Ааліз продуктивності праці на ЗАТ "Росава"

У сучасних умовах для впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу необхідні інвестиції на реконструкцію і технічне переозброєння діючих виробництв, підвищувати частку витрат на активну частину основних виробничих фондів.

Матеріально - технічні фактори сприяють економії живої та уречевленої праці. Сукупність матеріально-технічних факторів та їх вплив на рівень продуктивності праці можна характеризувати певними показниками.[9]

Електроозброєність праці визначається відношення кількості електроенергії, використаної у виробничому процесі за певний період, до середньо облікової чисельності робітників.

Електроозброєність праці - споживання всіх видів енергії на одного робітника за певний період.

Фондоозброєність - це показник оснащеності праці виробничими основними фондами. Визначається відношенням середньорічної балансової вартості виробничих основних фондів до середньо облікової чисельності робітників або працівників.

Фондовіддача - загальний показник використання всієї сукупності основних виробничих фондів.[23]

Визначається відношення річного обсягу випуску продукції у грошовому вираженні до середньорічної балансової вартості основних виробничих фондів.

Велике значення для підвищення продуктивності праці мають організаційно - економічні фактори, які визначаються рівнем організації виробництва, праці й управління. До таких факторів належать:

- удосконалення форм організації суспільного виробництва, його подальшої спеціалізації та концентрації, удосконалення організаційно-виробничих підрозділів і допоміжних служб на підприємстві;

- удосконалення організації праці шляхом поглиблення поділу і кооперації праці, застосування передових методів і прийомів праці; поліпшення підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; поліпшення умов праці; удосконалення матеріального стимулювання праці;

- удосконалення організації управління виробництвом шляхом удосконалення системи управління виробництвом, поліпшення оперативного управління виробничим процесом, впровадження автоматизованих систем управління виробництвом.[29]

3.2 Освіта як сигнал про продуктивність праці

Серед організаційно-економічних факторів підвищення продуктивності праці окреме місце посідають умови праці. Це сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я людини, її працездатність, результати її праці. Умови праці суттєво впливають на ставлення людини до праці, морально-психологічний клімат у колективі, його стабільність. З часом умови праці зазнають значних змін. З одного боку, це пов'язано зі скороченням частки ручної і фізичної праці та робіт, що виконуються в несприятливих умовах, з іншого -- з появою нових виробництв, технологічних процесів, речовин, матеріалів, видів енергії і т. ін. Тому одним з найважливіших завдань науки і практики є глибоке вивчення впливу нових технологій, хімічних, біологічних та інших речовин і видів енергії на організм людини і забезпечення його повної безпеки. До робітників, які зайняті на таких виробництвах, висуваються підвищені вимоги: така робота потребує від них підвищеної уваги, швидкості і точності реакції, оперативного мислення, тобто великого нервово-емоційного напруження. Крім того, на працездатність людини негативно впливають малозмістовні, монотонні операції.

Перехід до ринкових відносин вимагає збільшення засобів, спрямованих на створення безпечних технологічних процесів, машин і обладнання, ефективних форм організації праці і виробництва і на цій підставі скорочення затрат на компенсацію несприятливих умов праці. Головним при розв'язанні цих завдань має бути не стільки економічний, скільки соціальний ефект.

Концепцію сигналів ринку вперше розробив Майкл Спенс, який продемонстрував, що на деяких ринках продавці подають покупцям свого роду сигнали з приводу якості товару.

Чому ж фірмам просто не найняти робітників і спочатку визначити їхню продуктивність, а потім звільнити тих, хто працює менш продуктивно? Тому що це часто потребує великих витрат. По-перше, у багатьох країнах і у багатьох установах, важко звільнити людину, яка вже працювала понад кілька місяців (фірмі необхідно обґрунтувати причину звільнення або виплатити вихідну допомогу). По-друге, робітники багатьох спеціальностей не можуть досягти вершини своїх можливостей принаймні протягом перших місяців роботи. Можливо, треба буде навчати робітників, і для цього фірма змушена буде виділяти значні кошти. Тобто фірма може не виявити здібностей робітників протягом року. Отже, фірмам було б набагато вигідніше знати продуктивність потенційних робітників ще до найму.

Одяг, підібраний зі смаком, при влаштуванні на роботу може дати деяку інформацію, але навіть непрацелюбні люди можуть іноді як слід одягнутися, щоб отримати роботу. Таким чином, враження, яке складається на підставі зовнішнього вигляду, є лише незначним сигналом -- воно мало чим може допомогти відрізнити високоефективного робітника від малоефективного. Щоб сигнал вважався значним, потрібно, аби він міг бути поданий саме високоефективним працівником.

Наприклад, освіта є значним сигналом на ринку праці. Рівень освіти індивіда можна визначити за кількома параметрами -- за кількістю років навчання, отриманим ступенем, репутацією навчального закладу, що присвоює ступень, середнім балом.

Звичайно, освіта може прямо і непрямо покращити здібності: людина отримує інформацію, навички і загальні знання, корисні в роботі. Але навіть якщо освіта не сприяла цьому, вона, проте, залишається важливим сигналом ефективності робітника, тому що більш здібній людині простіше досягти вищого рівня освіти (здібні люди, як правило, більш інтелігентні, цілеспрямовані, енергійні і працелюбні -- характеристики, що корисні і при навчанні). Більш продуктивні люди, таким чином, швидше можуть отримати хорошу освіту, яка є сигналом для фірм про можливості робітників, і, отже, можуть розраховувати на високооплачувану роботу. І фірми цілком справедливо розглядають освіту як сигнал про продуктивність праці.[19]

Освіта може бути важливим сигналом, що надає можливість фірмам ранжувати робітників за їхньою продуктивністю. Високопродуктивні робітники бажатимуть закінчити коледж, навіть якщо це не підвищить їхню продуктивність. Високопродуктивні робітники прагнутимуть здобути освіту, оскільки вона буде сигналом їхньої продуктивності.

Освіта насправді дає корисні знання і зрештою підвищує продуктивність праці. Але вона також виконує і функцію сигналу. Наприклад, багато фірм вимагають, щоб їхні менеджери мали ступінь магістра. Перша причина полягає в тому, що магістри бізнесу вивчають економіку, фінанси та інші предмети. Але існує ще інша причина: щоб отримати ступінь магістра, необхідні інтелект, дисципліна, працездатність, а люди з такими якостями дуже продуктивні.

Висновки

Отже, продуктивність праці є важливим планово-економічним показником, що характеризує не тільки степінь використання трудових ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому. Для економіки України необхідні якісні зміни у професійній підготовці фахівців вищої кваліфікації у сфері економічних знань.

Оскільки продуктивність праці охоплює планування, організацію, керівництво, контроль і регулювання, то управління продуктивністю вимагає ефективних контактів і розуміння різних служб у створенні обсягів виробництва.

Головним ресурсом підприємства є праця людини, завдяки якій відбувається процес виробництва життєвих благ для кожної людини та для суспільства загалом. Отже, продуктивні сили - це система факторів виробництва, яка забезпечує перетворення природних ресурсів відповідно до потреб людей, створює матеріальні і духовні блага і визначає зростання продуктивності суспільної праці. Вони є провідною ланкою суспільного способу виробництва, а їх рівень -- загальним показником соціально-економічного прогресу, оскільки з їх розвитком зростають продуктивність праці, національне багатство, з'являються нові джерела енергії тощо.

Підвищення продуктивності праці означає економію сукупної праці, що витрачається на вироблення продукції, зменшення всього матеріалізованого в продукті робочого часу.

Економічне зростання без живої праці практично неможливе, але залежно від наукової та технічної озброєності праця може бути більш або менш продуктивною.

Завдяки таким чинникам як підвищення технічного рівня виробництва, удосконалення управління, організації виробництва та праці збільшення обсягів виробництва можливо зменшити витрати на виробництво.

Для уникнення циклічних криз в економіці використовують політику стабілізації. Стратегічна мета грошово-кредитної політики має бути підпорядкована загальним цілям соціально-економічної політики держави: стабілізації, а відтак, і зростанню сукупного обсягу виробництва і зайнятості та стримуванню цін. Держава покликана фінансове підтримувати місцеве самоврядування, брати участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснювати контроль за законним, доцільним, економічним, ефективним витрачанням коштів і належним їх обміном.

Для формування належного ставлення до праці необхідно створювати такі умови, щоб персонал сприймав свою працю як свідому діяльність. Система мотивації повинна розвивати почуття належності до конкретної організації. З цією метою ЗАТ «Росава», як високотехнологічна компанія, велику увага приділяє конкурентоспроможності компенсаційного пакету. Вони не обмежуються виплатою співробітникам базових окладів і премій за результатами праці, а пропонують широкий спектр соціальних послуг:

Оборот робочої сили ЗАТ «Росава» поділяють на необхідний, що відбувається з об'єктивних причин, які не залежать від адміністрації підприємства, та надмірний, який вимагає звільнення працівників за порушення трудової дисципліни, прогули, через недостатню високу кваліфікацію, у зв'язку з рішенням судових органів і інше

В ринкових умовах важливу роль для зростання продуктивності праці має максимальне використання діючих потужностей.

Наведені в таблиці 4 дані показують, що питома трудомісткість знизилась проти минулого періоду на 40,3% (100 - 59,7) за плану 12,7% (100 - 87,3). За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня трудових затрат і виконання норм. Також знизилась трудомісткість на 31,6%.

З таблиці 2 бачимо що питома вага робітників зросла проти планової на 0,3% (88,2 - 87,9), а проти минулого періоду на 1,4% (88,2 - 86,8).

Зниження коефіцієнта загального обороту та плинності кадрів пов'язаний із зниженням звільнених за власним бажанням на 18,18% проти минулого періоду.

Зростання якості продуктивності праці відбувається в результаті підвищення фонду робочого часу за рахунок скорочення внутрішніх змінних простоїв шляхом зниження кількості або ліквідації мікротравм, обумовленими несприятливими умовами праці, а також запобігання передчасному стомленню за рахунок раціоналізації умов праці, введення оптимальних режимів праці і відпочинку та інших заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу.

Бібліографічний список

1. Конституція України, від 28 червня 1996 p

2. XIV КЗпП України (статті 201--220) "Пільги для працівників, що поєднують роботу з навчанням"

3. Закон України "Про державний бюджет України".

4. Закон України “ Про оподаткування прибутку підприємств “., від 22. 05. 97 №283/97 - В Р із змінами і доповненнями .

5. Порядок складання декларації про прибуток підприємства , затверджений наказом ДПА в Україні від 21. 01. 98 №37 і зареєстрований в Мінюсті України 11.02. 98 №94

6. О.М. Аксимова. Постоянные и переменные затраты // Баланс. - 1999 - №18.

7. Амосов А. Повышение производительности общественного труда // Экономист. - 2000. - № 1. - С. 53-59.

8. Андреев Б.Ф. Системный курс экономической теории.- Л., 98г.

9. Арефьева Е., Тонкопряд В. Факторы воздействия на производительность труда // Бизнес-Информ. -- 1999. -- №7. -- С. 37-39.

10. Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В.Д. Базилевича. -- К.: Знання-Прес, 2001. -- 581 с.

11. Германов О.Е. Производительность: экономическое содержание и проблемы измерения / Рос. гос. ун-т. -- М.: Наука, 2001. -- 187 с.

12. Головина О.Д. Производительность, эффективность и продуктивность труда // Изв. Акад. труда и занятости.--1999.-- № 2. -- С. 34-41.

13. Гукасьян Г.М. Экономическая теория: ключевые вопросы. Учебное пособие.- М.: Инфра - М., 2001 год.

14. Дзюбик С.Д., Ривок О.П. Основи економічної теорії. -- К.: Основи, 1999. -- 297 с.

15. Жучков Ю. Успех фирмы зависит от ее кадров // Человек и труд. -- 1996. - № 12. - С. 77-79.

16. Зайцев И.Л. Экономика организации. -- М.:Экзамен, 2000. -- 768 с.

17. В.І. Іващенко, М.А. Болюх. Економічний аналіз господарської діяльності . Навч. Посібник.- К.: ЗАТ Нічлава, 1999р

18. Калина А.В. Економіка праці. -- К.: МАУП, 2004.

19. Калина А.В., Конева М.И., Ященко В.А. Современный экономический анализ и прогнозирование. -- К.: МАУП, 2004.

20. Калина А.В., Пашута М.Т. Прогнозування та макроекономічне планування. - К.: МАУП, 2000.

21. Кардашевский В. Чем производительнее труд, тем эффективнее экономика // Человек и труд. -- 2000. -- № 9. -- С. 63-66.

22. Кемпбел Р. Макконел, Стенлі Л. Брю - “Економікс”, К.: «ХаГар» 1998

23. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підруч. / За ред. Г.З. Климка, В.Р. Нестеренка. -- К.: Вища шк.; Знання, 2003. -- 743 с.

24. Макконнел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. -- М.: Республика, 1999. -- 785 с.

25. Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер. с нем. -- М.: Прогресс, 2001. -- 352 с.

26. Петти У. Экономические и статистические работы. -- М., 1940. -- 324с.

27. Самуельсон П. - “Економікс”, М.: “Дело” 1991

28. Семенов А., Кузнецов С. Факторы производительности труда // Экономист. - 2000. - № 4. - С. 46-55.

29. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие для вузов. - 2-е издание перераб. И дополн. - Минск, М.: Экоперспектива 98 год.