Техніко-технологічна база виробництва

По-друге, вивчення проектів реконструкції промислових підприємств, а також досвіду проведення реконструктивних робіт показує, що основні показники діяльності поліпшуються після всіх видів реконструкції, однак у найбільшій мірі - після малої і середньої реконструкції. Отже, повну (комплексну) реконструкцію слід проводити лише в тих випадках, коли вона конче необхідна й обійтись без неї ніяк не можна.

Відмінна особливість технічного переозброєння полягає в тому, що приданій формі відтворення основних виробничих фондів оновлюється лише їх активна частина. В процесі технічного переозброєння впроваджуються нова техніка й технологія, механізація й автоматизація виробничих процесів, проводиться модернізація обладнання й технічне удосконалення інших складових основних виробничих фондів. Заходи з технічного переозброєння розробляються щорічно, а їх реалізація здійснюється згідно плану технічного розвитку підприємства.

Оновлення парку машин і обладнання при технічному переозброєнні проводиться без збільшення виробничих площ і при скороченні чисельності працівників. Отже, індекси зміни виробничих площ (Івп) та чисельності працівників (Ічп) при характеристиці технічного переозброєння виступають як обмеження, тобто [5]:

	Івп = П1 / П0 = 1; Ічп = Ч1 / Ч0 ? 1;	(

де П0, П1 - виробнича площа відповідно до і після проведення технічного переозброєння, м2;

Ч1, Ч0, - чисельність працівників відповідно до і після проведення технічного переозброєння, чол.

У процесі технічного переозброєння можливе часткове перевлаштування побутових, складських і виробничих приміщень. Наприклад, при впровадженні автоматичної потокової лінії часто потрібно провести перепланування цеху. Тому незначні роботи по оновленню пасивної частини ОВФ при технічному переозброєнні можливі.

Залежно від масштабів оновлення активної частини ОВФ можуть бути виділені три види технічного переозброєння виробництва, кожному з яких відповідають певні величини коефіцієнта вибуття й коефіцієнта оновлення.

При малому технічному переозброєнні проводяться модернізація діючої техніки, заміна невеликої частини застарілого обладнання, у виробництво впроваджується невелика кількість нового обладнання. Мале технічне переозброєння характеризується коефіцієнтом вибуття до 0,2 і коефіцієнтом оновлення від 0,1 до 0,3. Коефіцієнт оновлення, як правило, повинен перевищувати коефіцієнт вибуття. Це пояснюється тим, що вартість ОВФ, які вводяться, перевищує вартість замінюваних ними морально і фізично застарілих ОВФ, що виводяться з експлуатації.

При середньому технічному переозброєнні проводиться механізація й автоматизація процесу виробництва, впроваджується прогресивне обладнання, замінюються групи фізично і морально застарілого обладнання. Коефіцієнт вибуття при цьому знаходиться в межах від 0,2 до 0,4, а коефіцієнт оновлення - від 0,3 до 0,5.

При повному технічному переозброєнні проводиться комплексне оновлення переважної частини парку обладнання, що, звичайно, зумовлюється високою фізичною і моральною зношеністю обладнання або переходом на принципово нову технологію виготовлення продукції. При цьому коефіцієнт вибуття складає від 0,4 до 0,6, а коефіцієнт оновлення - від 0,5 до 0,7.

Приріст виробничих потужностей підприємств в результаті технічного переозброєння досягається шляхом зниження машиномісткості виготовлюваної продукції. Збільшення частки нового, досконалішого обладнання забезпечує скорочення виробничого циклу і на цій основі - зниження машиномісткості виготовлення виробів, а в кінцевому результаті - зростання виробничої потужності підприємства при наявних у нього виробничих площах (без розширення останніх).

Поряд з оновленням верстатного парку при здійсненні технічного переозброєння необхідно проводити модернізацію обладнання, причому її не слід розглядати як вимушений захід, зумовлений дефіцитом нового обладнання, необхідного для заміни фізично та морально застарілого. Модернізація є постійним фактором удосконалення ТТБ підприємств та нарощування їх виробничих потужностей. Однак вдаючись до модернізації, необхідно обґрунтовувати вибір її об'єктів. Проведення модернізації слід вважати ефективним, якщо продуктивність та інші параметри модернізованої техніки досягають рівня нових машин або перевищують його.

Найважливішим фактором, що зумовлює доцільність переважного спрямування інвестиційних ресурсів на технічне переозброєння й реконструкцію підприємств, є науково-технічний прогрес. Саме базуючись на практичному використанні досягнень НТП, ці напрямки розширеного відтворення ОВФ забезпечують таке оновлення та вдосконалення ТТБ підприємств, яке відповідає сучасним вимогам.

Розділ 2. Практична частина

Завдання 1

На основі вихідних даних, що подані у таблиці, здійснити наступні розрахунки:

усіх можливих видів вартісної оцінки основних виробничих фондів;

усіх можливих показників, що використовуються для оцінки стану основних виробничих фондів;

суми щорічних амортизаційних відрахувань;

ефективності використання основних виробничих фондів та рівня оснащеності робітників ними;

усіх можливих показників, що характеризують обіговість оборотних засобів;

показників, що характеризують економічну ефективність використання оборотних засобів.

Показники:

Вартість основних виробничих фондів на початок року, млн. грн., Фп.р.	264
Введено основних фондів, Фвв
а) дата придбання	6.03
вартість, млн. грн.	35
б) дата придбання	5.07
вартість, млн. грн.	42
Вибуло основних фондів, Фвб
а) дата вибуття	1.07
вартість, млн. грн.	30
б) дата вибуття	3.09
вартість, млн. грн.	40
Середня норма амортизації, %, Асер	14
Обсяг продукції, реалізованої підприємством, млн. грн.:
за планом, РПпл	382
фактично, РПф	394
Виробіток на одного робітника, тис. грн., Вр	42,5
Залишки оборотних засобів, ОЗз, млн. грн. на:
1.01	135
1.04	138
1.07	140
1.10	141
31.12	145
Плановий норматив оборотних засобів, млн. грн., ОЗпл.	139

Розв'язок:

Визначаємо балансову вартість основних фондів:

БВ = БВо + Вприд + Вкр + Врек - Вв - АВо,

де БВо - балансова вартість групи основних фондів на початок року;

Вприд - витрати на придбання нових основних фондів;

Вкр - вартість здійснення капітального ремонту основних фондів;

Врек - витрати на реконструкцію основних фондів;

Вк - вартість виведених з експлуатації основних фондів;

АВо - сума амортизаційних відрахувань.

БВ = 264 + 35 ? (6 : 12) + 42 ? (7 : 12) - 30 ? (5 : 12) - 40 ? (3 : 12) - - (264 ? 14 : 100) = 246,54 (млн. грн.)

Визначаємо фондовіддачу основних фондів:

Фв = О : S,

де О - обсяг випуску продукції;

S - середньорічна вартість виробничих фондів.

Фв = 394 : 246,54 = 1,60.

Визначаємо фондомісткість (Фм)

Фм = S : O = 246,54 : 394 = 0,63.

Визначаємо коефіцієнт вибуття (Квиб)

Квиб = Sвив : Sпоч,

де Sвив - вартість виведених за рік фондів;

Sпоч - вартість фондів на початок року.

Квиб = (30 + 40) : 246,54 = 0,28.

Визначаємо коефіцієнт оновлення (Кон)

Кон = Sвв : Sк,

де Sвв = вартість введення за рік;

Sк = вартість основних засобів на кінець року.

Кон = (35 + 42) : (264 + 35 + 42 - 30 - 40) = 0,28.

Визначаємо суму щорічних амортизаційних відрахувань

(264 ? 14%) : 100% = 36.96 (млн. грн.)

Визначаємо коефіцієнт оборотності оборотних коштів:

Коб = Qр : Sпоз,

де Qp - вартість реалізованої продукції;

Sпоз - середній залишок нормованих оборотних коштів.

Коб = 394 : [(135 + 138 + 140 + 141 + 145) : 5] = 2,82.

Визначаємо коефіцієнт закріплення оборотних коштів:

Кз = середній залишок оборотних засобів / обсяг продукції = 139,8 : 394 = 0,35.

Визначаємо тривалість одного обороту:

Тоб = кількість днів у періоді / коефіцієнт закріплення = 360 : 0,35 = 1028,57.

Визначаємо суму відносного вивільнення оборотних засобів :

Свід.вив. = обсяг продукції / кількість днів у періоді ? ? (тривалість обороту базисний - тривалість обороту плановий) = (394 : 360) ? (0,35 - (139,8 : 382)) = 0,017 (млн. грн.)

З проведених розрахунків видно, що коефіцієнт оновлення дорівнює коефіцієнту вибуття, а це значить, що підприємство забезпечено основними фондами; оборотні кошти повільно обертаються, про що свідчить сума відносного вивільнення оборотних засобів в розмірі 0,012 (млн. грн.).

Завдання 2

Оволодіти методикою розрахунку виробничої потужності цеху. Визначити виробничу потужність на початок року, середньорічну її величину і випуск продукції з діючих виробничих потужностей на основі даних наведених у таблиці.

Довідково: режим роботи двозмінний, тривалість зміни - 8 год, кількість робочих днів в році - 255.

Вихідні дані для визначення виробничої потужності

1. Трудомісткість виготовлення виробу, нормо-год. в т.ч. роботи:
- шліфувальні	0,2
- токарні	0,4
- револьверні	0,4
2. Зниження трудомісткості по плану на роботах, %
- шліфувальних	4
- токарних	5
- револьверних	4
3. Кількість верстатів на початок року, шт.
- шліфувальних	2
- токарних	4
- револьверних	5
4. Зміна кількості верстатів на початок року, шт.
Введення:
- шліфувальних	3
- токарних	5
- револьверних	1
Вибуття:
- шліфувальних	0
- токарних	1
- револьверних	1
5. Коефіцієнт використання виробничої потужності	0,78
6. Регламентовані простої обладнання від режимного фонду часу, %	3,1

Розв'язок:

1) Визначаємо виробничу потужність верстата:

ВП = Фд : Тшт,

де Фд - дійсний фонд часу роботи обладнання;

Тшт - прогресивна норма часу на одиницю продукції.

ВП = (255 ? 8 ? 2) : (2 ? 0,2 + 4 ? 0,4 + 5 ? 0,4) = 4080 : 4 = 1020 (шт./рік).

2) Визначаємо середньорічну виробничу потужність:

ВПср = ВПвх + ВПвв ? (К : 12) - [ВПвив (12 - К : 12)],

де К - кількість місяців використаних потужності протягом планового року;

ВПвв - введена в плановому році потужність;

ВПвив - виведена за плановий рік потужність.

ВПср = 2 + 4 + 5 + 3 + 5 + 1 - (0 + 1 + 1) = 18 (шт.)

3) Визначаємо величину випуску продукції в діючих виробничих потужностях:

18 ? 0,78 - (18 ? 3,1 : 100) ? [(0,2 ? 4 : 100) + (0,4 ? 5 : 100) + (0,4 ? 4 : 100)] = = (14,04 - 0,558) ? (0,008 + 0,02 + 0,016) = 0,59

Завдання 3

Оволодіти методикою розрахунків обсягів товарної, валової, реалізованої і чистої продукції. На основі вихідних даних, наведених в таблиці, визначити обсяги товарної, валової, реалізованої і чистої продукції по машинобудівному об'єднанню.

Вихідні дані

1. Готові вироби в тому числі:
Виріб А
Гуртова ціна підприємства одиниці продукції, грн.	12441
Річний випуск по плану, шт.	2587
Виріб Б
Гуртова ціна підприємства одиниці продукції, грн.	13706
Річний випуск по плану, шт.	2807
Виріб В
Гуртова ціна підприємства одиниці продукції, грн.	857
Річний випуск по плану, шт.	7427
Виріб Г
Гуртова ціна підприємства одиниці продукції, грн.	759
Річний випуск по плану, шт.	4703
2. Інша продукція, тис. грн.	135
3. Вартість виконаних на сторону робіт промислового характеру і послуг, тис. грн.	567
4. Вартість матеріалів замовника, що поступили в промислову переробку, тис. грн.	384
5. Вартість капремонту обладнання і транспортних засобів підприємства, тис. грн.	610
6. Зміна залишків незавершеного виробництва, тис. грн.	150
7. Зміна залишків напівфабрикатів, тис. грн.	92
8. Залишки готової продукції на складах, тис. грн.
- на початок планового року	328
- на кінець планового року	192
9. Затрати на виробництво і реалізацію продукції, визначені у плановому кошторисі у сумі, тис. грн.	39508
В тому числі:
- сировина і матеріали (за мінусом відходів)	17201
- допоміжні матеріали	2514
- куповані напівфабрикати	7664
- паливо і енергія на технологічні цілі	547
- заробітна плата основна і додаткова	6015
- відраховування на соціальні заходи	531
- амортизація основних фондів	4631
- інші грошові витрати	404
10. Питома вага матеріальних витрат в інших грошових витратах, %	35

Розв'язок:

Визначаємо обсяг товарної продукції (ТП)

ТП = y ? N + P,

де y - ціна одиниці виробу;

N - випуск виробу;

P - вартість робіт і послуг на сторону.

ТП = 12441 ? 2587 + 13706 ? 2807 + 857 ? 7427 + 759 ? 4703 + 135 000 + 567 000 - 384 000 = 80910125 (грн.)

Визначаємо валову продукцію (ВП)

ВП = ТП - (НЗВп - НЗВк) - І,

де НЗВп, НЗВк - вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець періоду

І - вартість капремонту обладнання і транспортних засобів підприємства (вартість інструменту для власних потреб)

ВП = 80910125 - 150 000 - 92 000 - 610 000 = 80058125 (грн.)

Визначаємо реалізовану продукцію (РП)

РП = ТП + (Гп - Гк) + (Вп - Вк),

де Гп, Гк - залишки готової нереалізованої продукції на початок і кінець періоду;

Вп, Вк - залишки продукції відвантаженої за яку термін сплати не настав.

РП = 80058125 + (328 000 - 192 000) = 80194125(грн.)

Визначаємо чисту продукцію (ЧП)

ЧП = ТП - (М + А),

де М - матеріальні витрати на виробництві;

А - сума амортизаційних відрахувань.

ЧП = 80910125 - [(39508000 + (39508000 ? 35% : 100%)] = = 27574325 (грн.)

Завдання 4

Визначити місячний фонд заробітної плати працівників підприємства. Вихідні дані подані у таблиці.

Довідково:

Середня тривалість робочого дня - 7,8 год.

Кількість робочих днів у періоді - 22.

Годинні тарифні ставки 3,4 і 5 розрядів відповідно: 2,09; 2,35; 2,53 грн.

Вихідні дані для визначення фонду заробітної плати

Чисельність службовців у звітному періоді, чол.	36
Середня тарифна ставка службовця, грн./міс.	410
Кількість робітників, що працюють на умовах погодинної оплати праці, чол.	4
в тому числі по розрядах
- 3 розряду	1
- 4 розряду	2
- 5 розряду	1
Кількість робітників, що працюють на умовах відрядної оплати праці, чол.	56
- 3 розряду	22
- 4 розряду	20
- 5 розряду	14
Фонд фактично відпрацьованого часу, год.
службовцями	5683,4
робітниками-погодинниками	617,8
Норма часу на виріб, год.	0,26
Фактично прийнята від робітників - відрядників продукція, шт.	39178
Умови та розміри преміювання працівників:
- службовці при виконанні виробничих завдань робітниками-відрядниками, % від посадового окладу	22
- робітники-погодинники при виконанні виробничих завдань робітниками-відрядниками, % від оплати за тарифом	25
- робітники-відрядники при виконанні виробничих завдань, % від відрядної оплати	20
- робітники-відрядники за кожен відсоток перевиконання виробничих завдань, % від відрядної оплати	1,6

Розв'язок:

1) Визначаємо розмір заробітної плати робітників, які працюють на умовах погодинної оплати праці:

(1 ? 0,26 + 2 ? 0,26 + 1 ? 0,26) ? 617,8 = 642,51;

642,51 : 39178 ? 410 + (410 ? 22 : 100) = 96,92 (грн.)

2) Визначаємо розмір зарплати працівників які працюють на умовах відрядної оплати праці:

22 ? 2,09 + 20 ? 2,35 + 14 ? 2,53 + 410 ? 22 : 100) = 218,6 (грн.)

3) Визначаємо загальну заробітну плату:

96,92 + 218,6 = 315,52 (грн.)

Завдання 5

Розглядаються два варіанти капітального будівництва. Капіталовкладення за першим варіантом - К1, за другим - К2; річний відпуск продукції, прийнятий в проекті Qр; собівартість одиниці продукції за першим варіантом С1, за другим - С2.

Вибрати найбільш економічний варіант будівництва двома методами:

за мінімумом приведених витрат;

за формулами коефіцієнту порівняльної ефективності і терміну окупності додаткових капітальних вкладень.

Вихідні дані для порівняння варіантів капітального будівництва

К1, млн. грн.	55,0
К2, млн. грн.	48,0
Qр, тис. шт.	1680
С1, грн. / шт.	49,0
С2, грн. / шт.	50,4

Розв'язок:

1) Визначаємо найбільш економний варіант будівництва за мінімумом приведених витрат.

перший варіант

мінімум витрат = кап. вкладення - надходження;

55000000 - (1680 ? 49,0) = 54917680 (грн.)

б) другий варіант

48000000 - (1680 ? 50,4) = 48084672 (грн.)

Найбільш економний є другий варіант.

2) визначаємо найбільш економний варіант будівництва за формулами порівняльної ефективності та терміну окупності.

а) перший варіант

порівняльна ефективність = кап. вкладення / надходження = 55000000 / (1680 ? 49,0) = 668,1 (грн.)

термін окупності = надходження / кап. вкладення = 1680 ? 49,0 : 55000000 = 0,0015.

б) другий варіант

48000000 - (1680 ? 50,4) = 502,5 (грн.)

1680 ? 50,4 / 48000000 = 0,0002.

Найбільш економним є другий варіант.

Висновки

Дослідження суті і структурних елементів техніко-технологічної бази виробництва і врахування поставлених завдань дослідження, дають підстави зробити наступні висновки:

1. Техніко-технологічна база (ТТБ) підприємства виробничої сфери - системна сукупність найбільш активних елементів виробництва, яка визначає технологічний спосіб одержання продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюваний за допомогою машинної техніки (устаткування, приладів, апаратів), різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних та інформаційних засобів, організованих у технологічні системи виробничих підрозділів і підприємства в цілому.

2. Фундаментальною базою технічного розвитку будь-якого підприємства стають усі пріоритетні напрямки науково-технічного прогресу. Технічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтованим на кінцеві результати його виробничо-господарської, комерційної чи іншої діяльності.

3. Машини, технологічні комплекси, агрегати й матеріально-технічні ресурси (сировину, паливо, матеріали, енергію тощо) підприємство закуповує на ринку, де продавцями й постачальниками виступають підприємства-виробники чи посередники. Організація постачання за прямими зв'язками має переваги, що в такому процесі можуть бути ураховані, а в разі змін і оперативно здійснені, спеціальні вимоги покупця. За прямими зв'язками, перш за все, постачаються складне устаткування, вироби, що виготовляються за індивідуальним замовленням, ресурси, які потрібні у великій кількості.

4. Розвиток техніко-технологічної бази виробництва (діяльності), який за належних умов господарювання має супроводжуватися систематичним її оновленням, потребує значних інвестиційних ресурсів. Проте сучасний етап господарювання для переважної більшості його суб'єктів позначено різким спадом або цілковитим припиненням інвестування виробництва (діяльності) за рахунок власних коштів. Ось чому в разі тимчасового браку чи нестачі власних інвестицій і сучасних засобів праці підприємства та організації можуть скористатися для оновлення й розвитку своєї технічної бази таким поширеним у світі методом фінансування, як лізинг (оренда на тривалий термін рухомого й нерухомого майна).

5. На сучасному етапі трансформації суспільного виробництва об'єктивно існують певні тенденції поступального розвитку ТТБ підприємств виробничої сфери.

Список використаних джерел:

1. Бойчик І.М., Харів M.I. Економіка підприємств. - Львів: Сполом, 1998. - 212 с.

2. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 524 с.

3. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність. - К.: Вища шк., 1995. - 265 с.

4. Друккер Петер. Як забезпечити успіх у бізнесі; новаторство і підприємництво / Пер. з англ. - К.: Україна, 1994.

5. Економіка підприємства: Навч. посіб. / А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко, М.П. Нахаба та ін.; За ред. А.В. Шегди. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2002. - 335 с.

6. Економіка підприємства: Підручник. За ред. акад. С.Ф. Покропивного. 2-е вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

7. Звягивцев Ю.Е. Оперативное планирование и организация ритмичной работы на промышленных предприятиях. - К.: Техника, 1990. - 159 с.

8. Ильин А.И., Синица Л.М. Планирование на предприятии: В 2-х ч. Часть 2. Тактическое планирование / Под. Общей ред. А.И. Ильина. - Мн.: ООО "Новое знание", 2000. - 416 с.

9. Клейнер Г.Б. и др. Предприятие в нестабильной рыночной среде: риски, стратегии, безопасность. / Клейнер Г.Б., Тамбовцев В.Л., Качалов P.M.; под общ. Ред. Панова С.А. - М.: "Издательство Экономика, 1997. - 288 с.

10. Обеспечение материальными ресурсами и коммерческая деятельность предприятия / Под ред. Весилюнина Ф.П. - Минск: Высшая школа, 1991. - 270 с.

11. Организация планирование и управление деятельностью промышленного предприятия. Под ред. Бухало С.М. - Киев, Вища школа, 1978. - 472 с.

12. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности. Практикум. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 215 с.

13. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности. Учебник. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 228 с.

14. Стивенсон В. Дж. Управление производством: Пер. с англ. - М.: Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 1998. - 928 с.

15. Тарасюк Г.М., Шваб Л.I. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. - К.: "Каравела", 2003. - 432 с.

16. Типовая методика разработки техпромфинплана производственного объединения (комбината), предприятия. - М.: Экономика, 1979. - 448 с.

17. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. A.M. Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 1999. - 384 с.

18. Цал-Цалко Ю.С., Холод Б.І. Економіка підприємства: Навч. посібник. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 388 с.

19. Экономика и организация промышленного производства: Учеб. пособие / Ред. коллегия: М.Н. Тимохин и др. - М., Мысль, 1997.

20. Экономика предприятия: Пер. с нем. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 928 с.

21. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. Волкова О.И. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru