Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності підприємств

Підприємство як об'єкт стратегічного інвестиційного управління є відкритою комплексною системою, що інтегрує всі напрями і форми інвестиційної діяльності різних структурних господарських його підрозділів.

Стратегічний інвестиційний центр є самостійною структурною одиницею підприємства (організації), яке спеціалізується на виконанні окремих функцій або напрямів інвестиційної діяльності, що забезпечує ефективну господарську діяльність окремих стратегічних зон господарювання і підприємства в цілому. Інвестиційна стратегія таких центрів обмежена функціональними напрямами їх діяльності і підлегла завданням загального стратегічного інвестиційного управління підприємством.

Розробка інвестиційної стратегії відіграє велику роль в забезпеченні ефективного розвитку підприємства. Ця роль полягає в тому, що розроблена інвестиційна стратегія забезпечує механізм реалізації довгострокових загальних та інвестиційних цілей майбутнього економічного і соціального розвитку підприємства в цілому і окремих його структурних одиниць. Вона дає змогу реально оцінити інвестиційні можливості підприємства, забезпечити максимальне використання його внутрішнього інвестиційного потенціалу і можливість активного маневрування інвестиційними ресурсами. Вона також забезпечує можливість швидкої реалізації нових перспективних інвестиційних можливостей, що виникають у процесі динамічних змін факторів зовнішнього інвестиційного середовища. Є два основні види інвестиційної стратегії.

Інвестиційна стратегія, спрямована на поліпшення результатів господарської діяльності і збільшення прибутку, називається активною, або агресивною. У протилежність їй інвестиційна стратегія, спрямована на збереження результатів господарської діяльності підприємства називається пасивною.

Інвестиційна стратегія є частиною загальної (базової) стратегії розвитку підприємства і має щодо неї підлеглий характер (табл.1.1.).

Таблиця 1.1.

Взаємозв'язок цілей базової та інвестиційної стратегії підприємства

Стадія життєвого циклу	Загальна базова стратегія	Інвестиційна стратегія
Народження	Проникнення па ринок	Забезпечення достатнього обсягу основного капіталу і початкових оборотних засобів
Дитинство	Закріплення на ринку	Завершення формування основного і оборотного капіталу
Юність	Розширення свого сегмента на ринку	Розширення діяльності за рахунок формування інвестиційного портфеля
Рання зрілість	Істотне розширення сегмента і регіональна диверсифікація	Істотне розширення інвестиційного портфеля
Остаточна зрілість	Галузева диверсифікація	Розширення фінансового інвестування, створення дочірніх підприємств
Старіння	Забезпечення стабільного обсягу діяльності	Інвестування збереження досягнутого обсягу виробництва і продажу
Відродження	Істотне оновлення напрямів діяльності і ринків збуту	Диверсифікація інвестиційного портфеля, додаткове інвестування

Інвестиційна стратегія відіграє велику роль в забезпеченні ефективного розвитку підприємства:

по-перше, вона забезпечує механізм реалізації цілей розвитку підприємства;

по-друге, дає змогу оцінити інвестиційні можливості підприємства;

по-третє, забезпечує реалізацію нових інвестиційних можливостей в умовах зовнішнього середовища, що змінюється, і дозволяє звести до мінімуму негативні наслідки діяльності підприємства;

по-четверте, дає підприємству переваги перед конкурентами;

по-п'яте, забезпечує чіткий взаємозв'язок стратегічного, поточного і оперативного управління інвестиційною діяльністю підприємства;

по-шосте, формує критерії вибору реальних інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування;

по-сьоме, розроблена інвестиційна стратегія є однією з базисних передумов стратегічних змін загальної організаційної структури управління і організаційної культури підприємства.

Розробка інвестиційної стратегії здійснюється за такими етапами:

1-й етап. Визначення загального періоду формування інвестиційної стратеги. Цей період залежить від ряду умов:

насамперед від тривалості періоду, прийнятого для формування загальної стратегії розвитку підприємства, (оскільки інвестиційна стратегія має щодо нього підлеглий характер). Вона не може виходити за межі цього періоду (коротший період формування інвестиційної стратегії допустимий);

від передбачуваності розвитку економіки в цілому та інвестиційного ринку зокрема; в умовах нестабільного розвитку економіки цей період не повинен перевищувати 3-5 років, у розвинених стабільних економіках він становить 10-15 років;

від галузевої приналежності підприємства;

від його розміру, потужності і темпів розвитку.

й етап. Дослідження факторів зовнішнього інвестиційного середовища і кон'юнктури інвестиційного ринку.

Таке дослідження зумовлює вивчення економіко-правових умов інвестиційної діяльності підприємства і можливої їх зміни в майбутньому періоді. Крім того, на цьому етапі розробки інвестиційної стратегії аналізується кон'юнктура інвестиційного ринку та фактори, що її визначають, а також розробляється прогноз кон'юнктури в розрізі окремих сегментів цього ринку, пов'язаних з майбутньою інвестиційною діяльністю підприємства.

й етап. Оцінювання сильних і слабких сторін підприємства, що визначають особливості його інвестиційної діяльності.

У процесі такого оцінювання необхідно визначити, чи володіє підприємство достатнім потенціалом, щоб скористатися інвестиційними можливостями, що відкрилися, а також які внутрішні його характеристики послаблюють результативність інвестиційної діяльності. Для діагностики внутрішніх проблем здійснення цієї діяльності використовується метод управлінського обстеження підприємства, заснований на вивченні різних функціональних зон підприємства, що забезпечують розвиток інвестиційного процесу.

Управлінський метод обстеження підприємства включає вивчення таких функціональних зон:

маркетингові можливості розширення обсягів і диверсифікації діяльності підприємства;

фінансові можливості формування інвестиційних ресурсів;

професійний і кваліфікаційний склад персоналу, що забезпечує розробку й реалізацію інвестиційної стратеги;

стан організаційної структури управління й інвестиційної структури;

наявність інформаційної бази, що забезпечує підготовку альтернативних інвестиційних рішень.

4- й етап. Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності.

Головною метою цієї діяльності є підвищення рівня добробуту власників підприємства і максимізація його ринкової вартості. Разом з тим ця мета вимагає певної конкретизації з урахуванням завдань і особливостей майбутнього інвестиційного розвитку підприємства.

Система стратегічних цілей має забезпечити:

=> вибір найефективніших напрямів реального і фінансового інвестування;

=> формування достатнього обсягу інвестиційних ресурсів і оптимізацію їх складу;

=> прийнятність рівня інвестиційних ризиків і т.ін.

5- й етап. Розробка найдоцільніших шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності.

Цей етап розробки інвестиційної стратегії є одним з основних. Здійснюється він за двома напрямками (аспектами):

1. розробка стратегічних напрямів інвестиційної діяльності;

2. розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів.

Перший напрям включає:

пошук альтернатив вирішення поставлених стратегічних інвестиційних цілей з урахуванням зовнішніх можливостей і небезпек, а також внутрішнього інвестиційного потенціалу;

відбір найприйнятніших із них;

пошук альтернатив і їх відбір ведеться в галузевому і регіональному розрізі;

за різними об'єктами стратегічного управління;

за реальними і фінансовими інвестиціями і т.ін.

У процесі розробки стратегії формування інвестиційних ресурсів:

* прогнозується загальний обсяг необхідних інвестиційних ресурсів, а також їх потреба за окремими етапами стратегічного періоду;

* оцінюється можливість формування інвестування ресурсів за рахунок різник джерел, зокрема:

власних (частини чистого прибутку, амортизаційних відрахувань, страхових виплат відшкодування збитків, суми погашення довгострокових фінансових інвестицій, реінвестиції від продажу основних фондів, мобілізація надлишку оборотних активів);

позичкових (кредити, емісія облігацій, цільові державні кредити, податковий інвестиційний кредит, лізинг, (селінг));

залучених (емісія акцій, безоплатні вкладення державних органів і комерційних структур);

визначається метод фінансування окремих інвестиційних проектів (акціонування, боргове фінансування, фінансування на консорційних принципах, оренда, субсидування, пільгове фінансування та ін.);

оптимізується структура джерел формування інвестиційних ресурсів шляхом розрахунку ціни капіталу підприємства, його фінансової стійкості, майбутньої прибутковості і рентабельності.

6-й етап. Визначення стратегічних напрямів формування інвестиційних ресурсів.

У процесі цього етапу розробки інвестиційної стратегії прогнозується загальний обсяг необхідних інвестиційних ресурсів, що забезпечують реалізацію стратегічних напрямів і форм реального і фінансового інвестування; диференціюється потреба в інвестиційних ресурсах за окремими етапами стратегічного періоду; оптимізується структура джерел їх формування, що забезпечує фінансову рівновагу підприємства у процесі його розвитку.

7- й етап. Конкретизація інвестиційної стратегії (формування
інвестиційної політики за основними аспектами інвестиційної діяльності).

Цей етап формування інвестиційної стратегії дає змогу забезпечити інтеграцію цілей і напрямів інвестиційної діяльності з основними механізмами їх реалізації в даній перспективі.

Інвестиційна політика с формою реалізації інвестиційної ідеології та інвестиційної стратегії підприємства в розрізі найважливіших аспектів інвестиційної діяльності на окремих етапах її здійснення. На відміну від інвестиційної стратегії цілому, інвестиційна політика формується лише за конкретними напрямами інвестиційної діяльності підприємства, що вимагають забезпечення найефективнішого управління для досягнення головної стратегічної мети цієї діяльності.

Формування інвестиційної політики за окремими аспектами фінансової діяльності підприємства може мати багаторівневий характер. Так, наприклад, в рамках політики управління реальними інвестиціями можуть бути розроблені реновацій на політика, політика інноваційного інвестування тощо.

Система формування інвестиційної політики у загальних рисах має такий вигляд:

1.політика управління реальними інвестиціями;

політика управління фінансовими інвестиціями (політика формування портфеля цінних паперів, політика формування портфеля грошових інструментів інвестування);

політика формування інвестиційних ресурсів (власних і позичкових);

політика управління інвестиційними ризиками (політика управління ризиками реального інвестування);

політика управління ризиками фінансового інвестування.

8- й етап. Розробка системи організаційно-економічних заходів щодо
забезпечення реалізації інвестиційної стратегії.

У системі цих заходів передбачається формування на підприємстві нових організаційних структур управління інвестиційною діяльністю; створення «центрів інвестицій» різних типів; упровадження нових принципів інвестиційної культури; створення ефективної системи стратегічного інвестиційного контролінгу тощо.

9-й етап. Оцінка результативності розробленої інвестиційної стратегії - завершальний етап формування інвестиційної стратегії, що здійснюється на основі розроблених на підприємстві економічних і позаекономічних критеріїв.

II. МЕТОДОЛОГІЯ ТА АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ РЕАЛЬНИМИ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЕКТАМИ

2.1 Формування стратегії інвестиційного проекту та його реалізація

У загальному вигляді інвестиційний проект - це план вкладення капіталу в конкретні об'єкти підприємницької діяльності з метою наступного одержання прибутку, достатнього за розміром для задоволення вимог інвестора. До змісту такий план включає систему техніко-технологічних, організаційних, розрахунково-фінансових і правових, цілеспрямовано підготовлених матеріалів, необхідних для формування і наступного функціонування об'єкта підприємницької діяльності.

Далі під інвестиційним проектом буде розумітися будь-який захід (пропозиція), спрямований на досягнення визначених цілей (економічного чи позаекономічного характеру) і такий, що потребує для своєї реалізації чи витрат використання капіталоутворюючих інвестицій. За допомогою інвестиційного проекту вирішується важливе завдання щодо з'ясування й обґрунтування технічної можливості й економічної доцільності створення об'єкта підприємницької доцільності створення об'єкта підприємницької діяльності обраної цільової спрямованості. Усвідомлене рішення про інвестування в об'єкти підприємницької діяльності може бути прийнято лише на основі ретельно проробленого інвестиційного проекту.

Суспільна значимість (масштаб) проекту визначається впливом результатів його реалізації на хоча б один із ринків (внутрішніх и зовнішніх): фінансових, продуктів та послуг, праці і т.ін., а також на екологічне і соціальне середовище.

Залежно від значимості (масштабу) проекти поділяються на:

1. глобальні, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію у світі;

2. народногосподарські, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію в країні; при їхньому оцінюванні можна обмежитися обліком тільки перелічених факторів;

З. великомасштабні, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію в окремих регіонах чи галузях країни, при їх оцінюванні можна не враховувати вплив даних проектів на ситуацію в інших регіонах чи галузях народного господарства;

4. локальні, реалізація яких не чинить істотного впливу на економічну, соціальну й екологічну ситуацію в регіоні і не змінює рівень і структуру цін на товарних ринках.

Внутрішній зміст інвестиційного проекту відрізняє його від програми чи плану за допомогою наступних чотирьох ознак:

спрямованість на досягнення мети;

координоване виконання взаємопов'язаних дій;

обмеженість у часі;

унікальність.

Спрямованість на досягнення мети. Всі зусилля з планування і реалізацією проекту здійснюється для того, щоб досягти поставленої мети, яка є рушійною силою. Орієнтація на досягнення цілі має величезний внутрішній зміст для управління проектом, адже сам проект можна розглядати як досягнення кінцевого завдання через ряд проміжних. Протягом останніх десятиліть була розроблена окрема методологія формулювання і досягнення цілей, покликана полегшити життя керівнику проекту - управління за завдання.

Координоване виконання взаємопов'язаних дій. Проект складений за своїм змістом, адже містить у собі виконання множини дій, зв'язок між якими не завжди явний. Деякі проміжні завдання не можуть бути реалізовані, поки не завершені їх попередники, інші повинні здійснюватися паралельно тощо. Якщо порушується синхронізація виконання дій, весь проект може бути поставлений під загрозу зриву. Тому завжди треба відслідковувати просування проекту і координувати його залежно від змін, що сталися.

Обмеженість у часі. Проект виконується протягом обмеженого періоду часу. У нього є встановлені початок і кінець, зазвичай сформульовані у вигляді конкретних дат. Проект закінчується, коли досягнуті його основні цілі. Значна частина зусиль завжди спрямована на забезпечення завершення проекту у визначений час, що може бути дотримане за допомогою упорядкування графіків виконання вхідних у нього завдань.

Унікальність. Проект за своєю сутністю неповторний захід, із різноманітним ступенем унікальності. Не існує абсолютно ідентичних проектів, навіть якщо в їхній основі лежать однакові дії. Зведення будинку розглядається як унікальний проект і в тому випадку, якщо вже було побудовано чимало таких же споруд. Хоча модель і процес в основному одні й ті ж самі, завжди існує достатня кількість відмінностей, щоб визнати проект неповторним.

Кількість різновидів проектів така ж велика, як і кількість видів людської діяльності. Проте існують певні особливості, що дозволяють сформувати класифікаційні групи проектів. Такий поділ стає в нагоді в процесі менеджменту проектів, допомагаючи вірно обрати необхідні методи та принципи управління.

До основних властивостей, за якими проекти можуть бути класифіковані на типи, відносять: сфера діяльності, складність, тривалість, мета, масштабність, рівень ризику, мотивація (див.: табл.2.1.).

За характером та сферою діяльності виділяють такі види проектів:

Промислові - спрямовані на випуск та продаж нових продуктів і пов'язані, як правило, з будівництвом, удосконаленням технологій і т.ін.

Проекти дослідження та розвитку зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці програмних засобів опрацювання інформації, пошуку нових матеріалів.

Таблиця 2.1.

Класифікація проектів

Класифікаційна ознака	Види проектів
	- промислові
	- дослідження та розвиток
Сфера діяльності	- організаційні
	- економічні
	- соціальні
	- монопроекти
Складність	- мультипроекти
	- мегапроекти
	- короткострокові
Тривалість	- середньострокові
	- довгострокові
	- малі
Масштабність	- середні
	- крупні
	- безпечні
	- з мінімальним ризиком
Рівень ризику	- з середнім ризиком
	- високо ризикові
	- авантюрні
	- вимушені
	- з метою зниження витрат
Мотивація	- з метою розширення виробництва
	- безприбуткові
	- інші

Організаційні - націлені на реформування системи управління, створення нової організації, проведення конференцій тощо.

Економічні - мають на меті приватизацію державних підприємств, розвитку ринку капіталів, реформування системи оподаткування.

Соціальні - пов'язані з реформуванням системи соціального захисту, охорони здоров'я, подоланням наслідків природних, екологічних та соціальних потрясінь.

За складністю проекти поділяють на моно проекти, мультипроекти та мегапроекти.

Монопроект - це окремий проекі певного виду і масштабу.

Мультипроект - це комплексний проект, що вимагає багато проектного управління.

Мегапроект - це комплексний проект розвитку регіонів, секторів економіки тощо.

При техніко-економічному обґрунтуванні проектів інвестор обирає необхідну методику відповідно до масштабності проекту. Критерієм такої оцінки є співвідношення між сумою необхідних інвестицій та власним капіталом. Найбільш оптимальним є наявність трьох груп: «малі», «середні», «крупні». Віднесення проекту в певну категорію не є однозначно визначеним та залежить від схильності до ризику. Так, для однієї людини необхідність залучати до проекту 50% необхідної суми є досить ризикованим і масштабним процесом, а для іншої - нормальним явищем.

Існують певні рекомендації щодо градації проектів за масштабністю. Якщо ви позичаєте менше 30% від необхідної суми, то це малий проект, від 30% до 60% - середній, а понад 60% - крупний проект. Для оцінки «малих» проектів достатньо здійснити попередню експертизу, «середні» проекти вимагають проведення попередньої та основної експертизи, а «крупні» оцінюються за допомогою попередньої, основної та заключної експертизи.

За тривалістю розрізняють проекти:

· короткострокові (до 3 років);

· середньострокові (3-5 років);

· довгострокові (більше 5 років).

За мотивацією або метою здійснення інвестицій застосовують наступну класифікацію проектів:

1. Вимушені. Це проекти пов'язані з обслуговуванням виробництва. Складаються з витрат, необхідних для заміни пошкодженого обладнання, що використовуються в процесі виробництва прибуткових продуктів. Ці проекти необхідно здійснювати, якщо фірма не збирається залишати свій поточний бізнес.

2. Зменшення собівартості. Ця категорія включає всі
капіталовкладення, що призведуть до зниження витрат на виробництво
продукції. Ціль цих проектів - зменшення витрат на оплату праці, матеріали та інші ресурси. Такі проекти мають деякий рівень ризику і вимагають певної обережності, тому для їх впровадження необхідно мати деталізований аналіз.

Розширення виробництва. Експансія вже існуючих продуктів або ринків. Ціль цих капіталовкладень - збільшення випуску вже існуючих товарів, або розширення дистриб'юторських можливостей на ринках, які зараз обслуговуються. Ці рішення більш комплексні, тому що вони потребують докладного розгляду (прогнозу) майбутнього попиту на ринках, які обслуговує фірма. Таким проектам притаманні високий рівень ймовірності виникнення помилки, тому виникає потреба у деталізованому аналізі.

Розширення виробництва. Експансія на нові ринки або товари. Ці капіталовкладення витрачаються на виробництво нового товару або експансію свого виробництва у нові географічні зони. Часто проекти включають стратегічні рішення, які в змозі змінити природу самого бізнесу. Вони також потребують капіталовкладення у значних сумах протягом довгострокового періоду. В рамках проектного аналізу здійснюється повне та детальне техніко-економічне обґрунтування.

Безпечні проекти. Капіталовкладення, необхідні для здійснення угод між профспілками, замовлень держави. Вони часто називаються обов'язковими інвестиціями, або безприбутковими проектами.

Інші. Сюди входить будівництво офісів, літаків для вищих керівників фірми, стоянок для машин тощо. Спосіб їх здійснення залежить від розміру.

У часі інвестиційний проект охоплює період від моменту зародження ідеї про створення розвитку виробництва, його перетворення до завершення життєвого циклу створюваного об'єкта. Цей період включає 3 фази: перед інвестиційну, інвестиційну й експлуатаційну (рис.2.1.). Досить повна характеристика цих фаз наведена також в Додатку 3.

Якщо проект розробляється стосовно діючого підприємства в аспекті реалізації інвестиційного рішення, передбаченого стратегією розвитку підприємства, то першим етапом передінвестиційної фази варто вважати виявлення можливостей інвестування.

Підготовка інвестиційного проекту найчастіше проводиться за двоетапним циклом (чи в два етапи): на першій стадії розробляється попереднє технІко-економічне обґрунтування проекту, а на другій - остаточне (у багатьох літературних джерелах з інвестування та інвестиційного менеджменту їх так і називають: попереднє ТЕО та остаточне ТЕО).

На передінвестиційній фазі, як правило, проводяться необхідні для розробки і реалізації проекту дослідження, пов'язані з конструюванням наміченої до виробництва продукції, технологією її виготовлення тощо.

За концептуальним змістом перша і друга стадії ТЕО близькі. Відмінність полягає в глибині опрацювання проекту, наступному уточненні вихідної техніко-економічної інформації, інформації про можливі обсяги реалізації, вартості кредиту і подібних зведень, що у кінцевому рахунку позначаються на показниках ефективності проекту. Стадійність (за видами проходження конкретних стадій опрацювання інвестиційних проектів) в опрацюванні проекту дає можливість впевненіше приймати рішення про інвестування чи, навпаки, про припинення подальшої роботи над проектом, якщо показники його економічної ефективності і фінансової стійкості виявляються неприйнятними для інвестора. Необхідно зазначити, що сторонні інвестори (комерційні банки, інвестиційні фонди) висувають тверді вимоги до вірогідності і надійності інформації, на базі якої розробляється ТЕО проекту. За деякими даними, комерційні банки виявляють зацікавленість і відбирають для наступної роботи з позичальниками 10-15% проектів із числа усіх проектів, що надійшли до них.

Виконання необхідних робіт на передінвестиційній фазі вимагає значних витрат, при цьому спостерігається тенденція до їх зростання. Витрати на проектування у складі продукції будівельного комплексу становлять за кордоном 4-6%о, а в Японії навіть 8-10%). На передінвестиційній фазі якість інвестиційного проекту має більшу важливість, ніж фактор часу, у зв'язку з тим, що від якості проекту залежить рівень конкурентоспроможності виробництва, а також скорочення ризику відхилення фактичних економічних показників від передбачуваних у проекті. В останні роки спостерігається тенденція до зростання витрат на передінвестиційній фазі.

Найчастіше ТЕО проекту помилково ототожнюють із бізнес-планом. Бізнес-план інвестиційного проекту є не що інше, як концентроване вираження його ТЕО. Він призначений для зовнішнього оточення - потенційних інвесторів. Із цієї причини бізнес-план є суворо структурований, вимоги до нього формалізовані, а головне - він обмежений у своєму обсязі.

Друга фаза розробки інвестиційного проекту - інвестиційна. Вона продемонстрована на рисунку 2.2.

Підготовка проектно-кошторисної інформації		Проведення переговорів і підписання контрактів
Передача об'єкта в експлуатацію	^	Підготовка персоналу

Рис.2.2. Етапи інвестиційної фази.

На цьому етапі здійснюється процес формування виробничих активів. Особливість цієї фази полягає в тому, що витрати тут мають необоротний характер, а оскільки проект є ще не довершеним, він поки не приносить доходів.

Основними її етапами є будівельні роботи, роботи з монтажу, налагодження і пуску устаткування. Цьому етапу передує проведення переговорів щодо постачання устаткування, виконання підрядних будівельно-монтажних робіт, придбання ліцензій, патентів. На цій стадії зважуються питання, пов'язані із залученням інвестицій: кредитами, емісією акцій, набором і підготовкою персоналу.

Специфіка інвестиційної фази на відміну від передінвестиційної полягає в тому, що встановлені часові рамки створення об'єкта підприємницької діяльності та розміри витрат, які передбачені кошторисом і повинні неухильно виконуватися. Перевищення цих параметрів зашкоджує дуже серйозними негативними наслідками, а можливо, і банкрутством. Не менш важливе значення має моніторинг усіх факторів і обставин, що впливають на тривалість будівництва, на його витрати, для того щоб вчасно вживати заходів щодо подолання негативних явищ, що виникають.

Третя фаза інвестиційного проекту - експлуатаційна. Проблеми, що виникають в експлуатаційній фазі, необхідно розглядати в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективах. Під короткостроковою перспективою розуміється початковий етап виробництва, при якому можуть виникнути проблеми з освоєнням виробничої потужності і проектних техніко-економічних показників - собівартості, продуктивності праці, якості продукції і т.ін.

Середньострокова і довгострокова перспектива пов'язані з усіма наступними періодами використання об'єкта.

Перспективи важливі з позиції їхнього обліку при оцінюванні надходжень від продажу, витрат виробництва, податків і різного роду відрахувань у позабюджетні фонди, при оцінюванні ліквідаційної вартості постійних активів. Загальна тривалість експлуатаційної фази впливає на показники економічної ефективності проекту: чим далі в часі буде віднесена експлуатаційна фаза, тим більше буде розмір чистого доходу. Цей період не може встановлюватися довільно, тому що існують економічно доцільні межі використання елементів основного капіталу, що диктуються, головним чином, їх моральним старінням.

Тривалість експлуатаційної фази встановлюється в ході проектування. Як правило її приймають на рівні нормативного терміну служби технологічного устаткування, у ряді випадків - залежно від темпів відновлення продукції, якщо останнє викликає необхідність в істотному технічному переозброєнні.

Техніко-економічне обґрунтування проекту.

В інвестиційному процесі етапу техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) відводиться значне місце, адже чим більше вірогідної і грамотно оформленої інформації про підприємство (проект) одержить інвестор, тим менше на нього чекає ймовірність ризику на етапі реалізації інвестиційного проекту.

Розробка ТЕО інвестиційного проекту насамперед має враховувати:

1) інвестування виробничих фондів з тривалими строками амортизації;

вкладення у товарно-матеріальні запаси та інші оборотні активи з метою розширення виробництва;

сумарні вкладення у виробничі фонди, включаючи придбання в оренду земельної ділянки.

ТЕО потребує реального вивчення всіх можливих альтернативних напрямів вкладення коштів для інвестування.

Схема розробки ТЕО інвестиційного проекту має таку послідовність:

визначають загальні дані, де окремо виділяють основні параметри проекту (мета, тип та вид проекту; загальний обсяг інвестицій; підтримка органів влади; номенклатура продукції; строки здійснення (життєвий цикл);

ринок збуту (перелік споживачів);

відомості про учасників (інвестори, компаньйони; замовники, керуючий проектом; фірма-девелопер; інжинірингово-консалтінгова фірма; аудитори; проектанти; землевласники; процес пусконалагодження; підрядники, субпідрядники).

Потім проводиться оцінювання ринків, де враховуються: визначення мотивації вибору товару (характеристика внутрішнього і зовнішнього ринків виробництва; основні споживачі, їх районування; місткість ринків; річні обсяги продажу; динаміка їх розвитку, наявність оферт; вільні ціни; прогноз продажу (постачань)) та рівень розвитку маркетингу на передбачуваних ринках; інформаційне забезпечення кадрів маркетингу; наявність (можливість створення) рекламних агентств.

За цим етапом слідує проведення технічного інжинірингу проекту та економічне обґрунтування проекту.

Метою розробки інвестиційного проекту є з'ясування технічної можливості й економічної необхідності запровадження в життя конкретних способів вирішення виробничих завдань.

Будь-який інвестиційний проект проходить 5 стадій життєвого циклу:

народження проекту: перед проектні дослідження, проектування й освоєння інвестицій. Стадія характеризується великими витратами власних коштів, можливо залучених і позичкових. Проект на цій стадії зазнає різноманітних ризиків. Прибуток відсутній;

«юність»: початок експлуатації проекту. На цій стадії інвестор має велику потребу в банківських позичках або венчурному капіталі. Як правило на цій стадії дивіденди інвестором не виплачується, якщо і є прибуток, то він ре інвестується. Починають діяти ризики, пов'язані з конкуренцією ринку;

швидке зростання («підліткова фаза»): підприємство починає диктувати свої ціни на продукцію, але конкуренція зростає. Рівень продажу зростає і значно перевищує витрати виробництва. Характерний високий рівень прибутку, але потрібні великі витрати на маркетинг, велика потреба в додаткових інвестиціях. Компанія може проводити додаткову емісію акцій, але дивіденди виплачує невеликі;

«зрілість»: стабільне функціонування підприємства. На цій стадії компанія погашає свої борги. Високий рівень конкуренції не дає змоги диктувати ціни, але низькі витрати дозволяють отримати середні по галузі доходи. Це вже добре відома компанія з гарною репутацією. У неї добре диверсифікований великий інвестиційний портфель, виплачуються солідні дивіденди, однак немає потреби у великих інвестиціях.

На цій стадії компанія повинна розробити стратегію запобігання спаду. Це, як правило, потребує значного підвищення інвестиційної активності;

спад, або друге народження. На цій стадії продукція підприємства перестає користуватись попитом. Дуже висока конкуренція. Акції компанії перестають користуватись попитом. Стратегія другого народження передбачає різноманітні шляхи: якщо розширення виробництва, то з орієнтацією на інші країни; купівля інших компаній галузі (вертикальне або горизонтальне злиття), купівля компаній інших галузей, інвестування нових проектів тощо.

Загальна характеристика інвестиційного проекту з модернізації спортивного комплексу «Лавина».

В даній дипломній роботі ми розглянемо інвестиційний проект з модернізації спортивно-оздоровчого гірськолижного комплексу «Лавина» з льодовим катком, м. Дніпропетровськ, (далі - СК «Лавина»).

Дата початку проекту - 01.05.2008 р.

Тривалість реалізації проекту - 60 місяців.

Всі фінансові розрахунки здійснювались із розрахунку 1 рік (тривалість зимового сезону 4 місяці та літнього - 5 місяців). В залежності від умов, зимовий сезон може бути збільшений.

Головна ціль проекту: створення спортивно-оздоровчого комплексу європейського рівня, сприяння розвитку зимових видів спорту в Україні, включаючи:

створення всесезонного комплексу розваг як високоефективного бізнесу з високою якістю наданих послуг;

створення ефективної організаційної інфраструктури та бази для проведення змагань із зимових видів спорту на різних рівнях;

створення умов для пропаганди досягнень зимових видів спорту, технічної підготовки молоді, створення спортивних секцій для дітей та юнацтва;

Досягнення поставлених цілей передбачає вирішення низки задач:

реалізація партнерських, інвестиційних програм та проектів в сфері зимових видів спорту та розваг з використанням останніх досягнень науки та техніки;

акумуляція та розповсюдження експертних знань в області розвитку зимових видів спорту;

сприяння українським компаніям у виході на міжнародні ринки товарів та послуг в області зимових видів спорту та послуг сфери розваг;

експертиза та поміч українським компаніям розробці ефективних бізнес моделей, організація експериментальних виробництв з ціллю їх апробації та впровадження.

В Україні льодовий спорт починає користуватися популярністю. Катання на ковзанах та гірськолижний спорт в останні роки стали улюбленим заняттям багатьох громадян України.

Ціль бізнесу: модернізація існуючого спортивного комплексу «Лавина» з ціллю отримання прибутку.

Ціль проекту: збільшення обсягу пропозицій шляхом більш повного задоволення попиту споживачів, щоб підприємство стало прибутковим, та поетапно максимізувати прибуток.

План модернізації СК «Лавина» передбачає:

Проведення реконструкції існуючого катка, що дозволить:

збільшити сезон катання приблизно на 120 днів;

привабити велику кількість відвідувачів;

організувати додатковий ресторан на другому та третьому поверхах катку на 360 посадочних місць;

облаштувати глядацькі трибуни на 1000 посадочних місць;

використовувати в літній період як каток для роликів та скейтбордів, а також для проведення різних заходів;

створити унікальний в Україна льодовий комплекс.

Проведення додаткових заходів щодо благоустрою території комплексу:

облаштування додаткової автостоянки;

будівництво об'їзної дороги;

створення пішохідної зони;

організація видовищної ілюмінації.

Сильні сторони проекту:

Активний обслуговуючий та управляючий персонал - український персонал з оптом роботи на українському ринку.

Місцезнаходження - в межах міста та в безпосередній близькості з центральними районами.

Доступність - до комплексу дуже легко добратися як особистим транспортом, так і громадським.

Виробничі потужності - при реалізації проекту комплекс може запропонувати різноманітні види відпочинку, що здатні задовольнити будь-якого відвідувача.

Економічна ефективність - здійснюється за допомогою використання останніх технологій.

Динаміка ринку - висхідна.

Можливість подальшого розширення площ за допомогою додаткового землевідводу.

Характеристика об'єкту: Спортивно-оздоровчий комплекс «Лавина» з гірськолижною трасою та катком.

Загальна площа СК «Лавина» складає 6,5240 га. Земельна ділянка знаходиться в центрі м. Дніпропетровська. Комплекс являє собою об'єкт з розгорнутою інфраструктурою:

гірськолижні спуски з підйомниками та каток під відкритим небом;

адміністративна будівля;

ресторан на 200 посадочних місць;

пункти прокату лижного інвентарю та ковзанів;

дитяча кімната;

комфортабельний готель на 11 номерів;

шашлична та бар на вулиці;

складські, допоміжні та технічні приміщення;

автомобільна паркова площею 4680 м2.

Вартість об'єкту: на поточний момент вартість СК «Лавина» складає більше 7 млн.дол. США. Після проведення низки заходів з покращення та розвитку комплексу орієнтовна вартість як цілісного майнового комплексу складе більше 11 млн.дол.США.

Для реалізації проекту необхідно залучити інвестиційні кошти в сумі 4 203 978,00 дол.США. Забезпеченням інвестицій є нерухоме майно СК «Лавина» на суму більш 6 млн.дол.США. Фінансовий рік починається січні. Принцип обліку запасів: ПРО. Стартовий баланс: наведений в табл.2.2.

Таблиця 2.2.

Стартовий баланс

Строка	Сума (EUR)	Строка	Сума (EUR)
Грошові кошти	127 000.00	Відстрочені податкові сплати	0,00
Рахунки до отримання	0,00	Короткострокові позики	0,00
Сировина, матеріали та комплектуючі	0.00	Рахунки до сплати	0,00
Незавершене будівництво	0,00	Отримані запаси	0,00
Запаси готової продукції	0.00	Сумарні короткострокові зобов'язання	0,00
Банківські вклади та цінні папери	0,00	Довгострокові позики	0,00
Короткострокові передплачені виплати	0.00	Звичайні акції	0,00
Сумарні поточні активи	127 000,00	Привілейовані акції	0,00
Основні засоби	5 940 594,06	Капітал внесений понад номіналу	0,00
Накопичена амортизація	0,00	Резервні фонди	0,00
Залишкова вартість основних засобів	5 940 594,06	Додатковий капітал	6 067 594,06
Земля	0,00	Нерозподілений прибуток	0,00
Будівлі та споруди	5 940 594,06	Сумарний власний капітал	6 067 594,06
Устаткування	0.00	СУМАРНИЙ ПАСИВ	6 067 594,06
Передплачені витрати	0,00
Інші активи	0,00
Інвестиції в основні фонди	0.00
Інвестиції в цінні папери	0,00
Майно в лізингу	0,00
СУМАРНИЙ АКТИВ	6 067 594,06

Як свідчать данні таблиці 2.2. стартова сума балансу складає 6067594 млн. євро з який основна сума активів приходиться на будівлі та споруди оскільки будується спортивно-оздоровчий гірськолижний комплекс.

Кадрове планування: Для утримання та експлуатації комплексу необхідний персонал, перелік якого, а також структура управління СК «Лавина» наведені в додатку 4. Загальна кількість необхідного персоналу складає 58 чоловік. При зазначеній кількості місячний фонд заробітної плати повинен складати 32 600,00 доларів США.

Цінова політика: Для організації цінової політики необхідно рахувати, що цей проект розрахований на різноманітну аудиторію та соціальні прошарки населення. Головні принципи цінової політики комплексу є:

доступність;

гнучкість;

індивідуальний підхід до постійних клієнтів;

диференціація цін та послуг;

система дисконтування;

особиста увага керівництва до постійних клієнтів;

знижки корпоративним клієнтам.

Заплановані обсяги поставок за період реалізації проекту наведені в табл. 2.3. Фактична реалізація послуг СК «Лавина» запланована з грудня 2008 р. Стабілізації обсягів поставок планується досягти починаючи з березня 2009 р.

Маркетингова стратегія проекту:

Формування корпоративного іміджу та бренду СК «Лавина».

Використання заходів, що проводяться на території СК «Лавина», для його реклами та просуванню на ринку розважальних та спортивних послуг.

Систематичне вивчення конкретних потреб різноманітних груп користувачів на продукти та послуги в сфері розваг та спортивних послуг - шляхом анкетування, проведення робочих нарад, з компетентними представниками різних спільнот користувачів (фокусними групами), організації зворотного зв'язку з клієнтами СК «Лавина» через власні інформаційні продукти та регіональні представництва; уточнення на цій основі номенклатури продуктів та послуг СК «Лавина», переліку проектів, об'єктів, послуг та заходів.

Таблиця 2.3.

Запланований обсяг поставок

Продукт/Варіан г	Од. ви\і.	5.200Н	6.2008	7.2008	8.2008	9.2008	10.2008	11.2008
Катання - Дорослий будні	чол/год	0.00	0.00	0,00	0.00	0,00	0.00	0,00
Катання - Дорослий вихідний	чол/год	0.00	0,00	0.00	0.00	0,00	0,00	0.00
Катання - Дитячий були і	ч од/ тол	0.00	0.00	0.00	0.00	0,00	0,00	0,00
Катання - Дитячий вихідний	чол/год	0.00	0.00	0.00	0,00	0,00	0,00	0.00
Бар		0.00	0.00	0.00	0,00	0.00	0,00	0,00
Ресторан - Середній		0.00	0,00	0.00	0.00	0,00	0,00	0,00
Ресторан - Економ		0,00	0,00	0.00	0,00	0,00	0,00	0,00
Ресторан - Високий		0,00	0.00	0,00	0,00	0,00	0,00	0.00
Продукт/Варіант	Од. вим.	12.2008	1.2009	2.2009	3.2009	4.2009	5.2009	6.2009
Катання - Дорослий будні	чо.і/і од	6 502.00	6 502.00	6 502.00	6 502,00	6 502,00	6 502,00	6 502,00
Катання - Дорослий вихідний	чол/год	3 620.0(1	3 620.00	3 620,00	3 620.00	3 620.00	3 620,00	3 620,00
Катання - Дитячий будні	чол/год	2 786.00	2 786.00 | 2 786.00	2 786,00	2 786,00	2 786.00	2 786.00
Катання - Дитячий вихідний	чол/год	1 551.01)	1 551,00 ! 1 551.00	1 551,00	1 551.00	1 551,00	1551.00
Бар		3 422.00	6 844.00	10 266.00	13 688.00	13 688.00	13 688.00	13 688,00
Ресторан - Середній		і 140,00	2 281.50	3 422.25	4 563,00	4 563,00	4 563,00	4 563.00
Ресторан - Економ		456.25	412.50	1 368.75	! 825,00	1 825.00	1 825.00	1 825,00
Ресторан - Високий		684.50	1 364.00	2 053,50	2 738.00	2 738,00	2 738.00	2 738,00
П родукт/Вя ріа нт	Од. вий.	7.2009	8.2009	9.2009	10.2009	11.2009	12.2009	2010 рік
Катання - Дорослий будні	чол/год	6 502,00	6 502.00	6 502.00	6 502.00	6 502,00	6 502.00	78 024.00
Катання - Дорослий вихідний	чол/год	3 620.00	3 620.00	3 620.00	3 620,00	3 620,00	3 620,00	43 440,00
Катання - Дитячий будні	чол/год	2 786,00	2 786.00	2 786,00	2 786.00	2 786,00,	2 786,00	33 432,00
Катання - Дитячий вихідний	чол/год	1 551,00	1 551,00	1 551,00	1 551,00	1 551,00	1 551.00	18 612,00
Бар		ІЗ 688.00	13 688.00	ІЗ 688.00	ІЗ 688,00	13 688,00	13 688,00	164 256,00
Ресторан - Середній		4 563.00	4 563,00	4 563.00	4 563.00	4 563,00	4 563,00	54 756,00
Ресторан - Економ		1 825.00	1 825.00	1 825.00	1 825.00	1 825,00	1 825.00	21 900.00
Ресторан - Високий	, 2 738.00 ¦ 2 738.00 2 738.00	2 738.00	2 738.00	2 738,00	32 856.00
Пролу кт/Варіант	ОД. вим.	2011 рік	2012 рік	1-4.2013
Катання - Дорослий будні	чол/год	78 024,00	78 024.00	26 008.00
Катання - Дорослий вихідний	чол/год	43 440.00	43 440.00	14 480.00
Катання - Дитячий будні	чол/гол	33 432.00	33 432.00	II 144.00
Катання - Дитячий вихідний	чол/год	18 612.00	18 612.00	6 204,00
Бар		164 256.00	164 256.00	54 752.00
Ресторан - Середній		54 756.00	54 756.00	18 252.00
Ресторан - Економ		21 400.00	21 900.00	7 300.00
Ресторан - Високий		32 856.00	32 856.00	10 952.00

З детальнішого опису ціноутворення, що наведений в Додатку 5, ми бачимо, що найбільші зміни ціни послуг в сезонному розрізі припадають на травень, червень та вересень. Ціни для катання дорослих по будням планується збільшити на Лютий - 95%, Квітень - 110%, Травень - 115% , Червень 115%, Вересень - 115%, Жовтень - 105%, тобто з лютого по жовтень (сезонні зміни від 8 дол. та 5 дол. відповідно). Для дітей розрив у коливанні цін буде меншим. Один абонемент буде коштувати 8 та 5 дол. відповідно. Сезонні зміни ціни: лютий - 95%, квітень - 110%, травень - 115%, червень 115%, вересень - 115%, жовтень - 105%.

Просування продуктів та послуг СК «Лавина» на ринок, формування попиту на них - як через рекламу, що спонукає до негайних відповідних дій (рекламні листівки, плакати та щити; рекламні блоки в газетах, відомих каталогах та довідниках, найбільш відомих журналах, популярних радіопередачах, банерна реклама в Інтернеті), так і через рекламу, спрямовану на більш довгострокову взаємодію (видання науково-популярного журналу, бюлетеню та представницьких матеріалів СК «Лавина»; розсилка прес-релізів в провідні ЗМІ; випуск та розповсюдження сувенірної продукції; спонсорування публічних та спортивних заходів, участь в крупних профільних форумах та виставках, виступи з презентаціями; публікація проблемних та дослідницьких видавництвах тощо).

Використання механізму франчайзингу - через передачу права на використання товарних знаків організаціям-партнерам в регіонах.

Стратегія формування корпоративного іміджу:

Збільшення пізнаваємості найменування СК «Лавина», його керівною компанії, компаній ініціаторів проекту.

Розвиток ділового іміджу у заданих цільових групах в конкретних регіонах.

Формування професійних клубних утворень на території СК «Лавина», що об'єднують фанатів зимових видів спорту.

Здійснення впливу на розвиток технічних видів спорту через заміщення керівних посад в громадських організаціях та асоціаціях зимових видів спорту.

Сприяння розвитку професійного мотоспорту, через підтримку команд різного рівня, в тому числі і збірної команди України.

Сприяння залученню інвестиційних ресурсів та стратегічних партнерів.

Формування позитивного публічного іміджу органів управління СК «Лавина».

Стратегія РR (Риblіс Rеlаtіопs) заходів:

1. Протягом періоду створення СК «Лавина» сформувати його імідж, досягти його пізнаваємості, реалізувати іміджеві позиціонування.

2. Комплексна стратегія РR повинна передбачати:

- оцінку реальної ситуації та ефективність роботи залучених обмежених фінансових ресурсів;

- організацію регулярного моніторингу референтної тематики в ЗМІ;

- ефективне використання наявних інформаційних ресурсів - постійна генерація інформаційних приводів, власний сайт, сайти та інформаційні ресурси стратегічних партнерів;

- налагодження регулярної роботи Оргкомітету, власних інформаційних компаній зі ЗМІ, громадською думкою, профільними державними організаціями, законодавчими органами та окремими законодавцями;

- цілеспрямоване використання комерційних заходів (продаж сувенірної продукції, проведення презентацій та змагань) для цілей РR;

- узгоджений план РR - заходів та інформаційних приводів.

2.2 Оцінка цінності та ефективності інвестиційного проекту

Для проведення експертизи інвестиційних проектів необхідна розробка бізнес-плану, який розробляють залучені спеціалісти з основних аспектів інвестиційного проекту.

Таким чином, бізнес-план інвестиційного проекту - це стандартний для більшості країн з ринковою економікою документ, в якому детально обґрунтовується концепція призначеного для реалізації реального інвестиційного проекту та наводяться його основні характеристики. Як правило, залучають спеціаліста з промислової економіки, який частіше за все стає керівником спеціалізованої комісії; спеціаліста з аналізу ринку; спеціаліста з аналізу виробництва; спеціаліста з обладнання тощо. Дуже важлива роль відводиться й самому інвестору.

Більш детально розглянемо саму структуру розробки та представлення бізнес-плану інвестиційного проекту, яка включає:

коротку характеристику інвестиційного проекту;

характеристику галузі;

характеристику продукту чи послуги;

розміщення об'єкта;

аналіз ринку;

запланований обсяг та структуру виробництва продукції;

забезпеченість випуску продукції основними ресурсами;

стратегію маркетингу;

управління реалізацією інвестиційного проекту (план дій);

оцінка ризику та форми страхування;

фінансовий план:

стратегію фінансування інвестиційного проекту.

Більш детально розглянемо зміст інвестиційного плану та його види витрат. Отже, план інвестиційного проекту, або інвестиційний план - це розділ фінансового плану, який містить оцінку інвестиційних витрат проекту в цілому за вкладами інвесторів, у розрізі потоків коштів за часом, за джерелами фінансування.

Інвестиційні витрати плану інвестиційного проекту поділяються на групи, а саме: капітальні витрати та інвестиційні поточні витрати (К1 та К2).

К1 включають:

передінвестиційні дослідження - витрати, пов'язані з підготовкою інвестиційного проекту, розробкою, включаючи бізнес-план + витрати, пов'язані з придбанням патентів і товарних знаків;

оренду земельних ділянок - сума орендної плати за період впровадження проекту;

освоєння земельних ділянок - підготовка земельних ділянок до будівництва або витрати на придбання земельних ділянок;

будівлі, споруди - це вартість будівель, які належать інвестору або право користування ними як інвестиційний внесок;

5) інфраструктуру - це витрати на прокладання інженерних комунікацій, шляхів водо- й енергопостачання та інших елементів виробничої інфраструктури або вартість прав користування ними як інвестиційний внесок;

технологію - це вартість технологічної документації, ліцензій, патентів або вартість прав користування ними;

будівельно-монтажні роботи;

обладнання;

9) пуско-налагоджувальні роботи.

К2 включають:

1) підготовку кадрів - це витрати на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, пов'язані з реалізацією проекту, які не відносяться на собівартість продукції, що буде вироблятися;

2) накладні витрати - маркетингові й організаційні витрати за проектом (підготовка і реєстрація засновницьких документів, укладення договорів на поставку обладнання, сировини, будівництво, монтаж, збут і витрати на рекламу);

3) обігові кошти - це витрати на закупівлю пускової партії сировини і матеріалу для виробництва і виробничої інфраструктури; витрати на утримання штату підприємства на період будівництва та експлуатаційних випробувань.

Індекс дохідності інвестиційного проекту. Індекс дохідності інвестиційного проекту розраховується за формулою:

ІД = ГП:ІВ, (2.1.)

де ІД - індекс дохідності за інвестиційним проектом;

ГП- сума грошового потоку в дійсній вартості;

ІВ - інвестиційні витрати.

Якщо значення індексу дохідності менше або дорівнює 1, проект має бути відсунутий, оскільки він не принесе додаткового доходу інвестору. Іншими словами, до реалізації можуть бути прийняті інвестиційні проекти лише зі значенням показника індексу доходності вище 1,6.

Період окупності інвестиційного проекту розраховується за формулою:

ПО = ІВ : ГПсер , (2.2.)

де ПО- період окупності вкладених коштів за інвестиційним проектом;

ІВ - сума інвестиційних коштів, що спрямовуються на реалізацію інвестиційного проекту (інвестиційні витрати);

ГПсер - середня сума грошових потоків в теперішній вартості в періоді (при короткострокових вкладеннях береться 1 місяць, при довгострокових - 1 рік).

Характеризуючи цей показник слід зазначити, що він може використовуватись для оцінювання не лише ефективності інвестицій, але і рівня інвестиційних ризиків, пов'язаних з ліквідністю (як відомо, чим довший період реалізації проекту, до повної його окупності, тим вищий рівень інвестиційних ризиків). Недоліком цього показника є те, що він не враховує ті грошові потоки, які формуються після періоду окупності інвестицій.

Так, за інвестиційними проектами із довгостроковим періодом експлуатації після їх окупності може бути отримана набагато більша сума чистого приведеного доходу, ніж за інвестиційними проектами з коротким строком експлуатації.

В додатку 6 наведені розрахунки показників інвестиційного плану проекту з модернізації СК «Лавина» із зазначенням інвестиційних витрат, витрат на обслуговування позик, приведений розрахунок прибутковості, використання прибутку проекту та грошових потоків (Cash Flow) проекту СК «Лавина».

З наведеного (додаток 6) бачимо, що для реалізації проекту з модернізації СК «Лавина» необхідний чималий обсяг ресурсів, що потребує великий обсяг інвестиційних витрат. В таблиці 4 додатку 6 наведений обсяг затрат ресурсів, необхідних для реалізації проекту, серед яких найбільшу питому вагу складають будівельні та обладнання для ковзанки. В таблиці 5 додатку 6 наведений обсяг інвестиційних витрат, що планується спрямувати на оплату праці, матеріали, обладнання та оплату послуг при модернізації комплексу.

Для покриття зазначених витрат доцільно в якості джерел фінансування проекту залучити позикові кошти в загальній сумі 4 203 978,00 доларів США (табл.2.4., 2.5., 2.6.)

Таблиця 2.4.

Позики (USD)

Назва	Дата	Сума (грн.)	Сума ($ 118)	Строк	Ставка, %
Кредит	01.05.2008	0.00	4 203 978.00	36 мес.	6,25

Планується отримання кредиту в дол. США в сумі 4 203 978,00 у вигляді кредитної лінії заплановані надходження наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Надходження у вигляді позик (USD)

Строка	5.2008	6.2008	7.2008	8.2008	9.2008	10.2008	11.2008	12.2008
Кредит	І258440,00	662 978,44	136 363,56	661 329,00	455 412,00	701 204,41	328 250,59
ВСЬОГО	1258440,00	662 978.44	136 363.56	661 329,00	455 412,00	701 204,41	328 250,59

В таблиці 2.6. наведено що сплата суми кредиту буде проведено в кінці кредитного періоду 1 раз.

Таблиця 2.6.

Сплати на погашення позик (USD)

Строка	9.2009	10.2009	11.2009	12.2009	2010 рік	2011 рік	2012 рік	1-4.2013
Кредит						4 203 978,00
ВСЬОГО						4 203 978,00

Також в додатку 6 зазначений розрахунок запланованого використання прибутку та рух грошових потоків (Cash Flow) при реалізації проекту СК «Лавина». Згідно наведеним даним починаючи з 12.2008 р. запланований прибуток буде перевищувати витрати та з 2011 р. підприємство зможе почати розрахуватися по залученому на реалізацію проекту кредиту.