Моніторинг соціально-трудової сфери в Україні

У рамках моніторингу поєднується статистична та соціологічна інформація, що підвищує обґрунтованість і вірогідність інформації, тому що багато даних не містяться в статистичній звітності й можуть бути отримані тільки за допомогою опитувань.

Джерелами інформації для моніторингу соціально-трудової сфери України є статистичні показники, які характеризують соціально-демографічний стан населення, зайнятість, ринок праці та безробіття, умови праці на підприємствах, доходи та рівень життя населення.

Основні джерела інформації про зайнятість та соціально-трудові відносини - вибіркові обстеження домогосподарств, переписи населення, адміністративна статистика, вибіркові обстеження та перепис підприємств, соціологічні дослідження.

При здійсненні моніторингу соціально-трудової сфери на державному і регіональному рівнях система показників, що аналізуються, характеризує: міграційні і соціально-демографічні процеси; структуру зайнятості, тенденції руху зайнятих, стан системи підготовки і перепідготовки кадрів; проблеми і тенденції розвитку безробіття, у тому числі прихованого; умови і охорону праці; доходи і рівень життя населення тощо.

На рівні підприємств, установ, організацій повинні аналізуватись показники, які характеризують ефективність використання персоналу, соціально-трудові фактори організації виробництва, оцінку ефективності управління персоналом.

Моніторинг соціально-трудової сфери в Україні повинен здійснюватись на основі програми моніторингу Міністерством праці та соціальної політики України та Державним комітетом статистики України спільно з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.

Об'єктами моніторингу соціально-трудової сфери стають спеціально відібрані підприємства, установи та організації різних форм власності і сфер економіки, регіони, а також відібрані за соціально-демографічними та професійними ознаками групи населення.

На регіональному рівні статистична інформація за затвердженими напрямками моніторингу формується територіальними органами Держкомстату України, Мінпраці та соціальної політики України та інших державних органів виконавчої влади.

Статистична інформація за макроекономічними показниками та окремими напрямками моніторингу, сформована у відповідності із затвердженою системою показників на основі проведення державних та галузевих статистичних спостережень, передається Держкомстатом України у Мінпраці та соціальної політики України згідно узгодженої з ним програми та у встановлені строки.

Статистична інформація за базовими підприємствами формується Держкомстатом України за затвердженою ним схемою показників та передається у Мінпраці та соціальної політики України у встановлені строки.

На рівні підприємства питання моніторингу соціально-трудової сфери входять до компетентності структурних підрозділів у складі служби управління персоналом.

Список використаної літератури :

1. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносин: Підручник.- К.: Знання, 2004.-535 с.- Глава 11, с. 292-313.

2. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2003 р.: Стат. збірник / Держкомстат України. -- 2004. -- 450 с.

3. Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Учебн. пособие. - К.: Кондор, 2003. - 462с.- Розділ ІV, Глава 14, с. 362-381.

4. Економічна активність населення України: Стат. збірник / Держком-стат України. -- К., 2003. -- 209 с.

5. Моніторинг соціальних процесів в Україні / За ред. І.К. Бондар, Г.В. Ярошенко, В.І. Науменко, Н.А. Соколенко. -- К.: Знання, 1999. -- 260 с.

6. Праця в Україні у 2002 році: Стат. збірник / Держкомстат України. -- К., 2003. -- 413 с.