Біологічно активні речовини антипаразитарної дії в агроекосистемах

В гострих дослідах визначали вітальну (LC0), абсолютно летальну (LC100) і медіанну (LC50) концентрації аверсектину.

В гострому досліді з D. magna (по 10 екземплярів рачків в кожній повторності) препарат досліджували в широкому діапазоні концентрацій від 0,001 до 2,0 см3/дм3. При концентрації 2,0-1,0 см3/дм3 100%-на смертність молоді дафній наставала відповідно за 4 та 24 год. В діапазоні концентрацій 0,5-0,25 см3/дм3 аверсектину через 24 год всі дафнії були живими, але їх рухомість порушилась. Були визначені вітальні, летальні та медіанні концентрації препарату для молоді D. magna (табл. 9).

Таблиця 9. Величини LC50, LC100 і LC0 препарату аверсектин для молоді Daphnia magna, см3/дм3

В гострому досліді з Сеriodaphnia affinis препарат досліджували в тому ж діапазоні концентрацій. При цьому були встановлені вітальні, летальні і медіанні концентрації аверсектину для молоді Сeriodaphnia affinis (табл. 10).

Таблиця 10. Величини LC0, LC100 і LC50 аверсектину для молоді Сеriodaphnia affinis, см3/дм3

Встановлено, що вітальна концентрація із збільшенням експозиції до 4 діб зменшилась незначно, що є свідоцтвом суттєвих змін в біологічній дії аверсектину . Проведена перевірка препарату на Daphnia magna після його попереднього “старіння” у розчині протягом 3, 10 і 30 діб підтвердила суттєве зниження його біологічної дії після 3 діб витримування. Після 30 діб LC50 не залежить від терміну витримування (табл. 11). Одержані результати дозволяють оцінити препарат аверсектин як “помірно стійкий”.

Таблиця 11. Величини LС50 аверсектину для молоді Daphnia magna

Розчини препарату з концентрацією аверсектину 0,05 та 0,01 см3/дм3 у хронічних дослідах також негативно впливали на основні параметри тест-організмів. Кількість пометів тільки в перших двох поколіннях не відрізнялась від контролю. Починаючи з третього покоління вона зменшувалась, переважаюча кількість молоді, що народилась в цих розчинах, була самцями, яка свідчить про несприятливу дію препарату.

Інтегральним показником дії чинника на життєдіяльність тест-організму Сеriodaphnia affinis є його продуктивність. В процесі досліджень встановлена сумарна кількість нащадків, які були одержані в дослідних концентраціях аверсектину за хронічною дією (табл. 12).

Таблиця 12. Сумарна кількість нащадків Сеriodaphnia affinis в ряду поколінь при дії аверсектину (% до контролю)

Як свідчать результати хронічних дослідів на п'яти поколіннях Daphnia magna і Сеriodaphnia affinis, недіючою концентрацією препарату аверсектин на основні параметри тест-культури можна вважати 0,001 см3/дм3 (1,0 мг/дм3).

Метод визначення гострої токсичності на водоростях базується на встановленні різниці між інтенсивністю росту водоростей при концентрації токсичної речовини, що аналізується (дослід), і в чистій воді (контроль). Критерієм гострої токсичності є пригнічення росту водоростей на 50% і більше в досліді порівняно з контролем за 72 год біотестування [КНД 211.1. 4.058-97].

При вивченні впливу препарату протягом 72 год експерименту виявлено, що в діапазоні концентрацій 0,001-0,5 см3/дм3 препарат не пригнічував ріст водоростей (константа інгібування близька до 1), а при 0,001 та 0,01 см3/дм3 навіть статистично вірогідно збільшував питому швидкість росту на 9,7 та 14,5% відповідно у порівнянні з контролем.

В той же час обрахунок результатів досліджень дозволив встановити статистично вірогідний негативний вплив препарату на питому швидкість росту водоростей за концентрацій 2,5 та 1,0 см3/дм3, де цей показник знижувався відповідно на 69,4 і 37,1% відповідно (табл. 13).

Таблиця 13. Питома швидкість росту водоростей Scenedesmus quadricauda при дії аверсектину

Розрахункова концентрація аверсектину, що призводить до 50% пригнічення росту водорослей EC50 (72 год) становила 1,50 см3/дм3 (1500 мг/дм 3), а недіяльна концентрація - 0,5 см3/дм3 (100 мг/дм3).

Для визначення генотоксичності пестицидів використовували невитратний і достатньо точний метод оцінки її апікальній меристемі корінців цибулі Allium cepa L.. Генотоксичний вплив на ній можна зафіксувати з використанням тесту мікроядер.

Цитологічні препарати, виготовлені за стандартними цитологічними методами, аналізували під світловим мікроскопом при збільшенні у 1000 разів з використанням імерсійного об'єктива. З кожного препарату підраховували 3000 клітин, визначали мітотичний індекс (МІ), підраховували кількість клітин з мікроядрами (MN) (табл. 14).

Таблиця 14. Поділ клітин апікальної меристеми корінців цибулі Allium cepa L. під впливом аверсектину

Одержані дані показують, що мітотичний індекс з підвищенням концентрації препарату зменшується, кількість мікроядер у діапазоні концентрацій 0,1-2 см3/дм3 достовірно не відрізняється від контролю, а при дії препарату концентрацією 3 см3/дм3 значно зростає. Це свідчить про те, що аверсектин виявляє генотоксичну дію лише при досить високих концентраціях - більше 2 см3/дм3.

Тестування протягом 5 діб токсичності на рослинах проводилося шляхом оцінки середніх показників росту корінців у різних концентраціях препарату. Дослідження впливу аверсектину на ріст корінців цибулі Allium cepa L. у 72-годинному досліді показали, що він експоненційно залежить від концентрації препарату. Визначена за цією залежністю ефективна концентрація, що зменшує ріст корінців на 50% від контролю становить 1,72 см3/дм3.

Таким чином, на підставі одержаних даних можна стверджувати, що аверсектин належить до “нетоксичних” речовин. А оскільки препарат виявляє генотоксичну дію на апікальну меристему A. cepa лише при досить високих концентраціях (більше 2 см3/дм3 ), його можна віднести до “негенотоксичних” речовин.

Процес порівняння інформації щодо токсичності і кількості пестициду, який діє на живий організм, називається оцінкою екологічного ризику. При цьому необхідно з”ясувати зв'язок між застосуванням пестициду і шкідливими ефектами, які виникають в результаті його застосування.

Разрахункова концентрація препарату у водних об'єктах визначалася згідно з “Методикою проведення екологичної експертизи пестицидів та інших біологічно активних речовин” (Мінприроди, 1999 р.) і дорівнює:

при безпосередній обробці поверхні води (обробка рисових чеків та ін) 0,25 мг/дм3;

при забрудненні через знесення робочої рідини вітром 0,00075 мг/дм3;

при забрудненні внаслідок змиву грунту 0,00125 мг/дм3.

Співвідношення розрахункової концентрації у воді до ЛС50 в кожному із запропонованих варіантів дозволяє оцінити екологічний ризик (безпечність) застосування отриманого нами препарату:

0,25 : 680 = 0,00036;

0,00075 : 680 = 0,0000011;

0,00125 : 680 = 0,0000018.

Оскільки наведені співвідношення значно менші 1, і у наших випадках, це означає, що екологічний ризик мінімальний, тобто практично відсутній.

Отже, як показали результати досліджень, аверсектин виявляє неоднакову дію на гідробіонтів різних трофічних рівнів. Встановлені медіанні та летальні концентрації свідчать, що за дією на риб та безхребетних препарат аверсектин згідно з Міжнародною екотоксикологічною класифікаційною схемою Всесвітньої організації охорони здоров'я можна віднести до класу помірнотоксичних (LC50 за 48 год відповідно 1100 і 680 мг/дм3 ), за дією на водорості та вищі рослини - до класу слаботоксичних речовин (ЕС50 890 мг/дм3).

Встановлено недіючу концентрацію для гідробіонтів (ракоподібних і риб), яка є основою для розрахунку ГДК, що дорівнює 0,001 см3/дм3 або 1 мг/дм3.

Встановлено EC50 для цибулі Allium cepa L., що дорівнює 1,72 см3/дм3 , дозволяє віднести аверсектин до "нетоксичних" речовин. Він справляє генотоксичний вплив на апікальну меристему корінців цибулі Allium cepa L. тільки при досить високих концентраціях - більше 2,0 см3/дм3 .

За результатами вивчення залежності токсичності від терміну дії розчину препарат аверсектин можна віднести до класу “помірно стійких” речовин з періодом піврозпаду 3-4 тижні.

Таким чином, екологічний ризик від застосування аверсектину при дотриманні вказаних норм витрат (2,0-2,5 дм3 /га) практично відсутній.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗРОБЛЕНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНИЙ ЕФЕКТ ВІД ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ

Впровадження нової технології на Плахтянському дослідному заводі ветеринарних препаратів дозволило збільшити в 1,67 раза річний випуск напівпродукту антипаразитарних препаратів, знизити собівартість напівпродукту на 24%, отримати річний економічний ефект у розмірі 208 392 грн. (в цінах на 01.10.1996 р.).

У зв”язку з тим, що виробництво НОВАВЕРМу (ін”єкційна форма) та ФІТОВЕРМу (фітоформа) планувалося здійснити на базі ВАТ “Біоветфарм” в м.Новоград-Волинський, розроблено “Техніко-економічне обгрунтування на проектування цеху з виробництва препаратів НОВАВЕРМ і ФІТОВЕРМ на ВАТ “Біоветфарм”.

Нами на ВАТ ВНП “Укрзооветпромпостач” протягом останніх років налагоджено випуск спільно розроблених різноманітних форм авермектинвмісних препаратів: шампунь “Маркіз” (інсектицидний засіб зовнішнього застосування для невеликих домашніх тварин), Аверсект купочний (інсектицидний препарат ектопаразитарної дії для домашніх і сільськогосподарських тварин), Актофіт (ефективний проти колорадського жука, кліщів, тлі та трипсів), Нововерм ін”єкційний (ін'єкційний розчин авермектину для лікування та профілактики нематодозів домашніх і сільськогосподарських тварин) та інші фітоформи, шампуні, мазі, купочні форми, пасти тощо. Антигельмінтики, виготовлені на основі авермектинового комплексу, ефективні проти нематод, резистентних до препаратів бензімідозольного та імідозольного рядів. Остання розробка серед антигельмінтних препаратів авермектинового комплексу - паста “Немасектин” для боротьби з нематодозами коней. Основна її перевага - безпечність при використанні для кобил-маток і лошат віком до 1 року.

Субстанція для виготовлення препаратів авермектинового ряду виробляється за розробленою нами технологією в Україні (ВАТ “Біоветфарм”, м. Новоград-Волинський), що дозволяє уникнути залежності від імпорту в рамках валютно-зберігаючих технологій. Таким чином, препарати авермектинового ряду, розроблені нами, є гідною альтернативою сучасним препаратам, одержаним шляхом хімічного синтезу.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичні положення, методичні підходи та результати системних багатопланових досліджень, наведені в дисертаційній роботі, дозволили отримати інсектицидні препарати біологічного походження з мінімальним екологічним ризиком. Створено новий штам - продуцент авермектинів Streptomyces avermitilis УКМ Ac 2161, екологічна безпечність якого полягає у відсутності олігоміцинсинтезуючої активності; побудувано математичні моделі біосинтезу авермектинів, що допомогло оптимізувати процес культивування штаму; показано, що двостадійне внесення вуглеводного компоненту у культуральне середовище підвищує ефективність процесу та сприяє збільшенню в авермектиновому комплексі компонента В1; розроблено ряд ветеринарних і фітопрепаратів, здійснено екологічну оцінку ризику на гідробіонтах різних трофічних рівнів та перевірено генотоксичність авермектину, що дозволило запропонувати препарати до широкого впровадження без екологічного ризику та при повній відсутності порушень у функціонуванні різних рівнів агроекосистем.

2. Скринінг стрептоміцетів показав, що здатність до авермектиноутворення не є таксономічною ознакою. Серед 639 природних і колекційних штамів стрептоміцетів секції Cinereus серій Achromogenes, Chromogenes, Chrysomallus та секції Roseus серії Fuscus виділено найбільш продуктивний Streptomyces avermitilis УКМ Ас 2161, що депонований в Депозитарій Інституту мікробіології та вірусології НАН України під назвою Streptomyces avermitilis УКМ Ас 2161 та запатентований (Пат. 34390 А. України від 15.02.2001 р.).

3. Визначено параметри фізико-хімічних чинників мутагенезу для селекції промислових штамів стрептоміцетів - продуцентів авермектинів, що дозволило підвищити продуктивність штаму в 10-30 разів (від 30-36 до 500-800 мкг/см3).

4. Створено перший вітчизняний штам - продуцент авермектинів Streptomyces avermitilis УКМ Ас 2161. Проведено фундаментальні дослідження з визначення морфологічних, фізіологічних і біохімічних властивостей, перевірено патогенність цього штаму. Екологічна безпечність штаму полягає у відсутності синтезу олігоміцину.

Аналіз ключових етапів біосинтезу екологічно безпечних біологічно активних речовин антипаразитарної дії дозволив розробити лабораторний регламент, який став основою промислової біотехнології одержання авермектинвмісних препаратів.

6. Теоретично обгрунтовано і практично реалізовано оптимізацію складу поживних середовищ з урахуванням особливостей штаму Str. avermitilis, що дозволило підвищити біосинтетичну активність продуцента, збільшити на 20-35% вихід кінцевих продуктів та поліпшити компонентний склад авермектинового комплексу за рахунок збільшення вмісту В1 до 52-70%.

7. Побудовано математичні моделі біосинтезу авермектинів при використанні у складі ферментаційних середовищ різних джерел вуглецю, азоту та фосфору, що дозволило оптимізувати склад поживних середовищ.

8. Дослідження процесу культивування S. аvermitilis показало, що двостадійне внесення вуглеводів у культуральне середовище продуцента авермектинів є більш ефективним і скорочує тривалість культивування S. аvermitilis на 25-30%.

9. Визначено і досліджено основні фактори, що впливають на процес екстракції авермектинів із сухого міцелію культури, оптимізовано технологію виділення і очищення діючої речовини.

10. Впровадження технології культивування продуцента авермектинів на Плахтянському дослідному заводі ветеринарних препаратів дозволило збільшити в 1,67 раза річний випуск напівпродукту антипаразитарних препаратів, знизити його собівартість на 24%, отримати річний економічний ефект у розмірі 208 392 грн.(в цінах на 01.10.1996 р.).

11. Проведено дослідження екологічної оцінки авермектинвмісних препаратів на гідробіонтах різних трофічних рівнів, вищих рослинах, теплокровних тваринах. Встановлено, що екологічний ризик від застосування розроблених авермектинвмісних препаратів в рекомендованих дозах мінімальний. Визначені недіючі, медіанні та летальні концентрації препаратів дозволяють віднести їх за дією на водорості та вищі рослини до класу “слаботоксичних”, на безхребетних і риб - “помірнотоксичних”, на теплокровних тварин - “малотоксичних” речовин. Оцінка генотоксичності препарату дозволяє віднести його до “нетоксичних” речовин. Екологічний ризик від застосування аверсектину, при дотриманні встановлених норм витрат, практично відсутній.

12. На основі розроблених теоретичних положень, методичних підходів і системних багатопланових досліджень створено і впроваджено високоефективні антипаразитарні екологічно безпечні препарати біологічного походження для боротьби з шкідниками тварин і рослин.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Підготовка живильних середовищ / В.М. Ісаєнко, Р.М. Крамаренко, В.О. Чугуй, Т.О. Мудрак // Харчова та переробна промисловість. - К., 1993. - № 10. - С. 22 (участь у обговоренні проблеми підготовки поживних середовищ, написання статті).

2. Дослідження можливості використання топінамбура у виробництві авермектинів. / В.М. Ісаєнко, Р.М. Крамаренко, М.В. Карпутіна, В.О. Чугуй, А.О. Островська // Харчова промисловість, - К., 1996.- № 42. - С.102 - 104 (постановка проблеми, опрацювання результатів, написання статті).

3. Оптимізація процесу ферментації антипаразитарних препаратів широкого спектру дії з використанням субстратів нетрадиційної рослинної сировини / В.М. Ісаєнко, Т.В. Михалєвська, Р.М. Крамаренко, М.В. Карпутіна, А.О. Островська, В.О. Чугуй: Наукові праці Українського державного університету харчових технологій-К.: УДУХТ, 1997. - № 3 - С.55 - 58 (планування експерименту, розробка математичної моделі, проведення досліджень, написання статті).

4. Інтенсифікація біосинтезу авермектинів і біоміцину при використанні екстрактів та гідролізатів із топінамбура. / В.М. Ісаєнко, М.В. Карпутіна, Р.М. Крамаренко, В.О. Чугуй, Т.Г. Щербак // Придніпровський науковий вісник. Технічні науки. - Дніпропетровськ, 1998. - №72 (139). - С. 80-85 (планування експерименту, проведення досліджень, опрацювання результатів, написання статті).

5. Ісаєнко В.М. Застосування електрохімічної обробки для інтенсифікації гідролізу поліфруктозанів топінамбура // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. - К.: УкрІНТЕІ, 1998. № 1-2. - С. 4-5.

6. Ісаєнко В.М., Карпутіна М.В. Використання ультразвуку в технології живильних середовищ на основі топінамбура // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. - К.: УкрІНТЕІ, 1998. № 1-2. -С. 5-6 (планування експерименту, проведення досліджень, опрацювання результатів, написання статті).

7. Ісаєнко В.М. Використання зерно-картопляної барди спиртового виробництва //Вісник аграрної науки, 1998. - № 4. - С. 62-64.

8. Ісаєнко В.М. Нові технології поживних середовищ у мікробному синтезі біологічно активних речовин: Наукові праці Українського державного університету харчових технологій-К.:УДУХТ , 1999. - №4. - С. 42-43.

9. Ісаєнко В.М. Математичне моделювання та оптимізація процесу гідролізу полісахаридів топінамбура: Наукові праці Українського державного університету харчових технологій-К.: УДУХТ,, 1999. - №5. - С. 117-119.

10. Ісаєнко В.М. Використання електромагнітного поля надвисокої частоти для одержання гідролізатів топінамбура з високою біологічною цінністю: Наукові праці Одеської державної академії харчових технологій-Одеса: ОДАХТ, 1999. - № 20. - С. 170-172.

11. Математичне моделювання та оптимізація біосинтезу авермектинів при використанні для культивування Streptomyces avermitilis ВНИИСХМ-54 деяких джерел азоту і вітамінів. / В.М. Ісаєнко, Р.М. Крамаренко, Т.В. Михалєвська, С.О. Чернишов, В.О. Чугуй //Вісник державного університету “Львівська політехніка”. -Львів, 1999. - №374. - С. 132-136 (постановка проблеми, розробка математичної моделі, написання статті).

12. Гідроліз поліфруктозанів екстракту топінамбура в електромагнітному полі надвисокої частоти. / В.М. Ісаєнко, М.В. Карпутіна, Т.І. Шабуніна, В.Є. Носенко, А.О. Островська. -К.: Харч. пром-сть, 2000. - № 45. - С. 145-149 (планування експерименту, проведення досліджень, опрацювання результатів, написання статті).

13. Ісаєнко В.М., Михалєвська Т.В., Крамаренко Р.М. Інформаційна технологія для моделювання та оптимізації умов інтенсифікації біосинтезу авемектинів / Вестник ХГТУ. - Херсон, 2000. - №3.- С. 351-356 (планування експерименту, проведення досліджень, розробка математичної моделі для оптимізації способу біосинтезу, написання статті).

14. Селекція Streptomyces avermitilis IMV Ac 2161 - продуцента авермектинів. /Т.Г. Щербак, В.М. Ісаєнко, І.В. Ткаченко, М.С. Муквич, В.Є. Козирицька // Бюлетень інституту сільськогосподарської мікробіології. -Чернігів, 2000. - №7. - С. 23-24 (планування експерименту, опрацювання результатів, написання статті).

15. Перспективи використання авермектинів для захисту рослин в Україні. / В.М. Ісаєнко, Р.М. Крамаренко, О.В. Чугуй, Т.Г. Щербак, В.Т. Лісовенко // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2000. - Вип. 29. - С. 112-115 (постановка проблеми, підбір статистичного матеріалу, написання статті).

16. Перший вітчизняний продуцент авермектинів. / В.М. Ісаєнко, Р.М. Крамаренко, В.О. Чугуй, Т.Г. Щербак, О.В. Валагурова, В.Є. Козирицька // Вісник аграрної науки. - К., 2000. - №11. - С. 43-45 (підготовка концепції, планування експерименту, опрацювання результатів, написання статті).

17. Дослідження з використання фільтрату барди для приготування замісу в технології зернового спирту. / В.М. Ісаєнко, В.О. Маринченко, В.Ф. Семененко, М.В. Карпутіна, О.К. Спіріна // Харчова промисловість. - К. УДУХТ, 2001. № 1(46). - С. 104-106 (постановка проблеми, планування експерименту, опрацювання результатів, написання статті).

18. Поживне середовище для культивування Streptomyces avermitilis IMV Ac 2161. / Т.Г. Щербак, В.М. Ісаєнко, М.В. Карпутина, В.О. Чугуй, С.О. Чернишов // Наукові праці Українського державного університету харчових технологій. - К. УДУХТ, 2001. №9. - С. 83-86 (підготовка концепції, планування експерименту, опрацювання результатів, написання статті).

19. Нові напрями в технології одержання якісного спирту і використання відходів виробництва. / М.В. Карпутінна, В.О. Маринченко, В.М. Ісаєнко, В.Ф. Семененко // Наукові праці Українського державного університету харчових технологій. - К. УДУХТ, 2001. №10. - С. 14-15 (постановка проблеми, підбір наукового і статистичного матеріалу, написання статті).

20. Ісаєнко В.М. Дослідження впливу добавки фільтрату барди на біосинтетичну активність Streptomyces avermitilis IMV Ac 2161 // Агроекологічний журнал. - 2003. - №1. - с.58-63.

21. Ісаєнко В.М., Веренко О.В. Розроблення нового покоління антипаразитарних препаратів на основі екстрактів авермектинів // Агроекологічний журнал. - №2. - 2003. - с. 54-57 (постановка проблеми, підбір наукового і статистичного матеріалу, написання статті).

22. Ісаєнко В.М., Веренко О.В. Технологічні аспекти використання Streptomyces avermitilis - продуцента авермектинів для створення екологічно безпечних фітопрепаратів // Збірник наукових праць “Політ 2003”. - К.: НАУ - Вип.№3 - с.269-272 (постановка проблеми, підбір наукового і статистичного матеріалу, написання статті).

23. Ісаєнко В.М., Веренко О.В. Оптимізація технології екстракції авермектинів з біомаси Streptomyces avermitilis // Наукові праці Націнального університету харчових технологій. - К. НУХТ, 2003. №14. - С. 106-108 (постановка проблеми, підбір наукового і статистичного матеріалу, написання статті).

24. Ісаєнко В.М., Соломатіна В.Д., Крот Ю.Г. Оцінка токсичності пестициду аверсектину для риб // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - 2003. - №3-4(22). - С. 53-59 (постановка проблеми, підбір наукового і статистичного матеріалу, написання статті).

25. Ісаєнко В.М., Стойка Ю.О., Кіпніс Л.С. Оцінка генотоксичності аверсектину на апікальній меристемі Allium cepa L. // Агроекологічний журнал. - 2004. - №1. - С.67-72 (постановка проблеми, підбір наукового і статистичного матеріалу, написання статті).

26. Пат. 14514 А. Україна, С 12Р 17/18. Спосіб культивування Streptomyces avermitilis / В.М.Ісаєнко, М.В.Карпутіна, В.О.Чугуй, Р.М.Крамаренко, Т.В.Михалєвська, В.А.Дріняєв. - № 96062196; Заявл. 05.06.96; Опубл. 09.01.97, Бюл. №2 (розробка концепції, планування досліджень, аналіз результатів, підготока формули винаходу).

27. Пат. 22335 А. Україна, С 13К 13/00. Спосіб гідролізу поліфруктозанів / В.М. Ісаєнко, М.В. Карпутіна, В.Є. Носенко, А.О. Островська, Т.В. Михайлєвська. - №97063354; Заявл. 27.06.97;Опубл. 03.02.98; Бюл.№2 (розробка концепції, планування досліджень, аналіз результатів, підготока формули і тексту патенту).

28. Пат. 22336 А. Україна, А 23К 1/06. Спосіб утилізації зернової барди спиртового виробництва / В.М. Ісаєнко, В.Ф. Семененко, Р.М. Крамаренко, Р.І. Чипчар, Б.П Сподарик. - № 97063361;Заявл. 27.06.97;Опубл. 03.02.98, Бюл. №2 (розробка концепції, планування досліджень, аналіз результатів, підготока формули винаходу).

29. Пат. 22343 А. Україна, С 13К 13/00. Спосіб одержання гідролізату поліфруктозанів /В.М. Ісаєнко, Т.І. Шабуніна, М.В. Карпутіна, В.Є. Носенко, Р.М. Крамаренко. - № 97063352; Заявл. 27.06.97; Опубл. 03.02.98, Бюл. №2 (розробка концепції, планування досліджень, аналіз результатів, підготока формули винаходу).

30. Пат. 22344 А. Україна, С 13К 13/00. Спосіб гідролізу поліфруктозанів / В.М. Ісаєнко, В.О. Чугуй, В.О. Марінченко, Т.І. Шабуніна, В.А. Юрків, В.А. Дріняєв. - № 97063347; Заявл. 27.06.97; Опубл. 03.02.98, Бюл. №2 (розробка концепції, планування досліджень, аналіз результатів, підготока формули винаходу).

31. Пат. 34390 А. Україна, С 12Р 19/62. Штам актиноміцета Streptomyces avermitilis IMV Ac 2161, який продукує авермектини / В.М. Ісаєнко, Г.О. Іутинська, В.О. Чугуй, Р.М. Крамаренко, В.Є. Козирицька, О.В. Валагурова, Т.Г. Щербак, М.С. Муквич, А.А. Піндрус. - №99126577; Заявл. 03.12.99; Опубл. 15.02.2001, Бюл. №1 (розробка концепції, планування досліджень, аналіз результатів, підготока формули винаходу).

32. Пат. 39068 А, Україна, А61Р33/14. Шампунь для котів і собак / В.М. Ісаєнко, В.Т. Лісовенко, В.О. Чугуй, Р.М. Крамаренко, Т.Г. Щербак, А.А. Василишин, В.Г. Коляденко, О.В. Чугуй. - №2001031778, Заявл. 16.03.2001, Опубл. 15.05.2001, Бюл. № 4 (розробка концепції, планування досліджень, аналіз результатів, підготока формули винаходу).

33. Пат. 44207 А, Україна, А61РР33/14. Препарат інсекто-акарицидний / В.Т. Лісовенко, В.М. Ісаєнко, В.П. Висоцький, В.О. Чугуй, Р.М. Крамаренко, В.Г. Коляденко, А.А. Василишин. - №2001117504, Заявл. 02.11.2001, Опубл. 15.01.2002, Бюл. №1 (розробка концепції, планування досліджень, аналіз результатів, підготока формули і тексту патенту).

34. Влияние электрохимической обработки мелассного сусла в спиртовом производстве на накопление спирта и примесей/ В.Н. Исаенко, Т.Е. Мудрак, Р.Н. Крамаренко, М.В. Карпутина, В.Ф. Семененко. -К., 1995. -7 с. - Деп. в ГНТБ Украины, 16.01.1995, № 103-Ук95 (розробка концепції, планування досліджень, аналіз результатів, підготока статті).

35. Перспективность использования топинамбура в производстве авермектинов /В.Н. Исаенко, Р.Н. Крамаренко, В.А. Чугуй, М.В. Карпутина, А.А. Островская.-К., 1995. -6 с. Деп. в ГНТБ Украины, 10.05.1995, №1027-Ук95 (розробка концепції, планування досліджень, аналіз результатів, підготовка статті).

36. Ісаєнко В.М., Веренко О.В., Чугуй В.О. Найкраща альтернатива сучасним інсектицидам // Здоров”я тварин і ліки. Газета для спеціалістів ветеринарної медицини. - К.: - ТОВ “Новий друк”, №10, 2003. - С.6-7 (постановка проблеми, підбір наукового і статистичного матеріалу, написання статті).

37. Оптимізація процесу ферментації авермектинів на основі нових живильних середовищ для мікробіологічного виробництва / В.М. Ісаєнко, Т.В. Михалевська, Р.М. Крамаренко, М.В. Карпутіна, І.О. Клецькова // Тези доп. на Всеукр. наук.-техн. конф. “Розробка та впровадження прогресивних технологій та обладнання у харчову та переробну промисловість”. - К., 1995. -С. 336 (участь у обговоренні проблеми процесу ферментації, написання та виступ з тезами).

38. Отримання гідролізу топінамбура за допомогою електрохімічної обробки /В.М. Ісаєнко, Р.М. Крамаренко, М.В. Карпутіна, І.О. Клецькова // Тези доп. на Всеукр. наук.-техн. конф. “Розробка та впровадження прогресивних технологій та обладнання у харчову та переробну промисловість”. - К., 1995. -С. 110 (постановка проблеми, підбір наукового і статистичного матеріалу ).

39. Интенсификация биосинтеза авермектинов / В.Н. Исаенко, Т.В. Михалевская, Р.Н. Крамаренко, В.А. Чугуй, М.В. Карпутина // Тез. докл. на Междунар. науч.-техн. конф. “Энергосберегающие технологии переработки сельскохозяйственного сырья”. -Минск, 1996. -С. 121 (планування експерименту, проведення досліджень, опрацювання результатів, написання тез).

40. Интенсификация процесса гидролиза фруктозанов топинамбура СВЧ-полем /В.Н. Исаенко, М.В. Карпутина, Т.И. Шабунина, Р.Н. Крамаренко, В.Е. Носенко // Тези доп. на 9-й міжнар. конф. “Удосконалення процесів та апаратів хімічних, харчових та нафтохімічних виробництв”. -Одеса, 1996. -С. 81 (планування експерименту, проведення досліджень, опрацювання результатів, написання тез).

41. Використання електричних технологій для приготування живильних середовищ у біотехнологічних виробництвах / В.М. Ісаєнко, М.В. Карпутіна, Р.М. Крамаренко, Т.І. Шабуніна, В.Є. Носенко, В.О. Чугуй // Тези доп. на Міжнар. наук.-техн. конф. “Розроблення та впровадження прогресивних ресурсоощадних технологій та обладнання в харчову та переробну промисловість”. -К., 1997. -С. 114 (планування експерименту, проведення досліджень, опрацювання результатів, написання тез).

42. Исаенко В.Н. Утилизация зерно-картофельной барды - путь к значительному улучшению экологической ситуации. // XV Miedzynarodova Konferencja Naukowa “Inzynieria procesova w ochronie srodowiska” - Opole-Turawa, 1998. - С. 153-156.

43. Екстракція з листя топінамбура - ефективний стимулятор біосинтезу хлортетрацикліну / В.М. Ісаєнко, В.А. Маринченко, М.В. Карпутіна, В.С. Каніболоцький, А.О. Островська // Тези доп. на 6-й міжнар. наук.-техн. конф. “Проблеми та перспективи створення і впровадження нових ресурсо- та енергоощадних технологій, обладнання в галузях харчової і переробної промисловості”. -К., 1999.-С. 26 (планування експерименту, проведення досліджень, опрацювання результатів, написання тез).

44. Особливості культивування Streptomyces avermitilis - продуцента важливих біологічно активних речовин / В.М. Ісаєнко, М.В. Карпутіна, Т.В. Михалєвська, С.О. Чернишов, О.В. Чугуй // Тези доп. на 6-й міжнар. наук.-техн. конф. “Проблеми та перспективи створення і впровадження нових ресурсо- та енергоощадних технологій, обладнання в галузях харчової і переробної промисловості”. -К., 1999.-С. 26-27 (постановка проблеми, проведення досліджень, опрацювання результатів, написання та виступ з тезами).

45. Пошук вітчизняних культур стрептоміцетів - продуцентів біологічно активних речовин антипаразитарної дії / В.М. Ісаєнко, Т.Г. Щербак, Р.М. Крамаренко, В.О. Чугуй, Г.О. Іутинська, О.В. Валагурова, В.Є. Козиріцька // Тези доп. на 6-й міжнар. наук.-техн. конф. “Проблеми та перспективи створення і впровадження нових ресурсо- та енергоощадних технологій, обладнання в галузях харчової і переробної промисловості”. -К., 1999.-С. 77 (постановка проблеми, про-ведення досліджень, підбір наукового і статистичного матеріалу, написання тез).

46. Розроблення умов екстракції авермектинів з напівпродукту антипаразитарних препаратів / В.М. Ісаєнко, В.О. Чугуй, О.В. Чугуй, Р.М. Крамаренко //Тези доп. на 6-й міжнар. наук.-техн. конф. “Проблеми та перспективи створення і впровадження нових ресурсо- та енергоощадних технологій, обладнання в галузях харчової і переробної промисловості”. -К., 1999.-С. 77-78 (постановка проблеми, проведення досліджень, підбір наукового і статистичного матеріалу, написання та виступ з доповіддю на конференції).

47. Шляхи поліпшення екологічної ситуації у спиртовому виробництві / В.М. Ісаєнко, В.О. Марінченко, І.Д. Жолнер, В.Ф. Семененко, А.М. Жбадинський // Тези доп. на 6-й міжнар. наук.-техн. конф. “Проблеми та перспективи створення і впровадження нових ресурсо- та енергоощадних технологій, обладнання в галузях харчової і переробної промисловості”. -К., 1999.-С. 91-92 (постановка проблеми, проведення досліджень, опрацювання результатів, написання тез).

48. Селекція продуцента авермектинів / В.М. Ісаєнко, В.Б. Пічко, Р.М. Крамаренко, І.В. Ткаченко, Ю.М. Пенчук // Тези доп. на 6-й міжнар. наук.-техн. конф. “Проблеми та перспективи створення і впровадження нових ресурсо- та енергоощадних технологій, обладнання в галузях харчової і переробної промисловості”. -К., 1999. -С. 78 (планування експерименту, проведення досліджень, опрацювання результатів, написання тез і доповіді).

49. Щербак Т.Г., Исаенко В.Н., Иутинская Г.А. Авермектины - альтернатива синтетическим инсектицидам // Тез. докл. на Междунар. конф. “Микробиология и биотехнология на рубеже ХХІ столетия”. -Минск, 2000. -С. 228-229 (постановка проблеми, проведення досліджень, підбір наукового і статистичного матеріалу, написання тез).

50. Ісаєнко В.М., Крамаренко Р.М., Грегірчак Н.М. Забезпечення екологічної безпеки застосування біологічно активних речовин в навколишньому середовищі. / Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика : Матеріали І науково-методичної конференції. Київ: НАУ, 2002. - С.101-103 (постановка проблеми, проведення досліджень, підбір наукового і статистичного матеріалу, написання та виступ з доповіддю на конференції).

51. Ісаєнко В.М., Веренко О.В. Особливості процесу екстракції аверсектину - біологічно активного комплексу для створення екологічно безпечних фітопрепаратів // Матеріали V Міжародної науково-технічної конференції “АВІА-2003”.- К.: НАУ, 2003 - т.2. с. 51-54. (постановка проблеми, проведення досліджень, підбір наукового і статистичного матеріалу, написання тез).

АНОТАЦІЯ

Ісаєнко В.М. Біологічно активні речовини антипаразитарної дії в агроекосистемах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Інститут агроекології та біотехнології УААН; Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена розробці засобів комплексного теоретичного і експериментального аналізу, результати яких дозволяють одержати екологічно безпечні біологічно активні речовини, які є основою препаратів широкого спектру дії на паразитів сільськогосподарських тварин і рослин.

Створено новий штам - продуцент авермектинів Streptomyces avermitilis УКМ Ас 2161, екологічна безпечність якого полягає у відсутності олігоміцинсинтезуючої активності.

Показано, що двостадійне внесення вуглеводного компоненту у культуральне середовище підвищує ефективність процесу та сприяє збільшенню в авермектиновому комплексі найбільш активного компонента - В1.

Проведено екологічну оцінку на гідробіонтах різних трофічних рівнів та перевірено генотоксичність авермектинового комплексу, що дозволило запропонувати до широкого впровадження у виробництво авермектинвмісних препаратів біологічного походження без екологічного ризику та при повній відсутності порушень у функціонуванні різних рівнів агроекосистеми.

Ключові слова: біологічно активні речовини, авермектини, скринінг мікроорганізмів, мутагенез, біотехнологія, поживні середовища, екологічний ризик, токсичні речовини, антипаразитарні препарати.

Размещено на Allbest.ru