обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;

собівартість реалізованої продукції (разом з комерційними витратами);

структура реалізованих товарів (робіт, послуг);

ціни реалізації.

Методика аналізу впливу на прибуток факторів, котрі базуються на категорії маржинального доходу, передбачає окремий облік змінних і постійних витрат собівартості (робіт, послуг), що дає можливість значно поглибити аналіз формування прибутку.

Методика аналізу впливу факторів на прибуток, що базується на категорії маржинального доходу, дає змогу оцінити вплив таких факторів:

кількості проданого;

структури реалізації продукції;

цін реалізації;

змінних витрат;

постійних витрат.

Оцінка впливу факторів на прибуток проводиться з використанням методу ланцюгових підстановок.

Якщо треба проаналізувати вплив факторів на прибуток одного виду продукції, методика аналізу формується виходячи із таких міркувань: якщо відомі кількість реалізованої продукції у натуральних одиницях (q) та ставка маржинального доходу у ціні (r), тоді

МД = q * r (25)

де МД - маржинальний доход.

Тоді прибуток можна виразити так:

П = q * r - Впост (26)

де П - сума прибутку;

Впост - сума постійних витрат.

Ставка маржинального доходу в ціні одиниці продукції розраховується за формулою:

r = Ц - Взмін (27)

 де Ц - ціна за одиницю продукції;

Взмін - змінні витрати на одиницю продукції.

Тоді прибуток може бути розрахований за формулою:

П = (Ц - Взмін) * q - Впост (28)

Далі за цією формулою з використанням методу ланцюгових підстановок проводиться послідовно заміна базових даних на такі, що аналізуються.

Дуже часто підприємство має багато номенклатурне виробництво, і тому, окрім указаних вище факторів, треба врахувати фактор структури реалізації, бо структурні зміни можуть приводити до значної зміни прибутку. У разі зростання питомої ваги прибутковішої продукції прибуток збільшується, і навпаки, коли зменшується частка рентабельнішої продукції, прибуток зменшується.

Для подальших розрахунків необхідно мати значення середньої питомої ваги маржинального доходу у виручці від продажу (Ду), яке знаходитися за методом середніх величин. Якщо відомі питомі ваги маржинального доходу у виручці від реалізації (Дуі) та питомі ваги виручки від продажу у загальній сумі виручки (dyi) по кожному виду продукції, тоді Ду можна визначити за формулою:

? Дуі * dyi

Ду = (29)

100%

а прибуток обчислюється таким чином:

П = Vр * Ду - Впост (30)

 Розглянемо методику розрахунку впливу факторів на прибуток на прикладі вихідних даних наведених у таблиці 3.4.

Постійні витрати на увесь обсяг реалізації у базовому періоді визначені у розмірі 22,63 тис. грн., фактичні постійні витрати становлять 26,40 тис. грн.

Розрахуємо прибуток від реалізації трьох видів виробів за базовий 2005 рік. Для цього треба визначити частку маржинального доходу в ціні для усіх видів продукції за плановими даними (Дуі пл.):

для продукції А (16,35-12,5) / 16,35 = 0,2355;

для продукції В (15,20-11,4) / 15,20 = 0,2500;

для продукції С (18,50-14,1) / 18,50 = 0,2378.

Тоді середня питома вага маржинального доходу у виручці від реалізації становить:

0,2355 * 35,1 + 0,2500 * 28,5 + 0,2378 * 36,4

= 0,2405

100

Розрахуємо суму прибутку за формулою (3.10):

156,82 * 0,2405 - 22,63 = 15,085 тис. грн.

Наступним етапом є визначення спільного впливу кількості реалізованої продукції та структури реалізації на величину прибутку. Для цих цілей необхідно розрахувати умовний прибуток для звітного обсягу реалізованої продукції у цінах базового року, структури визначеного таким чином обсягу реалізації й усіх інших планових показників. Результатом розрахунків звітного обсягу реалізації у цінах базового року на ведені у графі 8 таблиці 3.4, а структура реалізації у графі 11. Частка маржінального доходу у ціні для кожного виду продукції розраховується у цьому разі на основі даних базового періоду, тому використовується попередні значення показників Дуі. Питома вага обсягу реалізації кожного виду продукції повинна розраховуватися виходячи із звітної кількості продажу та цін базового періоду (графа 11 таблиці 6).

Таблиця 6

Вихідні данні для оцінки впливу факторів на прибуток

Види виробів	Кількість продукції, натуральні одиниці	Ціна на продукцію, грн.	Змінні витрати на одиницю продукції, грн.
	Базовий рік	Звітний рік	Базовий рік	Звітний рік	Базовий рік	Звітний рік
	1	2	3	4	5	6
А	3366	4262	16,35	21,80	12,5	17,1
В	2941	3510	15,20	20,00	11,4	15,4
С	3085	3725	18,50	24,00	14,1	18,8
	7	8	9	10	11	12
А	55,04	69,68	92,92	35,1	36,3	36,8
В	44,70	53,35	70,20	28,5	27,8	27,8
С	57,08	68,91	89,39	36,4	35,9	35,4
Усього	156,82	191,94	252,51	100,0	100,0	100,0

Виріб А - це бочка п/е, 50л., В - бідон п/е, 40 л., С - бочка п/е, 60 л.

Тоді величина Ду становитиме:

0,2355 * 36,3 + 0,2500 * 27,8 + 0,2378 * 35,9

= 0,2404

100

Таблиця 7

Розрахунок видів продукції

ДУ
Види виробів	За базовими даними	За даними про звітну кількість продажу, за базовими цінами, базові умовно зміні витрати	За базовими даними
	13	14	15
А	0,2355	0,4266	0,2156
В	0,2500	0,4300	0,2300
С	02378	0,4125	0,2167

Умовний прибуток для визначених вище умов дорівнюватиме:

191,94 * 0,2404 - 22,63 = 23,512 тис. грн.

Порівняння цього прибутку із базовим дасть змогу визначити сумісний вплив кількості реалізованої продукції та структури реалізації на прибуток.

23,512 - 15,085 = 8,427 тис. грн.

Далі визначаємо, як зміниться сума прибутку за рахунок кількості проданої продукції. Якщо структура реалізації не змінюється, величина Ду також залишається незмінною. Порівнюючи звітний обсяг реалізації у цінах базового періоду із базовим роком і беручи незмінним показник Ду, можна визначити вплив кількості проданого на прибуток:

(191,94 - 156,82) * 0,2405 = 8, 446 тис. грн.

Для оцінки впливу структурних зрушень на величину прибутку необхідно знайти добуток різниці значень Ду 2 -і та 1 -і підстановок та звітного обсягу реалізації у цінах базового року.

(0,2404 - 0,2405) * 191,94 = - 0,0192 тис. грн.

І справді, коли мають місце структурні зрушення реалізації, показник Ду також змінюється, і для того, щоб виділити вплив саме цього фактору, обсяг реалізації береться незмінним.

За допомогою методу балансової ув'язки перевіримо правильність виконаних розрахунків :

8,446 - 0,0192 = 8,427 тис. грн.,

що відповідає раніше розрахованій величині.

Для визначення впливу цін необхідно розрахувати величину виручки від реалізації звітного року ( у звітних цінах - графа 9 таблиці 7) та питому вагу реалізації кожного виду продукції у загальній сумі ( графа 12). Для розрахунку Дуі, використовуються ціни звітного періоду на продукцію та базові зміні витрати.

Значення Дуі, для кожного виду продукції становлять:

для продукції А (21,80 - 12,5) / 21,80 = 0,4266;

для продукції В (20,00 - 11,4) / 20,00 = 0,4300;

для продукції С (24,00 - 14,1) / 24,00 = 0,4125.

Ду для визначених умов дорівнюватиме :

 0,4266 * 36,8 + 0,4300 * 27,8 + 0,4125 * 35,4

= 0,4226

100

Прибуток від реалізації для умов звітного періоду при збереженні базових змінних і постійних витрат дорівнюватиме:

252,51 * 0,4226 - 22,63 = 84,081 тис. грн.

Сума прибутку більша від попереднього у зв'язку із зміною цін на 60,569 тис. грн. ( 84,081 - 23,512 ).

Щоб визначити вплив на прибуток змінних витрат, необхідно знайти величину Дуі для усіх звітних показників, що використовуються в розрахунках:

для продукції А (21,80 - 17,1) / 21,80 = 0,2156;

для продукції В (20,00 - 15,4) / 20,00 = 0,2300;

для продукції С (24,00 - 18,8) / 24,00 = 0,2167.

Тоді Ду дорівнюватиме:

0,2156 * 36,8 + 0,2300 * 27,8 + 0,2167 * 35,4

= 0,2200

100

Прибуток від реалізації (для усіх звітних показників, за винятком постійних витрат ) визначений у розмірі :

252,51 * 0,2200 - 22,63 = 32,922 тис. грн.

Порівнюючи цю величину прибутку із попередньою, одержуємо вплив змінних витрат на прибуток:

32,922 - 84,081 = - 51,159 тис. грн.

Для оцінки впливу зміни постійних витрат на величину прибутку необхідно порівняти звітні та базові величини постійних витрат. Звітні постійні витрати вище від базових на 3,77 тис. грн. ( 26,40 - 22,63 ), що призвело до зменшення прибутку на цю ж суму.

Останнім етапом є розрахунок звітного прибутку:

252,51 * 0,2200 - 26,40 = 29,152 тис. грн.

Таким чином, загальна зміна прибутку становить 14,067 тис. грн. (29,152 - 15,085 ), тобто мало місце збільшення прибутку у звітному періоді у порівнянні з базовим.

Для оцінки правильності виконаних розрахунків необхідно знайти суму значень впливу факторів на величину прибутку. Ці розрахунки наведені у таблиця 8.

Таблиця 8

Баланс впливу факторів на прибуток від реалізації по трьом видам виробів ( тис. грн. )

Показники	Величина (+) збільшення, (-) зменшення
Відхилення прибутку звітного року від базового у тому числі за рахунок: кількості реалізованої продукції; структурних зрушень реалізації; цін; змінних витрат; постійних витрат.	+ 14,067 + 8,446 - 0,0192 +60,569 - 51,159 - 3,77

Як бачимо, два фактори - фактор цін та кількості реалізованої продукції - мали позитивний вплив на прибуток, решта факторів - негативний, у підсумку в результаті дії усіх факторів прибуток за трьома видами продукції збільшився на 14,067 тис.грн.

3.3 Управління розподілом прибутку підприємницьких структур

Розподіл прибутку являє собою процес формування напрямків його наступного використання у відповідності з метою та завданнями розвитку суб'єкту підприємницькою діяльності.

Розподіл прибутку здійснюється у відповідності зі спеціально розробленою політикою (її основу складає дивідендна політика), формування якої являє собою одним з найбільш складним завданням загальної політики управління прибутком підприємства. Ця політика призвана відображати вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати матеріальні інтереси власників та персоналу. При цьому у процесі формування політики розподілу прибутку необхідно враховувати протилежні мотивації власників підприємства (акціонерів, вкладників) - отримання високих поточних доходів або значне збільшення їх розмірів у перспективному періоді.

У процесі формування політики розподілу прибутку підприємства забезпечується його використання за наступними основними напрямками.

Основною метою політики розподілу прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства є оптимізація пропорцій між капіталізуємою та споживчою його частинами з урахуванням забезпечення реалізації стратегії його розвитку та зросту його ринкової вартості.

Специфіка завдань, що стоять перед кожним конкретним підприємством у процесі його розвитку, різниця зовнішніх та внутрішніх умов їх господарської діяльності не дозволяють виробити єдину модель розподілу прибутку, яка носила би універсальний характер. Тому основу механізму розподілу прибутку конкретного підприємства складає аналіз і облік у процесі цього розподілу окремих факторів, які ув'язують цей процес з поточною та наступною господарською діяльністю даного підприємства.

За характером виникнення усі фактори, що впливають на розподіл прибутку , можна розподілити на дві основні групи:

зовнішні (згенеровані зовнішніми умовами діяльності підприємства);

внутрішні (згенеровані особливостями господарської діяльності даного підприємства).

Склад основних з цих факторів приведений на рис. 9.



Рис. 9. Система основних факторів, що впливають на розподіл

прибутку підприємства

Термін “дивідендна політика” пов'язана з розподілом прибутку в акціонерних товариствах та у підприємствах будь-якої іншої організаційно-правової форми діяльності. В принципі же в більш широкому трактовані під терміном “дивідендна політика” можна розуміти механізм формування частки прибутку, яка виплачується власнику, у відповідності з долею його вкладу у загальну суму власного капіталу підприємства.

Основною метою дивідендної політики є встановлення потрібної пропорційності між поточним споживанням прибутку власниками та майбутнім його зростом, максимізуючим ринкову вартість підприємства і забезпечуючи стратегічний його розвиток.

Існує три підходи до формування дивідендної політики - “консервативний”, “помірний” ( “компромісний” ) та “агресивний”. Кожному з цих підходів відповідає певний тип дивідендної політики (таблиця 9).

 Таблиця 9

Основні типи дивідендної політики акціонерного товариства

Визначающий підхід до формування дивідендної політики	Варіанти використовуємих типів дивідендної політики
1. Консервативний підхід	залишкова політика дивідендних виплат; політика стабільного розміру дивідендних виплат;
2. Помірний (компромісний) підхід	політика мінімального стабільного розміру дивідендів з надбавкою в окремі періоди;
3. Агресивний підхід	політика стабільного рівня дивідендів; політика постійного зростання розміру дивідендів.

Порядок використання прибутку визначає власник підприємства або уповноважений їм орган у відповідності з статутом підприємства та діючим законодавством.

На протязі року балансовий прибуток, отриманий суб'єктом підприємницької діяльності накопичується зростаючим підсумком і показується по окремим статтям розвернуто. Враховуючи, що підприємству потрібно здійснювати господарську діяльність, на протязі року прибуток використовується для оплати платежів у бюджет, відрахувань в соціальні фонди, в резерви та інші витрати.

У відповідності з діючим законодавством розподіл на вказані цілі здійснюється по закінчені кварталу: за підсумками роботи за квартал нараховується податок на прибуток; здійснюється відрахування у фонди, резерви. Остаточний розподіл здійснюється тільки по закінчені року після затвердження напрямку прибутку власником підприємства або уповноваженим їм органом.

Кожне підприємство самостійно визначає напрямок використання прибутку, керуючись при цьому нормативними документами та статутом підприємства.

Державний вплив на напрямок прибутку здійснюється шляхом становлення нормативів, податків, податкових льгот, а також економічних санкцій у відповідності з діючим законодавством. Тому підприємство, що сплатило обов'язкові податки з прибутку і не маючи заборгованості по іншим податкам ( щоб уникнути штрафних санкцій) можуть вільно розпоряджуватись своїм прибутком.

Податок на прибуток належній сплаті у бюджет, є першочерговим платежем з прибутку підприємства. У підприємства ВАТ «Судакське РТП» чистий прибуток звітного періоду склав 16,1 тис. грн. за 2004 рік. Податок на прибуток дорівнює 15,9 тис. грн. ( 53,1 х 30% , (ставка податку)).

Далі балансовий прибуток спрямовується на наступні цілі:

виплату дивідендів;

сплату платежів у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці;

відрахування на створення резервного ( страхового ) фонду;

відрахування на збільшення статутного фронду;

відрахування у фонд соціальних потреб, включаючи прибуток, спрямований на інвестування будівництва та придбання житла для военослужбовців і членів їх сімей, які мають право на отримання житла;

відрахування у фонд розвитку та удосконалення виробництва;

відрахування у фонд заохочення;

відрахування у фонд соціального розвитку.

Відрахування у фонди економічного стимулювання: фонд заохочення, фонд розвитку виробництва та фонд соціального розвитку підприємствами здійснюється тільки у тому випадку, якщо це передбачено установчими документами.

Слід відмітити, що більшість господарських товариств фонди економічного стимулювання не створюють. Враховуючи, що діюче законодавство не потребує їх обов'язкового нарахування, підприємства покривають витрати на заохочення робітників, на утримання соціально-культурного призначення, на придбання основних фондів та нематеріальних активів за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

відрахування на сплату дивідендів власникам корпоративних прав (без сум податку на прибуток з таких сум );

відрахування на поповнення власних обігових коштів;

сплату економічних санкцій у бюджет, позабюджетні та державні цільові фонди;

погашення непокритих збитків минулих років;

сплату штрафу у місцевий бюджет за порушення порядку проведення розрахунків зі споживачами;

сплату процентів за прострочені кредити;

відрахування у фонди соціального захисту інвалідів;

інші витрати.

До них відносяться: інші витрати, передбачені установчими документами підприємств та організацій; а також витрати, які по тим чи іншим причинам у відповідності з діючим законодавством не можуть бути включені у витрати виробництва, наприклад, витрати, пов'язані з перевищенням норм виплати та відшкодування за розпорядженням керівника і т. і.

Судячи зі “Звіту про фінансові результати за 2005 рік” і його другого розділу - “Використання прибутку” підприємство “на соціальний розвиток направило 0,8 тис. грн.; платежі до бюджету склали 14,4 тис. грн.; та використано прибутку на інші цілі - 15,3 тис.грн.

3.4 Загальна оцінка рентабельності роботи підприємства

У ринковій економіці фінансові ресурси (капітал) вкладаються у будь-які види діяльності виключно за критерієм максимуму прибутку. Прибутковість, тобто ефективність використання капіталу, має назву рентабельність.

Основним показником рентабельності капіталу підприємства є відношення балансового прибутку до всього авансованого капіталу - рентабельність діяльності підприємства:

Rд = П / К * 100, (31)

де Rд - рентабельність діяльності підприємства;

П - балансовий прибуток;

К - середній за аналізований період залишок власного і позикового

капіталу підприємства (або суми всіх активів).

Даний показник визначає, який прибуток одержує підприємство на кожну грошову одиницю (наприклад, гривню) вкладеного капіталу, тобто характеризує ефективність використання наявних ресурсів підприємства. Залежно від цілей аналізу можуть використовуватися також такі ресурсні показники рентабельності діяльності підприємства:

R'д = ЧП / К * 100, (32)

Rвк = П / ВК * 100, (33)

де R'д - рентабельність діяльності, яка враховує лише “чистий” прибуток;

ЧП - “чистий” прибуток ( що залишається після сплати податків і

обов'язкових платежів) ;

Rвк - рентабельність власного капіталу;

ВК - середній за аналізований період залишок власного капіталу.

Інший економічний смисл має показник рентабельність продукції, який визначається так:

Rп = Пр / С * 100, (34)

де Rп - рентабельність продукції;

Пр - прибуток від реалізації продукції;

С - поточні витрати на виробництво ( собівартість) реалізованої продукції.

Рентабельність продукції характеризує прибутковість поточних витрат, вигідність для підприємства виробництва певного виду продукції. Основними факторами зростання рентабельності продукції є зниження витрат на виробництво, а також підвищення оптових або інших відпускних цін.

Широкого застосування набув показник рентабельність продажів, який визначається так:

Rпр = Пр / Р * 100, (35)

де Rпр - рентабельність продажів;

Р - виручка від реалізації продукції ( без ПДВ, акцизного збору);

Пр - прибуток від реалізації.

Він показує, скільки прибутку припадає на одну гривню реалізованої продукції. Фактори, які зумовлюють рівень показника Rпр , ті ж самі, що і для показника Rп.

Нижче наводиться аналітична таблиця (таблиця 10), яка характеризує показники рентабельності підприємства ВАТ «Судакське РТП» за базовий 2004 і звітний 2005 роки.

Таблиця 10

Показник	Позначення	Базовий рік	Звітний рік	Темп зростання, %
1.Звітні показники, тис. грн.:
Середньорічний залишок капіталу - всього	К	212,2	167,8	79,0
Балансовий прибуток	П	25	53,1	212,4
У тому числі “чистий прибуток”	ЧП	6,7	16,1	240,2
Прибуток від реалізації продукції	Пр	23,7	51,4	216,9
Собівартість реалізованої продукції	С	303,6	434,8	143,2
Виручка від реалізації( без ПДВ, акцизного збору)	Р	327,3	486,2	148,5
2.Розрахункові показники, %
Рентабельність діяльності	Rд	11,8	31,6	267,8
Рентабельність діяльності з урахуванням тільки “чистого” прибутку	R'д	3,2	9,6	300,0
Рентабельність продукції (разом з іншою реалізацією)	Rп	7,8	11,8	151,3
Рентабельність продажів	Rпр	7,2	10,6	147,2

Показники таблиці свідчать про зріст рентабельності діяльності підприємства у звітному році проти базового року. Загальна рентабельність діяльності підприємства ( показник Rд) становить 31,6 %, що на 19,8 пункту (167,85%) вище рівня попереднього року, бо, знизився обсяг вкладеного капіталу на 21,0%, підприємство у звітному році спромоглося підвищити балансовий прибуток аж на 112,4%. Основна причина цього - значний ріст у звітному році проти базового року рівня рентабельності продукції підприємства (з 7,8 % до 11,8%, тобто на 4 пункту). Показник росту рівня рентабельності, розрахований за “чистим” прибутком, дещо вище через зменшення частки прибутку, внесеного до державного бюджету: у звітному році вона становила:

53,1 - 16,1

* 100 = 69,7%

53,1

Суми балансового прибутку, у базовому році дорівнює:

 (25,0 - 6,7)

* 100 = 73,2%

25,0

3.5 Аналіз використання прибутку підприємства

Ефективність роботи підприємства значною мірою залежить від якості управлінських рішень, що стосуються використання одержаного прибутку. Приймаючі ці рішення, власники (менеджери) повинні всебічно зважати напрямки першочергових вкладів, фінансових ресурсів, виходячи з фінансового стану підприємства, рівня його матеріально-технічної бази, соціального розвитку колективу, можливостей прибуткового розміщення коштів на ринку цінних паперів, у грошово-кредитній сфері тощо.

Чинне законодавство України передбачає першочерговим обов'язком кожного суб'єкту підприємницької діяльності внесення до державного бюджету таких видів податків з одержаного балансового прибутку:

податку на прибуток;

податку на нерухоме майно;

податку на землю;

податку на власників власного транспортних засобів.

Прибуток, що залишається після сплачення перелічених податків, надходить у повне розпорядження підприємства (у господарській практиці ця частина прибутку називається чистим прибутком). Основні напрямки використання чистого прибутку:

виробничо-технічний розвиток підприємства;

соціальний розвиток;

матеріальне заохочення (включаючи виплату дивідендів у акціонерних товариствах);

інші витрати.

Завданням аналізу використання прибутку є:

оцінка виконання планових накреслень щодо структури та обсягів спрямування прибутку за відповідними напрямками і конкретними об'єктами фінансування;

виявлення варіантів ефективнішого вкладання коштів;

встановлення причин і шляхів ліквідації непродуктивних витрат за рахунок чистого прибутку.

У таблиці 11 за даними річного звіту підприємства ВАТ «Судакське РТП» наведено показники, що характеризують стан використання прибутку.

Наведені в таблиці дані свідчать про зріст чистого прибутку та обсягів спрямування його за напрямками витрат.

Далі слід проаналізувати, як складалися у підприємства взаємовідносини з державним бюджетом за платежами з прибутку, маючи на увазі, що основна питома вага у цих платежах припадає на податок з прибутку. Тому доцільно проаналізувати формування величини прибутку як об'єкта оподаткування (що, як відомо, не ідентична балансовому прибутку підприємства).

Таблиця 11

Показники використання прибутку, тис.грн.

Показник	У базовому році	У звідному році
1. Невикористаний прибуток на початок року	--	--
2. Балансовий прибуток за рік	25,0	53,1
3. Невикористаний прибуток на кінець року	--	--
4. Сума прибутку до розподілу (р. 1 + р. 2 + р. 3)	25,0	53,1
5. Платежі з прибутку до державного бюджету	18,3	37,0
6. Чистий прибуток (р. 4 - р. 5)	6,7	16,1
7. З суми р.6 використано на: виробничо-технічний розвиток соціальний розвиток матеріальне заохочення приріст нормативу власних оборотних коштів інші витрати	-- 0,3 -- -- 6,4	-- 0,8 -- -- 15,3

Підприємство у нових умовах оподаткування прибутку зацікавлено в тому, щоб його прибуток, визначений у цілях оподаткування, був якомога меншим. Тому в процесі аналізу виявляються причини, які призвели до штучного завищення валових доходів і заниження валових витрат і, отже, зростання оподатковуваного прибутку та податку на прибуток. Серед причин, які призводять до цього, слід насамперед врахувати такі обставини:

якщо підприємство за звітний період допускає приріст балансових залишків покупних матеріалів, сировина, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві, у залишках готової продукції, витрати коштів на суму цього приросту не вважаються валовими витратами, і це спричиняє до збільшення прибутку як об'єкта оподаткування;

якщо підприємство, відвантаживши продукцію покупцеві і не отримавши платежу за неї, не виконує встановлені законом процедури з приводу передачі до судовоарбітражних органів позовних заяв щодо стягнення боргу або визнання боржника банкрутом, сума відвантаженого товару (наданих послуг) вважається валовим доходом і оподатковується податком на прибуток;

якщо підприємство витрачає кошти на потреби, не пов'язані з веденням його господарської діяльності (їх перелік жорстко регламентується чинним законодавством), ці витрати до складу валових витрат не включаються, що веде до зростання податку на прибуток;

при реалізації (продажу) товарів пов'язаним особам за цінами, нижчими від звичайних цін на такі товари, валовий доход обчислюється, виходячи із звичайних цін, тобто податок на прибуток зростає. Аналогічно, якщо підприємство має витрати на закупівлю товарів (робіт, послуг), у пов'язаних осіб за цінами, вищими за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), до валових витрат включаються такі витрати за звичайними цінами, що також збільшує податок на прибуток.

За даними таблиці за базовий рік відсоток платежів з прибутку підприємства ВАТ «Судакське РТП», витрачених на сплату податків становив

18,3 : 25,0 х 100 = 73,2% ,

а за звітний рік - 37,0 : 53,1 х 100 = 69,7%.

Тобто відсоток платежів зменшився на 3,5% за рахунок резерву зменшення податку на прибуток.

З урахуванням балансового прибутку і платежів податків з нього підприємство при базовій сумі чистого прибутку 6,7 тис. грн. мало в своєму розпорядженні у звітному році 16,1 тис. грн., що становить 240,3%. Значне збільшення витрат (як за абсолютною сумою проти базового року, так і відносно загальної суми чистого прибутку) має місце за напрямком “соціальний розвиток”. За іншими напрямками, як у базовому так і у звітному році , витрат немає.

Окремого і детального розгляду потребують інші витрати прибутку, які включають як витрати, що заздалегідь закладаються у бізнес-план ( наприклад, інвестиції у спільне підприємство, включаючи придбання акцій акціонерних товариств, облігацій державних позик та облігацій інших підприємств, створення інших доходних активів, внески на благодійні цілі), так і витрати, що є непродуктивними, пов'язаними із сплатою всіляких економічних санкцій. Для аналізу використання цієї частини чистого прибутку підприємства можна застосувати таку таблицю (таблиця 12).

Таблиця 12

Інші витрати прибутку, тис.грн.

Напрямок використання прибутку	Базовий рік	Звітний рік
Внески до статутних фондів спільних підприємств Купівля акцій, облігацій Створення депозитів Внески на благодійні цілі Пеня за несвоєчасне перерахування платежів до бюджету і державних цільових фондів Суми санкцій за порушення умов господарських договорів Плата наднормове забруднення навколишнього природного середовища Штрафи за недодержання стандартів, норм і правил Сплати інших економічних санкцій Витрати на сплату відсотків за простроченими банківськими кредитами	-- -- 1,3 2,1 -- 2,8 -- -- 0,2 --	-- -- 2,1 5,1 -- 6,2 -- -- 1,9 --
Всього	6,4	15,3

Порівняння базових і звітних даних про використання прибутку підприємства на інші цілі приводить до висновку, що підприємство має певні резерви збільшення продуктивних витрат з прибутку за рахунок ліквідації або принаймні зменшення витрат з прибутку за рахунок ліквідації або принаймні зменшення витрат коштів на сплату всіляких штрафних платежів, насамперед - за порушення умов господарських договорів. Усі факти сплати штрафних санкцій мають бути оцінені з точки зору наявності упущеної можливості їх уникнення і з точки зору опрацювання заходів щодо їх недопущення у майбутньому.

ВИСНОВКИ

Від грамотної та ефективної організації управління формуванням та розподілом прибутку залежить ефективність діяльності суб'єктів підприємництва та функціонування економіки країни в цілому. На усіх підприємствах багато уваги приділяють плануванню, прогнозуванню, управлінню розділу та використанню прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

У дипломній роботі вирішені наступні завдання:

досліджено місце та роль прибутку в економіці підприємств;

розглянута суть прибутку і вивчені підходи до методики його визначення;

визначені основні фактори росту прибутку і шляхи пошуку резервів збільшення прибутковості діяльності підприємницьких структур;

проведені аналітичні розрахунки, які дають змогу виявити резерви зростання прибутку за рахунок факторів, що впливають на його величину;

розглянута організація планування і прогнозування прибутку та рентабельності.

Прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи підприємства і є основним фактором його економічного та соціального розвитку.

Проводячи аналіз прибутку підприємства ВАТ «Судакське РТП» за базовий та звітний роки були отримані наступні дані: горизонтальний аналіз валового фінансового результату показав, що у звітному періоді підприємство в цілому спрацювало успішно, отримавши підсумковий фінансовий результат на 28,1 тис. грн. більше, аніж у попередньому році. Вивчення зміни величини окремих проміжних статей звіту показало на збільшення виручки від реалізації на 48,52%. Разом з тим , прибуток від фінансово-господарської діяльності зріс на 116,88 відсотків. Всього за звітний рік підприємство отримало валовий прибуток на суму 53,1 тис. грн., що у порівняні з базисним роком (25,0 тис. грн.) зросло на 28,1 тис. грн., або на 112,40%.

Основу фінансового результату звітного періоду склав прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг). На суму прибутку від реалізації товарної продукції безпосередньо вплинули такі фактори:

обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;

собівартість реалізованої продукції (разом з комерційними витратами);

структура реалізованих товарів (робіт, послуг);

ціни реалізації.

При проведені оцінки впливу факторів на прибуток з використанням методу ланцюгових підстановок трьох основних видів продукції, мною було отримано наступні результати, - два фактори: фактор цін та кількості реалізованої продукції - мали позитивний вплив на прибуток підприємства, решта факторів - негативний, у підсумку в результаті дії усіх факторів прибуток збільшився на 14, 067 тис. грн.

Розподіляють прибуток, що залишається у їх розпорядженні, підприємства за напрямками використання на власний розсуд. У процесі розподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення. А використовувати чистий прибуток можуть на наступні цілі:

нарахування внесків та платежів до бюджету; сплату економічних санкцій, що належать внесу до бюджету; доходи (дивіденди), що належать акціонерам, засновникам; відрахування у фонди спеціального призначення та економічного стимулювання; організація та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків; покриття витрат , що не включені до складу валових витрат.

На мою думку, щоб прибуток підприємства зростав, воно повинно:

нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт послуг;

розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і підвищувати якість продукції;

з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, в тому числі фінансові ресурси;

зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції, тобто її собівартість;

постійно впроваджувати заходи, спрямовані на підвищення продуктивності праці своїх працівників;

зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

найдоцільніше розміщувати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту;

грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями, особливо у частині договірних цін та економічних санкцій за невиконання господарських договорів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо стабілізації фінансового стану підприємства” від 17.03.94.

Закон України “Про господарські товариства” від 19.09. 91р. №1576 - ХІІ (зі змінами та доповненнями);

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. №283/97 - ВР (зі змінами та доповненнями);

Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.91р. №887-ХІІ (зі змінами та доповненнями);

Закон України “Про підприємництво” від 7.02.91р. №698-ХІІ (зі змінами та доповненнями);

Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.91р. №1251-ХІІ ( зі змінами та доповненнями);

Антикризисное управление: от банкротства - к финансовому оздоровлению /Под ред. Г.П. Иванова. - М.: Закон и право, ИНИТИ, 1995.

Баканов М.И., Шеремет А.Д. теория анализа хозяйственной деятельности. - М.: «Финансы и статистика», 1998.

Бандурка О.М., Корабов М.Я. Фінансова діяльність підприємства.: Підручник. - К.: Либідь, 2001. - 312 с.

Белопилецкий В.Г. Фінанси фірми: курс лекцій. - М.: УНФРАМ, 2001. - 298 с.

Вознесенский Э.А. Финансы как стоимостная категория. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 116 с.

Ефимова О.В. Финансовый анализ. - М.: Бухгалтерский учет, 1996. - 208 с.

Ефремова О.В. Как анализировать финансовое положение предприятия: Практическое пособие. - М: Бизнес-школа, 1994. - 120 с.

Житна І.П. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1992. - 186 с.

Івахненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2001. - 176 с.

Калина А.В., Конева М.И. Современный экономический анализ и прогнозирование: Учебное пособие для вузов. - 2-е изд. - К.: Вища школа, 1998. - 272 с.

Ковалев А.И. Анализ финансового состояния предприятия. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 192 с.

Ковалев Л.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. Издание 2-е, переработанное и дополненное. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1997. - 129 с.

Ковалев В.В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 250 с.

Комаринский Н.Я., Яремчук І.А. Фінансово-інвестиційний аналіз. - К.: Українська Енциклопедія, 1996. - 350 с.

Липсиц И.В., Коссов В.В. Инвестиционный проект. - М.: Изд-во БЕК, 1996. - 164 с.

Ловынська Л.Г. Методика фінансового аналізу. - К.: Аудит - Інформ, 1993. - 22 с.

Мельничук Г.М. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. - К.: Вища школа. 1990. - 318 с.

Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. - М.: Перспектива, 1995. - 212 с.

Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 312 с.

Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів. - К.: НМК ВО, 1993. - 59 с.

Баригольз С.Б., Г.М. Тация “Экономический анализ хозяйственной деятельности предприятий и объединений” - Москва “Финансы и статистика” - 1986г. -408с.

Билык М.Д. “Управление финансами государственных предприятий” - Киев - “Знание” - 2001 - 312с.

Бланк И.А. “Управление прибылью” - Киев.: “Ника-Центр”, - 1998г. -544с.

Грузянов В.П., Грибов В.Д. “Экономика предприятия” - Москва, “Финансы и статистика” 1998г.

Завгородный В.П. “налоги и налоговый контроль в Украине”. - К.АСК, 2004г. 639с.

Калина А.В., Конева М.И., Ященко В.О. Современный экономический анализ и прогнозирование. - К.: МАУП, 1998.

Коробов М.Я. Финансы промышленного предприятия. - К.: Лебедь, 1995.

Коробов М.Я. Финансово-экономический анализ деятельности предприятий. - К.: «Знание», КОО, 2003

Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - М.: ПБОЮЛ Гриненко Е.Н., 2003

Мельничук Г.М. анализ хозяйственной деятельности в промышленности. - К.: Высшая школа, 1990

Мамяков А.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. - М.: Финансы и статистика, 2001

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск: ООО «Новое знание», 2001

Поддерегин Финансы предприятия. - К.: 2001

Финансы Украины №8 2003 г. Юденко В.А. анализ финансовых результатов предприятия в условиях реформирования бухгалтерского учета.

Финансы Украины №4 2003 г. Кизыма Т.О. Анализ «Затраты - Объем - Прибыль».

Настольная книга финансиста /Под ред. В.Г. Панскво. - М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1995. - 64 с.

Панков Д.А. Бухгалтерский учет и анализ в зарубежных странах. - Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998. - 238 с.

Ришард Томас. Количественные методы анализа хозяйственной деятельности: Пер. с англ. - М.: «Дело и сервис», 2001. - 432 с.

Савицкая Г.В. Теория анализа хозяйственной деятельности. - Мн.: «ИСЗ», 1996. - 199 с.

Управление организацией: Учебник. - 2-е изд. /Под ред. А.Г. Поршнева, В.П. Румянцевой. - М.: Инфра-М, 1998. - 164 с.

Учет и финансовый анализ. /Под ред. Д.А. Панкова. - Мн.: техника, 1997. - 197 с.

Шеремет А.Д. Методика финансового анализа - предприятие. - М.: ИСПО «МП», 1996. - 186 с.

Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. - М.: Инфра-М., 2001. - 208 с.

Шишкин А.К., Микрюков Н.Д. Учет, анализ, аудит на предприятии. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 210 с.

Шкарбан С.І. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств та об'єднань. Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства, 1995. - 299 с.

Факсина Ю.П., Иванченко Г.П. Финансы как стоимостная категория. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 216 с.

Финансовый менеджмент /Под ред. Е.С. Стаяновой. - М.: Перспектива, 1993. - 130 с.

Финансы: Учебное пособие. - 2-е изд. /Под ред. А.М. Кавалевой. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 194 с.

Финансово-кредитный словарь в 3-х томах. - М.: Финансы и статистика, 1984-1988.

Хелферт Э. Техника экономического анализа. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 663 с.

Цал-Цалко Ю.С. Бухгалтерский звіт підприємства та його аналіз. - Житомір: ЖІТІ, 1998. - 200 с.

Ясокова Ю.П. Бухгалтерский учет и финансовый анализ. - К.: КНЕУ, 1998. - 380 с.

Яцків М.І. Теорія економічного аналізу: підручник для студентів з економічних спеціальностей. - Львів: Світ, 1993. - 220 с.

Яшкова М.П., Петрова О.М. Анализ и оценка финансовой деятельности предприятия. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 162 с.

Размещено на Allbest.ru