Шляхи подолання проблем та суперечностей регулювання міжнародних економічних відносин в Україні

Комплекс дій держави щодо захисту національних інтересів у антидемпінгових розслідуваннях - істотний важіль експортного регулювання. Його основним напрямом є проведення переговорів на міжнародному рівні щодо отримання Україною статусу “країни з ринковою економікою”. Отримання Україною ринкового статусу створить підстави для визначення факту існування демпінгу на базі порівняння української експортної ціни з внутрішньою ціною аналогічної продукції (а не з нормальною вартістю, розрахованою на базі виробничих факторів країни зіставлення) та дозволить позбавити, таким чином, компетентні органи іноземних держав можливості завищення нормальної вартості та вжиття антидемпінгових заходів дискримінаційного характеру стосовно імпорту товарів походженням з України. Це сприятиме поліпшенню експортної складової торговельного балансу та прискоренню стабілізаційних процесів у державі[18, c. 61-63].

Проведення інвестиційної політики, спрямованої на розширення капітальних вкладень в експортноорієнтовані сектори, заохочення приватних (як іноземних, так і вітчизняних) інвестицій у національну економіку, їх захист та запобігання інвестуванню, яке суперечить національним інтересам, також стимулюватиме розвиток експортного потенціалу України, створюючи підстави для стримування інфляції.

Основними адміністративними засобами експортного регулювання є квотування і ліцензування експорту. Істотне скорочення кількості товарних позицій, на які поширюється режим експортного квотування, має як позитивні (поліпшення зовнішньоторговельного балансу, підвищення валютних надходжень від зовнішньої торгівлі за рахунок зростання експорту, запобігання значною мірою прийняттю необгрунтованих рішень щодо експортного регулювання), так і негативні наслідки (скорочення можливостей України щодо запобігання зменшенню товарної пропозиції на національному ринку, що сприяє зростанню обсягів імпорту та відповідно погіршенню стану торговельного балансу). Останнє свідчить про те, що для ефективної нейтралізації зовнішньоекономічних чинників інфляції режим експортного квотування в Україні слід застосовувати лише щодо поставок на експорт гостродефіцитної та стратегічно важливої продукції. З 1993 р. режим експортного ліцензування в Україні також зазнав змін у бік лібералізації. На сучасному етапі доцільним є запровадження по переважній більшості товарних позицій так званого автоматичного ліцензування експорту, яке передбачає видачу державою експортних ліцензій фактично всім суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, які за ними звертаються, що надасть можливість органам державної влади здійснювати облік експортних поставок, простежувати їх динаміку та на цій підставі ефективно реагувати при виникненні негативних тенденцій в експортній сфері, які можуть справити вплив на стан торговельного балансу.

Основною метою вжиття технічних заходів державного регулювання експорту в Україні повинен бути контроль за якістю експортної продукції, що дозволить істотно підвищити її конкурентоздатність, розширити на цій основі обсяги експорту, поліпшити стан торговельного балансу, сприяючи тим самим прискоренню стабілізаційних процесів у державі. На сучасному етапі державний контроль якості повинен поширюватися на переважну більшість експортноорієнтованих товарів. Зменшення радіусу його дії можливе в міру зростання в структурі народного господарства України частки крупних виробників продукції на експорт, а також підприємств, що входять в галузеві асоціації виробників і експортерів, які будуть спроможні частково взяти на себе функції контролю за якістю зазначеної продукції.

Серед економічних важелів імпортного регулювання слід насамперед виділити імпортне мито, митні збори та імпортні податки, а також антидемпінгові та компенсаційні заходи.

У цілому імпортне мито сприяє розвитку протилежних тенденцій у динаміці інфляційних процесів в державі. Його запровадження призводить до зростання цін як на імпортну продукцію (на величину ставки мита), так і на аналогічні товари національного виробництва, внаслідок скорочення товарної пропозиції та зменшення конкуренції на внутрішньому ринку. З іншого боку, впровадження ввізного мита сприяє імпортозаміщенню, захисту галузей національної економіки для підвищення конкурентоздатності яких потрібен певний час, справляючи тим самим позитивний вплив на стан торговельного балансу. Отже, для отримання оптимального позитивного ефекту від вжиття заходів тарифного регулювання імпорту вони повинні супроводжуватися проведенням грамотної антимонопольної та цінової політики.

На сучасному етапі роль антидемпінгових та компенсаційних заходів у системі заходів протекціоністської політики більшості країн світу постійно зростає. Основною задачею, що стоїть на сьогодні перед Україною в цій сфері є завершення найближчим часом роботи над антидемпінговим та компенсаційним законодавством, що дозволить захистити національного товаровиробника від недобросовісної конкуренції з боку імпорту, створюючи додаткові підстави для поліпшення стану зовнішньоторговельного балансу та прискорення стабілізаційних процесів у народному господарстві.

Найбільш поширеними у світовій практиці адміністративними важелями імпортного регулювання є квотування, ліцензування імпорту та обмеження ввозу іноземних товарів у рамках державних закупок. У цілому на сьогодні розширення радіусу дії режиму квотування імпорту за умов паралельного проведення грамотної антимонопольної та цінової політики в Україні може навіть більшою мірою сприяти поліпшенню стану торговельного балансу, ніж вжиття заходів тарифного регулювання, призводячи до впровадження більш жорсткої системи захисту національного товаровиробника, оскільки квоти на відміну від мита забезпечують строгу фіксацію обсягів імпорту. Окрім забезпечення розподілу квот між імпортерами, за імпортним ліцензуванням закріплена також функція запобігання ввезенню на територію держави недоброякісної та/або шкідливої продукції, що дозволяє уникнути бюджетних витрат, пов'язаних з фінансуванням заходів щодо ліквідації збитків, завданих її імпортом суб'єктам господарювання та населенню. У цьому контексті доцільним є запровадження в Україні системи автоматичного ліцензування по імпорту переважної більшості товарів, що надасть можливість швидко перекрити канали ввезення продукції, споживчі або техніко-економічні параметри якої не відповідають українським та міжнародним стандартам, іншим нормативам, шляхом відмови її імпортерам у видачі ліцензій[8, c. 132-135].

Для створення системи обмеження імпорту в рамках державних закупок в Україні необхідними є розробка та впровадження в торговельну практику закону, що визначав би критерії, якими державні підприємства та установи мають керуватися в процесі прийняття рішень щодо придбання товарів національного або іноземного походження. Основними з цих критеріїв повинні бути різниця в цінах та наявність або відсутність вітчизняних аналогів.

Основним адміністративно-економічним засобом імпортного регулювання є тарифні квоти, які передбачають ввезення обмеженої кількості певного товару за звичайними ставками мита в рамках квоти та необмеженої кількості цього товару - за ставками мита, розмір яких зростає в міру збільшення обсягів імпорту. Запровадження в торговельну практику України тарифних квот створить сприятливі умови для забезпечення ефективного захисту національного товаровиробника та досягнення на цій основі зростання обсягів випуску вітчизняної продукції при паралельному збереженні певного рівня конкуренції на внутрішньому ринку з боку імпорту.

Використання технічних засобів імпортного регулювання (стандартизація, сертифікація, митне оформлення імпортної продукції, встановлення вимог щодо її пакування та маркування, застосування різних форм санітарного та фітосанітарного контролю тощо) за їх безпосереднім призначенням, як це практикується в Україні, дає можливість запобігти надходженню на національну митну територію низькоякісної або шкідливої продукції іноземного виробництва та здійсненню бюджетних витрат на ліквідацію наслідків таких імпортних поставок. Поряд із цим доцільним є також запровадження в зовнішньоторговельну практику України застосування технічних інструментів регулювання імпорту в протекціоністських цілях, яке слід здійснювати під прикриттям захисту прав споживачів (як це робиться в багатьох країнах світу), за допомогою чого можна забезпечити як досягнення необхідного рівня захисту національного товаровиробника, так і вжиття заходів у відповідь щодо українського експорту з боку іноземних держав.

Удосконалення механізму регулювання зовнішньої торгівлі України включає проблеми поліпшення її світової і регіональної геоекономічної структури. Пріоритетним завданням у цьому напрямку є забезпечення взаємовигідних і стабільних економічних зв'язків з країнами СНД, розвиток відносин з ЄС шляхом розширення доступу українських товарів на європейські ринки, зокрема таких, як текстиль, продукція металургійної промисловості та сільського господарства. Важливим є розширення відносин між Україною та країнами “великої сімки”, оскільки саме вони є потенційно найважливішими постачальниками нових технологій і високотехнологічних виробів[3, c. 142-145].

Висновки до розділу III

На сучасному етапі розвитку багатополярного світу жодна країна не здатна розвиватися ізольовано. Посилення інтеграційних процесів на макро- та мікрорівні пояснюється зростаючою взаємозалежністю економік окремих країн і має прояв в укладанні двох- та багатосторонніх угод щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

На сьогодні доцільним є впровадження по переважній більшості товарних груп режиму автоматичного ліцензування експорту. Це надасть державним органам України можливість здійснювати облік експортних поставок, простежувати їх динаміку та на цій основі швидко і ефективно реагувати при виникненні негативних тенденцій в експортній сфері, які можуть справити негативний вплив на стан зовнішньоторговельного балансу, обсяги товарної пропозиції вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та сприяти, таким чином, подальшому розгортанню інфляційних процесів.

Основною метою вжиття технічних заходів державного регулювання експорту (стандартизація та сертифікація) повинно бути здійснення більш ретельного контролю за якістю продукції, що виробляється на експорт. Це дозволить істотно підвищити якісні показники конкурентоздатності українських товарів, досягти їх відповідності світовим вимогам щодо якості, поліпшити на цій основі зовнішньоторговельний баланс за рахунок освоєння нових ринків та розширення експортних поставок, що створить сприятливі умови для досягнення макроекономічної стабілізації.

В контексті стабілізаційної політики необхідним є застосування в Україні технічних засобів регулювання імпорту в протекціоністських цілях під прикриттям захисту прав споживачів. Це може дати позитивний стабілізаційний ефект на базі поліпшення стану торговельного балансу, надаючи змогу, з одного боку, забезпечити скорочення імпорту, а з іншого, запобігти вжиттю іноземними державами заходів у відповідь та скороченню внаслідок цього експорту.

Висновки

Розвиток країн з ринковою економікою обумовлює велику увагу до сфери їх економічної взаємодії. Сучасні процеси глобалізації є тією рушійною силою, яка обумовлює особливості національного і наднаціонального розвитку світу.

Розвиток світових економічних і політичних процесів все відчутніше підштовхує розмежування між заможними і бідними країнами. Це призводить до зменшення центрів економічної і політичної могутності в світі та їх певної стабілізації. Основні економічні й політичні процеси на планеті стають все більше пов'язаними один з одним. Глобалізація все рішучіше охоплює світ, роблячи його більш структурованим. Водночас глобалізаційні процеси відбуваються в умовах, коли вже друге десятиліття фактично зруйнованим є поділ світу на " капіталістичну" та "соціалістичну" системи. Сучасна глобалізація, маючи безперечні негативні наслідки для загальноцивілізаційного розвитку, характеризує також процеси відповідності існуючого розвитку потребам конкретних індивідів.

Міжнародні економічні відносини характеризують спосіб і характер взаємодії всіх країн світу в сфері економічного співробітництва, розвитку і переплетення торгівельних, виробничо-технологічних, валютно-фінансових зв'язків.

Зростаюча глобалізація світової економіки, ускладнення і взаємопереплетення господарських процесів спонукають до пошуків нових шляхів і засобів щодо збереження національних інтересів на світовому ринку. Посилення міжфірмової та міждержавної конкурентної боротьби за ринки збуту і джерела сировини обумовлює необхідність кооперації як фінансових, так і виробничих зусиль територіально суміжних країн, що дає можливості заощаджувати на митних зборах, уникати додаткових витрат виробництва. Інтеграційні процеси, які спочатку розвивалися в кількох регіонах світу, нині вже охопили практично всі континенти та призвели до утворення різноманітних регіональних і субрегіональних торгово-економічних блоків, більшість з яких проголошує своєю кінцевою метою вихід на інтеграційну стадію економічного співробітництва.

Саме тому в умовах ринкової трансформації економіки посилюється увага до сфери міжнародних економічних відносин як до системи господарських зв'язків між національними економіками окремих країн, відповідними суб'єктами господарювання, як до особливої форми діяльності, що базується на міжнародному поділі праці.

Список використаної літератури

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебное пособие. - М., 1996.- 226 с.

2. Горбач Л. Міжнародні економічні відносини : Підручник/ Люд-мила Горбач, Олексій Плотніков,. -К.: Кондор, 2005. -263 с.

3. Дахно І. Міжнародна економіка : Навч. посіб./ Іван Дахно, Юлія Бов-трук,; Міжнар. акад. управл. персонал.. -К. : МАУП, 2002. -214 с.

4. Економічна теорія : Підручник/ В.М. Тарасевич, В.В. Білоцерківець, С.П. Горобець, О.В. Давидов та ін.; За ред. В.М. Тарасевича; М-во освіти і науки України, Нац. металургійна акад. України . -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -779 с.

5. Киреев А. Международная экономика. - М.: Междуна-родные отношения, 1997. - 314 с.

6. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.В. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - К.: Знання - Прес, 2002.- 405 с.

7. Краткий внешнеэкономический словарь-справочник. -М.: Международные отношения, 1996. - 158 с.

8. Липов В. Міжнародна економіка : Навчальний посібник/ В. Липов,; М-во освіти і науки України, ХНЕУ. -Харків: ВД "ІНЖЕК", 2005. -406 с.

9. Международные экономические отношения: Учебник / Под ред. проф. В.Е.Рыбалкина. - М., 1998. - 284 с.

10. Мировая экономика/ Под ред. И.П. Николаевой. 2-е изд., перераб., и доп. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 343 с.

11. Міжнародна економіка : Підручник/ Григорій Климко, Віра Рокоча,; Ред. Анатолій Румянцев,; Київський нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. -К.: Знання-Прес, 2003. -447 с.

12. Міжнародні економічні відносини : Історія міжнар. екон. відносин: Підручник для екон. вузів і фак./ А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, О. В. Бутенко та ін.. -К.: Либідь, 1992. -190 с.

13. Міжнародні економічні відносини : Сучасні міжнародні економічні відносини: Підручник для студ. екон. вузів і фак./ А. С. Філіпенко та ін.. -К.: Либідь, 1992. -256 с.

14. Одягайло Б. Міжнародна економіка : Навчальний посібник/ Бо-рис Одягайло,. -К.: Знання , 2005. -397 с.

15. Передрій О. Міжнародні економічні відносини : Навчальний посібник/ Олександр Передрій,; М-во освіти і науки України, Закарпатський держ. ун-т. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -273 с.

16. Пузакова Е.П. Международные экономические отношения. - Ростов-на-Дону: Изд. центр «МарТ», 2000. - 405 с.

17. Савельєв Є. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів : Підручник для магістрантів з міжнарод. економіки і держ. служби/ Євген Савельєв,; За ред. Олександра Устенка,. -Тернопіль: Економічна думка, 2002. -495 с.

18. Світова економіка: Підручник для вищих навчальних закладів/ Керівник авторів А.С. Філіпенко. - К.: Либідь, 2000. - 258 с.

19. Семенов Г.А. Міжнародні економічні відносини: аналіз стану, реалії і проблеми : Навчальний посібник/ Г.А. Семенов, М.О. Панкова, А.Г. Семенов; Мін-во освіти і науки України, Гуманітарний ун-т " Запорізький ін-т державного та муніципального управління " . -2-ге вид., перероб. і доп.. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -231 с.

20. Сергеев В. Мировая экономика: Учебное пособие. - М.: Юриспруденция, 1999. - 386 с.

Додатки

Додаток 1 Класифікація нетарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі, розроблена Секретаріатом ГАТТ Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.В. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - К.: Знання - Прес, 2002.- с. 402

Група 1. Заходи втручання держави у торгівлю

A. Пільги виробникам та споживачам місцевої продукції.

Б. Експортні субсидії.

B. Компенсаційні мита.

Г. Державні закупки.

Д. Торгові операції державних підприємств.

Е. Інші заходи з обмеження торгівлі.

Група 2. Особливості митних та адміністративних процедур

A. Заходи митної оцінки.

Б. Антидемпінгові мита.

B. Структура тарифів.

Г. Консульські та митні формальності та документи:

--консульські формальності та збори;

--митна документація;

--правила проходження товарів. Д. Вимоги відносно зразків товарів.

Група 3. Стандарти

А. Технічні стандарти.

Б. Вимоги до упакування товарів та маркування.

Група 4. Специфічні торгові бар'єри

A. Кількісні обмеження імпорту.

Б. Двосторонні дискримінаційні обмеження імпорту.

B. Обмеження експорту.

Г. Встановлення мінімальних цін.

Д. Ліцензування.

Е. Заборони щодо кінофільмів.

Додаток 2

Таблиця 1. Види митних мит Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.В. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - К.: Знання - Прес, 2002.- с. 403

за способом стягування	специфічні	адвалерні	комбіновані
за об'єктом обкладання	імпортні	експортні	транзитні
за характером	сезонні	антидемпінгові	компенсаційні
за походженням	автономні	конвенційні	преференційні
за способом обчислення	номінальні	ефективні	-
за типами ставок	постійні	перемінні	-

Размещено на Allbest.ru