Ринок капіталу

– рефінансування частини валютних кредитів, виданих українськими банками фізичним особам, за умови використання наданих коштів на цілі капіталізації;

· рефінансування експортних кредитів, наданих вітчизняними банками.

Запорукою успішності державних заходів є дотримання наступних принципів:

· передбачуваність на основі використання міжнародних стандартів за визнання можливості відхилення від них відповідно до національних особливостей;

· узгодженість між стратегією та практикою регулювання, тобто державні заходи мають здійснюватися у руслі загальної стратегії, але адекватно поточній ситуації;

· інформаційна відкритість та публічна зрозумілість, що базуються на регулярному оприлюдненні інформації;

· координування дій усіх органів державного управління і законодавчої влади, що мають повноваження у сфері регулювання ринку капіталу. Це дозволить вдосконалити законодавчу базу у напрямі створення кращих умов для ведення інвестиційного бізнесу;

· співробітництво з асоціаціями професійних дилерів у частині запровадження внутрішніх систем регулювання і корпоративної практики;

· постійне вдосконалення систем ризик-менеджменту та кризового менеджменту;

· тісне співробітництво з іншими державами, що дозволить підтримати баланс між внутрішнім та зовнішнім наглядом за функціонуванням ринку капіталу.

Реалізація регулюючих заходів за наведеними напрямами та принципами дозволить забезпечити:

· ефективний нагляд і регулювання ринку капіталу на основі загального принципу розподілу ресурсів адекватно розподілу ризиків;

· коректну оцінку ризикованості та дохідності окремих фінансових інструментів;

· стабільність фінансової системи за упередження кризових ситуацій;

· захист прав споживачів та інвесторів шляхом впровадження європейських законів, організації і впровадження професійних кодексів діяльності;

· захист фінансового ринку від проявів корупції та запобігання тіньовим схемам виведення капіталу з країни на основі використання системи відстеження, попередження і недопущення незаконних операцій;

· забезпечення дисципліни на ринку на основі підтримання його прозорості;

· забезпечення міжнародної кооперації з метою імплементації регуляторних норм, прийнятих в ЄС у співпраці з європейськими наглядовими органами;

· підвищення кваліфікації та рівня професіоналізму учасників ринку капіталу. [7, с. 327-328]

Висновки

Отже, ринок капіталів - це частина фінансового ринку, де формуються попит і пропозиція в основному на середньо- і довгостроковий позиковий капітал, специфічна сфера ринкових відносин, де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал і де формуються попит і пропозиція на нього.

Ринок капіталів сприяє зростанню виробництва і збільшенню товарообігу, руху капіталів усередині країни, трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення, відновленню основного капіталу.

Економічна роль цього ринку полягає в його спроможності об'єднати дрібні, розрізнені кошти й у такий спосіб активно впливати на концентрацію і централізацію виробництва та капіталу.

З функціональної точки зору ринок капіталів - це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл грошових капіталів з метою забезпечення процесу відтворення: з інституційної - сукупність кредитно-фінансових установ, фондових бірж, через які рухається позиковий капітал.

Таким чином, ринок капіталів - це складова частина фінансового ринку, що розпадається на ринок цінних паперів і ринок середньо- і довгострокових банківських кредитів. Це також найважливіше джерело довгострокових інвестиційних ресурсів для уряду, корпорацій і банків. Якщо грошовий ринок надає високоліквідні кошти в основному для задоволення короткострокових потреб, то ринок капіталів забезпечує довгострокові потреби у фінансових ресурсах. Він охоплює оборот позикового і банківського капіталів, комерційного і банківського кредитів, а також функціонування кредитних аукціонів.

Ринок капіталів пройшов еволюцію від зародження на ринку простого товарного виробництва у формі обігу лихварського капіталу до широкого розвитку ринку позикових капіталів на загальному ринку (об'єкт угоди - наданий у позику грошовий капітал на основі співвідношення попиту і пропозиції на цей товар і ставки позикового (кредитного) відсотка).

Найрозвиненішим можна вважати ринок капіталів США. Він вирізняється розгалуженістю, наявністю могутньої кредитної системи і розвиненого ринку цінних паперів, високим рівнем нагромадження грошового капіталу, широкою інтернаціоналізацією.

Про створення ринку капіталів в Україні говорити поки ще рано. Мова може йти тільки про наявність і зміцнення деяких елементів цього ринку: формування повноцінної дворівневої банківської системи, поступовий розвиток спеціалізованих кредитно-фінансових установ і становлення ринку цінних паперів.

Ринок капіталів - це один із сегментів фінансового ринку, особлива сфера фінансових відносин, пов'язаних із процесом і забезпечення кругообігу позикового капіталу.

Список використаної літератури:

1. Анісімов А.Є. Інтеграція України до світового ринку капіталу в умовах глобалізації. - Д., 2006. - 139 с.

2. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи. - К.: Знання, КОО, 2002. - 318 с.

3. Гайдуцький А.П. Інвестиційний потенціал міжнародного міграційного капіталу // Фінанси України. - №9. - 2006. - с.117.

4. Гальчинський А.С. та ін. Основи економічних знань: Навч. посіб. / А.С.Гальчинський, П.С.Єщенко, Ю.І. Палкін. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вища шк., 2002ю - 543 с.

5. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності Підручник для студентів вузів. - К.: Алетра, 2003. - 338 с.

6. Економічна теорія: Підручник / За ред.. В.М. Тарасовича. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 784 с.

7. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базидевича. - К.: Знання-прес, 2001. - 581 с.

8. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. - К.: Інститут економічного прогнозування; Фенікс, 2003. - 412 с.

9. Загородній А.Г., Гринів Т.Т. Система недержавного гарантування у сфері іноземного інвестування // Фінанси України. - №11. - 2006. - с.122.

10. Затонацька Т.Г., Отецький В.Л. Стратегія нарощування інвестиційного потенціалу національної економки // Фінанси України. - №7. - 2006. - с. 38.

11. Львов Ю. Л. Основы экономики и организации бизнеса. - СПб.: ГМП «Фордика», 1992. - 382 с.

12. Международные экономические отношения / Под общ. ред. проф. В.Е.Рыбалкина. - М., 2005. - 391 с.

13. Николаев В.М. Введение в рыночную экономику строительства. - К.: Будівельник, 1991. - 152 с.

14. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. - К.: Академія, 1998. - 464 с.

15. Федоренко В. Г. Інвестознавство: Підручник. - 3-тє вид., допов. - К.: МАУП, 2004. - 480 с.

16. Федоренко В.Г. Инвестиционное кредитование и количественная оценка риска реализации проекта // Экономика Украины. - №1. - 2007. - с. 35.

17. Шелудько Н.М. Іноземний капітал у банківському секторі України: проблеми і наслідки // Фінанси України. - №7. - 2006. - с. 79.

18. Шинкарук Л.В. Особенности процесса накопления основного капитала в Украине // Экономическая теория. - №1. - 2006. - с. 92.

19. Червова Л., Назарчук М. Сравнительный анализ динамики инвестиций в экономику Украины // Экономика Украины. - №3. - 2006. - с. 32.

20. Чумаченко Н.Г., Червова Л.Г., Пешко А.В. Инвестиционная политика в Украине // Економіка промисловості. - №3. - 2004. - с.12.

Размещено на Allbest.ru