Правове становище господарських об’єднань

контрольний орган - ревізійна комісія.

В результаті такого ділення структура управління об'єднання стає багатоступінчастою, загальна політика визначається на вищому рівні (загальними зборами, правлінням), виконавчі функції здійснюює дирекція через відділи і служби цільового призначення, структура яких переорієнтована в залежності від поточного моменту. Координація діяльності може реалізовуватись через президентів і віце-президентів.

Інші права, що не входять до виключної компетенції, уповноважені органи можуть делегувати іншому органу, що передбачений статутом об'єднання і представляє інтереси учасників об'єднання.

Виключна компетенція загальних зборів господарського товариства - це:

внесення змін і доповнень в установчі документи об'єднання або їх затвердження у випадку повного обновлення;

прийняття нових учасників і виключення з об'єднання;

розгляд фінансових питань, обумовлених в установчих документах;

створення, обрання і відклик складу виконавчих і контрольних органів;

прийняття рішень про припинення діяльності об'єднання;

організаційні питання, зазначені в статуті.

Крім того, в компетенцію загальних зборів може входити прийняття рішень з інших принципово важливих питань з управління діяльністю об'єднання і його учасників:

затвердження стратегії та програми діяльності об'єднання:

затвердження балансу і бюджету об'єднання;

визначення розміру членських внесків;

створення і змінення розмірів спеціальних та інших фондів об'єднання, а також розмірів внесків, скидок та надбавок по внесках дя окремих учасників об'єднання;

створення банку об'єднання, аудиторських, фінансових, страхових компаній і їх підпорядкування безпосередньо загальним зборам або правлінню;

створення нових підприємств, в тому числі дочірніх, їх реорганізація і ліквідіція, затвердження статутів та положень;

затвердження правил, процедур і других внутрішніх документів по визначенню організаційної структури об'єднання;

визначення умов оплати праці посадових осіб об'єднання.

Наприклад, в компетенцію загальних зборів акціонерного товариства можуть включатися такі питання: придбання об'єднанням акцій, що випускає об'єднання або його учасники; створення чіткого правового режиму з питань страхування; затвердження договорів, укладених на суму, визначену установчими документами і др.

На розгляд вищогооргану об'єднання з ініціативи виконавчих органів можуть вноситися інші питання, що входять в компетенцію останніх.

Для ефективності управління об'єднанням велике значення має раціональне вирішення процедурних аспектів діяльності його органів. В установчих документах, як правило, визначається періодичність скликання загальних зборів, порядок скликання чергових та позачергових загальних зборів, кворум, порядок прийняття рішення по результатам голосування і др.

Так, в статуті виробничо-кооперативної асоціації “Експро” (м.Донецьк) закріплене положення про те, що чергові загальні збори членів асоціації скликаються не рідше одного разу на рік; члени асоціації письмово повідомяються про скликання загальних зборів не менше ніж за один місяць, позачергові збори скликаються радою, дирекцією або ревізійною комісією або з вимоги не менше 1/4 всіх членів асоціації для рішення термінових питань, що виникають в процесі діяльності асоціації і виходять за межі компетенції ради і дирекції; дата позачергових загальних зборів призначається з урахуванням часу, необхідного для їх підготовки. Загальні збори правомочні вирішувати винесені на їх розгляд питання, якщо на них присутні е менше 2/3 членів асоціації. Рішення загальних зборів приймається простою більшістю голосів, а з питань внесення змін і доповнень до статуту, а також припинення діяльності асоціації потрібно не менше 3/4 голосів представлених членів.

На чолі вищого органу об'єднання стоїть голова загальних зборів (президент), головною функцією якого є визначення стратегії об'єднання, яка потім затверджується зборами учасників.

Для постійного керівництва діяльністю об'єднання, а також для нагляду і контролю за роботою його виконавчої дирекції (в період між загальними зборами) в об'єднанні може бути створений спеціальний представницький орган - правління. Воно обирається загальними зборами з числа представників учасників об'єднання. До складу правління можуть входити також так названі зовнішні члени: крупні спеціалісти, вчені, представники інвестиційних компаній, громадських організацій, зацікавлених фірм. Наявність зовнішніх членів робить правління більш незалежним і об'єктивним, що сприяє налогодженню і закріпленню зв'язків об'єднання з іншими фірмами , організаціямиі установами, допомагає краще враховувати вплив зовнішніх факторів кон'юнктури, позиції урядових установ, громадськості та ін.

Правління обирається, як правило, кількістю 11-15 чоловік на визначений термін (до 5 років). Члени правління виконують свої функції в об'єднанні без звільнення від основної роботи. До складу правління за посадою входять президент об'єднання, віце-президент, голова та заступники голови правління, генеральний (виконавчий) директор.

Члени правління можуть бути відкликані в порядку, обумовленому статутом (наприклад, з пропозиції не менше 1/3 членів асоціації). У випадку вибуття члена правління до закінчення терміну його повноважень правління обирає нового члена на термін повноважень правління, що залишився, з наступним затвердженням загальними зборами об'єднання.

Правління скликається головою правління, президентом об'єднаня або дирекцією за необхідністю.

До компетенції правління, передбаченої установчими документами об'єднання, відносяться:

розробка і керівництво реалізацією стратегії і програм діяльності об'єднання, що прийняті його загальними зборами;

затвердження структури і кошторису на утримання штатного апарату дирекції;

розгляд питань про прийом до складу об'єднання нових членів і укладення з ними договорів;

встановлення загального порядку використання фондів, а також інших матеріальних і грошових засобів об'єднання;

прийняття рішень про створення, а також реорганізації створених об'єднанням підприємств, організацій і установ (їх філіалів);

прийняття рішеннь про фінансову допомогу членам об'єднання;

створення при необхідності робочих груп із представників учасників об'єднання для опрацювання окремих питань, пов'язаних з діяльністю об'єднання;

заслуховування звітів про діяльність дирекції;

прийняття актів (розпоряджень), регулюючих діяльність всередені об'єднання, з наступним затвердженням загальними зборами;

попередній розгляд питань, які виносяться на загальні збори;

рішення інших питань, які виносяться на обговорення правління з ініціативи дирекції.

Рішення правління визнаються правомочними, якщо в процесі їх прийняття були дотримані процедурні вимоги, що передбачені установчими документами (кворум не менше 2/3 членів правління, прийняття рішення простою більшістю голосів, голос голови правління є вирішанльним і т.і.).

Голова правління (або у випадку його відсутності - його заступник) веде засідання правління. Рішення правління заноситься в протокол що підприсується головою правління. Підготовку, облік і зберіганя протоколів здійснює дирекція. Копії протоколів розсилаються членам правління і членам об'єднання.

Не всі об'єднання створюють такий орган, як правління. Наприклад, органами концерну “Ост” (м.Донецьк) є рада, генеральна дирекція і ревізійна комісія. Склад і компетенція ради характеризують її як вищий орган концерну - загальні збори. Рада скликається один раз на рік. Відсутність правління в цьому випадку пояснюється невиликою кількістю членів об'єднання і їх географічною близькістю (концерн об'єднує 4-х учасників, всі вони розташовані на території м.Донецьк).

Виконавчим і розпорядним органом об'єднання є дирекція (виконавча дирекція, генеральна дирекція). Вона здійснює щоденну на професійній основі діяльність з керівництва поточною роботою об'єднання, реалізації програм, затверджених загальними зборами, виконанню рішень правління.

Персональний склад дирекції затверджує вищий орган -- загальні збори, правління або президент об'єднання залежно від того, як це питання вирішено в статуті. В своїй діяльності дирекція підзвітна і підконтрольна загальним зборам і правлінню.

В компетенцію дирекції, як правило, включаються:

публікація для загального зведенняданих про склад органів об'єднання;

затвердження штатів апарату об'єднання, його філіалів, представництв, дочірніх підприємств і др.;

встановлення порядку діловодства і контролю в апараті об'єднання, його філіалах і представництвах;

визначення порядку і розмірів оплати праці фахівців позаштатного складу.

Дирекцією може бути розглянене будь-яке питання, що стосується діяльності об'єднання (якщо згідно установчим документвам рішення цього питання не входить в компетенцію іншого органу). Рішення дирекції впроваджується в життя наказами і розпорядженнями директора і його заступників згідно розподвленню обов'язків між ними.

Директор об'єднання забезпечує проведння розробленої комерційної і фінансової політики об'єднання, керує роботою дирекції на основі принципів одноголосності і единовластя (у разі незгоди з рішенням члени дирекції мають право повідомити про свою особисту думку загальним зборам або правлінню), використовуючи право:

вирішувати питання, пов'язані з укладанням об'єднанням контрактів, угод і договорів;

без довіреності діяти від імені об'єднання;

представляти об'єднання перед місцевими і центральними органами влади і управління, у стосунках з юридичними і фізичними особами, в тому числі за кордоном;

розпоряджатися майном об'єднання;

укладати угоди та здійснювати інші юридичні акти, видавати доручення, відкривати в банках розрахункові та інші рахунки об'єднання;

видавати накази, розпорядження, інструкції та інші акти;

приймати на роботу і звільнювати з роботи співробітників апарату об'єднання, а також його філіалів, представництв, встановлювати їм посадові оклади, застосовувати міри заохочуванняробітників об'єднання і накладати стягення на них;

розподіляти обов'язки між своїми заступниками та іншими робітниками об'єднання, визначати їх повноваження;

приймати рішення про пред'явлення від імені об'єднання претензій та позовів до юридичних осіб і громадян.

Частину повноважень директор делегує своїм заступникам. Останні в рамках своєї компетенції виконують обов'язки з керівництва діяльністю об'єднання на доручених ділянках робіт.

Оперативна діяльність об'днання, включаючи організаційну, валютно-фінансову, договірно-правову, маркетингову, адміністартивну, забезпечується апаратом об'єднання, що складається з кваліфікованих фахівців, а принаявності передумов для спеціалізації управління - спеціальних відділів (центральних служб).

Керівники основних структурних підрозділів штатного апарату об'єднання входять до складу дирекції.

5. ВІДМІННІСТЬ ОБ'ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ ВІД ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ

Набирає сили процес добровільного об'єднання діяльності підприємств для вирішення виробничих і соціальних завдань, В цьому проявляється потреба в безпосередній взаємодії з іншими підприємствами і колективному використанні науково-технічного, виробничого, фінансового, інформаційного потенціалу кожного з них. Одночасно поширилось об'єднання зусиль і майна підприємців для проведення спільної діяльності в формі організації господарських товариств. Схожість об'єднань підприємств і господарських товарисгв, яка може виявитися при першому ознайомленні з їх правовим статусом, містить небезпеку різночитань при застосуванні правових форм і виникнення суперечливих правових ситуацій. Практика свідчить, що нерідко під одним і тим же родовим поняттям діють різні в економічному і правовому розумінні формування.

Так, господарська організація "Вуглесорб" засновувалась як господарська асоціація. В той же час за своїм правовим статусом була кваліфікована як товариство з обмеженою відповідальністю. Головною метою "Вуглесорбу" стала спільна діяльність 12 підприємств по виробництву і впровадженню сорбентів медичного, технічного та сільськогосподарського призначення, устаткування з їх застосуванням, діагностичного і лікувального обладнання, надання різноманітних послуг комерційного посередницького та іншого характеру. В коло діяльності асоціації не ввійшла координація основної господарської діяльності підприємств-учасників.

З прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України під 31 грудня 1992 р. № 24-92 "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" виникла правова ситуація, яка потребувала вирішення питання про віднесення "Вуглесорбу" до сфери його дії. В результаті асоціація припинила свою діяльність.

В цьому зв'язку здається актуальним висвітлити відмінність господарських об'єднань як об'єднань підприємств від господарських товариств як об'єднань підприємців.

Найперша з них полягає в суб'єктному складі, адже засновниками і учасниками господарського товариства можуть бути не тільки господарські організації, а й громадяни. До того ж товариство на відміну від об'єднань підприємств може складатися лише з одного учасника. Товариство з обмеженою відповідальністю, що складається з одного учасника, легалізоване в багатьох країнах ЄЕС, в тому числі і після прийняття Радою Європейських Спілок в 1989 р. відповідної Дванадцятої директиви по праву компанії.

Основна господарська діяльність учасників товариства незалежна від його функціонування.

Об'єднання ж підприємств є цілісною системою, в якій засновники доручають сформованому ними центру виконання постійної координації їх господарської діяльності у вирішенні складних виробничо-технічних, фінансово-господарських, соціально-економічних проблем, що виходять за межі окремих підприємств. Для цього підприємства делегують об'єднанню частину своїх повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з них, доручають виконання певних функцій, що не характерно для господарського товариства.

Відмінною рисою об'єднання є можливість покладення його функцій на одного з учасників об'єднання (згідно з договором або рішенням Уряду про створення об'єднання). Майно та результати фінансово-господарської діяльності таких об'єднань обліковуються на балансі того підприємства, на базі якого об'єднання виконує свої функції. Господарської ж товариство завжди має спеціальний апарат. Певна відмінність передбачена в законодавстві за складом потрібних установчих документів різних видів господарських товариств, хоча явної необхідності в цьому і не вбачається. Так, акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, а повне і командитне -- установчого договору. Причини такої градації не зрозумілі. Різний підхід був би,' наприклад, виправданим; якби повні та командитні товариства не визнавались юридичними особами, як не визнаються такими повні та прості командитні товариства нормами німецького, голландського та італійського права, а також партнерство в англійському праві.

Практика складається так, що господарські товариства і господарські об'єднання в переважній більшості за власною ініціативою чи на вимогу органів, які виконують реєстрацію, затверджують свій статут, навіть якщо в законодавстві цього не вимагається. Мабуть, це пояснюється тим, що за раніше діючим законодавством всі юридичні особи мали свій статут (положення). Так чи інакше зміст статуту і установчого договору практично збігаються, що вносить певний дискомфорт до процесу створення господарської організації, виявляючи недоцільність такого підходу. Необгрунтованою виглядає, також відмова в діючому законодавстві від необхідності укладати установчий договір при створенні консорціуму, концерну: сторони домовляються про добровільне об'єднання і їх спільне рішення повинно бути закріплене у відповідному документі -- багатосторонній угоді.

Установчі документи господарського товариства містять виключну інформацію про умови договірної угоди його учасників. В той час при створенні об'єднань можливе укладення окремих угод між об'єднаннями і його членами, які доповнювали б чи конкретизували права та обов'язки сторін.

На відміну від товариства, створюваного шляхом укладення договору, об'єднання може формуватися також за рішенням Уряду. Йдеться про управління державним сектором економіки.

В цьому плані відмінне також правове становище державних підприємств щодо права створювати об'єднання підприємств і господарські товариства: державні підприємства мають рівне з підприємствами інших форм власності право членства в об'єднанні, але позбавлені права засновувати товариства.

Принципово відрізняються цілі створення цих двох видів організацій. Господарське товариство створюється з конкретною метою одержання законного прибутку і розподілу його між учасниками шляхом виконання поставлених завдань, що входять до його спеціальної правоздатності. Ці завдання за своїм характером є локальними і не збігаються з поняттям основної господарської діяльності. Об'єднання ж утворюється для постійної координації основної господарської діяльності його учасників. З викладеного випливає різниця між господарським товариством і об'єднанням підприємств як комерційною і некомерційною організацією. Товариство, діяльність якого спрямована на одержання прибутку, є комерційною організацією. Об'єднання має бути визнане некомерційною організацією, оскільки його господарська діяльність або взагалі не пов'язана з одержанням прибутку, або прибуток від діяльності одержують безпосередньо підприємства, або він служить лише реалізації завдань, передбачених установчими документами.

Треба зазначити, що завдання і напрями діяльності об'єднань підприємств і господарських товариств частково можуть збігатися. Як статутом товариства, так і статутом об'єднання може бути передбачена організація спільних виробництв на основі об'єднання учасниками своїх фінансових і матеріальних ресурсів для виробництва продукції і реалізації її третім особам. Однак правовий режим спільних виробництв, і в першу чергу, механізм розподілу одержаного прибутку, абсолютно різний. Розподіл прибутку відбувається відповідно до цілей створення товариства (об'єднання). Прибуток останнього використовується, як правило, на утворення фондів об'єднання -- резервного фонду розвитку виробництва, соціального розвитку тощо -- для наступного використання в досягненні поставленої мети.

Відмінною рисою товариства є право його учасників на одержання дивідендів пропорційно до своєї частки в майні товариства. Прибуток, що залишився, використовується за іншими напрямами, які визначаються господарським товариством у відповідності з установчими документами.

Відмінний також правовий режим майна господарського товариства і об'єднання підприємств, яке формується з внесків їх учасників. Він базується на праві спільної власності сторін договору, але для товариства це -- спільна часткова, а для об'єднання -- спільна сумісна власність. Створене учасниками договору господарське товариство (об'єднання підприємств) як самостійний суб'єкт права володіє, користується і розпоряджається наданим йому майном на засаді повного господарського відання. Майно товариства розподілено на частки, належні його учасникам. Останні мають право за згодою решти його членів поступитися своєю часткою (частиною) іншим учасникам товариства чи третім особам. Винятком з правила може бути передбачене установчими документами право акціонера без узгодження з іншими акціонерами розпоряджатися своїми акціями (продати, подарувати, передати у спадщину), повідомивши про це органи управління акціонерним товариством. Це пояснюється відмінністю правового статусу паю і акції. Остання визнається цінним папером і знаходиться у вільному обігу, за винятком випадків, передбачених законодавством або установчими документами щодо іменних цінних паперів. Членство в товаристві, яке не є акціонерним, може засвідчуватися пайовим свідоцтвом, як в Швейцарії, але воно не є цінним папером.

У об'єднанні підприємств частка його учасників визначається лише в разі виходу з об'єднання або його ліквідації. Об'єктом спільної сумісної власності в даному разі є спільні фінансові й інші фонди, які акумулюють майно, передане об'єднанню як вступні, додаткові, цільові внески, а також прибуток, одержаний від їх використання. Частка в прибутку визначається відповідно до участі кожного з власників своєю працею і майном.

Вихід із господарського товариства здійснюється за згодою всіх його учасників, які несуть повну відповідальність за зобов'язаннями товариства. Об'єднання підприємств користуються принципом безперешкодного виходу з нього: потрібно лише завчасно повідомити об'єднання про свій вихід.

Відрізняються принципи участі в управлінні об'єднанням і товариством.

Члени господарського товариства беруть участь в управлінні справами товариства відповідно до своєї пайки: за принципом "одна акція -- один голос" тощо.

Члени об'єднань підприємств беруть участь в їх управлінні на засадах рівності: "Члени асоціації мають рівні права та обов'язки" (наприклад, ст. 4.1. Статуту асоціації українських банків - додаток 1).

Різниця є також у вирішенні питання про відповідальність. Учасники об'єднання не несуть відповідальності за його зобов'язаннями (наприклад, ст. 7.2. Статуту асоціації українських банків - додаток 1). . Інакше вирішується питання в товаристві з додатковою відповідальністю, повному та командитному товаристві. У товаристві з додатковою відповідальністю учасники відповідають за боргами своїми внесками в статутному фонді, а при недостатності цих сум -- додатково до внеску кожного з них належним їм майном в однаковому для всіх учасників розмірі. Граничний розмір відповідальності передбачається в установчих документах. Учасники повного товариства і деякі з учасників командитного несуть за його зобов'язаннями солідарну відповідальність всім своїм майном.

Певна різниця властива і праву вступу до складу іншого об'єднання (товариства). Для учасників товариства, як і більшості видів об'єднань, цс право не обмежене. Однак воно недоречне при створенні концерну.

Нагадаємо про можливість поєднання правових характеристик акціонерного товариства і об'єднання підприємств в одному організаційному формуванні, що обумовлено економічною та соціальною роллю акціонування у всіх ланках економіки.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Наведена класифікація об'єднань підприємств не є вичерпною, оскільки законом передбачено, що підприємства можуть об'єднуватись і в інші структури, які не передбачені чинним законодавством України. В даному випадку було б корисно перейняти досвід високорозвинених країн, законодавство і практика яких уже досить давно і вельми успішно вирішує більшість питань, пов'язаних з організацією і функціонуванням підприємств та їх об єднань.

Хочеться звернути увагу вітчизняних підприємців на виключну важливість юридично грамотного оформлення установчих документів при створенні нових господарських об'єднань, адже від того, наскільки точно в них буде виражена воля сторін, залежить стабільність і подальший розвиток як підприємств-членів об'єднання, так і об'єднання в цілому. Вдосконалення правового регулювання діяльності господарських об'єднань пов'язане і з врегулюванням діяльності всіх суб'єктів підприємницької діяльності, адже такі об'єднання складаються з окремих підприємств і господарських товариств. На цю проблему також слід звернути увагу законодавцям, особливо в тій частині, що стосується діяльності банків, об'єднань і трастових компаній. Можна навести багато прикладів, коли недосконалістю нашого законодавства користуються недобросовісні бізнесмени. Проте вказані проблеми існують не лише в Україні.

Отже, зважуючи на важливість чіткого юридичного врегулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, вважаю за необхідне, з врахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду, створити такі закони, які з одного боку сприяли б вільному розвиткові економічних відносин, а з іншого -- були б перешкодою для недобросовісних бізнесменів та інших любителів легкої наживи.

Однак аналіз нормативно-правової бази України показує, що створене на протязі останніх років законодавство, яке регламентує підприємницьку діяльність, направлено на врегулювання питань функціонування окремого підприємства як основної ланки економіки. Разом з тим, недостатньо уваги придіялється регламентації діяльності об'єднань підприємств. Так, ст.3 Закону України “Про підприємства в Україна” закріплює тільки право підприємств об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, а механізм регулювання їх функціонування відсутній. В зв'язку з цим доцільно в законодавчому порядку визначити норми, які регулюють такі питання:

1. Умови створення об'єднань підприємств.

2. Правовий статус і порядок створення окремих підрозділів.

3. Порядок формування і використання майна, його правовий режим.

4. Загальні принципи управління об'єднанням.

5. Принципи розподілення фінансових результатів діяльності.

6. Правові і економічні аспекти здійснення господарської діяльності.

7. Права і обов'язки учасників об'єднання.

Порядок обліку і надання звітності групи підприємств, які входять до складу об'єднання та інше.

Потрібно переглянути обмеження при створенні холдінгових компаній. Відомо, що холдінгові компанії є стійкими ринковими утвореннями і володіють більшою інвестиційною можливістю. В зв'язку з цим доцільно створювати такі компанії в сфері переробки сільськогосподарської продукції, тому що підприємства цієї галузі потребують значних інвестицій.

Крім того, в законодавстві про холдінгові компанії потрібно деталізувати права і обов'язки власників і органів управління, зокрема необхідно виділити такі аспекти:

як підпорядковується власнику директор підприємства, а також ступінь відповідальності за невиконання накладених на нього обов'язків;

в яких випадках настає право контролю над дочірніми підприємствами і чим воно обумовлено;

необхідність і правомірність вчинення головним підприємством внутрішнього аудиту в дочірніх підприємствах та інші питання.

Досвід інших країн показує, що подібні питання закріплені в спеціальних законодавчих актах. В Україні ці положення доцільно закріпити в спеціальному законодавчому акті, який буде регулювати діяльність об'єднань.

ДОДАТОК 1

Статут Асоціації українських банків

Загальні положення.

Асоціація українських банків (АУБ) (далі - Асоціація) діє на основі Закону України (872-12) "Про банки і банківську діяльність", інших законодавчих актів України та цього Статуту. Вона є правонаступницею Асоціації комерційних та кооперативних банків УРСР.

Асоціація створена для сприяння розвитку банківської системи України, представництва інтересів своїх членів у органах державної влади та управління, захисту прав банків, забезпечення зв'язків з громадськістю.

Асоціація є недержавна, незалежна, добровільна, некомерційна організація, що об'єднує українські банки та банківські об'єднання (далі - банки).

Членство в Асоціації не накладає на її членів ніяких обмежень щодо комерційної, громадської та будь-якої іншої діяльності, що не заборонена законом.

Асоціація є юридична особа, має свій баланс, печатку, штамп, символіку, відкриває рахунки в банку. Асоціація володіє відокремленим майном на праві власності, може від свого імені набувати прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судових органах.

Асоціація має право:

- входити до складу міжбанківських об'єднань країн Європи і світу;

- відкривати закордонні представництва, співробітничати з банківськими об'єднаннями інших країн.

Юридична адреса Асоціації: 253167, м.Київ, вул.М.Раскової, 15.

Основні принципи діяльності та завдання асоціації.

Асоціація діє на основі таких принципів:

- законності;

- компромісного вирішення питань з урахуванням інтересів усіх членів Асоціації;

- довіри та взаємодопомог у відносинах між членами Асоціації;

- добровільної участі членів Асоціації в проектах і програмах, що здійснюються за рішеннями Ради Асоціації;

- обов'язкового виконання рішень, що приймаються З'їздом Асоціації;

- самостійності та незалежності від державних структур.

Основними завданнями Асоціації є:

- захист прав та інтересів банків - членів Асоціації, забезпечення правових гарантій їхньої діяльності;

- сприяння створенню правової бази банківської діяльності;

- сприяння підвищенню кваліфікації і професіоналізму керівників, спеціалістів банків;

- ознайомлення громадськості з діяльністю банків та їх роллю в економічному житті України;

- сприяння реалізації положень антимонопольного законодавства у сфері банківської діяльності;

- утвердження взаємної довіри, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між банками та клієнтами, забезпечення дотримання Кодексу честі українського банкіра;

- доведення до банків через Інформаційний бюлетень Асоціації законодавчих та нормативних актів органів державної влади і управління, Національного банку України (далі - НБУ), Вищого арбітражного суду України з питань, що стосуються сфери банківської діяльності;

- нерозголошення членами Ради Асоціації (далі - Рада) та працівниками виконавчого органу всього, що являє собою банківську та комерційну таємницю, навіть після завершення їхньої діяльності в Асоціації.

Для досягнення зазначених завдань Асоціація:

- домагається прийняття її зауважень і пропозицій комісіями Верховної Ради України, урядом під час розгляду проектів законодавчих і нормативних актів, які стосуються банківської діяльності;

- підтримує і розвиває ділові контакти з Верховною Радою, Адміністрацією Президента, Кабінетом Міністрів України;

- співробітничає з НБУ щодо вироблення основних напрямів грошово-кредитної політики, вдосконалення контролю за діяльністю банків, податкової політики тощо;

- створює спільно з відповідними навчальними закладами школи, центри і курси підготовки та перепідготовки кадрів;

- співробітничає з засобами масової інформації, проводить прес-конференції, видає інформаційний бюлетень та інші матеріали;

- надає консультації та допомогу членам АУБ у всіх справах, що стосуються діяльності українських банків, сприяє роботі Третейського суду Асоціації;

- самостійно і разом з НБУ організовує симпозіуми, семінари, обмін досвідом роботи, сприяє встановленню ділових контактів;

- вивчає і поширює досвід, дає рекомендації щодо ефективного здійснення банківських операцій та стандартизації банківських процедур, а також надає допомогу банкам в організації їхньої роботи;

- надає допомогу в подоланні обставин, що тимчасово погіршують стан ліквідності банків;

- координує діяльність банків у сфері спільних інтересів членів Асоціації;

- залучає представників банків до участі в заходах, що проводяться органами державної влади та управління з метою розвитку економіки та банківської справи.

Членство в Асоціації.

Членами Асоціації можуть бути банки, а також регіональні об'єднання банків, які створені відповідно до чинного законодавства України, визнають Статут Асоціації, сплачують вступні і членські внески і статутною метою яких є захист інтересів банків.

Членами Асоціації можуть бути зареєстровані в Україні у встановленому порядку банки і банківські установи інших країн, які визнають Статут Асоціації і виявили бажання увійти до неї на однакових з українськими банками умовах. Крім заяви, вони подають до Асоціації основні відомості і показники діяльності банку або банківської установи. Порядок сплати ними членських внесків визначається З'їздом Асоціації.

Членами Асоціації з правом дорадчого голосу можуть бути підприємства та організації, які працюють за договором з Асоціацією (або нею утворені) в інтересах банків - членів АУБ. Ці підприємства сплачують внески в порядку, затвердженому Радою.

Банки, підприємства та організації, що входять до Асоціації, зберігають повну господарську та фінансову самостійність.

Члени Асоціації реалізують свої права та законні інтереси, а також виконують свої обов'язки перед Асоціацією безпосередньо через керівника банку або уповноваженого ним представника.

Прийняття в члени Асоціації здійснюється на підставі заяви, укладеної за зразком, затвердженим Радою, і письмового визнання Статуту Асоціації.

Рішення про прийняття в члени Асоціації приймається Радою з наступним затвердженням його З'їздом Асоціації.

Відмова у прийнятті в члени Асоціації не вимагає обгрунтування.

Член Асоціації, який порушує законодавство України або Статут Асоціації, допускає некоректні дії, що негативно впливають на престиж членів Асоціації, порушує Кодекс честі українського банкіра, може бути виключений із Асоціації.

Виключення здійснюється відповідно до рішення Ради Асоціації з наступним затвердженням його З'їздом Асоціації.

Права та обов'язки членів Асоціації.

Члени Асоціації мають право:

- обирати керівні органи Асоціації та бути обраними до них;

- подавати пропозиції до порядку денного З'їзду Асоціації не пізніше ніж за два тижні до початку його роботи;

- брати участь у роботі над документами, що визначають головні напрями діяльності Асоціації, подавати до Ради Асоціації пропозиції, спрямовані на захист інтересів і вдосконалення діяльності Асоціації та банків;

- користуватися інтелектуальними розробками та матеріально-технічними засобами, а також послугами, консультаціями та рекомендаціями, які надаються виконавчим органам Асоціації;

- одержувати фінансову підтримку або гарантії у разі виникнення надзвичайних обставин за умови прийняття відповідного рішення Радою Асоціації;

- одержувати підтримку Асоціації під час розгляду спірних питань в органах державної влади та управління, а також в НБУ;

- входити до складу регіональних об'єднань банків або обласних відділень Асоціації, добровільно виходити з Асоціації, попередивши про це не пізніше ніж за два місяці;

- звертатися з позовом до суду у разі порушення АУБ комерційної таємниці.

Члени Асоціації мають рівні права та обов'язки.

Члени Асоціації зобов'язані:

- дотримуватися Статуту та виконувати рішення, що приймаються З'їздом;

- брати участь у реалізації цілей і завдань Асоціації;

- підвищувати ефективність роботи та престиж банків, їхню репутацію у клієнтів;

- розвивати співробітництво між банками на основі доброзичливості, взаємної поваги і підтримки, безумовного виконання взаємних зобов'язань;

- вчасно сплачувати членські внески та інші платежі;

- своєчасно і оперативно надавати Асоціації на її запит дані, що не становлять комерційної таємниці, а також самостійно повідомляти про реорганізацію банку, заміну його назви, адреси чи керівників, службових телефонів керівників банку та інше.

Управління Асоціацією та її виконавчим органом.

Управління Асоціацією здійснюють:

- З'їзд Асоціації;

- Рада Асоціації;

- Президент Асоціації.

Вищим органом Асоціації є З'їзд.

З'їзд скликається не рідше одного разу на рік і не пізніше 1 липня поточного року.

Позачерговий З'їзд скликається на вимогу не менше 1/3 членів Асоціації або 2/3 членів Ради.

З'їзд вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше 2/3 представників членів Асоціації.

Рішення З'їзду приймаються кваліфікованою більшістю голосів 3/4 присутніх на З'їзді представників членів АУБ з таких питань:

- прийняття Статуту Асоціації та внесення до нього змін і доповнень;

- прийняття рішення про припинення діяльності Асоціації;

- фінансування спільних проектів.

Рішення З'їзду Асоціації з усіх інших питань приймаються простою більшістю голосів присутніх на З'їзді представників членів АУБ.

До компетенції З'їзду Асоціації належить:

- прийняття Статуту Асоціації та внесення до нього змін і доповнень;

- розгляд і затвердження звітів Ради, Президента та Ревізійної комісії Асоціації;

- затвердження рішень Ради про прийняття до Асоціації та виключення з неї її членів;

- затвердження основних напрямів діяльності Асоціації та розгляд питань, запропонованих її членами;

- встановлення розміру та терміну сплати вступних і членських внесків;

- обрання строком на три роки, але не більше двох разів підряд, Голови Ради та Президента Асоціації;

- визначення кількісного складу і обрання строком на три роки членів Ради та Ревізійної комісії з оновленням її персонального складу не менше ніж на 30 відсотків;

- делегування певної частини належних йому повноважень Раді або Президентові Асоціації.

У період між З'їздами управління Асоціацією здійснює Рада Асоціації.

Рада Асоціації:

- скликає З'їзд Асоціації, визначає порядок денний З'їзду, час і місце його проведення;

- вносить на розгляд З'їзду проект основних напрямів діяльності Асоціації на поточний рік;

- здійснює контроль за реалізацією рішень З'їзду і затверджених ним основних напрямів діяльності Асоціації;

- приймає рішення про прийняття до Асоціації та виключення з неї членів на підставах і в порядку, передбаченому п.3.3 і п.3.4 Статуту;

- затверджує кошторис на утримання Асоціації та її виконавчого органу;

- встановлює розміри посадового окладу Президента та Віце-президента Асоціації;

- затверджує Положення про преміювання працівників виконавчого органу Асоціації та виплату їм винагороди за підсумками роботи за рік;

- за пропозицією Президента Асоціації затверджує Віце-президента Асоціації, визначає поточні завдання, здійснює контроль за їх виконанням;

- сприяє роботі Третейського суду Асоціації;

- визначає порядок сплати членських внесків для членів Асоціації, прийнятих до її складу з правом дорадчого голосу, затверджує зразок заяви на вступ до АУБ.

Голова Ради Асоціації:

- представляє Асоціацію в органах державної влади та управління, громадських і міжнародних організаціях;

- є повноважним представником національних банківських кіл і Асоціації у відносинах із зарубіжними банками, їхніми об'єднаннями, іншими зарубіжними організаціями;

- головує на з'їздах та засіданнях Ради Асоціації;

- здійснює поточний контроль за реалізацією виконавчим органом рішень з'їздів та Ради Асоціації;

- вносить пропозиції щодо кандидатур на посаду Президента і членів Ради Асоціації;

Президент Асоціації:

- очолює виконавчий орган Асоціації;

- організовує виконання рішень з'їздів та Ради Асоціації;

- представляє виконавчий орган Асоціації в органах державної влади і управління, громадських і міжнародних організаціях, у відносинах із зарубіжними партнерами;

- сповіщає членів Асоціації про час і місце проведення З'їзду та його порядок денний не пізніше ніж за 30 днів до його скликання;

- розпоряджається грошовими коштами та майном Асоціації;

- утворює необхідні підрозділи виконавчого органу і призначає їх керівників;

- у межах затвердженого кошторису фонду оплати праці визначає структуру, штатну чисельність, посадові оклади працівників виконавчого органу Асоціації;

- приймає рішення про прийняття, звільнення з роботи та преміювання працівників виконавчого органу Асоціації;

- подає Раді для затвердження кандидатур на посаду Віце-президента;

- укладає від імені Асоціації договори та дає від свого імені доручення на одержання матеріальних цінностей;

- відкриває розрахункові та інші рахунки в банках, підписує першим підписом грошово-розрахункові документи;

- забезпечує зв'язки із зарубіжними об'єднаннями банків та іншими організаціями;

- вносить пропозиції щодо кандидатур Голови та суддів Третейського суду АУБ.

Президент Асоціації може делегувати свої права Віце-президенту та іншим працівникам виконавчого органу Асоціації.

Ревізійна комісія.

Ревізійна комісія обирається З'їздом і підзвітна виключно йому. З'їзд визначає кількісний склад Ревізійної комісії та порядок її діяльності.

Голова Ревізійної комісії обирається зі складу Ревізійної комісії її членами.

Комісія здійснює контроль за дотриманням Радою та Президентом Асоціації вимог Статуту, виконанням рішень З'їзду, за фінансовою та господарською діяльністю Асоціації.

Ревізійна комісія складає висновки за річними звітами та балансами і подає їх З'їздові на затвердження.

Фінанси та майно.

Кошти Асоціації утворюються за рахунок:

- внесків членів Асоціації;

- прибутку від здійснення господарської діяльності підприємств, створених Асоціацією;

- плати за проведення Асоціацією платних заходів, досліджень, розробок;

- надходження від інших організацій;

- інших надходжень, отриманих на підставах, не заборонених законодавством.

Члени Асоціації не несуть відповідальності щодо її зобов'язань, Асоціація не несе відповідальності щодо зобов'язань її членів.

Припинення діяльності Асоціації.

Діяльність Асоціації припиняється шляхом ліквідації або реорганізації за рішенням З'їзду Асоціації та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Ліквідація Асоціації здійснюється ліквідаційною комісією, призначеною З'їздом Асоціації. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління Асоціацією.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно Асоціації, складає ліквідаційний баланс і подає його З'їздові.

Наявні в Асоціації грошові кошти після розрахунків із бюджетом, оплати праці працівників Асоціації, а також все майно, що залишається після ліквідації, розподіляються ліквідаційною комісією між членами Асоціації пропорційно до їхніх внесків.

Майно, передане Асоціації в користування, повертається його власникам у натуральній формі.

Ліквідація вважається завершеною, а Асоціація такою, що припинила свою діяльність, з моменту виключення її з Державного реєстру.

ЛІТЕРАТУРА

Конституція України

Цивільний Кодекс України

Закон України “Про підприємства в Україні”

Закон України “Про власність”

Закон України “Про підприємництво”

Закон України “Про господарські товариства”

Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності”

Закон України “Про промислово-фінансові групи в Україні”

Закон України “Про антимонопольний комітет”

Указ Президента України “Про створення Національної акціонерної холдінгової компанії “Укрнафтогаз”

Постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.94 р. №765 “Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків”

Положення про холдінгові компанії, що створюються в процесі корпортизації та приватизації, затвердженим Указом Президента України від 11.05.94 за № 224/94

Положення про порядок одержаня згоди Антимонопольного комітету Укарїни на створення холдінгових компаній в процесі корпоратизації та приватизації

Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України від 13.02.98 р. № 01-8/55 “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств”

Березюк О. “Господарські об'єднання: стан законодавства та перспективи розвитку”. Право України.- 1998- № 3

Вінник О. “Характерні риси господарських організацій”. Предпринимательство, хозяйство и право.- 1998- № 6

Грудницкая С. “Порядок формирования объединений предприятий: структура и компетенция органов объединения” . Предпринемательство, хозяйство и право.- 1996- № 9

Грудницька С. “Відмінність об'єднань підпрємств від господарських товариств”. Право України.- 1994- № 9

Дикань В. “Про створення фінансово-промислових груп в Україні” . Економіка України.-1995- № 11

Комаров В. “На межгосударственном уровне определен порядок создания и регулирования деятельности транснациональных корпораций”.Риск.1998№ 4

Кожевников В., Гончарова І. “Корпорация по-украински”. Финансовая консультация.- 1998- № 27

Мамубов В.К., Чувпило О.О. “Господарське право зарубіжних країн”

Никологородский Д. “Крупные интегрированные структуры в промышленности”. ЭКО.- 1997- № 11

Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право (курс лекцій), 1996 р.

Терещенко М. “Франчайзинг як партнерський бізнес” . Економіка, фінанси, право.- 1998- № 10

Уманцив Г., Уманцив Ю., Лысенко О. “Некоторые экономико-правовые аспекты функционирования объединения предприятий в Украине”. Предпринимательство, хозяйство и право.-1997-№ 5

Хомяк С. “Вы решили ликвидировать общество - как это сделать?” Баланс.- 1998- № 31

Чубарь А. “Организационно-правовые формы деятельности транснациональных компаний”. Бизнес.-1998 - №18

ШакунВ.І., Мельник П.В. Правові аспекти підприємницької діяльності. Київ. Джерела.- 1997 р.

Шовкун І. “Законодавчі аспекти створення холдінгових компаній”. Закон і бізнес.- 1994

Шемшученко Ю.С. Юридический справочник предпринимателя