Банкрутство, як правило, -- результат впливу зовнішніх та внутрішніх факторів. Аналіз закордонної практики показав, що в державах з розвинутим ринком і стабільною політичною ситуацією 2/3 банкрутств зумовлені внутрішніми, а 1/3 -- зовнішніми причинами.

З огляду на особливості формування ринкової інфраструктури, соціально-економічні умови і затяжний характер економічної кризи в Україні можна визначити причини (фактори) банкрутств підприємств.

Для розробки заходів щодо фінансового оздоровлення необхідно проаналізувати всі обставини банкрутства, у тому числі внутрішні й зовнішні, і їх причини (рис. 3.1). Точний розподіл зовнішніх і внутрішніх причин банкрутства є складним завданням. Виявлення минулих помилок може допомогти досягти фінансової стійкості за різних несприятливих зовнішніх обставин[6].

Найбільш характерні особливості економічної кризи підприємств -- це зниження обсягів виробництва, зниження попиту на продукцію, збільшення заборгованостей з обов'язкових платежів (бюджет, банки, затримки з оплати праці, затримки постачальникам). Особлива роль належить інфляції. Найбільший вплив на господарсько-фінансову діяльність підприємств України справляє кризовий стан економіки.

Рисунок 3.1 - Причини банкрутства підприємств України [9, c.94]

За 2003 р. усі промислові підприємства України виробили продукцію в діючих оптових цінах на 82,9 млрд грн. Обсяг промислового виробництва в 2002 р. порівняно з 2001 р. знизився на 1,8 % (у 2000 р. цей показник становив 5,1 %), а в 2000 р. зниження становило 1,5 % [29, c. 28].

Економіка України цілком зберегла і навіть підсилила диспропорцію між розвитком важкої промисловості і зневагою до виробництва споживчих товарів. У 2002 р. зростання відбулося у паливній промисловості (0,7 %), кольоровій металургії (12,4 %), целюлозно-паперовій промисловості (10,4 %), промисловості будівельних матеріалів (4,1 %), легкій промисловості (1,5%), практично зупинено падіння виробництва в електроенергетиці (-0,3 %) і харчовій промисловості (-0,5 %). Водночас після двозначних обсягів спаду в 2000 р. продовжувало скорочуватися виробництво в 2001 р. у машинобудуванні (-4,5 %). Звертає на себе увагу негативна динаміка в багатьох ключових галузях. Триває криза в колись високорозвиненій українській харчовій промисловості, знизилися темпи підвищення в чорній металургії, спостерігається падіння її виробництва (-6,8%).

Загалом за темпами зростання всього комплексу економічних показників у 2000-2003 pp. Україна увійшла до групи країн, які сьогодні лідирують у світі. За оцінками ЄБРР, середньорічні темпи зростання ВВП країн Центральної Європи та Балтії, які раніше лідирували, за відповідний період становили 3,3%, тоді як в Україні - 7,4%. Варто зазначити, що досягнуті темпи економічного зростання суттєво перевищують темпи збільшення валового суспільного продукту в колишній УРСР, які у 1976-1980 pp. становили 3,4%, у 1981-1985 pp. - 3,3, 1986-1990 pp. -1,7%.

Україна -- країна в основному аграрна, де в сільській місцевості проживає майже третина населення. І, як показує статистика, країна більше землеробська, ніж тваринницька. У 2002 р. продукція рослинництва порівняно з 2000 р. знизилася на 15 %, а тваринництва -- збільшилася всього на 2 %.

Банкрутують як підприємства, так і деякі комерційні банки. Так, у 2002р. у столиці налічувалося 991 збанкрутіле підприємство, у Дніпропетровській області -- 248, Донецькій -- 430, Луганській -- 229, Харківській -- 225, Одеській -- 155, Запорізькій -- 115 підприємств [9, c. 6].

Банкрутство стає масовим явищем, що охоплює більшість регіонів. Станом на 1 червня 2003 р. самостійно ліквідувало заборгованість лише 941 підприємство, або 21,4 %. Усього 0,013 % загальної суми заборгованості погашено за рахунок майна підприємств-боржників [29].

В окремих галузях і регіонах кількість неплатоспроможних підприємств сягає 80 %. На таких підприємствах практично відсутнє середньо -- і довгострокове кредитування.

Отже, криза економічної і фінансової систем України впливає на діяльність суб'єктів господарювання.

Політична нестабільність -- одна з основних причин банкрутства.

Слабка законодавчо-нормативна база і хитка державна влада виявляються у відносинах із суб'єктами господарювання в податковій системі та всіх умовах функціонування в ринковому господарстві. У занедбаному стані нині перебуває система наукових досліджень у країні. Усі проведені науково-технічні розробки не можуть упроваджуватися, в основному у зв'язку з відсутністю коштів.

ВИСНОВКИ

Актуальність виконаної роботи не викликає сумнівів. Інститут банкрутства в Україні на сьогоднішній день є характерним для більшості українських підприємств. Це викликає ряд причин, серед яких:

зміна економічного середовища, в якому вони існують;

втрата традиційних ринків збуту власної продукції;

зміна системи планування і, як результат - порушення ритмічності виробничої діяльності;

нестабільність правового поля і ін.

В цілому фактори, які є передумовою банкрутства підприємств можна згрупувати на зовнішні по відношенню до підприємства (економічні, політичні, демографічні, посилення міжнародної конкуренції, НТП, банкрутство боржників), на які воно не має можливості впливати або цей вплив дуже слабкий, та внутрішні (зростання дебіторської заборгованості, дефіцит власних оборотних коштів, неефективність фінансових вкладень, відсутність договірної дисципліни тощо), які безпосередньо залежать від організації роботи на самому підприємстві.

Особливої уваги потребують розвиток інституту банкрутства та захист прав кредиторів. Механізм банкрутства та відновлення платоспроможності боржника має стати ключовим при вирішенні питань заборгованості та фінансового оздоровлення підприємств, збереження робочих місць і виробничого потенціалу. Реструктуризація та ліквідація таким шляхом безнадійних підприємств-боржників сприятиме перерозподілу ресурсів на користь життєздатних підприємств.

Завдання полягає в тому, щоб сформувати правове середовище, яке забезпечить ефективний захист кредиторів та власників (інвесторів) від ризиків утрати контролю над власністю внаслідок недобросовісного застосування процедур банкрутства. Держава має активізувати участь у процедурах банкрутства підприємств, які перебувають в її власності, є містоутворювальними або мають стратегічне значення для економіки та національної безпеки, екологічно небезпечних підприємств і суб'єктів природної монополії з метою відновлення їхньої платоспроможності або ефективної ліквідації. Водночас потрібно активізувати зусилля правоохоронних органів у виявленні злочинних дій, пов'язаних з фіктивними банкрутствами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України, 1996р.

Господарський Кодекс України вступив в дію 1.01.2004р.

Цивільний Кодекс України вступив в дію 1.01.2004р.

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.99 р. №784-XIV (зі змінами і доп. від 31.05.2005)

Абалонин С. SWOT-анализ деятельности предприятия // Маркетинг. - 2003 - №8. - с. 33 - 36

Акимова И.А. Реструктуризация предприятия: Рецепты от банкротства //Бизнес-Информ. - 2004 - №10. - с. 38-40.

Білошурський М. В. Деякі особливості діагностики кризового стану підприємства/ М. В. Білошурський// Акт.пробл.економіки.-2005.-№3.- с.85-89.

Бугаев В.О. Финансово-экономическое оздоровление предприятий // Бизнес-Информ. - 2005. - № 12. - с. 94-96.

Варгіч С. Реформування власності шляхом банкрутства. //Цінні папери України. 2004. - №9. - с.6-7.

Вітлінський В. В., Верченко П. І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2004. - 292 с.

Голобоков С.В. Реструктуризация предприятия: цели, содержание. результаты // Деловой Вестник. - 2005. - №9. - с.27.

Горелик Марк. Некоторые особенности банкротства АО: мнение регистратора/ Марк Горелик// Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации. -2005.

Довбня С.П. Прогнозирование банкротства украинских предприятий // Бизнес-Информ. - 2005. - №14. - с. 48-50.

Долгин С. В. Оценка активов предприятия в условиях банкротства/ С. В. Долгин// Финансы. -2005. -№6. - с.72-74.

Кизима А.С. Прогнозирование вероятности банкротства на основе "Z-счета Альтмана" // Экономика Украины. - 2004. - №12. - с. 82-84.

Кризис-менеджер//Сучасна освіта. - 2006.-№3. - с.21.

Менеджмент: под редакцией:/ Кохно П.А., Микрюков В.А., Коморов С.Е.-М.: Финансы и статистика, 2002.

Мних Є. В., Буряк П. Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. -Львів: Світ, 2004.

Паркинсон, С. Нортког, Рустомжи М.К. Искусство управления.- СПб.: Лениздат, 2003.

Підприємницьке право/ за ред. Н.О. Саніахметова. - К.: “А.С.К.”, 2003.

Рибалка Оксана. Формування системи показників фінансового стану підприємства для оцінки ймовірності банкрутства/ О. Рибалка// Економіст. - 2005.- №9.- с.63-65.

Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск: Экоперспектива, 2004.- с.543.

Сидорук С. Банкрутом можеш ти не бути... // Галицькі контракти. - 2004. - №22. - с.10-12.

Стратегическое планирование. Учебник:/ Под ред. Уткина Э. Л.- М.: ЭКМОС, 2005.

Стратегия и практика антикризисного управления фирмой; Под общ. Ред. Л.П. Градова, Б.П. Кузина - СПб: спец. лит., 2003. - с.510.

Тарасенко Н. В., Волохата К.О. Економічний аналіз Підручник -Львів ЛБК, 2003.- с.485.

Терещенко О.О. Государственное содействие реструктуризации и санации предприятий // Экономика Украины. - 2004. - №8. - с. 27-34.

Третяк Е.С. О проблеме банкротства предприятий // Экономика Украины. - 2005. - №12. - с. 46-50.

Третяк О. Проблеми банкрутства підприємств України // Экономика Украины. - 2004. - №3. - с. 27-34.

Тынный И.В. Становление института банкротства предприятий в Украине Финансы Украины. - 2005. - №8. - с. 40-49.

Размещено на Allbest.ru