Джерело: Праця України за 2003 і 2004 роки

Таблиця 3. Стан умов праці працівників текстильної промисловості, пошиття одягу, виробництва шкіри і шкіряного взуття на початок 2004 і 2005 років

Джерело: Праця України за 2003 і 2004 роки

В цілому за останні роки соціальні витрати, які перевищують за розміром законодавчо встановлені, зростають тільки в галузях добувної промисловості, а в обробній промисловості, власне у текстильній і взуттєвій галузях, навпаки зменшуються (у текстильній промисловості і пошиттю одягу соціальні витрати понад законодавчо встановлені за 2003 рік становили 55 грн. у середньому на одного працівника, а на 2004 - 38 грн.; на виробництві шкіри та взуття у 2003 році - 114 грн., у 2004 - 33 грн.). При порівнянні суми соціальних видатків понад законодавчо встановлених, можна зазначити, що ці пільги по галузях легкої промисловості є суто символічними, і за останні роки тенденція до зменшення зберігається.

В третьому розділі “Формування економічної діяльності підприємств в системі людського розвитку” визначені передумови щодо забезпечення сталого людського розвитку на підприємствах; розроблена модель Бюджету розвитку людини на підприємстві; обгрунтовані напрямки та заходи щодо механізму регуляторного впливу центральних та місцевих органів влади на економічну діяльність промислових підприємств в контексті людського розвитку.

Передумови щодо забезпечення сталого людського розвитку на підприємстві формуються за методичними напрямками, яких мають дотримуватися трудові колективи та вищі органи влади перед тим, як розробити власне систему людського розвитку на підприємствах. Рекомендується наступна типізація передумов щодо забезпечення людського розвитку на мікрорівні: загальні методичні положення; мета впровадження системи людського розвитку; фінансово-економічне забезпечення; організація експерименту; інформаційне забезпечення; наукове забезпечення; основні організаційні заходи з впровадження системи людського розвитку на промислових підприємствах; сприяння впровадженню системи людського розвитку на промислових підприємствах; відкритість у проведенні експерименту.

Логічна схема формування економічної діяльності підприємств в контексті людського розвитку включає декілька етапів. Перший - заявочний, або етап намірів, тобто керівництво підприємством, аналізуючи рівень показників економічної діяльності організації, визначає обсяги прогнозованих видатків на розвиток людини, відповідно до обсягу і структури власних фінансових ресурсів. Другий етап - розподільчий, тобто вирівнювання, на якому визначаються заходи з перерозподілу фінансових ресурсів між основними ланками системи бюджетів підприємства для того, щоб досягти відповідних соціальних стандартів трудової та життєдіяльності працівників підприємства за критерієм “фінансування розвитку людини”.

Критеріями обгрунтування кількісних і якісних характеристик взаємодії людського розвитку та економічної діяльності підприємства як єдиного цілого є використання показників системи людського розвитку на промисловому підприємстві, які були обгрунтовані на основі методик ІЛР загальнонаціонального рівня та ІЛР регіонального рівня, а також за допомогою техніко-економічних і фінансових показників діяльності промислових підприємств.

Пропонується розробку і впровадження моделі Бюджету розвитку людини на промислових підприємствах вважати базою для формування системи людського розвитку на промисловому підприємстві (рис.1).

Бюджет розвитку людини - це скоординований за всіма підрозділами і функціями план діяльності підприємства в сфері розвитку працівників, що об'єднує окремі статті окремих бюджетів, створює потоки інформації, що є необхідними для виявлення та вирішення соціально-економічних питань. Бюджет розвитку людини, за сутністю, є функціональним підсумком всіх витрат і доходів, що можуть бути віднесені до забезпечення людського розвитку на промисловому підприємстві. Він є фактичним показником обсягів коштів, що підприємство витрачає на охорону здоров'я найманих працівників, підвищення квліфікації, здобуття освіти, поліпшення умов праці, екологізації діяльності підприємства, а також на всю систему людського розвитку, що буде сформована в організації.

Пропонується модель БРЛ визначати головною передумовою в реалізації соціальної політики на промислових підприємствах.

Перевагами впровадження моделі БРЛ на промисловому підприємстві є:

- системний підхід до визначення витрат на людський розвиток на мікрорівні, їх фінансування;

- розробка моделі БРЛ дозволяє визначити і забезпечити зв'язки між власне БРЛ та іншими оперативними бюджетами у процесі бюджетування;

- “здійснення розрахунків для окремих сценаріїв” соціального розвитку трудового колективу.

Важливість розробки і впровадження Бюджету розвитку людини на підприємствах заключається в тому, що виявлення та вирішення соціально-економічних питань, стає більш легким та інформативно забезпеченим. Орієнтація керівництва підприємств не лише на ринок та споживачів, а й на власних працівників є ще одним з вагомих напрямків в економічній діяльності виробничих організацій.

Впроваджена на промислових підприємствах система людського розвитку має бути не лише необхідною дією керівництв підприємств, а і одночасно наслідком вдосконалення регуляторного впливу центральних і місцевих органів влади на економічну діяльність промислових підприємств.

Реалізацію державної політики в сфері людського розвитку на мікрорівні повинен забезпечувати Кабінет Міністрів України, який розробляє і подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму щодо формування системи людського розвитку на підприємствах з відповідним методичним забезпеченням, яка включає в себе формування Бюджету розвитку людини на підприємстві, визначення нормативного рівня та соціальних стандартів показників людського розвитку на промислових підприємствах. Особливу увагу центральні органи влади повинні приділяти розробці і затвердженню нової Інструкції по визначенню вартості робочої сили, для чого необхідним є перегляд Закону України “Про оплату праці” статті 3 “Мінімальна заробітна платня”. В свою чергу в Законі України “Про Кабінет Міністрів України” рекомендується ввести наступні положення: Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо розробки системи людського розвитку на мікрорівні та нагляду за її функціонуванням; встановлює єдину державну статистичну звітність з питань людського розвитку на мікрорівні.

Рис. 1. Схема формування Бюджету розвитку людини на промисловому підприємстві

В роботі обгрунтовані наступні рекомендації:

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади проводять єдину соціально-економічну та науково-технічну політику в сфері людського розвитку; розробляють і реалізують галузеві програми щодо формування системи людського розвитку на підприємствах, Бюджету розвитку людини на мікрорівні, визначення показників людського розвитку на промислових підприємствах за участю профспілок; здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств, що проводять власну економічну діяльність у контексті людського розвитку; організовують навчання з формування системи людського розвитку на мікрорівні для керівників підприємствами; укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці, охорони здоров'я, підвищення кваліфікації, здобуття освіти і ділових треннінгів, екологізації діяльності підприємств; створюють у разі потреби координаційні навчальні групи; здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері навчання, охорони здоров'я, екологічної безпеки тощо; беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів, що стосуються проблеми людського розвитку на рівні підприємств; здійснюють відомчий контоль за станом впровадження системи людського розвитку на підприємствах галузі.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації у межах відповідних територій забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в сфері людського розвитку; формують і забезпечують за участю профспілок, підприємницьких асоціацій виконання цільових регіональних програм стосовно поліпшення стану безпеки, гігієни праці; підвищення кваліфікації і здобуття освіти працівниками; охорони здоров'я; екологізації виробничих територій; пайове будівництво житлових будинків, дитячих садків, шкіл для працівників підприємств та їх сімей; заходи щодо людського розвитку, які передбачені у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів; забезпечують соціальний захист найманих працівників, вживають заходів для проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам, що мають відношення до людського розвитку; вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) координаційних служб з питань людського розвитку на мікрорівні для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності; здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів відповідно до основних вимог, що виникають при запровадженні на підприємстві системи людського розвитку.

Органи місцевого самоврядування у межах власних компетенцій затверджують цільові регіональні програми щодо поліпшення стану безпеки, гігієни і охорони праці; підвищення кваліфікації і здобуття освіти працівниками; охорони здоров'я; екологізації діяльності підприємства; пайового будівництва житлових будинків, дитячих садків, шкіл для працівників підприємства та їх сімей; заходів з людського розвитку у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів; приймають рішення щодо створення комунальних координаційних служб з питань людського розвитку на мікрорівні для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності.

Повноваження підприємств при здійсненні економічної діяльності, яка відбувається за сформованої системи людського розвитку, визначаються статутами або договорами між підприємствами, які утворюють об'єднання. Необхідні положення, що стосуються системи людського розвитку на підприємствах, повинні бути висвітлені у колективному договорі.

Для ефективного виконання функцій, що мають відношення до формування і впровадження системи людського розвитку, на підприємствах пропонується створювати спеціалізовані структурні відділи з людського розвитку або ж залучати спеціалістів, які мають завданнями: а) формування Бюджету розвитку людини; б) визначення показників людського розвитку на промислових підприємствах на основі статистичних даних фінансової і соціальної звітностей підприємств, визначення основних позитивних і негативних параметрів і факторів, що мають вплив на розвиток найманих працівників.

Висновки

В дисертаційній роботі обгрунтовано вирішення важливої проблеми в економічній практиці, яка має велике суспільне, соціально-економічне, державне значення. Формування економічної діяльності підприємства в контексті людського розвитку є вирішенням багатьох важливих питань, що постають перед роботодавцями стосовно проведення соціально-економічної політики відносно найманих працівників.

Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

В подальшому удосконаленні управлінням та практичній реалізації економічної діяльності підприємства наявною є зміна, що передбачає переорієнтацію з основної мети - отримання прибутку до накопичення матеріальних благ на розвиток людини, як найманого працівника і як соціальної особистості. За даної Концепції матеріальні блага є лише засобом досягнення основної цілі - людського розвитку. Відповідно до Програми розвитку ООН (ПРООН) людський розвиток визначається за трьома показниками: довголіття (стан здоров'я); рівень знань (рівень освіти); рівень життя (рівень добробуту).

В Україні, яка першою з країн СНД приєдналася до ПРООН “Індекс людського розвитку”, накопичений досвід на базі Концепції людського розвитку, що був основою для розробки вітчизняних багатофакторних методів (ієрархічні моделі) оцінки Індексу людського розвитку на національному та регіональному рівнях. З оцінкою тенденцій соціально-економічного розвитку регіонів вітчизняні методики при визначенні ІЛР використовують окрім позитивних факторів впливу ще і негативні - так звані дестимулятори розвитку людини.

3. Основною метою індивідуального відтворення в межах підприємства є задоволення суспільних потреб. За Концепції людського розвитку однією з локальних умов індивідуального відтворення стає відтворення кадрового персоналу, відтворення умов праці і т.д. При цьому відтворення найманого працівника повинно бути розширеним.

4. Показники економічної діяльності підприємства в Концепції людського розвитку стають не лише показниками організаційно-технічних факторів та функцією капіталу, а й результатом реалізації найманих працівників не тільки як робочої сили, а як соціально значущих особистостей - використання та розвиток людського капіталу підприємства в аспектах освіченості, здоров'я, культури, свідомості в здійсненні екологізації в професійній діяльності і т.д.

5. В Україні для оцінки загальнодержавного ІЛР визначені дев'ять груп показників: демографічний розвиток, розвиток ринку праці, матеріальний добробут населення, умови проживання населення, рівень освіти населення, стан та охорона здоров'я, соціальне середовище, екологічна ситуація, фінансування людського розвитку. У дисертаційному дослідженні сформована система людського розвитку на промисловому підприємстві, що враховує шість груп показників: стан і охорона здоров'я, умови праці на робочому місці, рівень освіти працівників, матеріальний добробут працівників, фінансування розвитку працівників, соціальне середовище.

6. Перехід в економічній діяльності підприємства до врахування аспектів та вимог людського розвитку пропонується здійснювати одночасно з вдосконаленням регуляторних актів державного управління економікою на різних рівнях управління.

7. Вплив економічної діяльності підприємства на показники системи людського розвитку характеризується аспектами-стимуляторами та аспектами- дестимуляторами, що відповідно забезпечує зростання або ж зниження рівня людського розвитку промислового підприємства.

8. Передумови щодо забезпечення сталого людського розвитку на підприємстві пропонується типізувати за напрямками: загальні методичні положення, мета впровадження системи людського розвитку, фінансово-економічне забезпечення, організація експерименту, інформаційне забезпечення, наукове забезпечення, основні організаційні заходи з впровадження системи людського розвитку на промисловому підприємстві, сприяння впровадженню системи людського розвитку на підприємстві, відкритість в проведенні експерименту.

9. Пропонується логічна схема формування економічної діяльності підприємства в контексті людського розвитку, яка включає наступні етапи: намірів, формування Бюджету розвитку людини, оцінка якісних аспектів показників розвитку людини за допомогою методу експертних груп, визначення показників системи людського розвитку.

10. Формування Бюджету розвитку людини на промисловому підприємстві в процесі бюджетування рекомендується вважати одним з етапів логічної схеми. Бюджет розвитку людини включає в себе показники бюджетів прямих витрат на оплату праці, загальновиробничих витрат, управлінських витрат та витрат на збут, які можуть мати за Концепцією людського розвитку вплив на розвиток найманого працівника. Цей бюджет містить також в собі основні законодавчі і галузеві норми та стандарти для порівняння з проектними показниками і включає в себе статистичні дані стосовно фінансування основних стимулюючих показників людського розвитку на підприємстві.

11. Сталий збалансований розвиток промислового підприємства повинен досягатися не лише за допомогою ефективного управління, а й завдяки регуляторного впливу центральних та місцевих органів влади на його економічну діяльність в контексті людського розвитку.

12. Визначення таких складових людського розвитку на підприємствах, як рівень освіти та стан і охорона здоров'я необхідно здійснювати одночасно з вдосконаленням правової основи. Досягнення сталого збалансованого розвитку промислового підприємства завдяки використанню найманих працівників вимагає забезпечення належного доходу (заробітної плати) шляхом внесення змін до Закону України “Про оплату праці” та Інструкцію щодо визначення вартості робочої сили.

13. Фінансування розвитку найманих працівників на промисловому підприємстві пропонується визначати, виходячи з основних потреб розвитку людини: видатки на охорону здоров'я; видатки на підвищення кваліфікації, здобуття освіти, ділові треннінги; видатки на поліпшення умов праці; видатки на екологізацію підприємства.

14. Запровадження Концепції людського розвитку на промислових підприємствах пропонується законодавчо закріпити, а також надати їм рекомендаційний характер для підприємств недержавної форми власності.

15. Експериментальна апробація методичних рішень дисертаційного дослідження на ВТШФ “Дана” та ЗАТ ШП “Юність” засвідчила їх прикладне значення для соціального планування на підприємствах легкої промисловості України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

економічний промисловий бюджетування

у наукових фахових виданнях:

Таран Ю.О. Вплив політики держави та підприємництва на розвиток людини// Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. - Вип. 204:том IV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - с.856-862.