Главная Коллекция "Otherreferats" Экология и охрана природы Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози

Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози

Сучасний стан проблеми раку щитоподібної залози та факторів ризику. Особливості розповсюдженості РЩЗ серед населення різних регіонів України. Гігієнічна оцінка небезпеки для здоров’я забруднення повітряного середовища канцерогенними сполуками у регіонах.

Рубрика	Экология и охрана природы
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	1,5 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Між тим, якщо орієнтуватись на зарубіжні показники, зокрема, на референтні концентрації, то результат може бути інший, а реальна ситуація виглядає вже не такою безпечною. Це, ймовірно, пов'язано з тими відмінностями методичних підходів, які мають місце при обґрунтуванні ГДК та референтних концентрацій.

Таблиця 4.4

Показники забруднення атмосферного повітря м. Києва за досліджуваний період

Сполуки

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Ф-д. мг/м

1,2

1,5

1,3

1,4

1,3

1,4

1,7

1,2

ІД

1,1

1,3

1,5

1,2

1,3

1,4

1,2

1,4

БП

3,0

3,5

3,1

3,5

3,0

4,0

4,1

3,0

2,9

2,5

3,3

3,8

3,2

3,4

3,0

4,0

НДМА

1,0

1,2

1,0

1,2

1,0

1,2

1,4

1,0

0,9

1,1

1,2

1,0

0,9

1,1

1,0

1,1

НДЕА

1,0

1,1

1,0

1,1

1,0

1,3

0,9

0,8

1,0

1,2

0,9

1,0

1,1

1,0

1,1

Кадмій

0,06

0,07

0,06

0,07

0,06

0,07

0,08

0,06

0,05

0,06

0,07

0,06

0,07

Нікель

0,03

0,04

0,03

0,04

0,03

0,04

0,03

0,04

Свинець

1,1

1,4

1,2

1,4

1,2

1,3

1,5

1,1

1,0

1,2

1,4

1,0

1,2

Хром

0,02

? ПЗ

7,41

8,83

7,71

8,72

7,61

9,32

10,14

7,31

7,00

6,40

8,01

9,32

7,41

7,71

8,31

7,51

9,02

Таблиця 4.5

Показники забруднення атмосферного повітря м. Черкаси за досліджуваний період

Сполуки	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Ф-д. мг/м	3,7	4,4	3,3	4,4	4,1	4,1	4,1	4Д	3,3	3,0	3,7	3,3	3,3	4,8	4,4	4,8	4,4
БП	1,4	1,6	1,3	1,4	1,5	2,0	1,4	2,3	2,5	1,9	2,5	2,9	2,8	2,4	2,3	2,8	2,9
НДМА	1,2	1,1	0,6	1,1	1,1	1,3	1,3	1,2	1,1	1,3	1,4	1,3	1,2	1,1	1,2	1,2	1,3
НДЕА	1,1	1,6	1,3	1,1	1,0	1,2	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,1	1,0	1,0	1,3	1,3	1,3
Кадмій	0,08	0,13	0,04	0,13	0,08	0,08	0,08	0,13	0,08	0,13	0,13	0,08	0,08	0,08	0,13	0,13	0,08
Нікель	0,05	0,06	0,03	0,06	0,06	0,05	0,08	0,03	0,04	0,06	0,08	0,05	0,06	0,05	0,08	0,09	0,09
Свинець	0,3	0,4	0,2	0,3	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,1	0,08	0,2	0,2	0,2	0,3	0,2	0,2
Хром	0,04	0,06	0,03	0,03	0,03	0,04	0,03	0,02	0,02	0,02	0,04	0,04	0,03	0,03	0,05	0,03	0,03
? ПЗ	7,87	9,35	6,80	8,52	8,07	8,97	8,19	8,98	8,24	7,51	8,93	8,97	8,67	9,66	9,76	10,55	10,30

Хоча, в той же час, теоретичне визначення референтної концентрації, а це концентрація шкідливої речовини, яка за щоденного впливу з високою часткою імовірності не викличе негативних змін у стані здоров'я людини, включаючи віддалені наслідки та вплив на потомство [142 - 144] добре перегукується з вітчизняним визначенням гранично допустимої концентрації (ГДК). Проте, на відміну від ГДК, обґрунтування якої за сучасною методологією базується на експериментальних дослідженнях на тваринах з використанням переважно загальнотоксичних показників шкідливості, референтна концентрація обґрунтовується за результатами спостережень за людьми з урахуванням впливу нормуємої речовини на різні органи і системи.

В результаті зіставлення реальних концентрацій у досліджуваних місць з референтними концентраціями видно, що більшість ідентифікованих нами речовин перевищує їх за своїм кількісним виміром. Причому найбільший рівень спостерігається за показниками вмісту нікелю, кадмію та нітроздіетиламіну. Особливо це спостерігається в м. Черкаси (табл. 4.2) та окремих районах м. Києва (табл. 4.3).

В Черкасах, зокрема, перевищення референтних концентрацій кадмію в окремі роки сягало 150%, нікелю - 628 %, HДEA - 14%. В м. Києві найбільше перевищення мало місце за усіма сполуками у Шевченківському, Печерському та Дарницькому районах.

Отже, за результатами вимірювань лише дві сполуки - хром і свинець стабільно знаходились на рівнях, нижчих як за критерієм ГДК, так і за референтними концентраціями. А в цілому, отримані дані свідчать про суттєво вищу чутливість показників референтних концентрацій щодо визначення небезпеки шкідливих речовин для населення, що було враховано нами в подальшому при визначенні канцерогенних та неканцерогенних ризиків.

Підсумовуючи вищесказане ,можна дійти наступних висновків.

В повітряному середовищі окремих міст, зокрема у м. Києві та м. Черкаси, постійно реєструються канцерогенні речовини різних класів.

Рівень концентрації таких сполук як БП та формальдегід, у 100 % проб перевищують ГДК.

При порівнянні інформаційної значимості вітчизняних стандартів (ГДК) та закордонних (референтні концентрації) показана більша чутливість для умов оцінки небезпеки для людини зарубіжних стандартів.

За цим критерієм майже усі ідентифіковані канцерогенні речовини характеризуються перевищенням стандартів. Виняток складають свинець та хром.

Результати дослідження, викладені в даному розділі, були опубліковані в наступних фахових виданнях та обговорені на наукових зібраннях:

1. Влияние приоритетных химических канцерогенов атмосферного воздуха на заболеваемость населения раком щитовидной железы / О.Н. Литвиченко, И.А. Черниченко, С.Н. Цимбалюк // Здоровье и окружающая среда: сборник научных трудов / Республиканское унитарное предприятие «Научно-практический центр гигиены»; гл. ред. Сычик С.И. - Минск, 2015. - Вып. 25.Т.1 - с. 55-58.

2. Хімічні канцерогени і рак щитоподібної залози / І.О. Черниченко, О.М. Литвиченко, С.М. Цимбалюк та ін. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. Одинадцяті марзєєвські читання. - Вип. 15. - Київ, 2015. - С. 175 - 176

РОЗДІЛ 5. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА КАНЦЕРОГЕННИМИ СПОЛУКАМИ

На сьогодні в Україні оцінка реального вмісту в атмосферному повітрі шкідливих домішок взагалі та канцерогенно небезпечних речовин, зокрема, здійснюється за загальновизнаними гігієнічними нормами та стандартами, мова про які велась в попередньому розділі. При цьому допустимим і безпечним для здоров'я приймається такий рівень, за якого як концентрації окремих речовин, так і сумарні показники забруднення не перевищують окремі нормативи. Як показують наші дані за такими критеріями, на перший погляд, реальний вміст канцерогенних сполук у досліджуваних містах можна розглядати як допустимий.

Але слід розуміти, що така оцінка є категорією визначення якості самого повітряного середовища і не гарантує його безпечність для здоров'я населення, яке проживає в його умовах.

Певною мірою на останнє вказує виявлена невідповідність концентрацій більшості з ідентифікованих канцерогенів їхнім референтним концентраціям, які, як вже повідомлялось, обґрунтовані за показниками впливу на людину, а не на експериментальних тварин. Отже, методологія оцінки шкідливого впливу повітряних домішок через порівняння із допустимими рівнями не гарантує безпеку для людини і, на сьогоднішній день, не відповідає сучасним уявленням профілактичної медицини. При цьому важливо ураховувати розбіжність біологічних ефектів, які можна очікувати за дії різноманітних шкідливих чинників, серед яких чільне місце займають також канцерогени, які, окрім специфічного онкогенного впливу, є загальнопошкоджуючими факторами з високою імовірністю прояву неспецифічних ефектів.

З урахуванням зазначеного в даному розділі роботи розглянемо питання щодо очікуваних ефектів та визначення рівнів небезпеки для ідентифікованих нами у повітрі канцерогенних сполук.

5.1 Визначення неканцерогенного ризику від забруднення атмосферного повітря

Неканцерогенний ризик, обумовлений канцерогенними сполуками, в нашій роботі визначено згідно з міжнародною методологією 10, 136, 137 та методичними рекомендаціями з її адаптації до вітчизняних умов 136.

Згідно з даною методологією, на першому етапі оцінки ризиків ми здійснювали ідентифікацію потенційної небезпеки досліджуваних канцерогенів. При цьому малося на увазі, що небезпека є загальним поняттям і існує незалежно від того, як здійснюється вплив на організм, потенційно чутливий до дії чинника.

Доказовість небезпеки базується на різноманітності даних, отриманих шляхом коректних досліджень реакцій організму в клінічних спостереженнях, дослідах на добровольцях, при епідеміологічних дослідженнях або в результаті експериментальних дослідів на лабораторних тваринах, ізольованих органах та інших тест-об'єктах.

У нашій роботі на етапі ідентифікації небезпеки реально зареєстрованих речовин було визначено ступінь доказовості їх пріоритетності, про що повідомляли раніше.

До цього ми також урахували досвід застосування методології ризику для оцінки стану здоров'я населення в різних країнах, який свідчить, що, незважаючи на те, що в атмосферному повітрі великих міст присутні сотні хімічних речовин, найбільший внесок (до 90%) у заключну загальну оцінку зазвичай вносять не більше десяти найбільш розповсюджених і характерних для даної території сполук. Такий висновок також підтверджується багаторічний досвід з гігієнічної практики, коли для визначення рівня загального аерогенного навантаження за критерієм ІЗА (індекс загального забруднення) достатньо урахувати вміст 5-7 речовин.

Важливим елементом методології оцінки ризику є етап оцінки залежності «доза-ефект». Цей етап представляє собою процес кількісної характеристики токсикологічної інформації і встановлення зв'язку між дозою впливу (або концентрацією) забруднюючої хімічної речовини та випадками шкідливих ефектів у популяції, що підлягає експозиції. Вивчення залежності «доза-ефект» є основою для, встановлення показників токсичності (наприклад, референтних доз для неканцерогенних ефектів, факторів нахилу - для канцерогенних), що використовуються у подальшому при характеристиці ризику розвитку захворювань або порушень у здоров'ї за різних рівнів експозиції досліджуваної речовини на населення.

Аналіз залежності «доза-ефект» передбачає встановлення причинної обумовленості розвитку шкідливого ефекту за впливу певної речовини, виявлення найменшої дози, яка викликає розвиток шкідливого ефекту, а також визначення інтенсивності зростання ефекту за збільшення дози.

Для неканцерогенних речовин, як відомо, існують порогові рівні впливу, нижче від яких шкідливі ефекти не виникають. При перевищенні порогу для дії хімічних речовин характерний надзвичайно широкий спектр шкідливих ефектів, який залежить від шляху і тривалості надходження хімічної сполуки в організм та її концентрації. Зі збільшенням дози відбувається зміна і посилення симптомів впливу, залучення в токсичний процес нових органів і систем. Тому при оцінці ризику прийнято орієнтуватися на той шкідливий ефект, який виникає за впливу найменшої із ефективних доз, тобто критичний ефект. Органи та системи організму людини, що зазнають негативного впливу за дії найменшої із ефективних доз, називають критичними (табл.5.1).

Таблиця 5.1

Перелік пріоритетних хімічних сполук та відповідних критичних органів і систем

Речовина	CAS	Rfc, мг/мі	Критичні органи та системи
БП	50-32-8	1Ч10^-6	імунна система, вроджені вади j розвитку,рак
НДМА	62-75-9	0,05	рак, печінка, нирки
НДЕА	55-18-5	0,015	рак, печінка, нирки
Формальдегід	50-00-0	0,003	органи дихання, очі, імунна система, рак
Кадмій	7440-43-9	2Ч10^-5	органи дихання, нирки, гормональний статус, рак
Нікель	7440-02-0	5Ч10^-5	органи дихання, кров, імунна система, рак, ЦНС
Хром	18540-29-9	0,0001 і	органи дихання, рак
Свинець	7439-92-1	0,0005	ЦНС, гормональний статус, вади розвитку, кров

В основі характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів лежить зіставлення дози (або концентрації) впливу хімічної речовини з величиною безпечного рівня впливу (референтна доза/концентрація).

Слід зазначити, що оцінка ризику за допомогою референтних концентрацій характеризує правдоподібність відсутності шкідливих реакцій, але не встановлює імовірність розвитку того чи іншого шкідливого ефекту. Перевищення референтної величини не обов'язково пов'язано з розвитком шкідливого ефекту: чим вища доза впливу і чим більше вона перевищує референтну, тим більша імовірність виникнення шкідливих відповідей, однак оцінити цю ймовірність за даного методичного підходу неможливо. У зв'язку з цим кінцеві характеристики оцінки експозиції на основі референтних концентрацій отримали назву коефіцієнти та індекси небезпеки. Якщо референтна доза не перевищена, то ніяких регулюючих втручань не потрібно. У випадку, коли рівень речовини перевищує RfD, виникає небезпека, величину якої можна оцінити лише за допомогою вивчення залежності «доза- ефект» та визначення цього спектру шкідливих ефектів.

З урахуванням зазначеного, кількісну оцінку неканцерогенного ризику для здоров'я населення досліджуваних міст від забруднення атмосферного повітря хімічними сполуками проводили шляхом:

а) розрахунку коефіцієнтів неканцерогенної небезпеки окремо для всіх пріоритетних хімічних речовин за формулою 1.1 для кожного міста і кожного року спостережень;

б) розрахунку сумарних індексів неканцерогенної небезпеки для сукупності речовин (формула 1.2).

Таблиці 5.2 та 5.3 містять дані щодо коефіцієнтів та індексів небезпеки забруднення атмосферного повітря міст досліджуваними хімічними канцерогенними сполуками.

На основі отриманих величин коефіцієнтів небезпеки хімічних речовин можна оцінити їх вплив на населення міст. Згідно з Міжнародною методологією оцінки ризику для здоров'я людини, якщо розрахований коефіцієнт небезпеки хімічної речовини не перевищує одиниці, то ймовірність розвитку у людини шкідливих ефектів за щоденного впливу цієї сполуки упродовж життя несуттєва, і такий вплив характеризується як допустимий; у разі перевищення одиниці ймовірність виникнення шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню величини HQ [136, 137].

Таблиця 5.2

Коефіцієнти небезпеки забруднення атмосферного повітря м. Києва

Сполуки

Роки спостереження

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Ф-д. мг/м

1,0

1,5

1,1

1,3

1,1

1,3

1,5

1,1

1,0

1,0

1,2

1,4

1,1

1,1

1,2

1,1

1,3

БП

3,4

2,9

2,5

2,8

2,4.

3,2

3,3

2,4

2,3

2,0

2,6

3,0

2,6

2,5

2,7

2,4

3,2

НДМА

0,8

1,0

0,8

0,9

0,8

1,0

0,9

0,8

0,8

0,7

0,9

1,0

0,8

0,7

0,9

0,8

0,9

НДЕА

0,8

0,9

0,8

0,9

0,8

1,0

1,1

0,7

0,7

0,7

0,8

0,9

0,7

0,8

0,9

0,8

0,9

Кадмій

0,7

0,8

0,7

0,8

0,7

0,8

0,8

0,7

0,7

0,6

0,7

0,9

0,7

0,7

0,8

0,7

0,9

Нікель

0,5

0,6

0,5

0,5

0,5

0,5

0,6

0,5

0,4

0,4

0,5

0,6

0,5

0,5

0,5

0,5

0,6

Свинець

0,5

0,7

0,6

0,6

0,6

0,6

0,7

0,5

0,5

0,5

0,6

0,7

0,5

0,6

0,6

0,6

0,6

Хром

0,2

0,3

0,2

0,2

0,2

0,2

0,3

0,2

0,2

0,2

0,2

0,3

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

НІ

7,9

8,7

7,2

8,0

7,1

8,6

9,2

6,9

6,7

6,1

7,5

8,8

7,1

7,1

7,8

7,1

7,6

Таблиця 5.3

Коефіцієнти небезпеки забруднення атмосферного повітря м. Черкаси

Сполуки

Роки спостереження

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Ф-д. мг/м

3,3

4,0

3,0

4,0

3,7

3,7

3,7

3,7

3,0

2,7

3,3

3,0

3,0

3,7

4,0

3,7

4,0

БП

1,1

1,3

1,4

1,2

1,3

1,6

1,7

1,8

2,0

1,5

1,4

2,3

2,2

1,9

1,8

2,2

2,3

НДМА

1,0

0,8

0,5

0,9

0,9

1,1

1,1

1,0

0,9

1,1

1,1

1,1

1,0

0,9

1,0

1,0

1,0

НДЕА

0,9

1,3

1,0

0,9

0,8

1,0

0,8

0,8

0,8

0,9

0,9

0,9

0,9

0,9

1,0

1,1

1,1

Кадмій

1,0

1,5

1,0

1,5

1,0

1,0

1,0

1,5

1,0

1,5

1,5

1,0

1,0

1,0

1,5

1,5

1,0

Нікель

0,8

1,0

0,4

1,0

1,0

0,8

1,2

0,4

0,6

1,0

1,4

0,8

1,0

0,8

1,2

1,4

1,4

Свинець

0,1

0,2

од

од

од

од

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

од

од

Хром

0,5

0,7

0,4

0,4

0,4

0,5

0,4

0,5

0,3

0,3

0,5

0,5

0,4

0,4

0,5

0,4

0,4

НІ

8,7

10,8

7,8

10,0

9,2

9,8

10,0

9,8

8,7

10,1

10,2

9,7

9,6

10,7

11,1

11,4

11,3

Аналіз розрахунків дозволяє за величиною індексу небезпеки виділити ряд сполук, які чинять на здоров`я населення міст найбільший негативний вплив як токсиканти. Для міста Києва це кадмій, нікель, БП, для Черкас - формальдегід, БП та НА. Згідно з таблицею 5.1, критичними органами, які зазнають найбільшого негативного, впливу цих сполук, є органи дихання, імунна система, гормональний статус. Слід підкреслити, що вплив цих канцерогенів на імунітет людини може призвести до зниження загального показника здоров'я населення та підвищити рівень первинної захворюваності на різні групи хвороб.

Із наведених вище матеріалів видно, що для оцінки впливу повітряного середовища міст на населення, коефіцієнти та індекси небезпеки розвитку неканцерогенних ефектів є більш інформативними, ніж показники забруднення: вони конкретно, за величиною індексу, вказують на небезпечність цієї сполуки для здоров`я людини. За величиною неканцерогенного ризику сполука може визначатися як небезпечна для людини, хоча концентрація її при цьому у повітрі не перевищуватиме ГДК і показник забруднення буде меншим за одиницю.

Слід зазначити, що критерії оцінки неканцерогенного ризику менш інформативні, ніж канцерогенного, вони дають змогу лише порівнювати і за коефіцієнтом небезпеки ранжувати сполуки для обґрунтування профілактичних заходів щодо зменшення їх викиду у повітряне середовище.

Насправді, ризик неканцерогенного ефекту не відповідає традиційному поняттю про ризик як ймовірність появи шкідливого ефекту, тобто коефіцієнт та індекс небезпеки не можуть бути інтерпретованими з точки зору кількості можливих захворювань (як у разі показників канцерогенного ризику), і це не дає змогу отримати уяву щодо величини захворюваності за різних рівнів впливу сполуки.

Що стосується канцерогенних ефектів, то в експериментах та клінічно- епідеміологічних дослідженнях, результати яких застосовуються у методології оцінок ризику, вони установлюються за даними щодо наявності чи відсутності відповідних порушень у здоров'ї кожної окремої особини у досліджуваних групах, і це дозволяє визначати долю індивідуумів з даними порушеннями і таким чином оцінювати їхню ймовірність. У той же час неканцерогенні ефекти при нелетальних рівнях впливу установлюються за змінами середньогрупових значень показників стану органів та систем організму і не виявляються у окремих осіб, і це не дозволяє оцінювати ймовірність порушень стану здоров`я.

US ЕРА [66] запропоновано класифікацію рівнів ризику для здоров`я людини, яка більш конкретно відображає систему градацій неканцерогенного ризику за показниками коефіцієнта та індексу небезпеки і зменшує невизначеності при оцінці сумарного неканцерогенного ризику сполук односпрямованої дії (табл. 5.4).

Таблиця 5.4

Класифікація рівнів неканцерогенного ризику

Рівень ризику

Коефіцієнт небезпеки розвитку неканцерогенних ефектів (НС) для окремих сполук

Індекс небезпеки розвитку не канцерогенних ефектів (НІ) для групи сполук односпрямованої дії

Високий

>3

>6

Насторожуючий

1,1-3

3,1-6

Допустимий

0,11-1,0

1,1-3,0

Мінімальний (цільовий)

0,1 і менше

1,0 і менше

Аналіз таблиць 5.2 і 5.3 за цими критеріями показав наступне. У м. Києві рівні неканцерогенного ризику тільки для БП та формальдегіду є насторожуючими, а для інших сполук - допустимими. Насторожуючими є також рівні неканцерогенного ризику для сполук односпрямованої дії, зокрема для важких металів та НДМА+НДЕА.

Таблиця 5.5

Загальна характеристика неканцерогенного ризику в м.Києві за критерієм ушкодження критичних органів і систем організму за інгаляційної дії

Діюча речовина

Коефіцієнти небезпеки

Терміни спостееження

1997

2000

2003

2006

2009

2013

1

2

3

4

5

6

7

Гормональний статус

Кадмій

0,3

0,3

0,2

0,3

0,3

0,3

Нікель

0,3

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

Свинець

0,25

0,3

0,4

0,3

0,3

0,3

НІ горм.

0,85

0,8

0,9

0,7

0,8

0,8

Імунна система

Бенз/а/пірен

1,2

1,0

1,1

0,7

0,9

1,1

НДМА

0,4

0,5

0,5

0,4

0,4

0,5

НДЕА

0,4

0,5

0,6

0,4

0,4

0,5

Формальдегід

0,5

0,7

0,8

0,5

0,6

0,7

Нікель

0,3

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

НІ ім.с.

2,8

2,9

3,2

2,2

2,5

3,0

Органи дихання

Бенз/а/пірен

1,1

0,9

0,7

1,1

0,9

1,1

Формальдегід

0,5

0,6

0,7

0,5

0,5

0,6

Кадмій

0,3

0,2

0,3

0,2

0,2

0,3

Нікель

0,1

0,2

0,2

0,1

0,1

0,2

Хром

0,2

0,2

0,3

0,2

0,2

0,2

НІ орг. дих.

2,2

2,1

2,5

2,7

1,9

2,4

Вади розвитку

Бенз/а/пірен

1,1

0,9

1,1

0,6

0,8

1,0

Свинець

0,25

0,3

0,3

0,2

0,2

0,3

НІ вади розв.

1,35

1,2

1,4

0,8

1,0

1,3

Печінка, нирки

НДМА

0,4

0,4

0,4

0,3

0,4

0,4

НДЕА

0,4

0,4

0,5

0,3

0,3

0,4

Кадмій

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,3

НІ печін.

1,0

1,0

1,1

0,8

0,9

1,1

НІ загальний

8,3

8,0

9,1

7,2

7,1

8,6

Таблиця 5.6

Загальна характеристика неканцерогенного ризику в м. Черкаси за критерієм ушкодження критичних органів і систем організму за інгаляційної дії

Діюча речовина

Коефіцієнти небезпеки

Терміни спостееження

1997

2000

2003

2006

2009

2013

1

2

3

4

5

6

7

Гормональний статус

Кадмій

0,4

0,5

0,4

0,5

0,4

0,4

Нікель

0,3

0,4

0,4

0,4

0,4

0,5

Свинець

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

НІ горм.

0,75

0,95

0,85

0,95

0,85

0,95

Імунна система

Бенз/а/пірен

0,4

0,4

0,6

0,5

0,8

0,8

НДМА

0,5

0,5

0,6

0,6

0,5

0,5

НДЕА

0,5

0,5

0,4

0,5

0,5

0,6

Формальдегід

1,7

2,0

1,9

1,4

1,5

2,0

Нікель

0,3

0,3

0,4

0,3

0,3

0,5

НІ ім.с.

3,4

3,7

3,9

3,3

3,6

4,4

Органи дихання

Бенз/а/пірен

0,4

0,4

0,6

0,5

0,7

0,8

Формальдегід

1,6

2,0

1,8

1,3

1,5

2,0

Кадмій

0,3

0,5

0,3

0,5

0,3

0,3

Нікель

0,2

0,3

0,4

0,3

0,3

0,4

Хром

0,5

0,24

0,4

0,3

0,4

0,4

НІ орг. дих.

3,0

3,6

3,5

2,9

3,2

3,9

Вади розвитку

Бенз/а/пірен

0,3

0,4

0,5

0,5

0,7

0,7

Свинець

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

НІ вади розв.

0,35

0,45

0,55

0,55

0,75

0,75

Печінка, нирки

НДМА

0,5

0,4

0,5

0,5

0,5

0,5

НДЕА

0,4

0,4

0,4

0,4

0,4

0,5

Кадмій

0,3

0,5

0,3

0,5

0,3

0,3

НІ печін.

1,2

1,3

1,2

1,4

1,2

1,3

НІ загальний

8,7

10,0

9,55

9,1

9,6

11,3

Дещо вищим є ризик для населення за дії канцерогенних речовин у м. Черкаси. Вміст формальдегіду класифікується вже як високий, бенз/а/пірену та кадмію - як насторожуючі.

Але як в одному, так і в іншому місті оцінений індекс небезпеки (НІ) розцінюється як високий і дорівнює в м. Києві 7,1-7,9, а в Черкасах - 8,7-11,3.

Причому, при оцінці показників за окремими адміністративними районами в м.Києві виявляються розбіжності показників, які чітко характеризують територіальні відмінності. Найбільш високий канцерогенний ризик має місце у Шевченківському районі, який за своїм рівнем (13,0) майже в 2 рази вищий за показник Голосіївського району (6,9) і набагато вищий - Оболонського (7,2) та Солом'янського районів (7,2). Високий неканцерогенний ризик існує в Дарниькому, Печерському та Подільському районах (9,3-11,9) (табл. 5.7).

Проте, відкритим залишається питання ушкодження органів та систем, які в першу чергу підпадають під вплив досліджуваних нами речовин. Для з'ясування цього питання було розраховано коефіцієнти небезпеки (HQ) для критичних органів за весь період спостережень.

Аналізуючи отримані результати в цілому, слід зазначити, що за весь період спостережень, починаючи з 1997 р. по 2013 р. по усім критичним органам та системам мали місце несуттєві коливання показників НІ. І в той же час відмічаємо, що найбільший вплив досліджувані нами канцерогени проявляли на імунну систему. Мало того, це єдина система, де проявляється тенденція до зростання цього впливу.

Якщо урахувати, що поряд із впливом на імунну систему, в містах спостереження стабільно відзначався ще й неканцерогенний ризик впливу на гормональний статус то, можна передбачити ймовірність розвитку віддалених ефектів, інтегральним показником яких може служити рівень канцерогенного ризику.

Таблиця 5.7

Територіальні показники (коефіцієнти) небезпеки забруднення атмосферного повітря м. Києва по адміністративних районах

Сполуки

Голосі-ївський

Дарницький

Деснянський

Дніпровський

Оболо-нський

Печер-ський

Подільський

Свято-шинський

Солом'я-нський

Шевченківський

Ф-д. мг/м

1,0

2Д

1,1

1,8

1,2

1,2

1,2

1,2

1,1

1,3

БП

1,9

4,0

2,4

2,7

1,7

3,2

3,6

1,8

2,1

5,1

НДМА

1,0

ІД

0,9

0,7

1,2

1,6

0,8

0,7

0,6

1,4

НДЕА

0,9

1,1

1,0

0,9

0,7

1,1

0,9

1,6

0,3

1,1

Кадмій

1,0

1,4

1,5

1,2

0,9

1,2

1,2

0,9

0,9

1,4

Нікель

0,4

0,6

1,2

1,2

0,4

0,7

0,6

0,9

1,2

1,1

Свинець

0,5

1,4

0,2

0,5

0.6

0,6

0,8

0,2

0,9

1,0

Хром

0,2

0,2

0,1

0,4

0,5

0,2

0,2

0,3

0,1

0,6

?

6,9

11,9

8,4

9,4

7,2

9,8

9,3

7,6

7,2

13,0

5.2 Визначення канцерогенного ризику, зумовленого забрудненням атмосферного повітря

Канцерогенний ризик - це імовірність підвищення частоти виникнення і розвитку пухлин у людей, які зазнали або зазнають впливу певних канцерогенних факторів у побуті або на виробництві, з урахуванням індивідуальних особливостей способу життя, ендогенних факторів, забруднення довкілля, а також професійної шкідливості [138, 145-149].

З усього різномаїття канцерогенонебезпечних факторів в нашій роботі ураховувались екологічні чинники, рівень впливу яких визначається експозиційною дозою. Як свідчать дані попередніх розділів, інгаляційне навантаження різниться не тільки по окремих населених пунктах, а й на теренах одного міста. Зокрема, на території м. Києва ми відзначили, що рівень сумарного канцерогенного навантаження на населення в більш забруднених адміністративних районах (Шевченківський, Дарницький) майже у 2 рази вищий у порівнянні з відносно чистими (Святошинський, Дніпровський). Відповідно, можна очікувати різний рівень екологічно обумовленого канцерогенного ризику. Для вирішення цього питання було взято усі канцерогенні сполуки, за якими проводились моніторингові спостереження.

Зважаючи на те, що саме ці сполуки позначені як пріоритетні і є критеріальними при оцінці стану атмосферного повітря в системі державного контролю [150-152], не було потреби проведення додаткових досліджень щодо ідентифікації небезпеки потенційно шкідливих для здоров'я канцерогенних речовин. До загальновизнаних пріоритетних сполук нами було додано лише сполуки класу нітрозамінів, що обумовлено високим рівнем забруднення атмосфери діоксидом азоту - попередником цих сполук в екзогенному синтезі [153, 154].

Вагомість доказу канцерогенності досліджуваних хімічних речовин для людини підкреслюється також відомими класифікаціями Міжнародного агенства з вивчення раку (МАВР), та Агентства США з охорони навколишньоги середовища (US ЕРА), які містять найширші дані про канцерогенність хімічних речовин. До того ж, усі речовини за якими велись спостереження, згідно з Державним гігієнічним нормативом [31], відносяться до сполук, безумовно або вірогідно канцерогенних для людини [155]. За класифікацією МАВР, їх включено до груп 1 та 2 А, а за класифікацією US ЕРА - до груп А, В 1 та В 2 відповідно.

Результати аналізу вагомості доказу канцерогенності хімічних речовин, що забруднюють атмосферне повітря м. Києва, наведені в табл. 5.8.

рак щитоподібна залоза забруднення

Таблиця 5.8

Вагомість доказу канцерогенності для людини хімічних речовин, що ідентифікуються в атмосферному повітрі

Речовина

САS*

Ступінь доведеності

US ЕРА**

МАВР

Бенз(а)пірен

50-31-8

В2

1

Нітрозодиметиламін

62-75-9

В2

2А

Нітрозодіетиламін

55-18-5

В2

2А

Формальдегід

50-00-0

В1

1

Кадмій

7440-43-9

В1

1

Нікель

7440-02-0

А

1

Свинець

7439-92-1

В2

2А

Хром (VI)

18540-29-9

А

1

Примітки:

1 * САS - Абревіатура Хімічної реферативної служби (підрозділ Американського хімічного товариства) з ідентифікативною позначкою кожної хімічної речовини.

2. ** US ЕРА - Федеральне агентство з охорони навколишнього середовища США

Проведенний аналіз засвідчив, що усі розглянуті хімічні речовини за міжнародними класифікаціями є канцерогенами для людини, використання їх в процесі оцінки канцерогенного ризику є правомірним.

Відповідно до методичних рекомендацій число канцерогенів, що складають сумарний ризик, можна обмежити на основі ранжування речовин за індексом канцерогенної небезпеки. Проте, зважаючи на високий рівень невизначеностей, пов'язаних з ідентифікацією канцерогенних речовин, неможливістю отримання сталих даних щодо джерел забруднення атмосферного повітря досліджуваних населених пунктів, і тому, відповідно до даних з кількісної характеристики емісії хімічних речовин, ми вирішили залучити до розрахунку усі канцерогени, за якими проведено спостереження.

Визначення ризику розвитку канцерогенних ефектів у здоров'ї населення досліджуваних міст проводили шляхом:

1) розрахунку індивідуального канцерогенного ризику негативного впливу для кожної канцерогенної речовини, що надходить в організм інгаляційно, у динаміці;

2) розрахунку сумарного канцерогенного ризику усіх досліджуваних канцерогенних речовин для кожного міста і кожного року моніторингових спостережень.

Дія хімічних канцерогенів, як відомо, характеризується високим ступенем кумуляції ефектів усіх доз, що надходять до організму протягом тривалого проміжку часу. При цьому бластомогенний ефект, на відміну від інших видів біологічної реакції, залежить не стільки від добової дози агента як визначається сумарною дозою, що надходить до організму протягом усього періоду дії, а. час індукції пухлин обернено пропорційний добовій дозі канцерогену [3]. Отже, принциповою особливістю дії канцерогенів, виходячи із зазначеного, є сумація ефектів усіх доз, що надходять до організму протягом природної тривалості життя.

Виходячи із зазначеного, одним із найважливіших та, як правило, найбільш точних етапів дослідження канцерогенного ризику є оцінка експозиції, тобто визначення рівня концентрації канцерогена, який надходить до організму людини та тривалості впливу. У процесі оцінки експозиції ми установлювали кількісне надходження канцерогена до організму з атмосферним повітрям.

Для кількісної оцінки експозиції за формулою 1.3 було розраховано середні добові дози впливу канцерогенів на організм людини. Ці дози є важливим параметром, який відображає аерогенне навантаження канцерогена на організм, оскільки, як відмічалося вище, враховують діючі концентрації сполук, величину контакту з ними людини, частоту та тривалість впливу, середню масу тіла людини, а також час осереднення експозиції (для канцерогенів ця величина становить 70 років).

Розрахунок індивідуального канцерогенного ризику проводили множенням фактора канцерогенного потенціалу речовини на середню добову дозу впливу канцерогенної сполуки на організм людини (експозицію) за формулою 1.4, сумарний ризик визначали шляхом сумації величин індивідуальних канцерогенних ризиків.

Фактор канцерогенного потенціалу відображає ступінь наростання канцерогенного ризику при збільшенні дози впливу на одиницю і має розмірність (мг/кг Ч доба) [136]. Цей показник відображає верхню консервативну оцінку канцерогенного ризику за очікувану середню тривалість життя людини (70 років).

Таблиця 5.9 містить інформацію щодо досліджуваних канцерогенних сполук повітряного середовища, а також дані, необхідні для оцінки небезпеки їх інгаляційного впливу на людину. Розраховані за формулою 1.4 величини канцерогенного ризику існуючого забруднення атмосферного повітря міст, створюваного цими речовинами, представлено у табл. 5.10 та 5.11.

Таблиця 5.9

Характеристика параметрів небезпеки ідентифікованих у атмосферному повітрі пріоритетних канцерогенних сполук

Речовина

Клас небезпеки

Група за класифікацією МАВР

ГДК для атмосферного повітря, мг/мі

Фактор канцерогенного потенціалу, SFі,

(мг/(кгЧд))-1

Одиниця ризику,

UR,

м3/мг

БП

1

1

1Ч10-6

3,9

1,11

Формальдегід

2

1

0,003

0,046

0,0131

Кадмій

1

1

0,0003

6,3

1,8

Нікель

1

1

0,001

0,84

0,24

Свинець

1

2А

0,0003

0,042

0,012

Хром (VI)

1

1

0,0015

42

12,0

Нітрозодиметиламін

1

2А

5Ч10-5

49

14,0

Нітрозодіетиламін

1

2А

1,5Ч10-5

150

42,86

Примітка. ГДК для НДЕА є теоретично розрахованою.

Оцінку отриманих величин канцерогенного ризику для здоров'я населення міст проводили з огляду на систему критеріїв рівня ризику, прийняту сьогодні у багатьох країнах світу [138], загальний аналіз яких добре висвітлено в роботі О.В. Швагер, виконаної в лабораторії канцерогенних факторів ДУ «ІГЗ НАМНУ» [156].

Таблиця 5.10

Канцерогенний ризик забруднення атмосферного повітря м. Черкаси за досліджуваний період

Хімічні речовини

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Ф-д., Ч10-4

1,3

1,2

1,3

1,6

1,3

1,5

1,5

1,5

1,2

1,1

1,3

1,2

1,2

1,5

1,6

1,5

1,6

БП ,Ч10-6

1,2

1,5

1,6

1,3

1,5

1,8

1,9

2,0

2,2

1,7

1,6

2,6

2,5

2,1

2,0

2,5

2,6

НДМА, Ч10-4

6,7

5,9

3,4

6,2

6,2

7,4

7,5

7,0

6,2

7,4

7,7

7,4

7,0

6,2

7,0

6,7

7,2

НДЕА, Ч10-4

5,7

8,2

6,6

6,0

5,2

6,2

5,3

5,3

5,2

6,0

5,7

6,0

5,8

6,0

6,5

6,9

7,1

Кадмій, Ч10-5

3,6

5,4

3,6

5,4

3,6

3,6

3,6

5,4

3,6

5,4

5,4

3,6

3,6

3,6

5,4

5,4

3,6

Нікель , Ч10-5

1,0

1,2

4,8

1,2

1,2

1,0

1,4

0,5

0,7

1,2

1,7

1,0

1,2

1,0

1,4

1,7

1,7

Свинець,

Ч10-6

1,0

1,1

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

Хром , Ч10-4

6,0

8,4

4,8

4,8

4,8

6,0

4,8

6,0

3,6

3,6

6,0

6,0

4,8

4,8

6,0

4,8

4,8

?Ч10-3

2,02

2,44

1,69

1,93

1,80

2,16

1,96

2,04

1,66

1,88

2,14

2,11

1,93

1,90

2,18

2,06

2,12

Таблиця 5.11

Канцерогенний ризик забруднення атмосферного повітря м. Києва за досліджуваний період

Хімічні речовини

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Ф-д.,

Ч10-5

4,3

5,2

4,5

5,1

4,5

5,0

5,9

4,3

4,1

3,8

4,7

5,4

4,2

4,5

4,7

4,3

5,1

БП,

Ч10-6

2,7

3,2

2,8

3,1

2,7

3,6

3,7

2,7

2,6

2,2

2,9

3,3

2,9

2,8

3,0

2,7

3,6

НДМА, Ч10-4

5,6

6,8

5,8

6,6

5,8

7.0

7,6

5,4

5,3

4,9

6,0

7,0

5,8

5,2

6,2

5,7

6,2

НДЕА, Ч10-4

5,1

6,0

5,1

5,6

5,1

6,4

6,9

4,7

4,7

4,3

5,1

6,0

4,7

5,1

5,6

5,1

5,6

Кадмій, Ч10-5

2,5

3,0

2,6

2,9

2,5

3,0

3,4

2,5

2,3

2,1

2,6

3,1

2,5

2,6

2,7

2,5

3,1

Нікель , Ч10-6

5,6

6,7

5,8

6,5

5,7

6,2

7,6

5,5

5,3

4,9

6,0

6,9

5,4

5,8

6,2

5,7

7,4

Свинець,

Ч10-6

3,2

4,0

3,4

3,9

3,4

3,7

4,4

3,3

3,1

2,9

3,6

4,1

3,0

3,4

3,6

3,4

3,5

Хром , Ч10-4

1,2

3,0

2,0

2,9

2,2

1,2

1,2

2,4

2,3

2,0

2,2

3,5

1,7

2,4

2,8

2,5

2,9

?Ч10-3

1,32

1,74

1,43

1,66

1,44

1,61

1,75

1,38

1,35

1,23

1,47

1,81

1,35

1,41

1,60

1,46

1,63

Размещено на http://www.allbest.ru/

Урядові установи ряду країн (США, Великобританія, Нідерланди та інші) при оцінці ризиків для населення, зумовлених впливом хімічних сполук, як зневажливо малий ризик протягом життя, який не відрізняється від звичайних, повсякденних ризиків і не потребує будь-яких додаткових заходів з його зниження, розглядають величину 1Ч10^-6 (один випадок важкого, незворотного порушення стану здоров'я, якою є онкологічна захворюваність, або смерті на 1 мільйон осіб, які підлягають експозиції).

В Російській Федерації як гігієнічний норматив прийнятного ризику затверджено показник 1Ч10^-5, обґрунтування якого здійснено виходячи із технічних і технологічних можливостей економіки.

В Україні, на жаль, досі відсутній норматив прийнятного ризику. Виходячи із зазначеного, для оцінки власних результатів використовували міжнародну базу (табл. 5.12).

Таблиця 5.12

Критерії оцінки рівнів канцерогенного ризику

Рівень ризику

Індивідуальний ризик протягом життя

Високий (de manifestis) - не прийнятний для виробничих умов і населення. Необхідне проведення заходів щодо зниження ризику

>10-3

Середній - допустимий для виробничих умов. При впливі на населення необхідний динамічний контроль та поглиблене вивчення джерел і можливих наслідків шкідливої дії для вирішення питання щодо заходів з управляння ризиком

10-3 - 10-4

Низький - допустимий ризик (рівень, на якому, як правило, встановлюють гігієнічні нормативи для населення)

10-4-10-6

Мінімальний (de minimus) - бажана (цільова) величина при проведенні оздоровчих та природоохоронних заходів

<10-6

До цього необхідно додати, що, виходячи із міжнародного досвіду під час розробки програм контролю довкілля чи встановлення регіональних гігієнічних нормативів тощо рекомендовано орієнтуватись на величину так званого цільового або прийнятного ризику, яким у більшості країн вважається величина 10^-6. При цьому слід зазначити, що величина цільового ризику - це сумарний ризик, пов`язаний із канцерогенним ефектом усіх виявлених канцерогенних сполук.

Якщо оцінити сумарний канцерогенний ризик для здоров`я населення міст, що створюється ідентифікованими сполуками в наших дослідженнях, можна констатувати, що за весь період спостережень рівень його у кожному місті розглядається як високий, незалежно від промислового профілю міст, і потребує заходів до його зниження. Так, у м. Києві за весь період спостережень сумарний канцерогенний ризик визначався у межах 1,23 - 1,74Ч10^-3, а в Черкасах - від 1,69Ч10^-3 до 2,44Ч10^-3.

Водночас індивідуальний канцерогенний ризик інгаляційного впливу окремих сполук (БП, свинець) на населення досліджуваних міст протягом усього періоду спостережень можна класифікувати як низький, який розглядається як несуттєвий, що не потребує ніяких управлінських втручань щодо його зниження. І в той же час, ще раз варто наголосити на властивості канцерогенів, що проявляється у функціональній кумуляції.

Для інших сполук при динамічному розгляді індивідуальний канцерогенний ризик в окремі роки можна вважати низьким, однак із зростанням інтенсифікації виробництва, яке мало місце упродовж останнього десятиріччя, він зростає до рівня середнього, який вже не можна розглядати як прийнятний, проте не потребує проведення екстрених заходів з його усунення. В подальшому (після 2003 року) ризик досягає високого рівня, що вимагає вже втручання владних структур.

Таким чином, проведені дослідження і наведені у табл 5.10 та 5.11 дані свідчать про певний рівень коливань, а також про те, що канцерогенний ризик не є сталим, що потребує стабільного моніторингу. І в той же час, визначені показники дозволяють не тільки ранжувати за ступенем небезпеки ідентифіковані сполуки, а ще й науково обгрунтувати заходи щодо зменшення їх викиду і, як наслідок, шкідливого навантаження на організм населення. Але вже зараз можна стверджувати особливу небезпеку важких металів та нітрозамінів. Особливо, на нашу думку, необхідно звернути увагу на останні, які не є продуктами прямого викиду промисловими об'єктами. Канцерогени класу нітрозамінів, перш за усе, є продуктом трансформації в навколишньому середовищі азотовмісних сполук. Причому нітрозаміни легко синтезуються як екзогенно, так і ендогенно. І тому питання попередження канцерогенного навантаження на людину не може обмежуватися боротьбою лише з канцерогенами, а ще одночасно ураховувати дію супутніх хімічних речовин, які можуть модифікувати їх ефект, з одного боку [158], а також можуть бути першоджерелами їх синтезу - з іншого [157]. Оцінюючи в цілому існуючий рівень забруднення повітряного середовища міст хімічними канцерогенними сполуками не можна не визнати його небезпеку для здоров`я населення. Особливо це стосується міста із переважно хімічним спрямуванням виробництв, де сумарний канцерогенний ризик забрудненого повітряного середовища є суттєво вищим порівняно з містом - адміністративним центром, де превалюють малі підприємства переважно обслуговуючої та харчової галузей, хоча різниця і недостовірна (р>0,05).

Хотілося б відзначити ще один аспект отриманих результатів. Виявлені концентрації низки сполук, зокрема ряду важких металів, у повітряному середовищі міст протягом усього періоду спостережень були, значно нижчі за їх ГДК для атмосферного повітря населених місць. Однак, при цьому канцерогенний ризик їх впливу, як свідчать відповідні показники, ніяк не може розглядатись як безпечний, рівно як і порівняння їх концентрацій з референтними концентраціями.

Ця обставина підтверджує, що ГДК низки канцерогенів, установлені за токсикологічними ознаками без урахування специфічних ефектів, не відповідають прийнятному рівню безпеки для людини і потребують перегляду.

З метою визначення соціального навантаження хімічних канцерогенів на населення, що проживає на території досліджуваних міст, із застосуванням отриманих результатів і враховуючи статистичні дані стосовно чисельності населення [159, 160] було розраховано також показники популяційного канцерогенного ризику, який характеризує верхню межу можливого канцерогенного ризику протягом періоду, що відповідає середній тривалості життя людини (70 років) [136, 137, 161] (табл. 5.13)

Таблиця 5.13

Популяційний ризик онкологічних захворювань населення міст за впливу досліджуваних канцерогенних сполук

Міста України

Чисельність населення (середня за весь період спостережень), тис. чол.

Сумарний канцерогенний ризик (середній за весь період спостережень), Ч10-3

Популяційний ризик, чол.

Річний приріст (на 100 тис. нас.)

Київ

2703,375

1,7

4596

2,5

Черкаси

287,749

1,9

542

2,7

Порівняння показників, наведених у таблиці 5.13, показало, що найбільший популяційний ризик спостерігається серед мешканців м. Києва, а найменший - серед мешканців м. Черкаси. Це пояснюється різницею в чисельності населення у досліджуваних містах. Проте, якщо поглянути на інші показники, то в м. Черкаси визначається більш високий кумулятивний ризик та більший щорічний приріст екологічно обумовлених онкологічних захворювань. Так, вплив тільки 8 досліджених канцерогенних сполук і тільки за рахунок інгаляційного надходження із зовнішнім атмосферним повітрям обумовлює значний внесок у загальну захворюваність, яка буде дорівнювати 4596 випадків раку для м. Києва та 542 випадків для м. Черкаси за період 70 років. При цьому щорічний приріст екологічно обумовлених онкологічних захворювань у населення м. Києва становитиме 2,5 випадків на 100 тис. населення проти 2,7 випадків у м. Черкаси. Визначені показники пов'язані з чисельністю населення досліджуваних міст.

Якщо урахувати, що визначений ризик стосується обмеженого числа канцерогенів з можливих 120 сполук, що є в навколишньому середовищі і класифікуються МАВР як доведені канцерогени для людини, то можна константувати, що отримані дані є далеко неповними. В разі розширення спектру досліджуваних речовин канцерогенний ризик, відповідно, буде зростати.

Усе зазначене свідчить про пряму канцерогенну небезпеку забруднення атмосферного повітря, з одного боку, а з іншого - про необхідність поліпшення моніторингу за екологічним станом довкілля.

Отже, проведені дослідження показали наступне:

1. Аналіз макромасштабних спостережень протягом 17-річного періоду свідчить про стабільне забруднення атмосферного повітря досліджуваних населених пунктів України канцерогенними сполуками, яке, в свою чергу, не може вважатись безпечним для здоров'я його мешканців, а також про його варіабельність.

2. Аналіз показників канцерогенного ризику показав, що хоча індивідуальний канцерогенний ризик інгаляційного впливу більшості речовин можна класифікувати як низький або середній, проте сумарний канцерогенний ризик, що створюється досліджуваними сполуками для здоров`я населення, яке мешкає у зазначених населених пунктах, розглядається як високий, незалежно від промислового профілю міст, і потребує заходів до його зниження.

3. Найбільший популяційний ризик спостерігається серед мешканців адміністративного центру, проте найвищий кумулятивний ризик та найбільший щорічний приріст екологічно обумовлених онкологічних захворювань слід очікувати серед населення міста із переважно хімічним спрямуванням промисловості.

Результати досліджень, викладених в даному розділі, були опубліковані в наступних фахових наукових виданнях та обговорені на наукових зібраннях:

1. Влияние приоритетных химических канцерогенов атмосферного воздуха на заболеваемость населения раком щитовидной железы / О.Н. Литвиченко, И.А. Черниченко, С.Н. Цимбалюк // Здоровье и окружающая среда : сб. науч. тр. / Респ. унитарное предпри-ятие науч.-практ. центр гигиены; гл. ред. С.И. Сычик. - Минск, 2015. - Вып. 25,Т. 1.-С. 55-58

2. Вплив хімічних канцерогенів атмосферного повітря на захворюваність населення на рак щитоподібної залози / І.О. Черниченко, О.М. Литвиченко, С.М. Цимбалюк // Довкілля та Здоров'я». (22-23 квітня 2016р., м. Тернопіль): матеріали науч.- практ. конф. присвяченої 30-річчю Чорнобильської катастрофи. -Тернопіль, 2016.- С.153-155

РОЗДІЛ 6.ВПЛИВ КАНЦЕРОГЕННИХ СПОЛУК АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТ НА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ НА РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Як відзначалося вище, окремим завданням роботи була оцінка ролі рівня забруднення атмосферного повітря міста канцерогенними сполуками у формуванні онкологічної захворюваності населення на рак щитоподібної залози. Дослідження проведено шляхом зіставлення динаміки забруднення повітряного середовища міст канцерогенними сполуками та динаміки розвитку цієї онкопатології за досліджуваний період, пошуку кореляційних зв'язків між забрудненням атмосферного повітря канцерогенами та показниками захворюваності населення на РЩЗ, а також визначення внеску окремих компонентів забруднення у формування цієї патології.

6.1 Аналіз впливу забруднення повітряного середовища міст канцерогенними сполуками на захворюваність населення на рак щитоподібної залози

Якщо проаналізувати динаміку забруднення атмосферного повітря міст за досліджуваний період (за величиною канцерогенного ризику) і захворюваності населення на РЩЗ за цей же період спостережень, можна відзначити, що у цілому вони мають схожий характер (рис. 6.1), хоча коефіцієнти лінійної кореляції між ними становлять лише 0,33 та 0,14 для міст Києва та Черкас, відповідно.

Отримані результати підтверджують існування залежності між забрудненням атмосферного повітря міст канцерогенними сполуками і захворюваністю їхнього населення на РЩЗ.

Рисунок 6.1 - Динаміка забруднення атмосферного повітря міст канцерогенними сполуками та захворюваності населення на рак ЩЗ: а/м. Київ; б/м. Черкаси

Вивчення особливостей впливу досліджуваних канцерогенних сполук на захворюваність населення на РЩЗ здійснювали шляхом графічного зіставлення у динаміці періоду спостережень концентрацій окремих сполук в атмосферному повітрі (а також їхнього сумарного канцерогенного ризику, сумарного показника забруднення, коефіцієнтів небезпеки) і рівнів захворюваності населення міст на РЩЗ та розрахунків коефіцієнтів кореляції між цими показниками для кожного міста.

При цьому коефіцієнти кореляції також розраховували не тільки за ідентичним часовим інтервалом (рік у рік), але і зі зміщенням показників захворюваності від виявлених концентрацій канцерогенів.

Кореляційний аналіз динаміки забруднення повітряного середовища міст (за показниками канцерогенного ризику) і захворювання на РЩЗ їх мешканців показав, що мінімуми і максимуми значень відповідних величин розходяться у часі приблизно на 10 років, тобто рівень захворюваності відбиває той ступінь забруднення атмосфери канцерогенними сполуками, який мав місце 10 років назад (рисунок 6.2). Між вказаними величинами виявлено сильний достовірний кореляційний зв`язок, який суттєво зріс у порівнянні з рівнями, розрахованими рік у рік (r= 0,74 для м. Києва та r= 0,73 для м. Черкаси).

Як відомо, співвідношення між негативною дією чинників довкілля та порушеннями здоров'я можуть мати різний характер, при цьому фактор довкілля може виступати як причинний, етіологічний, який практично визначає розвиток хвороби. Однак таких хвороб дуже мало, а у повсякденному житті в антропогенно забрудненому середовищі довести етіологічну залежність деяких захворювань від отриманої раніше дози шкідливого чинника доволі важко. Але навіть у такому випадку цей окремий фактор довкілля має розглядатися як чинник ризику [136, 157]. Виходячи з мети роботи та з огляду на дані щодо органотропності дії цих речовин, про що велась мова у попередніх розділах, було проведено вивчення впливу окремих досліджуваних канцерогенних сполук атмосферного повітря міст на захворюваність населення на рак ЩЗ.

При зіставленні динаміки забруднення атмосферного повітря міст канцерогенних сполук і захворюваності їхнього населення на РЩЗ було установлено, що показники захворюваності на цю онкопатологію корелюють як з сумарними показниками канцерогенного ризику забрудненого повітря, так і з динамікою концентрацій окремих досліджуваних канцерогенних сполук (хрому VI, формальдегіду, БП, кадмію) також зі зміщенням на 10 років.

Графічно це добре ілюструють дані рисунків 6.3 по м. Києву та 6.4 - по м. Черкаси. Наведені дані свідчать про ідентичність змін за дії визначених пріоритетних канцерогенів та захворюваністю на РЩЗ.

Рисунок 6.2 - Динаміка забруднення атмосферного повітря міст канцерогенними сполуками та захворюваності населення на рак ЩЗ із 10-річним розходженням у часі: а/м. Київ; б/м. Черкаси

Рисунок 6.3 - Динаміка співвідношення забруднення атмосферного повітря міста Києва пріоритетними канцерогенами та захворюваністю населення на рак щитоподібної залози

Рисунок 6.4 - Динаміка співвідношення забруднення атмосферного повітря міста Черкаси пріоритетними канцерогенами та захворюваністю населення на рак щитоподібної залози

У таблиці 6.1 подано дані щодо кореляційних зв`язків між концентраціями забруднюючих атмосферне повітря міст пріоритетних канцерогенів та захворюваністю населення на РЩЗ зі зміщенням у часі, які носять достовірний характер.

Таблиця 6.1

Кореляційні зв`язки між забрудненням повітряного середовища м. Києва і захворюваністю населення на РЩЗ

Сполуки

Статистичні параметри

r

mr

tr

p

формальдегід

Страница:

1
2
3
4
5
6

диссертация "Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози" скачать

Подобные документы

Оцінка екологічної безпеки території Добропільського району Донецької області
Характеристика господарсько-виробничого комплексу Добропільського району Донецької області. Потенційні екологічні небезпеки території та визначення факторів екологічного ризику. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря.

курсовая работа [6,1 M], добавлен 18.03.2015

Аналіз канцерогенних ризиків мешканців промислових міст Донецької області
Дослідження ступеню забруднення атмосферного повітря Донецької області канцерогенними речовинами. Джерела викидів та визначення індексу забруднення атмосфери токсинами. Соціально-гігієнічний моніторинг ризику онкологічної захворюваності населення.

дипломная работа [2,2 M], добавлен 03.07.2011

Розрахунок, аналіз та прогноз забруднення території при викидах забруднення точковим джерелом
Моніторинг стану повітряного басейну. Вплив наслідків забруднення атмосферного повітря на стан здоров'я населення. Розрахунок максимального значення приземної концентрації шкідливих речовин. Механічні, фізичні, хімічні методи очистки газопилового потоку.

курсовая работа [135,0 K], добавлен 26.06.2014

Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря
Функції управління та моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря. Нормативи, передбачені атмосфероохоронним законодавством. Державна екологічна та санітарно-гігієнічна експертиза, запобігання негативному впливу на стан атмосферного повітря.

реферат [13,8 K], добавлен 24.01.2009

Оцінка забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту
Оцінка наслідків забруднень атмосферного повітря автомобільними викидами, склад, масштаби забруднень. Завантаження вулиць міста автотранспортом, оцінка ступеню забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів, шляхи їх зменшення.

лабораторная работа [14,4 K], добавлен 11.05.2010

Екологічний стан Миколаївщини
Водні ресурси. Атмосферне повітря. Ґрунт і надра. Відходи. Енергетика. Вплив забруднення навколишнього середовища на здоров’я людини. Найнебезпечніші джерела канцерогенних речовин. Каракурти. Екологічні організації та ЗМІ.

реферат [16,1 K], добавлен 19.03.2007

Оцінка впливу СП ЗАТ "ХЕМЗ-IРЕС" на стан навколишнього середовища
Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.

дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012

Розрахунок та оцінка викидів забруднюючих речовин у атмосферу від автотранспорту
Забруднюючі речовини що викидають автомобілі та їхній вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей. Комплексний вплив автомобільного транспорту на довкілля. Оцінка забруднення атмосферного повітря, автотранспортом за концентрацією оксиду вуглецю.

курсовая работа [60,8 K], добавлен 11.09.2014

Процеси викидів та міграції в атмосфері шкідливих речовин по ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод"
Екологія та екологічні проблеми в Україні. Характеристика та екологічна оцінка Хмельницької області. Вербальний опис ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Умови забруднення атмосферного повітря. Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

дипломная работа [2,1 M], добавлен 09.09.2014

Визначення розмірів плати за забруднення атмосферного повітря та розробки заходів щодо очистки шкідливих викідів
Практика оцінювання впливу промислових підприємств, енергетичних установок на стан атмосферного повітря та розрахунок розміру виплат компенсації за шкоду, заподіяному атмосферному повітрі. Аналіз дії основних забруднюючих речовин на організм людини.

лабораторная работа [41,7 K], добавлен 20.10.2008

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози"

главная

рубрики

по алфавиту

вернуться в начало страницы

вернуться к началу текста

вернуться к подобным работам

Рубрики

По алфавиту

Закачать файл

Заказать работу

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Сполуки	Роки спостереження
	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Ф-д. мг/м	1,0	1,5	1,1	1,3	1,1	1,3	1,5	1,1	1,0	1,0	1,2	1,4	1,1	1,1	1,2	1,1	1,3
БП	3,4	2,9	2,5	2,8	2,4.	3,2	3,3	2,4	2,3	2,0	2,6	3,0	2,6	2,5	2,7	2,4	3,2
НДМА	0,8	1,0	0,8	0,9	0,8	1,0	0,9	0,8	0,8	0,7	0,9	1,0	0,8	0,7	0,9	0,8	0,9
НДЕА	0,8	0,9	0,8	0,9	0,8	1,0	1,1	0,7	0,7	0,7	0,8	0,9	0,7	0,8	0,9	0,8	0,9
Кадмій	0,7	0,8	0,7	0,8	0,7	0,8	0,8	0,7	0,7	0,6	0,7	0,9	0,7	0,7	0,8	0,7	0,9
Нікель	0,5	0,6	0,5	0,5	0,5	0,5	0,6	0,5	0,4	0,4	0,5	0,6	0,5	0,5	0,5	0,5	0,6
Свинець	0,5	0,7	0,6	0,6	0,6	0,6	0,7	0,5	0,5	0,5	0,6	0,7	0,5	0,6	0,6	0,6	0,6
Хром	0,2	0,3	0,2	0,2	0,2	0,2	0,3	0,2	0,2	0,2	0,2	0,3	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2
НІ	7,9	8,7	7,2	8,0	7,1	8,6	9,2	6,9	6,7	6,1	7,5	8,8	7,1	7,1	7,8	7,1	7,6

Рівень ризику	Коефіцієнт небезпеки розвитку неканцерогенних ефектів (НС) для окремих сполук	Індекс небезпеки розвитку не канцерогенних ефектів (НІ) для групи сполук односпрямованої дії
Високий	>3	>6
Насторожуючий	1,1-3	3,1-6
Допустимий	0,11-1,0	1,1-3,0
Мінімальний (цільовий)	0,1 і менше	1,0 і менше

Діюча речовина	Коефіцієнти небезпеки
	Терміни спостееження
	1997	2000	2003	2006	2009	2013
1	2	3	4	5	6	7
Гормональний статус
Кадмій	0,3	0,3	0,2	0,3	0,3	0,3
Нікель	0,3	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2
Свинець	0,25	0,3	0,4	0,3	0,3	0,3
НІ горм.	0,85	0,8	0,9	0,7	0,8	0,8
Імунна система
Бенз/а/пірен	1,2	1,0	1,1	0,7	0,9	1,1
НДМА	0,4	0,5	0,5	0,4	0,4	0,5
НДЕА	0,4	0,5	0,6	0,4	0,4	0,5
Формальдегід	0,5	0,7	0,8	0,5	0,6	0,7
Нікель	0,3	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2
НІ ім.с.	2,8	2,9	3,2	2,2	2,5	3,0
Органи дихання
Бенз/а/пірен	1,1	0,9	0,7	1,1	0,9	1,1
Формальдегід	0,5	0,6	0,7	0,5	0,5	0,6
Кадмій	0,3	0,2	0,3	0,2	0,2	0,3
Нікель	0,1	0,2	0,2	0,1	0,1	0,2
Хром	0,2	0,2	0,3	0,2	0,2	0,2
НІ орг. дих.	2,2	2,1	2,5	2,7	1,9	2,4
Вади розвитку
Бенз/а/пірен	1,1	0,9	1,1	0,6	0,8	1,0
Свинець	0,25	0,3	0,3	0,2	0,2	0,3
НІ вади розв.	1,35	1,2	1,4	0,8	1,0	1,3
Печінка, нирки
НДМА	0,4	0,4	0,4	0,3	0,4	0,4
НДЕА	0,4	0,4	0,5	0,3	0,3	0,4
Кадмій	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	0,3
НІ печін.	1,0	1,0	1,1	0,8	0,9	1,1
НІ загальний	8,3	8,0	9,1	7,2	7,1	8,6

Сполуки	Голосі-ївський	Дарницький	Деснянський	Дніпровський	Оболо-нський	Печер-ський	Подільський	Свято-шинський	Солом'я-нський	Шевченківський
Ф-д. мг/м	1,0	2Д	1,1	1,8	1,2	1,2	1,2	1,2	1,1	1,3
БП	1,9	4,0	2,4	2,7	1,7	3,2	3,6	1,8	2,1	5,1
НДМА	1,0	ІД	0,9	0,7	1,2	1,6	0,8	0,7	0,6	1,4
НДЕА	0,9	1,1	1,0	0,9	0,7	1,1	0,9	1,6	0,3	1,1
Кадмій	1,0	1,4	1,5	1,2	0,9	1,2	1,2	0,9	0,9	1,4
Нікель	0,4	0,6	1,2	1,2	0,4	0,7	0,6	0,9	1,2	1,1
Свинець	0,5	1,4	0,2	0,5	0.6	0,6	0,8	0,2	0,9	1,0
Хром	0,2	0,2	0,1	0,4	0,5	0,2	0,2	0,3	0,1	0,6
?	6,9	11,9	8,4	9,4	7,2	9,8	9,3	7,6	7,2	13,0

Речовина	САS*	Ступінь доведеності
		US ЕРА**	МАВР
Бенз(а)пірен	50-31-8	В2	1
Нітрозодиметиламін	62-75-9	В2	2А
Нітрозодіетиламін	55-18-5	В2	2А
Формальдегід	50-00-0	В1	1
Кадмій	7440-43-9	В1	1
Нікель	7440-02-0	А	1
Свинець	7439-92-1	В2	2А
Хром (VI)	18540-29-9	А	1

Речовина	Клас небезпеки	Група за класифікацією МАВР	ГДК для атмосферного повітря, мг/мі	Фактор канцерогенного потенціалу, SFі, (мг/(кгЧд))-1	Одиниця ризику, UR, м3/мг
БП	1	1	1Ч10-6	3,9	1,11
Формальдегід	2	1	0,003	0,046	0,0131
Кадмій	1	1	0,0003	6,3	1,8
Нікель	1	1	0,001	0,84	0,24
Свинець	1	2А	0,0003	0,042	0,012
Хром (VI)	1	1	0,0015	42	12,0
Нітрозодиметиламін	1	2А	5Ч10-5	49	14,0
Нітрозодіетиламін	1	2А	1,5Ч10-5	150	42,86

Хімічні речовини	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Ф-д., Ч10-4	1,3	1,2	1,3	1,6	1,3	1,5	1,5	1,5	1,2	1,1	1,3	1,2	1,2	1,5	1,6	1,5	1,6
БП ,Ч10-6	1,2	1,5	1,6	1,3	1,5	1,8	1,9	2,0	2,2	1,7	1,6	2,6	2,5	2,1	2,0	2,5	2,6
НДМА, Ч10-4	6,7	5,9	3,4	6,2	6,2	7,4	7,5	7,0	6,2	7,4	7,7	7,4	7,0	6,2	7,0	6,7	7,2
НДЕА, Ч10-4	5,7	8,2	6,6	6,0	5,2	6,2	5,3	5,3	5,2	6,0	5,7	6,0	5,8	6,0	6,5	6,9	7,1
Кадмій, Ч10-5	3,6	5,4	3,6	5,4	3,6	3,6	3,6	5,4	3,6	5,4	5,4	3,6	3,6	3,6	5,4	5,4	3,6
Нікель , Ч10-5	1,0	1,2	4,8	1,2	1,2	1,0	1,4	0,5	0,7	1,2	1,7	1,0	1,2	1,0	1,4	1,7	1,7
Свинець, Ч10-6	1,0	1,1	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
Хром , Ч10-4	6,0	8,4	4,8	4,8	4,8	6,0	4,8	6,0	3,6	3,6	6,0	6,0	4,8	4,8	6,0	4,8	4,8
?Ч10-3	2,02	2,44	1,69	1,93	1,80	2,16	1,96	2,04	1,66	1,88	2,14	2,11	1,93	1,90	2,18	2,06	2,12

Рівень ризику	Індивідуальний ризик протягом життя
Високий (de manifestis) - не прийнятний для виробничих умов і населення. Необхідне проведення заходів щодо зниження ризику	>10-3
Середній - допустимий для виробничих умов. При впливі на населення необхідний динамічний контроль та поглиблене вивчення джерел і можливих наслідків шкідливої дії для вирішення питання щодо заходів з управляння ризиком	10-3 - 10-4
Низький - допустимий ризик (рівень, на якому, як правило, встановлюють гігієнічні нормативи для населення)	10-4-10-6
Мінімальний (de minimus) - бажана (цільова) величина при проведенні оздоровчих та природоохоронних заходів	<10-6

Міста України	Чисельність населення (середня за весь період спостережень), тис. чол.	Сумарний канцерогенний ризик (середній за весь період спостережень), Ч10-3	Популяційний ризик, чол.	Річний приріст (на 100 тис. нас.)
Київ	2703,375	1,7	4596	2,5
Черкаси	287,749	1,9	542	2,7

Сполуки	Статистичні параметри
	r	mr	tr	p
формальдегід