Ринковий механізм та його елементи: попит, пропозиція, ціна
Ринковий механізм, його економічні основи. Сутність попиту та пропозиції, їх величина та закони, фактори зміни. Еластичність попиту та пропозиції, її види та значення в економіці. Ринкова рівновага, умови. Конкуренція, її роль в ринковій економіці.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.01.2009 |
| Размер файла | 1010,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Дефіцит породжує омертвілі витрати, тобто витрати покупців, які не приносять вигоди продавцю (витрати часу та витрати бензину на його пошук, витрати часу в чергах тощо). В результаті зниження ціни споживачі "домоглися" дефіциту бензину, виникнення "чорного ринку", черг і фактичного підвищення цін. Суспільство втратило безліч людино-годин, витрачених на пошук бензину, і значні доходи, що пішли в кишені ділків "чорного ринку". Причина такого становища полягає в тому, що встановлення адміністративних цін державою ліквідувало механізм координації попиту і пропозиції, відключило механізм ринкового регулювання. Отже, ринок повинен і може формувати ціни як такі, що зрівноважують попит і пропозицію.
Проаналізуємо ситуацію протилежного характеру, коли під впливом вимог нафтових "магнатів" і їх лобі в органах влади уряд пішов на встановлення вищих цін на бензин, наприклад, 80 гр. од. Розглянемо, що відбудеться на ринку бензину, використовуючи рис. 11, який допоможе зрозуміти, що робитимуть люди, опинившись у такій ринковій ситуації.
Отже, підвищення ціни 1 л бензину до 80 гр. од. приведе до значного скорочення попиту на нього з 6 до 4 млрд. л (точка М), тому що бажаючих купити бензин за ціною, яка зросла на третину, стане менше також приблизно на 1/3. При цьому пропозиція бензину зросте з 6 до 8 млрд. л (точка L). Тобто, утворюється розрив між пропозицією бензину (8 млрд. л) і попитом на нього (4 млрд. л), який становить: 8-4 = 4 млрд. л. Це буде надлишкова величина пропозиції або надлишок пропозиції. Надлишок пропозиції виникає у тому разі, якщо величина пропозиції товару за певною ціною перевищує величину попиту на нього.
Надлишок пропозиції призведе до того, що склади готової продукції будуть переповненими, магазини затовареними, виробники почнуть скорочувати виробництво товарів і знижувати ціни на товари, щоб зацікавити споживачів. Величина пропозиції скорочуватиметься (на графіку рух по кривій від точки L до точки С). Через високі ціни на бензин багато споживачів значно скоротять кількість поїздок на автомобілях, дехто переобладнає автомобілі для роботи на скрапленому газі або замість машин з бензиновим двигуном придбає машини з дизельним двигуном. Це приведе до зменшення попиту на бензин, що змусить виробників зменшити ціни на нього. Величина попиту збільшуватиметься у напрямку від точки С до точки N. Отже, бензинові "магнати" від цього підвищення цін не виграли, а навіть втратили значну кількість споживачів бензину. Споживачі також втратили, оскільки витратили багато сил і коштів на переобладнання своїх машин або на дизельне паливо. Суспільство загалом втратило, тому що порушило роботу регулюючого ринкового механізму.
Проаналізував попит і пропозицію як основні елементи ринку можна зробити такі висновки:
1) Попит становить кількість певних товарів (послуг), які покупці можуть і готові придбати у визначених межах ціни (тарифу) у певний період часу. Між величиною попиту і ціною існує зворотна залежність, яку називають законом попиту. В основі закону попиту лежать принципи спадної граничної корисності, ефект доходу та ефект заміщення. Ефект доходу вказує на те, що за нижчу ціну можна дозволити собі купити більше деякого продукту, не відмовляючись від інших товарів Ефект заміщення виражається у тому, що при нижчій ціні у споживача виникає стимул придбати дешевший товар замість аналогічних товарів, які дорожчі.
2) Обмеження платоспроможного попиту або величини попиту існують у вигляді цінових або нецінових чинників. Дія цінових чинників виявляється через коливання цін і тарифів на товари та послуги, що викликає певні зміни величини попиту на основі дії закону попиту. Дія нецінових чинників виявляється через ефект заміщення товарів, ефект доходу споживача, ефект взаємодоповнення і ефект очікування.
3) На основі попиту на товари виробники формують пропозицію. Пропозиція представляє собою як можливість і спроможність виробників (продавців) надавати товари для продажу на ринку. В основі величини пропозиції лежать ціна товару і купівельна спроможність споживачів. Зв'язок між ціною товару та його пропозицією пояснює закон пропозиції. Крім цінових чинників на зміну пропозиції впливають і нецінові чинники. Міру чутливості попиту і пропозиції до зміни чинників, які їх визначають, і, насамперед, до зміни вартості товарів називають еластичністю.
ВВеличина цін координує співвідношення попиту і пропозиції та поведінку суб'єктів ринку -- споживачів і виробників, тобто виконує функції інформації, стимулу і координації. Ситуація, коли плани й інтереси продавців і споживачів на ринку цілком співпадають, а величина попиту дорівнює величині пропозиції називається ринковою рівновагою. Споживчий надлишок та надлишок виробника є стимулами активізації споживача та виробника як суб'єктів ринку, стимулом формування попиту і пропозиції товарів на ринку.
4) Надмірний попит або дефіцит виникає, коли при встановленні певної ціни величина попиту перевищує запропоновану кількість товару. За умов дефіциту виникає "чорний ринок". Надлишок пропозиції виникає у тому разі, якщо величина пропозиції товару за певною ціною перевищує величину попиту на нього.
5) Хоча ціна рівноваги влаштовує покупця і продавця, така рівновага, здебільшого, негативно впливає на рух економічної системи, оскільки у цьому випадку товаровиробники значною мірою втрачають стимули до ведення конкурентної боротьби, а отже, стимули до виробництва.
3 Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкового механізму
3.1 Сутність конкуренції. Економічний закон конкуренції. Функції конкуренції
Важливим компонентом функціонування ринкового механізму є конкуренція. Конкуренція (від лат. змагання, суперництво) означає боротьбу, суперництво між окремими суб'єктами ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва і реалізації (купівлі і продажу) товарів. Конкуренція як один з важливих компонентів функціонування ринкового механізму можлива тільки за умови, що більшість товаровиробників мають свободу господарської діяльності і підприємництва.
У процесі конкуренції існують стійкі причинно-наслідкові зв'язки, які свідчать, що це явище не випадкове, а має силу об'єктивного економічного закону. Економічною основою конкуренції є різниця між альтернативною вартістю товару і витратами виробництва, а також можливість одержання сталого доходу (прибутку). Формами вияву економічного закону конкуренції є боротьба за виживання, привернення уваги споживача до свого товару, захоплення певного сегменту ринку. Методами цієї боротьби є вдосконалення виробництва завдяки досягненням науково-технічного прогресу, зниження витрат виробництва й отримання високої норми прибутку.
З метою забезпечення безперебійної роботи механізму функціонування ринку конкуренція виконує такі функції:
регулюючу: конкуренція впливає на пропозицію товарів і послуг у такий спосіб, щоб вона максимально відповідала попиту споживачів. Згідно з класичною ринковою моделлю власне споживач через попит визначає, що і в якій кількості має бути виготовлено;
аллокаційну або функцію розміщення (від англ. аііосаііоп -- розподіл, розміщення), яка виявляється в тому, що в кінцевому підсумку ресурси і вироблені продукти завжди концентруються там, де можуть забезпечити максимальну віддачу: робоча сила мігрує в райони з максимальною заробітною платою; земля і капітал концентруються в руках тих, хто здатен забезпечити їх використання з найбільшою віддачею (рента, процент, дивіденд). Тільки ефективніше використання всіх виробничих можливостей може принести максимальну винагороду;
інноваційну й адаптаційну: завдяки конкуренції суб'єкти ринкової економіки змушені підвищувати продуктивність праці. В результаті господарство загалом рухається до оптимуму економічної ефективності. Життєво необхідними стають інновації, оскільки виробники повинні постійно прагнути до збільшення віддачі і водночас пристосовувати структуру виробництва до змін попиту споживачів;
контролюючу: за умови реальної конкуренції жоден виробник або потенційний споживач не може домогтися панівного становища на ринку й ставити свої вимоги іншим його учасникам.
3.2 Види конкуренції
За ринковою класифікацією конкуренція поділяється на такі види: цінова і нецінова; досконала і недосконала; недобросовісна; внутрішньогалузева і міжгалузева.
Цінова конкуренція -- це вид конкурентної боротьби за допомогою зміни цін на товари. Мета продавця -- отримати максимальні надходження від реалізації свого товару. Грошова виручка залежить від обсягів виробництва і ціни за одиницю реалізованої товарної продукції. Нижча ніж у конкурентів ціна на продукцію приваблює покупців, вони збільшують обсяги купівель у конкретного продавця, в результаті цього зменшуються грошові надходження в інших продавців. Встановити нижчі, ніж у конкурентів, ціни можна за рахунок скорочення витрат на виробництво і реалізацію товару завдяки використанню досягнень науково-технічного прогресу, підвищенню продуктивності праці. Цінова конкуренція характеризується також ціновою дискримінацією на товари та послуги, що реалізуються. Цінова дискримінація -- це практика встановлення різних цін на товари й послуги незалежно від різниці у витратах. Найчастіше використовується при наданні послуг (послуги адвокатів, лікарів, власників готелю тощо).
За нецінової конкуренції продавці привертають увагу і гроші покупців, не змінюючи ціни. Спонукання покупців придбати певний товар відбувається у такий спосіб. По-перше, продавець намагається забезпечити вищу якість свого товару, використовуючи технічні новинки. По-друге, фірма прагне створити сприятливі умови, пов'язані з продажем товару, наприклад, відкриваючи сервісні центри ремонту виробів, надаючи безплатні консультації щодо використання товару тощо. По-третє, продавець здійснює активну маркетингову діяльність, вивчає кон'юнктуру ринку, виявляє тенденції в попиті споживачів, щоб відповідним чином реагувати на них і тим самим випередити конкурентів. Усі маркетингові заходи розраховані на те, щоб привернути увагу покупців, надати їм відповідну інформацію про існування та споживчі властивості товару, спонукаючи цим споживача до купівля.
Недобросовісна конкуренція -- це діяльність суб'єктів ринку, спрямована на забезпечення домінуючого становища на ринку й одержання максимальної вигоди за допомогою обману споживачів і партнерів. Недобросовісна конкуренція має такі вияви:
неправомірне використання товарного знака, фірмового найменування, марки товару, копіювання форми, упаковки, пряме відтворення товару іншої фірми;
поширення неправдивих відомостей про товари інших підприємців;
оволодіння, використання, розголошення комерційної таємниці, що завдає шкоди іншому підприємцеві;
переманювання провідного персоналу фірм-конкурентів.
Не слід, звичайно, перебільшувати масштаби і можливості такої діяльності, але і не зважати на неї не можна. Тому ринковий механізм потребує певного коригування ззовні, що може здійснити лише держава.
Внутрішньогалузева конкуренція -- це суперництво між окремими підприємцями і фірмами однієї галузі щодо одержання прибутку. Щоб з'ясувати мету, механізм і результати цієї конкуренції, розглянемо такий приклад (табл. 3.1.1 додаток 5). Три підприємства виробляють однаковий товар певної споживної вартості з різною індивідуальною цінністю виробництва товару 100, 90 і 80 гр. од., проте продаватимуть товар за ринковою ціною 90 гр. од. Тоді перше підприємство, в якого індивідуальна цінність товару перевищує ринкову, матиме необоротні витрати (збитки) з прибутку (- 10 гр. од.). Друге підприємство одержуватиме прибуток, що закладений у виробництві цього товару. Третє підприємство переможе в конкурентній боротьбі завдяки вищій продуктивності праці, високій кваліфікації працівників, низьким витратам виробництва і нижчій індивідуальній цінності товару порівняно з його ринковою цінністю та одержить надприбуток 10 гр. од.
Перший підприємець стоїть перед вибором: або розоритися, або вжити рішучих заходів для поліпшення організації виробництва і збільшення продуктивності праці. Другий також не повинен забувати про підвищення продуктивності праці, щоб не опинитися в тій самій ситуації, що і перша група підприємців. Третій має підтримувати високий рівень продуктивності праці, щоб і одержувати надприбуток. Отже, внутрішньогалузева конкуренція змушує всіх суб'єктів виробництва постійно підвищувати продуктивність праці.
Мета внутрішньогалузевої конкуренції -- отримання надприбутку, її механізм -- підвищення продуктивності праці, зменшення витрат виробництва, зниження індивідуальної цінності товару. Результатом внутрішньогалузевої конкуренції є формування ринкової ціни товару.
Міжгалузева конкуренція є специфічною формою конкуренції капіталів у боротьбі за їх прибутковіше застосування. Міжгалузева конкуренція зумовлена зростанням потреб на окремі групи товарів, що випускаються в різних галузях. Капітали з інших галузей, згортаючи застарілі виробництва, переливаються в галузі, де прибутки вищі. Тобто видозмінюються пропорції між галузями і великими сферами економіки.
Проаналізуємо міжгалузеву конкуренцію на прикладі (табл. 3.1.2 додаток 5). У різних галузях відрізняються витрати виробництва, галузева цінність товару, галузевий прибуток і норма прибутку на вкладений капітал (30%, 20%, 10%). Насправді такі різні галузеві норми прибутку тривалий час зберігатися не можуть, почнеться переливання капіталів із галузей з низькою нормою прибутку в галузі з високою. Так, з третьої галузі почнеться переливання капіталу в першу галузь. У результаті цього в першу галузь увіллється новий капітал, зростуть виробництво і пропозиція товару, його ціна стане нижчою за альтернативну вартість (наприклад, зменшиться з 130 до 120 гр. од.). У третій галузі відбуватиметься відплив капіталу, скоротиться виробництво товарів, підвищиться попит на них, зростуть ціни (із 110 до 120 гр. од.).
Вільне переливання капіталу відбувається постійно й нескінченно. Внаслідок цього галузеві норми прибутку мають тенденцію до вирівнювання в середню норму прибутку. Тепер кожен підприємець у будь-якій галузі, вкладаючи капітал, розраховує на середню норму прибутку (в розглянутому прикладі це 20%), тобто на однаковий прибуток на однаковий капітал або на середній прибуток як абсолютну величину прибутку відповідно до його середньої норми. Отже, мета міжгалузевої конкуренції також полягає в тому, щоб одержати найвищий прибуток. її механізм -- міграція капіталів з галузей із низькою нормою прибутку в галузі з високою. Результатом переливання капіталів є формування середньої норми прибутку. Якщо в епоху вільної конкуренції переливання капіталу відбувалося у фізичних формах, тобто за допомогою інвестицій, будівництва підприємств, утворення фірм, то в епоху корпоративного виробництва основною формою переливання капіталу є купівля-продаж акцій і цінних паперів на фондовій біржі.
У XIX ст. в економічній науці з'явилась і в XX ст. розвинулась теорія досконалої і недосконалої конкуренції, яка згодом посіла основне місце. Її автори А. Курно, Дж. Робінсон, Е. Чемберлін та інші вчені вважають, що ринок називається конкурентним, якщо кількість фірм, які продають однорідний продукт, така велика і частка конкретної фірми на ринку така мала, що жодна фірма самостійно не може істотно вплинути на ціну товару у разі зміни обсягів продажів. Ціна є параметром для конкуруючих продавців, визначається ринковими силами і не може свідомо контролюватися фірмою. З цієї точки зору акцент зміщується із самої боротьби фірм одна з одною на аналіз структури ринку, тих умов, які домінують на ньому.
Центральною проблемою стає не суперництво фірм у визначенні ціни, а встановлення факту принципової можливості (або неможливості) впливу фірми на загальний рівень цін на ринку. Якщо такий вплив неможливий, то мова йде про ринок досконалої конкуренції, в іншому разі -- про один з різновидів ринку недосконалої конкуренції.
Досконала або чиста конкуренція -- це ситуація на ринку, де представлено велику кількість продавців і покупців ідентичного (стандартизованого) товарного продукту, тобто практично однорідного продукту з однаковими споживчими властивостями. Таким стандартизованим товарним продуктом можуть бути, наприклад, цукор, пшениця певного сорту, акції фірми, цемент певної марки. Особливість досконалої конкуренції полягає в тому, що окремий продавець не може встановлювати ціну, яка перевищує ринкову, оскільки покупці можуть придбати необхідну кількість товару в інших продавців за ринковою ціною.
Характерні ознаки досконалої конкуренції:
велика кількість незалежних учасників обміну -- продавців і покупців;
стандартизований (однорідний) тип продукту, це означає, що продукт одного виробника ідентичний продукту іншого виробника;
мобільні ресурси, тобто вільне входження у галузь виробництва і можливість такого самого вільного виходу з неї. Початок виробництва продукту і кінець (вихід з виробництва) не завжди помітний, особливо якщо йдеться про сільськогосподарську продукцію, оскільки пшениця, ячмінь і соя -- це різні ринки. Фермер може зайнятися вирощуванням пшениці або використати ресурси для вирощування сої, хоча земля фізично не змінюється, її використання відповідає розумінню входження і виходу з ринку. Мова йде про умови ринку, а не про фізичні засоби виробництва;
наявність повної інформації в учасників обміну. Покупці повинні мати відомості про існуючих продавців, ціни їх продукції, інші умови реалізації. Якщо хтось із них підвищить ціну на свою продукцію, то втратить покупців.
Недосконала конкуренція існує тоді, коли лише кілька великих фірм виробляють основну масу певного товару і мають можливість впливати на встановлення ціни. Вона виявляється у формі монополії і монопсонії. Монополія -- це виключне право на виробництво, торгівлю тощо, яке належить одній особі, групі осіб або державі. Вона виникає, коли окремий виробник займає домінуюче становище і контролює ринок певного товару. Монополія впливає на ціну за допомогою зміни обсягів виробництва та величини закупівель. Монопсонія -- це домінуюче становище споживача на ринку. Монополія і монопсонія -- це крайні випадки недосконалої конкуренції. Основними типами недосконалої конкуренції є монополістична й олігополістична конкуренція.
Монополістична конкуренція -- це ринкова ситуація, за якої відносно велика кількість виробників пропонують схожу, але не ідентичну продукцію. Прикладами такої конкуренції можуть бути такі: "журнал для ділової жінки", "свіжий хліб", "широкий вибір косметики". Кожна фірма володіє часткою ринку (відносно невеликою), тому вона має дуже обмежений контроль над ринковою ціною. Однією з основних ознак монополістичної конкуренції є диференціація продукту. Увійти в галузь з монополістичною конкуренцією відносно легко. Але порівняно з чистою конкуренцією можуть бути певні фінансові бар'єри, зумовлені потребою виробити і запропонувати товар, що відрізняється від товару конкурентів, і зобов'язанням рекламувати цей товар. Уже існуючі фірми можуть володіти патентами на свою продукцію та авторськими правами на фабричні клейма і торгові знаки, що ускладнює копіювання таких товарів. Відносна легкість входження в галузь приводить до появи конкурентів з боку нових фірм.
Якщо відносно невелика кількість фірм панує на ринках товарів і послуг -- це олігополістіїчна конкуренція. Олігополії можуть бути однорідними або диференційованими, тобто можуть виробляти стандартизовані або диференційовані продукти. Численні непродовольчі товари, які виготовляються в умовах олігополістичної конкуренції, - сталь, цинк, мідь, алюміній, свинець, цегла, технічний спирт та інші є стандартизованими продуктами. Особливістю олігополістичної конкуренції є взаємозалежність рішень фірм про зміну цін або обсягів виробництва. Жодне з цих рішень не може бути прийняте без урахування й оцінки можливих відповідних дій з боку конкурентів. Тобто фірми, які перебувають в умовах олігополістичної конкуренції, є взаємозалежними, поведінка будь-якої з них впливає і сама зазнає впливу з боку конкурентів.
3.3 Ринкова рівновага за умов недосконалої конкуренції
Інша ситуація у взаємодії попиту і пропозиції, принципах конкурентної поведінки виникає за умов панування монополій (чи олігополій) або за недосконалої конкуренції. Ціна на такому ринку також залежить від обсягів випуску продукції, причому ця залежність обернено пропорційна. Монополіст встановлює вищу ціну на свої товари і випускає їх менше, ніж фірми за умов досконалої конкуренції. Внаслідок цього рівність граничного доходу і граничних витрат для монополії (або олігополії) настає раніше, ніж для конкурентної фірми. Тому загальним принципом поведінки на ринку вже не є вибір рівня виробництва, за якого отриманий від додатково випущеного товару дохід дорівнював би приросту витрат на його виробництво.
За умов панування монополій ціна пропозиції виражає взаємозв'язок між рухом ціни, ціни виробництва та монопольної ціни виробництва, в основі яких лежать окремі аспекти дії закону вартості, закону попиту і пропозиції та закону монополізації виробництва й обміну. Коли переважають ціни пропозиції, з'являються додаткові стимули до розширення обсягів виробництва, а у монополізовані сфери ринку намагаються проникнути конкуренти. Це призводить до погіршення умов пропозиції товарів, що викликає зниження цін і скорочення масштабів виробництв певних видів товарів.
Якщо ринкові ціни встановлюються на рівні цін попиту, великі компанії намагаються знизити обсяги завантаження виробничих потужностей, формувати попит, регулювати співвідношення попиту і пропозиції (через маркетингову діяльність, використання контрактної форми тощо), прагнуть не допустити значного перевищення цінами попиту.
Виходячи з негативного впливу монополій на механізм ринкової рівноваги, навіть представники неокласичного напряму політичної економії вважають за доцільне втручання держави у монополізовані галузі економіки. У таких галузях держава має контролювати процес ціноутворення, а інколи навіть проводити націоналізацію та встановлювати тарифи відповідно до граничних витрат.
Серед західних економістів значного поширення набула ідея про невідповідність ринкового механізму так званим "суспільним благам", якими є дороги, мости, канали тощо. Це пояснюється тим, що користування цими благами дуже важко обмежити запровадженням безпосередньої плати. У розвинених країнах світу уряди різними способами регулюють ринки: через механізм оподаткування, надання субсидій, встановлення контролю за цінами та ін.
Встановлення нижчих цін (від ціни рівноваги) нерідко є соціально справедливим заходом, який дає змогу людям із низькими доходами придбати певні види життєво необхідних товарів і послуг. Типовий приклад ринку, що потребує державного регулювання, -- ринок житла, зокрема, регулювання квартирної плати. Побічними негативними наслідками такого регулювання може бути поява нових державних установ і відповідного штату працівників, які регламентують чергу на отримання житла, виникнення "чорного" ринку. Оптимальним шляхом розв'язання цієї проблеми є дотації держави для розширення житлового будівництва у формі пільгових кредитів.
Державне регулювання цін доцільне і в тому випадку, коли ціна рівноваги надто низька. Така ситуація, зокрема, виникає в сільському господарстві. Це зумовлене, насамперед, особливостями ціноутворення у цій сфері. Тут формування суспільно необхідних витрат відбувається відповідно не до середніх (як у промисловості) витрат, а до найгірших, граничних, які мають місце на гірших за якістю ділянках землі. Інакше ціна рівноваги не забезпечить дохід товаровиробникам на таких ділянках землі. Причиною державного регулювання цін у сільському господарстві є також потреба стимулювання такого обсягу виробництва продовольства, щоб країна змогла цілком забезпечити себе, що є ознакою економічної безпеки. Внаслідок такого регулювання утворюється надлишок сільськогосподарської продукції, який країна може спробувати продати на світових ринках за демпінговими (заниженими) цінами. Паралельно з цим держава захищає своє сільське господарство за допомогою високого мита. Слід зазначити, що непрямі податки зумовлюють зростання ціни рівноваги, зниження обсягу реалізації товарів та послуг, і ці податки за умов вільної конкуренції розподіляються між виробниками і споживачами. Великі монополії мають можливість перекладати їх на споживачів. Виходячи з реалій, неправомірно заперечувати державне втручання у процес ціноутворення, доцільність певного перерозподілу національного доходу на користь найбідніших верств населення.
У третьому розділі було розглянуто конкуренцію як важливу рушійну силу ринкової економіки. Отже, виходячи з зазначеного вище зробимо такі висновки. Конкуренція означає боротьбу, суперництво між окремими суб'єктами ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва і реалізації (купівлі і продажу) товарів. Конкуренція між покупцями призводить до зниження цін. Конкуренція виконує такі функції: регулюючу, функцію розміщення, інноваційну й адаптаційну, контролюючу. За ринковою класифікацією конкуренція поділяється на такі види: цінова і нецінова; досконала і недосконала; недобросовісна; внутрішньогалузева і міжгалузева.
За умов панування монополій (чи олігополій) або за недосконалої конкуренції відбувається негативний вплив на механізм ринкової рівноваги, і тому втручання держави у монополізовані галузі економіки є доцільне. Держава має контролювати процес ціноутворення, а інколи навіть проводити націоналізацію та встановлювати тарифи відповідно до граничних витрат. Регулюють ринки через механізм оподаткування, надання субсидій, встановлення контролю за цінами.
Конкуренція змушує підприємців постійно шукати шляхи для зниження витрат виробництва, застосовувати новітні технології, підвищувати кваліфікацію працівників, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, що прискорює розвиток продуктивних сил.
Висновки
Розглянувши найважливіші категорії ринку - попит і пропозицію, ринковий механізм, розкривши значення конкуренції можна зробити такі висновки:
Ринковий механізм виявляється як взаємозв'язок основних елементів ринку через систему ринкових відносин, тобто всі суб'єкти ринку діють на основі своїх потреб і інтересів. Основними умовами господарсько-економічної діяльності є мета, обмеження і вибір.
Попит є найважливішою категорію ринку, що формується на основі потреб та інтересів споживачів. Для функціонування ринку, ринкових відносин потрібно задовольняти ці потреби, тобто, щоб ці різноманітні блага і потреби хтось створював, пропонував споживачам на ринку. Таким чином, другою важливою категорією ринку є пропозиція товарів і послуг. Ринковий механізм виявляється у дії об'єктивних економічних законів, які управляють товарним виробництвом і ринком через систему ринкових відносин.
Між величиною попиту і ціною існує зворотна залежність, яка містить у собі закон попиту. В основі закону попиту лежать принципи спадної граничної корисності, ефект доходу та ефект заміщення. Ефект доходу вказує на те, що за нижчу ціну можна дозволити собі купити більше деякого продукту, не відмовляючись від інших товарів Ефект заміщення виражається у тому, що при нижчій ціні у споживача виникає стимул придбати дешевший товар замість аналогічних товарів, які дорожчі.
Обмеження платоспроможного попиту або величини попиту існують у вигляді цінових або нецінових факторів: смаки і уподобання споживачів, кількість споживачів на ринку, грошові доходи споживачів, ціни на сумісні товари, сподівання споживачів щодо майбутніх цін і доходів. "Зміна попиту" відбувається внаслідок зміни нецінових факторів, а "зміна величини попиту" - внаслідок зміни ціни продукту. Міру чутливості попиту і пропозиції до зміни чинників, які їх визначають, і, насамперед, до зміни вартості товарів називають еластичністю.
На основі попиту на товари виробники формують пропозицію. Пропозиція представляє собою як можливість і спроможність виробників (продавців) надавати товари для продажу на ринку. В основі величини пропозиції лежать ціна товару і купівельна спроможність споживачів. Зв'язок між ціною товару та його пропозицією пояснює закон пропозиції. Крім цінових чинників на зміну пропозиції впливають і нецінові чинники.
Закон попиту і пропозиції виражає взаємозалежність між кількістю товарів, які хоче купити або отримати споживач, і обсягом товарів і послуг, які пропонує виробник. Особливості дії закону попиту і пропозиції залежать, передусім, від рівня цін: чим вищі ціни, тим менше буде реалізовано товарів та послуг і навпаки.
Величина цін координує співвідношення попиту і пропозиції та поведінку суб'єктів ринку -- споживачів і виробників, тобто виконує функції інформації, стимулу і координації. Ситуація, коли плани й інтереси продавців і споживачів на ринку цілком співпадають, а величина попиту дорівнює величині пропозиції називається ринковою рівновагою. Споживчий надлишок та надлишок виробника є стимулами активізації споживача та виробника як суб'єктів ринку, стимулом формування попиту і пропозиції товарів на ринку.
Надмірний попит або дефіцит виникає, коли при встановленні певної ціни величина попиту перевищує запропоновану кількість товару. За умов дефіциту виникає "чорний ринок". Надлишок пропозиції виникає у тому разі, якщо величина пропозиції товару за певною ціною перевищує величину попиту на нього.
Хоча ціна рівноваги влаштовує покупця і продавця, така рівновага, здебільшого, негативно впливає на рух економічної системи, оскільки у цьому випадку товаровиробники значною мірою втрачають стимули до ведення конкурентної боротьби, а отже, стимули до виробництва.
Проаналізована модель "попит -- пропозиція" дала змогу розглянути, як функціонує ринковий механізм, як підтримується рівновага ринку, як його суб'єкти пристосовуються до ринкових умов. Однак ринок не може ефективно функціонувати без конкуренції.
За ринковою класифікацією конкуренція поділяється на такі види: цінова і нецінова; досконала і недосконала; недобросовісна; внутрішньогалузева і міжгалузева. Аналіз основних видів конкурентної боротьби свідчить, що нею охоплені всі суб'єкти виробництва й обігу. Конкуренція є важливою рушійною силою ринкової економіки. Вона змушує підприємців постійно шукати шляхи для зниження витрат виробництва, застосовувати новітні технології, підвищувати кваліфікацію працівників, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, що прискорює розвиток продуктивних сил.
За умов панування монополій (чи олігополій) або за недосконалої конкуренції відбувається негативний вплив на механізм ринкової рівноваги, і тому втручання держави у монополізовані галузі економіки є доцільне. Держава має контролювати процес ціноутворення, а інколи навіть проводити націоналізацію та встановлювати тарифи відповідно до граничних витрат. Регулюють ринки через механізм оподаткування, надання субсидій, встановлення контролю за цінами. Державне регулювання цін доцільне і в тому випадку, коли ціна рівноваги надто низька.
Додаток 1
Таблиця 2.1. Попит індивідуального покупця на певний товар
|
Ціна за 1 кг (грн..) |
Величина попиту (кг за місяць) |
|
|
10 |
4 |
|
|
8 |
6 |
|
|
6 |
8 |
|
|
4 |
12 |
|
|
2 |
16 |
Рис. 2.1 Крива індивідуального попиту на певний товар
Додаток 2
Рис. 2.2.1 Нецінові чинники ринкового попиту
Рис. 2.2.2 Зміна у попиті
Додаток 3
Рис. 2.3.1 Еластичний попит
Рис. 2.3.2 Нееластичний попит
Рис. 2.3.3 Попит з одиничною еластичністю
Рис. 2.3.4 Абсолютно еластичний попит
Рис. 2.3.5 Абсолютно нееластичний попит
Додаток 4
Рис. 2.4 Крива пропозиції
Рис. 2.5 Зрушення пропозиції
Рис. 2.6 Зрівноважена ціна
Додаток 5
|
Таблиця 3.1.1 Приклад внутрішньогалузевої конкуренції |
||||
|
Підприємство |
Індивідуальна цінність товару, гр. од. |
Ринкова цінність товару, гр. од. |
Надприбуток, гр. од. |
|
|
І |
100 |
90 |
-10 |
|
|
II |
90 |
90 |
0 |
|
|
II |
80 |
90 |
+ 10 |
|
Таблиця 3.1.2 Приклад міжгалузевої конкуренції |
|||||||
|
Галузь |
Капітал (витрати виробництва) К, гр. од. |
Галузева цінність товару, гр. од. |
Галузевий прибуток, гр. од. |
Галузева норма прибутку % |
Середня норма прибутку % |
Середній прибуток, гр. од. |
|
|
І І І III |
100 100 100 |
130 120 110 |
30 20 10 |
30 20 10 |
20 20 20 |
20 20 20 |
Перелік використаної літератури
1. Політична економія. Навчальний посібник. За редакцією д. е. н. проф. Г.І. Башняніна і к. е. н. доц.. Є.С. Шевчук. - Львів: Новий Світ-2000. 2004.
2. Політична економія. Навчальний посібник. За редакцією Г.А. Огняна. - К.: МАУП. 2003.
3. Політична економія. Підручник для вузіів. В.А. Медведєв, Л.И. Абалкін, О.И. Ожерельев. - М.: Політвидан. 1990.
4. Політична економія. Навчальний посібник. С.В. Мочерний. - Київ.: Знання-Прес. 2002.
5. Економічна теорія. Підручник для вузіів. За редакцією В.Д. Камаева. - М.: Гуманіт. 2001.
6. Микроекономіка. Навчальний посібник. За редакцією Е.Б. Яковлевой. - М - Санки-Петербург. 1999.
Подобные документы
Ринковий механізм рівноваги в економіці, його закономірності та основні етапи. Чинники, що визначають рівень попиту та пропозиції на ринку, їх динаміку. Співвідношення попиту і пропозиції на фазах економічного циклу. Еластичність економічних процесів.
контрольная работа [476,2 K], добавлен 24.05.2010Аналіз змін у величині попиту та у попиті в цілому. Доходна та перехресна еластичність попиту, його індивідуальний і ринковий види. Максимальна ціна попиту як найбільша ціна, яку споживач готовий сплатити за певний товар. Фактори та умови зміни попиту.
лекция [263,8 K], добавлен 18.10.2013Поняття ринку, його призначення й функції. Основні види ринків за предметом торгівлі. Взаємозв’язок попиту, потреби і бажання. Основні нецінові чинники, що впливають на ринковий попит. Еластичність попиту та пропозиції. Ринкова рівновага і конкуренція.
контрольная работа [127,2 K], добавлен 30.11.2010Державне регулювання рівноважної ціни на ринку. Закони попиту та пропозиції. Ринковий механізм конкурентного ціноутворення на основі рівноваги попиту і пропозиції. Способи примусового встановлення ціни, застосованими монопольними силами з боку держави.
презентация [438,3 K], добавлен 13.03.2016Безробіття. Основні причини безробіття в ринковій економіці. Зв'язок рівня заробітної платі та безробіття. Попит, пропозиція та ринкова рівновага. Еластичність попиту та пропозиції. Фіскальна політика та її види. Сутність грошової системи, її типи.
контрольная работа [46,4 K], добавлен 22.02.2008Попит, пропонування, ціна. Ринковий механізм саморегулювання. Ринкова ціна. Індивідуальний попит. Крива попиту. Обсяг попиту. Закон попиту. Нецінові детермінанти. Товари-субститути і товари-комплементи. Аналіз пропонування. Ринкова рівновага.
реферат [360,2 K], добавлен 05.08.2007Аналіз попиту і пропозиції на конкурентного ринку, який характеризується великою кількістю покупців і продавців. Ринок за умов вільної конкуренції. Еластичність попиту і пропозиції, їхнє графічне вираження. Діалектична залежність попиту і пропозиції.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 06.10.2008Поняття попит і його сутність, закон, еластичність і детермінанти. Рівноважна ціна та її порушення під впливом нецінових факторів. Види рівноваги й модель рівноваги. Аналіз попиту, пропозиції і рівноваги на ринку сільськогосподарської продукції.
курсовая работа [458,2 K], добавлен 24.12.2008Поведінка споживача. Гранична корисність кожного товару на одну грошову одиницю. Функція граничної корисності товару. Попит, пропозиція та ринкова рівновага. Податок, як неціновий фактор впливу на пропозицію фірми. Еластичність попиту та пропозиції.
задача [34,4 K], добавлен 23.02.2009Ринкова пропозиція, її еластичність та фактори впливу на неї. Індивідуальна та ринкова пропозиції. Досконала конкуренція як тип ринкової структури. Вплив попиту та пропозиції на ринкову рівновагу. Вибір обсягу виробництва за критерієм максимуму прибутку.
реферат [377,1 K], добавлен 25.01.2009
