Розробка системи очищення природної води і доведення її якості до санітарних норм

Витрату води на кожен жолоб визначаємо за формулою (8.6)[7]:

(8.20)

де К - коефіцієнт розподілу води між зонами освітлення і відділення осаду, прийнятий по таблиці 8.1[7], К = 0,7;

- розрахункова витрата води, /год;

N - кількість освітлювачів, N = 8 шт;

4 - кількість водозбірних жолобів у відстійнику.

Ширина жолоба прямокутного перетину визначаємо за формулою:

(8.21)

Затоплені отвори розміщуються в один ряд по внутрішній стінці жолоба на 7 см нижче верхнього краю.

Глибина жолоба на початку визначається за формулою:

(8.22)

Глибина жолоба наприкінці визначається за формулою:



(8.23)

Площа отворів у стінці жолоба визначається за формулою:

(8.24)

де - площа отворів у стінці жолоба, ;

- витрата води на один жолоб, /год;

м - коефіцієнт витрати (0,65);

g - прискорення вільного падіння, рівне 9,81 м/;

h - різниця рівнів води в освітлювачі і жолобі (0,05 м).

При діаметрі отвору 20 мм, площа отвору визначається за формулою:

(8.25)

Кількість отворів визначається за формулою:

(8.26)

Крок отворів визначається за формулою:

(8.27)

де L - довжина відстійника (власне і довжина жолоба) L = 6 м;

n - кількість отворів - 29 шт.

Визначимо витрату води, що надходить в один осадо ущільнювач через осадоприймальні вікна за формулою :

(8.28)

де - кількість води, що надходить в один осадо ущільнювач через осадоприймальні вікна, год;

К - коефіцієнт розподілу води між зонами освітлення і відділення осаду, прийнятий по таблиці 8.1[7], К = 0,65;

- розрахункова витрата води, год;

N - кількість освітлювачів, N = 8 шт;

2 - двостороннє надходження води з осадом через осадоприймальні вікна.

Визначаємо площу осадоприймальних вікон з однієї сторони осадоущільнювача за формулою:

(8.29)

де - площа осадоприймальних вікон з одного боку, ;

- швидкість руху води в осадоприймальних вікнах, м/год, приймається 10-15 мм/с (36-54 м/год). Приймемо = 36 м/год.

Приймемо висоту вікон 200 мм (0,2 м), тоді загальна довжина вікон з кожної сторони осадоущільнювача:

(8.30)



Влаштовуємо з кожної сторони осадоущільнювача по 5 горизонтальних вікон розміром 0,2Ч0,5 м для прийому надлишкового осаду.

При довжині осадоущільнювача 6 м і 5 вікнах крок між ними складе

6 : (5 + 1) = 1,0 м. Відстань між двома сусідніми вікнами 1,0 - 0,5 = 0,5 м.

Визначимо місткість зони нагромадження і ущільнення осаду за формулою :

(8.31)

q- розрахункова витрата води /год, q = 1000 _;

- середня концентрація завислих речовин у воді, що надходить в освітлювач по формулі (7.20), = 838,51 мг/л;

m - кількість суспензії у воді, що виходить з освітлювача, мг/л (приймається в межах 8-12 мг/л), приймаємо m = 10 мг/л;

Т - час ущільнення осаду (8-12 год) приймаємо Т = 8 год;

- середня концентрація завислих речовин в осадоущільнювачі, прийнята по таблиці 7.2 [7](при Т = 8 год) . = 29000 г/;

N - розрахункове число освітлювачів, N = 8 шт.

Визначаємо кількість води, що витрачається при скиданні осаду (в %) за формулою:

(8.32)

де - коефіцієнт розведення осаду, = 1,3;

q - розрахункова витрата води, /год;

Т - час роботи відстійника між чищеннями (год), приймаємо Т = 8 год. Це складає 1000· 0,5/100 = 5 /год.

Для відводу освітленої води з зони осадоущільнювача приймаємо дірчасті труби. Дірчасті труби розміщаються так, щоб їх верхня утворююча була нижче рівня води в освітлювачі не менше ніж на 0,3 м і вище верха осадоприймальних вікон не менше ніж на 1,5 м.

Витрата води через кожну збірну дірчасту трубу визначається за формулою:

(8.33)

де К - коефіцієнт розподілу води, К = 0,7;

- розрахункова витрата води (в /год) для одного освітлювача, визначається за формулою:

(8.34)

де q = 1000 м3/год - годинна витрата води;

N = 8 - число відстійників;

= кількість води, що витрачається при скиданні осаду, = 5,0 год.

Тоді:

Приймаємо діаметр труби для відводу проясненої води з зони осадоущільнювача = 200 мм = 0,2 м. Швидкість руху води в устя збірної труби () повинна бути не більш 0,5 м/с. Для розрахунку приймаємо = 0,3 м/с.



Визначаємо сумарну площу отворів у збірній трубі за формулою:

(8.35)

Визначаємо кількість отворів у збірній трубі. Діаметр отворів у збірній трубі згідно [7] повинний бути 15-25 мм. Приймаємо для розрахунку = 20 мм = 2 см.

Тоді площа одного отвору складає:

Кількість отворів:

(8.36)

Приймаємо 48 отворів із кроком 6:48 = 0,13 м, де 6 - довжина освітлювача в метрах.

Отвори слід розташовувати в один ряд по верхній утворюючій труби.

Визначаємо висоту освітлювача до верхнього краю водозбірних жолобів:

(8.37)

8.3 Розрахунок швидкого фільтра

Фільтри приймаємо швидкі, одношарові з піщаним завантаженням. Визначаємо сумарну площу фільтрів за формулою 9.1[7]:

(8.38)

Отже:

m - тривалість роботи станції протягом доби, m = 24 год;

- розрахункова швидкість фільтрування, м/год, (приймаємо по таблиці 9.1[7] = 6 м/год);

n - число промивань кожного фільтра за добу (приймається 2);

W - інтенсивність промивання фільтра, л/(с·м2) приймаємо по таблиці 9.2[7] W = 12,5 л/(с·м2);

- тривалість промивання, год (приймається по таблиці 9.2[7] = 6 хв. = 0,1 год);

- час простою в зв'язку з промиванням, год (для одно поточних фільтрів t2 = 0,33 год).

Приймаємо типовий блок фільтра 4,5Ч6 м площею 27 .

Кількість фільтрів визначаємо за формулою:

(8.39)

Приймаємо кількість фільтрів 7 штук.

Розрахункова швидкість фільтрування при форсованому режимі визначається за формулою:

(8.40)

де - розрахункова швидкість фільтрування, м/год (по таблиці 9.2[7] = 6 м/год);

N - кількість фільтрів;

- число фільтрів, які знаходяться у ремонті, приймаємо = 1 шт.

Розрахунки показали, що = 7 ? 7,5.

Швидкість фільтрування при форсованому режимі відповідає вимогам таблиці 9.2[7].

Визначаємо склад завантаження фільтра. Висота фільтруючого шару піску прийнята 700 мм з крупністю часток 0,5-1,25 мм. Еквівалентний діаметр зерен 0,7-0,8, а коефіцієнт неоднорідності = 2 - 2,2 (таблиця 9.1[7]).

Загальна висота підтримуючих шарів гравію 500 мм. Розрахуємо розподільну систему фільтра.

Визначимо кількість промивної води, необхідної для промивання одного фільтру:

(8.41)

де - кількість промивної води для промивання одного фільтра, л/с;

- поверхня одного фільтра, ;= 183,2/7=26 ;

- інтенсивність промивання фільтра, л/с*; (по таблиці 9.3 = 12,5 л/с*

Діаметр колектора розподільчої системи визначаємо по швидкості входу промивної води (діаметр колектора дренажу). Згідно СНиП 2.04.02-84 швидкість руху води на початку колектора приймається 1-1,2 м/с. Для розрахунку приймемо швидкість руху води на початку колектора = 1,15 м/с, тоді площа перетину колектора визначається за формулою:

(8.42)



де - площа перетину колектора,;

- кількість промивної води для промивання одного фільтра, л/с;

- швидкість руху води на початку колектора, м/с (= 1,15 м/с).

Тоді внутрішній діаметр колектора:

(8.43)

При товщині стінки 20 мм, зовнішній діаметр колектора = 640 мм.

Площа дна фільтра, що приходиться на кожне відгалуження розподільної системи при відстані між ними m = 0,3 м і зовнішньому діаметрі колектора 640 мм, складе:

(8.44)

де - площа дна фільтра, що приходиться на кожне відгалуження, ;

6 - довжина колектора (прийнята по довжині фільтра), м;

0,64 - зовнішній діаметр колектора, м;

0,3 - відстань між відгалуженнями, м (прийнятий згідно СНиП);

2 - відгалуження, влаштовані на обох сторонах колектора.

Визначимо витрату промивної води, що надходить через одне відгалуження:

(8.45)

де - інтенсивність промивання фільтра в л/(с*), по таблиці 9.3[7] = 12,5 л/( с*).

Діаметр труб відгалужень приймаємо = 100 мм, тоді площа перетину труби відгалуження:

(8.46)

Визначаємо швидкість входу води у відгалуження:

(8.47)

Швидкість входу води у відгалуження дорівнює 1,28 м/с (що не перевищує рекомендованій - 1,8 м/с).

У нижній частині відгалужень під кутом до вертикалі передбачаються отвори діаметром d = 10ч12 мм.

Відношення площі всіх отворів у відгалуженнях розподільної системи до площі фільтра приймаємо рівним 0,25 %.

При площі одного фільтра F = 26 сумарна площа отворів складає:

(8.48)

Задаючись діаметром отворів у відгалуженні d = 12 мм, визначаємо площу одного отвору:

(8.49)

Визначаємо загальне число отворів у розподільчій системі кожного фільтру:

(8.50)



Визначаємо число відгалужень на фільтрі при відстані між осями відгалужень 0,3 м:

(8.51)

Число отворів, що приходяться на одне відгалуження:

(8.52)

При довжині відгалужень. = (4,5-0,64):2 = 1,93 м крок осі отворів:

(8.53)

Отвори розташовують у два ряди в шаховому порядку під кутом до вертикальної осі труби.

Розраховуємо пристрої для збору і відводу води при промиванні. Збір води при промиванні фільтрів здійснюється за допомогою жолоба. Приймаємо три жолоби (відстань між жолобами не більш 2,2 м).

Витрата промивної води, що приходиться на один жолоб, визначається за формулою (9.10)[7]:

(8.54)

де - витрата води через один жолоб при промиванні, с;

с - відстань між осями жолобів, м (приймаємо с = 1,8 м);

l - довжина жолоба, м (приймаємо 1 = 6 м);

- максимальна інтенсивність промивання, л/(с·, по таблиці 9.3[7] приймаємо = 12,5 л/( с·).

Визначаємо ширину жолобів за формулою (9.11)[7]:



(8.55)

де В - ширина жолоба, м;

К - коефіцієнт (для жолобів пятикутного перетину К = 2,1, для жолобів напівкруглого перетину К = 2);

- відношення висоти прямокутної частини жолоба до половини його ширини (приймається в межах 1-1,5);

Для розрахунку приймаємо жолоби напівкруглої форми (див. рисунок 9.2 поз. Б[7]), тоді приймаємо рівним 1,5; К = 2.

Ширина жолоба В = 46 см. При визначенні розмірів доцільно користатися графіками, приведеними на рисунку 9.2 д[7]. Для подальших розрахунків приймаємо жолоб напівкруглої форми (рисунок 9.2 б[7]).

Визначивши по формулі (9.10[7]) витрату води через один жолоб при промиванні = 0,135 /с відкладаємо по осі ординат знайдену витрату води, (поз. д), проводимо перпендикуляр до перетину з кривою для обраного зрізу жолоба на осі абсцис і знаходимо значення Х, потім визначаємо шукані розміри жолоба, зазначені на рисунку 9.2 б[7].

Визначимо Х = 24 см, тоді ширина жолоба В = 2 · Х = 2·24 = 48 см. Висота прямокутної частини жолоба 1,5 · Х = 1,5 · 24 = 36 см. Висота напівкруглої частини жолоба Х = 24 см. Корисна висота жолоба Н = 46 + 24 = 70 см.

Визначаємо відсоток води, що витрачається на промивання фільтрів за формулою (9.13)[7]:

(8.56)

Витрата води на промивання 7 фільтрів складає _.

Визначимо втрати напору в дренажних системах швидких фільтрів за формулою (9.5)[7]:

(8.57)

де - коефіцієнт гідравлічного опору;

- швидкість руху води на початку розподільчого колектора, м/с ( = 0,8-1,2 м/с);

g - прискорення вільного падіння, м/ (g = 9,81 м/);

- швидкість води на початку відгалуження, м/с (можна приймати 1,8-2 м/с)

Для розрахунку приймаємо = 1,19 м/с; = 1,8 м/с.

(8.58)

де - коефіцієнт перфорації, = 0,24. Тоді:

Визначаємо втрати у фільтруючому шарі висотою Нф = 700 мм за формулою:

(8.59)

де а - приймається рівним 0,76;

b - для даної крупності зерен піску, b = 0,017;

- інтенсивність промивання л/(с·), приймаємо по таблиці 9.2[7] = 12,5 л/( с·);

= 700 мм = 0,7 м.

Визначаємо втрати напору (м) в підтримуючих шарах за формулою (9.8)[7]:

Тоді (8.60)

Втрати напору в трубопроводі, що підводить промивну воду до загального колектора розподільної системи (ухил i = 4,48) при загальній довжині трубопроводу l = 100 м, становлять:

(8.61)

Втрати на місцеві опори у фасонних частинах і арматурі становлять:

(8.62)

В тому числі для коліна = 0,984, для засувки = 0,26, для входу в усмоктувальну трубу = 0,5, для трійників = 0,92. Тоді всі втрати на місцеві опори будуть становити:

(8.63)

Повна величина втрат напору при промиванні фільтра становитиме:

(8.64)

Повна величина втрат напору при промиванні фільтра складає 4,51 м, що менше 7 м, що допускаються СНиП.



9. Розрахунок устаткування для дезінфекції води

Розрахуємо хлораторну для станції обробки води

Хлорування приймаємо хлором у два етапи.

Визначаємо годинну витрату хлору: для попереднього хлорування води доза хлору :

(8.65)

для вторинного хлорування доза хлору= 1 мг/л:

(8.66)

Загальна витрата хлору становить 5,0 + 1,0 = 6,0 кг/год або 144 кг/доб.

Приймаємо в хлораторній хлоратори ЛОНИИ-100: два продуктивністю 5 кг/год для первинного хлорування і один продуктивністю 0,5-3 кг/год - для вторинного хлорування. Всього встановлюємо 5 хлораторів (3 робочих і 2 резервних). Хлор-газ подається в хлораторну по хлоропроводу від складу хлору[7].



10. Заходи з охорони навколишнього середовища

Санітарній охороні у сфері питної води та питного водопостачання підлягають джерела та об'єкти централізованого питного водопостачання незалежно від їх типу, форми власності та підпорядкування з метою охорони та збереження природних властивостей води у місцях її забору, запобігання забрудненню, засміченню та передчасному виснаженню водних об'єктів, а також забезпечення безпеки виробництва, постачання і споживання питної води.

Зони санітарної охорони.

Залежно від типу джерела питного водопостачання (поверхневе, підземне), ступеня його захищеності і ризику біологічного, хімічного та радіаційного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встановлюються зони санітарної охорони та окремі пояси особливого режиму цих зон.

Встановлення меж зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання здійснюється у процесі розроблення проекту землеустрою.

Межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються органами місцевого самоврядування за погодженням з місцевими органами виконавчої влади з водного господарства та органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Вплив потенційних джерел - забруднювачів підземних вод, що розташовані в межах другого та третього поясів зони санітарної охорони і які з технічних причин не можуть бути винесені за межі цих зон (нафтопроводи, продуктопроводи, поля фільтрації, скотомогильники тощо), визначається по кожному такому об'єкту окремо на підставі результатів вивчення міграції забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі. При значному техногенному навантаженні в межах другого та третього поясів зони санітарної охорони з метою контролю за експлуатацією джерел питного водопостачання та прийняттям водогосподарських рішень здійснюються постійні моніторингові дослідження.

У разі розташування зони санітарної охорони на територіях двох і більше областей її межі встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства та за погодженням із центральними органами виконавчої влади із забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, водного господарства, земельних ресурсів та відповідними органами місцевого самоврядування.

Пояси особливого режиму зони санітарної охорони.

Зони санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого режиму:

-перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору, майданчика водопровідних споруд і водопідвідного каналу;

-другий і третій пояси (обмеження і спостереження) включають територію, що відводиться для забезпечення охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання.

Обмеження господарської та іншої діяльності в зонах санітарної охорони.

У межах зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується.

Забороняється розміщення, будівництво, введення в дію, експлуатація та реконструкція підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі дотримання всіх вимог і виконання заходів, передбачених у проектах зон санітарної охорони, проектах на будівництво та реконструкцію, інших проектах.

У межах першого поясу зони санітарної охорони забороняється:

- скидання будь-яких стічних вод, а також купання, прання білизни, вилов риби, випасання, водопій худоби та інші види водокористування, що впливають на якість води;

- перебування сторонніх осіб, розміщення житлових і громадських будівель, організація причалів плаваючих засобів, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладення трубопроводів, видобування гравію чи піску, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд і мереж;

- заготівля деревини в порядку рубок лісу головного користування.

У межах другого поясу зони санітарної охорони забороняється:

- розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, шламосховищ та інших об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод;

- використання хімічних речовин без дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби;

- розміщення кладовищ, скотомогильників, полів асенізації та фільтрації, зрошувальних систем, споруд підземної фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких і птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, що створюють загрозу мікробного забруднення води, а також розміщення полігонів твердих відходів, біологічних та мулових ставків;

- зберігання і застосування пестицидів та мінеральних добрив;

- розорювання земель (крім ділянок для залуження і залісення), а також заняття садівництвом та городництвом;

- осушення та використання перезволожених і заболочених земель у заплавах річок;

- заготівля деревини в порядку рубок лісу головного користування;

- видобування з водного об'єкта піску та проведення інших днопоглиблювальних робіт, не пов'язаних з будівництвом та експлуатацією водопровідних споруд;

- влаштування літніх таборів для худоби та випасання її ближче ніж за 300 метрів від берега водного об'єкта;

- закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти, підземне складування твердих відходів та розробка надр землі;

- забруднення територій сміттям, гноєм, відходами промислового виробництва та іншими відходами.

У межах третього поясу зони санітарної охорони забороняється:

- закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти з метою їх захоронення, підземне складування твердих відходів і розробка надр, що можуть призвести до забруднення водоносного горизонту;

- розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також складів пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод;

- відведення у водні об'єкти стічних вод, що не відповідають санітарним правилам і нормам.

Режим зони санітарної охорони.

Режим зони санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Забезпечення дотримання режиму поясів особливого режиму санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання покладається:

- у межах першого поясу зон - на підприємства питного водопостачання;

- у межах другого та третього поясів зон - на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, а також підприємства, установи, організації та громадян, які є власниками або користувачами земельних ділянок у межах цих зон.

Забезпечення санітарної охорони

Санітарна охорона у сфері питної води та питного водопостачання забезпечується:

- центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - щодо контролю дотримання норм і правил, якими регулюються скидання стічних вод у водні об'єкти, та здійснення охоронних заходів для забезпечення відповідності якості води паспорту водного об'єкта;

- центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства - щодо паспортизації джерел питного водопостачання, контролю показників якості води в контрольних створах водного об'єкта у місцях водозабору з урахуванням вимог державних стандартів, санітарних норм і правил на джерела питного водопостачання та питну воду;

- юридичними і фізичними особами, діяльність яких впливає на стан джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання, шляхом здійснення за рахунок власних коштів заходів з охорони вод від забруднення, засмічення та виснаження і забезпечення безпеки виробництва та постачання питної води.

Державний моніторинг у сфері питної води та питного водопостачання

З метою збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про якість питної води, стан об'єктів централізованого питного водопостачання, прогнозування його змін та розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень у цій сфері проводиться державний моніторинг.

Державний моніторинг у сфері питної води та питного водопостачання проводять:

- центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства - щодо якісного стану водних об'єктів у місцях водозаборів для централізованого питного водопостачання за радіологічними і хімічними показниками;

- центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я - щодо дотримання санітарних норм хімічних, бактеріологічних, радіологічних показників водних об'єктів, призначених для питного водопостачання, та у системах питного водопостачання;

- центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства - щодо якості питної води після споруд водопідготовки за хімічними і бактеріологічними показниками, а також технічного стану об'єктів централізованого питного водопостачання;

- центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - щодо прогнозування змін якісного і кількісного стану поверхневих та підземних джерел централізованого питного водопостачання у місцях водозаборів.

Державний моніторинг у сфері питної води та питного водопостачання проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України[8].



Висновки

У даному курсовому проекті на тему «Проект очисних водопровідних споруд продуктивністю 24000 /добу» зроблений аналітичний огляд літератури за темою, надана оцінка джерела водопостачання, розглянуті вимоги ДСанПіНу 2.2.4-171-10 на питну воду, заходи по охороні навколишнього середовища.

В процесі курсового проекту виконані розрахунки по розробці системи очищення води і доведення її якості до санітарних норм. На підставі зіставлення даних хімічного аналізу природної води з вимогами, що пред'являються до неї споживачем, запропонованої наступні стадії очищення води:

- попереднє хлорування з метою знезараження;

- обробка води розчином сірчанокислого алюмінію з метою коагуляції суспензії, що міститься у воді;

- підлужування води шляхом додавання в неї луг (вапняного молока);

- змішення реагентів з водою, що очищується, яке проводиться в змішувачі протягом 1-2 хвилин;

- освітлювання води шляхом осадження з неї основної маси зважених речовин і частково бактерій;

- освітлення води проводеться в освітлювачах із завислим осадом;

- фторування;

- фільтрування через швидкі піщані фільтри для остаточного освітлювання води і затримання бактерій;

- хлорування знезараження води для повного знищення бактерій хлор газом , яке проводиться за допомогою приладів хлораторів, що встановлюються в окремих приміщеннях (хлораторних).

Технологічна схема дозволяє очистити воду з поверхневих джерел до встановленої санітарної норми.

Список літератури

1 Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2011 році/ Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області.- Луганськ, 2012.-285 с.

2 Водопостачання та міське комунальне господарство. Конспект лекцій. Частина друга. Водопостачання/ Укладач Швець В.І.- Рубіжне: ІХТ СНУ ім. В. Даля, 2008.

3 Водопостачання та міське комунальне господарство. Конспект лекцій. Частина третя. Водопостачання/ Укладач Швець В.І.- Рубіжне: ІХТ СНУ ім. В. Даля, 2008.

4 Водний кодекс України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 24, ст.189) {Вводиться в дію Постановою ВР № 314/95-ВР від.06.06.95, ВВР, 1995,№ 24 ст 190}

5 Кравченко В.С Водопостачання на каналізація. -"Кондор",2003

6 Державні санітарні норми і правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10)-42с.

7 Навчальний посібник до курсового проектування і розрахунків водопровідних очисних споруд по дисципліні «Водопостачання та міське комунальне господарство» /Укладач: Швець В.І., ІХТ СНУ ім. В.Даля, м. Рубіжне,2007.

8 . ЗАКОН УКРАЇНИ «Про питну воду та питне водопостачання» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, № 16, ст.112) (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2196-ІV ( 2196-15 ) віл 18.11.2004, ВВР, 2005, № 4, ст..95).

Размещено на Allbest.ru