Змішана економіка

Еволюція програмної мети шведських соціал-демократів полягає в переході від ідеї «політичної демократії» (здійснення демократичних реформ, перебудова політичної системи), до ідеї «соціальної демократії» (спрямованої на ліквідацію відсталості та злиднів), а згодом до «економічної (індустріальної) демократії», орієнтованої на ліквідацію традиційного підкорення праці капіталу, зміцнення позицій праці (підвищення її соціального престижу, підвищення якості життя).

Принципи функціонального соціалізму, соціального партнерства та солідарності, що їх розуміють як компроміс заінтересованих груп, різних соціальних сил, відображено також у програмах соціал-демократичних партій Данії і Норвегії.

Французький варіант «змішаної економіки»

Французький варіант «змішаної економіки» принципово відрізняється від інших, і не тільки концептуально. Французькі соціалісти, які відіграють вирішальну роль у формуванні «лівого» напряму соціал-демократичного руху, уважають, що націоналізація власності є невідворотним, об'єктивно-обумовленим процесом.

Як важливу передумову докорінного трансформування суспільства вони розглядали проведення (починаючи з кінця 50-х pp.) політики «соціально-економічної модернізації», що знайшла відображення в доктрині «третього шляху» генерала де Голля. Її складовими були:

-- націоналізація ключових підприємств, банківських та фінансових установ і посилення ролі державного сектора;

-- посилення дирижизму: державного індикативного планування суспільної економіки і директивного планування економіки націоналізованого сектора, довгострокового, середньострокового та поточного планування і програмування;

-- підвищення його конкурентоспроможності на світовому ринку. У зв'язку з цим було розроблено систему заходів, у тім числі принцип «солідарної заробітної плати», що стимулює підприємців до модернізації виробництва з метою підвищення продуктивності праці; державне планування і регулювання інвестиційної діяльності; зменшення податкового тиску на фірми, податкові пільги для тих фірм, які впроваджують нові технології.

У Франції в цей час за програмою соціалістів відбувається великомасштабна націоналізація відсталих галузей виробництва, їх модернізація, планове й податкове регулювання процесу перерозподілу доходів.

РОЗДІЛ 3. Проблеми соціальної орієнтації змішаної економіки

Як зазначають автори і прихильники системи змішаної економіки, державне регулювання в соціально-економічній сфері покликане захистити населення від бідності, підвищити його добробут і компенсувати витрати, на які багато людей ідуть в інтересах суспільства (витрати на виховання дітей, отримання освіти, догляд за престарілими тощо). З цією метою держава розробляє систему заходів, які передбачають: захист рівня життя шляхом застосування різних форм компенсації від зростання цін та проведення індексації основних доходів; надання допомоги найбіднішим сім'ям; надання допомоги у разі безробіття; здійснення політики соціального страхування; встановлення мінімальної заробітної плати; розвиток освіти і охорони здоров'я; захист навколишнього середовища; підготовка і перепідготовка кадрів.

Найважливішим елементом у системі соціального захисту населення в умовах змішаної економіки є соціальне страхування, до складу якого входять пенсійне та медичне страхування і страхування від нещасних випадків та від безробіття. Пенсійне і медичне страхування здійснюється, як правило, шляхом відрахувань від заробітної плати й прибутків в однакових пропорціях. У Швеціі соціальні фонди формуються повністю за рахунок держави.

В країнах змішаної економіки важливими складовими політики зайнятості виступає виплата допомоги по безробіттю, система професійної перекваліфікації та працевлаштування, створення додаткових робочих місць, регулювання зайнятості осіб, які не можуть на рівних конкурувати на ринку праці. Допомога по безробіттю надасться зі спеціальних страхових фондів у розмірі 50-75% середнього заробітку за останній час протягом певного періоду. По закінченню цього строку в багатьох країнах надається державна допомога в меншому розмірі і, як правило, на основі індивідуального визначення потреб. Одержання допомоги по безробіттю здійснюється за певних умов: сплати внесків до страхового фонду, трудового статусу, періоду чекання, фізичної придатності до праці, реєстрації на біржі праці і ін. При відсутності встановлених умов допомога не виплачується, а отже безробітні залишаються без засобів до існування.

Інакше кажучи, наявна система страхування від безробіття не усуває ні самого безробіття, ні соціальних проблем, які спіткають безробітних. Справа в тому, що в умовах змішаної економіки, так само, як і при капіталізмі вільної конкуренції, діє капіталістичний закон народонаселення, суть якого, як відомо, полягає в тому, що робітниче населення, створюючи нагромадження капіталу, тим самим зростаючих розмірах само виробляє засоби, які роблять його відносно надлишковим населенням. В системі змішаної економіки, як і в будь-якому капіталістичному суспільстві, існують три форми безробіття: плинне, яке характеризується періодичною зайнятістю, що набуває поширення в періоди спаду виробництва; приховане (аграрне), яке виникає в результаті розорення дрібних фермерів і неможливості усіх їх знайти роботу; застійне, яке характеризується тривалою відсутністю роботи. В сучасних умовах в країнах змішаної економіки серед безробітних є чимало інженерно-технічних працівників, службовців, кваліфікованих робітників Досить високий процент безробітних серед жінок та молоді.

Зрозуміло, що відсутність роботи і допомоги по безробіттю породжують проблему бідності. Бідність вимірюється за допомогою прожиткового мінімуму, який існує у вигляді життєвого (фізіологічного) мінімуму та соціального мінімуму. Перший відображає задоволення лише головних фізіологічних потреб та основних послуг. Другий включає задоволення не тільки фізіологічних потреб, а й духовних і соціальних запитів.

Серед проблем соціального захисту населення країн змішаної економіки досить рельєфно проступають проблеми освіти та охорони здоров'я. Справа в тому, що в більшості цих країн переважає платна освіта і медична допомога. Причому плата є настільки високою, що навіть не кожний працюючий може дозволити собі навчання своїх дітей у престижному навчальному закладі чи належне лікування у разі хвороби. Але не всі працюють і не всі одержують допомогу по безробіттю. Тому й не кожен може навчатися і лікуватися.

Важливою проблемою, з якою стикаються суспільства змішаної економіки, є проблема якості навколишнього середовища та якості товарів народного споживання. В гонитві за високими прибутками виробники досить часто порушують екологічне законодавство, забруднюючи навколишнє середовище. Як визнають самі західні вчені, підприємства готові оплачувати негативні наслідки свого господарювання, замість того, щоб оплачувати заходи по і недопущенню.

Це саме стосується і товарів народного споживання. Досить часто вони виявляються не тільки низької якості, а й шкідливим небезпечними для здоров'я людей.

Раніше зазначалося, що однією із цілей державного регулювання, в умовах змішаної економіки є скорочення розриву в доходах членів суспільства. В Японії, наприклад, розрив між доходами найбагатших і найбідніших є найменшим. Проте в багатьох країнах, незважаючи на певні заходи щодо соціального захисту найбідніших верств населення, зберігається істотний розрив між доходами багатих і бідних. Отже, систему змішаної економіки слід розглядати не як еклектичне поєднання капіталістичних і соціалістичних форм, а як об'єктивно зумовлений та історично закономірний етап еволюції ринкових відносин в напрямі соціалізації.

модель економіка змішаний соціальний

ВИСНОВКИ

В результаті проведених досліджень зробимо наступні висновки.

Змiшаною вважається функцiональний тип економiчних систем, у якому приватнi та державнi рiшення впливають на структуру виробництва, обмiну та розподiлу ресурсiв, продуктiв та доходiв мiж суб'єктами економiки. Домiнування адмiністративного чи ринкового механiзму регулювання зумовлює типологізацiю змiшаних економiчних систем на ринково-державнi та державно-ринковi. Визначальною рисою ринково-державних змiшаних економiчних систем є активне державне регулювання ринкових вiдносин, а для державно-ринкових властиве становлення ринкових вiдносин та поступове усунення централiзованих.

Структура змiшаноi економiчноi системи охоплює державний та приватний сектори. У державному секторi здiйсшоється виробницгво суспiльних i квазiсуспiльних благ i послуг, держава закуповує товари та послуги та проводить трансфертнi платежi. Приватний сектор змiшаноi економiчноi системи складається з домогосподарств та пiдприємств. Домогосподарства забезпечують, приватнi фiрми необхiдними для виробництва економiчними ресурсами, а пiдприємства, в свою чергу, пропонують домогосподарствам споживчi блага i послуги iндивiдуального порядку. Актом обмiну у першому випадку виступає - ринок ресурсiв, а в другому - ринок продуктiв.

Змiшана економiчна система є основою соцiалъно-полiтичноi системи. Поєднання iснуючих iнститутiв власностi на ресурси та механiзмiв регулювання дає можливостi по-рiзному класифiкувати такi соцiально-полiтичнi системи: змiшаний капiталiзм, соцiальна ринкова економiка, ринковий соцiалiзм тощо. Загалом видiляють два типи змiшаних економiчних систем: капiталiзм з елементами соцiалiзацii та соцiалiзм з елементами капiталiзацii. До другого типу можна вiднести i перехiдну економiчну систему Украiни.

Нацiоналъну економiчну систему Украiни на сучасному етапi трансформацii можна визначити як пєрехiдну вiд адмiнiстративноi до змiшаноi державно-ринковоi з послабленням iмперативного планування i сгановлення натомiсть децентралiзованих елементiв iндикативного планування, а також як перехiдну вiд соцiалiстичноi до так званоi соцiально орiєнтованоi ринковоi капiталiстичноi економiчноi системи, заснованоi на системi державного регулювання, яка приносить у ринковi стихiйнi сили спонукання до економiчноi активностi, якостi, системностi, цілеспрямованостi та гуманності.

Для жодної країни немає однозначних і загальновизнаних шляхів розвитку та безболісних рецептів досягнення добробуту і прогресу. В розбудові сучасної економічної системи слід всебічно використовувати надбання і досвід функціонування світової цивілізації, враховуючи при цьому власні специфічні умови, можливості та ментальність.

По-перше, система господарювання вирішує проблему задоволення потреб, і цьому сприяють різні моделі, у рамках яких є можливість успішно вирішувати цю проблему. Їхнє вивчення дозволяє створити прийнятну для кожної країни модель розвитку.

По-друге, сучасна економіка будь-якої країни є ринкової. Ринок - найбільша цінність, створена людством, і йому немає заміни. Що стосується держави, те його втручання в економіку бажано, але тільки у визначених рамках, обкреслених ринком. Пошук цих рамок, практичні ради, що випливають з цих вишукувань дають широке поле діяльності для досліджень.

По-третє, у даний час велика увага вчених залучає інституціональні аспекти економічних систем. Інституціоналізм вивчає поводження індивіда і діяльність людських інститутів (домогосподарств, фірм, корпорацій, профспілок, державних організацій і ін.). Саме рух інститутів і є чинником змін.

Відтворюючи ринкові інститути, не можна забувати, що ринок будують люди, від їхньої свідомості, бажання, розуміння залежить дуже багато. Якщо суспільна свідомість не буде настроєна на ринкову хвилю, то ринок будуватись не буде. Цей процес може затягтись, а то й піти у якомусь іншому напрямі. Слід врахувати, що психологічний стан наших людей нині досить складний і суперечливий. Вони не тільки мало знають про ринок, а й вважають, що держава кинула їх напризволяще. У такій обстановці вибір моделі й шляху побудови ринку має надзвичайно важливе значення.

СПИСOК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абалкин Л. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики /Вопросы экономики. -1997. -№6. -С.4-12.

2. Базилевич В.Д. Економiчна теорiя: Полiтекономiя: -- К.: Знання, 2006. -- 631 с. I8В№66-346-198-5

3. Грабинсъкий I.М. Сучаснi економiчнi системи: Навчальний посiбник. - Львiв: Iнтереко, 1997. - 176с.

4. Злупко С.М. Об'єктивнi передумови i нацiональнi особливостi формування украiнськоi економiчноi системи // Розбудова держави. - 1996. - №6. - С.43-49.

5. Кэмпбэлл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю. Экономикс: принципы, проблемы, политика. 6. Климко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник. -- К.: Вища школа, 2002. -- 743 с.

7. Корнаи Я. Тенденции постсоциалистического развития: общий обзор // Вопросы экономики. -1996. -№1. - С.5-17.

8/ Мочерний С.В. Економічна теорія. -- К.: Видавничий центр "Академія", 2005. -- 640 с.

9. Палкiн Ю. Соцiально-економiчна справедливiсть в умовах ринку // Економiка Украiни. -1997. - №10. - С.22-30.

10. Платонов Е. Экономические системы и их трансформация. МЭиМО, 1998, № 7, С. 30-40.

11. Рузавин Г. Самоорганизация как основа эволюции экономических систем // Вопросы экономики. -1996. - №3. - С. 103-115.

12. Ясин Е. Функции государства в рыночной экономике // Вопросы экономики. -1997. -№6.-С.13-22.

Размещено на Allbest.ru