Інформація у наукових дослідженнях

За відношенням до планів та договорів резерви поділяються на втрати, допущені через невиконання завдань, та додаткові можливості, виявлені при виконанні цих завдань.

За характером впливу на результати діяльності розрізняють інтенсивні та екстенсивні резерви. Екстенсивні резерви реалізуються через залучення додаткових ресурсів (працівників, основних фондів). Інтенсивні резерви допомагають скорочувати витрати живої та уречевленої праці. їх поділяють на наступні: скорочення витрат живої праці за рахунок використання досягнень НТП; економія уречевленої в основних фондах праці; скорочення матеріально-грошових видатків. Реалізація інтенсивних резервів забезпечує зростання продуктивності праці, фондовіддачі, економію витрат і збільшення прибутків та рентабельності.

За видами ресурсів виділяють резерви у використанні живої праці, предметів праці та засобів праці. Кожна з цих трьох груп включає заходи щодо поліпшення використання ресурсів, умов їх функціонування, підвищення якісних характеристик, ліквідації втрат, браку, вдосконалення організації виробництва.

Для систематизації та узагальнення всієї аналітичної роботи, спрямованої на виявлення та реалізацію господарських резервів, всі розрахунки здійснюють за напрямами і джерелами. При цьому враховують, що кожен вид резерву має властиві лише йому джерела, з них необхідно починати розрахунки. Для аналізу важливо і необхідно користуватися певними методичними засадами виявлення резервів. Найбільшого поширення набув спосіб порівняння фактичних даних різних організаційних структур між собою або з нормами чи нормативами.

У всіх випадках виявлення резервів слід проводити відповідну організаційно-економічну роботу, з'ясовувати, за рахунок чого окремі підприємства чи підрозділи досягай кращих результатів.

Висновки

Розглянута тема є досить актуальною на сьогодні оскільки інформація є досить важливою у проведенні досліджень наукового напряму. Основна ідея полягає в тому, щоб дослідити вплив інформації на наукові дослідження. Провівши дослідження, можна сказати про значний вплив інформації у наукових дослідженнях.

Суть інформації у науковому дослідженні полягає в тому, щоб дати знання, відомості про той чи інший об'єкт і предмет дослідження. Реалізація стимулюючої функції дозволяє привести дослідників до нової постановки питання, нового його вирішення, з тим, щоб вдосконалювати практику. Орієнтуюча функція відображається у положеннях, нормах, цільових настановах, які дослідники сприймають як обов'язкову суспільну регламентацію, щоб в найкоротший термін досягти необхідних наукових результатів. Всі функції інформації взаємопов'язані і в поєднанні сприяють розвитку творчості у дослідній діяльності.

Суть інформативної функції полягає в тому, щоб дати знання, відомості про той чи інший об'єкт і предмет дослідження. Реалізація стимулюючої функції дозволяє привести дослідників до нової постановки питання, нового його вирішення, з тим, щоб вдосконалювати практику. Орієнтуюча функція відображається у положеннях, нормах, цільових настановах, які дослідники сприймають як обов'язкову суспільну регламентацію, щоб в найкоротший термін досягти необхідних наукових результатів. Всі функції інформації взаємопов'язані і в поєднанні сприяють розвитку творчості у дослідній діяльності.

Отже, використання інформації потрібно на кожному етапі наукового дослідження, починаючи від вибору теми до представлення результатів дослідження.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про інформацію». (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 48, ст.650 ). Із змінами і доповненнями.

2. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення: ДСТУ 2392-94.- Чинний від 1995-01-01. - К.: Держстандарт України, 1994. - 53 с.

3. Основи наукових досліджень : Навчальний посібник / Цехмістрова Г.С. - Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003.- 240 c.

4. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти / За ред. Бандурки О.М. - Харків: Видавництво Університету внутрішніх справ, 2000. - 380 с.

5. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень. Підручник для студентів екон.спец.вузів.-К.; Вищашк., 1997. - 271 с

6. Вергунов В.А., Дерлеменко В.В. Національна доктрина розвитку інформаційно-бібліотечної справи в Україні: (Варіант для обговорення)/ Центральна наук. сільськогосподарська б-ка УААН.- К., 2003.- 27 с.

7. Жданова Г.С. О научных основах методики реферирования // НТИ. Сер.2. -- 1967. -- N 2. -- С. 12-16.

8. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики/ Hаук. ред. і автор вступ. ст. Шведова - Водка Г.М.; Книжкова палата України. - К.: Кн. палата України, 1999. -115 с.

9. Кулешів С.Г. Документознавство. - Історія. Теоретичні основи/ УДНД і АСД, ДАККіМ. - К., 2000. - 161 с.

10. Кулешов С.Г. Управлінське документознавство: Навчальний посібник/ ДАККіМ.- К, 2003.- 57 с.

11. Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів: Підручник. -К.: Вікар, 2003. -328 с.

12. Ларин М.В. Развитие понятия «документ» // Делопроизводство. - 2000. - № 1. - С. 5-9.

13. Морозюк І. Документознавство та інформаційна діяльність: проблеми спеціалізацій і вимоги практики // Вісник Книжкової палати. -2003. -№ 8. - С.18-20.

14. Отле П. Труды по библиотековедению: Руководство для общественных библиотек. Организация умственного труда. Руководство к администрированию: Практическое пособие.- М.: Издательство: «ЛИБЕРИЯ», 2002.- 232 с.

15. Полушкин В.А. К определению понятия “документ”// НТИ. - 1964. - №5 - С. 8-10.

16. Полушкин В.А. Некоторые вопросы информационного анализа документов // НТИ. -- 1966. -- N 8. -- С. 29-32.

17. Сляднева Н.А. Информационная аналитика - эзотерическое искусство или современная профессия? // http://www.fact.ru/www/arhiv7s6.htm.

18. Терминологический словарь по библиографичному делу и смежным отраслям знания. - М., 1995. - 268 с.

19. Швецова-Водка Г.М. Функции и свойства документа в системе социальных комуникаций // Книга: Исслед. и материалы. - 1994 . - Сб. 69. - С. 37-57.

Размещено на Allbest