Лісові й торф'яні пожежі

1. Негайно сповістите жителів прилеглих будинків лементами й ударами в рейку, дзвін. Повідомите про пожежу по телефоні або через посильного в найближчу пожежну частину й добровільну пожежну дружину.

2. Перевірте, чи є в будинку люди, рятуйте їх з вогню. Будьте обережні - можуть вибухнути балони з газом або звалитися перекриття! При порятунку людей обв'яжіться мотузкою (для страховки зовні й орієнтування в димі), закрийте рот і ніс мокрою носовою хусткою або тканиною й дихаєте через неї, озброїтеся ломом або сокирою для злому дверей.

3. Використовуйте для гасіння пожежі вогнегасники, цебра з водою, пісок, сніг. Для попередження поширення вогню на інші будівлі прохолоджуйте їхньою водою; баграми або ломами руйнуйте стіни, розтаскуйте палаючі колоди й дошки. Попросите сусідів, не зайнятих гасінням, спостерігати за сусідніми будинками (можливе влучення іскор на дахи, головешок і шматків розпечених покрівельних матеріалів); поведіть подалі дітей.

4. Якщо, пожежа застав вас у будинку, і немає можливості вийти, постарайтеся спуститися в підвал або льох, щільно закрийте двері й щілини одягом для запобігання проникнення диму, (льох охоронять вас від вогню й падаючих конструкцій). Після гасіння пожежі приверніть увагу пожежних стукотом або лементами.

5. До прибуття пожежних повідомите їм про можливе знаходження людей у палаючому будинку; про наявність і місцезнаходження газових балонів, горючих рідин, пожежних водойм, гідрантів і т.д.

Якщо дим від пожеж підбирається до вашого будинку, то доктори настійно рекомендують - щоб уникнути отруєння вигарним димом - вікна й двері тримати в будинках закритими, у коридорах вивішувати мокрі простирадла. Дітям у такі дні краще не гуляти на вулиці, бажано також скасувати прогулянки хворих на свіжому повітрі й проведення масових видовищних і спортивних заходів

Щоб хоч якось підтримати "задимлений" організм, коштує частіше їсти чорну смородину, зелені овочі, зелень, морську рибу й маслинове масло. У цих продуктах утримуються речовини-антиоксиданти, що захищають клітини від ушкоджень вільними радикалами.

Уникайте місця пожарищ у лісі й на болотах. Це дуже небезпечно, тому що вигорілий торф утворить порожнечі, у які запросто можна провалитися

Основними речовинами, які можуть вплинути на стан здоров'я людини, що утворяться під час лісових і торф'яних пожеж є окис вуглецю (вигарний газ), окисли азоту, зважені речовини, феноли.

Окис вуглецю. Серед продуктів, що забруднюють атмосферне повітря, найбільше часто зустрічається окис вуглецю. У чистому виді дана хімічна речовина представляє безбарвний газ без заходу. При вдиханні високих концентрацій газ попадає в кров, де витісняє кисень із оксигемоглобіну, у результаті органи й тканини організму випробовують кисневу недостатність, що виражається в погіршенні загального самопочуття, головного болю, запамороченні, задишці, загальній слабості, частішанні пульсу, нудоті й т.д. Послідовність і ступінь прояву зазначених симптомів залежать, насамперед, від концентрації окису вуглецю у вдихуваному повітрі, тривалості вдихання, стану здоров'я людини. Гранично припустима концентрація змісту окису вуглецю в атмосферному повітрі - 5 мг/м³, для повітря робочої зони - 20 мг/м³. У здорової людини які-небудь істотні зміни здоров'я можуть наступати при тривалому вдиханні концентрацій 20 і більше мг в 1 м. куб. Хворі, ослаблені люди, а також діти більше піддані впливу забрудненого атмосферного повітря. При масових лісових і торф'яних пожежах у Нижегородській області в липні 2002 року максимальний зміст окису вуглецю в атмосферному повітрі міст досягало 2 гранично припустимих концентрацій (ПДК), тобто 10 мг/м³, при цьому випадків гострих отруєнь населення не зареєстровано. Окисли азоту володіють в основному дратівною дією на слизові оболонки органів. У більших кількостях здатні утворювати в крові нітрити й нітрати, утворять метгемоглобін, приводячи до кисневої недостатності. Прояви - кашель, задишка, печіння слизових очей, порожнини рота, дихальних шляхів, першение в горлі, утруднення подиху, блідість шкірних покривів, слабість, головний біль.

Гранично припустима концентрація двоокису (диоксид) азоту в атмосферному повітрі - 0,085 мг/м³, у повітрі робочої зони - 2,0 мг/м³. Максимальний зміст двоокису азоту в атмосферному повітрі міст області в липні 2002 р. не перевищувало 4,2 гранично припустимих концентрацій. Зважені речовини, що утворяться в процесі горіння деревини, в основному являють собою частки попелу, сажі. При високих концентраціях в атмосферному повітрі приводять до подразнення дихальних шляхів, утрудненню подиху, здатні осідати на слизовій оболонці трахеї, бронхів, легенів; виділяються з легенів при кашлі.

Зважені речовини. Гранично припустима концентрація в атмосферному повітрі 0,5 мг/м³. У період лісових пожеж (липень 2002 р.) зміст зважених речовин в атмосферному повітрі міст досягало в окремі дні 2,5 ПДК, що не представляло реальної погрози для здорового населення. Симптоми, пов'язані з надходженням зважених речовин у дихальні шляхи - першение в горлі, кашель, подразнення слизової носа.

Феноли мають неприємний різкий захід. При значних концентраціях в атмосферному повітрі здатні робити дратівна дія на слизову оболонку очей і дихальних шляхів, можливі прояви нудоти, головних болів. Гранично припустима концентрація фенолу в атмосферному повітрі - 0,01 мг/м³, у повітрі робочої зони 0,3 мг/м³, зміст фенолів в атмосферному повітрі міст області в період масових лісових пожеж не перевищувало 1,3 гранично припустимої концентрації. Що не представляло погрози для здоров'я населення.

При масових лісових пожежах, що утворяться концентрації забруднень в атмосферному повітрі міст і населених пунктів області здатні в такий спосіб впливати на населення:

· створювати дискомфорт умов знаходження й проживання, ступінь якого залежить від психоемоційного стану кожної конкретної людини;

· знижувати гостроту зору, сповільнювати час реакції на зовнішні подразники;

· збільшувати несприятливий вплив інших факторів середовища перебування й умов праці;

· приводити до погіршення самопочуття, у першу чергу в осіб, що страждають хронічними захворюваннями органів подиху й серцево-судинної системи у вигляді загострень плину бронхіальної астми, хронічного обструктивного бронхіту, гіпертонічних кризів, дестабілізації стенокардії, приступів аритмій.

При задимленні атмосферного повітря населених пунктів у результаті масових торф'яних і лісових пожеж рекомендується:

· по можливості виїхати з населеного пункту, щоМ подвергнулись задимленн, або обмежи час перебуванн у він

· вивезти дітей, літніх і ослаблених людей, хронічних хворих;

· не відкривати вікна, особливо вночі й раннім ранком;

· у міру можливості використовувати в побуті й на робочих місцях системи кондиціювання й очищення повітря;

· завішувати місця надходження атмосферного повітря (кватирки й т.д.) зволоженою тканиною;

· проводити вологе збирання в житлових приміщеннях і на робочих місцях;

· обмежити фізичне навантаження в т.ч. скоротити робочий день для працюючих зі значним фізичним навантаженням;

· максимально обмежити паління, уникати вживання спиртних напоїв.

Особам, що страждають бронхіальною астмою, хронічним обструктивним бронхітом:

· а) не зменшувати дозу застосовуваних лікарських препаратів;

· б) постійно мати при собі інгалятори;

· в) якщо потреба в інгаляторах перевищує 4-6 разів у день, необхідно звернутися до лікаря.

Особам, що страждають артеріальною гіпертензією:

· а) вимірювати артеріальний тиск не менш 2 разів у день;

· б) при стійкій артеріальній гіпертензії - звернутися до лікаря.

Особам, що страждають стенокардією:

· а) мати при собі лікарські препарати, що містять нітрати;

· б) при частішанні приступів - звернутися до лікаря.

Розділ 3.Лісові й торф'яні пожежі в Російській Федерації в 2002 році.

Щороку тисячі жителів Підмосков'я й інших центральних областей Росії страждають від ядушливого диму лісових і торф'яних пожеж. Однак нинішнє літо стало рекордним по числу загорянь торфовищ: їдкий смог добрався до столиці й змусив москвичів згадати про пожежі 30-літньої давнини, коли Москва на кілька тижнів поринула в дим. Дев'яносто відсотків загорянь відбулися з вини людей, однак випадків, коли когось вдавалося залучити за це до відповідальності практично немає.

За даними Міністерства з надзвичайних ситуацій РФ, сама небезпечна обстановка зложилася на Далекому Сході, у Сибіру, на Середній Волзі, а також у Московській області й на північно-заході Росії.

В 2002 р. у Російській Федерації відбулося 1 139 надзвичайних ситуацій, у результаті яких постраждало 343 886 чоловік і 2 151 вигин.
Загальна кількість надзвичайних ситуацій в 2002 р. збільшилося в порівнянні з 2001 р. на 26%. При цьому кількість ЧС техногенного характеру збільшилося на 32%. У результаті промислових аварій і катастроф постраждало 3 492 чоловік, загинуло 1 433.

Кількість надзвичайних ситуацій природного характеру збільшилося на 20%. У результаті природних катаклізмів постраждало 336 460 чоловік, загинуло 332.Биолого-Соціальних ЧС в 2002 р. стало більше на 8%. У результаті цих ЧС постраждало 2851 чоловік, загинуло 86.

В 2002 р. на території Південного федерального округу й у Москві було зроблено 12 великих терористичних актів, при яких загинуло 300 чоловік, і одержали поранення 1083 чоловік.

В 2002 р. у Російській Федерації було зареєстровано 43,4 тис. лісових і торф'яних пожеж. Лісова площа, пройдена вогнем, склала близько 137 тис. га, а нелісова - 760 тис. га.

Висока пожежна небезпека складалася: у Якутії - вигоріло 537 тис. га лісової площі й 239 тис. га нелісовий; у Тыве - 208 / 130 тис. га; Хабаровськом краї - 101 / 49 тис. га; Амурської області - 153 / 196 тис. га; Читинской області - 63/24 тис. га; Іркутської області - 52/12 тис. га; Республіці Бурятія - 18/2 тис. га; Тверской області - 9,8/2 тис. га; Московської області - 6/0,2 тис. га; Владимирської області - 6,5/1тис. га.

Уже до кінця травня в країні діяло майже у два рази більше вогнищ пожежі, чим торік, а площа, охоплена вогнем, у чотири рази перевищувала торішні показники. Положення серйозне, обстановка надзвичайна. Цьому сприяло перше - це надзвичайно суха й жарка весна. Це не причина пожеж, але обставина, який необхідно була врахувати. Причиною пожеж стала безалаберность місцевого населення у відношенні до лісу. Майже всі вогнища загорянь виходять від населених пунктів і поширюються вглиб лісових масивів. Деякого села адже самі себе підпалили. У селі Кабаном Іркутської області, наприклад. Місцеві влади стояли в отстраненности від профілактичної роботи з населенням. При таких погодних умовах впору виставляти протипожежні пости, організовувати цілодобове чергування, охороняти ліс, а не перетворювати його в територію для гулянок і гульбищ. І останнє - це пізня реакція й пожежних, і відомчих служб на небезпечну ситуацію з пожежами. Допомога починали «робити», коли пожежі прийняли масштаби національного лиха. При гасінні пожеж застосовувалися в основному пасивні методи.

Найчастіше в 2002 році в Росії лісові й торф'яні пожежі виникали :

З вини людей, що залишають непогашені багаття або недокурки в місцях відпочинку.

Внаслідок гри дітей з вогнем.

При спалюванні сміття власниками дач і садових ділянок на узліссях лісу.

У рідких випадках винуваті природні причини:

Удар блискавки.

Самозаймання торфовища.

У цілому по Росії вимальовується досить серйозна картина

Московська область.

2002-й рік став для московського регіону самим посушливим за останні 100 років. За півроку, з березня по вересень, випало всього 150 міліметрів опадів, при нормі в 350 міліметрів. У підсумку Московська область недоодержала 8 мільярдів кубометрів води. Остання велика торф'яна пожежа під Москвою був в 1972-м року. Практично всі пожежі - антропогенного походження. Тобто, запалюють їх все-таки люди. Так було й в 1972-м року, так, безумовно, відбувається й зараз. Причому, з деякого погляду, ситуація зараз гірше, ніж в 1972-м року. Звичайно, тоді було більше наслідків, тому що тоді народ зовсім не знав, що із цим робити, з одного боку, а з іншого боку, було більше можливостей і бездумних усяких рішень. Тому, коли заганялися полки ненавчених солдатів у ці торфовища, які туди ротами провалювалися, в основному, люди гинули от через таких речей. Або коли поїзд вузькоколійний вивозив народ з торф'яних селищ, уже всі знали, що ця вузькоколійка - під нею говорить торф, але все-таки везли, ці вузькоколійки там провалювалися, і цілком згоряли поїзда. Зараз такого немає. З іншого боку, тоді набагато більше засобів і людей використовували на гасіння. Ще є одна дуже істотна річ, що сильно погіршує ситуацію. Зараз дуже багато торфовищ, які у свій час були осушені й на які припинилося вироблення торфу - вони все скопою віддавалися під дачі, і от ці дачі на торфовищах горять... Зрозуміло, що якби ці болота не осушили у свій час, то нічого б цього не було. У нас, де ми працюємо, єдиний збережений болотний масив - заказник "Журавлине джерело" - він те, саме, не горить. Горить всі навколо.

Осушені торфовища, от ці голі шари торфу, а на них дерев'яні сарайчики - от це горить чудово. І отут, звичайно, уже накладається жаркий клімат, сильні вітри, відсутність повне води.

Гасіннятихнув грошей 91, 4 мільйони були витрачені на проведення заходів щодо гасіння вогню.

Найбільш складна ситуація складається в Дмитровском, Егорьевском, Сергиево-Посадском, Луповицком, Павлово-Посадском районах Московської області. Вогонь уже наніс весьма відчутний збиток природі Підмосков'я.

Скрізь разрекламировали, що на гасіння пожеж у Московській області кинута авіація. Насправді над лісом літав один літак "МУЛ-76" МНС, скинув багато тонн води, але це зовсім даремно, тому що ця вода впала зверху в одному місці, локально. Якщо там було відкрите полум'я, його, звичайно, збило. Далі літак полетів, тому що в нього пального більше немає. Усе залишилося як і раніше. Вся тактика була спрямована на те, щоб відбивати якісь ще варті населені пункти. Тобто, про природу вже просто ніхто не думав. На початку літа належним чином не відреагували на початок пожеж Московські влади. У Шатуре почалися пожежі в травні місяці. Спочатку про це дуже багато говорили. Потім говорити перестали, перестали говорити - перестали виділяти кошти. Вони продовжували горіти, і коли Москву затягло димом, так, що людям дихати стало нема чим - усі згадали: а все-таки горить. Причому з'ясувалося, що горить не тільки Шатура.

У ряді районів столиці, у травні - серпні зміст деяких шкідливих речовин у повітрі перевищувало граничні норми майже в 10 разів.

Вогонь уже наніс досить відчутний збиток природі Підмосков'я.

Пожежі в Марий Эл, що бушували в лісах республіки наприкінці липня, визнані самими руйнівними за останні 30 років. Республіканські влади особливо виділяють три найбільших пожежі, на гасіння яких довелося кинути всю наявну в розпорядженні адміністрації техніку, залучити сили промислових підприємств і армійських підрозділів. Це пожежі, що послідовно виникали в районі селищ Бабак, Пемба й Силікатний.

На ділянці від селища Бабак до селища Пемба пожежа поширювалася понизу й був зупинений досить швидко. Від границі вогню до селища Пемба залишалося не більше 2-3 кілометрів.

Більше складна ситуація зложилася в районі селища Силікатний, де вогонь поширювався по верхівках дерев і направити людей на гасіння цієї пожежі було неможливо. Було ухвалене рішення локалізувати пожежу за допомогою протипожежних рубежів. Армійські тягачі й техніка місцевого автодора оточили ровами селище Силікатний і дитячий табір Перлина, чим урятували їх від руйнування. Повністю вигоріло 1,5 тисячі гектарів лісу.

Ленінградська область.

Вогнем було охоплено майже 1500 га. Запах диму палаючих лісів і торфовищ відчувається в Санкт-Петербурзі. З 23 серпня було заборонене відвідування лісів відпочиваючими. Загальна площа загорянь тільки в Тихвинском районі за літо склала 497 га, матеріальний збиток, заподіяний стихією, перевищує 3 млрд. рублів. Біля трьох мільярдів рублів - втрати Волховского району, по мільярду - Кировский і Киришский райони.

Вологодська область.

Незважаючи на зусилля співробітників керування ГО й ЧС і досить тривалий період дощів, в області зафіксовано чотири великих пожежі у Вологодському, Вожегодском і Вашкинском районах. Самий великий з них - торф'яна пожежа у Вологодському районі, він локалізований, але по величині досягає 4 гектари.

Нижегородська область. 

За даними Головного керування ГО й ЧС по Нижегородській області з початку пожароопасного періоду в регіоні відбулося 2100 лісових і торф'яних пожеж на загальній площі більше 8 тис. га. Це більш ніж у два рази перевищує площа згорілих лісів у минулому році. У Нижньому Новгороді видимість на дорогах через сильне задимлення не перевищувала 50-100 метрів. Військовослужбовці Міноборони РФ були притягнуті до гасіння лісових і торф'яних пожеж.

Горить Чукотка. Через дим скасовані авіарейси на північному сході Чукотського автономного округу. Сильне задимлення зв'язане також з пожежами в Якутії, Магаданській області й Камчатці. Димна імла від торф'яних пожеж затягла Великий Новгород. Оточений кільцем лісових і торф'яних пожеж Брянськ. Багато районів області також затягнуті димом. Удень машини змушені йти із включеними фарами. Через погану видимість в одній з аварій зштовхнулося 11 машин. Різко збільшилася кількість обігів за медичною допомогою, люди скаржаться на проблеми із зором, подихом, головний біль. Є побоювання, що з димом і золою від пожеж на південно-заході області, сильно забрудненому в результаті чорнобильської аварії, радіація буде розноситися по околицях. В Іркутській області зареєстровані найдужчі пожежі у всім Зауральському регіоні. Там вогнем були охоплені десятки гектарів тайги. Коштовні породи кедра горіли в Туві. В 10 разів збільшилася площа пожеж у Читинской області. Горіла тайга в Красноярськом краї й у Бурятії.

ХТО, НА ВАШУ ДУМКУ, НАСАМПЕРЕД ПОВИНЕН ВІДПОВІДАТИ ЗА БОРОТЬБУ З ЛІСОВИМИ Й ТОРФЯНЫМИИ ПОЖЕЖАМИ В ПІДМОСКОВ'Я?

Розділ 4. Прогнози на 2003 рік.

Методи довгострокового прогнозування дотепер не одержали практичного підтвердження. Як показує світовий досвід реальне прогнозування виникнення й розвитку пожежної обстановки можливо тільки із заблаговременностью не більше 5 днів, але вірогідність навіть таких короткострокових прогнозів не перевищує 50%.

Яка-небудь достовірна оцінка пожароопасного сезону року може бути дана не раніше середини березня на підставі даних Росгидромета про основнихих тридцятилітніх водного балансу на початок сніготанення, строках сніготанення й можливого метеорологічного прогнозу температурного й осадового режимів.

Однак на території Російської Федерації є традиційно небезпечні регіони, пожежний сезон у які щороку буває напруженим. Як звичайно складна пожежна обстановка очікується переважно в південних районах Сибіру, у Дальне-Східному й Забайкальському регіонах, а на території європейської частини країни в окремих районах Північно-Західного й Центрального регіонів.

Пожежі почнуться з Далекого Сходу й будуть просуватися на захід країни.

В азіатській частині Росії невеликі пожежі можуть виникати в Єврейської АТ, Приморському краї, Амурської, Читинской областях, Бурятії, на непокритих лісом територіях Хабаровського краю й Тывы вже в березні. Однак основні весняні пожежі пройдуть як звичайно у квітні-травні: на Далекому-Сході - в Амурських, Магаданської областях, у Хабаровськом і Приморському краях на лісових і нелісових площах.; у Забайкалье - у Читинской, Іркутської областях, Бурятії й в окремих районах Якутії; у Сибіру - у Красноярськом краї, Республіках Тыва, Хакасія, на Алтаї.

Найбільш масовий характер навесні можуть прийняти пожежі в Читинской, Іркутської областях, Бурятії, Красноярськом краї, Алтаї, Амурській області.

Літня хвиля пожежної активності в червні-липні пройде по всій території Забайкалья, особливо в районі озера Байкал; на Далекому Сході по Хабаровському краї, Магаданській і Камчатській областям; у Сибіру по Алтаєві, Бурятії, Читинской області. До середини літа значно активізуються лісові пожежі на півдні Красноярського краю і Якутії.

Осінні пожежі із серпня по кінець вересня характерні для Далекого Сходу - Примор'я, Сахалін, Амурська область, Хабаровський край. В окремі роки досить сильні осінні пожежі реєструються в Забайкалье: Тыва, Бурятія, південь Сибіру. Всю осінь, як правило, зберігається висока пожежна активність у лісах Алтаю.

До кінця літа традиційно підвищується горимость у Томській, Омській, Новосибірській, Пермській і прилягаючій областях.

У жовтні-листопаді пожежі не носять масовий характер, однак окремі невеликі короткочасні спалахи можливі в Хабаровськом краї, Магаданських, Амурської областях, у Примор'ї й на Сахаліні.

У європейській частині Росії до середини літа звичайно зберігається спокійна пожежна обстановка.

З липня, як окремі невеликі, так і масові пожежі можуть виникати в Північно-Західному регіоні: у республіках Комі й Карелії, Мурманських, Архангельських, Новгородських, Вологодських, Ленінградської областях. Можливе підвищення активності в Центральному й Уральськом регіонах, особливо в Нижегородських, Ярославських, Воронезьких, Свердловських, Челябінських, Тюменської областях.

Нелісові пожежі можуть бути досить активні в південних районах Росії: у Волгоградській області й на Ставрополье.

Висока пожежна небезпека все літо й осінь збережеться на Кавказі. Тут можливі не дуже великі пожежі в Дагестані, Карачаево-Черкесии.

З погляду ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій найбільшу небезпеку можуть представляти літньо-осінні пожежі в Забайкалье, півдні Сибіру, на Далекому Сході.

Зберігається висока ймовірність великих пожеж у Красноярськом, Хабаровськом краях, Іркутської й Читинской областях, у Якутії й на Сахаліні.

Велика ймовірність великих масових пожеж у Читинской області й Бурятії - у районі озера Байкал, на Алтаї.

На границі з Казахстаном, Монголією й Китаєм. можуть виникнути проблеми із трансграничними пожежами.

Основною причиною загорянь залишиться в європейській частині країни в основному антропогенний фактор - порядку 90%, у східних районах країни - антропогенний фактор - 60% і грозові розряди - до 40%.

Через посилення в останні роки кількості й сили вітрів на Далекому Сході, можлива також сильна горимость пасовищ на територіях Магаданської області, Чукотки, Камчатки й у північно-східних районах Якутії, що збільшується ще й тим, що в останні роки авіаохорона пасовищ сильно скорочена.

Досить висока ймовірність розвитку торф'яних пожеж у Центральному регіоні, чому також сприяє згортання профілактичних заходів на об'єктах торфовидобувної галузі.

Всі ми пам'ятаємо, яким жарк і посушливим видалося минуле літо, як важко було жити й працювати в містіі, що більше трьох місяці перебував у кільці диму від палаючих лісів і торфовищ. За прогнозами синоптиків, що стоїть літо, можливо, буде таким же сухим. А це значить, що вже сьогодні треба починати готуватися до ліквідації майбутніх лісових і торф'яних пожеж. У тім, що вони будуть, ніхто не сумнівається.

У чому на Ваш погляд основна причина лісових і торф'яних пожеж улітку 2002 року?

Хто винуватий у виникненні лісових пожеж?

Висновок.

Вогонь із найдавніших часів відіграє роль важливого природного фактора в житті лісу. З появою людини й розвитком цивілізації вогонь у лісі перетворився в руйнівний фактор, а охорона лісів від пожеж стала найважливішою складовою частиною охорони природи на нашій планеті.

Незважаючи на те, що останнім часом з'являються нові причини виникнення лісових і торф'яних пожеж, такі як глобальне потепління, парниковий ефект, головною причиною виникнення лісових пожеж як і раніше залишається людина. Тому дуже важливо приділяти особливу увагу профілактиці пожеж: роз'яснювальній роботі з населенням.

За даними Міністерства з надзвичайних ситуацій РФ, сама небезпечна обстановка влітку 2002 року зложилася на Далекому Сході, у Сибіру, на Середній Волзі, а також у Московській області й на північно-заході Росії.

При пожежах літа 2002 року було допущено багато помилок. Сама головна: при боротьбі з пожежами основний упор робився, насамперед, не на активні методи гасіння пожежі, а на пасивні. Це пояснюється різними причинами. По-перше, недостачею фінансових засобів на закупівлю не тільки нової спеціальної техніки, але й на ремонт старої. По-друге, це не своєчасна реакція спеціальних служб, затягування ситуації з гасінням пожежі до того моменту, коли згасити вогонь стало вже не можливо. По-третє, низький рівень протипожежної профілактики серед населення.

Незважаючи на те, що в ході гасіння лісових і торф'яних пожеж у Росії в 2002 році було допущено багато прорахунків, минулого й позитивні моменти, які стануть прикладом для гасіння пожеж.

Складна пожежна обстановка очікується переважно в південних районах Сибіру, у Дальне-Східному й Забайкальському регіонах, а на території європейської частини країни в окремих районах Північно-Західного й Центрального регіонів.

У своїй роботі я прийшов до всіляких висновків, але головний, по-моєму, полягає в тім, що величина збитку після лісових і торф'яних пожеж, виявляється на стільки значної, що виникає безумовна необхідність зберігати ліс, берегти його від пожеж і вирубки.

Список літератури:

М. А. Сафронов, А. Д. Вакуров. «Вогонь у лісі»

Видавництво «Наука», Новосибірськ, 1989.

Цивільна оборона”. За редакцією А.Т. Алтунина

Воениздат, Москва, 1982.

В.Г. Атаманюк, Л.Г. Ширшев, Н.И. Акимов. "Цивільна оборона".

Видавництво "Вища Школа”, Москва, 1986.

Ред. Н.С. Миколаїв, И.М. Дмитрієв.

"Цивільна оборона на об'єктах АПК".

Агропромиздат, Москва, 1990.