Як вже зазначалось у першому розділі даної дипломної роботи, показниками, що характеризуються ефект ивність використання матеріально-технічної бази є показники оборотності оборотних фондів (та тривалості одного обороту) (або, інакше, показники ділової активності), а також показники ефективності використання основних фондів.

Аналіз ділової активності полягає у дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів - показників оборотності. Основні показники ділової активності ВАТ «Аврора» узагальнені у табл. 2.7 на підставі даних, наведених у Додатках 1 - 6.

Таблиця 2.7

Показники ділової активності ВАТ «Аврора» за 2006 - 2008 рр.

Коефіцієнт оборотності активів показує, скільки разів за період обертається капітал, що вкладений в активи ВАТ «Аврора», тобто, вимірює інтенсивність використання активів (як грошових, так і матеріальних) і дозволяє проаналізувати можливість вивільнення їх з господарської діяльності та визначити напрямки більш ефективного використання. Характеризує розмір виручки (прибутку) від реалізації в розрахунку на одну гривню оборотних коштів. В 2006 р. ця сума склала 0,99 грн., в 2007 р. - 1,19 грн., в 2008 р. - 1,24 грн. Тобто, оборотні активи ВАТ «Аврора» увесь час знаходяться в обороті, що підтверджує активну участь керівництва у діловому житті підприємства.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів показує суму доходу, яка от римується з кожної гривні активів. Як свідчать показники таблиці 4.2, ця сума доходу зростає: від 2,33 грн. на 01.01.2008 р. до 2,45 грн. на 01.01.2009 р. Показник дає гарну оцінку роботи керівництву ВАТ «Аврора».

Коефіцієнт оборотності запасів зростає: в 2006 р. - 2,603; в 2007 р. - 3,189; в 2008 р. - 3,279. Запасі підприємство використовує о повному обсязі.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує швидкість обороту власного капіталу, збільшення коефіцієнту свідчить про підвищення оборотності, зростання ділової активності. Зростання значення показника має свою межу. Якщо показник надто високий, це означає значне перевищення рівня реалізації послуг над власним капіталом і призводить до залучення додаткових (кредитних) коштів, що, в свою чергу, може сильно підірвати позиції ВАТ «Аврора» і надати кредиторам можливість більшою мірою брати участь у формуванні фінансової політики підприємства. Оборотність власного капіталу показує ефективність використання активів, які формуються за рахунок власного капіталу. Коефіцієнт оборотності власного капіталу безперервно зростає: на 01.01.2007 р. він становив 1,836; на 01.01. 2008 р. - 2,417; на 01.01. 2009 р. - 2,481. Але ці показники занадто високі, власних коштів замало. От чому ВАТ «Аврора» залучає кредити банку у господарську діяльність.

Коефіцієнт дебіторської заборгованості показує кількість разів обороту суми заборгованості за встановлений проміжок часу. Тобто ця сума, при умові погашення її по строку позивної давності боржниками, прийняла би активну участь у господарській діяльності ВАТ «Аврора», сприяла би збільшенню прибутку від його комерційної діяльності. Проте, як відомо, для зовнішніх користувачів інформації (банків, інвесторів, партнерів тощо) важливо знати про стан дебіторської заборгованості установи, адже зростання її завжди свідчить про фінансову нестабільність, зниження ліквідності поточних активів, про погіршення фінансового стану підприємства. Дані табл. 1.7 підтверджують зроблені висновки - коефіцієнт дебіторської заборгованості зростає: в 2006 р. - 26,164; в 2007 р. - 34,771; в 2008 р. - 45,833. Керівництву ВАТ «Аврора» треба звернути увагу на причини зростання цього показника і вжити заходів для покращення становища, яке склалося.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості характеризує збільшення або зменшення комерційного кредиту, що надається підприємству контрагентами. Вигідність кредиторської заборгованості полягає в тому, що заощаджуються кошти у випадку, коли в обігу підприємства немає коштів або треба використовувати свій власний капітал. На 01.01.2007 р. середньорічна кредиторська заборгованість мала значення 584,7 тис. грн. (651,6 тис. грн.+517,8 тис. грн./2). Впродовж 2007 р. вона скоротилася до 552,1 тис. грн. (517,8 тис. грн.+586,4 тис. грн./2), а в 2008 р. склала 508,8 тис. грн. (586,4 тис. грн.+431,2 тис. грн./2). На зростання коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості від 2,641 в 2006 р., 3,653 - в 2007 р. до 4,324 в 2008 р. вплинуло зростання обсягу реалізації продукції, а не заборгованість по кредитним позикам, тобто ВАТ «Аврора» має можливість за рахунок власних оборотних коштів розрахуватися з постачальниками.

Розрахунок тривалості обороту активів ВАТ «Аврора» представлений у табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Тривалість обороту активів ВАТ «Аврора» за 2006-2008 рр.

Таким чином, період обороту активів ВАТ «Аврора» у 2008 р. порівняно з 2007 р. скоротився на 12 днів, а порівняно з 2006 р. - на 72 дні. Тобто, протягом 362 днів в 2006 р., 302 днів в 2007 р. та 290 днів в 2008 р. оборотні активі ВАТ «Аврора» перетворюються в грошову форму. Тривалість фінансового циклу скорочується. Керівництво ВАТ «Аврора» від політиці накопичення оборотних активів перейшло до раціонального їх використання.

Це призвело до скорочення періоду обороту запасів: в 2006 р. - 138 днів; в 2007 р. - 113 днів; в 2008 р. - 110 днів.

Позитивними тенденціями в роботі ВАТ «Аврора» є скорочення терміну обороту дебіторської та кредиторської заборгованості: в 2008 р. показники дорівнюють 290 днів та 110 днів відповідно. Але збільшення дебіторської заборгованості порівняно з кредиторською може бути наслідком неплатоспроможності покупців, а це шлях до погіршення фінансового стану ВАТ «Аврора».

Далі проведемо аналіз ефективності використання такої складової матеріально-технічної бази ВАТ «Аврора» як основні фонди (табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Динамиіка ефективності використання основних фондів ВАТ «Аврора» за 2006-2008 рр.

• Як свідчать наведені у табл. 2.9 дані, на ВАТ «Аврора» ефективність використання основних фондів дуже невисока, про що свідчить значення фондовіддачі, яке становить 0,275 у 2006 році, 0,375 у 2007 році та 0,372 у 2008 році. Тобто, в 2008 році 1 гривня, що була вкладена в основні фонди ВАТ «Аврора» дала змогу отримати виручки від реалізації в розмірі 0,372 грн.
• Позитивним у ВАТ «Аврора» є те, що на підприємстві збільшується фондорентабельність, тобто зростає розмір прибутку від реалізації послуг готелю по відношенню до його основних фондів. Так, 1 гривня, що була вкладена в основні фонди ВАТ «Аврора», дала змогу отримати 0,024 грн. прибутку в 2006 році, 0,048 грн. прибутку в 2007 році та 0,056 грн. прибутку в 2008 році. Тобто, фондорентабельність на ВАТ «Аврора» збільшилась на 0,032 в 2008 році по зрівнянню з 2006 роком. Все це свідчить про зростання ефективності використання основних фондів як складової матеріально-технічної бази на ВАТ «Аврора».

Розділ 3. Напрямки підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази

Фінансування діяльності ВАТ «Аврора» та фінансове забезпечення розвитку матеріально-технічної бази готелю може проводитися такими методами:

· підприємство може взяти кошти на оновлення основних фондів під відсотки у комерційному банку;

· підприємство може використати лізинг.

На основі даних методів проведемо аналіз залучення коштів для оновлення основних фондів.

Розглянемо приклад інвестування за умови, що процентна ставка за позичками залежить від рівня заборгованості підприємства.

У табл. 3.1 наведемо варіанти інвестиування у ВАТ «Аврора». Розмір власного капіталу підприємства (стр. 3 табл. 3.1)дорівнює значенню за стр. 380 Додатку 5. Розмір прибутку до оподаткування дорівнює значенню, наведенному у стр. 170 Додатку 6. Розмір податку на прибуток за варіантом 1 дорівню значенню, наведеному у стр. 180 Додатку 6. Розмір чистого прибутку за варіантом інвестування у ВАТ «Аврора» 1 дорівнює значенню, наведеному у стр. 190 Додатку 6.

Таблиця 3.1

Варіанти інвестування у ВАТ «Аврора»

У результаті здійснення інвестицій обсягом 2400 тис. грн. ВАТ «Аврора» одержить прибуток у розмірі 240 тис. грн. Рентабельність інвестицій -- 10 %. Частину інвестицій планується фінансувати за рахунок кредиту. Процентна ставка за користування позичками зростає залежно від зростання коефіцієнта заборгованості: до критичного співвідношення 2:1 включно, ставка становить 7 % річних; вище такого співвідношення (до рівня 1:1) ставка підвищується на 3 %; вище згаданого рівня ставка зростає ще на 5 %. За даних обставин одержимо такі варіанти інвестування.

В наведених у табл. 3.1 даних можна спостерігати залежність між збільшенням коефіцієнта заборгованості, процентної ставки, оподаткуванням та зменшенням рентабельності власного капіталу. Останній показник зростає до рівня заборгованості в 25%, після чого під впливом підвищеної ставки за ризик вона починає зменшуватися.

У разі, якщо Ра < Пс, то будь-яке зростання рівня заборгованості веде до зниження рентабельності власного капіталу, тим стрімкіше, чим вища питома вага позичкового капіталу в структурі пасивів підприємства. Можна спостерігати ситуацію, за якої вартість позичкового капіталу (Вп) за рахунок економії на податкових платежах буде меншою за рентабельність активів, хоча остання буде меншою за процентну ставку за кредит: Вп < Ра < Пс. Цю обставину слід також враховувати в процесі фінансового планування [15, c. 328].

На основі аналізу наведених прикладів інвестування коштів можна виявити такі закономірності.

При використанні як джерела фінансування позичкового капіталу проявляється ефект економії на податках, у результаті чого вартість позичок зменшується.

У разі, якщо негативне значення рентабельності власного капіталу перевищує мінус 100%, наприклад становить мінус 110%, це означає, що реальна вартість активів підприємства зменшена на 110 % власного капіталу, тобто статутного, додаткового капіталу та інших складових власного капіталу не вистачило для покриття збитків. Таким чином, усіх активів підприємства не вистачає для виконання зобов'язань з погашення позичок. Подібна структура балансу є незадовільною.

Ще одним засобом оновлення основних фондів підприємства є лізинг.

Широко розповсюджений у розвинутих країнах, лізинг є досить складним і багатогранним економічним явищем, оскільки в ньому поєднуються операції купівлі й продажу, оренди, кредитування та інвестування, підприємницька і фінансова діяльність.

Для ВАТ «Аврора» лізинг можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, що надається в майновій формі і погашення якого здійснюється в розстрочку.

Закон «Про лізинг» орієнтує ВАТ «Аврора» на класичну схему здійснення лізингової угоди, за умов якої суб'єктами лізингу можуть бути:

· лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі банківська або фінансова установа, яка передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

· лізингоодержувач - ВАТ «Аврора», яке отримує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

· продавець лізингового майна - суб'єкт, який виготовляє майно (обладнання) та /або продає власне майно, що є об'єктом лізингу.

В результаті укладення договору лізингу лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу не строк, не менший від строку, за який амортизується 60% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу має включати не менш як 60% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу за договором, переходить у власність лізингоодержувача або використовується ним за залишковою вартістю. Тобто досягається через певний проміжок часу мета ВАТ «Аврора» отримати устаткування у постійне користування із набуттям права власності на нього.

У процесі використання лізингу ВАТ «Аврора» отримує наступні переваги:

· лізинг дає змогу на 100 % фінансувати придбання основних фондів на відміну від банківського кредиту, де фінансовими ресурсами забезпечується тільки 60 - 70 % їхньої вартості;

· підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж позику на його придбання; лізингове майно виступає як застава, право власності на нього належить лізингодавцю;

· лізинг дає підприємству більше можливостей для маневрування під час виплати лізингових платежів, оскільки останні здійснюються підприємством, як правило, після отримання виручки від реалізації продукції, що її вироблено на обладнанні, узятому в лізинг;

· зменшується ризик морального старіння обладнання, тому що підприємство бере його не у власність, а в оренду : відтак розширюються можливості оперативного оновлення застарілої техніки без залучення власного капіталу на його фінансування;

· лізингове майно не зараховується на баланс підприємства, що підвищує ліквідність суб'єкта господарювання та його можливість отримати банківський кредит;

· лізингові платежі включаються до складу валових витрат, що зменшує оподатковуваний прибуток підприємства - лізингоотримувача;

· зменшується ризик виробництва нової продукції, оскільки за недостатнього попиту на неї підприємство може повернути об'єкт лізингу безпосередньо лізингодавцю;

· досягається ефект фінансового стимулювання, оскільки щорічні фінансові вигоди перевищують розмір відсотків за банківський кредит.

Поряд з перевагами лізинг має певні недоліки:

· вартість лізингу для лізингоодержувача вища на суму лізингової маржі, ніж вартість звичайної позики;

· складання лізингової угоди потребує тривалого часу та складнішої організації, ніж складання угоди про звичайну банківську позику.

Дані, які необхідно відобразити лізингоодержувачу у фінансовій звітності про фінансовий лізинг, покажемо в табл. 3.2.

Існують два основних підходи до визначення плати при лізингу. Вадами одного з них є те, що при його використанні ускладнюється розрахунок амортизаційних відрахувань, отже, і орендної плати. Розмір складових платежу залежить від чинників, які важко врахувати і передбачити. Орендний відсоток і ставка комісійної винагороди не залежать від вартості обладнання і є основним об'єктом торгу, що, в основному, не відбиває інтереси лізингоодержувача. Не враховується чинник часу (коефіцієнт дисконтування), тобто очікувані платежі за лізинговою угодою [27, c. 414].

Таблиця 3.2

Відображення у фінансовій звітності орендних відносин

Другий методичний підхід засновано на використанні ренти постнумерандо. У порівнянні з раніше розглянутим методом він має істотні переваги. Розмір орендної плати як при фінансовому, так і при оперативному лізингу багато в чому визначається вартістю орендованого майна і ставкою за надані ресурси, що спрощує розрахунки, а також відбиває інтереси лізингоодержувача і лізингодавця. Враховується чинник часу.

Проте основними вадами розглянутих методичних підходів до визначення розміру лізингових платежів в умовах становлення ринку лізингових послуг є: орієнтація на інтереси тільки лізингоодержувача на шкоду інтересам інших учасників лізингової угоди; коригування лізингового платежу з урахуванням темпу інфляції; відсутність чітких рекомендацій з урахування ризиків, що виникають у процесі реалізації лізингового договору.

В діючих методиках розрахунку лізингового платежу передбачається його коригування на темпи інфляції в залежності від ставки рефінансування НБУ.

Лізинговий платіж доцільно корегувати на фактичну зміну індексу цін за кожний рік для конкретного виду обладнання, взятого в лізинг.

В лізинговій угоді вказується сума лізингового платежу, спосіб його сплати і періодичність сплати лізингових внесків. До складу лізингового платежу включають:

· амортизацію;

· плату за ресурси;

· лізингову маржу;

· ризикову премію.

Сума плати за ресурси, лізингової моржі та ризикової премії утворює лізинговий процент.

Для розрахунку суми орендних платежів використовується формула ануїтетів (щорічних платежів по конкретному займу), яка виражає взаємопов'язаний вплив на їх розмір всіх умов лізингової угоди, суми і строку контракту рівня лізингового відсотка, періодичність платежів.

Ця формула має наступний вигляд:

(3.1)

де Р - сума орендних платежів;

Л - сума контракту (вартість орендованого майна);

Лв - лізинговий відсоток;

Т - періодичність сплати орендних платежів;

П - строк контракту.

Використання цієї формули характеризує лінійний графік, який показує, що протягом всього періоду дії угоди сума кожного орендного платежу залишається незмінною.

Для визначення суми платежу (Сп) на величину вибраної клієнтом залишкової вартості, використовується формула дисконтного множника, де 3В - залишкова вартість:

(3.2)

Якщо перший орендний платіж здійснюється авансом, тобто в момент підписання орендатором протоколу про приймання обладнання, відповідно, не в кінці, а на початку відсоткового періоду, то в розрахунок суми платежу вноситься ще одна коректива за формулою:

(3.3)

Дещо інша методика розрахунку загальної суми лізингових платежів приведена Ю.А.Бабичевою. Методика обчислення лізингових платежів за кожний період показана тут у вигляді розрахункової суми амортизаційних відрахувань, плати за кредитні ресурси, комісійні виплати та розміри додаткових послуг лізингодавця.

Розрахунок величини амортизаційних відрахувань на обладнання, що використовується по лізингу і належить лізингодавцю за умовами угоди розраховується за формулою:

(3.4)

де А - амортизаційні відрахування;

С - балансова вартість;

Н - норма згідно законодавства амортизаційних відрахувань;

Т - період дії лізингової угоди.

2. Розрахунок величини плати за кредитні ресурси:

(3.5)

де Пкр - плата за користування кредитними ресурсами;

Кр - величина кредитних ресурсів, що залучаються для проведення лізингової операції;

Скр - ставка за користування кредитними ресурсами

(3.6)

де Сн - вартість обладнання на початок року;

Ск - вартість обладнання на кінець року;

Т - кількість років, на яку укладається лізингова угода.

Розрахунок величини комісійних виплат:

(3.7)

де Пком - плата за комісію;

Ском - ставка комісійних виплат.

Розрахунок величини додаткових послуг лізингодавця:

(3.8)

де Пу - плата за послуги лізингодавця;

Рком - витрати на відрядження працівників лізингодавця;

Ру - витрати на оплату послуг;

Рр - витрати на рекламу;

Рін - інші види витрат.

5. Таким чином, розрахунок загальної суми виплат лізингодавцю по лізинговій угоді є результатом складання отриманих раніше обчислень.

(3.9)

де ЛП - загальна сума лізингових платежів [38, c.162].

Головними учасниками лізингової угоди з придбання основних фондів є:

· лізингоотримувач - ВАТ «Аврора»;

· лізингодавець - «Укрексімлізинг»;

· постачальник обладнання - французька фірма «Прюлло»;

· страхувальник обладнання - страхова компанія «Аска».

Порядок взаємовідносин між всіма учасниками цієї угоди наведені на рис. 3.1.

Відповідно до схеми розрахунків, наведеної на рис. 3.1, відносини фінансового лізингу починаються з укладання договору купівлі продажу між лізинговою компанією ДП «Укрексімлізинг» та постачальником французькою фірмою «Прюлло».

Умови даної лізингової угоди. Між ВАТ «Аврора» та ДП «Укрексімлізинг» було укладено договір фінансового лізингу терміном на 4 роки з двома сплатами лізингових платежів щорічно, рівномірним відшкодуванням вартості лізингового майна при нормі амортизації 10% від залишкової вартості об'єкту лізингу.

Первісна балансова вартість лізингового майна становить 2400 тис. грн.. Викуп об'єкта лізингу здійснюється за його залишковою вартістю на момент закінчення договору лізингу.

Відповідно до умов даної угоди визначимо розмір кожної піврічної сплати лізингових платежів, загальної суми лізингових платежів та вартості викупу лізингового майна.

Для розв'язання цієї задачі побудуємо графік лізингових платежів (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Графік сплати лізингових платежів у разі періодичного рівномірного відшкодування вартості лізингового майна

Як випливає з даних таблиці 3.3, загальна сума лізингових платежів становить 3168 тис. грн., з них 1 920 тис. грн. - відшкодована вартість майна. Залишкова вартість цього майна, по якій має бути здійснений його викуп, дорівнює 480 тис. грн.

Дані наведені в таблиці 3.3 є стандартним варіантом сплати лізингових платежів, і саме за цим графіком відбувається сплата лізингових платежів ВАТ «Аврора» за оренду обладнання у ДП «Укрексімлізинг».

Процес оптимізації наведеного графіку розпочнемо з зміни розподілу суми річного відшкодування вартості лізингового майна. Нехай у першому випадку на перше півріччя припадає 2/3 річних амортизаційних відрахувань, на друге 1/3, а в другому випадку - навпаки. Вплив нерівномірного розподілу суми річного відшкодування вартості лізингового майна між окремими сплатами на розмір і загальну суму платежів відображають дані таблиці 3.4.

Порівняємо отримані дані з даними таблиці 3.3.

При відшкодуванні за перше півріччя кожного року 2/3 вартості орендованого майна загальна сума лізингових платежів у порівнянні зі стандартним варіантом зменшилася на :

3168 - 3136 = 32 тис. грн.

При відшкодуванні за перше півріччя кожного року 1/3 вартості орендованого майна, а за друге 2/3 - загальна сума лізингових платежів збільшилася на:

3200 - 3168 = 32 тис. грн.

Таблиця 3.4

Графік сплати лізингових платежів у разі нерівномірного відшкодування вартості лізингового майна

З метою підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази ВАТ «Аврора» пропонуємо інвестиційний проект придбання нового транспортного обладнання для надання послуг трансферу до готелю та до вокзалів.

Тривалість життєвого циклу проекту визначається терміном експлуатації устаткування і складає 5 років. Амортизація проводиться рівними долями протягом терміну служби устаткування. Через 5 років ринкова вартість устаткування складе 10% його первинній вартості. Витрати на ліквідацію складуть 5% від ринкової вартості устаткування через 5 років.

Для придбання устаткування потрібно буде узяти довгостроковий кредит, рівний 235 тис.грн. під прості відсотки розміром 17% строком на 5 років. Відсотки виплачуються в кінці року щорічно. Кредит береться в кінці 0-го року.

Для оцінки вірогідності ризиків запрошено трьох експертів: директор підприємства, представник Харківського обласного транспортного управління, начальник відділу готельного господарства управління по туризму Харківської області. У табл. 3.11 - 3.16 містяться первинні оцінки експертами ризиків для такого проекту.

Таблиця 3.11

Постадійна оцінка ризикових чинників підготовчої стадії

Дані, наведені в табл. 3.9, свідчать про те, що в підготовчій стадії проекту експерти не бачать великих перешкод. Так, чинник риски «Віддаленість від інженерних шляхів» оцінена в середньому в 25 балів, а «Відношення місцевих властей» - в 25 балів і «Доступність підрядчиків на місці» - в 8 балів.

Далі розглянемо оцінку чинників ризику на стадії придбання і монтажу устаткування (табл. 3.12).

Таблиця 3.12

Постадійна оцінка ризикових чинників придбання і монтажу устаткування

Серед чинників даної групи найбільш впливовими на думку експертів є «Непередбачені витрати, зокрема із-за інфляції», «Недоліки проектний-дослідницьких робіт», «Несумлінність підрядчика», а також «Невчасне постачання тих, що комплектують».

Далі розглянемо оцінку фінансово-економічних чинників функціонування (табл. 3.13).

Таблиця 3.13

Постадійна оцінка ризиків фінансово-економічних чинників функціонування

Серед чинників даної групи найбільш впливовими на думку експертів є «Недолік оборотних коштів», «Поява альтернативного продукту (конкурента)», а також «Нестійкість попиту» і « «Неплатоспроможність клієнтів». Далі розглянемо оцінку соціальних чинників функціонування (табл. 3.14).

Таблиця 3.14

Постадійна оцінка ризиків соціальних чинників функціонування

Серед чинників даної групи найбільш впливовими на думку експертів є «Недостатній рівень заробітної плати», «Кваліфікація кадрів» і «Відношення місцевих властей». Далі розглянемо оцінку технічних чинників функціонування (т. 3.15).

Табл. 3.15 Постадійна оцінка ризиків технічних чинників функціонування

Серед чинників даної групи найбільш впливовими на думку експертів є «Недостатня надійність навчального процесу», «Відсутність резерву потужності» і «Новизна технології навчального процесу».

Далі розглянемо оцінку екологічних чинників функціонування (табл. 3.16).

Таблиця 3.16. Постадійна оцінка ризиків екологічних чинників функціонування

Подобные документы

• Вдосконалення та ремонт матеріально-технічної бази підприємства та забезпечення випуску нової продукції на базі ВАТ "Бердичівська фабрика одежі"

  Загальна характеристика ВАТ "Бердичівська фабрика одежі": знайомство з видами діяльності, способи вдосконалення матеріально-технічної бази підприємства. Розгляд структурних підрозділів фабрики: планово-економічний відділ, парк технологічного обладнання.
  
  курсовая работа [273,3 K], добавлен 04.01.2014
  

• Матеріально-технічна база споживчої кооперації (за матеріалами Черкаського районного споживчого товариства)

  Розвиток інфраструктури на селі та торговельного обслуговування. Організаційно-економічна характеристика діяльності Черкаського районного товариства. Сучасний стан матеріально-технічної бази споживчої кооперації, ознайомлення з тенденціями її розвитку.
  
  курсовая работа [34,1 K], добавлен 26.10.2014
  

• Аналіз та характеристика діяльності ВАТ "Львівхім"

  Оцінка інформаційної системи підприємства. Аналіз стану та визначення основних напрямів розвитку матеріально-технічної бази ВАТ "Львівхім". Цінова та збутова політика організації. Управління соціально-психологічною та фінансово-економічною підсистемою.
  
  отчет по практике [400,3 K], добавлен 25.11.2012
  

• Аналіз економічної діяльності КП "Електроавтотранс"

  Відомості про комунальне підприємство "Електроавтотранс", характеристика його діяльності. Структура підприємства та посадові обов'язки працівників. Маршрути, що обслуговує підприємство. Характеристика матеріально-технічної бази, перспективи розвитку.
  
  отчет по практике [653,1 K], добавлен 28.08.2014
  

• Методи і прийоми роботи економіста на підприємстві в сфері організації, управління і контролю профільної діяльності Львівської філії ПАТ "Укртелеком"

  Характеристика профільної діяльності підприємства Львівської філії ПАТ "Укртелеком". Оцінка матеріально-технічної бази підприємства. Аналіз фінансово-звітних документів. Аналіз показників ділової активності підприємства. Оцінка якості продукції та робіт.
  
  отчет по практике [54,2 K], добавлен 04.09.2015
  

• Аналіз діяльності ТОВ "Шелбі Френз Біт"

  Управління організаційною підсистемою підприємства. Аналіз стану і визначення основних напрямів розвитку матеріально-технічної бази. Управління виробничо-технологічною, фінансово-економічною, соціально-психологічною підсистемою та інноваційною діяльністю.
  
  отчет по практике [52,3 K], добавлен 26.01.2016
  

• Основні напрямки удосконалення діяльності ВАТ з іноземними інвестиціями "Курганський бройлер"

  Характеристики української економіки як середовища для бізнесу. Аналіз фінансово-економічної діяльності ВАТ "Курганський бройлер". Розвиток матеріально-технічної бази підприємства. Пропозиції по керуванню витратами і зниженню собівартості продукції.
  
  дипломная работа [295,3 K], добавлен 04.04.2011
  

• Оцінка головних показників, що характеризують господарську діяльність підприємства

  Аналіз майнового стану підприємства та оцінка ефективності використання його активів. Дослідження джерел фінансування господарської діяльності підприємства. Платоспроможність та фінансова стійкість. Оцінка виробництва продукції та витрат, рентабельності.
  
  курсовая работа [196,8 K], добавлен 18.04.2015
  

• Оновлення техніко-технологічної бази виробництва

  Техніко-технологічний стан підприємства та показники його оцінки. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва. Розрахунок собівартості і ціни нового виробу. Визначення економічного ефекту. Паушальний та змішаний платіж (комбінований спосіб).
  
  курсовая работа [458,8 K], добавлен 21.04.2013
  

• Матеріально-технічне забезпечення функціонування виробничої структури промислового підприємства

  Розрахунок показників балансу матеріально-технічного постачання. Оптимізація вартісних оцінок пропозицій регіонального ринку матеріально-технічних ресурсів. Потреба і план поставки матеріальних ресурсів на основне, допоміжне та обслуговуюче виробництво.
  
  курсовая работа [755,3 K], добавлен 23.05.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам