Інформаційне та технічне забезпечення екологічної безпеки критично небезпечних промислових об'єктів

Для отримання другого наближення слід одержану функцію P_г⁽¹⁾(t) підставити у праву частину вираження (15). Виконуючи інтегрування, в отриманому таким чином рівнянні, знайдемо u⁽²⁾(t) у другому наближенні. Виконуючи інтегрування з функцією u⁽²⁾(t) у правій частині рівняння (15), знаходимо W⁽²⁾(t), підстановка якого у (12) дає P_г⁽²⁾(t) у другому наближенні. Якщо діяти за вказаною схемою, то можна знайти рішення системи (15), (11) та (12) з будь - якою потрібною точністю.

Далі будемо припускати, що початковий об'єм рідини в резервуарі такий, що час її витікання задовольняє нерівності (14). При цьому можливі три різних режими витікання рідини з резервуару, які розглядаються у цьому розділі.

1. Перший режим реалізується, якщо кінцевий тиск газу , коли він займає обсяг резервуару V_б, буде більше атмосферного тиску P_а. Тоді впродовж всього часу витікання t_в рідини з резервуару права частина рівняння (15) залишається додатною. В цьому випадку впродовж всього проміжку часу 0 ? t ? t_в рідина буде рухатись з прискоренням так, що швидкість руху рідини буде максимальною в момент t_в спустошення резервуару. Такий режим витікання рідини з резервуару під впливом газу, що розширюється, назвемо режимом «Постріл». В цьому режимі при достатньо великому P_п рідина вилітає з резервуару за короткий проміжок часу подібно до снаряду з гармати, що і відображає назва режиму «Постріл».

В першому наближенні для швидкості руху рідини по трубі в режимі «Постріл» згідно з (15) маємо

, (16)

де - середнє значення тиску. Підставляючи (16) в (11) та інтегруючи, одержимо W⁽¹⁾(t). З рівності знаходимо час витікання рідини з резервуару в режимі «Постріл»

, (17)

де - відносний об'єм, який займала рідина в резервуарі в початковий момент часу t = 0.

Наведені у дисертації розрахунки у другому наближенні, по схемі, яка описана вище, свідчать про те, що першого наближення, як правило, достатньо для прикладних цілей.

2. Другий режим реалізується, якщо початковий тиск P_п та об'єм, який він займає V_г.п, не настільки великий, щоб впродовж всього часу 0 ? t ? t_в виконувався режим «Постріл». В цьому випадку режим витікання буде складатися з двох етапів.

На першому етапі, поки P_г(t) > P_а згідно (15), рідина буде прискорюватися до деякого моменту t_пр. В момент часу t_пр тиск газу, який розширюється в резервуарі, P_г(t_пр) впаде до значення, що дорівнює атмосферному. При P_г(t_пр) = P_а права частина рівняння (15) обернеться на нуль і прискорення рідини припиниться. Швидкість руху рідини в момент часу t_пр буде максимальною і перший етап, який протікає в інтервалі часу 0 ? t ? t_пр, буде відповідати режиму «Постріл». Згідно з розрахунками .

Подальше витікання рідини з резервуару приведе до того, що тиск газу, який займає об'єм рідини, що витікає, стане настільки низьким, що права частина рівняння (15) вже буде від'ємною величиною. У результаті при t > t_пр швидкість руху рідини буде зменшуватися аж до її зупинки в момент часу t_st або до моменту t_в спустошення резервуару, якщо t_в < t_st. Згідно з розрахунками .

Другий етап триває впродовж часу t_пр < t ? t_min, де t_min - найменше з двох часів t_st або t_в. Цей етап назвемо «Підпор», тому що він супроводжується зменшенням швидкості руху рідини за рахунок «підпору» течії, який обумовлений від'ємним значенням сили у правій частині рівності (15). А відповідно увесь режим витікання, який складається з двох етапів «Постріл» та «Підпор», будемо називати режимом «Постріл з Підпором».

У режимі «Постріл з Підпором» метод послідовних наближень слід використовувати на кожному з двох етапів окремо, оскільки вибір середніх значень в першому наближенні визначається знаком правої частини рівняння (15). За допомогою цього методу в дисертації отримані аналітичні вирази для усіх функцій, що моделюють витікання рідини з резервуару, на двох етапах режиму «Постріл з Підпором».

3. Виходячи з детального аналізу розглянутих двох режимів можна припустити і третій режим витікання рідини з резервуару. Для цього треба вмонтувати у верхню частину резервуару клапан, який відчиняється тоді, коли тиск газу в резервуарі виявляється менше атмосферного. Якщо тиск газу в резервуарі вище за атмосферний, то клапан буде закритий і перепад тисків приведе до прискорення рідини у трубі. Як тільки в момент часу t_a+0 тиск в резервуарі стає менше атмосферного, клапан відчиняється і тиски в резервуарі та атмосфері стають однаковими і рівними P_a. Оскільки P_г(t ? t_a) = P_a, то «підпор» течії атмосферним тиском буде відсутній і рідина буде продовжувати витікати з резервуару по інерції. У зв'язку з цим етап витікання рідини при t ? t_a отримав назву «Продовження», а відповідно весь третій режим - «Постріл з Продовженням». У дисертації отримані явні вирази для усіх функцій, які моделюють течію рідини у режимі «Постріл з Продовженням».

На закінчення цього розділу відмітимо, що кожен з трьох розглянутих вище режимів має свої достоїнства і може бути використаний для локалізації екологічних наслідків аварій різних типів.

У п'ятому розділі наведені результати експериментальних досліджень з реалізації режимів «Постріл», «Постріл з Підпором», «Постріл з Продовженням» та їх порівняння з теоретичними розрахунками.

Експериментальні дослідження проводились на установці, яка мала резервуар ємністю V_б = 2 10^-2 м³. В нижню частину резервуару була вмонтована труба з внутрішнім радіусом a = 8 10^-3 м та довжиною L = 1м. На кінці труби був змонтований вентиль, при відкритті якого труба резервуару сполучалась з атмосферою. У вентилі була закріплена ебонітова трубка, на якій був змонтований конденсатор. Якщо в трубці повітря замінювалось водою, то ємність конденсатора зростала, приблизно, в 30 разів. Це дозволяло проміжок часу витікання води з резервуару вимірювати з точністю не нижче, ніж 10^-2 сек.

У верхню частину резервуару був вмонтований трійник. У верхньому отворі трійника закріплювався манометр, що дозволяв вимірювати тиск в резервуарі. У правому отворі трійника знаходився клапан, який відкривався, коли зовнішній атмосферний тиск був більшим, ніж тиск в резервуарі. На правій частині трійника був змонтований вентиль, що дозволяв ізолювати клапан від атмосфери. На лівій частині трійника також був змонтований вентиль. Через лівий отвір трійника при відчиненому лівому вентилі резервуар заповнювався водою, яка займала обсяг V_р.п < V_б. Після цього через той же лівий отвір повітря закачувалось до резервуару. Коли у резервуарі створювався запланований тиск P_п, лівий вентиль трійника перекривався.

У момент часу t = 0 вентиль труби відчинявся і вода під дією перепаду тисків P_п - P_а > 0 починала витікати з резервуару. При витіканні води з резервуару повітря займало обсяг, що звільнився. У підсумку тиск P_г(t), створений повітрям у резервуарі, зменшувався згідно з законом Бойля - Маріотта. Коли резервуар цілком спустошувався, кінцевий тиск повітря P_к, що займало обсяг резервуару V_б, так залежав від відносного об'єму , який займала рідини в резервуарі в початковий момент часу t = 0

(18)

В експериментальному режимі «Постріл» виконувалась нерівність P_к > P_а. Згідно з рівністю (18) з метою реалізації режиму «Постріл» відносний об'єм рідини, яка заливається в резервуар, повинен задовольняти нерівності

 (19)

Експерименти в режимі «Постріл» були проведені для трьох початкових тисків: P_п = 10 ат, P_п = 7 ат, P_п = 2 ат. При одному з цих трьох фіксованих значень P_п вимірювалась залежність часу спустошення резервуару t_екс від . Згідно з нерівністю (19) бралися наступні інтервали зміни для кожного з трьох тисків:

0,1 ? ? 0,8, коли P_п = 10 ат (20)

0,1 ? ? 0,7, коли P_п = 7 ат (21)

0,1 ? ? 0,4, коли P_п = 2 ат (22)

На рис. 1 наведені експериментальні значення і теоретичні залежності часу спустошення резервуару від початкового відносного об'єму рідини в резервуарі в умовах початкового тиску P_п = 10 ат.

З результатів, які наведені на рис. 1, випливає, що, коли ? 0,2, то час t_екс, який був отриманий в експериментах, співпадає з розрахунковим , що одержаний за формулою (17). Коли = 0,3, то t_екс більше в 1,5 рази. Ця різниця збільшується зі зростанням та досягає значення 6,8 рази у випадку = 0,8. Якісно такий же результат було отримано і при початкових тисках P_п=7 ат та P_п = 2 ат, коли змінювалось відповідно в інтервалах (21) та (22).

Експерименти у режимі «Постріл з Підпором» та «Постріл з Продовженням» виконувались при початкових значеннях тиску P_п = 2 ат та відносному об'ємі води в резервуарі = 0,55. Візуальна картина витікання води з резервуару, що спостерігалась у цих двох режимах, якісно співпадала з течією у моделі ідеальної рідини, але кількісно була досить велика розбіжність. Так, часи витікання води з резервуару були в декілька разів більше, ніж розрахункові в моделі течії ідеальної рідини.

Аналіз, проведений у п'ятому розділі показав, що причиною розбіжності експериментальних даних і теоретичних розрахунків по формулі (17) є велика швидкість руху рідини по трубі, яка згідно з (16), суттєво перевищує емпіричне значення критичної швидкості, при якому рух рідини у трубі стає нестійким.

Виходячи з аналізу, проведеного у п'ятому розділі, сценарій розвитку подій можна описати наступним чином. Перші декілька десятих секунди вода рухається у режимі ідеальної рідини. При цьому швидкість руху рідини досягає свого максимального значення, що суттєво перевищує критичну швидкість, при якій рух рідини стає нестійким. Проте, за цей короткий час турбулізація течії ще не встигає встановитися.

Подальше витікання води з резервуару з великою швидкістю приводить до турбулізації течії та переходу її в режим розвиненої турбулентності. Турбулентний характер струменю, який витікав з резервуару, спостерігався в експериментах. З загальних міркувань та багатьох експериментів випливає, що турбулізація течії веде до істотного зменшення швидкості руху рідини та відповідного збільшення часу її витікання у порівнянні з часом (17).

Рис. 1 Експериментальні значення та теоретичні залежності часу витікання рідини з резервуару від початкового відносного об'єму рідини в резервуарі при P_п = 10 ат.

* - експериментальні значення часу спустошення резервуару. Нижня безперервна крива - розрахунок за формулою (17). Верхня безперервна крива - розрахунок за формулою (27).

У теперішній час відсутня послідовна теорія турбулентної течії рідини. У п'ятому розділі автором запропонована модель квазістаціонарної турбулентної течії, яка добре описує одержані експериментальні дані.

Як відомо, турбулентна течія супроводжується надзвичайно нерегулярними змінами швидкості руху рідини. При цьому в швидкості руху рідини можна виділити середню швидкість руху та пульсуючу складову. Витікання рідини з резервуару визначається середньою швидкістю руху. Пульсуюча складова швидкості веде до виникнення, так званої, турбулентної в'язкості х_тур, яка значно більше, ніж кінематична в'язкість рідини х.

У п'ятому розділі для опису турбулентного витікання рідини з резервуару пропонується модель, в якій рух рідини з середньою швидкістю описується гідродинамічними рівняннями (10) - (12). При цьому в рівнянні (10) кінематичну в'язкість х потрібно замінити на турбулентну в'язкість х_тур, оскільки х_тур >> х. Для спрощення не будемо враховувати третій та четвертий доданки у правій частині рівняння (10) та обмежимося тільки режимом «Постріл».

Рішення системи рівнянь (10) - (12) у п'ятому розділі суттєво спрощується з урахуванням того, що впродовж часу t_тур турбулентного витікання рідини з резервуару зміна швидкості руху рідини у часі є відносно малою величиною. Тоді у нульовому наближенні ліву частину рівняння (10) можна вважати рівною нулю, а у правій частині рівняння (10) замінити функції U_Z(r,t) та P_г(t) їхніми середніми значеннями та на інтервалі часу t_тур. Тоді одержимо рівняння

(23)

з граничною умовою . Рівняння (23) описує турбулентне витікання рідини в квазістаціонарному наближенні.

Рівняння (23) може виявитися досить грубим наближенням для деяких задач. За бажанням, в нашому випадку, можливо одержати рішення задачі з досить великою точністю. Для цього проміжок часу t_тур слід розподілити на n малих проміжків часу Дt=t_i+1 - t_i так, що nДt=t_тур. Усереднення рівняння (10) по i-му проміжку часу дає ланцюг квазістаціонарних рівнянь. Розв'язуючи ланцюг цих квазістаціонарних рівнянь з урахуванням (11), (12), та «зшиваючи» отримані рішення, можна у квазістаціонарному наближенні одержати залежність від часу усіх функцій, що описують витікання рідини з резервуару. Коли n = 1, ланцюг квазістаціонарних рівнянь переходить в квазістаціонарне рівняння (23). Рішення рівняння (23) з урахуванням симетрії задачі та граничної умови записується у вигляді

, (24)

де - відносний об'єм рідини, що витікає в турбулентному режимі за час t_тур.

Очевидно, що (25)

де - відносний об'єм рідини, яка витікає з резервуару до моменту часу t_пер, після якого відбувається перехід до режиму розвинутої турбулентності. Значення та t_пер для кожного початкового тиску P_п знаходяться шляхом співставлення експериментальних даних з розрахунковими, які отримані в моделі ідеальної рідини. Коли P_п = 10 ат, то = 0,3, а t_пер = 0,43 сек. Коли P_п = 7 ат, то = 0,3, а t_пер = 0,5 сек. Коли P_п = 2 ат, то = 0,1, а t_пер = 0,5 сек.

Очевидно, що час спустошення резервуару t_сп= t_пер+ t_тур (26)

Обсяг рідини W_тур(t), що витече з резервуару в турбулентному режимі до моменту часу t після t_пер, знаходиться підставленням (24) в (11) з наступним інтегруванням. Час витікання рідини з резервуару в турбулентному режимі знаходиться з рівності W_тур(t)=V_р.тур, яка дає

(27)

Результат (27) з урахуванням (25) та (26) дає явну залежність часу спустошення резервуару t_сп від початкового відносного об'єму рідини в резервуарі .

Формула (27) містить параметр х_тур, чисельне значення якого слід знайти з експериментальних даних. З цією метою були зіставлені розрахункове значення t_сп, що одержано по формулах (26) та (27) при P_п = 10 ат та = 0,6, з експериментальним t_екс при тих же значеннях P_п = 10 ат та = 0,6. Збіг розрахункового значення t_сп з експериментальним t_екс реалізується, коли х_тур = 1,14 · 10^-4 м² /сек. Одержане значення х_тур виявляється на два порядки більше значення кінематичної в'язкості води х. Такий результат узгоджується з результатами інших експериментів та простими фізичними міркуваннями. Усі подальші розрахунки, які наведені у розділі п'ять, виконувались з отриманим чисельним значенням х_тур = 1,14· 10^-4 м² /сек.

На рисунку 1 наведено розрахунковий графік залежності , який був одержаний за формулами (17) і (27), та експериментальні дані при P_п = 10 ат. Рисунок 1 та аналогічні рисунки для інших початкових тисків, які наведені у розділі п'ять дисертації, свідчать про те, що експериментальні дані добре узгоджуються з теоретичними розрахунками.

Відмітимо, що розвинута у розділі чотири модель течії ідеальної рідини та розвинута у розділі п'ять модель квазістаціонарної турбулентної течії рідини дозволяють прогнозувати витікання рідини з резервуарів будь-яких об'ємів на всіх етапах цього витікання. Це дозволить конструювати установки технічного комплексу різних розмірів для забезпечення превентивної локалізації екологічних наслідків аварій.

В кінці розділу автором запропонований алгоритм та методика прийняття рішення про економічну доцільність впровадження в практику нового комплексу превентивної локалізації екологічних наслідків аварій на потенційно небезпечних об'єктах відповідного класу.

ВИСНОВКИ

1. Встановлена значно більша небезпека, важча прогнозованість та локалізація екологічних наслідків аварій на потенційно небезпечних об'єктах у порівнянні з небезпекою, прогнозованістю та локалізацією екологічних наслідків їхнього повсякденного функціонування.

2. З використанням сценарного підходу досліджені ймовірні моделі розвитку комплексних аварійних ситуацій внаслідок виникнення первинних аварій на потенційно небезпечних об'єктах та доведена необхідність окремого дослідження екологічних наслідків первинних аварій та наслідків аварій на об'єктах-реципієнтах. Доведено, що забезпечення зменшення екологічного впливу небезпечних факторів комплексної аварії можливе, у найбільшій мірі, тільки на етапі виникнення первинної аварії.

3. Виходячи з оригінального підходу, вперше запропонованого автором, одержана повна систему рівнянь, яка описує зміну щільності забруднювача в часі та у просторі за рахунок конвективного руху середовища, дифузії та наявності джерел і стоків забруднювача. На базі отриманих рівнянь знайдені рішення задач, які дозволяють виявити зміну концентрації забруднювача у часі та просторі, що дає можливість оцінити межі розповсюдження екологічної кризової ситуації. Виконано теоретичне обґрунтування методів, які дозволяють розподілити забруднювач у просторі з метою його дезактивації у місцях накопичення або очищення від забруднювача якоїсь області простору, що буде сприяти поліпшенню екологічної ситуації.

4. Знайдені верхні межі імпульсу та швидкості, що може мати осколок, який утворився внаслідок вибуху. Одержані результати дають змогу прогнозувати максимальну пробійну здатність осколку та максимальну відстань, на якій первинний вибух при влученні осколків у споруди та сховища, що стануть реципієнтами, перетворить аварію у комплексну екологічно небезпечну ситуацію.

5. Сформульовані та розв'язані задачі: щодо визначення відносної надійності приладів різних типів по кількості відмовлень; збільшення надійності інформаційної системи спостереження і сповіщення про аварію за рахунок підключення до неї дублюючих її роботу систем; надані чисельні визначення надійності і ризику для різних інформаційних систем спостереження і сповіщення про аварію. При цьому загальна постановка задач, яка дозволяє застосувати їхнє розв'язання до різних систем (технічних, екологічних, і т.д.) сполучається з конкретними чисельними результатами.

6. Запропоновані математичні основи моделювання оптимальних дій для ліквідації відмовлення в системі спостереження і оповіщення, яке дозволяє обирати з ряду потенційних джерел виникнення відмови пріоритетний напрямок для її ліквідації.

7. Визначено вимоги для розробки комплексу превентивної локалізації екологічних наслідків аварій на потенційно небезпечних об'єктах. На базі розрахунків вперше доведена можливість існування трьох різних режимів витікання рідини з резервуару цього комплексу, які отримали наступні назви: «Постріл», «Постріл з Підпором» та «Постріл з Продовженням». Отримана система рівнянь та знайдені їхні рішення, що повністю описують витікання рідини з резервуару при даних режимах, кожен з яких може бути використаний в різних умовах для локалізації екологічно небезпечних наслідків аварій різного типу.

8. Створена установка нового типу для забезпечення екологічної безпеки, яка дозволила виконати експериментальні дослідження витікання рідини з резервуару в усіх режимах. Автором доведено, що в експериментах на установці нового типу, яка забезпечує поліпшення екологічної ситуації, режим ідеальної рідини реалізується тільки на початковому етапі витікання рідини з резервуару, після чого відбувається турбулізація течії.

9. Розроблена математична модель квазістаціонарного турбулентного витікання рідини з резервуару установки, яка запропонована. Теорія, що створена автором, та проведені експериментальні дослідження дозволяють прогнозувати процеси витікання рідини з резервуарів усяких розмірів в умовах будь - яких режимів дії для застосування на будь-яких об'єктах для поліпшення екологчної ситуації.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ У НАСТУПНИХ РОБОТАХ

Публікації у фахових виданнях:

1. Адаменко Н. И. Паспортизация риска военно-строительных комплексов и военной техники / Н. И. Адаменко // Зб. наук. пр. / Харк. військ. ун-т. - 2002. - С. 4-6.

2. Адаменко Н. И. Классификация чрезвычайных ситуаций по видам ресурсов, применяемых для их ликвидации / Н. И. Адаменко // Наук. вісн. будівництва. / Харк. держ. ун-т будів. та архіт. - 2002. - Вип.18. - С. 11-13.

3. Адаменко Н. И. Увеличение надежности систем путем дублирования // Наук. вісн. будівництва. / Харк. держ. ун-т будів. та архіт. 2002. - Вип.19. - С. 149-153.

4. Адаменко М. І., Співставлення надійності різноманітних груп приладів з метою профілактики надзвичайних ситуацій / М. І. Адаменко, О. В. Гелета // Наук. вісн. будівництва / Харк. держ. ун-т будів. та архіт. - 2004. - Вип.28. - С. 9 - 12.

5. Адаменко Н. И. Технико-экономические аспекты снижения риска при эксплуатации технических систем / Н. И. Адаменко, А. В. Гелета // Наук. вісн. будівництва / Харк. держ. ун-т будів. та архіт. - 2004. - Вип. 29. - С. 11-14.

6. Адаменко Н. И. Профилактика чрезвычайных ситуаций при эксплуатации арсеналов и хранилищ боеприпасов и взрывчатых веществ / Н. И. Адаменко, Е. В. Доронин, О. А. Стельмах, А. В. Гелета, Н. А. Александрова // Проблемы пожарной безопасности: зб. наук. пр. / Ун-т цив. захисту України - 2004. - Вып.16. - С. 17-20.

7. Адаменко М. І. Математична модель витікання рідини з резервуара у режимі «Постріл» / М. І. Адаменко, О. В. Гелета // Наук. вісн. будівництва / Харк. держ. ун-т будів. та архіт.- 2005. - Вип. 30, том 2. - С. 7 - 10.

8. Адаменко М. І. Витікання рідини з резервуару під дією газу, що розширюється, у режимі «Постріл» / М. І. Адаменко // Системи обробки інформації: зб. наук. пр. / Харк. ун-т повітр. сил - 2005. - Вип. 2 (42). - С. 71-73.

9. Адаменко Н. И. Три режима вытекания жидкости из резервуара автоматической установки пожаротушения под действием расширяющегося газа / Н. И. Адаменко // Коммунальное хозяйство городов: научн.-техн. сб. Сер: Архитектура и технические науки. - К., 2005. - Вып.63. - С. 33-35.

10. Адаменко Н. И. Вытекание жидкости из резервуара в режиме «Выстрел с подпором» / Н. И. Адаменко // Наук. вісн. будівництва / Харк. держ. ун-т будів. та архіт. - 2005. - Вип.31. - С. 66-69.

11. Адаменко Н. И. Математическое моделирование вытекания жидкости из резервуара в режиме «Выстрел с продолжением» / Н. И. Адаменко // Системи обробки інформації: зб. наук. пр. / Харк. ун-т повітр. сил - 2005. - Вип. 7(47). - С. 55-58.

12. Адаменко М. І. Розрахунок установки автоматичного пожежегасіння складів боєприпасів у трьох режимах витікання рідини з резервуара під дією газу і сили тяжіння / М. І. Адаменко // Системи озброєння і військова техніка: наук. журн. / Харк. ун-т повітр. сил, 2005. - №1(1). - С. 37-40.

13. Адаменко М. І. Математичне моделювання витікання рідини з резервуару автоматичної установки пожежегасіння з клапаном / М. І. Адаменко // Зб. наук. пр. / Харк. ун-т повітр. сил. - 2005. - Вип. 6 (6). - С. 17-19.

14. Адаменко Н. И. Сопоставление результатов испытаний с математическим моделированием установки пожаротушения, работающей в режиме «Выстрел» / Н. И. Адаменко // Моделювання та інформаційні технології: зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Ін-т проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Е. Пухова. - К., 2005. - Вип.32. - С. 47-50.

15. Адаменко М. І. Алгоритм внесення об'єктів класу «Арсенал» та «Склад вибухових речовин» до державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів / М. І. Адаменко // Наук. вісн. будівництва / Харк. держ. ун-т будів. та архіт. - 2006. - Вип. 35. - С. 16-18.

16. Адаменко М. І. Дослідження на об'єктовому рівні комплексних надзвичайних ситуацій / М. І. Адаменко, І. О. Кириченко // Системи обробки інформації: зб. наук. пр. / Харк. ун-т повітр. сил, 2007. - Вип. 4 (62). - С. 54 - 56.

17. Адаменко М. І. Методика інформаційного аналізу об'єктів при створенні комп'ютерних систем підтримки прийняття управлінських рішень для МНС України. / М. І. Адаменко, А. А. Пашнєв // Системи обробки інформації: зб. наук. пр. / Харк. ун-т повітр. сил, 2007. - Вип. 5 (63). - С. 87 - 89.

18. Адаменко М. І. Методика розрахунку максимальних небезпечних відстаней при вибуху штабелю боєприпасів / М. І. Адаменко // Системи обробки інформації: зб. наук. пр. / Харк. ун-т повітр. сил, 2007. - Вип. 2 (60). - С.78-80.

19. Адаменко Н. И. Определение степени загрязненности почв с учетом изменения рельефа / Н. И. Адаменко, Ю. В. Квитковский // Проблеми надзвичайних ситуацій: зб. наук. пр. / Ун-т цив. захисту України, 2009. - Вип. 9. - С. 33 - 35.

20. Захаренко О. В. Підвищення безпеки життєдіяльності об'єктів хімічної промисловості шляхом моделювання заходів по локалізації надзвичайних ситуацій / О. В. Захаренко, М. І. Адаменко, О. А. Клименко // Системи озброєння і військова техніка / Харк. ун-т повітр. сил, 2009. - № 2 (18). - С. 73 - 78.

21. Адаменко М. І. Теоретичні основи та методи забезпечення своєчасного виявлення надзвичайної ситуації шляхом підбору систем спостереження та сповіщення за критерієм максимальної безвідмовності / М. І. Адаменко // Системи обробки інформації: зб. наук. пр. / Харк. ун-т повітр. сил, 2009. - Вип. 2 (76). - С. 129-134.

22. Адаменко М. І. Основи розрахунку меж екологічного впливу найбільш важливих чинників ураження аварій на арсеналах та складах вибухових речовин / М. І. Адаменко, С. Є. Сєліванов // Системи озброєння і військова техніка. / Харк. ун-т повітр. сил, 2010. - № 3 (23). - С. 74-76.

23. Адаменко М. І. Зниження масштабів екологічного впливу аварій на потенційно небезпечних об'єктах шляхом їх своєчасного виявлення / М. І. Адаменко // Системи управління, навігації та зв'язку: зб. наук. пр. / Цент. наук.-досл. ін-т навігації і управління, 2010. - Вип. 4 (16). - С. 240-243.

Апробація роботи:

24. Адаменко М. І. Протипожежний захист спеціальних споруд, що містять вибухові речовини / М. І. Адаменко, О. В. Гелета, І. Б. Федюк, Є. В. Доронін, О. А. Стельмах // Актуальні проблеми наглядово-профілактичної діяльності в МНС: наук.-практ. конф., 2004 р. / Акад.. цив. захисту України. - Х., 2004. - С. 5-6.

25. Адаменко Н. И. Определение уровня загрязнения почвы при разливе различных видов топлива / Н. И. Адаменко, О. А. Стельмах, Е. В. Доронин // Актуальні проблеми наглядово-профілактичної діяльності в МНС: наук.-практ. конф., 2005 г. / Акад. цив. захисту України. - Х., 2005. - С. 8-10.

26. Адаменко М. І. Математичне моделювання витікання рідини з резервуарі при роботі автоматичної установки пожежегасіння нового типу / М. І. Адаменко // Ресурс і безпека експлуатації конструкцій, будівель та споруд: ІІ міжнар. наук. конф., 18-21 жовт. 2005 р. / Харк. дер. техн. ун-т будів. та архіт., 2005 - Х., 2005. - С. 19-21

27. Адаменко М. І. Захист будівельних об'єктів. Збереження промислової вибухівки та арсеналів від вибухопожежної небезпеки / М. І. Адаменко, М. В. Бейлін, О. В. Гелета, І. Б. Федюк // Состояние современной строительной науки: міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., 2005 г.: тези доп. / Полтав. гос. центр научн.-техн. и эконом. инф. Мин. образ. и науки Украины, 2005 - Полтава, 2005. - С. 213-214.

28. Адаменко М. І. Моделирование гидравлического истечения жидкости из резервуара автоматической установки пожаротушения / М. І. Адаменко // Проблемы информатики и моделирования: V міжнар. наук.-техн. конф., 24-26 нояб. 2005 г. / Нац. техн. ун-т «ХПІ», - Х., 2005. - С. 20.

29. Адаменко Н. И. Математическое моделирование вытекания жидкости из резервуара автоматической установки пожаротушения в режиме «Выстрел с Продолжением» / Н. И. Адаменко // Інтегровані комп'ютерні технології в машинобудуванні: міжнар. наук.-техн. конф., 2005 р.: тези доп. / Харк. авіац. ін-т, - Х., 2005. - С. 271.

30. Адаменко М. І. Забезпечення надійності систем визначення початку пожежі / М. І. Адаменко, Г. А. Кучук // Гарантоспособные (надежные и безопасные) системы, сервисы и технологии - Ukraine DESSERT: міжнар. наук.-техн. конф., 2006 р. - Полтава, 2006. - С. 2.

31. Адаменко М. І. Алгоритм складання плану локалізації аварійних ситуацій для об'єктів класу «Арсенал» / М. І. Адаменко, Г. С. Костенко // Актуальні проблеми пожежної профілактики: наук.-практ. конф., 2006 р.: тези доп. / Акад. цив. захисту України, - Х., 2006 - С. 7-9.

32. Адаменко М. І. Надзвичайні ситуації регіонального та державного рівня на спеціальних об'єктах. Профілактика та локалізація. / Адаменко М. І. // Науково-методичні основи оцінки та управління техногенною безпекою при виникненні надзвичайних ситуацій: наук. семін., 26 трав. 2006 р. // Системи обробки інформації / Харк. ун-т повітр. сил, - Х., 2006. - Вип.. 4(53). - С. 219-220.

33. Адаменко М. І. Результати експериментальних досліджень по реалізації режиму «Постріл» на автоматичних установках пожежегасіння / М. І. Адаменко // Проблеми зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій в Україні: VIII всеукр. наук.-практ. конф. рятувальників, 11-12 жовт. г. / Укр. наук.-досл. ін-т пожеж. безп., - К., 2006. - С. 96-99.

34. Адаменко М. І. Основи взаємодії підрозділів різного підпорядкування при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного походження на арсеналах / М. І. Адаменко // Науково-методичні основи оцінки та управління техногенною безпекою у разі виникнення надзвичайних ситуацій: наук. семін., 2007 р. // Системи обробки інформації / Харк. ун-т повітр. сил, - Х., 2007. - Вип.. 3(61). - С. 162-163.

35. Адаменко М. І. Комплексні надзвичайні ситуації на потенційно уразливих об'єктах / Адаменко М. І. // Актуальні проблеми наглядово-профілактичної діяльності МНС України: наук.-техн. конф., 2008 р. / Ун-т цив. захисту України, - Х., 2008. - С. 57-58.

36. Адаменко М. І. Екологічна небезпека розвитку типового сценарію аварії на сучасному промисловому підприємстві / М. І. Адаменко // Сучасні напрями розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та засобів управління: наук.-техн. конф., 13-14 груд. 2010 р. / ДП «ХНДІ ТМ», ДП «ЦНДІ НіУ, 2010 - Х.-К., 2010. - С. 19-20.

37. Адаменко М. І. Безпека зберігання вибухових речовин та боєприпасів [навч. посіб.] / М. І. Адаменко, О. В. Гелета, Ю. В. Квітковський, В. О. Росоха, І. Б.Федюк - Х.: АЦЗУ, 2005. - 340 с.

38. ДСТУ 7135:2009 «Паспорт потенційно небезпечного об'єкта». - Чинний з 29-12-25/Розроблено: НДІ мікрографії. ТКС «Страховий фонд документації» (ТК 40). Розробники: Адаменко М, Костенко Г. та ін. - К.: Держспоживстандарт України, 2010. - 6 с.

39. ПАТ. №81571 України, МПК (2006) А62С 35/00 F42B 39/00. Спосіб пожежегасіння складів вибухових речовин та арсеналів / Адаменко М. І., Федюк І. Б., Некрасов А. О., Ткаченко В. П.: НДІ мікрографії. - №2006 12768; заявлений 04.12.2006, опублікований 25.04.2007; бюл. №5. - 4 с.

Размещено на Allbest.ru