Формування ринку - процес багатоплановий. Потрібна взаємодія багатьох складових, однієї з них є становлення малих і середніх підприємств, кожне з який буде або асоційованим, або одноособовим хазяїном засобів виробництва і виробленої їм продукції. Питання розвитку малих і середніх підприємств - один з найважливіших у програмі розвитку і демонополізації народного господарства країни. Формування малих ринкових структур в усіх без винятку галузях і сферах економіки країни відповідає світогосподарським тенденціям економічних процесів, тому що у всіх країнах світу в сфері малого бізнесу діє велике число невеликих підприємств різноманітного профілю практично у всіх галузях.

Для сучасної економіки характерна складна комбінація різних по масштабах виробництв - великих, з тенденцією до монопольних структур, і невеликих, що складаються під впливом багатьох факторів.

Останнім часом з'явився небувалий ріст малого і середнього підприємництва, особливо в сферах, де поки не потрібно значних капіталів, великих обсягів устаткування і кооперації безлічі працівників. Малих і середніх підприємств особливо багато в наукомістких видах виробництва, а також у галузях, зв'язаних з виробництвом споживчих товарів.

Можливість ефективного функціонування малих форм виробництва визначається поруч їхніх переваг, у порівнянні з великим виробництвом: близькість до місцевих ринків і пристосування до запитів клієнтури; виробництво малими підприємствами, що невигідно великим фірмам; виключення зайвих ланок керування. Малому виробництву сприяє диференціація й індивідуалізація попиту в сфері виробничого й особистого споживання.

У свою чергу розвиток дрібного і середнього виробництва створює сприятливі умови для оздоровлення економіки: розвивається конкурентне середовище; створюються додаткові робочі місця; активніше йде структурна перебудова; розширюється споживчий сектор.

Велике значення має здатність малих підприємств розширювати сферу додатка праці, створювати нові можливості не тільки для працевлаштування, але насамперед для підприємницької діяльності населення, розгортання його творчих сил і використання вільних виробничих потужностей.

Соціальна функція малих підприємств складається в їхнє здатності у великих масштабах поглинати незайняту робочу силу, знижувати соціальну напруженість, безробіття.

Мале підприємство функціонує у всіх сферах і галузях народного господарства, виконуючи один чи кілька видів діяльності. Воно має самостійність у здійсненні своєї господарської діяльності, у розпорядженні продукцією, що випускається, прибутком, що залишився після сплати податків і інших обов'язкових платежів.

Працівники малих підприємств підлягають соціальному і медичному страхуванню і соціальному забезпеченню в порядку і на умовах, установлених для робітників та службовців у державних підприємствах. Мале підприємство вносить внески по медичному і соціальному страхуванню і соціальному забезпеченню в порядку і розмірах, установлених чинним законодавством.

Мале підприємство самостійне планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на вироблену продукцію (послуги) і необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку підприємства, підвищення особистих доходів його працівників. Основу планів складають договори, укладені самостійно зі споживачами (покупцями) продукції, а також постачальниками сировини, матеріалів, необхідних для виробництва продукції. Договори можуть полягати і з відповідними державними органами.

Малі підприємства як хитлива підприємницька структура, найбільш залежна від коливань ринку, мають потребу в різнобічній державній підтримці. З метою розвитку малого бізнесу і забезпечення державної підтримки малого підприємництва приймаються спеціальні постанови. Існують різні організаційні форми підтримки і захисту інтересів малих підприємств. Малі підприємства бідують також в інформаційному обслуговуванні, підготовці кадрів, у пільговому банківському кредиті й іншій допомозі.

5. Основні напрями підвищення ефективності виробництва