Малі підприємства і їх роль у ринкових умовах господарювання

Оскільки всі підприємства діють згідно з статутом, суб'єкти управління відповідно до чинного законодавства визначаються в статутних і засновницьких документах підприємств.

Об'єкти управління - це ланки організаційного впливу менеджменту, що безпосередньо виробляють продукцію, виконують роботи і надають послуги. Вони становлять трудовий колектив підприємства і його підрозділів.

Світова практика засвідчує, що менеджмент підприємства визначається кількома рівнями управління об'єктами:

- вищий рівень - top management, невелике коло менеджерів керівної ланки (президенти і віце-президенти фірм, директори, їхні заступники та ін.), що забезпечують стратегію фірми;

- середній рівень - middle management, керівники підрозділів, філіалів, відділів, цехів, що забезпечують менеджмент виконання планів, програм стратегії фірми;

- нижній рівень - lower management, менеджери, які забезпечують безпосередньо організацію виробничого процесу, управління виробниками (трудовим колективом).

Взаємодія суб'єктів і об'єктів управління утворює ринковий простір функціонування менеджменту підприємства, створення умов для зміцнення його позицій на ринку, досягнення мети тощо.

Практичний менеджмент передбачає необхідність реалізації на рівні підприємства таких основних функцій управління: стратегічного фірмового планування (бізнес-план) та його реалізації; формування організаційної структури управління; комплектування штатів; управління працівниками через мотивацію праці та її контроль (передбачуваність результатів, превентивний (попередній) контроль тощо); управління маркетингом; координації та кооперування виробництва тощо.

Менеджмент як управлінська діяльність має справу з складними соціально-економічними системами і процесами, що зумовлює необхідність прийняття управлінських рішень відповідно до умов і обставин розвитку життєвого циклу підприємства.

Рішення в менеджменті означає вибір з багатьох (як мінімум, з двох) альтернатив стратегії й тактики діяльності підприємства (виробництва).

Рішення обумовлює ефективний, оптимальний режим функціонування підприємства і залежить від особистості менеджерів, їхньої теоретичної підготовки, практичного досвіду, тощо.

7. Особливості розвитку малого підприємства в Україні

Про значення малого підприємництва свідчать інтегровані показники, що характеризують стан сектору малого підприємництва у розвинутих країнах та підкреслюють фундаментальну роль малого підприємництва в соціально-економічному та політичному житті 8кожної країни. Показниками вагомої ролі малого підприємництва як інтегруючого структурного елемента системи сучасної ринкової економіки є передусім дані про його кількісні параметри.

Кількість діючих малих підприємств в Україні за останні сім років збільшилась у 10 разів (з 19 598 1991 р. до 197 127 у 1999 p.). Про місце і значення малого та середнього підприємництва свідчать показники його ролі в ринковій економіці, зокрема частка МСП у загальній кількості зайнятих та його частка у ВВП. Так, частка МСП у загальній кількості зайнятих становить у США і Франції -- 54 %. в Італії -- 73. в Японії -- 78 %.

В Україні станом на 1 січня 2000 р. середньооблікова кількість працівників, зайнятих на малих підприємствах, становила 1678 тис. чоловік, тобто 9,0 % зайнятого населення. Більше половини ВВП у розвинутих країнах припадає на сектор малого та середнього підприємництва. Частка малих підприємств у валовому внутрішньому продукті України у 5 разів менша, ніж у розвинутих країнах і становить лише близько 11%.

Мале підприємництво мас економіко-виробничі та соціально-економічні переваги, а саме: гнучкість, динамізм, пристосування до мінливостей технології, здатність оперативно створювати та впроваджувати нову техніку та технологію, забезпечення соціальної стабільності, насичення ринку праці новими робочими місцями, відкритість доступу та легкість входження до цього сектору економіки. Крім того, мале підприємництво має і значні соціально-психологічні переваги, в основі яких лежить специфічна мотивація до праці, яка передбачає подолання елементів відчуження і залучення елементів економічного та неекономічного заохочення.

Малому підприємництву притаманні соціальні джерела активізації колективної праці, чого немає на великих фірмах. Властивий невеликим підприємствам дух ініціативи, підприємливості та динамізму виражається в особливих людських стосунках та специфічному соціально-психологічному кліматі. У невеликих трудових колективах, пов'язаних єдиним прагненням до самостійності та виживання, відроджується почуття господаря, скорочуються до мінімуму елементи бюрократизму. Незначний чисельний склад малих підприємств дає змогу зблизити інтереси керівництва та підлеглих; між співробітниками тут, як правило, відсутня боротьба за престиж, яка поглинає значну частину творчої енергії працюючих у великих корпораціях. На малих фірмах відносини у трудовому колективі характеризуються простотою, відсутністю відчуженості, що породжує особливу атмосферу сумісної праці, яка допомагає швидкому вирішенню трудових конфліктів між адміністрацією і робітниками.

Вирішення існуючих проблем розвитку малого підприємництва в Україні, створення відповідного середовища потребують докорінної перебудови державної політики щодо сприяння цьому сектору економіки. Зокрема, йдеться про створення відповідної правової бази розвитку малого підприємництва, фінансово-кредитну та матеріально-технічну підтримку, науково-методичне, інформаційно-консультативне та кадрове забезпечення малого підприємництва.

Висновок

Підприємство повинно мати наявність юридичної особи, самостійного балансу, розрахункового та іншого рахунків у закладах банків, печатки з власною назвою, наявність товарного знаку, відсутність у своєму складі інших юридичних осіб. Налагоджувати ефективне функціонування підприємства у ринковій економіці, уникати кризи та банкрутства можна лише при наявності чіткої досконалої форми організації господарювання, яка передбачає: всебічне знання свого конкретного ринку, споживача, конкретних цін на свою продукцію чи послуги. Проведення підприємницької діяльності на власний ризик по виробництву продукції, реалізації товарів, виконання робіт, послуг з метою задоволення потреб споживачів та одержання прибутку.

Як економічне явище підприємство характеризується певною сукупністю продуктивних сил і виробничих відносин. По-перше, воно має певну кількість засобів виробництва і виробників, що дає можливість виконувати закінчений цикл операцій і здійснювати випуск продукції. Підприємство також характеризується певною організацією виробничого процесу, спрямованого на досягнення економічної ефективності. По-друге, підприємство - це певна підсистема виробничих відносин.

Підприємство самостійно здійснює індивідуальне відтворення, тобто організовує виробництво, для чого наймає робочу силу, купує сировину і матеріали, напівфабрикати в інших підприємств, платить за це готівкою або бере у кредит, користуючись безготівковим оборотом, свої товари продає чи тимчасово складає.

Формування ринкової структури економіки України призвело до появи різноманітних форм сучасних підприємств, які функціонують у розвинених країнах, їх можна класифікувати за різними критеріями, найпоширенішими з яких є форма власності, розмір, сфера діяльності.

Отже, можна підкреслити, що за умов ринкової економіки підприємство діє не як мікрочастка єдиного народногосподарського комплексу країни, а як первинна ланка економіки країни.

Література

1. Базилевич В.Д.Економічна теорія: політекономія. Підручник. -2003.- 581с.

2. Башнянин Г.І., Лазур Б.Ю. Політична економія: Підручник для вузів. -К., 2002.- 526с.

3. Гальчинський А.С. Основи економічних знань: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 2002. - 544с.

4. Мочерний С.В., Устенко О.А., Фомішин С.В. Політична економія: Навчальний посбник. - Херсон: Вид-во Дніпро, 2002. - 794с.

5. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. Підручник. - К., 2003. - 540с.

6. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. Предборського В.А. - К.:Кондор, 2002. - 621с.

7. Основи економічної теорії: політ економічний аспект. / За ред.. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. - К., 1997. - 743с.

8. Бай С.І. Опорний конспект лекцій з дисципліни «Менеджмент підприємства». Частина 2. К.: КНТЕУ, 2002. - 79с.

9. Малий та середній бізнес в Україні: стан і перспективи розвитку: матеріали 2. Загальноукраїнської науково-практичної конференції. - Донецьк: Донецький інститут ринку та соціальної політики. Бізнес-альянс Донбасу 2001.

10. Верналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики - К.: Т-во «Знання» КОО 2001.

11. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. №698-ХІІІ // Відомості верховної ради України - 1991 - № 14 - Ст. 168.