Лопушнянське нафтове родовище

Коефіцієнт rCa/rMg знаходиться в межах 2-10, сягаючи інколи 93, рідше зустрічаються випадки із значеннями 0,1-1. Сульфатний коефіцієнт знаходиться в рамках 0,2-1,0, не враховуючи значення у водах свердловини Лопушна-4, де він зростає від 2 до 5.

Крейдовий водоносний горизонт Сторожинецького та Косівського блоків, що безпосередньо межує зі схилом Східноєвропейської платформи, поширений на глибинах 1000-2300 м і представлений водами сульфатнонатрієвого, хлоридномагнієвого, рідше хлориднокальцієвого типів (додаток А.1, св. площ Ковалівка-Черешенька, Косів, Красноїльськ, Святославська, Сегів). Мінералізація вод зростає з 16 до 144 г./л у напрямку занурення горизонту під покрови Внутрішньої зони.

5 до 50 г./л та від 7 до 86 г./л. Відносна вагова частка кальцію із ростом мінералізації вод зменшується з 8 до 3%-екв., магнію - зростає від 0,4 до 3%-екв. Відносні вмісти гідрокарбонат - та сульфат-іонів також спадають при збільшенні мінералізації вод відповідно від 1,4 до 0,4%-екв. та від 11 до 0,7%-екв.

Концентрація іону амонію у водах крейдових відкладів змінюється від 2 до 75 мг/л і слабко корелюється з мінералізацією, вміст брому зростає при збільшенні мінералізації від 3 до 219 мг/л, йоду - від 0 до 21 мг/л.

Збагачення вод крейдового водоносного горизонту південно-східної частини Зовнішньої зони сульфатами і низькі концентрації брому та йоду пов'язують з інфільтраційним етапом гідрогеологічного циклу в палеогені і неогені, в результаті якого седиментогенні води були витіснені інфільтраційними [22].

Із збільшенням мінералізації вод крейдового водоносного горизонту зростає їх метаморфізація (rNa/rCl зменшується від 1,10 до 0,89), зменшуються значення сульфатного коефіцієнта від 25,9 до 1,4. Кальцій-магнієвий коефіцієнт варіює в межах 0,7-18,9 без чіткої залежності від мінералізації, хлор-бромний в більшості випадків більший за 300, сягаючи інколи декількох тисяч.

На відміну від Сторожинецького та Косівського блоків, крейдовий водоносний горизонт Ковалівського та Назавізівського блоків, що знаходиться на глибинах 4100-5430 м, представлений солянками хлориднокальцієвого типу із мінералізацією 190-325 г./л (додаток А. 1, св. площ Лопушна, Петрівецька, Бісків, Сергії). В окремих випадках (св. Лопушна-8, 4140-4163 м; Лопушна-6, 4125-4130 м) мінералізація вод понижується відповідно до 118 та 37 г./л, що також пояснюють впливом конденсаційно-солюційних вод.

У порівнянні з водами Сторожинецького та Косівського блоків тут збільшена відносна частка хлору, проте зменшена частка натрію за рахунок кальцію. Вміст магнію незначний і рідко перевищує 2 г/л. Вмісти гідрокарбонат та сульфат-іонів рідко більші за 1 г/л.

Вмісти мікроелементів у водах крейдового водоносного горизонту залежать, головним чином, від мінералізації вод (додаток А.2). Із її збільшенням концентрація іону калію зростає від 1122 до 8764 мг/л, літію - від 2,8 до 46 мг/л, рубідію - від 0,4 до 2,9 мг/л, цезію - від 0,2 до 13,7 мг/л. Вміст стронцію із ростом мінералізації вод збільшується із 37 до 1260 мг/л. Залежності між мінералізацією та вмістами у водах кремнезему (0-34,2 мг/л) і бору (0-100 мг/л) не спостерігаємо.

Відношення rNa/rCl у переважній більшості проб змінюється від 0,74 до 0,87, rCa/rMg - від 1,0 до 13,2 (інколи зустрічаються випадки із значенням 32,0). Хлор-бромний коефіцієнт завжди більший 300, сягаючи інколи кількох тисяч, сульфатний коефіцієнт рідко перевищує 0,8.

Палеогеновий водоносний горизонт поширений лише в межах локальних ділянок розповсюдження еоценових відкладів Лопушнянської структури. Пластові води виключно хлориднокальцієвого типу, хлоридного кальцій-натрієвого складу із мінералізацією 220-290 г./л. Їх сольовий склад ідентичний водам юрського та крейдового водоносного горизонтів цього блоку: домінуючими іонами є натрій та хлор, води також значно збагачені кальцієм, проте збіднені магнієм. Вагові частки гідрокарбонат - та сульфат-іонів відповідно не перевищують 0,5 та 0,7%-екв. (додаток А.1).

Вміст іону амонію у водах сягає 170 мг/л, брому - 347 мг/л, йоду - 50,8 мг/л. Концентрації мікроелементів у водах палеогенового водоносного горизонту, як і в крейдовому та юрському, дуже високі. Так, вміст калію становить 1434-5125 мг/л, літію 11-24 мг/л, рубідію0,8-2,8 мг/л, цезію 0,3-0,5 мг/л, стронцію 723-1100 мг/л. Діоксид кремнію у водах відсутній, кількість бору складає 40 мг/л.

Натрій-хлорний коефіцієнт становить 0,75, хлор-бромний - 398. Кальцій-магнієвий коефіцієнт не перевищує 1,9, сульфатний - 1,4.

Генеза підземних вод Лопушнянського нафтового родовища

Наявність висококонцентрованих солянок у піднасувних відкладах Зовнішньої зони Передкарпатського прогину є проблемою, яку протягом тривалого часу намагаються з'ясувати дослідники гідрогеології і гідрогеохімії цього реґіону. Адже їх мінералізація та хімічний склад суттєво відрізняються від мінералізації і складу тих седиментогенних вод, які могли б утворитися шляхом метаморфізації вод басейну седиментації з початковою нормальною солоністю, у яких нагромаджувалися водоносні породи-колектори.

На даний час існує декілька поглядів на природу і шляхи формування цих вод. Зокрема, розвиток високомінералізованих вод у піднасуві пояснюють підтоком солянок із порід, що їх містять, вздовж насуву [23]. Проте часу цього «підтоку» та механізмів, що призвели до проникнення вод на глибини понад 5000 м, встановлено не було.

Наявність висококонцентрованих солянок (зокрема і солянок Лопушняського нафтового родовища) у піднасувних відкладах Зовнішньої зони також розглядають як наслідок вилуговування метеогенними водами хлоридних солей із «нижніх» молас Самбірсько-Рожнятівської підзони на інфільтраційному етапі її гідрогеологічної історії та наступного їхнього витискання у підстилаючі колектори протягом динамо-елізійного етапу [29]. Ці погляди аргументують базуючись на висновках палеогідрогеологічних досліджень.

Також генезу високомінералізованих вод Лопушнянського родовища пов'язують із вилуговуванням пластовими водами водовмісних порід-колекторів, які значно збагачені мікроелементами по відношенню до кларкових вмістів [30].

тектоніка родовище гідрогеологічний нафтоносність

1. Атлас родовищ нафти і газу: В 6 т. / УНГА. - Львів, 1999. - Т.4. - 328 с.

2. Головацкий И.Н., Глущенко Л.А. Лопушнянская структура - новый тип ловушки углеводородов. // Нефтяная и газовая промышленность. - 1984. - №2. - С. 5-6.

3. Глубинное строение, развитие и нефтегазоносность Украинских Карпат / Доленко Г.Н., Бойчевская Л.Т., Данилович Л.Г., Килын И.В., Медведев А.П., Чалый Б. Н, Щерба А.С., Щерба В.М., Ярош Б.И. - К.: Наукова думка, 1980. - 146 с.

4. Разломная тектоника Предкарпатского и Закарпатского прогибов и ее влияние на распределение залежей нефти и газа. / Доленко Г.Н., Бойчевская Л.Т., Килын И.В., Улизло Б.М., Щерба А.С., Щерба В.М., Ярош Б.И. - К.: Наукова думка, 1976. - 125 с.

5. Богданов А.А. Основные черты тектоники Восточных Карпат. // Советская геология. -1940. - №40. - С. 27-39.

6. Ладыженский Н.Р. Геология и газонефтеносность Советского Предкарпатья. - К.: АН УССР, 1955. - 382 с.

7. Вялов О.С. Общее структурное подразделение западных областей УССР. - К.: Изд-во АН УССР, 1953. - 282 с.

8. Глушко В.В. Тектоника и нефтегазоносность Карпат и прилегающих прогибов. - М.: Недра, 1968. - 264 с.

9. Щерба В.М., Килын И.В., Щерба А.С. // Геология и геохимия горючих ископаемых. - К.: Наукова думка. - 1974. - С. 16-23.

10. Антипов В. І., Мельничук М. І. Про відображення саксаганід Українського масиву у Східних Карпатах. // Геологія і геохімія горючих копалин. - 1971. - №27. - С. 36-42.

11. Кілин В. І. Будова Внутрішньої зони Передкарпатського прогину у межах Покутсько-Буковинського підняття. // Геологія і геохімія горючих копалин. - 1973. - №34. - С. 30-37.

12. Заяць Христина, Ізотова Тетяна, Марошан Роман. Будова Лопушнянської структури з позиції ерозійних процесів на поверхні мезозойської основи. // Міжнар. наук. конф. «Геологія горючих копалин України». - Львів: ІГГГК. - 2001. - С. 93-94.

Размещено на Allbest.ru