Водні ресурси України

- найбільші біогенні забруднення та вміст радіонуклідів залишаються у Київському водосховищі: останнім часом вміст радіонукліду цезію-137 у водах північної частини Дніпра, включаючи Прип'ять, становив (0,004...0,02)Бк/дм3 при нормативі 2 Бк/дм3, а вміст стронцію-90 - 0,007-0,2Бк/дм3. Найвища радіоактивність води по стронцію і цезію у Київському водосховищі (0,08...0,09) Бк/дм3. В створах зони відчуження ЧАЕС вміст цих радіонуклідів складає (0,03...1,11) Бк/дм3 ;

- на екологічний стан річок і обсяги паводків впливають негативні зміни на водозборах малих річок, пов'язані з процесами ерозії ґрунтів та низькою лісистістю територій, а також із знищенням лісонасаджень;

- сучасна питома водоємність економіки України сягає біля 1 долара ВНП на 1 м3 води, а в розвинутих країнах цей показник дорівнює 3-8дол. ВНП на 1 м3 води. Дефіцит води в Україні складає 4 млрд. м3/рік;

- негативно впливає на екологію водних об'єктів відсутність дійового економічного механізму водокористування і реалізації природоохоронних заходів, недосконалість існуючої системи управління охороною та використанням водних ресурсів. В зв'язку з цим необхідно удосконалювати раціональне еколого-безпечне водокористування в басейнах основних річок України на основі впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами, спрямованого на стале водозабезпечення населення і галузей економіки та запобігання шкідливої дії вод.

Особливості рельєфу та різноманітність природних комплексів визначили ступінь і характер освоєнності територій та антропогенних навантажень в басейнах річок. Лісистість територій та гірський рельєф обмежили сільськогосподарське освоєння. Основним видом природокористування тут є лісове господарство. Сільське господарство і народногосподарські об'єкти зосереджені виключно у долинах річок і визначаються їх особливостями. Нерівномірність виробленості долин річок на різних їх ділянках обумовлює нерівномірність антропогенного впливу в різних районах.

Останнім часом якість води (зокрема мінералізація) в гірських річках практично не змінилася і близька до природної. Верхні гірські ділянки річок, де практично відсутня господарська діяльність, - чисті з водою високої якості. Але з просуванням до низу і розширенням річкових долин, активізується господарська діяльність, внаслідок чого відбувається інтенсивне антропогенне забруднення понизь гірських річок. Надходження неочищених чи недостатньо очищених стічних вод у річки призводить до різкого збільшення концентрації біогенних та органічних речовин, погіршення кисневого режиму, бактеріального забруднення.

За характером забрудненням річки Закарпаття та Передкарпаття дещо різняться. У Закарпатті, де більш розвинене аграрне господарство та лісопереробна промисловість, на багатьох річках відмічається значне скидання забруднених стічних вод з органічними забруднювачами. Серед річок, що найбільше потерпають від цього, - р. Уж, в басейні якої скидається 14% всього об'єму забруднених вод області. Результатом цього є значне забруднення річки органічними речовинами, особливо в районі м. Ужгорода і нижче, що призводить до зміни річкового гідробіологічного комплексу. Зараз можна спостерігати нетипове зовсім для річок регіону заростання русла Ужу заростями водних рослин, зокрема водопериці колосистої, яку вважають індикатором антропогенної евтрофікації.

Басейни Передкарпаття більш забруднені. Води тут містять як речовини органічного, так і неорганічного походження, що пов'язано із значним розвитком гірничої справи.

Найбільше потерпають гірські водозбори від масових рубок лісу на верхніх ділянках водозборів.

У гірських районах Карпат площа лісів зменшилася в 1,5-2 рази (сучасна лісистість територій складає 50%), в Передкарпатті - до 35%. Перевипас на полонинах - причина посилення процесів площинного змиву і зародження лінійної ерозії. Це призводить до посилення змивання ґрунту.

Різко знизилася і рибопродуктивність Карпатських річок (у 4-5 разів). Деякі види цінних риб (дунайський лосось та ін.) збереглися лише поодинокими екземплярами.

Головні проблеми річок регіону:

- катастрофічні паводки і їх руйнівні наслідки;

- водна ерозія;

- оглеєння ґрунтів і, як результат, водний дефіцит ґрунтів.

Висновки

Якщо у найближчі роки люди не задумаються над такою надзвичайно актуальною проблемою, як водопостачання і водоспоживання, то через кілька десятків років така «розкіш» як чиста вода стане для більшості людей недоступна. Саме тому, в період стрімкого розвитку урбанізації ми мусимо замислитись, що залишити нашим нащадкам, квітучу землю чи пустелю. Знищити нашу фауну і флору скидами отруйних речовин у водойми, підземні води, атмосферу, чи сприяти збереженню і збільшенню популяції вимираючих рослин і тварин. А також шукати різноманітні шляхи відновлення ,очищення води і її повторного, кругового використання.

Размещено на Allbest.ru