Екологічний моніторинг Львівської області

Крім цього, характерним для прикордонного регіону є напружений транзит автотранспорту із неврахованим у статистичних даних додатковим забрудненням повітря. Транзит нафти і нафтопродуктів транснаціональними трубопроводами супроводжується регулярними технологічними і рукотворними аваріями із забрудненням ґрунтів та поверхневих вод.

Нами виконано моніторинг Львівської області на прикладі моніторингу ґрунтів.

Об'єкт державного екологічного моніторингу земель усі землі незалежно від форм власності. До складових державного екологічного моніторингу земель належать:

забруднення земель різного призначення, зокрема зрошуваних, осушених і земель природоохоронних територій, територій населених пунктів та зайнятих природокористувачами;

забруднення ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

негативні процеси, пов'язані зі змінами родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

зміни стану ландшафтів унаслідок процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, селевими потоками, землетрусами, а також карстовими, кріогенними та іншими явищами;

стан берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

небезпечне підняття рівня ґрунтових вод (підтоплення) на території населених пунктів.

Ще небезпечнішою є лінійна ерозія, якою охоплені височенні, горбисті та гірські території. Лінійний розмив руйнує не тільки грунт, а й увесь природний комплекс. Утворення ярів (іноді глибиною 9-40 м і протяжністю понад 10-15 км), які часто формують цілі ярково-балкові системи, вилучають з ужитку величезні площі сільськогосподарських земель. Площа вилученої з ужитку ріллі перевищує площу самих ярів у 2-3 рази. У місцях розвитку ярів знижується рівень підґрунтових вод, землі стають непридатними для шляхового, житлового та промислового будівництва. Найбільш девастовані лінійною ерозією ділянки, які в науковій літературі дістали назву "бедленд" (погані землі). Рекультивувати такі землі на сучасному рівні науки і техніки практично неможливо і дуже дорого. Альтернативою є профілактика, попередження розвитку таких шкідливих процесів.

В залежності від інтенсивності руйнування ґрунтів ерозію поділяють на слабку, середню, сильну та надмірну. При слабкій ерозії з одного га змивається чи видувається до 12 тонн верхніх шарів ґрунту; при середній ерозії - 12 - 25 т; при сильній ерозії - 25 - 50 т; при надмірній ерозії - більше 50 тонн. Ерозійний змив 50 т/га рівнозначний руйнуванню поверхневого шару ґрунту товщиною 5 мм. На протязі 100 років такої ерозійної діяльності можна втратити 500 мм ґрунту. Водночас за такий же період часу відбувається формування тільки 2 - 5 см родючого шару ґрунту в природних умовах. Це наглядно демонструє надмірно швидкі темпи ерозійної діяльності по відношенню до процесу грунтотворення.

Глобальною проблемою є постійне зменшення в ґрунтах вмісту гумусу, який відіграє провідну роль у формуванні ґрунту, його цінних агрохімічних властивостей, забезпеченні рослин поживними речовинами. Основна причина - споживацький підхід до землі, намагання якнайбільше з неї взяти і якнайменше їй повернути. А гумус не тільки втрачається на мінералізацію з вивільненням доступних для рослин поживних речовин, але й виноситься з ґрунту в результаті ерозії, з коренеплодами і бульбоплодами, на колесах транспортних засобів.

Перехід сільськогосподарського виробництва на індустріальні та інтенсивні технології ставить за мету збільшення продуктів харчування шляхом широкої її хімізації, тобто застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин. Однак внесення високих доз мінеральних добрив супроводжується забрудненням ґрунту баласті.

Головною метою екологічної політики державного управління екологічної безпеки в Львівській області є сповільнення темпів погіршення стану природного середовища та забезпечення передумов для стабілізації та поступового покращення екологічної ситуації в області.

Проблема порушення стану навколишнього середовища має дві складові - це не допустити забруднення і покращити існуючий стан. Саме в цих двох напрямках працюють владні та природоохоронні структури, навчальні заклади, стурбована громадськість. Координацію зусиль тих, кому не байдужа краса і здоров'я рідного краю, здійснює державне управління екологічної безпеки у Львівській області. Небайдужих відгукнулося немало напередодні святкування Дня Довкілля 15 квітня 2000 року. На забезпечення виконання Плану заходів Міністерства із підготовки та відзначення "Дня довкілля - 2000" держуправлінням екобезпеки у Львівській області було створено Організаційний комітет, до якого ввійшли представники відповідних відомств, наукових, навчальних, громадських та інших організацій. Було розроблено та узгоджено План дій організаційного комітету з підготовки і проведення у Львівській області Дня довкілля та напрацьовані конкретні заходи з урахуванням досвіду попереднього року. В області відбулися наради, семінари, круглі столи, конкурси, олімпіади, виставки тощо. Усі заходи висвітлювали обласні та місцеві засоби масової інформації. Спеціалісти відділу охорони атмосферного повітря державного управління екологічної безпеки спільно з працівниками Державтоінспекції МВС України у Львівській області щороку проводять два етапи операції "Чисте повітря". На даний момент триває перший етап цієї операції. Під час проведення операцій було залучено всі районні центри області, три митні переходи та місто Львів. Контролювали викиди від автомобільного транспорту; стежили за виконанням підприємствами та організаціями заходів зі зменшення викидів в атмосферу, організацією природоохоронних робіт тощо.

Усього у Львівській області створено 79 контролюючих груп, до складу яких увійшло 205 посадових осіб Державної екологічної інспекції, Державної автомобільної інспекції та два представники Львівського державного центру стандартизації, метрології та сертифікації.

Розділ 3. Географічна характеристика області

Область розташована на Головному Європейському вододілі, який розділяє басейни рік Чорного і Балтійського морів.

Середня висота рельєфу області сягає 376 м над рівнем моря. Центральну частину території області площею понад 7000 км 2 займає Верхньобузько-Стирська рівнина.

Південніше лежить Подільська височина.

На північ - Волинська височина у вигляді Сокальського пасма. Поверхня характеризується пологими, видовженими зі сходу на захід горбами.

На північний захід від Львова простягається Розточчя - дуже горбиста височина з окремими висотами понад 350 м над рівнем моря.

Надсяння - частина території, яка лежить у басейні р. Сян. Складається з Яворівської улоговини, пониженої до 250м. над рівнем моря і Сяно-Дністровської височини з висотами понад 320 м над рівнем моря.

Придністровська рівнина простяглась вздовж русла р. Дністер, місцями дуже заболочена.

Прикарпаття - вузька смуга вздовж Карпат, яка характеризується хвилясто-рівнинними формами рельєфу. Окремі висоти досягають тут 400 м.

Українські Карпати знаходяться у південній частині області.

Гірські хребти простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід до 60 км у довжину і 65 км у ширину.

Хребти розчленовані глибокими долинами рік Дністра, Стрия та їх приток.

Клімат області помірно-континентальний, що характеризується невеликими різницями температур літа і зими і високо відносною вологістю. Для клімату Львівщини характерні часті відлиги взимку, висока хмарність, обложні дощі, інтенсивність яких досягає 0,10-0,30 мм/хв., та викликані ними літньо-осінні паводки.

Кількість опадів перевищує величину випаровування.

Над територією області панівним є повітря помірних широт або полярне. Переважають вітри західних напрямків: у зимовий період - західні та південно-західні, влітку - західні та північно-західні.

Середньорічна швидкість вітру становить 4 м/сек., середньорічні температури повітря дорівнюють 5,2 - 8,00 С. Для усіх зимових місяців характерна велика мінливість температури повітря.

Найбільша кількість опадів припадає на червень-липень (90-140 мм за місяць), найменша - на січень-лютий (24-40 мм за місяць)

Тривалість стійкого снігового покриву на території області коливається від 1,5 до 2,5 місяців, в горах - від 3 до 4 місяців. Висота снігового покриву на початку зими - 3-5 см., потім 6-10 см., збільшуючись у січні від 20 до 30 см, а в лютому до 31-50 см.

У другій половині березня територія області звільняється від снігового покриву.

Тривалість періоду сніготанення коливається в середньому від 20 до 30 діб. Середньорічна кількість опадів - 597 - 1070 мм

3.1 Земельні ресурси

Земельний фонд області становить 2183,1 тис. га, станом на 01.01.2003 року в області нараховується 1270,7 тис. га с/г угідь, що складає 58,2% від загальної площі, а саме 799,6 тис. га складає рілля, багаторічні насадження -22,8 тис. га, сіножаті 187,8 тис. га, пасовища - 259,7 тис. га, перелоги - 0,8 тис.га.

Площа земель під населеними пунктами становить 423 тис. га. Об'єктами промисловості, транспорту та оборони зайнято 119,1 тис. га.

Майже 60% загальної площі земель Львівської області припадає на сільськогосподарські угіддя. Останнім часом спостерігається зменшення площ цих угідь, в основному, за рахунок відведення земель для державних і громадських потреб. Землезабезпеченість в області - одна з найнижчих в Україні. В середньому на одного жителя припадає сільськогосподарських угідь - 0,47 га, в тому числі ріллі - 0,30 га.

Має місце забруднення земель солями важких металів в санітарно-захисній зоні Львівського сміттєзвалища та залишками свинцю ґрунтів колишньої території ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна".

За останні 7 років зменшилося внесення пестицидів у 4 рази, міндобрив - у 2,8 рази, органічних добрив у - 2,5 рази, площа вапнування ґрунтів - у 30 разів, що веде до виснаження ґрунтів.

На сьогодні вкрай необхідним природоохоронним заходом є розробка проектів землеустрою реформованих сільськогосподарських підприємств. При їх складанні обов'язкове проведення робіт з оптимізації складу та співвідношення угідь, яке є основним критерієм екологічної оцінки стану агроландшафтів.

Порушених земель в області налічується 12,9 тис. та. Великі площі порушених земель мають Яворівське та Роздільське ДГХП "Сірка", ДК "Львіввугілля" і Львівське "Торфооб'єднання". Через відсутність коштів і з низки інших причин зазначеними підприємствами щорічно не виконуються роботи з рекультивації.

Напружена екологічна ситуація в більшості районів області зумовлена значною мірою недооцінкою, а нерідко і повним ігноруванням ерозійно-деградаційних процесів, зумовлених як законами розвитку природи, так й антропогенною діяльністю, а почасти й споживацьким ставленням до землі. Нинішній стан земельного фонду в області на межі критичного і в поєднанні з посиленням процесів деградації ґрунтового покрову створює значну загрозу екологічній та продовольчій безпеці.

Площа ґрунтів, пошкоджених водною ерозією, складає близько 169 тис. га., кризовому стані - біля 92 тис. га., а в катастрофічному - понад 40 тис. га. Найбільш ерозійно небезпечна ситуація склалася у Перемишлянському районі, д ерозійно-деградовані землі складають понад 50 % від загальної площі сільськогосподарських угідь, у Старосамбірському, Турківському та Мостиському - 40-50 %. (рис. 1, 2, 3.).

В окремих сільських радах і господарствах різних форм власності частина орних земель не задіяна у сільськогосподарське виробництво. Інша частина земель переведена в перелоги. На даних землях не ведеться належна боротьба з бур'янами, а також не проводиться їх залуження. Це призводить до забур'яненню зазначених земель. Земельний фонд області складає 2183,1 тис. га, з яких 1270,8тис.га (58,2%) зайнято с/г угіддями, з них рілля - 799,3 тис. га. У користуванні 902 с/г підприємств знаходиться 299,0 тис. га.

У власності та користуванні громадян знаходиться 821,0 тис. га земель, 116,5 тис. га (5,3%) земель знаходиться у користуванні промислових підприємств, організацій транспорту зв'язку та військових частин, підприємств, навчальних закладів оборони.

Організації, підприємства, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення користуються 31,7 тис. га земель, лісогосподарські підприємства - 601,5 тис. га, водогосподарські підприємства - 10,3 тис. га.

Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування становлять 287,6тис.га.

Розпаювання земель на території Львівщини проведено без врахування деградованих та малопродуктивних земель, які підлягали вилученню з інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Площа таких земель становила понад 100 тис. га. За 1999-2003 роки з інтенсивного обробітку виведено 50,5 тис. га ріллі, з них 50,4 тис. га переведено в кормові угіддя, 0,1 тис. га - в інші угіддя.

Залишається вилучити з інтенсивного сільськогосподарського використання ще 49,5 тис. га малопродуктивних угідь. З цієї площі 4,8 тис. га деградованих земель необхідно передати під заліснення, решту перевести в менш продуктивні сільськогосподарські угіддя з послідовним залуженням. В даному випадку при видачі державних актів на право власності на землю взамін сертифікатів необхідно розглянути можливість переведення цих земель в інші угіддя, або виведення їх з пайового фонду і відповідно відкоригувати розмір середньої земельної частки, що передбачено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Для цього необхідно розробити програми щодо організації території земельних часток (паїв), в яких передбачити виключення з інтенсивного сільськогосподарського обробітку:

· деградованих, малопродуктивних, а також техногенно-забруднених сільськогосподарських угідь, що підлягають консервації;

· заболочених земель;

· інших земель, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.

Крім цього, площа земель, які знаходяться в передкризовому стані, зумовленому водною ерозією, складає близько 169 тис. га, в кризовому стані близько 92 тис. га, в катастрофічному стані понад 40 тис. га. Таким чином, на території області близько 24 % сільськогосподарських угідь (понад 300 тис.га) перебувають в еродованому стані та вимагають термінових заходів з призупинення негативних процесів.

Розділ 4. Правові основи Державної системи моніторингу довкілля

Рис 1. Узагальнена схема Державної системи моніторингу довкілля

Розробка нормативно-правових актів з питань підтримки функціонування та вдосконалення державної системи моніторингу довкілля.

Відповідно до реалізації міжвідомчої функції Мінприроди щодо організації проведення моніторингу довкілля, створення та функціонування державної системи моніторингу довкілля (ДСМД) спрощена схема представлена на рисунку, координації діяльності суб'єктів моніторингу довкілля) (МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Держжитлокомунгосп, Держкомлісгосп, Держводгосп, Держкомзем) Управлінням державного екологічного моніторингу довкілля здійснювалась робота з інтеграції суб'єктів ДСМД та організація і координація робіт з питань здійснення системного екологічного моніторингу.

Здійснення інтеграції суб'єктів ДСМД відбувалось шляхом уточнення ряду положень закріплених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р. № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля". Підготовлено, погоджено з усіма суб'єктами моніторингу довкілля, Мінекономіки, Мінфіном та Мінюстом і внесено до Кабінету Міністрів України проект постанови "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р." № 391, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2001 р. № 528.

Таблиця 1. Перелік нормативно-правових актів та нормативних документів з питань моніторингу довкілля

№ п/п	Назва нормативно-правового акту або нормативного документу	Тип документу, дата та № прийняття	Примітка
2001 рік
1	Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391"	Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2001 р. № 528	Проект постанови погоджений з Мінекоресурсів МНС МОЗ Мінагрополітики Держбудом. Держкомлісгоспом. Держводгоспом Держкомземом, Мінфіном., Мінекономіки. Мінюстом.
2	"Про утворення Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля"	Постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.2001р. №1551	Проект постанови погоджений з Мінекоресурсів, МИС. МОЗ. Мінагрополітики, Держбудом, Держкомлісгоспом, Держводгоспом Держкомземом, Мінфіном., Мінекономіки. Мінюстом.
3	"Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод'	Міжвідомчий нормативний документ. Наказ Мінекоресурсів від 21.08.2002 р. № 325	Проект документу погоджений з МИС, МОЗ. Мінагрополітики, Держбудом, Держводгоспом. Направлено для використання в роботі територіальним органам Мінекоресурсів (лист від 08.07.2002р. №3254/11/3-8), Державній екологічній інспекції та Державній геологічній службі (лист від 07.11.2002р. №22/1020)
4	"Методичні рекомендації з підготовки регіональних та загальнодержавної програм моніторингу довкілля"	Міжвідомчий нормативний документ. Наказ Мінекоресурсів від 24.12.2001 р. № 487	Проект документу погоджений з МИС. МОЗ. Мінагрополітики, Держбудом, Держводгоепом Держкомлісгоспом, Держкомземом. Направ-лено для використання в розоро територіальним органам Мінекоресурсів (лист від 25.03.2002 р. №1455/11/3-8)
2002 рік
1	"Положення про порядок інформаційної взаємодії органів Мінекоресурсів України та інших суб'єктів системи моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля" (КНД 211.0.1.101-02)	Міжвідомчий керівний нормативний документ. Наказ Мінекоресурсів від 21.08.2002 р. № 323	Проект документу погоджений з МИС. МОЗ. Мінагрополітики, Держбудом, Держводгоепом Держкомлісгоспом, Держкомземом. Направ-лено для використання в розоро територіальним органам Мінекоресурсів (лист від 30.09.2002р. №8359/22/3-5), суб'єктам ДСМД (лист від 30.09.2002р. №8359/22/3-5), територіальним органам Держтідромету (лист від 02.10.2002 р.№ 22/859)
2	"Рекомендації щодо співвставлення даних моніторингу вод' (РД 211.1.8.103-2002)	Рекомендаційний документ Наказ Мінекоресурсів від 21.08.2002 р. №325	Направлено для використання в роботі територіальним органам Мінекоресурсів (лист від 30.09.2002 р. №8359/22/3-5)
3	"Методичні вказівки щодо проведення інвентаризації лабораторій аналітичного контролю" (РД 211.0.7.104-02)	Рекомендаційний документ Наказ Мінекоресурсів від 21.08.2002 р. №325	Направлено для використання в роботі територіальним органам Мінекоресурсів (лист від 30.09.2002р. №8359:22/3-51 територіальним органам Держтідромету (лист від 02.10.2002р. №22/859), Державній екологічній інспекції та Державній геологічній службі (лист від 07.11.2002 р № 22/1020)
4	"Методичні вказівки та вимоги щодо оснащення типових пунктів оперативного контролю води" (РД 211.1.7.105-02)	Рекомендаційний документ Наказ Мінекоресурсів від 21.08.2002 р. №325	Направлено для використання в роботі територіальним органам Мінекоресурсів (лист від 30.09.2002 р. №8359/22/3-5)
5	"Номенклатура та позначення структурних елементів державної системи моніторингу довкілля" (КНД 21 і.0.6.102-02)	Керівний нормативний документ Наказ Мінекоресурсів від 21.08.2002 р. №324	Направлено для використання в роботі територіальним органам Мінекоресурсів (лист від 30.09.2002 р. №8359/22/3-5)
2003 рік
1	"Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод (в системі Мінекоресурсів)" (КНД 211.1.1.106-2003)	Керівний нормативний документ Наказ Мінекоресурсів від 04.06.2003 р. № 89-М	Видано та готується до відправки територіальним органам Міністерства.

Розділ 5. Система моніторингу довкілля Львівської області

Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:

виконання спеціальних зйомок і обстежень земель;

виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;

оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.

На локальному рівні моніторинг земель проводять районні, міські відділи, управління земельних ресурсів, на регіональному - Рескомзем Автономної Республіки Крим, обласні, Київське, Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів, на національному - Держкомзем.

(Положення доповнено пунктом 3-1 згідно з Постановою КМ N 2041 (2041-2003-п) від 26.12.2003. Ідея створення обласної системи моніторингу природного довкілля вперше була представлена у Концепції системи моніторингу Львівщини у 1999 році, розвинута стосовно моніторингу природного довкілля м. Львова у 2000 році в Комплексній місцевій екологічній програмі "Львів 2000. Порядок денний на XXI сторіччя". Подальші спроби створення системи були епізодичними, стосувалися окремих природних ресурсів і не відповідали основним вимогам до моніторингових досліджень - комплексності та періодичності, що базуються на аналізі моніторингової інформації, моделюванні й прогнозуванні явищ, процесів, а також відповідають засадам сталого розвитку.

Зараз здійснюється активна робота та співпраця усіх суб'єктів щодо узгодження об'єктів моніторингу, параметрів, що контролюватимуться, термінів здійснення спостережень тощо. Постійно відбуваються робочі зустрічі суб'єктів обласної системи, підготовлено програми моніторингу окремих об'єктів та сформовано регламент збору, опрацювання Вимоги сьогоднішньої системи прийняття рішень, необхідність відповідати міжнародним критеріям у цьому питанні ставлять невідкладні завдання з розробки регіональних систем оцінювання стану довкілля. За умов законодавчого і нормативного неврегулювання проблеми на державному рівні розробка системи дослідження, оцінки та аналізу стану природного довкілля області стала одним з пріоритетних завдань держуправління. Необхідність розробки системи моніторингу навколишнього природного середовища у Львівській області викликана потребою:

o ефективно реагувати на негативні зміни., які спостерігаються в екологічному стані області;

o інтеграції суб'єктів моніторингу довкілля в межах області з метою оптимізациї процесів збору, первинної обробки, зберігання та передачі екологічної інформації;

o узагальнення даних щодо екологічного стану окремих природних ресурсів, які накопичуються різними організаціями суб'єктами моніторингу природного довкілля з метою аналіз) інформації та для надання відповідних довідок місцевим органам державної влади для забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки рішень, що приймаються;

o підвищення рівня оперативності надання екологічної інформації, втом) числі при виникненні надзвичайних ситуацій;

o удосконалення за рахунок більш якісного інформаційного забезпечення системи контролю у сфері охорони довкілля та природокористування;

o підвищення ефективності розробки та виконання різних екологічних програм, в тому числі тих, що виконуються за міжнародн им и проектами;

o забезпечення всебічного інформування населення про стан довкілля у Львівській області, підвищення у владних структур і населення рівня екологічної культури та екологічних знань.

У 2005 році держуправлінням із залученням наукових кадрів завершено розробку Програми моніторингу довкілля Львівщини.

Згідно з "Програмою... " система моніторингу довкілля Львівщини передбачається як інтегрована інформаційна система, що здійснює збирання, оброблення та збереження екологічної інформації для відомчої та комплексної оцінки і прогнозу стану природних середовищ, біоти та умов життєдіяльності, вироблення обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних соціальних та екологічних рішень на рівні обласної, міських та районних влад, удосконалення відповідних нормативно-правових актів, виконання зобов'язань України з міжнародних природоохоронних угод.

Метою створення системи моніторингу довкілля Львівщини є забезпечення адміністративних органів і відповідних служб області даними про стан довкілля та науково-обґрунтованими рекомендаціями щодо прийняття управлінських рішень з оперативного контролю стану довкілля та для запобігання негативних екологічних ситуаціям.

За ініціативи держуправління екоресурсів в Львівській області Розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації розпочато організацію системи моніторингу довкілля, створено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у Львівській області, затверджено її склад та Програму моніторингу довкілля Львівщини.

Перше засідання Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля у Львівській області відбулося на початку 2006 р., результатом якого було підписання протокольного доручення з чітко прописаними переліком завдань та їх виконавців.

З метою створення обласної системи моніторингу фахівцями управління проведено детальний аналіз діяльності суб'єктів обласної системи моніторингу, їх основні функції та завдання. У структурах обласного рівня на сьогодні накопичена велика кількість інформації, яка стосується стану довкілля Львівської області. Більша її частина розрізнена, має різну якість і точність, у ряді випадків - дублюється або є недостатньою.

Оскільки практика обміну інформацією налагоджена не з усіма суб'єктами, держуправлінням було розроблене Положення про порядок інформаційної взаємодії суб'єктів обласної системи моніторингу природного довкілля (ОСМПД).

У квітні 2006 р. підписана Угода про спільну діяльність між суб'єктами Львівської обласної системи моніторингу природного довкілля, якою задекларована принципова згода суб'єктів ОСМПД на участь у системі. Основною стратегічною метою Угоди є дотримання вимог екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування на основі прийняття обґрунтованих управлінських рішеньі передачі моніторингової інформації.

5.1 Земельні ресурси та ґрунти

За даними Львівського обласного управління земельних ресурсів, земельний фонд області складає 2183,1 тис. га, з яких 1268,5 тис. га зайнято сільськогосподарськими угіддями, з них рілля становить 797,2 тис. га (табл.2).

Таблиця 2. Структура земельного фонду регіону

Основні види земель та угідь	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Загальна територія	2183,1	100	2183.1	100	2183,1	100	2183,1	100	2183,1	100
у тому числі:
1.Сільськогосподарські угіддя	1270.6	58.2	1270.7	58.2	1270,8	58,2	1270.2	58.2	1268,5	58.1
з них:
рілля	799.7	36,6	799,6	36,6	799,3	36,6	799,1	36,6	797.2	36.5
перелоги	0,9	0,04	0,8	0	0,8	0	0,8	0	0.3	0.03
багаторічні насадження	22.8	1	22,8	1	22,9	1	22,9	1	22,9	1-0
сіножаті і пасовища	4472	20,5	447,5	20,5	447,8	20,5	447,4	20.5	447.7	20,5
2. Ліси і інші лісовкриті площі	683,1	31,3	683,1	31,3	692	31,7	692.7	31,7	693.8	31.8
з них вкриті лісовою рослинністю	619.6	28,4	620.9	28,4	6282	28,8	628,1	28.8	662,7	30.4
3. Забудовані землі	108.6	5	109	5	108,8	5	108,6	5	109,2	5.0
4. Відкриті заболочені землі	9.4	0.4	9.5	0.4	9.4	0.4	9.4	0,4	9.5	0,4
5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом	39.4	1,8	38,9	1,8	30,1	14	30,3	1,4	30,6	1.4
6. Інші землі	29,5	1,4	29,3	1,3	29,2	1,3	29,2	1.3	28.8	1.3
Усього земель (суша)	2140,6	98,1	2140,5	98	2140,3	98	2140,4	98	2140.4	98.0
Території, що покриті поверхневими водами	42.5	1.9	42,6	2	42,8	2	42,7	2	42.7	2.0

Таблиця 3. Розподіл осушуваних та прилеглих до них земель за глибиною залягання рівнів грунтових вод на передпосівний період

Район, осушувальна система, с/г підприємство	Площа, яка знаходиться під контролем	Розподіл підконтрольних площ за глибиною залягання ґрунтових вод, га
	всього	В т.ч. осушуваних земель	<0.5м	0 5-0.75м	0.75-1.25м	1.25-1.5м	1.5-1.75м	1 75-2.0м	2.0-З.0м
			всього	В т.ч. осушуваних земель	всього	В т.ч. осушуваних земель	всього	В т.ч. осушуваних земель	всього	В т.ч. осушуваних земель	всього	В т.ч. осушуваних земель	всього	В т.ч. осушуваних земель	всього	В т.ч. осушуваних земель
Бродівський	20082	18256	13	12	6278	5707	10294	9358	2571	2337	926	842
Золочівський	30812	28011	681	619	9942	9038	14677	13343	4510	4100	1002	911
Буський	43014	39104	407	370	14579	13251	23253	21140	4775	4343
Радехівський	26149	23772	1323	1323	4172	3673	15677	14251	4385	3987	592	538
Кам. Бузький	35948	32680	231	231	2919	2653	27595	25066	5203	4730
Сокальський	57235	52032	350	350	17651	15132	25019	23616	11855	10765	2360	2169
Жовківський	55344	50312			28910	26130	20913	19187	5243	4747	255	228	23	20
Яворівський	20057	18234			10605	9650	7598	6907	1805	1633	49	44
Городоцький	30570	27790	1084	1084	12681	11428	12610	11464	4048	3680	147	134
Миколаївський	24059	21872	610	610	3537	3307	13146	11806	6463	5874	303	275
Пустомитівський	36230	32936	1890	1720	5896	5362	15148	13771	10983	9983	2313	2100
Перемишлянський	16156	14687	56	55	1148	1063	6568	5970	6035	5484	2062	1875	287	240
Мостиський	23526	21387			11364	10330	9926	9024	2144	1949	92	84
Самбірський	46254	42049	2843	2843	19970	17436	20370	18978	2205	2004	866	788
Жидачівський	24692	22447	645	645	4489	3762	13684	12701	5606	5096	268	243
Стрийський	27965	25423	424	424	6173	5843	7617	6904	6784	6060	3658	3213	2780	2527	529	452
Дрогобицький	33014	30013	1905	1905	5292	4846	7059	6360	8717	7905	6207	5604	3534	3212	300	181
Ст. Самбірський	12922	11747			5053	4593	5878	5344	1658	1507	333	303
Турківський	100	91					100	91
Сколівський	355	323					120	109	235	214
Разом по області	564484	513166	12462	12191	170659	153204	257252	235390	95225	86398	21433	19351	6624	5999	829	633

Таблиця 4. Розподіл осушуваних та прилеглих до них земель за глибиною залягання рівнів грунтових вод на середину вегетаційного періоду

Район, осушувальна система, с/г підприємство	Площа, яка знаходиться під контролем	Розподіл підконтрольних площ за глибиною залягання ґрунтових вод, га
	всього	В т.ч. осушуваних земель	<0.5м	0 5-0.75м	0.75-1.25м	1.25-1.5м	1.5-1.75м	1 75-2.0м	2.0-З.0м
			всього	В т.ч. осушуваних земель	всього	В т.ч. осушуваних земель	всього	В т.ч. осушуваних земель	всього	В т.ч. осушуваних земель	всього	В т.ч. осушуваних земель	всього	В т.ч. осушуваних земель	всього	В т.ч. осушуваних земель
Бродівський	20082	18256	8	7	1854	1686				5021	1771	1610	458	416
Золочівський	30812	28011	681	619	2945	2678				7232	2416	2196	506	460
Буський	43014	39104	175	175	672	611	21815	19817	14723	13383	5629	5118
Радехівський	26149	23772	245	245	3909	3532	14762	13420	4803	4366	2232	2029	198	180
Кам. Бузький	35948	32680			2776	2525	25320	23018	5534	5030	19556	1778	362	329
Сокальський	57235	52032	360	35	10919	9913	29844	27183	12899	11690	3195	2895	18	16
Жовківський	55344	50312	2	1	19600	18216	23030	20609	9895	8929	2501	2272	310	280	6	5
Яворівський	20057	18234	1	1	7630	6980	8409	7445	3138	3007	870	793	9	8
Городоцький	30570	27790	1020	1000	1342	1150	12025	10928	13180	11982	2805	2550	198	180
Миколаївський	24059	21872	267	267	1150	1045	7373	6678	9981	9075	3652	3319	1636	1488
Пустомитівський	36230	32936	1214	1105	7576	5980	15011	14648	9553	8593	2394	2175	351	317	131	118
Перемишлянський	16156	14687			747	680	7145	6497	5643	5129	1800	1637	748	678	77	66
Мостиський	23526	21387			777	706	7768	7061	11615	10560	3345	3041	21	19
Самбірський	46254	42049	455	455	2818	2653	18602	16911	14538	13380	7957	6937	1365	1241	519	472
Жидачівський	24692	22447	224	224	1097	997	12146	11022	7439	6763	2775	2522	949	863	62	56
Стрийський	27965	25423	100	100	1994	1813	10998	9987	8082	7348	4064	3659	1739	1582	988	898
Дрогобицький	33014	30013	400	400	4303	3939	12016	10980	8312	7533	4416	4009	2313	2012	1254	1140
Ст. Самбірський	12922	11747			163	148	4880	4436	3501	3183	2922	2656	1336	1215	120	109
Турківський	100	91					100	91
Сколівський	355	323							132	120	223	203

5.2 Спостереження за станом ґрунтів

В результаті проведеного аналітичного контролю ґрунтів в межах санітарно-захисної зони та в місцях накопичення відходів підприємств Львівської області стверджуємо, що забруднювачами земельних ресурсів є в основному накопичувачі побутових відходів (сміттєзвалища, мулові майданчики) та промислові відходи.

Найбільша кількість промислових відходів Львівської області зосереджена на породних відвалах ЗАТ "Львівсистеменерго", золонакопичувачах Добротвірської ТЕС, накопичувачах Роздільського ДГХП "Сірка", Стебницького ДГХП "Полімінерал", озерах-накопичувачах ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", АТ "НПК-Галичина".

Оцінити та порівняти вплив промислових відходів можна за проведеними дослідженнями, які систематизовано у таблиці 5.

Таблиця 5. Оцінка впливу побутових відходів на ґрунти

Місце відбору проби ґрунту	Вміст металів (рухомі форми), мг/кг / перевищення (кратність ГДК), разів
	Си	7хі	РЬ	Сг	N1	СА
1	2	3	4	5	6	1
ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" (1000 м на Пд-Зх від накопичувачів)	27,3/ 9,10	5,3	35,92/ 5,99	2,11	4,33/ 1,08	0,20
Стебницьке ДГХП "Полімінерал" (200м на Зх)	1,51	1,4	2,36	0,94	0,9	0,39
Роздільське ДГХП "Сірка" (30м на Сх)	1,50	7,32		2,05	1,95	0,16
Яворівське ДГХП "Сірка" (точкова проба 10 м на Пн-Сх від озера, біля впадіння р. Шкло)	3,058/ 1,02	17,78	11,04/ 1,84	2,08	4,0	11,87/ 23,74
ЗАТ "Львівсистеменерго" (5м від трубопроводу- порив)	4,33/ 1,44	3,65	2,58	0,66	5,48/ 1,37	0,68/ 1,36
АТ "НПК-Галичина" (10м на Пд від накопичувача дощових стоків)	4,25/ 1,42	4,76	20,09/ 3,35	3,44	1,05	0,62/ 1,24
Гранично допустима концентрація у ґрунті (мг/кг)	3,0	23,0	6,0	6,0	4,0	0,5
Сміттєзвалище м. Львів (ЗО м на Пд-Сх)	3,45/ 1,15	11,34	9,85/ 1,65	2,86	3,75	1,52/ 3,04
Сміттєзвалище м. Дрогобич (15 м на Зх)	1,57	5,21	4,08	0,75	1,2	0,32
Сміттєзвалище м. Пустомити (50 м на Пд)	4,7/ 1,57	78,0/ 3,39	39,1/ 6,52	5,8	8,8/ 2,2	0,37
Сміттєзвалище м. Радехів (50 м на Пд)	0,3	3,2	1,2	0,8	1,1	0,21
Сміттєзвалище м. Самбір (5мна Пд)	5,48/ 1,83	34,97/ 1,52	26,90/ 4,48	4,40	3,61	3,42/ 6,84
Гранично допустима концентрація у ґрунті (мг/кг)	3,0	23,0	6,0	6,0	4,0	0,5

Спостереження за станом ґрунтів здійснював відділ аналітичного контролю Держуправління ОНПС в Львівській області. У 2006 році відібрано та проаналізовано 331 пробу ґрунту, у 45,9 % з яких зафіксовано перевищення норм гранично допустимих концентрацій у ґрунті. Всього визначено 2268 показників у ґрунтах.

Загалом у 2006 році було відібрано 406 проб ґрунту, у 56.9% з яких зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Проведено визначення 2800 показників, у 18,04 % проб зафіксовано перевищення норм. (табл. 6).

Таблиця 6

№ п/п	Назва міст і районів	Проб	із перевищен.	% перевищень	Визначено показників 159	із перевищен.	% перевищень
1.	Львів	22	15	68,18%		15	9,43%
	Бродівський	12	2	16,67%	73		4,11%
	Буський	0
	Городоцький	6	6	100,00%	54	6	11,11%
	Дрогобицький	48	28	58,33%	244	184	75,41%
	Жидачівський	4	2	50,00%	27	4	14,81%
	Золочівський	0
	Кам 'янко-Бузький	35	19	54,29%	236	32	13,56%
	Мостиський	21	13	61,90%	109	19	17,43%
	Жовківський	41	30	73,17%	284	83	29,23%
	Миколаївський	14	9	64,29%	109	37	33,94%
	Перемишлянський	0
	Пустомитівський	18	15	83,33%	148	44	29,73%
	Радехівський	7		42,86%	52	7	13,46%
	Самбірський	18	7	38,89%	133	24	18,05%
	Сколівський	9	1	11,11%	72	2	2,78%
	Сокальський	94	43	45,74%	685	81	11,82%
	Старосамбірський	0	0
	Стрийський	48	30	62,50%	348	75	21,55%
	Турківський	6	6	100,00%	46	29	63,04%
	Яворівський	-> :>	2	66,67%	21	6	28,57%
Всього:	406	231	56,90%	2800	651	23,25%

Проаналізувавши дані аналітичного контролю земельних ресурсів Львівської області за 2006 рік, можна зробити висновок, що екологічний стан ґрунтів стосовно забруднення їх побутовими, промисловими та ін. відходами не покращився. Пропозиції щодо покращення стану земельних ресурсів на 2007 рік.

1. Розробити регіональну програму раціонального використання та охорони земель.

2. Забезпечити пріоритетне спрямування коштів з фондів ОНПС у складі місцевих бюджетів на реалізацію заходів з санації існуючих сміттєзвалищ, які вичерпали експлуатаційний ресурс і не відповідають вимогам природоохоронного законодавства.

3. Своєчасно ліквідовувати несанкціоновані і неконтрольовані звалища відходів. Усувати передумови, що сприяють їх виникненню.

4. Забезпечити належний стан зберігання промислових відходів

5.2.1 Результати досліджень ґрунту на забруднення отрутохімікатами

Протягом звітного періоду дослідження ґрунту на забруднення отрутохімікатами проводились Львівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією на підприємствах:

ВАТ "Агросервіс" (Турківський район) - 170 м. від місця складування пестицидів;

ВАТ "Жидачівсільгоспхімія" (Жидачівський район) - на границі санітарно-захисної зони;

ВАТ "Агросервіс" (Золочівський район) - на границі санітарно-захисної зони. За результатами досліджень в ґрунтах точок спостереження пестицидів не виявлено.

Висновки

Для вирішення захисту ґрунтів Львівської області пропонується:

- Звернути увагу на недопущення безліцензійної діяльності у галузі надрокористування;

- Зосередити увагу на вирішенні питання безпечного зберігання та утилізації небезпечних відходів;

- Забезпечити дотримання взятих зобов'язань щодо збільшення площі ПЗФ області за рахунок Міжнародного резервату біосфери на Розточчі.

Внесення змін до відповідних законодавчих і нормативних актів про створення підрозділів для організації виконання програм і заходів з охорони навколишнього природного середовища у складі виконавчих органів районного та обласного рівнів

Підготовки нормативного акту про необхідність створення і функціонування на підприємствах, віднесених до забруднювачів навколишнього середовища державного і обласного рівнів, підрозділів з ОНПС

Розробки єдиної стратегії створення територіальних Орхуських інформаційних центрів.

Внесення змін у законодавчі та нормативні акти з питань винесення в натуру і на картографічні матеріали меж територій та об'єктів ПЗФ, обліку їх у земельно-облікових документах. Врегулювати питання підпорядкування регіональних ландшафтних парків, у яких створені спеціальні адміністрації

Встановлення основних приоритетних напрямків і обсягів фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду ОНПС по регіонах України

Посприяти реалізації міжнародної Програми з реінтродукції зубрів у Національному природному парку "Сколівські Бескиди" у частині ввезення у 2008 році п'яти зубрів з республіки Польщі та Голландії.

Екстенсивне землеробство зумовило розорювання лучних земель аж до урізу русла ріки, а також схилів, на яких повинні рости ліси, чагарники і трави. В кожній районній соціоекосистемі повинно бути своє науково обґрунтоване співвідношення між полем, лісом, луками, болотами, водоймами, що дасть найвищий господарський ефект і збереже навколишнє середовище.

Не менш важливою справою є організація і дотримання польових, кормових протиерозійних та інших сівозмін. Потрібно оптимізувати розмір полів у сівозмінах.

Для збереження фізичних властивостей ґрунтів (структури, пористості, оптимального водно-повітряного режиму) слід різко скоротити повторність обробітку, перейти на прогресивні форми обробітку і ефективні легкі машини і механізми. Обробіток ґрунту та догляд за посівами повинні бути комплексними, виконуватись повним набором якісних навісних та причепних знарядь.

Безплужний обробіток ґрунту є одним з елементів ефективного обробітку, що покликаний щадити ґрунт, дати можливість відтворюватись цінним властивостям землі.

Земля - єдиний природний ресурс. Використання якого практично не лімітується. Ігнорування правил раціонального природокористування та особливостей розвитку агропромислового сектора - одна з основних причин кризового стану земельного фонду та його використання.

Для використання ґрунтів та їх охорони необхідний моніторинг земель. Упровадження якого забезпечує систематичне спостереження за станом земельного фонду. Для цього потрібно зібрати і проаналізувати дані про розподіл земель між власниками і користувачами.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". - 1991.

2. Положення Про Державну систему моніторингу довкілля. Постанова КМУ №391 від 18.12.1998р.

3. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Голос України 1994р.

4. Горелов А.А. Екологія Учеб. Пособие-М. Центр. 1998.

5. Злобьш Ю.А. Основи екологьіьі.-К..Льібра. 1998.

6. НазарукМ. М. Соцьюекологьгя. Словник- довідник - Львьів. ВНТЛ 1998.

7. Одум Ю. Екологія. в 2-х т. -М. Мир. 1989.

8. Реймерс Н.Ф. Екологія. -М. Россия Молодая. 1994

9. Юдасан Л.Н. Енергетика. Проблеми и надеждьі. -М. 1995 .

10. Гук М. та ін. Державна екологічна інспекцьія України. Державна інспекція охорони природного середовища в Україні та Польщі. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні та Польші.-Варшава 1997.

11. Міністерство екології та природних ресурсів України. Національна доповідь про стан навколишнього середовища в України в 2000.

12. Національна доповідь України на конференції ООН. Навколишнє середовище і розвиток.-К. Час. 1999.

13. Патика В.П., Татаріко О.Г. Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель. -К: Фітосоціцентр, 2002.

Размещено на Allbest.ru