Тривалість ембріонального розвитку потрібно розглядати як важливу екологічну адаптацію, що дозволяє популяціям утримувати певну чисельність особин за різних екстремальних умов. За короткий час дощові черви здатні відновити чисельність популяції за рахунок відкладених яйцевих коконів.

Постембріональний розвиток ґрунтових олігохет відбувається в ґрунтовому середовищі, де едафічні фактори істотно впливають на життєдіяльність ювенільних і субадульних особин. З настанням в едафотопах екстремальних умов вони зазнають більшого едафічного тиску, ніж адульні особини. Тривалість їх ембріонального і постембріонального розвитку різна і співвідношення становить 1:4-1:10. Досягнення статевої зрілості залежить від морфо-екологічної групи і пори року закінчення постембріонального розвитку. Особини, в яких ембріональний розвиток завершився в жовтні, зимують, а з настанням вегетативного періоду ростуть, якщо літо не засушливе. Їхня статева зрілість настає у вересні. Тривалість розвитку від яйця до статевої зрілості у нірників може становити до 24 міс.

Дощовикові як структурний елемент біогеоценозів західного регіону України

Структурній організації ґрунтового зоологічного компонента екосистем західного регіону України притаманний високий динамізм, що тісно зв'язує мешканців із ґрунтом та інтегрує їх життєві цикли. Комплекси ґрунтових олігохет мають високу функціональну активність та значну видову різноманітність.

Комплекси ґрунтових олігохет, які перебувають у єдності та взаємодії, складають цілісну систему. Вони представлені різними функціональними групами. Взаємозв'язок між ними здійснюється на підставі послідовного використання ресурсів живлення та біохімічних механізмів регулювання процесів розкладу органічних речовин.

Екологічну сукцесію потрібно розглядати як закономірну зміну видового складу комплексів біогеоценозу в часі. Цей процес упорядкований. Він спрямований на зміну структури і біогеоценотичних зв'язків в угрупованнях у результаті взаємодії між собою його живих компонентів та навколишнього середовища. Дія сукцесії проявляється в часі через перетворення як самого угрупування, так і зовнішнього середовища. При розгляді часових змін сапрофагів ґрунтів як складників біогеоценозів видно, що вони постають як циклічні закономірні перебудови, які відповідають іншим рівням життя. Незначні варіації коливання едафічних факторів, які не виходять за межі норми реакції сапрофагів, не зупиняють подальшого розвитку сукцесійних процесів. Це дає підставу вважати, що сукцесії є процесом спрямованим, передбачуваним (Чернова, 1977; Odum, 1986).

Екологічна сукцесія комплексів ґрунтових олігохет у біогеоценозах - це реакція на зміну структури і біотичних зв'язків угруповань. Механізми сукцесійних перетворень пов'язані зі змінами внутрішньої структури біогеоценозів, це: зміни видової різноманітності, ускладнення чи спрощення трофічних ланцюгів, підсилення чи послаблення спеціалізації видів. На початковій стадії екологічної сукцесії в угрупованні переважає r-добір та високий темп змін етапів розвитку, у зрілих - домінують види з тривалим життєвим циклом і k-добір.

Значний інтерес для розв'язання багатьох питань ґрунтознавства, лісівництва, продуктивності біогеоценозів становить аналіз перебігу сукцесії, що відбувається в ґрунтах. у часі, і зіставлення їх з просторовими змінами.

Перебіг залежить від внутрішньої взаємодії компонентів біогеоценозів та регуляторної дії едафічних факторів зовнішнього середовища (Булавинцев, 1985). Це проявляється у дії двох типів сукцесій: аутогенних і алогенних. Аутогенні сукцесії властиві при заселенні нових територій. Як правило, вони відбуваються з незбалансованими угрупованнями. У західному регіоні України аутогенні сукцесії властиві біогеоценозам, які формуються після проведення видобутку торфу, осушувальної меліорації боліт, освоєння покладів молекулярної сірки.

Різноманіття едафотопів західного регіону України, їх структурних та динамічних показників є результатом комплексної взаємодії природних і антропогенних чинників екосистем. Структурно-функціональні характеристики комплексів ґрунтових олігохет - ефективний інструмент індикації стану та змін, які відбуваються в едафотопах. Зменшення біорізноманіття субконсорцій ґрунтових олігохет призводить до деградації ґрунтової біоти і послаблення механізмів стійкості едафотопів. Видовий склад субконсорцій комплексів ґрунтових олігохет, їх чисельність, біомаса дозволяють говорити про їх незамінну роль у підтриманні екологічної стійкості ґрунтової біоти в умовах західного регіону України. Вони є важливою ланкою становлення і функціонування рекультиваційних систем.

Моніторинг комплексів люмбріцід в едафотопах є вирішальною процедурою при формуванні структурно і функціонально збалансованих педобіонтних систем.

Це зумовлено такими чинниками, як чисельність та склад комплексів ґрунтових олігохет в екосистемах, які значною мірою відбивають їх ефективність і сталість. Завдяки моніторингу та встановленню напрямів стабілізації комплексів ґрунтових олігохет можливе пізнання шляхів відновлення природного біорізноманіття едафотопів. Експериментальні матеріали та інтегральні показники комплексів ґрунтових олігохет можна вважати базовими величинами едафічної системи при фоновому моніторингу біогеоценозів західного регіону України, а також для обґрунтування та впровадження інтродукції вермікультур у біогеоценозах.

ВИСНОВКИ

Дослідження комплексів ґрунтових олігохет природних і антропогенно змінених екосистем західного регіону України дали змогу виявити типологічну диференціацію цих комплексів на основі вивчення їх структурно-функціональної (консортивної) організації, інтегральну роль едафотопів у становленні структурно-функціональної (консортивної) організації комплексів. Ґенеза комплексів ґрунтових олігохет відбиває загальні принципи організації біоценотичної структури комплексів ґрунтових симбіотичних організмів і їх функцій, а також відміни, пов'язані зі специфікою окремих частин біогеоценотичного покриву.

Регіональна специфіка екосистем та природно-географічні умови західного регіону України впливають на специфічність еволюційного розвитку життєвих циклів люмбріцід. Комплекси ґрунтових олігохет змінюють структуру та функції через зміни перебігу взаємодії структурних компонентів біогеоценозів. Пристосування ґрунтових олігохет на різних стадіях їхнього розвитку мають інтегрований характер, який забезпечує видову цілісність і збереження ґрунтової біоти.

1. Уперше для західного регіону України на основі стаціонарних та комплексних експедиційних біогеоценологічних досліджень отримано структурно-функціональні характеристики угруповань ґрунтових олігохет різних природних і антропогенно змінених біогеоценозів західного регіону України.

2. Досліджувані комплекси люмбріцід віддають перевагу такому гранулометричному складу ґрунтів, при якому вміст мулистої фракції сягає 18-20 %. Подальше збільшення її у верхніх горизонтах ґрунтів призводить до деградації комплексів ґрунтових олігохет. Кількісний спектр гранулометричних фракцій спряжений зі структурно-функціональною організацією комплексів люмбріцід. У Зоні мішаних лісів структура цих комплексів розвинута слабо. Вона представлена підстилковою і ґрунтово-підстилковою морфо-екологічними групами. У Лісостеповій зоні гранулометричний склад ґрунтів є комфортним для всіх морфо-екологічних груп люмбріцід. У провінції Українських Карпат найбільш сприятливі умови для формування комплексів люмбріцід і їх чисельності існують в едафотопах буроземів кислих і дерново-буроземних кислих ґрунтів.

3. Вітальна температурна зона для ґрунтових олігохет західних регіонів України знаходиться у діапазоні: 0-+24...+27 єС. Охолодження організмів люмбріцід нижче 0 єС призводить до криптобіозу (фізіологічного спокою) та пригнічення ендогенних процесів.

Вертикальні локомоції люмбріцід залежать від системи температурних адаптацій. Під впливом температури здійснюється не тільки вертикальна локомоція ґрунтових олігохет у верхні й нижні горизонти ґрунту, а й підготовка організмів до криптобіозу.

4. Люмбріцідам властива осмотична лабільність і значна варіація внутріосмотичного тиску. Підтримання осмотичного гомеостазу дає змогу системам функціонувати у змінених умовах. Морфо-екологічний аналіз ґрунтових олігохет дає підставу стверджувати, що в процесі адаптаціогенезу сформувалися системи адаптацій, які слугують збереженню води та звільненню від її надлишку.

Мала концентрація розчиненого кисню у водному середовищі є сигналом до переходу організмів на ощадний режим обміну речовин.

5. Представники нірникової морфо-екологічної групи населяють едафотопи з найвищим вмістом карбон діоксиду - до 6 % і більше, ґрунтово-підстилкові морфо-екологічні групи - до 4 %. Найчутливішою до вмісту карбон діоксиду в ґрунтовому повітрі є підстилкова морфо-екологічна група.

Біогенне продукування СО₂ у ґрунтових горизонтах інтегроване вологістю і температурою. Для ґрунтів західних регіонів України властиві два максимуми СО₂. У першій половині вегетаційного періоду він зумовлений зростанням температури, а у другий - зростанням вологості. Висока концентрація СО₂ у ґрунтах спонукає олігохет до вертикальної міграції з метою уникнення токсичної дії газу.

6. Екстремальні величини актуальної кислотності ґрунтів зумовлюють поверхневу вертикальну локомоцію ґрунтових олігохет з виділенням білкових сполук слизовими клітинами епідермісу шкірно-м'язового мішка.

Більшість комплексів люмбріцід є ацидофільними організмами. Вони заселяють ґрунти з актуальною кислотністю рН 4,2-6,8. Це відповідає спектру рН ґрунтових розчинів західного регіону України. Для кожного виду властивий свій оптимум актуальної кислотності, що спричинено системою адаптацій люмбріцід (екологічною, морфологічною, трофічною). Алкалофільний комплекс люмбріцід представлений чотирма видами. Вони колонізують ґрунти з високим вмістом катіонів Са²⁺ та актуальною кислотністю до рН 8,2.

7. Величина і перебіг ОВП ґрунтів спричинені сукупною дією едафічних факторів. Стенопотенціальні олігохети активні в межах окисної і відновної зон. Еврипотенціальним люмбріцідам властивий широкий діапазон ОВП, який охоплює відновну й окисну зону, - від помірновідновного до різкоокисного. Значна флуктуація окисно-відновних умов у ґрунтових горизонтах призводить до вертикальної локомоції люмбріцід у межах ґрунтового профілю та переходу їх у стан гіпобіозу. Сезонна зміна ОВП є важливим показником функціонального стану ґрунтових олігохет при прогнозуванні подальшого стану ґрунтової біоти.

8. Значні варіації едафічних чинників у ґрунтових горизонтах спонукають ґрунтових олігохет до міграції по ґрунтовому профілю і тривалого перебування у фізичному просторі, який не властивий цим морфо-екологічним групам. Протягом року вони два і більше разів знаходяться у стані діапаузи. Гетерогенність ґрунтового простору сприяє у підтриманні високого різноманіття ґрунтових організмів.

9. За симбіотичними ознаками комплекс ґрунтових олігохет поділяють на паратенітних, проміжних, дефінітивних господарів, господарів коменсалів, протокооператорів, “проміжних господарів - жертв”, жертв. Паратенічні господарі підтримують трансмісивний потенціал паразитів і цим забезпечують існування їх як системи. В еволюції життєвих циклів нематод важливе значення має таксономічний склад проміжних, дефінітивних господарів.

10. Здатність інвазійних личинкових стадій нематод до персистування в тканинах люмбріцід (паратенічних господарів) є важливою функціональною адаптацією. В основі її лежить активне інгібування личинками нематод захисних імунних механізмів господаря, включаючи утворення господарем капсул, які функціонують як біологічний бар'єр. Еволюція цієї групи зв'язків ішла не стільки шляхом морфологічної диференціації, скільки взаємної адаптації функцій організмів господаря і паразита.

11. Статеве розмноження у люмбріцід і енхитреїд представлене амфіміктичною і партеногенетичною формами. Амфіміктичну форму вважаємо найбільш давньою. Вона сприяє цілісності видів як генетичних систем і забезпечує їхню єдність, збільшує імовірність появи адекватних для певних умов фенотипів, гетерозису, можливості нейтралізації шкідливих мутацій, збагачення різноманітності генофонду.

Партеногенез як редукційна форма набув особливого значення в еволюційному розвитку ґрунтових олігохет. У бар'єрних зонах консорцій і біогеоценозів партеногенетичні форми мають більшу перевагу у відтворенні потомства. Основним поштовхом у виникненні та розвитку партеногенетичної форми статевого розмноження є екстремальна амплітуда едафічних факторів.

12. Інтеграція життєвих циклів ґрунтових олігохет охопила різні сторони їх життєдіяльності: потенціальну репродуктивну здатність; розміри ювенільних, субадульних та адульних особин; співвідношення кількості репродукованих і елімінованих адульних особин. На кожному етапі життєвого циклу ґрунтових олігохет відбувається інтеграція системи екологічних адаптацій у межах середовищних параметрів відповідних едафотопів.

13. Екологічна сукцесія комплексів ґрунтових олігохет у біогеоценозах є реакцією на зміну структури і біотичних зв'язків угруповань. Механізми сукцесійних перетворень пов'язані зі змінами внутрішньої структури біогеоценозів: зміни видової різноманітності, ускладнення чи спрощення трофічних ланцюгів, підсилення чи послаблення спеціалізації видів. На початковій стадії екологічної сукцесії в угрупованні переважає r-добір та високий темп змін етапів розвитку, у зрілих домінують види з тривалим життєвим циклом і k-добір.

Отже, структурно-функціональні характеристики комплексів ґрунтових олігохет є ефективним інструментом індикації стану та змін, які відбуваються в едафотопах, з метою їх збереження і відновлення.

Зменшення біорізноманіття субконсорцій ґрунтових олігохет призводить до функціонального послаблення ґрунтової біоти і послаблення механізмів стійкості едафотопів.

14. Видовий склад субконсорцій комплексів ґрунтових олігохет, їх чисельність, біомаса свідчить про їх незамінну роль у підтриманні екологічної стійкості ґрунтової біоти в умовах західного регіону України. Вони є важливою ланкою становлення і функціонування рекультиваційних систем.

Моніторинг комплексів люмбріцід в едафотопах має фундаментальне значення для формування збалансованих структурно-функціональних систем. Це зумовлено такими чинниками, як видова чисельність та склад комплексів ґрунтових олігохет в екосистемах, які значною мірою відбивають їх ефективність і сталість. Завдяки моніторингу та встановленню напрямів стабілізації комплексів ґрунтових олігохет можливе пізнання шляхів відновлення природного біорізноманіття едафотопів.

Експериментальні матеріали та інтегральні показники комплексів ґрунтових олігохет можна вважати базовими величинами при фоновому моніторингу біогеоценозів західного регіону України, а також при обґрунтуванні та проведенні вермикультурної інтродукції у біогеоценозах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Іванців В. В. Структурно-функціональна організація комплексів ґрунтових олігохет західного регіону України.- Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007.- 400 с.

2. Иванцив В. В. Щетинковый аппарат дождевых червей (Oligochaeta: Lumbricidae) и его использование в диагностике таксонов видовой группы // Вестн. зоологии.- 1989.- Вып. 3.- С. 76-77.

3. Іванців В. В. Напрямки еволюційного процесу ґрунтових олігохет (Lumbricidae) // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- 1997.- № 1.- С. 19-22.

4. Іванців В. Екологічні сукцесії ґрунтових олігохет на рекультивованих торфових виробках // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- 1998.- № 4.- С. 69-71.

5. Іванців В. В. Ранні етапи рекультивації торфових розробок західних областей України та формування фауни ґрунтових олігохет // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- 1999.- № 4.- С. 96-98.

6. Іванців В. В. Сезонна вертикальна міграція олігохет (Lumbricidae, Oligochaeta) в дерново-підзолистих ґрунтах Західного Полісся // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.- 2000.- № 3(10).- С. 50-53.

7. Іванців В. В. Динаміка вікових груп люмбріцід грабових лісах Західного Поділля // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.- 2000.- № 4 (11).- С. 50-53.

8. Іванців В. В. Тотальні мікропрепарати і колекції безхребетних тварин.- Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001.- 163 с.

9. Іванців В. В. Вплив едафічних факторів на поширення гірських люмбріцід в Українських Карпатах // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Біологія.- 2001.- № 10.- С. 85-87.

10. Іванців В. В. Поверхнева локомоція люмбріцід західних областей України // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.- 2002.- № 2 (17).- С. 38-41.

11. Іванців В. В. Гіпобіоз люмбріцід західних областей України // Вісн. Черкас. держ. ун-ту. Сер. Біолог. науки.- 2002.- Вип. 32.- С. 53-57.

12. Іванців В. В. Стратегія виживання ґрунтових олігохет при флуктуації едафічних факторів біоценозів західних областей України // Наук. вісн. Ужгород. держ. ун-ту. Сер. Біологія.- 2002.- № 11.- С. 85-88.

13. Іванців В. В. Активна кислотність ґрунтів як регулюючий фактор поширення люмбріцід (Annelida: Oligochaeta: Lumbricidae) // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.- 2003.- № 3-4 (22).- С. 49?53.

14. Іванців В. В. Особливості осіменіння ґрунтових олігохет (Annelida: Oligochaeta: Lumbericidae) західних областей України // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.- 2003.- № 2 (21).- С. 14-18.

15. Іванців В. В. Продукування яйцевих коконів люмбріцидами і енхитреїдами (Annelida: Oligochaeta: Lumbricidae, Enchytracidae) західних областей України // Вісн. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка.- Вип. 34. Сер. Екологія.- 2003.- С. 165-172.

16. Іванців В. В. Симбіотичні зв'язки ґрунтових олігохет родини Lumbricidae західних областей України // Вестн. зоологии. Актуальные проблемы паразитологии.- 2004.- Вып. 18.- С. 58-61.

17. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Вплив перебігу температури на вертикальну локомоцію ґрунтових олігохет // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- 2006.- № 5.- С. 168-173. (Особистий внесок - 80 %: планування досліджень, збір матеріалу, його аналіз, підготовка публікації).

18. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Особливості біології Cognettia sphagnetorum (Vejdovsk, 1888 [Enchytraeidae, Oligochaeta] у біоценозах західних областей України // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.- 2001.- № 1 (12).- С. 35-37. (Особистий внесок - 90 %: планування досліджень, збір матеріалу, його аналіз, підготовка публікації).

19. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Динаміка популяцій Cognettia sphagnetorum (Vejdovsk, 1888 [Enchytraeidae, Oligochaeta] у біоценозах західних областей України // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.- 2002.- № 1 (16).- С. 87-91. (Особистий внесок - 90 %: планування досліджень, збір матеріалу, його аналіз, підготовка публікації).

20. Іванців В., Бусленко Л. Стан і функціонування комплексу ґрунтових олігохет за умов різної вологості ґрунтів біогеоценозів Волинського Полісся // Природа Західного Полісся та прилеглих територій: Матеріали наук.-практ. конф.- Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- 2005.- № 1.- С. 203-214. (Особистий внесок - 55 %: планування досліджень, збір матеріалу, визначення видового складу комплексів дощовикових, аналіз матеріалу, узагальнення результатів підготовка публікації).

21. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Вплив актуальної кислотності ґрунтів Волинського Полісся на поширення люмбріцід // Наук. вісн. Волин. держ. ун_ту ім. Лесі Українки.- 2006.- № 1.- С. 78-82. (Особистий внесок - 75 %: планування досліджень, збір матеріалу, аналіз матеріалу, узагальнення результатів, підготовка публікації).

22. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Біорізноманіття олігохет (Lumbricidae, Enchytraeidae: Oligochaeta: Annelada) в ґрунтах західних областей України // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- 2004.- № 1.- С. 53-55. (Особистий внесок - 55 %: планування досліджень, участь в зборі матеріалу, визначення видового складу грунтових олігохет, аналіз матеріалу, підготовка публікації).

23. Бусленко Л. В., Іванців В. В. Роль гранулометричного складу ґрунтів Волинського Полісся у поширенні люмбріцід (Lumbricidae, Oligochaeta) // Природа Західного Полісся та прилеглих територій: Матеріали наук.-практ. конф.- Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- 2004.- С. 147-159. (Особистий внесок - 30 %: планування досліджень, участь у зборі матеріалу, визначення видового грунтових олігохет, узагальнення результатів).

24. Бусленко Л. В., Іванців В. В. Вплив окисно-відновних умов дерново-підзолистих ґрунтів на життєдіяльність люмбріцід // Наук. зап. Терноп. педун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія.- 2004.- № 1?2.- С. 57-62. (Особистий внесок - 50 %: планування досліджень, збір матеріалу, узагальнення результатів, підготовка публікації).

25. Бусленко Л. В., Іванців В. В., Гика М. В. Едафічні умови технічно рекультивованих вироблених торфовищ і їх роль у формуванні фауни ґрунтових олігохет // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- 2000.- № 7.- С. 96-99. (Особистий внесок - 57 %: планування досліджень, аналіз отриманих даних, підготовка публікації).

26. Іванців В. В., Бусленко Л. В., Щепна Л. В. Вплив ґрунтових олігохет на реструктурування ущільнених ґрунтів західних областей України // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- 2002.- № 6.- С. 87-90. (Особистий внесок - 64 %: планування досліджень, збір матеріалу, аналіз отриманих даних, підготовка публікації).

27. Іванців В. В., Бусленко Л. В., Щепна Л. В. Стратифікація карбон діоксиду ґрунтового профілю як визначальний фактор розподілу морфо-екологічних груп дощових червів // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- 2007.- № 5.- С. 115-120. (Особистий внесок - 90 %: планування досліджень, збір матеріалу, визначення дощовикових, аналіз отриманих даних, підготова публікації).

28. Иванцив В. В. Материалы к эколого-паразитологическому изучению дождевых червей (Oligochaeta, Lumbricidae) // Материалы X конф. Укр. общ_ва паразитологов.- К.: Наук. думка, 1986.- С. 238.

29. Иванцив В. В. О разведении почвенных червей семейства Lumbricidae // Первое Всесоюзное совещание по проблемам зоокультуры: Тез. докл.- М., 1986.- Ч. 3.- С. 163-164.

30. Иванцив В. В. Материалы к эколого-фаунистической характеристике энхитреид Волынской возвышенности // Вопр. теоретического и практического обогащения генофонда растений в растениеводстве: Тез. докл.- Луцк, 1988.- С. 37-38.

31. Іванців В. В. Матеріали до поширення люмбріцід Західного Полісся // Минуле і сучасне Волині: Тези доп. та повідомлень ІІ Волин. іст.-краєзнавчої конф.- Луцьк, 1989.- Ч. 2.- С. 267-269.

32. Іванців В. В. Allolobophora carpathica Cognetti, 1927 - ендемік Карпат // Матеріали ХХХVІІІ наук. конф. професорсько-викладацького складу Луцьк. пед. ін-ту.- Луцьк, 1992.- Ч. 2.- С. 327.

33. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Вплив закритого дренажу на ґрунтових олігохет Західного і Малого Полісся // Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення.- Полтава, 2002.- С. 133-134.

34. Иванцив В. В. Паразитологическое изучение почвенных олигохет Подольской возвышенности // ХІ конф. Укр. общ-ва паразитологов: Тез. докл.- К, 1993.- С. 55-56.

35. Іванців В. В. Ґрунтові олігохети Українських Карпат // Фауна Східних Карпат: сучасний стан і охорона.- Ужгород, 1993.- С. 18-19.

36. Іванців В. В. Розмноження і розвиток земляних червів родини Lumbricidae // Матеріали XL наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волинського держ. університету.- Луцьк, 1994.- С. 141-142.

37. Іванців В. В. Особливості видоутворення в земляних червів родини Lumbricidae // Матеріали XL наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту.- Луцьк, 1994.- С. 143-145.

38. Іванців В. В. Грегарини земляних червів (Lumbricidae) західних областей України // Матеріали XL наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту.- Луцьк, 1994.- С. 143-145.

39. Іванців В. В. Матеріали до вивчення вертикальної міграції люмбріцид // Матеріали ХL наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту.- Луцьк, 1994.- С. 138-140.

40. Іванців В. В. Партеногенез і поліплоїдія ґрунтових олігохет // Матеріали ХLІ наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- Луцьк, 1995.? Ч. 3.- С. 9-10.

41. Іванців В. В. Матеріали до вивчення динаміки продукування яйцевих коконів ґрунтовими олігохетами західних областей України // Матеріали ХLІ наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун_ту ім. Лесі Українки.- Луцьк, 1995.- Ч. 3.- С. 11-12.

42. Іванців В. В. Сперматофори ґрунтових олігохет // Матеріали ХLІ наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун_ту ім. Лесі Українки.- Луцьк, 1995.- Ч. 3.- С. 13-14.

43. Іванців В. В. Роль ґрунтових олігохет в розщепленні органічних комплексів підстилки // Матеріали ХLІ наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- Луцьк, 1995.- Ч. 3.- С. 15-16.

44. Іванців В. В. Роль механічного складу ґрунту в життєдіяльності ґрунтових олігохет західних областей України // Матеріали ХLІІ наук. конф. професорсько-викладацького складу і студентів Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.- Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1995.- С. 73-74.

45. Іванців В. В. Симбіонти ґрунтових олігохет західних областей України // Тези доп. ХІІ конф. Укр. наук. т-ва паразитологів.- К, 2002.- С. 39?41.

46. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Вплив закритого дренажу на ґрунтових олігохет Західного і Малого Полісся // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення”.- Полтава, 2002.- С. 133-134. (Особистий внесок - 50 %: планування досліджень, збір матеріалу, аналіз отриманих даних, підготовка публікації).

47. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Особливості окисно-відновного режиму меліорованих ґрунтів Західного Полісся і його вплив на люмбріцід // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Природничі науки на межі століть”.- Ніжин, 2004.- С. 39-40. (Особистий внесок - 50 %: планування досліджень, збір матеріалу, визначення дощовикових, аналіз отриманих даних, підготовка публікації).

48. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Стан і функціонування дощових червів за умов надлишкового зволоження // Тези наук.-практ. конф. “Природа Західного Полісся та прилеглих територій”.- Луцьк, 2005.- С. 147-150. (Особистий внесок - 80 %: планування досліджень, збір матеріалу, визначення дощовикових, аналіз отриманих даних, підготовка публікації).

49. Іванців В. В., Щепна Л. В. Сучасний видовий склад олігохет родини Lumbricidae агробіогеоценозів Західного Полісся // Тези наук.-практ. конф. “Природа Західного Полісся та прилеглих територій”.- Луцьк, 2005.- С. 150?152. (Особистий внесок - 50 %: збір матеріалу, визначення дощовикових, аналіз отрианих даних).

50. Іванців В. В., Бусленко Л. В., Щепна Л. В. Вплив біологічної рекультивації вироблених торфовищ Західного і Малого Полісся на життєві цикли ґрунтових олігохет // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій”.- Ніжин, 2001.- С. 42-44. (Особистий внесок ? 60 %: планування досліджень, збір матеріалу, визначення дощовикових, аналіз отриманих даних, підготока публікації).

51. Бусленко Л. В., Щепна Л. В., Іванців В. В. Сукцесії люмбріцід (Annelida, Oligochaeta, Lumbricidae) меліорованих ґрунтів Малого і Західного Полісся // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених “Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення”.- Л., 2003.- С. 16-18. (Особистий внесок ? 50 %: планування досліджень, визначення дощовикових, аналіз отриманих даних, підготока публікації).

52. Гика М. В., Бусленко Л. В., Іванців В. В. Морфо-екологічні групи Lumbricidae як система адаптацій організмів до біоценозів Західного і Малого Полісся // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Природні ресурси, екологія та охорона здоров'я Полісся”.- Луцьк: Надстир'я, 2000.- С. 27-31. (Особистий внесок ? 50 %: планування досліджень, збір матеріалу, аналіз отриманих даних, підготока публікації).

АНОТАЦІЯ

Іванців В. В. Структурно-функціональна (консортивна) організація комплексів ґрунтових олігохет у біогеоценозах західного регіону України.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук зі спеціальності 03.00.16 - екологія.- Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню природних і антропогенно змінених екосистем, які історично склалися і дали змогу виявити й проаналізувати основні едафічні чинники, їх зв'язки та інтегральну роль у становленні структурно-функціональної (консортивної) організації комплексів ґрунтових олігохет в едафотопах західного регіону України. Генеза комплексів ґрунтових олігохет відбиває загальні принципи організації структури комплексів симбіотичних організмів і їх функцій, а також відміни, пов'язані зі специфікою біогеоценотичного покриву. Комплекси ґрунтових олігохет змінюють структуру, функції через зміну перебігу взаємодії структурних компонентів біогеоценозів.

Регіональна специфіка екосистем та природно-географічні умови західного регіону України впливають на унікальність інтегрального розвитку життєвих циклів люмбріцід. Пристосування ґрунтових олігохет на різних стадіях їхнього розвитку мають інтегрований характер, який забезпечує видову цілісність і збереження ґрунтової біоти.

Моніторинг комплексів люмбріцід в едафотопах має вирішальне значення для заходів із формування збалансованих структурно-функціональних систем. Це зумовлено такими чинниками, як чисельність, склад комплексів ґрунтових олігохет в екосистемах, які значною мірою визначають їх ефективність і сталість в останніх. Завдяки моніторингу та встановленню напрямів стабілізації комплексів ґрунтових олігохет можливе поступове відновлення природного біорізноманіття олігохет у біогеоценозах західного регіону України.

Ключові слова: ґрунтові олігохети, дощові черви, едафічні чинники, структурно-функціональна організація, комлекси ґрунтових олігохет, моніторинг.

АННОТАЦИЯ

Иванцив В. В. Структурно-функциональная (консортивная) организация комплексов почвенных олигохет в биогеоценозах западного региона Украины.- Рукопись.

Диссертация на соискание степени доктора биологических наук по специальности - 03.00.16 - экология - Днепропетровский национальный университет. Днепропетровск, 2007.

Диссертация посвящена изучению естественных и антропогенно измененных экосистем, которые исторически сложились и дали возможность выявить и проанализировать основные эдафические факторы, их связи и интегральную роль в становлении структурно-функциональной (консортивной) организации комплексов почвенных олигохет в биогеоценозах западного региона Украины.

Проведено полное региональное аутэкологическое исследование почвенных олигохет естественных и рекультивированных биогеоценозов западного региона Украины.

Диссертация вносит существенный вклад в изучение формирования комплексов почвенных олигохет в зависимости от гранулометрического состава почв и соотношения их фракций. Доминирующую роль в формировании комплексов дождевых червей имеет иловая фракция с преобладанием глинистых минералов. Эдафопреферендум почвенных олигохет принадлежит эдафотопам серым лесным, буроземам кислым, дерново-буроземам кислым.

Определены параметры гидротермической зоны экологической толерантности дождевых червей в биогеоценозах западного региона Украины. Установлены морфо-экологические системы адаптаций организмов к экстремальным условиям (гипобиоз, криптобиоз, ангидробиоз) и механизмы их действия. Расширены представления о зависимости состояния комплексов почвенных олигохет от эдафических факторов: величины актуальной кислотности, ОВП почв. Величина ОВП и его динамика имеют непосредственное влияние на хорологию, формирование комплексов дождевых червей и интеграцию их жизненных циклов.

Установлено, что жизнедеятельность дождевых червей в эдафотопах зависит от концентрации карбон диоксида, кислорода почвенного воздуха и качества диспергированной детритной массы. Для каждой морфо-экологической группы дождевых червей характерен порог токсичности карбон диоксида почвенного воздуха.

Выявлены сложные, многранные взаимоотношения между дождевыми червями и симбионтами, функциональные связи и их значение в трансформации органических веществ. Почвенные олигохеты выступают в качестве педобионтного ядра (субдетерминанта) почвенных блоков консорций с различными организмами в составе консортов.

Детальный анализ связей с бактериями, грибами, простейшими, нематодами, личинками насекомых указывает на отношение этих консортов к разным функциональным группам: протокооператоров, коменсалов, паразитов, паразитоидов. Консортивные связи, которые формируются между почвенными олигохетами и организаторами-консортами, с одной стороны эволюционно определены, а с другой - довольно лабильные, что дает позволяет дождевым червям адаптироваться к измененным условиям.

Структура олигохетоконсорций характеризуется во времени сложной динамикой, которая определена системным действием эдафических факторов. Видовой состав почвенных олигохет разных типов эдафотопов, их численность и биомасса указывают на главенствующую роль этих червей в обеспечении функциональной стойкости почвенной биоты.

Каждый этап жизненного цикла почвенных олигохет сопровождается соответственно интеграцией системы эдафических факторов биогеоценозов. Размноженние у энхитреид и люмбрицид осуществляется бесполым и половым способами. Бесполое размножение обеспечивает целостность видовой системы, сохранение ее основых функций при взаимодействии с окружающей средой.

Половое размножение у люмбрицид представлено амфимиксисом и партеногенезом. Амфимиктическим формам свойственны диплоидные и парноплоидные цитотипы. Это обеспечивает целесность видов дождевых червей как генетической системы.

Произведен анализ адаптациогенеза сперматекального и сперматофорного осеменения дождевых червей. Основными факторами, направляющими адаптациогенез сперматекального и сперматофорного осеменения, являются гранулометрический состав почв, гидротермический, газовый, ионный, ОВП.

Несмотря на то, что партеногенез - редукционная форма полового размножения, он имеет особое значение в эволюционном развитии почвенных олигохет. На границе ареала партеногенетические формы имеют большое преимущество в воспроизведении потомства. Основным толчком в возникновении и развитии партеногенетических форм служит экстремальная амплитуда эдафических факторов.

Мониторинг комплексов дождевых червей в эдафотопах имеет решающее значение в формировании сбалансированной структурно-функциальной системы. Это обусловлено численностью, составом комплексов почвенных олигохет в экосистемах, которые отражают их эффективность и стабильность.

Благодаря мониторингу и определению стабилизации комплексов дождевых червей возможно познание путей восстановления естественного разнообразия эдафотопов. Экспериментальные материалы и интегральные показатели комплексов почвенных олигохет можно считать базовыми величинами системы при фоновом мониторинге биогеоценозов западного региона Украины, а также при обосновании и проведении интродукции вермикультур в биогеоценозах.

Ключевые слова: почвенные олигохеты, дождевые черви, эдафические факторы, структурно-функциональная организация, комплексы почвенных олигохет, мониторинг.

Annotation

Ivantsiv V. V. Structural-functional (consortive) organization of soil oligohets' complexes in the biogeocoenoses of the Western region in Ukraine.? Manuscript.

The dissertation for acquisition of the scientific degree of the Doctor of biological sciences behind the speciality 03.00.16 - Ecology. - Dnipropetrovsk national university, Dnipropetrovsk, 2007.

The dissertation is devoted to the studying of soil oligohets' complexes in the natural and anthropogenously changed ecosystems. Comparative investigations gave possibility to reveal and analyze fundamental edaphic factors, their integral role in the determination of structural-functional (consortive) organization of the earthworm complexes. Genesis of these complexes displays general principles of the structure organization of symbiotic organisms' complexes and their functions, and also differences, connected with the specificity of biogeocoenotic layer. Ecological succession of soil oligohets' complexes occur through the systemic change of the interaction processes of biocoenoses' structural components.

Regional specificity of ecosystems and natural-geographic regions of the Western region of Ukraine are differentiated due to the specificity of integral matrix of lumbricids' living cycles. The adaptation of earthworms on the different stages of their development has systematic character, which provides specific integrity and saving of soil biota.

The monitoring of lumbricids' complexes in benchmark and typical edaphotops has fundamental significance for the formation of balanced pedobiontic subconsortions. It is caused by the operative morpho-physiological and behavioral reactions of soil oligohets in the ecosystems, what appreciably displays stability and resistance of biogeocoenosis' soil block. Due to the monitoring and establishing of stabilization directions of pedobionts' complexes, gradual regenerating of potential biovariety of soil oligohets in the biogeocoenoses of the Western region in Ukraine is possible.

Key words: biogeocoenosis, soil oligohets, earthwormss, edaphic factors, consortions, soil oligohets' complexes, structural-functional organization, monitoring.

Размещено на Allbest.ru