Таблиця 2.11 Видатки на народне господарство за 1996 по місцевому бюджету м. Тальне (тис. грн.)

Видатки на фінансування народного господарства про фінансовано лише на 71,81% , чим заплановано. Недофінасовано райвузол зв'язку -10тис. грн., ВЖРЄУ на 78 тис. грн., житлове будівництво соціальних об'єктів - 493 тис. грн., комунальне будівництво -534 тис. грн. Всього недофінансовано народне господарство - 621 тис. грн. Видатки на фінансування народного господарства в м. Тальне складають 10,85% в загальному обсязі видатків бюджету.

Таблиця 2.12 Видатки бюджету на фінансування народного господарства за 1997 рік по м. Тальне (тис. грн.)

Видатки на фінансування народного господарства проведено в повному обсязі, згідно затвердженого плану. Вони складають 5,9% від загальних видатків м. Тальне.

Таблиця 2.13 Питома вага видатків на фінансування народного господарства в загальній сумі видатків (тис. грн)

Динаміка питомої ваги видатків на фінансування народного господарства в загальній сумі видатків по м. Тальне.

Ми бачимо спад фінансування видатків на народне господарство видатки зменшилися в 1997 р. на 7,3%, а з 1996 р. - 5%. Основна причина відсутність коштів в бюджеті м. Тальне.

2.2.4 Фінансування органів місцевого самоврядування

Проаналізуємо стан фінансування органів місцевого самоврядування по місцевому бюджету м. Тальне за 1996-1997 рр.

Законом “Про бюджетну систему України ” передбачається регулювання доходів бюджетів з урахуванням економічного, соціального, природного й економічного стану відповідних територій. Проте невідомо за якими критеріями визначається стан цих територій. Тому практика регулювання залишається старою: визначається сума видатків, що не покриваються власними доходами регіонів, на дану величину обраховуються відрахування від загальнодержавних податків і зборів та дотацій з великим впливом суб'єктивного фактору. Така система не створює стимулів для регіонів щодо збільшення надходжень до бюджетів. Норми відрахування від регулюючих доходів постійно змінюється, що унеможливлює прогнозування доходів регіонів на перспективу.

З прийняттям нового Закону “Про податок на додану вартість” питання фінансової забезпеченості регіонів стало ще проблематичнішим. За цим законом з 1997р. ПДВ стовідсотково зараховується до державного бюджету. Саме таким чином уряд розв'язав проблему розрахунків із відшкодування вхідного ПДВ щодо експортних операцій та вугілля, посилаючись на зарубіжний досвід.

До 1997 року в Україні було такі регулюючі загальнодержавних податки: ПДВ, податок із прибутку підприємств і організацій, акцизний збір та прибутковий податок із доходів громадян Законом “Про Державний бюджет України” встановлювалися відрахування від даних податків до бюджетів областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя. Ставки відрахувань диференціювалися залежно від забезпеченості тієї чи іншої області фінансовими ресурсами. Причому, як регулюючий використовувався в основному лише ПДВ, норми відрахувань від податку з прибутку, акцизного збору та прибуткового податку з доходів громадян практично не диференціювалися.

В деяких країнах ЄС, наприклад, у Франції та Великобританії, ПДВ повністю зараховується до центрального бюджету. Однак у розвинутих країнах частка ПДВ в державних доходах становить лише 10-18% (в Україні - 34,9% у 1996р., по м. Тальне - 33,67% у 1996р.), значну питому вагу мають надходження від інших податків, наприклад, від прибуткового податку до 40% (в Україниі - лише 12,8%, по м. Тальне - 13,02%) .

Закріплення ПДВ за державним бюджетом позначилось негативно на формуванні дохідної частини місцевого бюджету. І хоч Законом України “Про Державний бюджет України на 1997 рік” бюджетам областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, областей передано 100% податку з прибутку як це встановлено Законом “Про бюджетну систему України”, 100% плати за землю (замість - 70%), 100% плати за придбання торгового патенту, 100% прибуткового податку з громадян та 50% акцизного збору, крім збору із ввезених на територію України підакцизних товарів (замість частини в розмірі 50% та 20% відповідно, які діяли в 1996р.) це не вирішило питання забезпеченості фінансовими ресурсами адміністративно-територіальних утворень. Таким чином, за умови стовідсоткового зарахування ПДВ до державного бюджету надалі слід очікувати подальшої централізації бюджетних коштів.

Таблиця 3.1 Динаміка норм відрахувань від загальнодержавних податків та зборів до бюджету.

Із 1992 року встановлене зарахування 30% земельного податку до державного бюджету (з 1997 р. знову 100%, закріплено за місцевими бюджетами), з 1994 р. - 80% плати за воду та 40% плати за спецвикористання надр, із 1996 р. - 80% лісового доходу, з 1997 р. 10% плати за забруднення навколишнього природного середовища належить до державного бюджету, замість 100% перерахування до місцевих бюджетів.

Невдосконаленість системи регулювання бюджетів в Україні полягає у відсутності чіткого критерію визначення норм відрахувань та дотацій. Вважаємо за потрібне переглянути порядок зарахування ПДВ, повернувши йому статус регулюючого. Проблему відшкодування вхідного ПДВ можна розв'язати іншим способом, наприклад, проводити відшкодування з єдиного державного бюджету, а заборгованість між бюджетами гасити за взаємними розрахунками.

Якщо в 1996 р. ПДВ надійшло до місцевого бюджету м. Тальне в розмірі 1904 тис.грн., питома вага складала 33,67% в доходах бюджету, при нормі відрахувань в 1996 р. - 78,8% загальнодержавних податків і зборів до місцевого бюджету. При нормі відрахувань хоч би 35% до місцевого бюджету надійшли бюджет кошти в розмірі 852 тис. грн., що дало б можливість профінансувати потребу міста. Для прикладу можна навести такі дані: для фінансування благоустрою міста в 1997 році було витрачено 979 тис.грн.

3.1 Фінансове забезпечення соціальної сфери

Нині бюджет України перебуває в тяжкому стані, відображаючи економічне і соціальне становище суспільства. Деформовано структуру народного господарства, падають якісні показники виробництва, знижується виробництво продукції, зростає матеріальна і вартісна незбалансованість, а збільшення доходів населення значною мірою перевищує зростання виробництва товарів, посилюється утриманство, невміння жити на основі наявних коштів. Постійно зростаючі видатки бюджетів усіх рівнів по вирішенню соціальних проблем та інших невідкладних завдань при зниженні виробництва товарів призвели до дедалі зростаючого дефіциту доходів рад усіх рівнів.

Це підкреслює необхідність централізації бюджету в одному органі - Міністерстві фінансів України, централізованого регулювання усіх бюджетів за рахунок загально-державних доходів і рівного фінансування усіх галузей.

Одним з напрямків ефективного формування дохідної частини бюджету є детальний аналіз виконання кожного джерела доходу протягом попередніх років та врахування певних об'єктивних причин відхилення від передбачених показників.

Досягнення збалансованості бюджетів може здійснюватися за рахунок находження нових джерел доходів та залучення частини коштів від приватизації державного і комунального майна.

В умовах економічної кризи особливо гострою залишається проблема соціального захисту. Основне завдання - державна гарантія соціальних послуг на рівні мінімальних стандартів. В зв'язку з цим необхідно:

зменшити суму пільг, якими користується населення;

забезпечення на мінімальному рівні бюджетного фінансування освіти, медицини за умови розвитку мережі не державних установ;

поступовий перехід від державного пенсійного, соціального і медичного забезпечення до пенсійного, соціального і медичного страхування.

Досить вагомі потенційні можливості скорочення витратної частини бюджету пов'язані з удосконаленням процесу формування місцевих бюджетів.

Потребує вирішення питання фінансування забезпечення експлуатації та утримання об'єктів комунальної власності, які перебувають у власності членів територіальної громади.

Перелічені вище шляхи оптимізації державного бюджету України потребують поступового впровадження. Об'єктивною передумовою забезпечення оптимальної збалансованості бюджету будь-якої країни є його реальне наповнення, в основі якого економічне зростання.

Використана література

Балабанов И.Г. Финансовый менеджмент: Учебник. -Москва: Финансы и статистика, 1994.- 724С.

Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. - К. Вища школа. 1994.-364с.

Василик О.Д. Державні фінанси України. - Київ: Вища школа, 1997.- 320с.

Грабова Н.М. «Теорія бухгалтерського обліку» - Київ: Основи, 1993.- 286с.

Гриценко.О. Гроші та грошово-кредитна політика. - К.: Основи, 1996.- 180 с.

Єфімова О.В. Как анализировать финансовое состояние предприятия.- М.: Интел-синтез, 1994.-124с

Кравцов Г.И. Деньги, кредит, банки. Справочное пособие. - Минск: Меркавание, 1994. - 269 с.

Ковлев В.В. Анализ финансового состояния и прогнозирования банкротства. - М.: Аудит - 1994. 163с.

Комаринський Я. Яремчук. Фінансово-інвестиційний аналіз. - К.: Українська енциклопедія ім. М.М.Баксана, 1996. - 300с.

Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. - К.: Либідь, 1995 - 160с.

Кратнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методьі оценки.- М.: - Дис.1997. - 224с.

Крутиков Р.А. Толковьій словарь рьіночной єкономики. - М. : Сотрудничество, 1993. - 301с.

Моляков Д.С. Финансьі предприятий отраслей народного хозяйства. - М.: Финансьі и статистика. 1997 - 176с.

Макаров В.Г. «Теория бухгалтерского учета» - К.: Вища шк., 1997. - 383 с.

Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. - Київ: Основи, 1993.- 383С.

Палий В.Ф., Соколов Я.В. Теория бухгалтерского учета. - К.: Основи, 1997.- 243 с.

Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К.: Издательство Либра. ООО, 1996. - 344 с.

Родионова В.М. Финансы. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 400С.

Суторміна В.М., Федосов В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К.: Либідь, 1993.- 247с.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності.- К.: Вища шк., 1997. - 383 с.

Тальмина П.В. Финансовьіе рьічаги повьішени фондоотдачи.- М.: Финансьі статистика, 1990.-207с.

Финансово-кредитньій словарь: В 3-х т. - М.: Финансьі и статистика, 1984. - т.1. 511с.

Финансово-кредитньій словарь: В 3-х т. М.: Финансьі и статистика, 1986. - т.2-511с.

Финансово-кредитньій словарь. В 3-х т. - М.: Финансьі і статистика, 1988 т.3. - 511с.

Черкасов В.Е. Практическое руководство по финансово-єкономическим расчетам. - М.Метаінформ, 1995г. - 128с.

Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. - К.: Видавництво “Генеза”, 1997.- 384 с.

Яценко Б.П. Опьіт рьіночньіх отношений в Японии. - К: УкрИНТЄИ, 1992. - 36с.

Періодичні видання:

Бабич.І. Аналіз податкової системи і пропозиції до її вдосконалення. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал: «Економіка України.»//№12,1995р.

Бескид.І.М. Періодичні підвалини дослідження суті державного бюджету України. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал: «Фінанси України.»//№1, 1998р.

Беконя.С.М. Актуальні питання реформи системи оподаткування. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал: «Економіка України.»//№3,1993р.

Василик.О.Д. шляхи зміцнення фінансового становища держави. Науково-технічний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України, “Фінанси України”//№7, 1998 р.

Нормативна база:

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , “Урядовий кур`єр“ 12 червня 1997 р. №105-106.

Закон України “Про господарські товариства” від 19 версня 1991 р. (із змінами та доповненнями).

Закон України “Про підприємства в Україні” 1991 р. (Із змінами та доповненнями).

Закон України “про внесення змін до Закону “Про систему оподаткування” від 18.02.1997р. № 77

Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” із змінами, внесеними згідно із законами № 3293-12 від 17.06.1993 р., № 297-95 - Верховна Рада від 11.07.1995 р.

Размещено на Allbest.ru