Організаційна структура управління підприємством

2. Автономія підрозділів може блокувати досягнення вигод стратегічного поєднання.

2.3 Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями

Окрім внутрішніх органів управління підприємствами та організаціями існують вищі органи загальнодержавного управління всіма суб'єктами господарювання. Формування і функціонування таких органів є об'єктивно необхідним й доцільним.Чинну систему в Україні загальнодержавного управління підприємствами, організаціями та іншими первинними ланками національної економіки можна представити так. Президент України, як глава держави, в рамках повноважень, визначених Конституцією України, керує всіма сферами діяльності суспільства, включаючи економіку. З цією метою він видає відповідні укази й повноваження, проводить ділові зустрічі та наради з посадовими особами, здійснює робочі поїздки в регіони, відвідує підприємства (організації). Певні управлінські рішення приймає також глава адміністрації Президента. Верховна Рада України бере участь в управлінні економікою, окремими її сферами і галузями опосередковано, через формування необхідної законодавчої бази.Центральну виконавчу владу держави репрезентує Кабінет Міністрів України, який практично реалізує соціально-економічну політику країни, координує та спрямовує діяльність конкретних ланок національної економіки через відповідні центральні органи виконавчої влади - міністерство, державні комітети, агентства, інші установи.Центральними органами виконавчої влади, керівники яких входять безпосередньо до складу Кабінету Міністрів та які утворюють систему державного управління суб'єктами господарювання, є конкретні міністерства, комітети та інші центральні відомства.Основними складовими елементами чинної системи загальнодержавного управління сферою економіки служать галузеві та функціональні міністерства. Будь-яке міністерство очолює міністр, який має кількох заступників.До складу органів управління міністерства входять департаменти (управління) та відділи, які керують підприємствами з певних питань у межах своєї компетенції.Важливим робочим органом міністерства є колегія, членами якої є міністр, заступники міністра, начальники основних департаментів і відділів. У складі міністерства виокремлюються необхідні функціональні департаменти: планово-економічний, технічний, маркетингу, зі зв'язків із зарубіжними країнами, фінансовий, центральна бухгалтерія тощо.Виробничо-господарську та іншу діяльність окремих підприємств чи їхні інтеграційних утворень координують функціональні й галузеві міністерства, комітети та інші органи центральної виконавчої влади. Існує відповідна схема організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади.

Передовсім назвемо Міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України: Міністерство аграрної політики України; Міністерство внутрішніх справ України; Міністерство екології та природних ресурсів України; Міністерство економіки України; Міністерство палива та енергетики України; Міністерство закордонних справ України; Міністерство культури і мистецтв України; Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Міністерство оборони України; Міністерство освіти і науки України; Міністерство охорони здоров'я; Міністерство праці та соціальної політики України; Міністерство транспорту України; Міністерство фінансів України; Міністерство юстиції України. До вищих органів державного управління підприємствами належать також державні комітети та інші центральні органи, статус яких прирівнюється до статусу Державного комітету України: Державний комітет України по водному господарству; Державний комітет України по земельних ресурсах; Державний комітет України з енергозбереження; Державний комітет лісового господарства України; Державний комітет промислової політики України; Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації; Державний комітет статистики України; Державне казначейство України. Крім того функціонують центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Такими є: Антимонопольний комітет України; Державна податкова адміністрація України; Державна митна служба України; Державний комітет України з питань регулярної політики та підприємництва; Національна комісія регулювання електроенергетики України; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України; Фонд державного майна України; Служба безпеки України.Конкретні функції, що їх виконують центральні регіони державного управління, визначено здебільшого їхньою назвою. Пояснення здійснюваних функцій потребують лише деякі центральні органи управління, зокрема:

- Міністерство економіки - визначає головні напрями економічної політики держави, спрямовує зовнішньоекономічну діяльність і торгівлю;

- Фонд державного майна - проектує й реалізує щорічні програми приватизації державних підприємств;

- Державне казначейство - розробляє й реалізує плани фінансування переважно організацій, діяльність яких здійснюється за рахунок державного бюджету.Треба знати також і ті центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів:через Міністра екології та природних ресурсів України: Державний комітет України по водному господарству, Держкомітет по земельних ресурсах;через Міністра економіки України: Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики, Держкомітет енергозбереження, Держкомітет промислової політики, Держкомітет стандартизації, метрології та сертифікації;через Міністра фінансів України: Головне контрольно ревізійне управління, Державне казначейство України.

3. Організаційна структура ВАТ «Укртелеком»

Пiсля проголошення незалежностi України в серпнi мiсяцi 1991 року мережа електрозв'язку колишнього СРСР на територiї України повнiстю перейшла пiд юрисдикцiю Мiнiстерства зв'язку України. Пiдгалузь електрозв'язку в Українi, як i в усьому колишньому СРСР, значно вiдставала вiд розвинених країн як за рiвнем технологiй, так i за рiвнем забезпечення попиту на послуги зв'язку.Магiстральнi лiнiї зв'язку були майже всi аналоговими, винятково на металевому кабелi.Телекомунiкацiйне обладнання було застарiлим та вiдставало вiд актуального стану технiки на кiлька десяткiв рокiв. За основними показниками розвитку зв'язку Україна посiдала шосте мiсце серед республiк колишнього СРСР.Зв'язок абонентiв України з зарубiжними країнами здiйснювався тiльки через комутацiйнi телефоннi та телеграфнi станцiї Москви.В 1991 роцi загальна кiлькiсть номерiв телефонiв становила 7630 тис., що складало 14,6 номера на 100 мешканцiв (на даний час кiлькiсть телефонiв на 100 мешканцiв України складає 19,8).

В 1993 роцi було розроблену Концепцiю розвитку телекомунiкацiй України, на базi якої Уряд затвердив Комплексну програму створення Єдиної нацiональної системи зв'язку України.Для бiльш ефективного управлiння галуззю зв'язку було здiйснено її реорганiзацiю. Мiнiстерство зв'язку прийняло радикальне рiшення про розподiл системи зв'язку на двi пiдгалузi -- пошту та електрозв'язок -- i створення на базi державних пiдприємств зв'язку двох об'єднань: Українського об'єднання поштового зв'язку "Укрпошта" та Українського об'єднання електрозв'язку "Укртелеком" (до 1994 року -- "Укрелектрозв'язок"), на якого було покладено функцiї та повноваження нацiонального оператора електрозв'язку в Українi.На час створення об'єднання "Укртелеком" до його складу входили лише сiм пiдприємств та органiзацiй, а саме: Українське пiдприємство мiжнародного та мiжмiського зв'язку та телебачення "Укртек", "Київський телеграф", Київська мiська радiотрансляцiйна мережа, Центр iнформацiйних технологiй, Державний Iнститут по розвiдуванню та проектуванню засобiв та споруд зв'язку "Укрзв'язокпроект", Державний Iнститут по проектуванню засобiв та споруд зв'язку "Дiпрозв'язок" та "Закарпаттелеком".Наступним визначним кроком стало приєднання у сiчнi 1995 року ще 22 обласних, Кримського республiканського i Севастопольського мiського пiдприємств електрозв'язку.Наприкiнцi 1995 року було створене i включене до складу об'єднання Українське державне пiдприємство супутникового зв'язку "Укрзв'язоксупутник".Останнiм до складу Укртелекому увiйшов "Днiпротелеком" в сiчнi 1996 року.Протягом 1994-97 рокiв Укртелеком став загальновизнаним державним оператором електрозв'язку на нацiональному та мiжнародному рiвнях.

Проте згодом накопичились проблеми, якi почали стримувати розвиток об'єднання, в складi якого функцiонувало 35 державних пiдприємств та органiзацiї зв'язку на правах юридичної особи з 738 фiлiями. Це призвело до того, що в рамках єдиної з технологiчної точки зору компанiї розвиток зв'язку в окремих регiонах вiдбувався нерiвномiрно. Гальмуючим фактором стала й недосконалiсть органiзацiйної структури Укртелекому, її неадекватнiсть умовам ринкової економiки.В зв'язку з цим було прийнято рiшення про реорганiзацiю об'єднання "Укртелеком" в єдине державне пiдприємство. На початку 1998 року Кабiнет Мiнiстрiв України затвердив Програму реструктуризацiї Укртелекому, яка передбачала проведення комплексу органiзацiйно-економiчних, фiнансових, правових та технiчних заходiв. Реструктуризацiю було заплановано здiйснити в два етапи: I етап -- реорганiзацiя об'єднання державних пiдприємств електрозв'язку "Укртелеком" у єдине державне пiдприємство (1998 рiк); II етап -- акцiонування державного пiдприємства електрозв'язку "Укртелеком" (1999-2000 рр.).У квiтнi 1998 року об'єднання "Укртелеком" було реорганiзовано в єдине пiдприємство з дворiвневою вертикальною структурою управлiння. Державнi пiдприємства електрозв'язку, якi входили до складу об'єднання, набули статусу фiлiй Українського державного пiдприємства електрозв'язку "Укртелеком".10 червня 1999 року за загальною схемою перетворення державних пiдприємств на акцiонернi товариства розпочалася корпоратизацiя Укртелекому. Цей процес було завершено 27 грудня 1999 року пiдписанням Акта оцiнки цiлiсного майнового комплексу Українського державного пiдприємства електрозв'язку "Укртелеком" та наказу Державного комiтету зв'язку та iнформатизацiї України про перетворення державного пiдприємства "Укртелеком" у вiдкрите акцiонерне товариство.5 сiчня 2000 року було зареєстровано вiдкрите акцiонерне товариство "Укртелеком". 13 липня 2000 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про особливостi приватизацiї вiдкритого акцiонерного товариства "Укртелеком", а 16 листопада 2000 року Кабiнет Мiнiстрiв України ухвалив рiшення про початок приватизацiї Укртелекому.18 сiчня 2001 року створено Комiсiю з приватизацiї ВАТ "Укртелеком".

В період з 1 жовтня 2001 року до 1 лютого 2002 року відбувся основний етап пільгового продажу акцій ВАТ "Укртелеком. На сьогоднi у складi пiдприємства функцiонують 32 фiлiї ( в т.ч.27 регiональних філій) з 373 вiдокремленими структурними пiдроздiлами.

Організаційна структура ВАТ «Укртелеком» наведено в Додатку В.

Висновок

Конституція України: Прийнята на п'ятий сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Голос України, 1996, 13 липня.

Про підприємство в Україні: Закон України від 27 березня 1991 р. // Верховна Рада України. -- К.: Парламентське видавництво, 1998.

Гальчинський А.С. та ін. Основи економічної теорії. -- К., Вища школа, 1995.

Економічна теорія. Мікроекономіка: Навчальний посібник. К., Заповіт, 1997.

Економіка підприємства. - Підручник / Під ред. С.Ф.Покропивного. - 2-е видання. - К.: КНЕУ, 2001, - 526 с

Курс экономической теории: Учебник / Под ред. Чепурина М.Н., Килелевой Е.А. -- Киров, изд-во ”Иса”, 1997.

Макконнелл Кэмбелл P., Брю Стекли Л. Экономика / Пер. с англ. -- М., Республика, 1992.

Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. -- М., 1992.

Основи економічної теорії: Навч. посібник. -- К., 2001.

Пиндайк Р., Рубинфельд Д. Микроэкономика. М., Дело, 1992.

Самуельсон П. Економіка. -- К., «Основи», 1993.

Современная экономика. Под ред. О.Ю. Мамедова. Ростов-на-Дону, Феникс, 1995.

Экономика / Под ред. А.С. Булатова. -- М., БЕК, 1999.

Экономическая теория: Учебник для ВУЗов. Под ред. В.Д. Камаева. -- М., Владос, 1999.

Андрушків Б.М., Кузьмин О.Е. «Основи менеджменту».- Львів: «світ», 1995. -296 с.

Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. - М.: Банки и биржи, «ЮНИТИ», 1995. - 480с.

Додаток А

Лінійний тип структури управління

Кер. - Керівник

Вик. - Виконувач

Додаток Б

Лінійно-функціональний тип структури управління

Д -- директор;

ФН -- функціональні начальники;

ФП -- функціональні підрозділи;

ОП - основні виробничі підрозділи

Додаток В

Організаційна структура відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»