Управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні

Важливою проблемою, безпосередньо пов'язаною з оцінкою ефективності атмосфероохранних заходів, є, власне, прогнозування витрат. Разом з тим, існуючі науково-методичні підходи мають суттєвий недолік: вони дають статичну оцінку витрат. Задача ж полягає в тому, щоб вмонтувати в систему прогнозування механізм динамічної оцінки витрат, які залежать як від структури і якості палива, так і від технології та поточного ступеня знешкодження викидів.

В дисертації розвиваються теоретичні підходи до прогнозування впливу атмосфероохоронних витрат на ефективність чинників виробництва. Для цього розглядається теоретична модель деякого однопродуктового виробництва з троьома агрегованими потоками на вході: капітал (K), трудові ресурси (L) і матеріальні ресурси (M) з їх відповідними цінами pk, pl і pm. На виході - продукція Y = f(K, L, M, t), де t - час. Потік (M) умовно розділяється на два: М1 - продуктивний і М2 - непродуктивний, необхідний для дотримання стандартів якості навколишнього середовища. При цьому припускається, що М2 = М1•e•a, де е - викиди забруднюючих речовин в розмірності на одиницю продуктивного матеріального потоку; a - коефіцієнт пропорційності (a>0). Була отримана диференційна модель, яка дозволила дослідити вплив структури витрат на ефективність чинників виробництва. Зокрема встановлено, що з ростом цін на матеріальні ресурси і при незмінній технології виробництва буде збільшуватися їх питома вага в атмосфероохоронних витратах. Екологічна ціна одиниці продукції буде зростати. Виробництво, в цьому випадку, змушене збільшувати частку непродуктивного матеріального потоку в загальному матеріальному потоці. Доведено, що дотримання стандартів якості навколишнього середовища є “додатковим” чинником виробництва. Підвищення вимог до якості навколишнього середовища спричиняє підвищення ціни матеріальних чинників виробництва. Причому таке підвищення слід розглядати як внутрішньовиробниче.

В дисертації проаналізована енерго-емісійна модель EFOM-ENV, яка пропонується відповідними органами Конвенції, як базова. Модель дозволяє побудувати залежність у вигляді загальнонаціональної кривої атмосфероохоронних витрат в координатах “емісія - витрати” і рекомендується для територіальної оптимізації сценаріїв знешкодження викидів SO2 і NOx на ТЕС. В роботі доведено, що в умовах України практичне застосування моделі EFOM-ENV не можливе з двох головних причин: неможливості її інформаційного наповнення та суттєвого заниження розрахункових питомих капітальних атмосфероохоронних витрат для ТЕС України. Особливість інформаційного наповнення моделювання полягає в тому, що на практиці існує інформація про питомі атмосфероохоронні витрати тільки в інтервалах знешкодження викидів 0-15% та 75% і вище. “Розрив” в інтервалі 15-75% унеможливлює процедуру територіальної оптимізації сценаріїв зниження емісії SO2 і NOx на ТЕС.

В дисертації запропоновані та обґрунтовані якісно нові (у порівнянні з моделлю EFOM-ENV) методичні підходи до визначення залежності витрат від ступеня знешкодження викидів SO2, NOx і пилу в координатах “ступінь знешкодження - питомі витрати”. Це дозволило агрегувати наявну статистичну інформацію, розрахувати статистично значущі залежності рівня питомих витрат від ступеня знешкодження викидів та застосувати їх для територіальної оптимізації. Залежності дозволяють враховувати: тип технології, структуру і якість палива, одиничну потужність та рівень фактичного навантаження пилогазоочисного устаткування та ін. В табл. 2 наведені узагальнені залежності для прогнозування питомих капітальних витрат для окремих електростанцій України.

При оптимізації сценаріїв по зниженню емісії забруднюючих речовин на ТЕС важливо знати не тільки техніко-економічні характеристики окремих технологій, а і витрати на перехід від базової до проектної технології.

Таблиця 2 -- Питомі капітальні і поточні витрати на знешкодження викидів SO2 .

На практиці, крім випадків нового будівництва, має місце часткова компенсація витрат на впровадження проектної технології за рахунок використання виробничих потужностей базової технології (можливе часткове використання обладнання, інженерних комунікацій, споруд і т. ін.). Компенсацію витрат, яка може бути різною в залежності від конкретних умов, пропонується враховувати за допомогою коефіцієнту заміщення витрат.

Значення коефіцієнту заміщення витрат залежить від терміну заміни базової технології на проектну. Термін заміни залежить від двох чинників: фізичного зносу устаткування і технічно можливої межі знешкодження викидів. Разом з тим, з економічної точки зору, оптимальний термін заміни технологій може і не визначатися вказаними чинниками. Термін заміни технологій повинен визначатися із відповідності питомих поточних витрат знешкодження викидів на існуючій технології питомим приведеним витратам за новою технологією. В дисертації була поставлена та вирішена оптимізаційна задача, в результаті чого було одержане наступне рівняння:

,(8)

де - питомі капітальні витрати на створення нової техніки (технології); - об'єм знешкодження викидів забруднюючих речовин на новій техніці (технології); - множник Лагранжа, єдиний для всієї сукупності техніки (технології) знешкодження викидів забруднюючих речовин; - множник Лагранжа, що визначає відносну оцінку важливості знешкодження конкретного забруднювача в деякому оптимальному плані; - питомі поточні витрати знешкодження викидів забруднюючих речовин на існуючій техніці (технології).

Із (8) видно, що існуючу технологію, з економічної точки зору, доцільно експлуатувати до тих пір, доки поточні витрати на знешкодження одиниці викидів не перевищують приведених витрат на знешкодження за новою технологією. Передчасне виведення із експлуатації існуючої технології, коли питомі поточні витрати на ній менші за приведені витрати за новою технологією і продовження її експлуатації за оптимальним терміном заміни, коли питомі поточні витрати є більшими за приведені витрати за новою технологією , економічно недоцільно.

На підставі обробки статистичних даних та відповідної проектно-кошторисної документації, в дисертації розраховані значення галузевих коефіцієнтів заміщення витрат (). Зокрема для теплоенергетики він складає 0,3-0,5.

Реалізація вимог Конвенції тісно пов'язана із загальною стратегією розвитку теплоенергетики України та із структурними змінами в паливному забезпеченні ТЕС. Прогнозування додаткових атмосфероохоронних витрат при зміні структури паливного забезпечення є досить актуальною задачею. Без її вирішення не можливо оцінити не тільки ефективність того або іншого сценарію розвитку теплової енергетики, а й усього паливно-енергетичного комплексу України.

При побудові загальної моделі і алгоритму прогнозування в роботі враховувались: сценарії розвитку електроенергетики України; прогноз зміни структури генеруючих потужностей і, в першу чергу, частки ТЕС; прогноз зміни структури та якісних показників паливного забезпечення ТЕС; підвищення екологічних вимог до експлуатації ТЕС. При цьому розглядались наступні програми, прогнози та сценарії розвитку енергетики: національна енергетична програма; прогноз Європейської екологічної комісії; прогноз Світового банку; національний сценарій “екологічне відродження”; сценарій РВПС НАН України; сценарій розвитку ядерних електростанцій. В якості “робочого” при прогнозуванні нами був обраний сценарій РВПС НАН України виходячи з того, що він розроблений з урахуванням прогнозу розвитку економіки України і можливих структурних змін галузевого споживання електроенергії, дозволяє розглядати прогноз виробництва як електричної так і теплової енергії, виходить з оцінок реального виробництва електроенергії в Україні за 1995-1999 роки.

В табл. 3 наведені узагальнені дані прогнозних розрахунків.

За нашими попередніми оцінками додаткові капітальні атмосфероохоронні витрати на період 2000-2010 років при виробництві електроенергії прогнозуються: для знешкодження викидів SO2 - 40-60 млн. долл., NOx - 98-116 млн. долл. Питомі капітальні витрати прогнозуються на рівні: 0,23-0,29 коп./кВт і 0,52-0,54 коп./кВт, відповідно.

Таблиця 3 - Прогноз питомих капітальних атмосфероохоронних витрат на ТЕС

1,2) в чисельнику - при виробництві електроенергії; в знаменнику - при виробництві теплової енергії.

3) в чисельнику - розмірність коп./кВт; в знаменнику - розмірність грн./Гкал.

В п`ятому розділі “Оптимізація сценаріїв зниження емісії забруднюючих речовин” пропонуються методи територіальної і техніко-технологічної оптимізації на базі сценарних підходів.

Для реалізації умов Конвенції розробляються локальні (в межах однієї країни) та глобальні (в межах Європи або окремого регіону) сценарії зниження емісії забруднюючих речовин. На наш погляд, локальні сценарії не можна розглядати як похідні від глобальних. З одного боку, локальні сценарії не можуть бути розроблені без врахування цільових настанов щодо зниження емісії забруднюючих речовин, визначених глобальними сценаріями. З іншого, - мають бути узгоджені цільові настанови глобальних сценаріїв і витратні характеристики локальних. Таке узгодження можливе лише на підставі уточнення інформації про кінцеві показники якості атмосферного повітря у відповідних клітинках сітки ЕМЕР та витрат, що забезпечують цю якість. В дисертації запропоновані науково-методичні підходи, розроблені економіко-математична модель і алгоритм оптимізації, який полягає в наступному.

1. На підставі інформації про технології знешкодження викидів забруднюючих речовин, будується залежність в координатах “ступінь знешкодження - питомі витрати”.

2. На підставі одержаної залежності визначається функція зміни додаткових витрат від зміни додаткового результату. Основою для визначення такої функції є як техніко-технологічні характеристики базової технології, так і обмежений обсяг перероблюваного ресурсу. Це означає, що при наявності декількох об'єктів з різними базовими технологіями і обсягами ресурсів, виникає можливість не тільки локальної (в межах одного об'єкту) оптимізації, але і комплексної або територіальної оптимізації (коли задіяний потенціал групи об'єктів), що суттєво підвищує гнучкість розроблюваних сценаріїв при незначному ускладненні задачі.

3. Для зниження похибки результату оптимізації пропонується враховувати механізм заміщення витрат при заміні технологій.

4. З урахуванням залежності “додатковий результат - додаткові витрати” та коефіцієнта заміщення витрат визначається функція відношення додаткових витрат до додаткового результату, мінімум якої і є критерієм оптимальності.

Для забезпечення правила тотожності порівнюваних технологій, які мають різний ступінь знешкодження та об'єм пропонується застосовувати показник питомого прирощення витрат:

,(9)

де ?Z - прирощення витрат; ?W - прирощення обсягів знешкодження викидів; Е, G - ступінь знешкодження викидів при проектній і базовій технологіях, відповідно; Z(E), Z(G) - функція питомих витрат при проектній і базовій технологіях, відповідно; k - коефіцієнт заміщення витрат при переході від базової до проектної технології.

Для теоретичного дослідження функції (9) приймався лінійний характер залежності питомих витрат від ступеня знешкодження викидів. При проходженні графіка функції через початок координат, маємо, , де - Е ступінь знешкодження викидів; а - коефіцієнт пропорційності.

Тоді (9) матиме вигляд:

. (10)

В роботі проведені дослідження критичних параметрів, що входять до (10) - . При цьому важливим, з практичної точки зору, мають наступні співвідношення критичних параметрів (табл. 4).

Таблиця 4 - Співвідношення критичних параметрів функції питомого прирощення витрат

На практиці, як правило, має місце одночасна зміна всіх критичних параметрів функції (10). Після диференціювання (10) по Е, маємо:

. (11)

при і . Якщо в (10) , Е1 показує, при якій проектній технології, що запроваджується на відповідному об'єкті (який характеризується відповідними коефіцієнтами заміщення витрат і базовим рівнем знешкодження викидів), прирощення витрат на одну додаткову тону викидів буде мінімальною. Теоретичні дослідження дозволили розробити графічну карту для визначення оптимального співвідношення основних параметрів технології знешкодження викидів забруднюючих речовин - .

При обґрунтуванні як локальних так і глобальних сценаріїв зниження емісії забруднюючих речовин важливе значення має точність і достовірність інформації про якість атмосферного повітря. Цілком очевидно, що узгодження цільових параметрів глобальних сценаріїв і витратних характеристик локальних, можливе тільки на основі уточнення уяви про кінцеві параметри якості атмосферного повітря в клітинках-рецепторах сітки ЕМЕР та витрат, які визначаючих цю якість на окремих енергетичних об'єктах в клітинках-емітентах. Мова повинна йти про нову компоненту інформаційного забезпечення процедури обґрунтування сценаріїв зниження емісії - невизначеності якості атмосферного повітря в клітинках-рецепторах. Така невизначеність може бути обумовлена як навмисним викривленням інформації, так і імовірнісним характером балансових розрахунків імісії забруднюючих речовин “країна - на країну”.

При побудові оптимізаційних моделей локальних сценаріїв зниження емісії забруднюючих речовин ми виходили із наступних передумов:

- є множина прийнятих до розгляду стратегій, одну з яких слід визначити як найкращу;

- відома множина стану якості атмосферного повітря в країнах-рецепторах (клітинках сітки ЕМЕР), разом з тим, який стан із множини є дійсним, не відомо;

- є оціночний функціонал , за допомогою якого може бути визначений економічний ефект від реалізації стратегії при нормативній якості атмосферного повітря ;

- підготовка рішення повинна включати формування множини D стратегій, визначення множини стану S атмосферного повітря, розрахунок оціночного функціоналу Э і вибір оптимальної стратегії .

В розгорнутому вигляді прийняття рішення характеризується матрицею , елементами якої є значення оціночного функціоналу від реалізації стратегії , якщо атмосферне повітря буде характеризуватися станом .

В якості такої, що відповідає умовам оптимальності, логічно вибрати стратегію, яка доставляє оціночному функціоналу або . Разом з тим, стратегія di, може забезпечувати або тільки виходячи з того, що відповідний прогноз стану атмосферного повітря в країні-рецепторі може бути “вигідним” для такої стратегії. Саме цьому вказані вище умови не є достатніми для вибору найкращої стратегії.

В дисертації запропоновані теоретичні підходи до вирішення поставленої задачі, що базуються на загальних принципах теорії невизначеності. Пропонується метод ітераційного переходу від постеріорного до апостеріорного розподілу ймовірності стану якості атмосферного повітря, значення функції неточності для якого буде меншим за значення цієї ж функції для постеріорного розподілу. В такій постановці задача має сенс тільки в тому випадку, коли витрати (U) на отримання додаткової інформації про стан атмосферного повітря можуть бути визначені і якщо вони співставимі з прирощенням економічного ефекту, який буде отриманий на підставі більш точної інформації про стан атмосферного повітря у відповідному рецепторі.

В дисертації доведено, що дослідження, спрямовані на підвищення достовірності про стан атмосферного повітря оправдані при умові , де . Ризик , являє собою ту частину мінімального баєсовського ризику , на яку можна зменшити останній за рахунок проведення додаткових досліджень.

Отримані в роботі теоретичні висновки вказують на необхідність практичних розрахунків значень апостеріорних розподілів ймовірностей (Р) ризиків зміни якості атмосферного повітря (R) при реалізації сценарію (стратегії) () зниження емісії забруднюючих речовин.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та представлено авторське розв'язання наукової проблеми - розробки теоретико-методичних основ та економічного механізму управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні. Розв'язання цієї проблеми дозволяє формувати науково обґрунтовану стратегію розвитку теплової енергетики України, враховуючи вимоги Європейської Конвенції по транскордонному переносі забруднюючих речовин.

Результати дослідження є підставою для наступних висновків.

1. Запропоновані виконавчими органами Конвенції загальні принципи управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні, методи оцінки залежності атмосфероохоронних витрат від рівня емісії не адаптовані до умов України. Суттєве заниження прогнозних оцінок атмосфероохоронних витрат, псевдоефективність зниження емісії на ТЕС України, неузгодженість вимог Конвенції і національних об`єктивних умов паливного забезпечення ТЕС, носять, у відношенні до України, дискримінаційний характер. В цих умовах наукова задача формулюється як необхідність розробки теоретичних і науково-методичних принципів управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні, спрямованих на узгодження національних пріоритетів розвитку теплової енергетики України і вимог Європейської Конвенції з транскордонного перенесенні забруднюючих речовин.

2. На підставі аналізу ліберальних напрямків сучасної загальної економічної теорії, теорії еколого-економічної рівноваги, запропонована класифікація та визначена економічна сутність концепцій управління якістю навколишнього середовища (інтерналізація зовнішніх ефектів, переговори, торгівля емісійними сертифікатами, обмеження викидів, обумовлене землекористуванням, податкова політика), встановлені їх взаємна залежність та взаємний зв`язок. Аналіз переваг та недоліків виділених концепцій дозволив зробити висновок, що найбільш адекватними до умов управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні є методи, побудовані за принципом “торгівлі емісійними сертифікатами”.

3. В роботі наголошується, що впровадження механізму торгівлі сертифікатами можливе тільки на підставі єдиних теоретико-методологічних підходів до визначення таких категорій як якість атмосферного повітря, функція корисності якості атмосферного повітря, соціально-економічний оптимум та ціна якості атмосферного повітря.

Виходячи з подвійної ресурсної визначеності атмосферного повітря оціночною категорією має бути не кількість ресурсу, а його якість. При цьому характер та поведінка функції корисності якості атмосферного повітря визначаються національними природоохоронними стандартами, рівнем економічного розвитку і пріоритетними напрямками господарської діяльності. Теоретично доведено, що оптимальний розподіл якості атмосферного повітря на міждержавному рівні можливий лише на основі рівноважних моделей з визнанням того, що ціна якості атмосферного повітря залежить лише від рівня економічного розвитку країни, а агрегація кривих байдужості окремих споживачів в суспільні, - на основі визнання тотожності співвідношення граничних споживчих цінностей якості атмосферного повітря у всіх споживачів. В роботі запропоновані якісно нові теоретико-методологічні підходи до прогнозування залежності емісії SO2 і NOx від рівня економічного розвитку. Вказується, що для умов України має місце від'ємний тренд емісії вказаних забруднювачів, що обумовлене позитивними структурними змінами в економіці та впровадженням ефективного пилогазоочисного устаткування.

4. В дисертації проведено аналіз та класифікацію еколого-економічних інструментів управління якістю атмосферного повітря. Виділяються дві групи: інструменти інтерналізації зовнішніх ефектів; інструменти орієнтовані на додержання стандартів якості атмосферного повітря. Доведено, що ефективними (здатними забезпечити цільовий рівень емісії при мінімальних витратах) та адекватними умовам Конвенції є інструменти, побудовані за принципом керованої торгівлі емісійними сертифікатами.

5. В дисертації дістали подальшого розвитку теоретичні положення керованої торгівлі емісійними сертифікатами. Зокрема пропонується в якості критеріального прийняти показник приведеного навантаження на комплекс реципієнтів в межах клітинки сітки ЕМЕР; при визначенні рівноважної ціни сертифікатів враховувати вплив рівня забруднення атмосферного повітря на рівень збільшення/зменшення ВВП суб`єктів купівлі-продажу. В роботі доведено існування ефекту не тотожності зміни загальнонаціональних атмосфероохоронних витрат при переході від низького рівня знешкодження викидів до більш високого і навпаки. На підставі практичних розрахунків встановлено, що для України економічно вигідно в найближчій перспективі (строком до 7 років) придбати 123 ліцензії на право збільшення викидів SO2 у Координатора за ціною 0,9 млн. долл./тис. т SO2 і в Угорщини 105 ліцензій по ціні 0,03 млн. долл./тис. т SO2 .

6. Важливою проблемою, безпосередньо пов`язаною з оцінкою ефективності атмосфероохоронних заходів, є, власне, визначення і прогнозування витрат. В дисертації запропоновані і обґрунтовані якісно нові науково-методичні підходи до визначення залежності витрат від ступеню знешкодження викидів SO2, NOx і пилу в координатах “ступінь знешкодження - питомі витрати”. Залежності такого типу дозволяють агрегувати наявну статистичну інформацію, та враховувати такі чинники як структура і якість палива, тип, одиничну потужність та рівень завантаження пилогазоочисного устаткування. За допомогою отриманих залежностей були розраховані питомі капітальні витрати для знешкодження викидів SO2 і NOx для ТЕС України. Зокрема вказується, що для SO2 при 70-80 відсотковому рівні знешкодження вони складають 415-480 долл./ т SO2, відповідно, а не 230-270 долл./ т SO2, як це прогнозується виконавчими органами Конвенції.

7. Циклічне підвищення цін на газ, нафту та нафтопродукти призвели до перегляду енергетичної політики в багатьох країнах. При переході на вугільну концепцію розвитку теплоенергетики України необхідно провести комплексний аналіз динаміки емісії окислів сірки та азоту, показників економічного збитку, платежів за забруднення атмосферного повітря та додаткових витрат на знешкодження викидів забруднюючих речовин. В умовах України оцінка і аналіз динаміки вказаних факторів повинні розглядатись як критеріальна основа обґрунтування цілого ряду економічних і організаційно-технічних заходів: зміна структури палива з метою зниження залежності від імпорту та стабілізації на цій основі витрат на виробництво електричної і теплової енергії; формування природоохоронної політики на підприємствах теплоенергетики. В рботі показано, що при зміні в структурі палива питомої ваги вугілля з 54,7% в 2000 р. до 62,5% в 2010 р. викиди окислів сірки при виробництві електроенергії можуть вирости з 266,6 до 381,2 тис. т/рік, а окислів азоту, - з 457,9 до 618,2 тис. т/рік, відповідно. Для знешкодження додаткової маси викидів окислів сірки необхідно 40 - 60 млн. долл., а окислів азоту - 98 - 116 млн. долл.

8. Необхідною умовою виконання вимог Конвенції є узгодження емісійних/імісійних характеристик глобальних і витратних характеристик локальних територіальних сценаріїв забезпечення нормативних вимог якості атмосферного повітря. В роботі запропоновані та обґрунтовані науково-методичні підходи до оптимізації локальних сценаріїв, в основу яких покладено дослідження функції зміни додаткових витрат від зміни додаткового результату. Такий підхід дозволяє дослідити динамічні витратні характеристики пилогазоочисних технологій, визначити межі найбільш важливих критичних параметрів впроваджуваних технологій, які мають суттєвий вплив на результати оптимізації.

9. Достовірність теоретичних положень, науково-методичних та практичних рекомендацій ґрунтується на застосуванні загальновизнаних положень теорії граничної корисності, збалансованого еколого-економічного розвитку, економічної оцінки природних ресурсів, загальної теорії економічного збитку, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, принципів економіко-математичного моделювання і прогнозування; використанням в ході дослідження об`єктивної статистичної інформації; впровадженням результатів дослідження в практику, що підтверджується відповідними актами та довідками, широкою апробацією більш ніж на 30 наукових і науково-практичних конференціях.

10. Матеріали дисертаційного дослідження рекомендуються для впровадження Кабінетом Міністрів України - при обґрунтуванні національних пріоритетів розвитку теплової енергетики та їх практичного узгодження з вимогами Конвенції; Міністерством палива та енергетики України - при обґрунтуванні економічно ефективної та екологічно припустимої структури паливного забезпечення ТЕС, при прогнозуванні атмосфероохоронних витрат, обумовлених вимогами Конвенції щодо зниження емісії забруднюючих речовин; на ТЕС України - при оцінці еколого-економічної ефективності впровадження нових технологій знешкодження викидів SO2 і NOx .

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії та брошури

1. Телиженко А.М. Экономика чистого воздуха: международное управление. - Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2001. - 326 с.

2. Теплоенергетика: зовнішні витрати і проблеми прийняття рішень / Під заг. ред. О.Ф. Балацького, О.М. Теліженка. - Суми: Видавництво “Слобожанщина”, 2001. - 396 с. Особистий внесок: запропоновані принципи і методи екологізації теплоенергетичного виробництва, проведено аналіз особливостей формування екстернальних ефектів в теплоенергетиці та запропоновані методичні підходи до їх обчислення; проведено аналіз впливу структури палива на собівартість теплової і електричної енергії; сформульовані основні принципи еколого-економічного регулювання якості атмосферного повітря на міждержавному рівні.

3. Семененко Б.А., Теліженко О.М., Соколов М.О. Приватизація та оцінка міських територій. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 1999. - 250 с. Особистий внесок: сформульовані принципи та запропоновані науково-методичні підходи до оцінки інтенсивності дії рентоутворуючих факторів.

4. Теліженко О.М., Древаль О.Ю., Глівенко С.В. Аналіз стану енергетики України та її вплив на навколишнє середовище в контексті перспектив переходу на вугільну стратегію паливозабезпечення // Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. - Суми: Джерело, 2000. - С. 92-111. Особистий внесок: оцінка впливу структури паливного забезпечення ТЕС України на динаміку еколого-економічних збитків.

5. Телиженко А.М., Устименко В.А., Дутченко О.Н. Учет экологических факторов при оптимизации размещения производительных сил. // Актуальные вопросы экономики природопользования: теоретические и практические аспекты. - Сумы: ООП Управления статистики, 1990. - С. 133-160. Особистий внесок: запропоновані принципи сценарного підходу до визначення пріоритетності та еколого-економічної ефективності впровадження атмосфероохоронних заходів на підприємствах теплоенергетики.

6. Телиженко А.М., Яструбинский В.И. Экономическая оценка воздействия тепловых электростанций на окружающую среду. - Сумы: ИПП “Мрія-1” ЛТД, 1999. - 76 с. Особистий внесок: вдосконалення теорії та практики еколого-економічної оцінки впливу ТЕС на навколишнє середовище.

7. Телиженко А.М., Семененко Б.А., Семененко А.А., В.М. Олейник, М.Г. Темченко Оценка и планирование атмосфероохранных затрат в теплоэнергетике / Под научн. ред. О.Ф.Балацкого. - Сумы: Ризоцентр СумГУ, 1996. - 65 с. Особистий внесок: теоретичні та науково-методичні підходи до прогнозування атмосфероохоронних витрат на ТЕС.

8. Телиженко А.М., Лукьянихин В.А., Лукьянихина Е.А. Оценка экономического ущерба от загрязнения водного бассейна / Под научн. ред. проф. Балацкого О.Ф. - Сумы: Издательство СумГУ, 2001. - 68 с. Особистий внесок: запропоновані підходи до вдосконалення методів оцінки економічних збитків від забруднення відкритих водоймищ на основі розрахунку регіональних та басейнових коригуючих коефіцієнтів.

Статті у наукових фахових виданнях

9. Телиженко А.М., Темченко М.Г. Выбор оптимальных сценариев замены промышленных технологий по минимуму удельного приращения затрат // Вісник Сумського державного університету. - 1995. - №4. - С. 93-97. Особистий внесок: вдосконалення методів оптимізації атмосфероохоронних заходів на базі “сценарних підходів”.

10. Олексенко П.М. Теліженко О.М. Стратегічні та тактичні питання вибору приорітетних напрямків інвестування // Вісник Української Академії банківської справи. - 1977. - №3. - С. 34-38. Особистий внесок: методи ранжування природоохоронних інвестиційних проектів.

11. Телиженко А.М., Марченко Н.Ю. Управление развитием социально-экономической инфраструктуры города // Весник Харьковского государственного политехнического университета. - №1. - Исследование и оптимизация экономических процессов.- Харьков: ХГПУ. - 1998. - Вып. 19. Ч. 3. - С. 104-108. Особистий внесок: визначення впливу екологічних чинників на соціально-економічну оцінку міських територій.

12. Телиженко А.М., Семененко Б.А., Пунько В.Н. Учет атмосфероохранных затрат при оценке стоимости промышленных объектов // Вісник Сумського державного університету. - 1998. - №1. - С. 140-144. Особистий внесок: оцінка впливу галузевих факторів на рівень атмосфероохоронних витрат.

13. Телиженко А.М., Нора Н.А., Кузьменко С.В. Моделирование зависимости уровня атмосфероохранных затрат от степени подавления выбросов // Вестник Харьковского Государственного политехнического университета. - 1998. - Вып. 19. - Ч. 2. - С. 69-72. Особистий внесок: науково-методичні підходи до визначення коефіцієнту заміщення витрат.

14. Телиженко А.М. Оценка и прогнозирование атмосфероохранных затрат на предприятиях химической промышленности // Вісник Сумського державного університету. - 1998. - №3. - С. 9-16.

15. Телиженко А.М. Особенности и недостатки энергоэмиссионной модели EFOM-ENV // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економіка”. - 1999. - №3. - С.13-17.

16. Телиженко А.М., Гливенко С.В. Прогнозирование дополнительных капитальных атмосфероохранных затрат на макроуровне // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва: Зб. наук. пр. - Суми: ВТД „Університетська книга”, 1999. - Вип. 2. - С. 38-43. Особистий внесок: обґрунтовані методи прогнозування атмосфероохоронних витрат на макроекономічному рівні.

17. Балацкий О.Ф., Телиженко А.М. Проблемы применения энергоэмиссионной модели EFOM-ENV в условиях Украины // Енергетика: економіка, технології, екологія, - 2000. - №2. - С. 10-13. Особистий внесок: виявлені та проаналізовані недоліки енерго-емісійної моделі.

18. Телиженко А.М., Гливенко С.В. Эколого-экономическая оценка перехода ТЭС Украины на угольную стратегию развития // Енергетика: економіка, технології, екологія. - 2000. - №3. - С. 28-33. Особистий внесок: прогноз питомих економічних збитків при зміні структури паливного забезпечення ТЕС м. Києва.

19. Телиженко А.М. Экономико-математическая модель международной торговли лицензиями на право выброса в атмосферу загрязняющих веществ // Прометей: регіональний зб. наук. пр. з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут; Інститут економіко-правових досліджень Національної академії наук України. - Донецьк: Юго-Восток, 2001. - Вип. 6. - С. 143-156.

20. Телиженко А.М. Эколого-экономическое содержание качества атмосферного воздуха // Вісник Сумського національного аграрного універсітету. Серія “Економіка та менеджмент”. - 2001. - Вип. 3-4. - С. 195-201.

21. Телиженко А.М. Подходы к моделированию равновесного распределения в эколого-экономических системах // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економика”. - 2001. - №6(27) - 7(28). - С. 70-78.

22. Телиженко А.М. Учет неопределенности качества атмосферного воздуха при обосновании сценариев снижения эмиссии // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва: Зб. наук. пр. - Суми: ВТД „Університетська книга”, 2001. - №3-4. - С. 39-46.

23. Телиженко А.М. Теоретические подходы к агрегации кривых безразличия для совокупности потребителей в системе “качество атмосферного воздуха - потребительские товары и услуги” // Вісник Сумського національного аграрного універсітету. Серія “Економіка та менеджмент”. - 2002. - Вип. 1-2. - С. 82-89.

24. Телиженко А.М. Ресурсно-экологическая безопасность в условиях глобализации // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економика”. - 2002. - №7(40). - С. 18-28.

25. Телиженко А.М. Подходы к моделированию равновесного распределения в эколого-экономических системах // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економика”. - 2002. - №10(43). - С.14-22.

26. Телиженко А.М. Оценка влияния атмосфероохранных затрат на эффективность производства // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва: Зб. наук. пр. - Суми: ВТД „Університетська книга”, 2002. - №3-4. - С. 42-49.

27. Телиженко А.М. Методические подходы к оценке и прогнозированию атмосфероохранных затрат в теплоэнергетике // Енергетика: економіка, технології, екологія, - 2002. - №4. - С. 12-17.

28. Телиженко А.М. Социально-экономический оптимум качества окружающей природной среды // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економика”. - 2003. - №6(52). - С. 101-108.

29. Телиженко А.М. Сущность и содержание основных эколого-экономических противоречий // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економика”. - 2003. - №7(53). - С. 9-15.

30. Телиженко А.М., Телиженко И.А. Проблемы оптимального распределения в системе “качество атмосферного воздуха - потребление” // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. - 2003. - №4. - С. 41-47. Особистий внесок: теоретичне обґрунтування еколого-економічних інструментів управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні.

31. Телиженко А.М., Сахно А.А. Направления совершенствования торговли лицензиями на право эмиссии загрязняющих веществ // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економика”. - 2003. - №8-9(53-54). - С. 24-37. Особистий внесок: обґрунтовані напрямки вдосконалення керованої торгівлі ліцензіями.

Статті в інших виданнях

32. Телиженко А.М., Темченко М.Г. Применение методов оптимизации по удельному приращению затрат для широкого класса задач // Экономика природопользования. - 1997 - №2. - С. 63-75. Особистий внесок: обґрунтування критерію та системи обмежень оптимізації атмосфероохоронних витрат.

33. Телиженко А.М. Экономико-математическая модель зависимости “экономический рост - эмиссия” // Вестник БелГТАСМ. Научно-теоретический журнал. - 2001. - №1. - С. 130-133.

Матеріали наукових конференцій

34. Телиженко А.М., Семененко Б.А. Научно-методические принципы оптимизации затрат на подавление выбросов в теплоэнергетике // Материалы междунар. научн.-практ. конф. “Управление природопользованием в регионе”. - Сумы: Сумский государственный университет. - 1994. - С. 91-94. Особистий внесок: вдосконалення методів територіальної та технологічної оптимізації атмосфероохоронних витрат.

35. Телиженко А.М., Семененко Б.А., Олейник В.М., Кваснин В.А. Моделирование уровня зависимости атмосфероохранных затрат от уровня подавления выбросов. // Труды 13-ой ежегодной научно-практ. конф. “Актуальные проблемы экономики природопользования”. - Сумы: Сумский государственный университет. - 1996. - С. 60-66. Особистий внесок: запропоновані залежності витрат від ступеня знешкодження викидів SO2, NOx і пилу в координатах “ступінь знешкодження - питомі витрати”.

36. Балацкий О.Ф., Телиженко А.М. Оценка и прогнозирование атмосфероохранных затрат на тепловых электростанциях Украины // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”. - Київ: Знання. - 1999. - С. 52-54. Особистий внесок: вдосконалення методів прогнозування атмосфероохоронних витрат.

37. Телиженко А.М. Оценка и прогнозирование атмосфероохранных затрат при переходе ТЭС Украины на угольную стратегию развития // Матеріали II міжнар. наук.-практ. конф. “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”.- К.: Ніка-Центр. - 2001. - С. 151-153.

38. Балацкий О.Ф., Телиженко А.М. Эколого-экономические проблемы энергетической безопасности Украины // Збірник наукових праць між нар. наук. -практ. конф. “Політичні, економічні та екологічні проблеми енергетичної безпеки і транспортування енергоносіїв в Україні”. - К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - 2001. - С. 42-49. Особистий внесок: визначені та систематизовані чинники енергетичної безпеки України.

Анотація

Теліженко О.М. Управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2004.

У дисертації досліджуються теоретичні, методологічні та практичні питання управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні. Досліджуються проблеми соціально-економічної оптимальності та економічної рівноваги якості атмосферного повітря. Пропонуються науково-методичні підходи до моделювання залежності атмосфероохоронних витрат від ступеня знешкодження викидів димових газів ТЭС. Розроблено теоретичну модель і дане економічне обгрунтування умов торгівлі ліцензіями на право емісії забруднюючих речовин. Запропоновано методи оптимізації сценаріїв зниження емісії забруднюючих речовин.

Ключові слова: атмосферне повітря, якість, організаційно-економічний механізм, управління, емісійні сертифікати, торгівля, атмосфероохоронні витрати, прогнозування, сценарії, оптимізація.

Аннотация

Телиженко А. М. Управление качеством атмосферного воздуха на межгосударственном уровне. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды, Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2004.

В диссертации исследуются теоретические, методологические и практические вопросы управления качеством атмосферного воздуха на межгосударственном уровне. Исследуются направления развития теории сбалансированного эколого-экономического равновесия. Систематизированы принципы и задачи управления качеством атмосферного воздуха на межгосударственном уровне.

Получили дальнейшее развитие теоретические исследования принципов и методов управления качеством атмосферного воздуха на межгосударственном уровне. Показано, что реализация эффективных методов управления качеством атмосферного воздуха не возможна без решения таких важных задач как формализации функции полезности качества атмосферного воздуха; исследования характера зависимости “экономический рост - эмиссия загрязняющих веществ”; агрегации кривых безразличия для совокупности потребителей в системе “качество атмосферного воздуха - потребительские товары и услуги”. Обоснована необходимость перехода к третьему поколению моделей оценки социально-экономического оптимума качества атмосферного воздуха. Доказано, что в условиях международных отношений по поводу управления качеством атмосферного воздуха необходим переход к равновесным моделям в системе “качество атмосферного воздуха - потребление”. Теоретически обоснована необходимость и возможность обеспечения не только равновесного но и обоснованного распределения качества атмосферного воздуха, исследованы условия такого распределения; доказано, что цена качества атмосферного воздуха зависит только от уровня экономического развития.

Исследованы эффективные и адекватные эколого-экономические инструменты управления качеством атмосферного воздуха. Доказаны преимущества торговли лицензиями на право эмиссии загрязняющих веществ. Предложена экономико-математическая модель многосторонней торговли лицензиями. Исследован эффект нелинейного изменения атмосфероохранных затрат при реализации механизма торговли лицензиями.

Предложены методические подходы к оценке и прогнозированию атмосфероохранных затрат в теплоэнергетике. Выполнена оценка влияния структуры и качества топлива на уровень атмосфероохранных затрат в теплоэнергетике. Кроме случаев нового строительства, реконструкция пылегазоочистных установок осуществляется на базе действующих. Как правило, происходит дальнейшее совершенствование технологии с возможным частичным использованием ресурса заменяемой технологии. Фактически имеет место частичная компенсация затрат на внедрение проектной технологии за счет использования производственных мощностей базовой технологии (возможно использование части аппаратурного оформления, инженерных коммуникаций, зданий, сооружений, учет ликвидационной стоимости базовой технологии и пр.). Компенсацию затрат, которая может быть различной в зависимости от конкретных условий, предлагается учитывать при помощи коэффициента замещения.

Разработаны принципы оптимизации глобальных и локальных сценариев снижения эмиссии загрязняющих веществ. В диссертации предлагается алгоритм оптимизации локальных сценариев подавления выбросов загрязняющих веществ, в основу которого положено исследование функции изменения дополнительных затрат от изменения дополнительного результата. Такой подход позволяет исследовать динамические стоимостные характеристики пылегазоочистных установок, определить границы некоторых критических переменных, внедряемой технологии, оказывающих существенное влияние на результаты оптимизации.

Ключевые слова: атмосферный воздух, качество, организационно-экономический механизм, управление, эмиссионные сертификаты, торговля, атмосфероохранные затраты, прогнозирование, сценарии, оптимизация.

Summary

Teligenko А.М. Quality management of atmospheric air at an interstate level. - Manuscript.

Dissertation for the Doctor of science degree in Economics obtained. Speciality 08.08.01 - Nature Use Economics and Protection of the Environment. - The Council for Researching Productive Forces of Ukraine of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

In the dissertation are used theoretical and is scientific-methodical bases of formation of the economically effective and ecologically directed mechanism of quality management of atmospheric air at an interstate level in a context of the decision of ecological-economic problems of steady development.

The principles of quality management of atmospheric air at an interstate level are reasonable. The formation of the mechanism of management is directed on the coordination of social priorities of development of thermal power of Ukraine and requirements of the European Convention Long Range Transboundary Air Pollution (LRTAP). Are developed is scientific-methodical the approaches of improvement of economic mechanisms protection of an environment.

The efficiency of ecological-economic tools of atmospheric air is estimated adequately to conditions LRTAP. On this basis is reasonable and the system of trade emission by the certificates is developed. The approaches to forecasting influence of structure of expenses for efficiency of the factors of manufacture are offered. On an example of thermal power stations the correctness of the offered methodical approaches is proved, the scripts of reduction of issue of polluting substances are developed.

Key words: quality of atmospheric air, management, emission the certificates, air of an expense, trade, efficiency, price, environment, economic development, interstate level.

Размещено на Allbest.ru