Аналіз фінансового стану колективного підприємства "Дніпромеблі"

План формування і використання фінансових ресурсів являє собою частину поточного фінансового планування підприємства, метою розробки якого є акумуляція і цілеспрямована витрата фінансових ресурсів, що забезпечують стратегічний розвиток підприємства в планованому періоді.

Розроблений план складається з двох розділів, збалансованих між собою. У розділі «Джерела формування фінансових ресурсів» виділяються наступні показники: сума чистого прибутку, що направляється на виробничий розвиток; сума амортизаційних відрахувань; інші джерела формування власних фінансових ресурсів; сума притягнутих довгострокових кредитів і позик і інші. У розділі «Напрямку використання фінансових ресурсів» виділяються наступні показники: капітальні вкладення у позаоборотні активи; фінансування приросту оборотних активів; вкладення в нематеріальні активи; приріст довгострокових фінансових вкладень і інші.

Оперативне планування фінансової діяльності полягає в розробці системи бюджетів. Бюджет являє собою оперативний фінансовий план короткострокового періоду (до 1 року), що відбиває витрати і надходження засобів по окремих аспектах фінансової діяльності, окремим господарським операціям чи інвестиційним проектам.

Розробка бюджету спрямована на рішення двох основних задач:

1) визначення обсягу і структури витрат;

2) забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами з різних джерел.

У практиці оперативного фінансового планування використовуються два види бюджетів: бюджет капітальних витрат і надходження засобів та бюджет поточних грошових витрат і доходів.

Бюджет капітальних витрат і надходження засобів (капітальний бюджет) - це бюджет, розроблювальний на етапі здійснення реального інвестування, зв'язаного з новим будівництвом, реконструкцією і модернізацією об'єкта.

Бюджет поточних грошових витрат і доходів (поточний бюджет) - це бюджет, розроблений по окремих господарських операціях чи по господарській діяльності підприємства в цілому в розрізі окремих короткотермінових періодів (у порядку конкретизації плану доходів і витрат по основній господарській діяльності).

Капітальний бюджет складається з двох розділів: капітальні витрати і надходження засобів. Капітальні витрати являють собою витрати на придбання довгострокових необоротних активів. До них звичайно відносять первісну вартість будинків, що вводяться в лад, і споруджень (чи поетапні витрати по їхньому спорудженню); вартість нових видів машин і устаткування; вартість нематеріальних активів, що здобуваються, (патентів, «ноу-хау» і інших) і т.п. Надходження засобів при розробці капітального бюджету включає планований потік фінансових засобів (інвестиційних ресурсів) у розрізі окремих джерел.

Поточний бюджет також складається з двох розділів: поточні витрати і доходи від поточної господарської діяльності. Поточні витрати являють собою витрати виробництва чи обертання. Доходи від поточної господарської діяльності формуються в основному за рахунок продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

З метою збільшення обсягу прибутку, рентабельності своєї роботи підприємство повинне постійно розробляти бізнес-проекти, що передбачають вкладення фінансових ресурсів у створення нових технологій, організацію нових виробництв, реконструкцію виробничих площ і устаткування для випуску конкурентно-здатних товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках, будівництво філій і цехів, наближених до джерел сировини і ринкам збуту і т.д. Кожний з цих проектів повинний бути обґрунтований у бізнес-плані від ідеї до розрахунку конкретної суми прибутку, що буде отримана від його реалізації.

Фінансовий план складається з трьох частин:

1) план доходів і витрат (план прибутку і збитків);

2) план грошових надходжень і виплат (плановий касовий бюджет чи план руху готівки);

3) плановий баланс.

Особливість фінансового плану в порівнянні з іншими розділами бізнес-плану полягає в тому, що перераховані фінансові документи мають стандартну форму, що не допускає відхилень.

Планування фінансів підприємства - важлива частина роботи з забезпечення стійкого фінансового положення підприємства, що дозволяє прийняти до здійснення заходи щодо ліквідації «вузьких місць», вибрати найбільш вигідні джерела фінансування і зони вкладення фінансових ресурсів.

Фінансове планування є і відправною крапкою, і кінцевим пунктом усієї системи планування, включаючи в себе виробничо-господарську і фінансову діяльність підприємства.

5. Відносини підприємства КП «Дніпромеблі» з бюджетною системою країни

КП „Дніпромеблі” є комерційним підприємством та не користується джерелами бюджетного фінансування та фінансовими преференціями у своїй діяльності. КП „Дніпромеблі” не виконує роботи для замовників бюджетної сфери фінансування, тому не приймає участі у тендерах на поставку матеріалів та послуг в бюджетні заклади та підприємства України.

6. Відносини підприємства КП «Дніпромеблі» з податковою системою країни

В табл.6.1 та на рис.6.1 - 6.3 наведені характеристики податкового навантаження в діяльності КП „Дніпромеблі”, яке знаходиться на звичайній системі оподаткування юридичних осіб та є платником ПДВ.

Таблиця 6.1

Податкове навантаження на КП «Дніпромеблі» у 2007 - 2009 роках



Рис.6.1 Динаміка нарахування податкових зобов'язань, податкового кредиту та податку ПДВ до сплати в бюджет у КП «Дніпромеблі» у 2007 - 2009 роках (загальний вигляд)

Рис.6.2 Динаміка нарахування податкових зобов'язань, податкового кредиту та податку ПДВ до сплати в бюджет у КП «Дніпромеблі» у 2007 - 2009 роках (масштабна деталізація 1)



Рис.6.3 Динаміка нарахування податкових зобов'язань, податкового кредиту та податку ПДВ до сплати в бюджет у КП «Дніпромеблі» у 2007 - 2009 роках (масштабна деталізація 2)

Як показує аналіз даних, наведених в табл.6.1, КП «Дніпромеблі» є платником 9 видів податків і зборів та 4 видів пенсійно-соціальних зборів:

- податку на додану вартість;

- податку на прибуток підприємства;

- податку з доходів найманих працівників, який воно стягує з заробітної плати як податковий агент в момент виплати;

- комунального податку;

- орендної плати за землю;

- податку з власників автотранспорту;

- збору за забруднення природного середовища;

- збір за спеціальне водокористування;

- зборів до Пенсійного Фонду України та 3-х держаних фондів соціального страхування з нарахованого фонду заробітної плати найманих працівників;

Сумарне податкове навантаження на валовий дохід (з ПДВ) складає 5,9 - 8,8%, що менше єдиного податку 10% (з платників ПДВ) від валового доходу при спрощеній формі оподаткування.

Як показує аналіз динаміки щомісячних доходів КП „Дніпромеблі” (дані декларацій по ПДВ), наведених в табл.6.2:

- на кінець 2007 - початок 2008 рр. щомісячний обсяг чистого доходу від реалізації продукції досяг рівня 1,0 млн. грн. на місяць;

- з 1 півріччя 2008 року підприємство почало відчувати наслідки світової фінансової кризи на зменшенні ринкового попиту, що на початок 2009 рр. привело до падіння щомісячного обсягу реалізації продукції більш ніж в 2 рази - до рівня 350 - 400 тис. грн. на місяць. При цьому курс національної валюти у листопаді - грудні 2008 року девальвував в 1,75 рази, що, відповідно, віддзеркалилось у зростанні цін на продукцію КП „Дніпромеблі”, оскільки при виробництві використовуються імпортні матеріали, гривнева ціна на які, відповідно, зросла майже в 2 рази;

- у 4 кварталі 2009 - початку 2010 року щомісячний рівень продаж продукції КП „Дніпромеблі” зріс до рівня 650 - 700 тис. грн. за 1 місяць, але проблеми відсутності ринкового попиту продовжують суттєво впливати на діяльність підприємства.

7. Відносини підприємства КП «Дніпромеблі» з банківською системою країни

КП «Дніпромеблі» є клієнтом 2-х комерційних банків - ПАТ КБ «Приватбанк» та філії АТ «Промінвестбанк», в яких у нього відкриті розрахункові рахунки. У 2005 році КП «Дніпромеблі» запланувало перехід на прямі поставки товарів від іноземних виробників, для чого відкрило валютні розрахункові рахунки в ПАТ КБ «Приватбанк» (табл.7.1).

Таблиця 6.2

Динаміка щомісячних доходів, витрат та нарахування ПДВ до сплати в бюджет в КП «Дніпромеблі» у 2007 - 2009 роках

Таблиця 7.1

Банківські рахунки ТОВ «Покрівля та Фасад»

МФО банку	Назва банку	Номер рахуноку	Тип рахунку	Дата відкриття	Валюта
305437	ФІЛІЯ. ПРОМIНВЕСТБАНКУ,М.ДНIПРОП-СЬК"	2600030132579	Поточний	10.02.2000	Українська гривня
305299	КБ "ПРИВАТБАНК" М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК	26002502079002		24.01.2005	Долар США
305299	КБ "ПРИВАТБАНК" М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК	26003502079001	Поточний	11.04.2002	Українська гривня
305299	КБ "ПРИВАТБАНК" М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК	26004502079022		24.01.2005	Росiйський рубль
305299	КБ "ПРИВАТБАНК" М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК	26059502079055	Поточний	11.04.2002	Українська гривня
305299	КБ "ПРИВАТБАНК" М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК	26069502079001		31.03.2004	Українська гривня

8. Система управління основним капіталом на підприємстві КП «Дніпромеблі»

Характеристики системи управління основним капіталом КП „Дніпромеблі” наведені на рис.8.1 - 8.3. Як показує аналіз даних, наведених на рис.8.1 - 8.3 питома вага основного (необоротного) капіталу на підприємстві становить 52,1% (2007) - 38,5% (2009 рік), оскільки підприємство має власні виробничі потужності та приміщення управлінського офісу.

Рис.8.1. Динаміка формування агрегатів активів балансу КП „Дніпромеблі” у 2007 - 2009 роках

Ступінь зношеності основних фондів на підприємстві (Додаток В - баланс підприємства) становить 27,1% (2007) - 38% (2009), що характеризує їх як нові та середнього рівня зносу. У 2008 - 2009 роках коефіцієнт оновлення основних фондів становить +(1,2 - 4,3)%, тобто на рівні амортизаційного відновлення основних фондів, які виходять з експлуатації.

Рис.8.2. Структура необоротного капіталу в КП „Дніпромеблі” у 2007 році

Рис.8.3. Структура необоротного капіталу в КП „Дніпромеблі” у 2009 році

9. Система управління оборотним капіталом на підприємстві КП «Дніпромеблі»

Характеристики системи управління оборотним капіталом КП „Дніпромеблі” наведені на рис.9.1 - 9.3. Як показує аналіз даних, наведених на рис.9.1 - 9.3 питома вага оборотного капіталу на підприємстві становить 48,0% (2007) - 61,5% (2009) від валюти балансу, та має наступну динаміку внутрішньої структури:

дебіторська заборгованість за відпущені товари та виконані послуги з рівня 16,5% у 2007 році зросла до рівня 17,7% у 2009 році;

виробничі запаси з рівня 50,2% у 2007 році зросли до рівня 63,5% у 2009 році;

готова продукція з рівня 18,7% у 2007 р. впала до рівня 5,9% у 2009 р.;

незавершено виробництво з рівня 8,6% у 2007 році впало до рівня 1,13% у 2009 році;

грошові кошти з рівня 1,31% у 2007 р. зросли до рівня 3,82% у 2009 р.

Рис.9.1. Структура оборотного капіталу в КП „Дніпромеблі” у 2007 році



Рис.9.2. Структура оборотного капіталу в КП „Дніпромеблі” у 2008 році

Рис.9.3 Структура оборотного капіталу в КП „Дніпромеблі” у 2009 році

10. Діяльність підприємства КП «Дніпромеблі» на фінансовому ринку

Діяльність підприємства КП „Дніпромеблі” у 2007 - 2009 роках на фінансовому ринку характеризується постійним запозиченням банківських кредитів в КБ „Приватбанк” згідно з даними табл. 10.1

Таблиця 10.1

Умови та суми запозичених банківських кредитів

11. Діяльність підприємства КП «Дніпромеблі» в сферах страхових послуг

Діяльність підприємства КП „Дніпромеблі” у 2007 - 2009 роках на страховому ринку характеризується разовим заключенням страхових договорів з страховою компанією СК „Інгосстрах” згідно з даними табл. 11.1

Таблиця 11.1

Умови та суми договорів страхування

12. Оцінка фінансового стану підприємства КП „Дніпромеблі” та перспективи його зміцнення

В Додатку Ж наведені алгоритми розрахунків показників фінансового стану підприємства - фінансової стійкості, ліквідності, платоспроможності та рентабельності роботи підприємства, які виконуються за алгоритмами, наведеними в табл. Ж.1 - Ж.5. [29].

На рис.12.1 - 12.6 наведені графіки динаміки показників фінансового стану КП „Дніпромеблі”, розраховані за звітними даними балансу та звіту про фінансові результати діяльності у 2007 - 2009 роках (Додатки В,Г). В табл. 12.1 наведені результати розрахунків показників схільності КП «Дніпромеблі» до банкрутства (по Альтману).

Рис.12.1 Динаміка показників чистого доходу, собівартості та чистого прибутку КП «Дніпромеблі» за 2007 - 2009 рр.

Рис.12.2 Динаміка показників ліквідності КП «Дніпромеблі» за 2007 - 2009 рр.



Рис.12.3 Динаміка показників оборотності характерних агрегатів активів та пасивів КП «Дніпромеблі» за 2007 - 2009 рр.

Рис.12.4. Динаміка показників рентабельності власного капіталу та реалізованої продукції по чистому прибутку після оподаткування в КП «Дніпромеблі» за 2007 - 2009 рр.

Рис.12.5. Динаміка показників коефіцієнта фінансової автономії та коефіцієнта забезпечення активів власним капіталом в КП «Дніпромеблі» за 2007 - 2009 рр.



Рис.12.6 Динаміка показників фінансової стійкості по покриттю запасів власними та залученими коштами в КП «Дніпромеблі» за 2007 - 2009 рр.

Як показує спільний аналіз результатів, наведених на графіках рис.12.1 -12.6 та в табл.12.1 фінансовий стан підприємства КП «Дніпромеблі» за результатами діяльності у 2007 - 2009 рр. характеризується як:

- діяльність підприємства прибуткова, але рентабельність власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування дуже низька, у 2009 році досягла 3,3%, що значно менше середньоринкового значення дохідності капіталу (22 -24% по рівню доходності держоблігацій ОВГЗ);

- підприємство має постійно негативний рівень покриття запасів власними та залученими кредитними коштами банків, що робить його нестійким, оскільки в запаси закладені джерела поточних зобов'язань підприємства кредиторам;

- підприємство не має необхідного рівня негайної та строкової ліквідності, тобто є низько-платоспроможним у поточному та короткостроковому періодах;

- підприємство має достатній рівень власного капіталу для забезпечення нормативного рівня показника фінансової автономії (в 1,2 рази вище нормативу);

- підприємство поступово рухається в напрямку до банкрутства за показником Альтмана, оскільки при практично стабільному обсягу валюти баланса у 2009 році різко впав рівень доходів від реалізації продукції.

Таблиця 12.1

Показники схильності КП «Дніпромеблі» до банкрутства

13. Індивідуальне завдання на виконання наукової роботи за темою “Аналіз наявності та можливості максимізації прибутку КП «Дніпромеблі», м.Дніпропетровськ”

13.1 Законодавча та нормативна база створення підприємства

Колективне підприємство "Дніпромеблі", адреса: вул. Артільна, 9, м. Дніпропетровськ, 49081, Україна. Вид діяльності: Виробництво і продаж м'яких і корпусних меблів (Додатки А,Б).

Історія фабрики "Дніпромеблі" - це частина історії виникнення і розвитку меблевої промисловості України. Підприємство "Дніпромеблі" засновано 10 жовтня 1928 року. В початковий період виробництво мало приватний характер. Спочатку сама фабрика складалась з кількох артелів. М'які меблі почали виробляти з 1951 року - за перший рік було вироблено 100 кушеток. З 1963 року директором фабрики був Шварцман М. Г., котрий вніс великий внесок в її розвиток і становлення фабрики, як підприємства союзного значення. Спеціалізація фабрики на виробництво м'яких меблів розпочалась в 1966-1967 рр. Меблева фабрика „Дніпромеблі” завжди була флагманом української меблевої промисловості. Марка "Дніпромеблі" асоціювалась у покупців с поняттями "якість", "красота", "функціональність". Історія підприємства "Дніпромеблі" - це дивани и крісла, вироблені фабрикою союзного значення - в домах, санаторіях, готелях від Карпат до Сибіру. Підприємство "Дніпромеблі" має глибокі корені - це її традиційна якість. На фабриці активно ведеться робота над розробкою нової колекції м'яких та корпусних меблів. Завдяки відмінній якості та виваженій ціновій політиці "Дніпромеблі" достойно представляють себе на ринку постійно розширюючи географію продажу меблів на сході, на півдні та центрі України. „Дніпромеблі" постійний учасник міжнародних та всеукраїнських виста-вок та має численні дипломи та нагороди. У 2004 році "Дніпромеблі" відмічені Всеукраїнським знаком якості „Вища проба" за високоякісну та конкурентоспроможну продукцію. У 2005 році підприємство стало лауреатом національної програми "Лідер ХХ1століття".

Успішні стосунки з клієнтами - це в значній мірі відбиття успішних взаємовідносин в середині колективу: узгодженої співпраці, високого рівня кваліфікації кожного працівника. Продукція підприємства представлена в "ЗОЛОТИХ СТРОЧКАХ" презентаційного видання Асамблеї ділових кіл - "Реєстрації кращих товарів України".

КП «Дніпромеблі» зареєстроване в Виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 05.04.1994 року №12241200000018990. Код за ЄДРПОУ 05424779 (реєстраційна форма - Додаток А). Місцезнаходження підприємства (платника податків) відповідно до установчих документів: 49000, м. Днiпропетровськ, вул. Артільна,9.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05.04.1994 року за №2024, станом на момент складання довідки перебуває на обліку в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська .

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.08.1997 року №04317526, виданого Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська, індивідуальний податковий номер - 54247704646.

Статутний капітал КП «Дніпромеблі» відповідно до установчих документів на момент його створення складав 4100000,00. грн. Власником підприємства є трудовий колектив КП «Дніпромеблі».

Керівник (директор) підприємства КП „Дніпромеблі” - Мірошніченко Тетяна Володимирівна, ідентифікаційний номер 2161700344 за період з 26.01.2001 року по сьогоднішню дату згідно з наказом про прийняття на посаду від 26.01.2001 року №2.

Посада головного бухгалтера підприємства скасована наказом директора, яка виконує всі бухгалтерські дії своїм другим підписом.

Основний вид діяльності 36.14.2 - виробництво інших видів меблів, КП «Дніпромеблі» одна з компаній лідерів ринку виробництва меблів в Україні. На сьогоднішній день «Дніпромеблі» являє собою багатопрофільну компанію, що спеціалізується на виробництві м'яких меблів для будинку; лінії м'яких меблів для офісу, готелів і розважальних установ; корпусних меблів для будинку й офісу.

Фабрика сьогодні готова запропонувати не тільки м'які й корпусні меблі, але й скласти інтер'єр для замовника. Килими, картини, вази, покривала й скатертини. Для готелів - повний комплекс: меблі, ліжка, матраци, покривала, ковдри, постільна білизна й інше.

Істотним досягненням підприємства є випуск, як лінії елітних меблів, так і практичних меблів для міських малогабаритних квартир, стабільна якість і продуманість цінової політики.

Згідно пріоритетів ринку, підприємство надає не тільки широкий модельний ряд, стабільні зважені ціни, але й високий рівень обслуговування клієнтів: доставка, складання, гарантії. Велика увага приділяється постгарантійному обслуговуванню виробів.

Головна ідея стратегічного розвитку «Дніпромеблів» - рух убік створення максимального комфорту для клієнтів: від ергономічності й екологічності виробів до оригінального дизайну й зручності трансформації моделі, високій функціональності й естетичності виробів. Компетентність консультантів у питаннях сучасних технологій виготовлення меблів, якісна презентація продукції, допомога клієнтові при виборі покупки виходячи зі знань колірних і якісних тенденцій оббивних матеріалів - от стиль роботи комерційних структур компанії.

Але не тільки різноманітний асортименти продукції - швидке обслуговування й складання в клієнта, кваліфіковані ради дизайнера враховуючі індивідуальні переваги й можливості клієнта створять гармонічний і неповторний інтер'єр у будинку покупця. Краща реклама, говорять фахівці підприємства, коли на фірму вертається вдячний клієнт, а не виріб.

На виставках і форумах компанія «Дніпромеблі» одержала належну оцінку своєї роботи. За високоякісну й конкурентоспроможну продукцію підприємству привласнений Всеукраїнський знак якості «Вища проба». Вироби, що випускаються фабрикою визнані гідними почесного звання «Кращий вітчизняний товар долі».

«Дніпромеблі» лауреат програми «Лідер XXI сторіччя».Торгово-промисловою палатою Дніпропетровська компанія відзначена «Почесним дипломом «Меркурій Придніпров'я».

На 2009 рік площа земельної ділянки складає 2,63 га, має обладнаний сучасними станками та обладнанням виробничий цех, який складається з дільниць: сушильної, машино-заготівельної, раскрою тканин, обойно-комплектовочної, експериментальної, транспортної.

С січня 2001 року КП "Дніпромеблі" очолює директор Мірошниченко Тетяна Володимирівна."Дніпромебелі" сьогодні - це постійна наявність великого асортименту продукції на будь-який смак. Від наборів м'яких меблів, традиційно включаючих диван і два крісла, кутові і салонові дивани, до соф, кушетки, канапе, різних оригінальних крісел та пуфиків.

Як показують результати маркетингових досліджень, висока репутація фабрики "Дніпромебелі" - це репутація, перевірена протягом років. Гарантія якості, міцності і довговічності меблів - це ретельна конструкторська розробка виробів з використанням сучасних механізмів трансформації і фурнітури, наповнювачів і оббивних матеріалів лише найвищої якості; закупівля комплектуючих і матеріалів у перевірених постачальників - партнерів, з якими фабрику зв'язують довгі роки роботи і довірчі відносини; обов'язковий контроль якості всіх деталей і готових виробів - аж до контрольного складання меблів.

Кожен виріб - унікальний, оскільки виробництво ліжок, диванів, кушеток не конвейєрне, а штучне. У кожен виріб майстер вкладає душу. Сучасні м'які куточки не просто надійні і зручні, а ідеально вписуються в інтер'єр житла, відповідаючи представленням гармонії і стилю найвимогливіших покупців. Серед широкого асортименту продукції, що випускається підприємством, знайдуться моделі, які сподобаються цінителям класики і прихильникам модерна. Фабрика реалізує широкий спектр моделей, розроблених власними дизайне-рами. Предмет особливої гордості "Дніпромебелі" - серія "Експрес" - класика з акцентом на ретро, виготовляється як в сучасних тканинах, так і в екошкірі з обробкою з натурального дерева.

Індивідуальний підхід до клієнта характеризується широким спектром різноманітних моделей зокрема: кутові дивани: „Коктебель", „Мілан", „Дніпро", „Вояж", "Київ", дивани-ліжка - "Фантазія", "Вікторія", "Прем'єра", "Скі-фія", "Ніка", „Танго", „Алеко"; набори м'яких меблів - "Камелія", "Прометей", "Ліра", „Лідія", "Зодіак". Для тих, хто полюбляє модерн, виробляються диванні гарнітури "Тіко" і "Соло" з диваном-ліжком оригінального дизайну, призначених для молодих покупців. Особливий попит мають матраци з ортопедичні ефектом на пружинному блоці двосторонньої м'якості, які виготовляються як за стандартними розмірами, так і під замовлення за розмірами замовника на швейцарській лінії.

В Додатку Б наведені приклади сегментації продукції КП „Дніпромеблі” за сегментами:

1. М'які меблі:

- диван нерозкладний - „Палермо”, „Тибет”, „Лас-Вегас”;

- диван-ліжко;

- диван кутовий нерозкладний;

- диван кутовий - ліжко;

- крісло для відпочинку;

- крісло- ліжко;

- софа;

- кушетка;

- пуфи;

- корпусні меблі;

- офісні меблі.

2. Меблі офісні:

- столи комп'ютерні;

- столи офісні однотумбові;

- столи офісні двотумбові;

- столи офісні кутові;

- стелажі офісні;

- шкафи офісні;

3. Меблі для спалень:

- Спальні - „Весна”, „Магнолія”, „Мілена” в комплекті;

- ліжка двоспальні - „Лючія”, „Мілена”, „Моніка”, „Сантана”, „Феліче”, „Франческа”, „Класика”, „Модерн”;

- ліжка односпальні - „Кора”, „Моніка”;

- дитячі ліжка;

- Шкафи - „Шкафи-купе”, „Шкафи для одягу -1,2 дверні”, „Шкафи для одягу „Мілена””, антресолі на шкафи;

- горки, комоди;

- прихожі - „Бриз”, „Елада”, „Гамма -2,3”;

- столи (журнальні, кухонні, столи -книжка, столи косметичні);

- тумби під телевізор.

Нещодавно на підприємстві встановлене нове німецьке устаткування для виробництва корпусних меблів. Всі матеріали, вживані у виробництві, сертифіковані. Продукція, що випускається, має висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.

Підприємство пропонує покупцю не тільки достовірну інформацію про продукцію і сертифікати якості, але і гарантію на продукцію. Письмові гарантії у вигляді паспортів якості на кожен виріб підприємство "Дніпромеблі" надають з 2002 року. Гарантійний термін експлуатації складає 18 місяців.

"Дніпромеблі" сьогодні готуються до введення менеджменту якості ISO 9001. Це буде новий крок до удосконалення системи якості на підприємстві.

Щомісячно відкриваються нові представництва підприємства "Дніпромеблі" і на сьогоднішній день їх вже більше 20 по всіх регіонах України. Продукція підприємства реалізується через широку мережу переважно в Дніпропетровській, Луганській, Донецькій, Львівській, Одеській, Полтавській областях, Києві і Криму.

На протязі 2009 року на фоні наслідків падіння споживчого попиту на продукцію підприємства та різкого зниження валових доходів від продаж та затоварювання готовою продукцією, керівництво підприємства звернулося за допомогою в російську філію Всесвітньої Церкви Сайентології, яка представляє та розповсюджує по світу нову економічну систему розвитку підприємств - адміністративну систему діанетики Хаббарда (АСХ).У лютому 2010 року керівництво підприємства КП „Дніпромеблі” подало заяву на ліквідацію згідно рішення зборів власників. Станом на 20.02.2010 року 76% пайових частин колективного підприємства зосереджено у директора підприємства КП „Дніпромеблі”, яка вирішила реорганізувати підприємство у акціонерну форму господарювання з іноземними інвестиціями (російська філія Всесвітньої Церкви Сайентології - адміністративна система діанетики Хаббарда (АСХ)) з перепрофілюванням підприємства у спеціалізований завод диванів за європейськими технологіями металокаркасів.

13.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

Повний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства складається з двох взаємопов'язаних розділів фінансового і управлінського аналізу (рис. 13.2.1).

Особливого значення в сучасних умовах господарювання набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємства за існування різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки завдяки своєчасному й об'єктивному аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства і розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Враховують фінансовий стан підприємства також банки при визначенні кредитоспроможності позичальника.

Фінансовий аналіз є основою для управління фінансами підприємства. В узагальненому вигляді він включає в себе три головні елементи:

1) оцінка фінансових потреб підприємства;

2) розподіл потоків грошових коштів залежно від конкретних планів підприємства, визначення додаткових обсягів залучення фінансових ресурсів та каналів їх одержання -- кредити, пошук внутрішніх резервів, додатковий випуск акцій, облігацій;

3) забезпечення системи фінансової звітності, яка б об'єктивно відображувала процеси та забезпечувала контроль за фінансовим станом підприємства.

Фінансовий аналіз сприяє вирішенню питання поточного руху фінансових ресурсів, їх формування й використання, поточного та довгострокового планування діяльності. Він є засобом поєднання фінансового та загального менеджменту в частині аналізу, а також фінансового забезпечення стратегії підприємства.

Без фінансового аналізу неможливі планування, прогнозування, бюджетування, ефективне розміщення фінансових ресурсів, аудит.

Отже, фінансовий аналіз має важливе значення в економічній діяльності підприємства, оскільки дає змогу:

1) вишукувати резерви поліпшення фінансового стану підприємства;

2) об'єктивно оцінювати раціональність використання усіх видів фінансових ресурсів;

3) своєчасно вживати заходів, спрямованих на підвищення платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості підприємства;

4) забезпечувати оптимальний виробничий та соціальний розвиток колективу за рахунок використання виявлених у результаті аналізу резервів;

5) забезпечити розробку плану фінансового оздоровлення підприємства.

Рис. 13.2.1 Схема аналізу господарської діяльності підприємства

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. На фінансовий стан підприємства позитивно впливають безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Нераціональне використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні виробництва й реалізації продукції, невиконання плану прибутку від операційної діяльності, збільшення відсотків за банківський кредит, зростання економічних санкцій за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Через перебої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією зменшуються надходження коштів на рахунки підприємства, у результаті чого погіршується його платоспроможність.

Існує також зворотний зв'язок, оскільки відсутність грошових коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже, і у виробничому процесі.

У практичній діяльності підприємств трапляються випадки, коли навіть добре працююче підприємство має фінансові труднощі, пов'язані з недостатньо раціональним розміщенням і використанням фінансових ресурсів. Тому фінансова діяльність має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, додержання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Фінансовий стан підприємства -- це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських чинників і характеризується системою моделей, методів, прийомів і показників, що відображують наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні стабільності його роботи.

Отже, фінансовий стан -- це одна із найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Під фінансовим станом підприємства розуміють спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективного використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю. Тобто на фінансовий стан підприємства впливає рівень збалансованості окремих структурних елементів активів і капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання. Оптимізація фінансового стану є однією з головних умов успішного його розвитку в майбутньому періоді. Водночас кризовий фінансовий стан підприємства свідчить про серйозну загрозу настання його банкрутства.

Аналіз фінансового стану підприємства показує, за якими конкретними напрямами потрібно проводити аналітичну роботу, дає можливість виявити найважливіші аспекти та найслабкіші позиції у фінансовому стані певного підприємства. Згідно з цим результати фінансового аналізу дають відповіді на запитання, які найважливіші засоби слід застосовувати для поліпшення фінансового стану конкретного підприємства в конкретний період його діяльності.

Отже, фінансовий стан -- найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства, оскільки визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює ступінь гарантованості економічних інтересів самого підприємства та його партнерів із фінансових і інших відносин.

Для проведення всебічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства використовується баланс підприємства, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітності, дані статистичної звітності, оперативні дані, бізнес-план тощо.

13.3 Економічна сутність валового та чистого прибутку підприємства

З прийняттям Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» [ ] підприємства визначають прибуток--збиток на різних стадіях його формування. Схематично загальний фінансовий результат подано на рис. 13.3.1. Виділяють валовий, операційний прибуток, прибуток від звичайної діяльності до і після оподаткування, чистий прибуток та нерозподілений прибуток.

Визначимо сутність поняття прибутку відповідно до нових стандартів розглянувши окремі статті форми № 2 «Звіт про фінансові результати».

Рис. 13.3.1 Класифікація доходів (прибутків) і витрат (збитків)

Валовий прибуток -- це економічний результат діяльності суб'єктів господарської діяльності, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і виробничою собівартістю. Під чистою виручкою розуміють різновид кінцевого результату, що визначається вирахуванням із загальної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору. Якщо виробнича собівартість перевищує операційний прибуток, чисту виручку, то це означає, що підприємство замість валового прибутку отримує валовий збиток.

Операційний прибуток -- це фінансовий результат від операційної діяльності, який визначається відніманням від валового прибутку операційних витрат, додаванням до одержаного результату інших операційних доходів. До інших операційних доходів належать доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), від операційної оренди активів, від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні), суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності.

До операційних витрат відносять адміністративні (загальногосподарські) витрати, витрати на збут, собівартість реалізованих виробничих запасів, визнані економічні санкції, втрати від операційних курсових різниць, безнадійні борги тощо.

Прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування -- це результат від фінансової діяльності, що визначається додаванням до операційного прибутку доходу від участі в капіталі, фінансових доходів у формі дивідендів, відсотків, отриманих від фінансових інвестицій, та інших доходів (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, доходу від неопераційних курсових різниць), і відніманням від отриманого результату фінансових витрат у формі відсотків та інших витрат, пов'язаних із залученням позикового капіталу, втрат (збитків) від участі в капіталі та інших витрат (собівартість фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, втрат від неопераційних курсових різниць, втрат від уцінки фінансових інвестицій і необоротних активів.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності після оподаткування -- це різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток.

Чистий прибуток (збиток) -- це алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку. Чистий прибуток повністю залишається у розпорядженні підприємства.

Для правильного визначення чистого прибутку необхідно володіти методикою розрахунку прибутку від окремих видів діяльності.

Прибуток від продажу основних засобів і нематеріальних активів визначають як різницю між продажною ціною та залишковою вартістю на момент акта купівлі-продажу.

Прибуток від надання товарного і комерційного кредитів -- це сума відсотків, отримана підприємством і зменшена на суму витрат, пов'язаних з цією операцією.

Прибуток від володіння корпоративними правами -- акціями, які придбані на ринку цінних паперів або від інших прав, що не є борговими вимогами, але дають змогу брати участь у прибутках (внески до статутних фондів інших підприємств). Їх називають дивідендами.

Прибуток у формі відсотків від володіння борговими вимогами, зокрема векселями, облігаціями, бонами та іншими платіжними документами, включаючи державні скарбничі зобов'язання визначають як різницю між одержаною сумою відсотків і сумою витрат, пов'язаних з операцією володіння борговими вимогами.

Прибуток від лізингу -- це орендна плата, отримана орендодавцем і зменшена на суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення зданих в оренду основних засобів та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.

Прибуток для оподаткування визначають відніманням від скоригованого валового доходу валових витрат підприємства та амортизаційних відрахувань, визначених відповідно до порядку, встановленого Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (за податковим обліком).

Послідовність формування фінансових результатів подано на рис 13.3.2.

Рис. 13.3. 2 Формування фінансових результатів

Кожна стаття доходів і витрат узагальнює відповідну інформацію:

стаття «Доходи від участі в капіталі» узагальнюється інформація про доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства;

стаття «Інші фінансові доходи» -- доходи, які виникають у процесі фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо;

інші доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних активів, майнових комплексів, неопераційної курсової різниці, безоплатно одержаних активів;

стаття «Надзвичайні доходи» -- доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії).

Аналогічно на витратних статтях звітності узагальнюється така інформація:

стаття «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» -- виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізованої продукції;

стаття «Адміністративні витрати» -- загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства;

стаття «Витрати на збут» -- витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам;

стаття «Інші операційні витрати» -- собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги та збитки від знецінення запасів, збитки від операційних курсових різниць;

стаття «Фінансові витрати» -- виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу;

стаття «Втрати від участі в капіталі» -- збитки від інвестицій;

стаття «Інші витрати операційної діяльності» -- собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, збитки від неопераційних курсових різниць, збитки від уцінки фінансових інвестицій;

стаття «Надзвичайні витрати» -- збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій).

Загальну структурно-логічну схему формування прибутку підприємства відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку наведено на рис. 13.3.3.

Рис. 13.3.3 Структурно-логічна схема формування прибутку підпри-ємства відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку

13.4 Інформаційні джерела аналізу прибутку підприємства

Основним завданням проведення аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємства - платоспроможним (неплатоспроможним) .

Джерелами інформації для проведення аналізу є:

- баланс підприємства за попередній рік та за звітний період, ф. 1;

- звіт про фінансові результати та їх використання за попередній рік та за

звітний період, ф. 2;

- звіт про фінансово-майновий стан, ф. 3;

- звіт з праці за попередній рік та за звітний період, ф. 1-ПВ, ф. 3-ПВ;

- звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг, ф. 5-с;

- розрахунок нормативу власних обігових коштів;

- розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості;

- звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію , ф.11 - ОФ;

- зведена таблиця основних показників, ф. 22 (річні);

- звіт про рух коштів в іноземній валюті, ф. 15-зез;

- бізнес-план;

- матеріали маркетингових досліджень;

- висновки аудиторських перевірок;

- інша інформація.

Методика складається з двох частин: аналізу фінансового стану та аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства.

а) Аналіз фінансового стану підприємства

Для характеристики фінансового стану підприємства, використання ним власних та залучених коштів застосовуються показники балансу ф. 1, звіту ф. 3.

Аналіз джерел власних коштів

1. Виявляється одна з важливих характеристик фінансового стану підприємства - його фінансова незалежність від зовнішніх джерел.

З цією метою обчислюється Коефіцієнт фінансової незалежності "автономії" (Кавт) як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу: Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення Кавт = 0,5. Чим більше значення коефіцієнту, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).

2. Для визначення фінансової стійкості вираховують коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс), який характеризує співвідношення власних та позикових коштів:

Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення Кфс повинно бути більшим 1. Якщо Кфс менше 1, то потрібно з'ясувати причини зменшення фінансової стабільності (падіння виручки, зменшення прибутку, необґрунтоване збільшення матеріальних запасів тощо).

3. Важливе значення у процесі аналізу джерел власних коштів має показник фінансового лівериджу (Фл), який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань і визначається як відношення довгострокових зобов'язань до джерел власних коштів:

Зростання значення Фл свідчить про зростання фінансового ризику, тобто можливість втрати платоспроможності. В такому разі більш детально аналізуються показники другого розділу пасиву балансу.

4. Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами розраховується коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кзк). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів (за вирахуванням статей: "Розрахунки з учасниками", "Резерви наступних витрат і платежів", "Доходи майбутніх періодів", "Реструктуризований борг") і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів. Значення Кзк повинно бути більше 0,1.

б) Аналіз структури кредиторської заборгованості

Аналізу підлягають дані III розділу пасиву балансу "Розрахунки та інші пасиви", при цьому визначається частка окремих статей розділу в загальній сумі кредиторської заборгованості, а також відхилення значень цих статей на кінець звітного періоду відносно початку року .

Особливу увагу необхідно звернути на наявність простроченої заборгованості перед бюджетом, позабюджетними фондами, по страхуванню, по оплаті праці та перед іншими кредиторами (за тепло, електроенергію, газ, воду).

При аналізі довгострокової кредиторської заборгованості звертається увага на цільове використання довгострокових кредитів банків та позикових коштів, які одержані протягом останніх трьох років .

в) Аналіз структури активів підприємства

Аналізу підлягають I, II, III розділи Активу балансу.

Активи підприємства та їх структура вивчаються як з точки зору їх участі в виробництві, так і з точки зору оцінки їх ліквідності. Безпосередньо з'ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, запасів і затрат, грошових коштів. При цьому уточнюються найбільш ліквідні активи підприємства: грошові кошти на рахунках, а також короткострокові цінні папери та найменш ліквідні активи - основні фонди, що знаходяться на балансі підприємства та інші позаоборотні активи.

Зміна структури активів підприємства в бік збільшення частки оборотних засобів може вказувати на:

- формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;

- відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, робіт, послуг підприємства, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничого циклу;

- згортання виробничої бази;

- викривлення результатів оцінки основних фондів внаслідок існуючого порядку їх бухгалтерського обліку та інше.

Для того, щоб зробити однозначні висновки про причини зміни даної пропорції в структурі активів, проводиться детальний аналіз розділів і окремих статей активу балансу.

г) Аналіз основних засобів та інших позаоборотних активів

Аналізується рух основних фондів та амортизаційних відрахувань за попередній та поточний роки (форма 11-ОФ (річна), дані аналітичного бухгалтерського обліку за звітний період). Звертається увага на основні фонди підприємства, які придбані, реалізовані, ліквідовані або здані в оренду протягом поточного року.

д) Аналіз власних оборотних засобів

Власні оборотні засоби - це робочий капітал (Рк).

Робочий капітал (Рк) - різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто, робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов'язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки здатне сплатити власні поточні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування. Для визначення величини Рк слід від суми підсумків розділів II і III активу балансу відняти підсумок розділу III пасиву:

Платоспроможність підприємства визначається передусім величиною і маневреністю його робочого капіталу. Як нестача робочого капіталу, так і його надлишок може бути негативною ознакою. Оптимальний розмір Рк залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку тощо.

Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал (Рк < ряд. 530), то це свідчить, що підприємство використовує частину довгострокових позик і кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює нецільове їх використання.

При зменшенні Рк необхідно з'ясувати, за рахунок чого це відбулося і як це вплинуло на маневреність робочого капіталу.

Маневреність робочого капіталу (Мк) характеризує частку запасів у його загальній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу:

Зростання товарних запасів, характерне в умовах інфляції, призводить до залучення довгострокових кредитів, що, в свою чергу, може вплинути, враховуючи високі кредитні ставки, на платоспроможність підприємства.

Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття (Кп). Він визначається співвідношенням усіх поточних активів (за вирахуванням витрат майбутніх періодів) до короткострокових зобов'язань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року:

Кп показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення Кп = 1. При Кп < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення Кп у межах 1 - 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.

е) Аналіз структури оборотних засобів

Оборотні засоби підприємства складаються із запасів і затрат та грошових коштів, розрахунків та інших активів . Швидкість обороту оборотних засобів підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство. Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх маси.

Важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності Кал, який характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових (поточних) зобов'язань:

Значення Кал є достатнім у межах 0,2 -:- 0,35, а менше 0,2 - це зовнішня ознака неплатоспроможності.

е) Аналіз прибутковості підприємства

Прибутковість підприємства характеризується сумою прибутку та рівнем рентабельності. Рівень рентабельності визначається як відношення прибутку від реалізації (П) до собівартості продукції (С) (робіт, послуг):

У процесі аналізу визначається, як змінюються протягом певного періоду значення прибутку від реалізації, чистого прибутку, рівня рентабельності, розглядаються фактори, що приводять до їх зміни.

Крім того, вивчається вплив на балансовий прибуток підприємства таких показників, як: виручка від реалізації, ПДВ, акцизний збір, собівартість реалізованої продукції, а також прибуток (збиток) від іншої реалізації та позареалізаційних операцій (рядки 060, 070 ф. 2).

ж) Аналіз використання прибутку

Необхідним елементом аналізу є дослідження результатів фінансової діяльності та напрямків використання прибутку.