Розробка програми використання та охорони земель Ямпільського району Сумської області

7,14

-

25

Госп двір

2,40

100

6,26

Кролеферма (560голів)

6,26

-

26

Госп двір

1,47

100

5,75

Кролеферма (490голів)

5,75

-

27

Госп двір

1,97

100

5,09

Кролеферма (490голів)

5,09

-

28

Госп двір

0,86

100

4,93

Кролеферма (400голів)

4,93

-

4.4 Наукове та еколого-економічне обґрунтування розроблених заходів використання та охорони земельних ресурсів

Схеми землеустрою та техніко-економічного обґрунтування території є обов'язковими програмними документами з управління земельними ресурсами, використання й охорони земель, що є основою для організації нових землеволодінь або користувань, проведення моніторингу земельних угідь, реєстрації земель, перерозподілу земель між землевласниками при впровадженні ринку й іпотеки.

Охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивність земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Охорона земель здійснюється на основі комплексного підходу до угідь як до складних природних утворень (екосистем) з урахуванням цілей і характеру їх використання, зональних і регіональних особливостей.

Система раціонального використання земель повинна мати природоохоронний, ресурсозберігаючий, відтворювальний характер і передбачати збереження грунтів, обмеження негативного впливу на них, а також на рослинний і тваринний світ, геологічні породи, водні джерела та інші компоненти навколишнього середовища.

При розробці раціональної схеми землекористувань району вирішено питання:

1. Раціонального використання земель при формуванні сівозмін.

2. Розробки системи заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів, територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами.

3. Відтворення і підвищення родючості ґрунтів, рекультивації та консервації порушених земель, захисту земель від ерозії, підтоплення, вторинного засолення, заболочування та інших видів деградації.

4. Створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем.

5. Формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань.

6. Розрахунок вартості розроблених заходів з управління територією та природоохоронних заходів.

Термін реалізації розроблених заходів залежить від поставлених завдань, але не може бути меншим ніж 10-15 років. В даному випадку термін реалізації - 15 років.

На основі розроблених заходів, для забезпечення повного і раціонального використання кожної ділянки земель, створення великих компактних і зручно розташованих масивів, проведено трансформацію угідь (Додаток В.2) [3].

4.5 Економічна ефективність оптимізації землекористування

За економічними законами економічну ефективність організації території землекористувань слід розглядати з позицій:

1. Внесення капіталовкладень на систему використання земель, її охорону та освоєння нових земель, створення оптимальних соціальних умов життя і діяльності людей, що проживають на певній території;

2. Отримання чистого додаткового прибутку, внаслідок господарської діяльності;

3. Визначення термінів окупності затрат.

Землевпорядкування є складовою частиною існуючої економічної системи і являє собою складний, багатогранний процес, що залежить від характеру виробничих відносин, форм власності на землю й інші засоби виробництва. З цього випливають наступні висновки:

- економічна ефективність землекористування повинна оцінюватися, виходячи із системи економічних і законів природи та відповідно вимагає системи оціночних показників землевпорядкування;

- при визначенні економічної ефективності різних типів землекористування необхідно враховувати, з одного боку, колективні й особисті інтереси землекористувачів і землевласників, а з іншого боку - суспільні інтереси. Це вимагає використання як госпрозрахункового (комерційного), так і народногосподарського підходів;

- оскільки земля є елементом навколишнього природного середовища (біосфери), при економічній оцінці землевпорядкування, необхідно враховувати умови відтворення родючості ґрунтів і екологічні характеристики території;

- при розрахунках показників ефективності важливо виділяти ефект землевпорядкування, зіставивши його з відповідними затратами, забезпечивши якісну однорідність і кількісну порівнянність показників;

- оскільки проекти землевпорядкування пов'язані зі здійсненням поліпшення використання землі, водогосподарським, виробничим і дорожнім будівництвом і т.п., необхідно враховувати інвестиційну ефективність заходів, які здійснюються в період до повного освоєння проекту, затрат на формування (поповнення) основних і оборотних коштів, та затрат, пов'язаних з компенсацією втрат і охороною довкілля;

- розриви в часі між здійсненням капітальних вкладень і одержанням ефекту від них вимагають порівняння ефекту і затрат, які не збігаються в часі, та особливого врахування часового аспекту ефективності землевпорядкування в умовах ринку.

Ефективність землекористування і ефективність землевпорядкування поділяються на екологічну, виробничо-економічну, інвестиційну і соціальну.

Екологічна ефективність пов'язана з необхідністю охорони; природи, відтворення і раціонального використання природних ресурсів; вона проявляється насамперед через вплив землевпорядних заходів на довкілля і характер використання землі. Тут першочергове значення мають екологічна стабільність території, рекультивація земель, їх захист від ерозії, здійснення природо- і землеохоронних заходів.

Виробничо-економічна (або просто економічна) ефективність обумовлена впливом організації території на організацію виробництва і навпаки. Землевпорядні рішення повинні сприяти створенню оптимальних пропорцій виробництва, поліпшенню умов господарювання, що позначається на результативних показниках діяльності підприємств.

Економічна ефективність полягає у забезпеченні раціонального поєднання праці, землі й інших засобів виробництва і вимірюється величиною прибутку підприємств.

Інвестиційна ефективність обумовлена інвестиційною привабливістю землекористування, сукупністю інвестицій в земельні поліпшення та охорону земель.

Соціальна ефективність землевпорядкування характеризується зміцненням земельних відносин, стабільністю прав землекористувачів і власників землі.

Розрізняють абсолютну і порівняльну економічну ефективність землеустрою.

Розрахунок абсолютної ефективності має на меті вибір найбільш доцільних напрямків і обсягів здійснення управлінських заходів в народногосподарському комплексі, його галузях і підприємствах. При оцінці порівняльної ефективності здійснюється вибір найкращого варіанту здійснення конкретного заходу.

На відміну від економічного обґрунтування економічна ефективність допускає не тільки вибір найкращого варіанту проектного заходу, але і його максимальний ефект стосовно базису оцінки (існуючого стану в порівнянні з нормативами і т.д.).

Вирізняють фактичну і розрахункову ефективність землеустрою. Визначення фактичної ефективності проводиться для перевірки віддачі здійснених затрат, налагодження систематичного контролю за освоєнням проекту в процесі авторського нагляду й в разі потреби коректування його. Розрахункова (проектна) ефективність визначається при складанні й обґрунтуванні землевпорядних схем і проектів, а також здійсненні окремих землевпорядних дій та за ходів.

Основним показником економічної ефективності організації території сільськогосподарських земель є збільшення виходу валової сільськогосподарської продукції, отримання додаткового чистого прибутку.

Валовий збір продукції визначається за формулою:

ВЗ = ПхУ_е, (3.1)

де П - площа, га,

У_е - урожайність, ц/га.

Загальна вартість продукції:

ВП = ВЗхЦ, грн.(3.2)

де ВЗ - валовий збір продукції, Ц- ціна 1 ц продукції (приймається за даними товарних бірж станом на поточний момент, 310 грн/ц для льону і 150 грн/ц для люцерни).

Економічний ефект проекту:

ЕФ = ВП_{після пр.}- ВП_{до пр.} (3.3)

де ВП_{до пр.} - вартість продукції до складання проекту,

ВП_{після пр} - вартість продукції після реалізації проекту [6].

Економічна ефективність проекту наведена в таблиці 4.2

За результатами проведених розрахунків можна зробити висновок, що проект є економічно-вигідним, тому що дохід після реалізації проектних рішень складає 30544437 грн.

Також, варто зазначити, що даний проект несе також екологічну ефективність, адже рекомендації щодо вжиття заходів, спрямованих на охорону природи, відтворення та раціональне використання земельних ресурсів забезпечують екологічну стабільність території Ямпільського району.

Соціальна ефективність даного проекту полягає в тому, що після прийняття управлінських рішень якість життя населення значно покращиться, адже земельні ресурси будуть використовуватися раціонально і приноситимуть дохід.

Таблиця 4.2 - Економічна ефективність проекту

Вид земельних елементів (грунт)	Площа, П, га	Використання	Культура	Урожайність, Уе, ц/га	Валовий збір, П*Уе, ц	Загальна вартість продукції, тис. грн.	Економічний ефект, тис. грн.
	До проекту	Після проекту	До проекту	Після проекту	До проекту	Після проекту	До проекту	Після проекту	До проекту	Після проекту	До проекту	Після проекту
Дерново-підзолисті	3766,32	3695,22	Рілля	Рілля	Льон	Льон	4,52	4,52	17023	16702	5277367	5177742	-99625
	71,1	71,10	Рілля	Сінокоси	Льон	Люцерна	4,52	165,88	321	11794	99625	1769110	1669484
	295,87	366,97	Сінокоси	Сінокоси	Люцерна	Люцерна	165,88	165,88	49078	60872	7361837	9130947	1769110
Темно-сірі	2938,01	2102,88	Рілля	Рілля	Льон	Льон	4,52	4,52	13279	9505	4116739	2946555	-1170184
	722,14	722,14	Рілля	сінокоси	Льон	Люцерна	4,52	165,88	3264	119788	1011862	17968287	16956424
	0	722,14	Сінокоси	Сінокоси	Люцерна	Люцерна	165,88	165,88	0	119788	0	17968287	17968287
Дерново-опідзолені	11157,54	10930,50	Рілля	Рілля	Льон	Льон	4,52	4,52	50432	49405	15633945	15315817	-318128
	443,79	670,83	сінокоси	сінокоси	Люцерна	Люцерна	165,88	165,88	73615	111277	11042382	16691592	5649209
	227,04	227,04	Рілля	сінокоси	Льон	Люцерна	4,52	165,88	1026	37661	318128	5649209	5331080
Лучні	1021,55	821,68	Рілля	Рілля	Льон	Льон	4,52	4,52	4617	3713	1431395	557099	-874296
	199,87	199,87	Рілля	Сінокоси	Льон	Тимофіївка-лучна	4,52	181,22	903	36220	280057	4346453	4066395
	207,68	407,55	Сінокоси	Сінокоси	Тимофіївка-лучна	Тимофіївка-лучна	181,22	181,22	37635	73856	4516292	8862745	4346452
ВСЬОГО:	51089634	106383846	55294210
													55294210

Для поліпшення продуктивності та покращення стану земельних ресурсів на території Ямпільського району запроектовано проведення заходів:

ь впровадження організаційно господарського впорядкування території;

ь запровадження контурно меліоративної організації території;

ь проведення заходів щодо підвищення родючості грунтів шляхом внесення органічних та мінеральних добрив, сидерації;

ь провести заліснення порушених земель та земель на ерозійно небезпечних схилах;

ь здійснення залуження;

ь створення зон з особливим режимом використання (прибережно-захисні смуги та санітарно-захисні зони).

Загальні висновки і рекомендації

Програма використання та охорони земель розроблялась на території Ямпільського району, який розташований на півночі Сумської області

В процесі розробки було створено систему підтримки прийняття управлінських рішень (СППР), яка є одним з найбільш сучасних і найбільш об'єктивних інструментів обґрунтування управлінських рішень взагалі і у галузі управління земельними ресурсами зокрема.

В результаті виконання даної курсової роботи ми отримали:

1) часткова продуктивність земельних ресурсів для льону 1,96 ц/га., значення Х_t = 2671,25, = 112 днів. Продуктивність земельних ресурсів для люцерни 56,79 ц/га, значення Х_t становить 2804,91, =178 днів;

2) остаточне (зважене) значення продуктивності, забезпеченої ґрунтовою родючістю і ґрунтовими умовами становить для льону:ц/га; для люцерни ц/га;

3) в результаті представлених обрахунків за допомогою програми було отримано остаточне значення продуктивності земель, яка становить для ярого льону- 4,48 ц/га; для люцерни - 133,72 ц/га;

4) продуктивність з позицій сукупної дії факторів, становить: для льону 4,94 ц/га; для люцерни - 268,65 ц/га.

5) максимально можлива продуктивнісь в умовах середнього року становить: для льону на дерново-підзолистих грунтах становить 4,52 ц/га; для люцерни - 201,19 ц/га на торфових грунтах. Також я визначив продуктивність земель: для люцерни, що вирощується на торфових грунтах цей показник становить 0,60, що характеризується як задовільний та для льону, вирощуваного на дерново-підзолистих грунтах, цей показник не значно менший, і становить 0,54, тобто є задовільним. Замінивши ячмінь ярий овесом, я отримала показник стану - 0,51, що є задовільним.

6) відповідно критеріїв класифікації земельних елементів я провів аналіз території Ямпільського району. Мною були об'єднані окремі земельні елементи у групи (види), за критеріями класифікації та райони за ознаками суміжності та подібності. Також, я зробив картосхему позиційно-динамічного районування земельних елементів та легенду до неї у вигляді таблиці, де описав земельні елементи за їхніми видами у вищенаведеній послідовності: ухил, походження, властивості грунту, рослинність, вид діяльності і походження. Результати моєї роботи оформлені у вигляді графічного матеріалу “Картосхема позиційно-динамічного районування та грунтового покриву території Ямпільського району” у масштабі 1: 50 000;

7) за результатами проведених розрахунків можна зробити висновок, що проект із застосуванням управлінських заходів є економічно-вигідним, тому що дохід після реалізації проектних рішень складає 30544437 грн. Також, варто зазначити, що даний проект несе також екологічну та соціальну ефективність.

Було розроблено ряд заходів для підвищення родючості грунту та збільшення кількості врожаю, зокрема збільшення внесення органічних та мінеральниз добрив, особливо сполук калію та фосфору. Після цього було розроблено проект впорядкування та охорони території району, в ході якого запроваджено ряд заходів по впорядкуванню території району, на частині земель запропоновано створити польову та кормову сівозміни, провести залуження та заліснення. Також проведено оцінку продуктивності земель, за результатами якої було прийнято рішення замінити вирощувану культуру з люцерни на тимофіївку лучну.

Обґрунтована організація території є основою її перетворення, тобто зміни властивостей ландшафту з ціллю надання йому нових функцій і в кінцевому результаті повинна сприяти раціональному й ефективному використанню землі, її охороні.

Список літератури

1. В. С. Мошинський : Методи управління продуктивністю та екологічною стійкістю осушуваних земель. В. С. Мошинський. - Рівне: НУВГП, 2005. - 340 с.

2. В. С. Мошинський , Управління земельними ресурсами: Практикум /

В. С. Мошинський, Т. В. Бухальська - Рівне: НУВГП, 2012. - 133с.

3. Методичні вказівки до виконання курсової роботи на тему «Розробка програми використання та охорони земель адміністративного району» з дисципліни «Управління земельними ресурсами», 076-105/ В.С. Мошинський, Т.В. Бухальська, Рівне: НУВГП, 2009. - 64 с .

4. Проблеми державного управління земельними ресурсами та основні шляхи завершення земельної реформи в Україні. Науковий вісник/ Г. Шарий.-2008. - 7 с.

5. Управління земельними ресурсами: Навчальний посібник /

[В. В. Горлачук, В. Г. В'юн, А. Я. Сохнич] - за ред. Горлачука В. В. - Львів: Магнолія плюс, 2006. -443с.

6. Ямпільський район, Сумська область [Електронний ресурс] режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Ямпільський район_(Сумська область).

Размещено на Allbest.ru