Малі підприємства та їх роль в системі господарювання

Процеси розвитку малих і середніх підприємств є об'єктом теоретичних та емпіричних досліджень у багатьох країнах ЄС. Науковці підходять до проблематики розвитку сектору МСП з позицій, головним чином, двох загальноприйнятих підходів -- теорії організації й ефективності масштабів виробництва та теорії корисності і раціональної поведінки індивідууму на ринку праці.

У дослідженнях першого напрямку розглядають різноманітні чинники (інституціональні, політичні, соціально-економічні, соціокультурні, технологічні), що сприяють розвитку МСП в тих чи інших країнах. З точки зору теорії корисності та раціональної поведінки індивідууму на ринку праці збільшення кількості підприємців -- засновників МСП пов'язують з такими чинниками, як психологічні особливості індивідуумів, щільність розподілу капіталу серед населення, а також з корисністю найманої праці і корисністю самозайнятості.

Вивчення як чинників, що сприяють, так і бар'єрів, що перешкоджають розвиткові МСП, є найпомітнішим напрямком досліджень у країнах ЄС. Саме за результатами таких досліджень формуються напрямки державної підтримки МСП у цих країнах.

Проблемою у виборі форм і методів впливу держави на розвиток підприємництва слід вважати те, що одні й ті самі важелі можуть забезпечувати різні результати не лише у різних країнах, айв одній країні на різних етапах її розвитку. Розв'язання цієї проблеми певною мірою перебуває у площині використання зарубіжного досвіду.

В усіх країнах ЄС створено спеціальні механізми державної підтримки МСП. Отож держава визнає вагому роль цього сектору економіки у соціально-економічному розвитку, водночас здійснюючи політику соціального маневрування на користь різних верств населення, зокрема й малих підприємців.

Європейський союз є прикладом нової моделі регіонального об'єднання країн, де регулювання економічних процесів здійснюється водночас як на національному, так і вищому -- наддержавному рівні. Політика ЄС щодо МСП не є винятком.

Головними цілями наддержавного регулювання та підтримки МСП в ЄС є зміцнення єдиного внутрішнього ринку, інтернаціоналізація підприємницької діяльності на рівні окремих її суб'єктів шляхом залучення підприємств до електронної комерції, активізація створення й використання інновацій, спрощення процедур для створення нових підприємницьких структур.

Національна політика у країнах ЄС стосовно малих та середніх підприємств має на меті створення найкращих умов для започаткування й розвитку підприємницької діяльності.

Головними напрямками державної підтримки малих та середніх підприємств у ЄС є: усунення бюрократичних перешкод на шляху їх створення та функціонування; надання їм прямої фінансової підтримки; полегшення їм доступу до джерел фінансування; зменшення податкового тягаря; підвищення їхнього інноваційного потенціалу; сприяння активному використанню ними електронної торгівлі.

На початку 1990-х років країни ЄС розпочали вживати заходів з метою усунення адміністративних бар'єрів, від яких найбільше потерпають МСП. Під адміністративними бар'єрами розуміють ті перешкоди у створенні або функціонуванні бізнесу, що пов'язані з виконанням вимог законодавства. У країнах ЄС адміністративні бар'єри здебільшого виникають у процесі реєстрації підприємств, їх ліквідації, ліцензування діяльності та сертифікації продукції.

У країнах ЄС адміністративні бар'єри щороку обходяться МСП у 3--4% від ВВП. Адміністративний тягар з розрахунку на одного робітника істотно відрізняється залежно від розміру підприємства. Інформація, отримана у країнах ЄС, свідчить про те, що щорічний адміністративний тягар з розрахунку на одного працівника для підприємства зі штатом 1--9 осіб становить у середньому 3500 євро, тоді як для підприємств зі штатом 100 осіб цей показник дорівнює 600 євро. Ті самі дані стосовно США засвідчують, що витрати і час, пов'язані з виконанням адміністративних вимог, обходяться для фірм із 1--4 працівників у 2080 дол. з розрахунку на одного працівника. Тоді як великі фірми (від 500 до 900 осіб) витрачають набагато менше -- 120 дол. з розрахунку на одного працівника.

Усі країни ЄС визнають, що процес започаткування нових підприємницьких структур має бути спрощений. Майже в кожній країні ЄС наприкінці 1990-х років було ініційовано проект з вивчення можливостей та пропозиції щодо спрощення процедур започаткування нового бізнесу. У рамках цих проектів пропонувалися заходи щодо оцінки й усунення адміністративних бар'єрів здебільшого в межах загальної політики дерегулювання:

– збір інформації і дослідження розміру та галузей присутності адміністративних бар'єрів;

– інформаційно-консультативна підтримка МСП щодо законодавчих вимог до них;

– удосконалювання і спрощення форм звітності;

– спрощення окремих процедур, скорочення частоти їхнього використання і кількості організацій, що вимагають надання інформації;

– надання пільг МСП, що найбільше потерпають від адміністративних
бар'єрів;

– удосконалення нормативно-правової бази;

– вивчення нового законодавства з метою усунення адміністративних бар'єрів. Сукупність ініціатив щодо усунення адміністративних бар'єрів у ЄС, котрі формують один із напрямків державної підтримки МСП, розробляється і впроваджується як на наддержавному, так і національному рівні.

Для подолання адміністративного тягаря на рівні ЄС розроблено та впроваджується багато заходів, зокрема: спрощене законодавство для внутрішнього ринку (Simplified Law for Internal Markets), яке з'явилося 1996 року і є ключовою ініціативою у галузі спрощення законодавства. Програма SLIМ -- добровільних принципів, і не всі країни-члени беруть участь у кожному окремому заході. Невеликі групи офіційних представників країн-членів і користувачів законодавства готують конкретні пропозиції щодо спрощення законодавства у тому або іншому конкретному секторі. Починаючи з 1996 року, подібній експертизі було піддано 14 секторів.

Програма оцінки наслідків для бізнесу існує з 1986 року і призначена для підвищення поінформованості з проблем бізнесу ще до того, як приймаються пропозиції щодо вдосконалення законодавства. З 2003 року у межах цієї ініціативи ЄС приділяє більше уваги активному використанню зовнішніх консультацій та ретельного аналізу можливих економічних наслідків законодавчих пропозицій.

Заходи прямої підтримки: створення Євро-Інфо центрів, основною метою функціонування яких є роз'яснення вимог законодавства до МСП; спрощення форм і звітних вимог; організація Європейських конференцій для щойно створених МСП з метою обговорення питань, пов'язаних з діловим оточенням початківців.

Координація політики країн-членів. У межах “Програми узгоджених дій” країни-члени отримують допомогу з питань узагальнення, обміну й поширення досвіду щодо найефективніших методів подолання адміністративних бар'єрів. В ЄС створено Спеціальну робочу групу з питань спрощення умов діяльності підприємств, що складається з представників підприємців, чиновників і експертів від науки усіх країн-членів ЄС. Головним завданням Спеціальної робочої групи є оцінка якості законодавства і формулювання рекомендацій для подальших конкретних дій. Деякі з рекомендацій містили полегшення процедур для підприємств-початківців у галузі реєстрації та отримання ліцензій, здійснення заходів з метою зменшення тиску з боку податкового, соціального середовища і спрощення статистичних вимог у перші роки існування підприємства.

На національному рівні найпопулярнішими у країнах ЄС стали такі заходи зменшення адміністративних бар'єрів на шляху розвитку МСП:

Оцінка регулювального впливу. Оцінка регулювального впливу є інструментом оцінювання впливу будь-якого запропонованого нормативного акта на функціонування бізнесу з точки зору порівняння витрат, вигод і ризику. У різних країнах ЄС створено власні контрольні переліки питань оцінки регулювального впливу. Так, розроблений у Нідерландах контрольний перелік питань оцінки регулювального впливу розбито на три частини: наслідки для бізнесу, вплив на стан навколишнього середовища, а також ступінь виконання і контроль за виконанням вимог законодавства. На практиці ступінь деталізації контрольного переліку обговорюється з представниками міністерства, що пропонує новий закон, і міжвідомчої робочої групи, що здійснює оцінку регулювального впливу. Ідентичний контрольний перелік питань для оцінки регулювального впливу на бізнес використовується й у Великобританії.

Надання прямої фінансової підтримки МСП. Однією з найпоширеніших перешкод у створенні нових МСП є брак фінансових ресурсів. Тому багато урядових програм для МСП спрямовано на надання їм фінансової допомоги. В ЄС виділяють чотири головні категорії фінансової допомоги МСП:

Мінімальна допомога, що не перевищує 50 тис. євро на од
ну статтю витрат (наприклад, інвестиції в капітальні активи, підвищення кваліфікації персоналу) упродовж трьох років. Рішення про надання мінімальної допомоги МСП ухвалює національний або регіональний уряд.

Збільшена допомога, обсяг якої може бути понад 50 тис. євро, але має не перевищувати 7,5% від загальної суми інвестиційних витрат, 3 тис. євро з роз рахунку на одне новостворене робоче місце, або 200 тис. євро. Рішення про надання такого типу фінансової допомоги має бути затверджене Комісією ЄС. Процедура прийняття рішення триває 20 діб.

Інвестиційна допомога, обсяг якої залежить від регіону, де розташовані підприємства. В економічно розвинених регіонах обсяг інвестиційної допомоги не повинен перевищувати 15% від загальної суми інвестиційних витрат для підприємств з кількістю працівників до 50 осіб та 7,5% від загальної суми інвестиційних витрат для підприємств від 50 до 250 осіб. У менш розвинених регіонах обсяг інвестиційної допомоги має не перевищувати 15% від загальної суми інвестиційних витрат для підприємств з кількістю працівників до 50 осіб та 10% від загальної суми інвестиційних витрат для підприємств від 50 до 250 осіб.

Цільова фінансова допомога на отримання консультативних послуг в обязі до 50% від вартості сукупних витрат відповідного типу. Затвердження Комісією ЄС рішення про надання цього типу допомоги МСП є обов'язковим, за винятком випадку, коли обсяг фінансування відповідає критерію мінімальної допомоги.

Деякі програми оцінки державної політики підтримки МСП у Великобританії довели, що усунення бюрократичних бар'єрів є ефективнішим засобом підвищення підприємницької активності, ніж надання прямої фінансової допомоги суб'єктам підприємницької діяльності.

Полегшення доступу до джерел фінансування. Однією із найсерйозніших проблем для МСП є залучення інвестицій. З метою збільшення можливостей використання різних джерел залучення додаткового капіталу малими та середніми підприємствами уряди країн-членів ЄС здійснюють:

– стимулювання розвитку вторинного ринку цінних паперів;

– зменшення ставок оподаткування дивідендів та інших доходів від інвестування в МСП;

– надання гарантій на отримання кредитів;

– стимулювання розвитку мереж “ангелів бізнесу”, метою функціонування яких є пошук інвесторів для невеликих компаній;

– виконання ролі венчурних капіталістів, тобто фінансування малих, дуже ризикованих підприємств з метою стимулювання процесу створення інновацій.

Зменшення податкового тягаря. Оподаткування покладає на МСП відносно більший тягар порівняно з великими підприємствами. Тому майже усі країни-члени ЄС запровадили різні варіанти полегшення податкового тягаря для МСП. Класичними прикладами сприятливих для МСП змін в оподаткуванні є спрощення пов'язаних з оподаткуванням процедур, спрощення бухгалтерської звітності, зменшення ставок за деякими податками. Досить часто уряди європейських країн використовують фіскальні інструменти з метою формування певного типу бізнес-поведінки на МСП, наприклад, заохочення інвестицій у наукові дослідження та новітні технології.

Збільшення інноваційного потенціалу малих та середніх підприємств є одним із пріоритетів політики ЄС. Поширеною є пряма підтримка розроблення інноваційних продуктів та процесів МСП через надання їм грантів і пільгових кредитів. Не лише фінансову, а й консультативну та інформаційну підтримку надають інноваційним МСП інкубатори технологій, кількість яких неухильно зростає в ЄС. У країнах ЄС розроблено, впроваджено та працює велика кількість різноманітних схем поширення нових технологій серед малих підприємств. Так, наприклад, послуги технічного консультування надаються створеними за державної підтримки центрами технологічної інформації в Данії та центрами бізнес-зв'язків у Великобританії. Інші схеми спрямовані на посилення наукових зв'язків між малими підприємствами й науково-дослідними установами (Фонд сприяння трансферту технологій у Швеції та програма підвищення інноваційного потенціалу малих і середніх підприємств у Німеччині). Не менш важливим структурним компонентом цих схем є програми, метою яких є підвищення компетенції менеджерів малих підприємств щодо розпізнання та впровадження нових технологій, що відповідають нагальним потребам цих підприємств (програма стратегії лідерства в Норвегії, схема управлінської інтеграції в ЄС).

Сприяння активному використанню електронної торгівлі. Дешевший та якісніший доступ до інформації найближчими роками може стати ключовим чинником зростання конкурентоспроможності МСП, які поступово підвищуватимуть рівень використання інформаційних технологій з метою розширення ринків та удосконалення своєї діяльності. Електронна торгівля за схемою “підприємство--споживач” надає МСП можливості для збільшення своєї присутності на національних і світовому ринках за рахунок усунення бар'єрів місця та часу. У 1999 році в країнах ЄС з'явилися перші національні програми залучення МСП до електронного світу. Ці програми були підтримані ініціативами торговельно-промислових палат, торговельних асоціацій та органами місцевого самоврядування.

Деякі програми підтримки малого та середнього бізнесу в країнах ЄС у цей час перебувають на стадії перероблення, деякі -- проходять процедуру оцінки Комісією ЄС з точки зору впливу запропонованих заходів на ефективність діяльності підприємств та добробут суспільства в цілому. Оцінка подібних програм в Європейському союзі є обов'язковою, оскільки сприяє підвищенню ефективності заходів підтримки МСП.

В ЄС проводиться активне регулювання діяльності МСП та діє практика широкого сприяння їхньому розвитку з боку урядових структур з використанням форм і методів, що враховують потреби Європейської економічної інтеграції. Головною тенденцією є активніше використання нефінансових методів підтримки (вони визнані ефективнішими, ніж надання прямої фінансової допомоги), основна увага приділяється усуненню адміністративних бар'єрів на шляху створення та функціонування МСП. Усі програми, що застосовуються в ЄС для підтримки МСП, розробляються за участю підприємців та науковців і підлягають обов'язковій процедурі оцінки.

ВИСНОВКИ

Формування ринку в Україні співпало з глобальними структурними реформами, що здійснюються на основі перетворення як матеріально-речової, так і соціально-економічної структури суспільного виробництва. Органічним об'єктом цих реформ є малі підприємства, які на відміну від великих, характеризуються особливими умовами функціонування.

Як зазначається у проекті Послання Президента України до Верховної Ради України “Україна: поступ у XXI століття”, “слабким місцем у розвитку реформ виявився недостатній розвиток малого та середнього бізнесу. Його частка у створенні валового внутрішнього продукту лишається надзвичайно низькою”.

Оптимальне функціонування ринку, що охоплює практично всі сфери і систему суспільного виробництва держави, досягається при збалансованому розвитку всіх його структурних ланок не тільки по вертикалі і горизонталі, а й з погляду найбільш раціонального поєднання організаційно-виробничих структур, що відрізняються за розмірами виробництва. Однією з умов вирішення цього завдання і є підвищення ефективності малого підприємництва.

Малі підприємства в умовах нашої держави також можуть забезпечити значне підвищення ефективності господарства, насамперед за рахунок кращого використання капітальних і поточних витрат. Стосовно капітальних витрат потрібно виділити такі фактори, як висока швидкість обороту капітальних вкладень на основі скорочення строків будівництва, введення і освоєння виробничих потужностей, низькі витрати на спорудження інфраструктурних об'єктів.

Малі підприємства впливають на просторову структуру ринку і розвиток ринкових відносин передусім за рахунок приросту кількості суб'єктів ринку. Саме малі підприємства, особливо в разі успішного проведення земельної реформи, можуть стати основою динамічних ринкових структур у всіх без винятку галузях, забезпечать переведення ресурсів у найбільш ефективні сфери і тим самим об'єднають процеси структурної політики і формування ринку.

Динамічність, здатність швидко змінювати номенклатуру продукції, що виготовляється, перетворюють малі підприємства на основу структурної гнучкості народного господарства.

Сьогодні провідну роль у створенні ефективного недержавного сектора відіграє малий бізнес. Саме малі і середні підприємства, різні комерційні структури, що належать до сфери малого бізнесу, беруть на себе ризик і працюють згідно з новими вимогами, що ставляться до ефективності. Створення широкої мережі малих підприємств у всіх галузях господарства сприятиме демонополізації та розвитку конкуренції. Але такий бажаний розвиток сектора малого бізнесу наштовхується на безліч перешкод.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України.

2. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 № 436-IV, поточна редакцiя вiд 04.10.2006 // zakon.rada.gov.ua.

3. Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” вiд 15.05.2003 № 755-IV, поточна редакцiя вiд 19.10.2006 // zakon.rada.gov.ua.

4. "Про підприємства в Україні": Закон України від 27 березня 1991 р. № 887-ХІІ.

5. Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва: Указ Президента України №779/2005 від 12.05.2005 р. // rada. kiev. ua.

6. Биковець В. М. Громадські об'єднання підприємців в системі підтримки і розвитку підприємництва в Україні /Теоретичні та прикладні питання економіки. Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. 3б. наук, праць.- 2003.- №2. - С. 155-161.

7. Бобров С. А. Сучасний стан і перспективи розвитку кредитування малого бізнесу // Фінанси України.- 2004.- №1. - С 104-173.

8. Василенко Н. Ф. Особливості становлення соціально-орієнтованого ринку праці // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 11. - С. 164-173.

9. Галь В. Розвиток малого та середнього бізнесу в Україні // Вісник НБУ- 2003.- №1. -С. 13-17.

10. Денега С. З. Дотримання прав робітників малих підприємств в сучасних умовах господарювання / Науч. тр. Донецкого гос. технич. ун-та. Ссрия: Экономическая. - Донецк, 2001. -С. 162-469.

11. Захарін А. В. Удосконалення механізму податкового регулювання сталого економічного розвитку // Фінанси України.- 2005.- №2. - С. 92-100.

12. Кириленко О. П., Квасовський О. Р. Модернізація механізму справляння податку на прибуток малих підприємств//Фінанси України.- 2004.- №4. - С. 52-62.

13. Кожевіна Н. Про роботу профспілок з підтримки і розвитку малого підприємництва // Посередник.- 2001.- №15. - С. 26-27.

14. Кудінов А. С. Стан та перспективи розвитку мікрокредитування в Україні// Актуальні проблеми економіки.- 2004.- №7. - С. 37-42.

15. Ляшенко В. И., Хахулин В. В. Экономико-правовое обеспечение развития субьектов малого предпринимательства. Зарубежный опит и перспективи его использования в Украине. - Донецк: Юго-Восток, 2001.

16. Мазур О. Є. Оцінка сучасного стану малого підприємництва в Україні // Актуальні проблеми економіки.- 2003.- № 12. - С. 86-90.

17. Мале підприємництво в Україні. Збірник науково-правових актів / Під ред. О. В. Кужель, А. К. Книха, В. В. Костицького. - К., 1999.

18. Матвієнко П. Національному розвитку - власні сили. - К.: Наукова думка, 2004.

19. Микитенко Д. В. Податкове стимулювання малого та середнього бізнесу// Фінанси України.- 2005.- №3. - С. 48-56.

20. Основні економічні показники діяльності малих підприємств за 2004 рік. Головне управління статистики в Луганський області: Статистичний збірник/ За ред. С. Г. Пілієва. - Луганськ, 2005.

21. Роговець А. М. Спрощення системи оподаткування малого та середнього бізнесу // Фінанси України.- 2005.- №4. - С. 24-31.