Товарний асортимент - це група товарів, зв'язаних між собою або по функціям або по типу торгового закладу, де вони реалізуються.

Асортиментні групи складаються із асортиментних позицій або асортиментних одиниць - це різновиди товару або марки.

Широта асортименту - це кількість асортиментних груп, котрі в його входять.

Глибина - кількість асортиментних одиниць (різновидів або марок) у кожній асортиментній групі.

Гармонійність - визначається ступінню близькості між товарами різних асортиментних груп з точки зору їх кінцевого використання або з точки зору каналів розподілення.

Асортимент продукції В-Лепетиського хлібокомбінату включає в себе тільки одну асортиментну групу товарів - це хлібобулочні вироби, бо він достатньо глибокий, так як асортиментна група включає достатньо велику кількість асортиментних одиниць. Наведемо деякі з них в табл. 2.6:

Таблиця 2.6 Асортимент В.Лепетиського хлібокомбінату

Збутова політика хлібокомбінату

Ринок збуту продукції підприємства - це частина совокупного ринку, в якому здійснюється збут товарів даного підприємства.

В-Лепетиський хлібокомбінат має декілька каналів збуту.

По-перше, на території хлібокомбінату розташований магазин, де продається власна продукція.

Також хлібокомбінату належить декілька торгових точок, розташованих на місцевому ринку.

По-друге, продаж хлібобулочних виробів здійснюється через систему РАЙПО. Тобто через державні універмаги, продовольчі магазини та ін.

Також продаж здійснюється через приватних осіб, котрі мають власні торгові точки, магазини.

Іще продаж проходить через давальницькі точки - це мале підприємство «Сіма» (закупають продукцію хлібозаводу для своїх робочих), СТОВ «Дніпро».

Цінова політика підприємства

Сутність цінової політики заключається в установленні на товари таких цін та таке управління цінами, в залежності від положення на ринку, яке дозволить фірмі утримувати визначену долю ринку та отримати запланований прибуток.

Перед підприємством стоїть мета забезпечення виживання фірми. Це визнано напруженою ситуацією на ринку; жорсткій конкуренції; підприємству необхідно утриматися на ринку, зберегти свій колектив, канали збиту. Таким чином, ціна встановлюється в такому розмірі, щоб покрити видаток та забезпечити просте воспроізводство.

Таблиця 2.7 Роздрібні ціни на продукцію В-Лепетиського хлібокомбінату

Стимулювання продажу

Рух товару - це совокупність різних видів діяльності підприємства по доведенню інформації про продукцію та саме підприємство до потенційних покупців, а також стимулюванні до здійснення покупки.

Роль руху товарів В-Лепетиського хлібокомбінату заключається в налагодженні комунікаційних зв'язків з покупцями за допомогою виставок-продаж, продаж на ярмарках та особистих продаж.

2.3 Характеристика зовнішнього середовища

Зовнішне середовище підприємства - це сукупність активних суб'єктів і сил, що впливають на діяльність підприємства її ефективність.

До факторів зовнішнього середовища прямого впливу відносяться: постачальники, споживачі, конкуренти, закони і заснування державного регулювання.

Постачальники

Постачальники - це фірми або окремі особи, що забеспечують підприємство материальними ресурсами, необхідними для виробництва відповідних товарів чи послуг.

Оцінюючи дії постачальників необхідно контролювати стан і динаміку цін на товари, що надходять від них, розміри запасів найважливіших товарів (матеріалів, сировини), точність ділових партнерів у виконанні прийнятих на себе зобов'язань по номенклатурі, обсягам і своечасності постачань. Постачання сировини для виробника продукції - це важливий елемент діяльності підприємства, а також одни з показників його успішного розвитку.

Для виготовлення хліба та хлібобулочних виробів необхідна мука та сировина тобто дріжджі, масло рослинне, сіль, маргарин та ін.

Постачальниками муки для хлібокомбинату є:

ь Елеватор, смт. В-Лепетиха (ДАК)

ь Рубановська агрофірма «Содружество»

ь Новокаховський вітрильник

Найкрупніший постачальник муки - це В-Лепетиський елеватор.

Сировина для виробництва продукції закупається на херсонських приватних базах, на В-Лепетиський оптовій базі.

Споживачі

Задоволення первинних життевих потреб і зростання прибутку, яким споживач може розпорядитися за своїм розсудом, визначає характер діяльності організації.Вживання та миправдання існування організації залежіть від її спроможності знаходити споживача результатів своєї діяльності й задовольняти його потреби.

Споживачі мають змогу впливати на зниження цін, посилення конуцрентної боротьби і чим більше їх сконцентрованність, інформованність,обсяг закупівель, стандартизованність і не диференційованність продукціі, що негативно впливають на якість товарів, тим більший їх вплив.

При вивченні покупця як фактора зовнішнього середовища необхідно звернути увагу на два основних питання: дослідження факторів, що впливають на споживачів; прийняття покупцем рішення про покупку товару.

На данний період часу В.Лепетихський хлібокомбінат розподіляє хлб та хлібобулочні вироби на ринку споживачів та ринку посередників, як показано в табл.2.8.

Таблиця 2.8 Характеристика клієнтного ринку

Як видно на табл. 2.8, найбільш питому частку серед кієнтних ринків займає ринок посередників.

Це зумовлено тим що на території хлібокомбінату розташований власний магазин, аде місце його розшташування не вигідне для споживачів які живуть на значній відстанні від нього. Підриємство на лицевому рахунку має також власну торгівельну точку, де й відбувається основний збут продукції беспосередньо споживачам.

Глибоке вивчення ринку припускає необхідність його розгляду як диференційованої структури в залежності від груп споживачів і споживчих якостей товару, що визначає поняття ринкової сегментації. Сегментація проводиться з метою максимального задовольнення запитів споживачів. Об'єктами сегментації є споживачі: виділені особим засобом, вони складають сегмент ринку.

Конкуренти

Конкуренти - це зовнішній фактор, вплив якого не можливо заперечувати. Керівництво кожного підприємства повинно розуміти, що якщо не задовольняти потреби споживачів на відповідному рівні, як це роблять конкуренти, то підприємництву довго не протриматись. У багатьох випадках не споживачі, а саме конкуренти визначають, якого роду результати діяльності можна продати і яку ціну запросити.

В ринкових умовах підприємства сталкуються з конкурентами. Для удержання своїх позицій необхідно аналізувати конкурентну середу.

Головним конкурентом В-Лепетиського хлібокомбинату є Фермерське господарство «Лена», власником якого є приватна (фізична) особа - Шокін В.Н. Хлібопекарня оборудована та діє відносно недавно в цьому же насеному пункті. Вона уступає хлібокомбинату по торговій площині та у виробничіх потужностях у два рази. Перевагою хлібопекарні є низькі ціни, із-за чого попит на продукцію даного підприємства постійно росте.

Також на даному ринку існують і інші конкуренти - це КСП «Петровський», сельхозтехника, а також Пекарня «Заповита».

Для порівняння можливостей підприємства з можливостями головних конкурентів приведемо табл. 2.9:

Таблиця 2.9 Аналіз та оцінка кокурентів підприємства на 2002 рік

Тобто, виходячи з табл. 2.9, головним конкурентом підприємства є фермерське господарство «Лена», яке має переваги у ціновій політиці, високій якості продукції та у здійсненні реклами, завдяки чому його продукція користується більшим попитом.

Конкуренти виявляють вплив фактично на всі внутрішні змінні організації. Найбільш небезпечними характеристиками конкурентного оточення для організації є рухливість ризику і невизначенність дій конкурентів. Тому організація повинна враховувати рухливість оточення: уважно стежити за появою змін.

Державне регулювання підприємництва

Державна політика розвитку малого підприємництва є частиною загальної економічної та соціальної політики України та визничає основні принципи, напрямки та форми економічного та адміністративно-правового впливу, які передбачаються урядом.

Державне регулювання в умовах ринкового господарства це є система мір законодавчого, виконавчого, контрольного характеру, яка здійснюється правомочними державними закладами та загальними органами з метою стабілізації та пристосування існуючої системи до змінюючих умов.

Законодавчой базой виникнення та функційонування даного підприємства є Закон України «О предпринимательстве» від 15.12.1992 р. Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні начала здійснення підприємницької діяльності підприємства. Також цей закон встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки.

Слідуючий, не менш важливий закон - Закон «О предприятиях в Украине» від 23.01.1997р. зі змінами та доповненнями. Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, незалежно від форми власності на майно, визначає їх права та відповідальність у ході здійснення підприємницької діяльності; регулює відносини підприємств з іншими підприємствами. У відповідності з Наказом Президента України від 07.02.1997р. № 104/97 створена Ліцензійна палата України - центральний орган виконавчої влади. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.1997р. № 908 встановленні нові ставки сбору за державну регістрацію суб'єктів підприємницької діяльності. Усі підприємці тепер виплачують 1,5, а юридичні особи - 7 необлагаємих податком мінімумів граждан. Змінений також розмір плати за видання дубліката свідотства про державну регістрацію, а також за внесення змін та доповнень в установчі документи.

2.4 SWOT - аналіз та оцінка конкурентноспроможності

Для швидкої оцінки стратегічного розташування підприємства використовується такий аналітичний захід, як SWOT - аналіз, який показує, що стратегія повинна як найкраще поєднувати в собі фактори внутрішнього середовища фірми та її можливості (сили та слабкості) і зовнішнього середовища (загрози та можливості).

Сила підприємства - це те, в чому вона має переваги перед конкурентами і що надає їй допоміжні можливості.

Слабкість фірми - відсутність чогось важливого для її функціонування або те. Що їй вдається гірше в порівнянні з іншими фірмами, що створює погані умови для її роботи.

Аналіз потенційних можливостей та загроз з боку зовнішнього оточення необхідний для своєчасного використання позитивних умов при реалізації розробленої стратегії та оперативного виявлення небезпек для фірми.

Для побудови SWOT - аналізу визначаються конкурентні переваги підприємства (табл. 2.10), проводиться детельний аналіз сильних та слабких сторін магазину. У кожній з п'яти граф робиться відповідна позначка, якщо стан показника відповідає рівню цієї графи.

Значення стану кожного з показників:

1. Краще ніж у будь-кого. Явний лідер.

2. Вище за середній рівень. Показники досить позитивні і стабільні.

3. Нижче за середній рівень. Показники потребують поліпшення.

4. Кризова ситуція. Показники потребують негайного і рішучого поліпшення.

Таблиця 2.10 Аналіз сильних і слабих сторін В-Лепеписького хлібокомбінату в конкурентній боротьбі

На основі даних аналізу сильних та слабких сторін підприємства (табл. 2.10) побудуємо SWOT-аналіз стратегічного становища підприємства, який приведемо в табл.2.11:

Таблиця 2.11 SWOT- аналіз стратегічного становища підприємства

3. Оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства та перспективи розвитку

Економічний аналіз - це система спеціальних завдань, пов'язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, а також тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняють різні відхилення від запланованих показників і об'єктивною оцінкою їх виконання.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності підприємства, визначення впливу факторів на їх відхилення для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності його роботи. Ефективність підприємницікої діяльності, що в найзагальнішому вигляді визначається приростом прибутку на капітал, значною мірою залежить від ефективності використання як виробничих (матеріальних, трудових, технічних), так і фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового положення підприємства, що здійснюється на основі даних бухгалтерської звітності, дозволяє відстежити тенденції його розвитку, дати комплексну оцінку господарчої, комерційної діяльності. Він служить сполучною ланкою між виробленням управлінських рішень та власне, виробничо-підприємницькою діяльністю підприємства.

В даному розділі проведено економічний аналіз Великолепетиського хлібокомбинату на основі даних Балансу (форма № 1) і звіту про фінансові результати (форма № 2) за 2001 - 2002 роки.

3.1 Аналіз та оцінка ліквідності

Ліквідність підприємства - це здатність перетворити актив на гроші швидко і без втрат його ринкової вартості.

Оцінюючи ліквідність підприємства аналізують його здатність своєчасно і в повному обсязі погасити поточні зобов'язання - короткострокову кредиторьську заборгованість.

При оцінці ліквідності розраховують: коефіцієнт поточної ліквідності; коефіцієнт швидкої ліквідності; коефіцієнт абсолютної ліквідності; коефіцієнт обіговості запасів; коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості; коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт поточної ліквідності дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи скільки припадає на одну гривню поточних зобов'язань.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує, що в 2001 році на одну гривню поточних зобов'язань приходиться 0,95 грн. поточних активів. В 2002 році ця величина зменшилася і склала 0,81 грн., що свідчить про несприятливий стан активів підприємства.

Коефіцієнт швидкої ліквідності - враховує якість оборотних активів, та розраховується за наступною формулою:

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство на 2001 рік мало лише 30 коп. ліквідних активів, а в 2002 році цей показник зменшився до 27 коп. Це є низький показник швидкої ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашено негайно. Коефіцієнт розраховується за формулою:

Для оцінки платоспроможності та фінансової стабільності не тільки розраховують відношення між поточними активами та зобов'язаннями, але також визначають і їх різницю. Цю різницю складає чистий робочий капітал підприємства (Рк)

Тобто як бачимо з розрахунків, від'ємні показники чистого робочого капіталу говорять про те, що підприємство не взмозі не тільки оплатити поточні обов'язки, але й не має фінансових ресурсів для розширення діяльності та здійснення інвестицій.

Коефіцієнт обіговості запасів показує швидкість обігу запасів для забезпечення поточного об'єму продажу. Розраховується за формулою:

Розділивши тривалість звітнього періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності запасів, отримаємо кількість днів, необхідних на один оборот запасів. Цей показник буде дорівнювати 27 дням (365 : 13,51). Тобто для збереження поточного рівня продажу поповнення запасів необхідно здійснювати через 27 днів, що говорить про ефективність їх використання.

Кількість днів, необхідних на один оборот запасів у 2002 році склала 26 днів (365 : 13,84), що свідотствує про збільшення швидкості обіговості запасів у порівнянні з 2001 роком.

Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості показує, скільки оборотів здійснили за рік кошти:

На кінець звітнього періоду (2001 - 2002 р.р.) кількість оборотів зменшилася на 2,07 (36,55 - 34,48), тобто підприємство стало повільнише отримувати плату по рахунках.

Використовуючи ці коефіцієнти розрахуємо час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться у грошові кошти. Для цього поділемо тривалість звітнього періоду на коефіцієнт оборотності за розрахунками:

Період інкасації (очікування підприємством отримання грошових коштів після реалізації продукції) складає в 2001 році 10 днів, в 2002 році - 11 днів, тобто термін погашення дебіторської заборгованності збільшився.

За допомогою коефіцієнта обіговості кредиторської заборгованості розраховується період погашення цієї заборгованості.

Поділивши тривалість звітнього періоду на коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості, отримаємо середню кількість днів, протягом яких підприємство оплачує рахунок кредиторів:

Таким чином, здатність погашення кредиторської заборгованності підприємством дещо погіршилося (на 1 день)

Всі вище розглянуті коефіцієнти ліквідності згрупуємо і наведемо в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Коефіцієнти ліквідності

3.2 Аналіз та оцінка довгострокової платоспроможності

Крім поточних зобов'язань у підприємства є також й довгострокові зобов'язання, період погашення яких складає більше 12 місяців здати балансу. В зв'язку з цим розглянемо групу коефіцієнтів, за допомогою яких аналізується можливість погашення довгострокових зобов'язань та оцінюється здібність підприємства функціонувати тривалий період часу.

До коефіцієнтів, що використовуються для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства належать: коефіцієнт концентрації власного капіталу; коефіцієнт концентрації позикового капіталу; співвідношення позикового та власного капіталу.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує можливість підприємства виконувати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів.

Він розраховується так:

З розрахунків видно, що у 2001 році частка власного капіталу склала 59%, тобто положення було фінансово стійке. У 2002 році ситуація різко змінилася в гіршому напрямку. Частка власного капіталу склала лише 24%.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу характеризує частку позикових коштів в загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства. Розраховується за формулою:

Дані розрахунків показують, що кількість позикових коштів в фінансуванні підприємства за період від 2001 року по 2002 рік збільшилася на 35 %, що свідчить про погіршення фінансового стану.

Співвідношення позикового капіталу та власного дає найбільш загальну оцінку фінансової стабільності підприємства. Розраховується за формулою:

З розрахунків видно, що на кожну гривню власних коштів, вкладенних в активи підприємства у 2001 році приходилося 71 коп. позикових коштів; в 2002 році - 3,17 грн. Це свідчить проте, що посилюється залежність підриємства від інвесторів та кредиторів, тобто знижується фінансова стабільність.

Таблиця 3.2

Коефіцієнти аналізу довгострокової платоспроможності підприєства за звітний період

3.3. Аналіз та оцінка рентабельності

Рентабельність характеризує відносну ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства. Показники рентабельності дозволяють оцінити прибуток с кожної гривні засобів, вкладенних підприємством в активи.

Звичайно, при розрахунку рентабельності визначають відношення прибутку до слідуючих показників: рівня продажу, активів, власного капіталу.

Розглянемо показники рентабельності.

Рентабельність продажу показує який прибуток (збуток) з онієї гривні продажу отримало підприємство.

Як видно з розрахунків підприємство несе збитки, тобто після вирахування з отриманного прибутку усіх витрат у підприєства на кожну гривню продажу припадало в 2001 році збиток - близько 1 коп.; у 2002 році - 2,5 коп.

Коефіцієнт обіговості активів показує, як єфективно використовуютьс активи з точки зору об'єму реалізації, тобто скільки разів за звітний період активи обернулися у процесі реалізації продукції.

Дані розрахунків свідчать про зниження обіговості активів підприємства в 2002 році в порівнянні з 2001 роком, тобто про менше ефективне їх використання.

Рентабельність активів характеризує на скільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства.

Виходячи з розрахунків бачимо, що підприємство з кожної гривні активів одержує збитки у 2001 році у розмірі 1,6 коп.; у 2002 році збитки збільшилися до 4,5 коп. з кожної гривні.

Рентабельність капіталу характеризує ефективність використання підприємства власного капіталу.

Фондовіддача характеризує, наскільки єфективно підприємство використовує основні фонди.

Зменшення фондовіддачі за аналізуємий період з 6,118 до 5,77 свідчать про зниження ефективності використання основних фондів.

Зведемо усі вищеперерахованні показники рентабельності в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Показники рентабельності

Висновки

21. Размещено на Allbest.ru