У короткостроковому періоді істотний вплив на стан монетарної сфери має рух коштів Уряду (які є вагомою частиною ліквідності банківської системи) на рахунках державної скарбниці та пропорція, в якій державний борг розподіляється на зовнішній та внутрішній. Збільшення обсягу зовнішніх запозичень посилює мотивацію центрального банку до утримання обмінного курсу національної грошової одиниці від зниження, що допомагає запобігти збільшенню боргів у виразі національної валюти та погіршенню показників боргового навантаження.

Пріоритетним завданням у цій ситуації стає також нарощування обсягів міжнародних резервів. За активної стерилізації випущеної в результаті валютних інтервенцій грошової маси ефект від проведення такої політики для економіки схожий із наслідками відпливу капіталу з країни. У середньо- та довгостроковому періоді сплата відсотків і основної суми боргу також спричинятиме відплив капіталу з країни та девальваційний тиск на валюту. Інакше кажучи, фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок зовнішніх позик означає позбавлення можливості використовувати такий інструмент стимулювання, як девальвація валюти та перекладання податкового тягаря на майбутні покоління.

Жорстка бюджетна політика (тобто відмова від збільшення видатків бюджету або їх незначне збільшення) за жорсткої монетарної політики одночасно скорочує фінансування соціальної сфери, стримує інвестиційний процес (зменшуються приватні і державні інвестиції), що гальмує економічне зростання. Такий варіант може використовуватись у ситуації "перегріву" економіки або за досить сприятливої зовнішньої кон'юнктури, яка компенсуватиме обмеження, що накладаються жорсткою бюджетною і монетарною політикою. Наприклад, подібна ситуація склалася торік, коли економічний розвиток України забезпечувався за рахунок сприятливої зовнішньої кон'юнктури.

Відповідно до проголошених орієнтирів монетарної політики у поточному році НБУ дотримуватиметься жорсткої монетарної політики з метою стримування темпів інфляції і ревальвації гривні. Збереження високих відсоткових ставок у цих умовах визначатиме високу вартість боргових запозичень на внутрішньому ринку. Натомість поліпшення кредитних рейтингів України дасть можливість залучати кошти на зовнішніх ринках капіталу, а очікувані позитивні курсові різниці можуть підвищити привабливість інвестицій в українські цінні папери для нерезидентів, що зумовить їхню активну участь в аукціонах з розміщення державних цінних паперів і торгах на українському фондовому ринку. Таким чином, відбуватиметься заміщення державного зовнішнього боргу на корпоративний та державних інвестицій -- приватними.

Так, у січні--лютому 2005 року нерезиденти купили на первинному та вторинному ринку державних облігацій на суму 3,5 млрд. грн., хоча ще у вересні 2004 року вони володіли паперами на суму 865 млн. грн. Дохідність українських ОВДП (номінально 10,8% річних, реальна середньозважена дохідність за результатами лютневого аукціону -- 9,82%) та п'ятирічний термін погашення видаються нерезидентам прийнятними. Адже вони сподіваються на зміцнення гривні та скасування у майбутньому 1,5%-го відрахування до Пенсійного фонду при закупівлі безготівкової валюти.

У такій активній присутності іноземних інвесторів зацікавлений Мінфін, оскільки це дає змогу йому наповнювати дохідну частину бюджету. Для порівняння: у 2003 році, коли ОВДП купували лише внутрішні інвестори, банки та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, вони розміщувались на суму лише 120 млн. щомісяця. Для додаткового стимулювання первинного ринку ОВДП і підвищення його ліквідності Мінфін планує також самостійно організувати вторинний ринок ОВДП. Необхідні норми, що дадуть змогу діяти відповідним чином, закладено у Закон України "Про борг", який уже перебуває на розгляді у Верховній Раді. Відтак поступово загострюється протистояння Мінфіну з Нацбанком, де вважають, що такий приплив іноземного капіталу може стати джерелом небезпеки для валютно-курсової і монетарної стабільності, а вторинний ринок ОВДП загрожує неконтрольованою емісією. Зауважимо, що для врегулювання цих питань ще в січні 2004 року було створено спільну комісію Мінфіну та НБУ, покликану обмежувати приплив іноземних інвесторів на внутрішній ринок у разі потреби. Але результатів її праці поки що не відчутно.

З нашої точки зору, у поточному році бюджетна політика має бути спрямована на збереження низького рівня дефіциту бюджету (не більше 1% від ВВП) та використання безпечних джерел його фінансування. За умови збереження сприятливої зовнішньої кон'юнктури допустима також жорстка монетарна політика НБУ при орієнтації на зміцнення гривні. Позитивними наслідками такої комбінації орієнтирів фіскальної та монетарної політики стане позитивна динаміка зовнішнього та внутрішнього боргу, що у довгостроковому періоді сприятиме зменшенню податкового навантаження і позитивно впливатиме на зростання доходів і заощаджень. По суті цей ефект зростання доходів економічних агентів може компенсувати відмову бюджету від інвестування в економіку і закріпити інвестиційну функцію в руках приватних посередників, а ревальвація обмінного курсу гривні даватиме змогу знизити вартість інвестиційного імпорту та підвищити віддачу від інвестицій, що частково компенсуватиме високі процентні ставки. Інакше кажучи, роль бюджету в цих умовах має полягати у цілеспрямованому розвитку інформаційної і транспортної інфраструктури, регулюванні товарних ринків і доступу до інформації з метою створення умов для інвестицій і збереження діалогу з приватними посередниками. Роль НБУ полягатиме в контролі за зростанням грошової пропозиції, темпами інфляції та прийнятного рівня процентних ставок.

Натомість у наступному році, за погіршення зовнішньої кон'юнктури, українська економіка потребуватиме стимулювального впливу інструментами або фіскальної, або монетарної політики. Подальша політика НБУ, спрямована на стримування девальвації гривні означатиме потребу в активізації участі бюджету у стимулюванні внутрішнього попиту та інвестицій. Реальнішим варіантом в умовах відсутності необхідного обсягу бюджетних коштів та механізмів їх інвестування, на нашу думку, видається проведення консервативної бюджетної політики і компенсації її наслідків для економіки за рахунок девальвації гривні, що обмежуватиме попит на імпорт та підтримає конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників.

Висновки

Монетарна або грошово-кредитна політика є одним з інструментів державного регулювання економіки. Саме на цій політиці держави акцентують свою увагу монетаристи. Грошово-кредитна політика найбільш ефективно і оперативно виконує функції регулювання економічного циклу, попередження та подолання спаду виробництва.

У 2004 році грошово-кредитна політика позитивно вплинула на збереження фінансової стабільності та підтримку економічного розвитку. Зростання ВВП становило 12.1 відсотка, грошова маса збільшилася на 32.4 відсотка, грошова база -- на 34.1 відсотка, обсяги кредитування економіки -- на 30.2 відсотка. Номінальний курс гривні щодо долара США укріпився на 0.5 відсотка, а девальвація реального ефективного курсу становила майже 2 відсотки.

Розвиток економіки України в 2005 році характеризується значним уповільненням темпів економічного зростання. Збільшення ВВП протягом січня -- липня 2005 р. порівняно з відповідним періодом минулого року становило 3.7 відсотка і мало низхідну динаміку з початку року: з 6.5 відсотка в січні помісячні його темпи знизилися до мінімального значення в червні (1.1 відсотка) та дещо збільшилися у липні (2.4 відсотка). Така динаміка є значно нижчою від прогнозованої.

Головною метою грошово-кредитної політики в 2006 році є забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови збалансованого соціально-економічного розвитку. Для досягнення цієї мети Національний банк України забезпечить кероване зростання грошової пропозиції відповідно до зростання реального ВВП та підвищення рівня монетизації економіки, використовуючи інструменти грошово-кредитної політики для регулювання грошового обігу, підтримки рівноваги між попитом і пропозицією на грошовому ринку та розширення фінансових можливостей інноваційно-інвестиційного зростання.

На підставі проведеного дослідження можна зробити висновок, що оптимальною моделлю для сучасного етапу є, на нашу думку, поєднання жорсткої бюджетної політики з м'якою монетарною політикою та лібералізацією валютного регулювання. Жорстка бюджетна політика не виключає деякого збільшення дохідної частини бюджету. Проте збільшення соціальних видатків має відбуватися синхронно зі зростанням продуктивності праці та валового внутрішнього продукту. Основним напрямом державних інвестицій має стати розвиток виробничої, інформаційної, транспортної інфраструктури.

Узагальнюючи проблеми української економіки, можна виділити такі невідкладні завдання підвищення узгодженості заходів фіскальної та монетарної політики.

1. Для гармонізації заходів монетарної та фіскальної політики у короткостроковій перспективі треба пришвидшити створення органів координації дій уряду й Національного банку України стосовно досягнення фіскальних і монетарних цілей на короткий та середньостроковий період. Таким органом може стати комітет, який пов'язуватиме Міністерство фінансів, Держказначейство та НБУ. Здійснення на регулярній основі обміну інформацією щодо потреб фінансування вимог уряду, перспектив дефіциту бюджету, даними моніторингу стану фінансових ринків, проведення консультацій щодо визначення шляхів оптимізації державного боргу дасть змогу досягти консенсусу стосовно орієнтирів і методів реалізації двох політик.

2. З метою удосконалення управління рухом коштів уряду на рахунках Державного казначейства шляхом підвищення якості прогнозів та аналізу чинників їх недотримання, недопущення надмірного зростання залишків коштів на рахунках Державного казначейства запровадити практику їх залучення до кредитування економіки через банківську систему за узгодженням з Національним банком.

3. Здійснення контролю за обсягами кредитування НБУ уряду, у тому числі непрямого, через обсяги рефінансування банків під заставу державних цінних паперів.

4. Забезпечення ефективної співпраці НБУ та Мінфіну у розробленні ключових принципів, створенні правової та економічної бази для функціонування вторинного ринку державних цінних паперів, запровадження регулярної практики здійснення угод репо як ефективного інструменту управління обсягами грошової ліквідності в Україні.

Література

1. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки / За ред. д-ра екон. наук, проф., акад. АН вищої школи України І. Р. Михасюка. - Львівський національний університет імені І. Франка. Підручник. Друге видання, виправлене і доповнене, - К.: Атака, Ельга-Н, 2000, 592с.

2. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю. Політична економія. - К.: Ніка Центр - Ельга, 2000.

3. Гуревичев М.М. Государственное регулирование в условиях рыночной економики( исследование эволюции ) . - Харьков: Основа, 1993.

4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І

Основи економічної теорії: Навч. посіб. - К.: Вища шк.., 1998. -544 с.: іл..

5. Ковальчук В.М.

Загальна теорія економіки (теоретична економіка): Навчальний посібник - Тернопіль: ТАНГ - “Астон”, 1998. - 368 с.

6. Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. / Ю.В. Ніколенко, М.М. Віденко, А.В. Шегда та ін. - К.: Либідь, 1994.

7. Основи економічної теорії: Частина 1 / За загальною редакцією А.А. Чухно. - К., 1994. - 456 с.

8. Бородин Е.Т. Общественное производство как предмет философского исследования М.: Высш. шк., 1989 г.

9. Гайдулина Л.Ф. Развитие общественного производства как основа становления целостности общества Казань, 1990 г.

10. Дудченко Н.А. Общественное производство: структура и факторы развития Киев, 1991 г.

11. Максимов А.А. Объектно-идеальные формы в системе общественного производства Свердловск 1989 г.

12. Общественное производство: понятие, социальная природа и сущность АН СССР Институт философии М.: 1982 г.

13. Структура общественного производства. Материальное и духовное производство АН СССР Институт философии М.: 1982 г.

14. Сущность и структура общественного производства М.: 1990 г.

15. С.Брю,Р.Макконнелл "Экономикс" (в 2-х томах) 1993г.

16. Пиндайк "Микроэкономика".

17. Хайман "Современная микроэкономика: анализ и применение" (в 2-х томах).

18. МГИМО учебник "Курс экономической теории".

Размещено на Allbest.ru