Регіональні аспекти розміщення внутрішньої торгівлі Полтавської області

Значення та функції торгівлі у розвитку продуктивних сил Полтавської області, передумови її розміщення й регіональні відмінності функціонування. Економічний аспект в регулюванні внутрішньої торгівлі. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення торгівлі.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.02.2013
Размер файла 211,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Регіональні відмінності в розвитку торгівлі можна спостерігати за таким показником, як роздрібний товарооборот на 1 особу населення.

Роздрібний товарооборот на 1 особу населення по регіонах України

1999

2009

грн.

В % до середньо-українського показника

грн.

В % до середньо-українського показника

Україна

232

100

700

100

Автономна Республіка Крим

213

91,8

580

82,5

Вінницька

197

84,9

523

74,7

Волинська

184

79,3

649

92,7

Дніпропетровська

218

93,9

762

108,8

Донецька

246

106,0

640

91,4

Житомирська

231

99,5

536

76,5

Закарпатська

180

77,5

708

101,1

Запорізька

320

137,9

780

111,4

Івано-Франківська

189

81,5

454

64,8

Київська

224

96,5

678

96,9

Кіровоградська

163

70,2

553

79,0

Луганська

200

86,2

435

62,4

Львівська

221

95,2

761

108,7

Миколаївська

222

95,6

560

80,0

Одеська

181

78,0

560

80,0

Полтавська

240

103,4

740

105,7

Рівненська

202

87,1

516

73,7

Сумська

245

105,6

730

104,3

Тернопільська

143

61,6

410

58,6

Харківська

222

95,6

875

125,0

Херсонська

191

82,3

520

74,3

Хмельницька

210

90,5

487

94,8

Черкаська

226

97,4

506

72,2

Чернівецька

226

67,4

605

86,4

Чернігівська

250

107,7

644

92,0

м. Київ

456

196,5

1935

241,8

м. Севастополь

256

110,3

706

100,9

4. Економічний аспект в регулюванні внутрішньої торгівлі

Полтавщина відома видобутком залізної руди, видобутком та переробкою нафти і газу, виробництвом вантажних автомобілів, алмазного інструменту, турбін, трикотажу, шкіряного взуття, вишуканого одягу, зерна, цукру, олії, кондитерських виробів тощо. Мінеральну воду Миргородського району люблять у всій країні. Сільськогосподарська продукція споживається не тільки в Україні, а й експортується за кордон.

На частку Полтавщини припадає 5 відсотків промислового та сільськогосподарського виробництва України. Значна частина полтавських товарів експортується.

Область має можливості для розміщення різноманітних галузей промисловості. На сьогодні тут виробляється 4,8% усієї промислової продукції і 5% сільськогосподарського виробництва країни. Деякі галузі промисловості Полтавщини займають провідні позиції у державі. Так, біля 26% усіх вантажівок, що виробляються в Україні, звідси (Кременчуцький автозавод - КрАЗ); крім того, 18,6% від загальної кількості електродвигунів і 99,6% газорозрядных ламп.

Подальший соціальний й економічний розвиток регіону пов'язий з необхідністю сприяння таким галузям як: машинобудування, металообробка, електротехнічна промисловість і приладобудування, легка, харчова і промисловість, на нафтогазопереробна промисловість.

Особливе значення приділяється впровадженню природоохоронних технологій.

Для досягнення поставленої мети, обласна адміністрація розробила цілий ряд програм і частково вже впровадила їх у життя. До цих програм відносяться: програма сприяння розвитку підприємництва, розвитку паливного сектора, оптимального використання наявних енергетичних джерел, розвитку сільськогосподарського виробництва, залучення інвестицій і інші.

Криза, яка розгорталася у світі у 2008 - 2009 роках, продемонструвала значний дисбаланс розвитку світової економіки та структурну відсталість української економіки, її неготовність до різких коливань попиту та загострення конкуренції на сировинних ринках. Україна відчула негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи з квітня 2008 року перш за все через різке скорочення зовнішнього попиту.

Відбувся спад виробництва в промисловості та будівництві, виробництві товарів широкого вжитку для внутрішнього ринку. Подорожчав імпортований природний газ, що призвело до значних збитків підприємств металургійної, машинобудівної, хімічної та інших галузей економіки.

Зросли ціни на продовольство, падала реальна заробітна плата, знецінювалися державні соціальні гарантії. Держава не виконала свої власні зобов'язання з рекапіталізації проблемних банків, а кредитні ресурси фінансового ринку вимивалися через урядові запозичення. Все це позначилось в певній мірі на стан справ і в соціальній сфері. Не обійшла криза і місто Полтава. Для запобіганню впливу кризових чинників на стан економіки в місті міською владою були вжиті антикризові заходи, зокрема було активізовано підтримку міського товаровиробника, здійснення дій щодо збереження робочих місць.

У 2009 році складні випробування лягли на промисловий комплекс Полтави. Так, глибина падіння обсягу реалізації промислового виробництва сягала майже 7,0% в порівнянні з 2008 роком.

У цілому в 2009 році можна умовно відокремити три періоди падіння промислового виробництва:

- перший період (січень-лютий) - продовження рецесійних процесів у роботі промислового комплексу, розпочатих у III кварталі 2008 року. Падіння реалізації продукції до відповідного періоду 2008 року у січні-лютому становило - 6,2%, у січні-березні - майже - 5,0%. У цей час не лише вплив світової фінансової кризи спричинив згортання виробництва, а й невизначеність питання з газопостачанням на початку 2009 року;

- другий період (березень-травень) - період певної адаптації промислових виробників до кризових умов господарювання та формування нових схем організації виробництва. У цей період виробникам доводилося вирішувати не лише проблеми втрати зовнішніх ринків, а й проблеми, пов'язані із скороченням обсягів фінансування майже з усіх джерел (в першу чергу обмеженням кредитування, встановлення більш жорстких умов отримання кредитів, підвищення відсоткових ставок на кредити.) Зменшився попит населення у зв'язку із зниженням купівельної спроможності через падіння доходів населення, через згортання споживчого кредитування на тлі підвищення вартості обслуговування раніше отриманих валютних кредитів курсової валютної нестабільності. Усе це потребувало від виробників зміни фінансових та виробничих стратегій і призвело за короткостроковий період до різкого звуження не лише інвестиційної активності, а й виробничої через обмеження обігових коштів. Це в свою чергу вплинуло на виробництво кредитозалежних та внутрішньоорієнтованих галузей (харчової промисловості, торгівлі, машинобудування);

- третій період (червень-грудень) - з початком пожвавлення зовнішніх ринків сформувалася стала тенденція щомісячного уповільнення кумулятивних темпів падіння виробництва (з майже - 3,0% у січні - червні до + 5,5% за підсумком 2009 року до 2008 року.). Крім того, причинами відновлення промислового зростання наприкінці 2009 року стали такі фактори, як завершення періоду пристосування виробників до нових складних умов господарювання і відповідно перехід, як зазначалося, на нові схеми організації діяльності.

За основними видами економічної діяльності макроекономічні показники знаходяться у стадії позитивної динаміки, економіка міста має тенденції до розвитку, що позитивно впливає на вирішення соціальних питань.

Місто Полтава отримало за офіційними документами першого півріччя Агентства "Кредит-Рейтинг" м. Київ кредитний рейтинг на рівні uaA за Національною шкалою зі стабільним прогнозом. Рейтинг відображає високу здатність міста виконувати свої боргові зобов'язання в умовах українського фінансового ринку. Прогноз "стабільний" вказує на відсутність передумов для зміни рейтингу протягом року.

За 9 місяців 2010 року у м. Полтава отримана валова додана вартість в сумі 4728,9 млн. грн. з темпом росту до відповідного періоду минулого року 105,8%, в тому числі на душу населення 15831 грн., що більше відповідного періоду 2009 року на 6,2%.

Питома вага ВДВ у ВВП Полтавського регіону 27,7%.

Реалізація продукції, робіт, послуг за січень-листопад 2010 року промисловими підприємствами міста становить 8525,1 млн. грн., що становить 17,9% від обсягів обласної реалізації. Темп росту реалізації продукції, робіт, послуг за зазначений період в порівнянні з відповідним періодом 2009 року - 133,9%.

За січень-листопад 2010 року в економіці міста отримано фінансовий результат (прибуток) 965,2 млн. грн.

Прибутково спрацювали 60,0% суб'єктів господарювання, збитково - 40,0%.

Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку м. Полтава станом на 01.10.10 становить 60,6 млн. дол. США. Темп зростання прямих іноземних інвестицій до обсягів на початок року - 109,0%.

Найбільш інвестиційно привабливою в м. Полтава залишається пріоритетна галузь економіки - промисловість, де іноземні капіталовкладення становлять майже 50,0%.

Під впливом світової фінансової кризи та відповідного погіршення як загальнодержавних, так і регіональних економічних процесів ситуація на ринку праці міста на початок 2009 року залишалася напруженою. Але завдяки проведенню службою зайнятості заходів активної політики зайнятості, починаючі з травня 2009 року, на ринку праці почала поступово просліджуватись тенденція на покращення.

За сприяння служби зайнятості у 2010 році на підприємствах різних форм власності працевлаштовано 4901 особа, що на 11,8% більше 2009 року.

З метою кадрового забезпечення галузей економіки відповідно до реальних потреб ринку праці протягом 2010 року службою зайнятості на професійне навчання направлено 794 особи, що на 3,4% менше, ніж у 2009 році.

Для здійснення соціального захисту незайнятого населення та забезпечення тимчасової зайнятості на оплачувані громадські роботи у 2010 році направлено 1790 осіб, що на 28,6% більше 2009 року.

Завдяки проведенню міським центром зайнятості заходів активної політики зайнятості на початок січня 2011 року на обліку у міському центрі зайнятості перебувало 3470 незайнятих громадян, що на 5,6% менше проти 2009 року.

Станом на 01.01.11 на обліку в ДПІ м. Полтава зареєстровано понад 32,3 тисяч суб'єктів господарювання. Як і в попередньому році значний відсоток залишається за підприємствами оптової та роздрібної торгівлі - майже 49%, збільшується кількість підприємств готельного господарства та закладів, які надають побутових послуг.

За 2010 рік з 30 ринків та ринкових майданчиків до бюджету міста зібрано 4,1 млн. грн. ринкового збору, при плановому завданні 4,05 млн. грн (виконання-101,2%).

Обсяг роздрібного товарообігу підприємств, які здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі та ресторанного господарства за 2010 рік очікується в сумі 2749,6 млн. грн., що складає 109,0% до 2009 року.

На розвиток бізнесу через комунальну організацію "Фонд підтримки підприємництва" з міського бюджету протягом 2009-2010 років було виділено 250 тис. грн.

З метою подальшого сприяння розвитку бізнесу реалізовується Програма розвитку підприємництва у місті Полтаві на 2009-2010 роки, працює Рада підприємців м. Полтава, одними з основних напрямків діяльності яких, є координація співпраці між органами місцевого самоврядування і підприємцями.

В місті спостерігається подальший розвиток торговельної галузі, в якій сьогодні працює понад 1800 закладів торгівлі та ресторанного господарства.

Протягом 2009-2010 років їх відкрито понад 160, в тому числі об'єкти з ефективними формами торгового обслуговування, насамперед само обслуговуванням, впровадженням прогресивних технологій продажу товарів з використанням самого сучасного торговельно-технологічного обладнання.

Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

20101

У фактичних цінах, млн. грн.

Усього

1831

2158

2887

3709

4760

6672

8840

7691

7317

у тому числі за рахунок

коштів державного бюджету

29

162

49

41

71

236

99

35

53

коштів місцевих бюджетів

23

41

88

71

109

196

288

122

104

власних коштів підприємств та організацій

1461

1650

2321

2870

3157

4329

5993

6180

5841

кредитів банків та інших позик

186

137

190

391

926

1176

1371

734

644

коштів іноземних інвесторів

21

60

57

57

92

144

396

265

93

коштів населення на будівництво власних квартир2

160

329

311

148

90

коштів населення на індивідуальне житлове будівництво

66

50

70

80

119

182

227

129

371

Інших джерел фінансування

45

58

112

199

126

80

155

78

121

Відсотків до загального обсягу

Усього

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

у тому числі за рахунок

коштів державного бюджету

1,6

7,5

1,7

1,1

1,5

3,5

1,1

0,5

0,7

коштів місцевих бюджетів

1,2

1,9

3,0

1,9

2,3

2,9

3,3

1,6

1,4

власних коштів підприємств та організацій

79,8

76,4

80,4

77,4

66,3

64,9

67,8

80,4

79,8

кредитів банків та інших позик

10,2

6,4

6,6

10,5

19,5

17,6

15,5

9,5

8,8

коштів іноземних інвесторів

1,1

2,8

2,0

1,6

1,9

2,2

4,5

3,4

1,3

коштів населення на будівництво власних квартир2

3,4

4,9

3,5

1,9

1,2

коштів населення на індивідуальне житлове будівництво

3,6

2,3

2,4

2,1

2,5

2,7

2,6

1,7

5,1

Інших джерел фінансування

2,5

2,7

3,9

5,4

2,6

1,3

1,7

1,0

1,7

5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення торгівлі

У сфері внутрішньої торгівлі існує стала тенденція до розвитку і формування сучасної інфраструктури споживчого ринку. Сьогодні він характеризується відсутністю товарного дефіциту, високим рівнем насиченості товарів продовольчої та непродовольчої групи, широким спектром різноманітних послуг для населення, що є важливим чинником розвитку бізнесу та реальним джерелом наповнення бюджету всіх рівнів. Останнім часом торгівля області характеризувалася позитивною динамікою зростання обсягів роздрібного товарообороту, наявності домінуючої частки приватного капіталу та збільшенням чисельності приватних підприємців.

Оборот роздрібної торгівлі за 10 місяців 2011 року становив 14570,9 млн. грн., що на 11,7% більше ніж за відповідний період 2010 року.

Оборот ресторанного господарства становив 457,4 млн. грн., що на 4,8% більше, ніж за відповідний період минулого року.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за 10 місяців 2011 року становив 7285,4 млн. грн., що в порівнянних цінах на 14% більше обсягу відповідного періоду минулого року.

З року в рік відбуваються позитивні зміни в розвитку матеріально-технічної бази торгівлі області: впровадження сучасних торговельних технологій, створення роздрібних торговельних підприємств, які за рівнем культури обслуговування покупців відповідають вимогам європейських стандартів, а також розширення мережевої торгівлі. Нині роздрібна мережа регіону налічує понад 7500 стаціонарних об'єктів усіх форм власності. В галузі ресторанного господарства області працює близько 2000 підприємств.

Згідно з даними державного статистичного спостереження станом на 01.01.2011 щодо забезпеченості населення області підприємствами торгівлі та ресторанного господарства торгова площа магазинів становить 262538 м. кв., кількість місць у ресторанному господарстві - 40807. Зберігається тенденція до зменшення кількості юридичних осіб, що провадять діяльність у сфері роздрібної торгівлі та ресторанного господарства та одночасним збільшенням кількості фізичних осіб-підприємців.

Важливим завданням у сфері внутрішньої торгівлі залишається стабілізація цін на споживчому ринку, в тому числі на соціально значущі продовольчі товари, а також врегулювання на законодавчому рівні питань щодо взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування в процесі реалізації державної політики у сфері торгівлі.

Головною також проблемою Полтавської області є забруднення навколишнього середовища.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить про їх зростання, тому головними завданнями в галузі охорони атмосферного повітря мають бути заходи по утриманню валових показників викидів на рівні оптимально можливих за рахунок впровадження екологічно безпечних технологій, підвищенню ефективності роботи установок очистки газу, обмеженню використання етильованого бензину, впровадженню каталізаторів відпрацьованих газів на автотранспортних засобах, поліпшенню стану автомобільних доріг, переведенню автотранспорту на газове пальне.

ГДК в атмосфері

Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину.

За величиною ГДК в повітрі шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):

1-й - речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон).

2-й - речовини високонебезпечні, ГДК 0,1.1,0 мг/м3 (кислотисірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).

3-й - речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1.10,0 мг/м3

4-й - речовин и малонебезпечні, ГДК більше10,0мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас).

Для подальшого розвитку та збалансованого соціального та економічного розвитку в Полтавської області необхідно розв'язати низку проблем.

Серед найбільш нагальних проблем слід назвати поновлення основних виробничих фондів. Сьогодні зношення фондів у багатьох галузях сягає 65% і існує тенденція до подальшого погіршення їх стану. Через це необхідні значні кошти для реконструкції машин та устаткування, що не завжди є економічно доцільним, оскільки не сприяє підвищенню ефективності виробництва. Значного поновлення вимагає машинобудівний комплекс, автомобільний парк. Перспективним видається виробництво для потреб фермерства малотонажних автомобілів вантажопідйомністю до 2 т. з різноманітним устаткуванням, що вже стало можливим завдяки співпраці з італійським концерном "IV KO”.

Загалом потребує структурної перебудови і перепрофілювання господарський комплекс області, як традиційно промислового, перенасиченого галузями важкої індустрії, підприємствами ВПК. Також в області триває територіальна концепція промисловості у великих індустріальних центрах, особливо Полтаві, Кременчуку. Нове будівництво слід розміщувати в середніх і малих містах з метою більш повного використання трудових ресурсів.

Підвищення ефективності потребує сільськогосподарський комплекс району. Для цього пропонується реорганізація сільськогосподарських структур, формування фермерських господарств, введення орендного підряду, запровадження індустріальних методів у рослинництві та тваринництві.

Підвищення рівня функціонування вимагає цукрово-буряковий комплекс.

Спад виробництва тут був спричинений останнім часом високою трудомісткістю культури, зниженням рентабельності галузі внаслідок підвищення цін на промислову продукцію, зменшення сировинної бази через дефіцит необхідних мінеральних добрив, пестицидів, гербіцидів, значні втрати продукції під час транспортування послужили причинами такого скорочення.

Перспективною видається розвиток нафтогазоводобувної промисловості. Важливим є дорозвідування сталих і відкриття нових газових та нафтогазових родовищ із застосуванням ефективних технологій провідних держав, вироблення власних інновацій у цій галузі.

Істотного оздоровлення потребує екологічна ситуація, створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, розвиток екологічно чистих виробництв, поліпшення екологічної ситуації за рахунок будівництва ефективних очисних споруд у басейна річок Сіверського Дінца та Дніпра. Внаслідок надмірної концепції забруднювальних виробництв із застарілими технологіями, нагромадження токсичних відходів, високого рівня урбанізації відбуваються незворотні процеси деградації природних ресурсів, зростає захворювальність населення та ін.

Висновок

Таким чином, сучасна торгівля розвивається під впливом радикальних змін.

Передумови розміщення продуктивних сил - це умови, без яких розміщення й розвиток виробництва неможливі. До передумов відносять спосіб виробництва, технологічні особливості виробничого процесу, зумовлені науково-технічним прогресом, рівнем територіального поділу суспільної праці. Їх можна поділити на три великі блоки: природні, демографічні, економічні.

Одними з передумов розміщення внутрішньої торгівлі є історичні передумови. Розвиток та виникнення внутрішньої торгівлі на території Полтавської області сягає найдавніших часів. На розвиток та розміщення внутрішньої торгівлі важливий вплив чинять також демографічні показники. На сьогодні демографічна ситуація є досить складною, що зумовлено складним соціально-економічним становищем, зростанням урбанізації та пов'язаним із нею промисловим розвитком регіону.

Інституціональні зміни в торгівлі стали найбільш суттєвими і вплинули на формування різних каналів реалізації товарів: безпосередньо через магазини, організовані ринки, неформальні ринки.

Регіональні відмінності торгівлі відбиваються співвідношенням аграрного та індустріального розвитку областей, рівнем виробництва товарів народного споживання, доходів населення та умовами товарного самозабезпечення населення.

За видами економічної діяльності збільшується кількість магазинів, що реалізують пальне та автомобілі.

В ресторанному господарстві скоротилася частка основного типу підприємств - їдалень, що також свідчить про значні трансформації в цій галузі.

В зв'язку з поширеністю торгівлі на ринках було б доцільним проводити вибіркові та суцільні обстеження цього виду торгівлі, які б дали можливість оцінити її наслідки: соціальні втрати чи вигоди для суспільства і громадян.

Виходячи з соціального і економічного значення внутрішньої торгівлі споживчими товарами, було б доцільним посилити державний контроль за її функціонуванням та підвищити роль і відповідальність місцевих органів влади за реалізацію державної стратегії і тактики в галузі внутрішньої торгівлі.

Сьогодні територія Полтавської області - це 28,8 тис. кв. кілометрів, які складають 4,8 відсотка території України. Нині Полтавщина - серед областей-лідерів за результатами аналізу соціально-економічного розвитку. Ефективно працюють промисловість та аграрний сектор.

У вищих навчальних закладах Полтавщини навчаються понад 40 тис. студентів. Полтава поправу вважається університетським містом. Полтавська область має помірний континентальний клімат з достатньою кількістю тепла та вологи; чорноземні ґрунти обумовили врівноважену динаміку природних процесів, що разом із густою мережею річок та значними викопними багатствами, зокрема нафтою та газом, відкриває широкі можливості для її господарського розвитку. Господарському розвитку області сприяє й вигідне економіко-географічне положення: вихід до Дніпра, розташування в центрі України, густа мережа залізничних та автомобільних шляхів.

Таким чином, основними концептуальними орієнтирами у визначенні стратегічних пріоритетів сталого розвитку господарства та формуванні ефективної регіональної політики Полтавщини є наступні положення і завдання:

· економічне зростання за рахунок оптимального використання сприятливих передумов і залучення всіх потенційно можливих інвестиційних ресурсів;

· підвищення рівня та якості життя населення на основі стійких темпів економічного зростання;

· удосконалення структури господарства на основі реструктуризації та модернізації підприємств;

· підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу, який залучений у виробництво через впровадження матеріалів, енергозберігаючих технологій;

· глибока переробка вторинних ресурсів;

· досягнення збалансованості попиту та пропозиції на регіональному товарному ринку і збільшення експортних можливостей промисловості та сільського господарства;

· поглиблення територіальної спеціалізації, а також створення господарських структур, які б відповідали ресурсним можливостям регіону й критеріям сучасного комплексного інноваційного розвитку.

Список використаної літератури

1. Регіони України: статистичний збірник за 2010 рік - Державний комітет статистики України 2010 рік - 1173 с

2. Головне управління статистики в Полтавській області.

3. Україна сьогодні. Потенціал регіонів. http://www.rada.com.ua/ukr/

4. Екологія Полтавщини. Аналіз виконання програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року. Випуск 3/За ред. Голіка Ю.С., Ілляш О.Е. - Полтава: Полтавський літератор, 2006. - 346 с.

5. Внутрішня торгівля: регіональні аспекти розвитку: Монографія / За ред.О. О. Шубіна Я.А. Гончарука. - Донецьк-Львів: ДонНУЕТ 2007.

6. Воронин В.Р. Торгово-промышленный комплекс: региональный аспект. - Воронеж 2004.

7. Воронова Є.М. Гладкий О.В. Шпарага Т.І. Формування територіальної структури внутрішньої торгівлі України в умовах трансформації економічних відносин // Вісн. КНТЕУ. Спецвипуск. - 2005. - №2. - С 177 - 183.

8. Гладкий О.В. Територіальна організація внутрішньої торгівлі Північно-Східного суспільно-географічного району України // Вісн. КНУ ім. Т. Шевченка. Сер. Географія. - № 53. - 2005. - С.15 - 21.

9. Головня О.М. Регіональні особливості розвитку торгово-побутової сфери: Автореф. дис. на здоб. наук ступеня канд. екон. наук. - К.: РВПС України НАН України 2007.

10. Гончарук Я.А. Стан і сучасні тенденції розвитку внутрішньої торгівлі України // Вісн. Львів. комерц. академії. - 2005. - № 19. - С 3 - 10.

11. Гуляев В. Евстигнеев Е. Направления перестройки торговли в период перехода к рыночной экономике // Торговля. - 2006 - № 4 - 6.

12. Дашков Л.П. Памбухчиянц В.К. Коммерция и технология торговли: Учебник. - М.: Дашков и К 2005.

Інтернет ресурси www.ukrcenter.com.ua

www.kontrakty.com.ua www.ukrstat.gov.ua www.economy. stats.ua

Додатки

Площасільськогосподарськихугідь, тис. га

Індекси обсягу сільськогосподарського виробництва, у % до попереднього року

усі категорії господарств

у тому числі

продукціясільськогогосподарства

з неї

сільськогосподарські підприємства

господарства населення

продукціярослинництва

продукціятваринництва

Продукціясільськогогосподарства

з неї

продукціясільськогогосподарства

з неї

продукціярослинництва

продукціятваринництва

продукціярослинництва

продукціятваринництва

1995

2127,7

97,6

104,6

91,1

92,8

96,1

89,5

105,8

119,7

93,7

1996

2122,2

87,8

86,7

89,0

82,7

82,0

83,4

95,3

93,4

97,5

1997

2114,5

95,2

107,1

82,6

77,2

84,1

70,0

118,3

136,2

99,1

1998

2089,4

88,8

82,5

97,5

99,4

100,1

98,6

80,0

68,8

96,5

1999

2079,6

84,2

74,8

95,1

87,4

82,5

93,6

81,0

66,2

96,6

2000

1986,0

104,6

122,1

88,8

94,1

106,2

80,7

116,5

144,6

96,2

2001

1977,0

119,7

127,4

109,9

115,9

122,5

106,3

123,1

132,6

112,8

2002

1956,2

105,8

111,3

98,0

110,2

115,7

101,1

102,1

107,0

95,7

2003

1934,3

85,1

84,1

86,8

75,0

69,6

85,4

94,5

99,2

87,8

2004

1931,7

130,2

147,5

102,5

143,3

170,1

101,1

120,5

131,0

103,6

2005

1906,7

104,6

101,5

111,6

104,8

104,0

106,9

104,4

99,2

115,1

2006

1903,0

103,6

101,8

107,3

105,1

102,5

111,6

102,3

101,1

104,3

2007

1895,5

102,1

106,0

94,5

109,2

112,9

100,4

95,7

99,0

90,2

2008

1889,4

113,0

123,2

90,4

127,3

136,6

102,4

98,3

107,7

80,7

2009

1885,8

99,5

96,2

109,6

94,5

90,0

110,4

106,2

105,1

108,8

2010

1873,8

89,4

85,6

99,4

87,4

81,8

103,4

91,8

90,4

95,2

Додаток 1

Динаміка середньомісячної номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності у 1995-2011рр. (грн.)

У середньому на одного штатного працівника

1995

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Всього

76

220

292

354

437

560

758

961

1243

1661

1733

2102

2481

Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги

49

112

152

177

207

292

422

557

736

1111

1276

1547

1970

Лісове господарство та пов'язані з ним послуги

66

169

201

240

322

491

678

838

1030

1241

1309

1809

2126

Рибальство, рибництво

36

133

191

226

241

286

387

591

739

974

985

987

1106

Промисловість

103

325

417

501

616

778

980

1205

1569

2023

2042

2668

3210

добувна промисловість

174

588

682

757

883

1126

1502

1713

2132

2844

3202

3779

4503

переробна промисловість

79

276

374

458

574

729

900

1125

1489

1912

1790

2465

2945

виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

120

333

381

463

565

681

843

1072

1397

1780

2050

2476

3015

Будівництво

99

304

407

490

634

803

1068

1347

1700

2155

2156

2638

3355

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

62

221

275

315

368

458

611

743

932

1216

1282

1423

1864

Діяльність готелів та ресторанів

45

110

137

195

246

304

422

539

682

926

1128

1181

1937

Діяльність транспорту та зв'язку

90

340

486

577

687

820

985

1222

1459

1928

2049

2252

2641

Фінансова діяльність

159

397

586

698

716

868

1084

1453

1973

2621

2711

3096

3572

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

80

250

338

400

475

538

724

929

1172

1526

1635

1925

2305

Державне управління

80

314

379

434

515

624

955

1357

1561

1970

2201

2417

2647

Освіта

68

141

191

238

311

400

606

770

1007

1389

1539

1806

1980

Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

75

128

167

211

263

332

497

641

833

1142

1264

1558

1708

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

62

140

178

201

257

375

573

682

915

1344

1430

1475

1735

Додаток 2

Виробництво основних видів промислової продукції за 2003-2010 роки1

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Добувна промисловість

Нафта сира, тис. т

256,6

283,6

369,1

487,1

496,5

423,8

439,5

370,5

Газовий конденсат, тис. т

635,7

670,8

682,9

650,7

661,1

633,0

571,4

527,8

Газ природний, млн. м3

7400,6

7396,8

7418,8

7370,9

7156,1

7742,5

8396,6

7403,4

Переробна промисловість

Яловичина і телятина, свіжі (парні) чи охолоджені, тис. т

11,8

10,6

10,5

13,3

14,0

10,9

7,2

7,4

Свинина свіжа (парна) чи охолоджена, тис. т

10,2

9,4

7,9

12,1

14,2

13,5

10,7

16,8

Вироби ковбасні, тис. т

16,4

17,6

20,3

21,8

24,2

26,8

25,8

32,7

Олія соняшникова нерафінована, тис. т

78,9

87,1

88,4

126,2

123,9

117,8

128,0

187,9

Молоко оброблене рідке, тис. т

25,7

27,7

36,8

31,9

31,5

36,3

38,8

36,3

Масло вершкове, тис. т

7,82

6,1

5,3

5,7

5,4

4,8

3,7

4,9

Сир свіжий неферментований та сир кисломолочний, тис. т

2,4

2,3

3,0

2,5

2,7

3,1

3,1

2,6

Сири жирні, тис. т

22,0

29,6

38,6

38,0

48,8

50,4

49,5

42,8

Продукти кисломолочні, тис. т

33,6

34,6

38,9

37,8

38,3

40,3

37,3

36,8

Вироби хлібобулочні, тис. т

84,0

83,5

79,6

75,0

72,6

71,5

65,5

58,2

Цукор білий кристалічний, тис. т

144,2

187,5

203,9

319,4

261,4

336,2

332,2

239,9

Шоколад та інші продукти харчові готові з вмістом какао, в брикетах, пластинах чи плитках, тис. т

14,6

20,1

24,9

26,7

25,1

23,4

19,3

17,1

Вироби кондитерські з цукру, включаючи білий шоколад, без вмісту какао, тис. т

68,8

66,6

66,5

60,0

71,8

68,9

73,5

64,6

Светри, джемпери, пуловери, жилети та вироби аналогічні трикотажні машинного чи ручного в'язання, тис. шт.

182,3

175,1

181,7

154,1

103,6

133,7

37,8

10,8

Одяг верхній трикотажний, тис. шт.

82,3

77,7

106,0

113,5

99,9

101,7

147,6

590,8

Трикотаж спідній, тис. шт.

1910,1

2766,6

2564,2

2223,3

2112,6

2015,5

1991,3

3092,3

Взуття, тис. пар

221,7

87,6

282,8

326,3

161,4

184,7

35,2

82,4

Деревина, уздовж розпиляна чи розколота, завтовшки більше 6 мм, тис. м3

52,5

49,4

46,9

38,9

39,5

38,1

32,3

33,3

Цегла керамічна невогнетривкабудівельна, млн. шт. умов. цегли

93,8

102,6

107,9

114,4

117,9

110,1

49,1

52,0

Елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю, тис. м3

66,0

69,7

85,7

109,6

205,7

181,1

95,2

107,4

Сталь без напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям, тис. т

133,6

165,2

149,6

127,7

202,2

189,2

76,7

168,0

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

Електроенергія, млн. кВт•год

1225,3

1393,1

1426,1

1412,6

1401,7

1301,0

1051,8

1215,6

Додаток 3

Індекси споживчих цін на окремі групи товарів та послуг у 2012 році (до попереднього місяця) (відсотків)

Січень

Лютий

Індекс споживчих цін

100,1

100,1

Продукти харчування та безалкогольні напої

100,0

100,3

Продукти харчування

100,0

100,3

Хліб і хлібопродукти

99,9

100,0

Хліб

100,0

100,0

Макаронні вироби

99,9

100,2

Кондитерські вироби з борошна

100,5

100,2

М'ясо та м'ясопродукти

100,3

100,3

Риба та продукти з риби

100,4

100,2

Молоко, сир та яйця

99,6

99,4

Молоко

100,6

100,2

Сир і м'який сир (творог)

100,3

99,7

Яйця

94,9

95,1

Олія та жири

99,6

100,1

Масло

100,2

100,2

Олія

98,8

99,6

Інші їстівні тваринні жири

99,9

100,6

Фрукти

101,9

103,7

Овочі

100,9

102,4

Картопля

99,5

101,5

Цукор

94,9

96,3

Кондитерські вироби з цукру

100,2

100,1

Безалкогольні напої

100,4

100,2

Алкогольні напої, тютюнові вироби

101,3

100,3

Одяг і взуття

100,0

99,1

Одяг

100,1

99,7

Взуття

100,0

98,0

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива

100,0

100,0

Плата за власне житло (квартирна плата)

100,0

100,0

Утримання та ремонт житла

100,0

100,7

Водопостачання

100,0

100,0

Каналізація

100,0

100,0

Електроенергія

100,0

100,0

Природний газ

100,0

100,0

Гаряча вода, опалення

100,0

100,0

Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла

100,2

99,6

Меблі та предмети обстановки, килими та інші види покриттів для підлоги

100,1

100,0

Домашній текстиль

100,4

100,0

Побутова техніка

100,3

98,6

Охорона здоров'я

100,0

100,1

Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання

99,9

100,0

Амбулаторні послуги

100,3

101,0

Транспорт

99,8

100,0

Купівля транспортних засобів

99,8

99,9

Паливо та мастила

99,5

99,9

Транспортні послуги

100,0

100,1

Залізничний пасажирський транспорт

100,0

100,0

Автодорожній пасажирський транспорт

100,0

100,1

Зв'язок

100,0

100,0

Поштові послуги

111,1

100,0

Телефонні і телефаксові послуги

100,0

100,0

Відпочинок і культура

100,2

100,0

Аудіотехніка, фотоапаратура та обладнання для обробки інформації

100,0

99,5

Послуги відпочинку та культури

100,6

100,9

Газети, книжки та канцелярські товари

100,3

100,1

Освіта

101,6

100,0

Дошкільна та початкова освіта

105,6

99,8

Середня освіта

100,0

100,0

Вища освіта

100,0

100,0

Ресторани та готелі

100,5

100,3

Різні товари та послуги

100,1

101,3

Особистий догляд

99,9

100,2

Додаток 4

Динаміка викидів забруднюючих речовин і діоксиду вуглецю в атмосферне повітря

Обсяги викидів забруднюючих речовин

Крім того, викиди діоксиду вуглецю

усього, тис. т

у тому числі

усього, млн. т

у тому числі

Стаціонарними джерелами

Пересувними джерелами1

Стаціонарними джерелами

Пересувними джерелами1

1990

500,5

220,7

279,8

.

.

.

1991

446,0

211,5

234,5

.

.

.

1992

360,9

180,3

180,6

.

.

.

1993

318,8

181,9

136,9

.

.

.

1994

297,2

175,5

121,7

.

.

.

1995

233,6

126,2

107,4

.

.

.

1996

197,2

97,3

99,9

.

.

.

1997

173,6

84,2

89,4

.

.

.

1998

192,5

86,2

106,3

.

.

.

1999

174,5

73,5

101,0

.

.

.

2000

151,9

60,4

91,5

.

.

.

2001

156,2

64,9

91,3

.

.

.

2002

177,3

71,8

105,5

.

.

.

2003

154,7

68,0

86,7

.

.

.

2004

160,0

72,4

87,6

1,0

1,0

.

2005

161,1

68,4

92,7

2,2

2,2

.

2006

190,4

93,1

97,3

2,2

2,2

.

2007

205,7

100,2

105,5

3,8

2,2

1,6

2008

202,2

93,4

108,8

3,8

2,2

1,6

2009

183,5

82,4

101,1

3,4

1,9

1,5

2010

172,8

72,8

100,0

3,8

2,3

1,5

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.