Характер інфляції в Україні та особливості її регулювання

В економічній літературі немає спільної думки щодо кількості та класифікації каналів впливу монетарної політики на реальний сектор економіки. Центральний банк кожної країни розробляє власну модель трансмісійного механізму з урахуванням національних особливостей економіки.

Рис. 6 Механізм монетарної трансмісії

У сучасних фінансових системах виділяють низку каналів монетарної трансмісії. Загалом їх можна умовно поділити на традиційні (які є в більшості країн): відсотковий, який поділяється на канали доходу та заміщення; кредитний; канал валютного курсу; та нетрадиційні (наявність яких зумовлюється специфічними умовами економіки): канал цін активів, в межах якого виокремлюють канали добробуту, зміни власного капіталу; канал ліквідності; монетаристський та інфляційний канали тощо. Розкриємо суть основних каналів трансмісійного механізму [1, с. 108].

Дія відсоткового каналу полягає у тому, що збільшення номінальної грошової маси знижує відсоткову ставку, це, своєю чергою, стимулює зростання інвестицій і сукупних витрат, а в кінцевому результаті і обсягу виробництва.

Іноді канал відсоткової ставки розбивають на два канали: заміщення і доходу. Канал заміщення заснований на поведінці економічних суб'єктів, які надають перевагу зберіганню або витрачанню своїх коштів в поточний момент часу залежно від динаміки ринкової ставки відсотка (рис. 7). Канал доходу функціонує через приріст грошової маси і відповідне підвищення ліквідності економічних суб'єктів, що зумовлює розширення кредитування і споживання [1, с. 108].

Рис. 7 Канал відсоткової ставки (заміщення)

Дія каналу валютного курсу полягає в тому, що в разі зниження внутрішніх відсоткових ставок попит на національну валюту зменшується, що призводить до зниження номінального і реального курсів національної валюти, а отже, до зростання чистого експорту і сукупного попиту.

Суть каналу банківського кредитування полягає в тому, що збільшення норми обов'язкового резервування призводить до зниження обсягу вільних резервів і змушує банки скорочувати обсяги кредитування реального сектора

економіки.

Слід також розглянути моделі трансмісійного механізму центральних банків деяких європейських країн (табл. 2). У структурі даного механізму всіх проаналізованих країн є канали валютного курсу, заміщення та кредитування. У моделях Центрального банку Ірландії і Європейського центрального банку короткострокові відсоткові ставки впливають на поточне споживання. Такий же вплив відсоткових ставок на споживання є в моделях монетарної політики Греції та Португалії. У моделі трансмісійного механізму Національного банку Бельгії на величину споживання впливають не короткострокові, а довгострокові ставки [1, с. 109].

В Італії, Австрії, Фінляндії споживчі видатки залежать від банківських кредитних ставок. Канал доходу не входить у грецьку та ірландську моделі, тому що фінансові портфелі домогосподарств і фірм не відіграють важливої ролі в економіці. В італійській моделі є ще два канали: канал очікувань, який характеризує вплив змін у грошово-кредитній політиці на очікування економічних агентів і, відповідно, на їхні рішення щодо споживання, заощаджень, інвестицій, виробництва та портфельний канал, що описує ефект перерозподілу портфелів домогосподарств і підприємств.

Таблиця 2

Канали трансмісійного механізму в моделях грошово-кредитної політики центральних банків європейських країн

«+» - канал входить у модель; «-» - канал не входить у модель; «*» - канал має специфічні особливості. Джерело: [1, с. 109]

Використання досвіду функціонування трансмісійного механізму європейських країн в умовах України можливе, однак лише за умови його адаптації до специфічних рис вітчизняної економіки.

Необхідність проведення масштабних економічних і соціальних реформ, незавершений процес формування інститутів ринкової економіки, надмірне державне регулювання та інші особливості економіки України ускладнюють аналіз трансмісійного механізму та побудову дієвих комплексних моделей, які дали б змогу з високою точністю прогнозувати вплив грошово-кредитної політики на реальний сектор економіки.

Для України характерною є наявність низки факторів, які знижують ефективність трансмісійного механізму:

1. Низька роль відсоткової політики Центрального банку в регулюванні грошово-кредитного ринку. За результатами досліджень науковців Національного банку України (НБУ) встановлено, що вплив облікової ставки НБУ на відсоткові ставки за міжбанківськими кредитами є незначним [14, с. 24].

2. Високий ступінь доларизації економіки. В Україні цей показник є досить значним, однак спостерігається позитивна тенденція до його зменшення (за січень - листопад 2010 р. він знизився з 31,6 % до 29,6 %).

3. Недостатньо розвинений фінансовий ринок. Від рівня його розвитку та ліквідності залежить ступінь впливу грошово-кредитної політики центрального банку на ринкові відсоткові ставки та ціни фінансових активів. Україна істотно поступається за параметрами конкуренції, ліквідності, капіталізації ринку країнам Західної та Центральної Європи.

4. Низький рівень розвитку ринку цінних паперів.

5. Висока премія за ризик на фінансовому ринку, яка нівелює дію відсоткової політики.

6. Відсутність довіри населення до монетарної влади через зростання політичного тиску на НБУ, фіскальне домінування у збільшенні пропозиції грошей. Реакція довгострокових відсоткових ставок залежить від очікувань економічних суб'єктів та довіри до грошово-кредитної політики, оскільки Центральний банк на практиці може впливати лише на короткострокові ставки [1, с. 111].

7. Висока частка тіньового сектору в обсягах виробництва товарів і послуг, зайнятості, грошових доходах. Слід зауважити, що оскільки аналіз тіньових операцій зазвичай спирається лише на експертні оцінки через відсутність офіційних статистичних даних, він є недостатньо достовірним. При цьому процеси в тіньовому секторі істотно впливають на розвиток національної економіки і тому повинні враховуватися при аналізі трансмісійного механізму монетарної політики.

8. Інфляційні очікування, політична нестабільність, що також вносять певні корективи в передавання монетарних імпульсів від органів грошово-кредитного регулювання до суб'єктів реальної економіки.

Перелічені фактори істотно позначились на структурі трансмісійного механізму, в якому на цей час домінує валютний канал, а в монетарному інструментарії - валютні інтервенції Національного банку.

Для ефективного проведення монетарної політики НБУ необхідно постійно відстежувати характер реакції економічних агентів на заходи у сфері грошово-кредитного регулювання, а також ступінь впливу інструментів грошово-кредитної політики на основні макроекономічні змінні.

За результатами аналізу факторів, які знижують ефективність трансмісійного механізму в Україні, можна надати такі пропозиції щодо удосконалення його функціонування:

1. Перехід від режиму таргетування валютного курсу до інфляційного таргетування, реалізація якого передбачена законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про діяльність Національного банку України» № 2478 - VI від 9.07. 2010 р. [1, с. 112] Дослідження досвіду країн з перехідною економікою, які запровадили інфляційне таргетування (Чехія, Угорщина, Словаччина, Польща) свідчить про те, що перехід до нового монетарного режиму супроводжується зростанням ролі відсоткової політики, а відсотковий канал стає основним в структурі трансмісійного механізму.

2. Зниження рівня доларизації вітчизняної економіки.

3. Удосконалення інфраструктури та засад саморегулювання ринку цінних паперів, збільшення його капіталізації та ліквідності.

Висновки до розділу 3

Отже, насамперед, необхідно сприяти ухваленню закону «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», що допомогло б утвердити статус національної валюти як єдиного засобу розрахунку на території України та удосконаленню механізму регулювання потоків капіталу. Також необхідно удосконалити підходи до регулювання фінансових інвестицій нерезидентів в Україну. Необхідною умовою переходу до режиму таргетування інфляції є інституційне закріплення обов'язкової тісної співпраці між Урядом та НБУ з питань досягнення цінової стабільності. Адже інфляція формується під впливом попиту і пропозиції. НБУ переважно впливає на інфляцію попиту, а підвищення цін в Україні переважно відбувається за рахунок чинників пропозиції. саме тому перед урядом стоять такі завдання:

· пом'якшити шоки шляхом проведення відповідної торговельної, бюджетної та структурної політики;

· підвищити якість фіскальної політики, та узгоджувати її з монетарною для досягнення низько інфляційного середовища;

· підвищити ефективність управління адміністративно регульованими цінами та узгоджувати цю політику з антиінфляційними цілями.

ВИСНОВКИ

1. Основні концепції інфляції:

a. інфляція - знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою;

b. інфляція - загальне зростання цін на товари та послуги.

2. Інфляція призводить до стихійного перерозподілу доходів між соціальними групами населення, падіння матеріальних стимулів до праці, спаду виробництва, скорочення інвестицій, загальмовує науково-технічний прогрес, послаблює зовнішньоекономічні позиції країни, зменшує конкурентні можливості на світовому ринку.

3. У міжнародній практиці, відповідно до темпів інфляційного процесу, виділяється три різновиди інфляції: повзуча, галопуюча, гіперінфляція.

4. Значні розбіжності в економічній теорії існують відносно причин виникнення інфляції. За цим критерієм виділяються такі теорії інфляції: надмірного попиту, грошових витрат виробництва та теорія інфляції, як багатофакторного явища.

5. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) є показником зміни у часі цін і тарифів на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Розрахунок індексу споживчих цін проводиться на базі даних про зміни цін, одержаних шляхом щомісячної реєстрації цін і тарифів на споживчому ринку, та даних про структуру споживчих і грошових витрат всього населення, отриманих за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств.

6. У 2009 році, коли країни пережили глибокий економічний спад, темпи інфляції різко знизилися. Проте в 2010 році в деяких країнах знов відновилося зростання цін.

7. Ще до того як серйозні проблеми на ринку державних кредитів країн Єврозони змусили звернути підвищену увагу на ризики високого державного дефіциту, багато країн з перехідною економікою затвердили пакети заходів бюджетної консолідації.

8. Посилювання бюджетної політики частково компенсувалося застосуванням стимулюючих заходів грошово-кредитної політики. У більшості країн, за небагатьма виключеннями, рівень базової процентної ставки -- головний інструмент проведення грошово-кредитної політики, -- що різко знизився в період з середини 2008 року по середину 2009 років, або ще більше знизився, або залишався незмінним.

9. Дуже важливим інструментом у боротьбі з інфляцією є макроекономічна політика (фіскальна і монетарна), які повинні діяти узгоджено для досягнення поставлених цілей. Щодо країн з перехідною економікою, то вони обрали режим таргетування інфляції, як найдієвіший елемент монетарної політики, для подолання єдиної, наперед встановленої мети, інфляції.

10. Сутність стратегії інфляційного таргетування полягає у досягненні стабільної та низької інфляції у довгостроковому періоді. Такий режим фокусує увагу тих, хто здійснює макроекономічну політику взагалі та монетарну політику зокрема, передусім на перспективний стабільний розвиток економіки завдяки низькій і передбачуваній інфляції, а вже потім - на вирішення поточних проблем економічного зростання.

11. Важливою умовою переходу України до режиму інфляційного таргетування є наявність у Центрального банку чіткого бачення, як впливає на реальний сектор економіки грошово-кредитна політика. Завдяки цьому можна визначити, який інструментарій доцільніше застосувати в тій чи іншій ситуації, з яким часовим проміжком заходи Центрального банку позначаються на макроекономічних показниках, і наскільки вони будуть ефективними.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. Андрущак Є.М., Хар В.С. Трансмісійний механізм грошово-кредитної політики в Україні//Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - №21.6. - с. 106-113.

2. Батковський В. Перспективи впливу глобальних тенденцій розвитку економіки та фінансової системи на Україну/Батковський В., Даниленко А., Дормачев В.//Вісник НБУ. - 2010. - № 12. - С. 3-9.

3. Білик В.М., Думич Н.Б. Антиінфляційна політика держави в сучасних умовах перехідних економік// Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - №20.10. - с. 126-129.

4. Гнатів О.А. Таргетування інфляції як оптимальний режим монетарної політики//Регіональна економіка. - 2009. - № 2. - С. 119-125.

5. Грищенко А.А. Ін-т таргетування інфляції: Зарубіжний досвід і перспективи запровадження в Україні: наукова доповідь/А.А. Грищенко, Т.О. Кричевська, О.І. Петрик. - К. : Ін-т економіки і прогнозування, 2008. - 272 с.

6. Гроші та кредит: Конспект лекцій/А.О. Афанасьєв, Т.Б. Кузенко; Харківський Національний Економічний Університет. - Х.:ХНЕУ, 2006. - 179 с.

7. Гроші та кредит: підручник/М.І. Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепкота ін./за заг. ред. М.І. Савлука. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - К.: Вид-во КНЕУ, 2006. - 744 с.

8. Доклад о переходном процессе за 2010 год: от восстановления к реформам. - Європейский банк реконструкции и развития, 2010. - 142 с.

9. Індекси цін. Експрес випуск від 06.05.2011 №1. - К.: Державний комітет статистики України, 2011. - 4 с.

10. Індекси цін. Експрес випуск від 06.01.2011 №1. - К.: Державний комітет статистики України, 2011. - 4 с.

11. Історія економічних вчень. Навчальний посібник/за ред. В.В. Кириленка. - Т.: Економічна думка, 2007. - 234 с.

12. Кажан В.А. Етапи становлення банківської системи України//Бізнесінформ. - 2009. - № 4. - С. 13-14.

13. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег/Дж.М. Кейнс. - М.: Гелиос АРВ, 1999. - 352 с.

14. Лисенко Р.С. Монетарний трансмісійний механізм в Україні. Стаття 2. Аналіз дії трансмісійного механізму грошово-кредитної політики/Р.С. Лисенко, С.А. Ніколайчук, А.В. Сомик//Вісник НБУ. - 2007. - № 11. - С. 18-24.

15. Офіційний сайт Європейського Центрального банку. [Електронний ресурс]. - Доступний із http://www.ecb.europa.eu

16. Паливода К.В. Вплив інфляції на інвестиційну активність у сучасному суспільстві//Фінанси України. - 2009. - № 12. - С. 96-103.

17. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 441 с.

18. Статистичний щорічний України за 2008 рік. - К.:Державний комітет статистики України, 2009. - 567 с.

19. Стельмах В.С. Монетарна політика НБУ: сучасний стан та перспективи змін : монографія / В.С. Стельмах. - К.: Центр наук. досліджень НБУ, 2009. - 404 с.

Размещено на Allbest.ru