20м

4.Енергія

-

450*14258,33=6416248,5

450 квт-год

Згідно з Додатком Б вага вигару дорівнює

, де

?_виг - частка вигару у металевій завалці.

Знайдемо обсяг рідкого металу.

Транспортно - заготівельні витрати складають 3,0% від вартості флюсів, палива і енергії, тобто:

Витрати по статті „Основна заробітна плата основних виробничих робітників” - це витрати основної заробітної плати, яка визначається з прийнятими на підприємстві системами оплати праці у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для основних робітників, які виготовляють основну продукцію.

Основну заробітну плату основних виробничих робітників розраховують виходячи з :

- чисельності основних виробничих робітників;

- ефективного фонду робочого часу одного робітника за рік;

- середньої погодинної тарифної ставки.

Чисельність основних виробничих робітників визначається на основі річного обсягу випуску литва і випуску литва у розрахунку на одного виробничого робітника (Додаток А). При цьому 20,0% розрахованої чисельності робітників відноситься до першого переділу, а останні - 80,0% - до другого переділу.

де В¹_литва - вихід литва на 1 виробничого робітника, т/рік

Чисельність робітників у 1-ому переділі:

Чисельність робітників у 2-ому переділі:

Розрахунок ефективного фонду робочого часу одного робітника на поточний рік оформимо у Табл.. 2.3.

Таблиця 2.3 - Розрахунок балансу робочого часу середньоспискового робітника ливарного цеху на 2009 рік

Для визначення середньої тарифної ставки середній розряд робітників для першого переділу складає 8,7 (погодинники). Тарифні ставки робітників наведені в „ Єдиній тарифній сітці оплати праці робітників і службовців підприємства ” (Додаток Г). Тарифна ставка першого розряду - це мінімальна заробітна плата, яка затверджена Кабінетом міністрів України на поточний період (625 грн). На тяжких роботах і роботах із шкідливими умовами праці (ливарні, термічні цехи) тарифна ставка вище, ніж в нормальних умовах на 20,0%.

, де

С^1р - тарифна ставка першого розряду, грн/год

ЗП_мін - мінімальна заробітна плата, грн.

Ф_еф - ефективний фонд часу за рік, годин

Фонд заробітної плати основних робітників 1-го переділу

Додаткова заробітна плата основних виробничих робітників призначена для виплати премії, доплат у відповідності з діючим законодавством, а також оплати чергових і додаткових тарифних відпусток. Витрати по цій статті калькуляції 1 т литва складають 67,0% від основної заробітної плати виробничих робітників.

Відрахування на соціальні заходи - це відрахування на обов'язкове державне страхування, обов'язкове соціальне страхування, загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття, тощо. Розмір цих відрахувань встановлює Уряд України і визначається у %% від суми основної і додаткової заробітної плати основних виробничих робітників. В розрахунках ці відрахування прийняти на рівні 37,5%.

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання (ВУЕО) і загальновиробничі витрати (ЗВВ) визначаються у %% від основної заробітної плати основних виробничих робітників відповідного переділу. Ставка ВУЕО складає 60,0 -70,0%, для ЗВВ -75,0-80,0%

2-й переділ

Знаходимо витрати на термообробку 1 тони, згідно з Додатком В

, де

В¹-витрати на 1 тону разом по першому переділу, грн..

Знайдемо сукупні витрати на термообробку

Згідно з додатком В знаходимо витрати на допоміжні матеріали.

Для визначення середньої тарифної ставки середній розряд робітників для другого переділу складає 8,2 (відрядники). Тарифні ставки робітників наведені в „Єдиній тарифній сітці оплати праці робітників і службовців підприємства” (Додаток Г). На тяжких роботах і роботах із шкідливими умовами праці (ливарні, термічні цехи) тарифна ставка вище, ніж в нормальних умовах на 20,0%. Крім того, для одного і того ж розряду тарифна ставка відрядника вище тарифної ставки погодинної на 10,0%.

До статті „Втрати від браку” відноситься собівартість остаточно забракованої продукції, напівфабрикатів по технологічним причинам, технологічні втрати, витрати на усунення браку, тощо. Кількість браку складає у відповідності з діючою технологією і технікою виготовлення продукції 3,0-4,0% від ваги металевої завалки.

Знайдемо ціну браку

, де

В² - разом витрат по 2 переділу, грн.

Згідно з Додатком Б визначимо вагу літників і ливарних додатків

Кінцевою продукцією другого переділу є придатне литво, тому тут визначають витрати на 1 т придатного литва.(Табл. 2.4.)

Таблиця 2.4 - Калькуляція виробничої собівартості 1 т чавунного литва

Таким чином, собівартість 1 т чавунного литва

Знайдемо собівартість 1 т готового литва

Знайдемо собівартість 1 т реалізованої продукції

Рівень прибутку можна визначити виходячи з розрахункового нормативу рентабельності, що прийняти на рівні 12,0%. Сума прибутку в ціні складає:

Податок на додану вартість є непрямим податком, що включається до складу ціни абсолютної більшості товарів і послуг промислових підприємств. Податок на додану вартість визначається в ціні товару (послуги) по чинній ставці до оподаткування обороту, що не містить у собі цього податку, або інакше, до ціни, що враховує повну собівартість 1т реалізованого придатного литва і прибуток. В даний час ставка ПДВ складає 20%.

Відпускна ціна підприємства-виробника на 1 т придатного литва визначається наступним чином:

Необхідно зіставити відпускну ціна виробника на 1 т придатного литва з ціною, що сформувалася на ринку на цю продукцію. В даний час це 1300 $. Якщо розрахункова відпускна ціна буде менше цього рівня, то доцільно в складі підприємства мати ливарний цех. Якщо ж ця розрахункова ціна виявиться вище 1300 $, то для підприємства більш вигідно купувати литво у інших підприємств. У даному випадку Ц_відп менше ціни на ринку, тому доцільно в складі підприємства мати ливарний цех.

На основі даних Додатку А по нормативу зйому придатного литва з 1 м визначається виробнича площа ливарного цеху:

,

де Q - річний випуск придатного чавунного литва, т;

a - зйом придатного литва з 1 м площі цеху при роботі в одну зміну, т;m - кількість змін роботи підприємства.

Висновки

Найважливішим результатом організації використання виробничих потужностей є прискорення темпів приросту продукції без додаткових капітальних вкладень, темпів росту фондовіддачі. Розвиток нашої економіки на сучасному етапі і в найближчій перспективі обумовлює необхідність вдосконалення організації інтенсивного використання виробничих потужностей підприємств різних галузей. Організація використання наявних виробничих потужностей є важливим фактором економічного зростання, при якому не тільки підвищується ефективність застосовуваних ресурсів, але і зростає її значення у прирості продукції, тобто коли головним джерелом збільшення випуску продукції стає економія цих ресурсів.

Визначення рівня використання виробничих потужностей обумовлює необхідність обґрунтування критерію його оцінки. Таким критерієм може бути мінімум розірвання між рівнями використання потужностей та обладнання, що складає систему машин підприємства. Отже, чим менше це розірвання, тим вище рівень організації використовування виробничих потужностей.

Проблема використання виробничих потужностей діючих підприємств охоплює багато питань та обумовлює необхідність рішення двоєдиної задачі: по-перше, мобілізації резервів підвищення пропорційності потужностей шляхом вдосконалення побудови системи машин окремих підрозділів та підприємств у цілому; по-друге, раціональне використання виробничих потужностей шляхом вдосконалення господарського механізму, системи матеріального стимулювання. Стимулювання інтенсивного використання виробничих потужностей забезпечується шляхом нормативного розподілу прибутку або доходу. Це є дієвим важелем мобілізації внутрішніх резервів збільшення випуску продукції та поліпшення всіх техніко-економічних показників діяльності підприємств.

Перелік посилань

1. Петрович И., Атаманчук Р. Производственная мощность и экономика предприятия. - М.: Экономика, 1990.

2. Грузинов В. П., Грибов В. Д. Экономика предприятия: Учеб пособие. - М.: Финансы и статистика, 1997.

3. Петрович Т.М., Захарчин Г.М., Теребух А.А. Організація підприємництва в Україні. Навчальний посібник. - Львів: Оскарт, 2000.

4. Экономика предприятия. Учебник для экономических вузов. Под ред. А. И. Руденко. - Минск, 1995.

5. Манів Є.О., Луцький І.М. Економіка підприємства. Навч. посібн. - К.: Знання, 2004.

6. Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предприятия: Учебник; 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 1998.

7. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е издание, переработанное и дополненное. - Минск: ООО «Новое знание», 1999 г

8. Гетьман О.О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.

9. Швец И. Б. Управление производственными мощностями: методология, оценки, учет/ НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк: ИЭП, 1998.

10. Скляренко В. К., Прудников В. М. Экономика предприятия: Конспект лекций. - М.: ИНФРА-М, 2001 г.

11. Швец И. Б. Социально-экономические условия и проблемы формирования и использования производственных мощностей/ НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк: ИЭП, 1999.

12. Швец И. Б. Научно-методические основы совершенствования учета обобщающих показателей использования производственной мощности в промышленности/ НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк: ИЭП, 1997.

13. Швец И. Б. Статистические методы учета и анализа сводных показателей производственной мощности на предприятиях/ НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк: ИЭП, 1999.

14. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика. Навч. посібн. - К.: Ніка-Центр, 2002.

15. Особенности отраслевых программ развития промышленности/ Кулиш Е. В., Телюк В. А.// Экономист. - 2008. - №4. - с. 82-90

16. Экономика производства: теория и практика// Экономика Украины. - 2007. - №9. - с. 63-81.

17. Васильков В.П. Організація виробництва: Навчальний посібник. - К.: КНЄУ. 2003.

18. Економіка підприємства / За ред. С. Ф. Покропивного. - Київ: Вид-во “Хвиля-Прес”, Донецьк: МП “ПОИСК”, 1995.

19. Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

20. Сергеев И. В. Экономика предприятий: Учеб. пособие для вузов. - М.: Финансы и статистика, 1997.

21. Основы развития промышленности Украины до 2017 года// Экономика Украины. - 2007. - №11. - с. 4-19.

22. Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

23. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навч. посібник. - К.: "Каравела", 2001.

24. Петрович Й. М. та інші. Економіка виробничого підприємства. - Львів: Оскарт, 1996.

25. Экономика производства: теория и практика// Экономика Украины. - 2007. - №9. - с. 63-81.

26. Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предприятия: Учебник; 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 1998.Додаток А

Класифікація ливарних цехів чорних металів машинобудівних підприємств

Додаток Б

Баланс плавки металу, в %%

Додаток В

Склад і структура завалки металевої, палива, допоміжних матеріалів, які використовують при виробництві литва

Додаток Г

Єдина тарифна сітка розрядів і тарифних коефіцієнтів для оплати

праці робітників і службовців підприємства