Сучасний стан ринку праці в Україні

Основою цієї складової є проведення атестації робочих місць з метою виявлення таких, що є неефективними, не відповідають сучасним вимогам і стандартам; організація інформації про неефективні робочі місця з метою їх скорочення або ліквідації; створення можливості для набуття відповідної кваліфікації та перекваліфікації робочої сили в умовах проведення модернізації застарілих виробництв і створення нових робочих місць; економічне заохочення роботодавців до створення нових ефективних робочих місць як з повним, так і з неповним робочим часом.

10. Стимулювання гнучких форм зайнятості населення з метою скорочення робочого часу і збільшення вільного.

Основою цієї складової є розвиток гнучких форм зайнятості населення, спрямованих на скорочення сфери стандартних умов найму і режимів робочого часу, що, у свою чергу, сприятиме збільшенню вільного часу - одного з основних показників рівня життя населення. Стимулювання гнучких форм зайнятості передбачає розвиток зайнятості, яка пов'язана: зі специфічним соціальним статусом працюючих (самозайняті, безкоштовно працюючі члени сім'ї тощо); з роботою на нестандартних робочих місцях та з нестандартною організацією праці (надомна праця, робота за викликами тощо); з роботою за нестандартними організаційними формами праці (нестандартний робочий день або тиждень, строкові контракти та ін.).

11. Надання робочих місць молоді, розвиток співпраці між навчальними закладами та підприємствами.

Основою цієї складової є наявність достатніх гарантій та можливостей щодо отримання, підтримки та розширення або вдосконалення технічних, професійних і творчих навичок і умінь у молоді; гарантоване надання першого робочого місця випускникам навчальних закладів різних рівнів акредитації, підготовленим за державним замовленням; удосконалення існуючої системи професійно-технічної освіти, адаптованої до ринкових вимог; розвиток співпраці між навчальними закладами і підприємствами (роботодавцями) з метою формування, відтворення та збереження кадрового потенціалу, підвищення його кваліфікації, сприяння трудовій зайнятості молоді.

12. Можливість підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників.

Основою цієї складової є об'єктивна зумовленість підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників з метою покращення якості робочої сили та підвищення конкурентоспроможності громадян на ринку праці. Підвищення кваліфікації та перекваліфікація робочої сили сприятимуть позитивним змінам у співвідношенні попиту на кваліфіковану робочу силу та її пропозиції.

13. Розвиток виробництва та створення нових робочих місць у сільській місцевості.

Основою цієї складової є стимулювання розвитку сільського господарства, збільшення його продуктивності з метою кардинального підвищення доходів селян; створення нових робочих місць для розв'язання проблем зайнятості в сільській місцевості за рахунок бюджетів відповідних фондів державного соціального страхування; запровадження спеціальних програм збільшення зайнятості в сільській місцевості шляхом збільшення державного замовлення на освіту майбутніх спеціалістів сільськогосподарської галузі; забезпечення однакової якості життя в селі і в місті.

14. Надання державної підтримки депресивним територіям, промисловим регіонам країни.

Основою цієї складової є запровадження спеціальних програм щодо підвищення рівня зайнятості населення та забезпечення належної оплати праці на депресивних територіях та у промислових регіонах країни; забезпечення істотного збільшення витрат на створення в них нових робочих місць за рахунок бюджетів відповідних фондів державного соціального страхування; створення умов для роботи на ринкових засадах на цих територіях рентабельних підприємств; забезпечення реструктуризації державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на умовах проведення модернізації застарілих виробництв і створення нових робочих місць.

15. Запровадження системи державного замовлення та оплачуваних громадських робіт.

Основою цієї складової є запровадження системи державного замовлення та оплачуваних громадських робіт з метою створення нових робочих місць, надання послуг на рівні дрібних адміністративно-територіальних одиниць, створення соціальної інфраструктури та умов для залучення до робочої сили осіб, які фактично перебувають в умовах чи на грані соціально-економічної занепаду, надання допомоги найбільш соціально вразливим групам населення, зниження безробіття, підвищення зайнятості населення. [5, С.14-18]

Таким чином, дотримуючись вище наведених напрямів вдосконалення ринку праці, можна суттєво покращити стан вітчизняного ринку праці та соціально-трудових відносин в Україні.

ВИСНОВКИ

Ринок праці є самостійною комплексною системою в ринковій економіці, водночас функціонально пов'язаною з ринком товарів і послуг, ринком капіталу, ринками житла, інформації, освітніх послуг та духовних благ, ринком робочих місць і, з одного боку, безпосередньо залежною від зазначених ринків, а з іншого - такою, що впливає на їхнє формування. Ринок праці як частина ринкової структури забезпечує рух товарів і послуг, спрямовуючи та вилучаючи ресурси з галузей народного господарства відповідно до руху капіталів і товарів. Відносна самостійність ринку праці визначається специфікою функціонування суб'єктів, особливостями умов виникнення ринку праці, наявністю притаманних лише йому механізмів інфраструктури, особливостями товару, що циркулює на ринку праці, а також особливостями визначення обсягів попиту та пропозиції тощо. Проте ринок праці потребує і активного втручання держави, яка, застосовуючи різноманітні важелі впливу, регулює трудові відносини в Україні. Вона відіграє велику роль у формуванні суб'єктів економічної діяльності на вітчизняному ринку праці.

На сучасному етапі розвитку, в умовах ринкової трансформації економіки України ринок праці перебуває у стані адаптації до нових умов господарювання. Після здобуття незалежності з'явилася низка проблем, які необхідно було вирішити, а економічна криза 1991-1999 рр. ще більше їх поглибила. Зниження зайнятості, зростання безробіття, широкомасштабна трудова міграція, зростання неформальної зайнятості, дисбаланс попиту й пропозиції робочої сили, низький рівень кваліфікації працівників, занепад регіональних ринків праці основних галузей господарства, низький соціальний захист непрацездатних громадян - найактуальніші на сьогодні проблеми ринку праці України.

Вище перелічені проблеми можливо вирішити шляхом проведення гнучкої політики зайнятості, створенням відповідного законодавства, сприянням розвитку ринкових відносин в суспільстві, а також застосовуючи наступні форми регулювання:

а) організаційно - правове забезпечення. Це зміцнення правового й економічного статусу регіональних центрів зайнятості за рахунок участі в комерцiйнiй сфері та ін.;

б) економічне регулювання: можливе на основі пільгового оподаткування підприємств, що створюють робочі місця, введення соціального страхування по безробіттю, пільгового кредитування при створенні робочих місць;

в) регіональне регулювання ринку праці повинно ґрунтуватися на прогнозуванні ситуації на ринку праці регiонiв, поліпшення якої можливе шляхом бронювання зайнятості неконкурентоспроможних категорій населення (iнвалiди, жінки з дітьми та ін.);

г) створення спецiалiзованих підприємств;

д) наявність комп'ютеризованого банку даних про потреби в робочій силi i наявності непрацевлаштованих громадян.

Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих груп; підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу зайнятих, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва.

Таким чином, ринок праці - найбільш складний і динамічний елемент ринкової економіки, який визначає рівень розвитку соціально-трудових відносин, формує трудовий потенціал держави і за ефективного функціонування забезпечує добробут громадян.

Ринкова трансформація економічної системи України привела до радикальних змін у всіх сферах життєдіяльності суспільства, в тому числі у галузі трудових відносин, зумовивши виникнення нових форм зайнятості і ринку робочої сили з вільним рухом останньої.

В Україні поступово формується прогресивна структура зайнятості, що забезпечується активною інвестиційною політикою спрямованою на підтримку систем життєзабезпечення і соціальної сфери, розвиток інфраструктури, а також перспективних галузей і виробництв, що мають напрацювання на рiвнi або вище світових технічних досягнень чи можливість у майбутньому значного розширення попиту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про зайнятість населення» № 804-XII (804-12) від 01.03.91 зі змінами та доповненнями.

2. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. №875-ХІІ зі змінами та доповненнями.

3. Анпілогова Ж.Д. Механізм функціонування ринку праці Держава та регіони. - 2006. - №2. - С.6-9.

4. Афендікова Н.О. Особливості трудових ресурсів та формування ринку праці в сільському господарстві України // Держава та регіони. - 2006. - №6. - С.25-28.

5. Бараник З. Основні напрями ефективного функціонування ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС// Бюлетень ІПК ДСЗУ - 2006. - №2. - С.14-27.

6. Бандур С.І., Кучинська О.О. Ринок праці в Україні: ключові проблеми та шляхи їх розв'язання // Бюлетень Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України. - К.: ІПК ДСЗУ. - 2003. - №1. - С.3-7.

7. Бойко Ю. Розмежування правового регулювання законодавства про працю та законодавства про зайнятість населення Право України. -- 1994. -- № 10.

8. Большая О. В. Проблема неформальної зайнятості в Україні // Держава та регіони. - 2007. - №1. - С.45-49.

9. Бондарчук В. Заробітчанство в цифрах і фактах Львівська газета. - №156. - 29.08.2006. - С.3-4.

10. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор'єва М.І. Економіка праці та соціально-економічні відносини: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - С.440-445.

11. Гайдуцький А.П. Характерні риси української трудової міграції за кордон.// Економіка та держава - 2007. - №9. - С.88-92.

12. Гаркавенко Н.О. Проблеми зайнятості та безробіття на національному ринку праці.// Формування ринкових відносин в Україні - 2007. - №4. - С.168-172.

13. Грішова О. Проблеми ринкової трансформації освіти та професійної підготовки //Україна: аспекти праці. -- 1998. -- № 1. -- С.26-28.

14. Дзьобко А.Б. Можливості і шляхи входження України у Європейську cпільноту. - К.: Знання, 2000. -29 с.

15. Єременко В. Робоче місце і ринок праці// Економіка України - 2006. - №6. С.34-36.

16. Ковальов П.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини - К.: Знання, 2006 - С.338-343.

17. Купець Ольга. Безробіття в умовах реформування економіки України Наукові записки НаУКМА: Економічні науки, Том 18. - 2000.

18. Міністерство праці та соціальної політики. Державний центр зайнятості. Ринок праці в Україні у 2006-2010 роках (Аналітично-статистичний бюлетень). -Київ, 2010.

19. Мкртчан М., Чистяков И. Соціальні аспекти ринку праці// Суспільство й економіка. - № 9. - 1999. - С.11-13.

20. Никоненко А.В. Проблеми формування промислового сегмента ринку праці // Формування ринкових відносин в Україні - 2007. - №4. - С.163-167.

21. Статистичний збірник «Регіони України» за ред. Осауленка част. 1., - К., - 2007.

22. Павловський М.А. Наш вибір: Відродження чи руйнація. - К.: Техніка, 1999. - 43 с.

23. Пастухов В. Правові проблеми ринку праці в Україні //Право України. -- 1996. -- № 5. -- С.30-33.

24. Петюх В.М. Ринок праці: Навч.-метод. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 128

25. Політична економія: Навч. Посібник/ Г.А. Оганян та ін. - К.: МАУП, 2003. - С.45-46.

26. Пpоблеми викладання економічної теоpії: Матеpіали Всеукp. наук.-метод. конф. (Київ, 26-27 квіт. 1999 p.): Hоpмат. пpогpами навч. дисциплін з екон. теоpії (для бакалавpа з економіки та підпpиємництва): Збіpник /Київ. нац. екон. ун-т; Редкол.: В.С. Савчук (голова) та ін. - К., 1999. - 139 с.

27. Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. /НАН України. Ін-т світової економіки і міжнар. відносин. - К.: КНЕУ, 2002. - Вип. 2-3. - 328 с.

28. Саруханов Э.Р. Проблемы занятости в период перехода к рынку. - М., - 2001. - С.84-87

29. Таршина О.С. Теоретичні аспекти зайнятості трудових ресурсів та формування ринку робочої сили //Економіка та держава. - 2006. - №4. - С. 92-94.

30. Терюханова І.Н. Регіональні проблеми працевлаштування інвалідів в Україні та шляхи їх вирішення.// Формування ринкових відносин в Україні - 2007. - №10.- С. 142-147.

31. Терюханова І. Н. Інваліди на ринку праці: шляхи підвищення конкурентоспроможності Формування ринкових відносин в Україні - 2007 - №7. - С. 149-152.

32. Ушенко Н. В. Зайнятість населення та удосконалення економічного механізму її державного регулювання в ринкових умовах: Автореф. дис. -- К., 2003.

33. Ушенко Н.В. Напрямки реалізації державного регулювання зайнятості населення України // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - №11. - С. 72-75.

34. Чернявська Ю.Б. Економічні важелі механізму державного регулювання ринку праці в Україні.// Формування ринкових відносин в Україні - 2007. - №8. - С. 102-106.

35. Чернявська Ю.Б. Функції ринку праці та національні особливості їх відтворення Формування ринкових відносин в Україні - 2007. - №3. - С. 175 178.

36. Шаленко М. Сучасні тенденції розвитку ринку праці України // Економіка України.--1996.--№9.-С.34-36

Размещено на Allbest.ru