасу та стратегію збереження шахтного фонду при обмежених інвестиційних можливостях з урахуванням економічної оцінки запасів вугілля.

4. Вагонова А.Г., Залознова Ю.С., Павленко И.И. Взаимодействие природных и индустриальных факторов в процессах воспроизводства мощности угольных шахт. - Донецк: Норд Компьютер, 2004. - 194 с.

Особистий внесок: визначено принципи системного підходу до вдосконалення механізму управління інвестиційними процесами підтримки потужності вугільних шахт на основі врахування їх економічної надійності, викладено особливості розвитку шахт в часі як складної виробничої системи.

5. Салли В.И., Вагонова А.Г., Павленко И.И., Каширников Д.Л. Экономические аспекты освоения запасов угля шахтами небольшой мощности. - Днепропетровск: Наука и образование, 2005. - 126 с.

6. Пивняк Г.Г., Амоша А.И., Ященко Ю.П., Пилов П.И., Салли В.И., Ильяшов М.А., Вагонова А.Г., Райхель Б.Л. Воспроизводство в угольной промышленности (разд.1). Границы целесообразной полноты извлечения запасов на угольных шахтах (разд. 2). Системный экономический анализ шахты как объекта инвестирования (разд. 3) // Воспроизводство шахтного фонда и инвестиционные процессы в угольной промышленности Украины. - К.: Наук. думка, 2004. - С. 9-132.

7. Кучеба П.К., Вагонова А.Г., Янукович В.Ф. Экономическая оценка и оптимизация углепотоков // Экономико-управленческие аспекты повышения эффективности производства. - Донецк: ДонГАУ, ИЭП НАН Украины. - 2000. - С. 27-32.

8. Вагонова А.Г. Социально-экономические последствия добычи угля в Украине // Науковий вісник НГУ. - 2003. - №3. - С. 39-41.

9. Салли В.И., Вагонова А.Г., Райхель Б.Л. Особенности инвестиционной политики в угольной промышленности // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ. - 2003. -Ч.2. - С. 392-396.

Особистий внесок: викладено принципи системного підходу до управління інвестиційними процесами підтримки потужності вугільних шахт.

10. Салли В.И., Вагонова А.Г. Пути адаптации угольных шахт к рыночным условиям // Академічний огляд. -2003. - №1. - С. 36-41.

11. Салли В.И., Вагонова А.Г. О необходимости экономической переоценки запасов угольных шахт // Економіка промисловості. - 2003. - №1(19). - С. 45-49 Особистий внесок: проаналізовано різні підходи до економічної оцінки вугільних родовищ, запропоновано здійснювати її через ефект від зниження собівартості, що шахта одержує в силу внутрішніх властивостей родовища.

12. Райхель Б.Л., Вагонова А.Г. Воспроизводство и его особенности в угольной промышленности Украины // Економіка промисловості. - 2004. - №1(23). - С. 44-54.

13. Райхель Б.Л., Вагонова О.Г., Каширніков Д.Л. Проблема повноти вилучення запасів вугілля на Донбасі // Схід. - 2004. - №3(61). - С. 38-41.

Особистий внесок: запропоновано визначати необхідність вилучення запасів вугілля виходячи з економічної оцінки вугільних родовищ.

14. Вагонова А.Г., Чмыхун В.А., Каширников Д.Л. Поддержание мощности шахт в зависимости от ценности запасов и уровня инвестиций // Науковий вісник НГУ. - 2004.- №6. - С. 91-94.

15. Вагонова А.Г. Природно-экономическая сущность малоэффективных шахт // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины.- Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2004. - С. 45-56.

16. Вагонова А.Г. Особенности экономической оценки запасов полезных ископаемых // Вісник Криворізького технічного університету. - 2005. - №7. - С. 249-252.

17. Вагонова А.Г. Экономические перспективы освоения свободных участков шахтами небольшой мощности // Вісник Криворізького технічного університету. - 2005. - №8. - С. 228-231.

18. Вагонова А.Г. К проблеме регулирования качества угольного сырья и диверсификации обогатительного производства // Науковий вісник НГУ. - 2005. - №3. - С. 93-96.

19. Вагонова А.Г. Особенности функционирования угольной шахты как природно-технолого-экономической системы // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2005. - Вип. 201. - Т. IV. - С. 890-898.

20. Вагонова А.Г. Экономическая оценка опасных и вредных факторов угледобычи //Науковий вісник НГУ. - 2005. - №7. - С. 101-105.

21. Вагонова А.Г. Экономическое обоснование топологии сети горных выработок // Управление экономикой переходного периода. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2005. - С. 241-249.

22. Вагонова А.Г. Экономические перспективы отработки запасов антрацита шахтами малой мощности // Економіка промисловості. - 2005. - №1(27). - С. 162-165.

23. Вагонова А.Г. К вопросу об оценке инвестиционной привлекательности угольных шахт // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2005. - С. 3-10.

24. Вагонова А.Г. К вопросу о необходимости экономической оценки запасов полезных ископаемых // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2005. - Вип. 209. - Т. IIІ. - С. 674-680.

25. Вагонова А.Г. Экономическая оценка аварийности, опасных и вредных факторов угледобычи // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2005 - С. 311-321.

26. Вагонова А.Г. Обоснование целесообразного варианта освоения свободных участков угольных месторождений // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2005. - Вип. 210. - Т. IV. - С. 999-1004.

Размещено на Allbest.ru