Митна справа в Україні

Важливим напрямом, на якому зосереджуються зусилля Держмитслужби, є спрощення, гуманізація, прискорення процедур митного оформлення і контролю. У цьому напрямку багато зроблено і робиться. Зокрема, 22 березня 2001 року Кабінет Міністрів України прийняв розроблену Держмитслужбою постанову, відповідно до якої громадяни, які в'їжджають в Україну, здійснюють лише в усній формі декларування предметів, обсяги яких не перевищують норми оподатковування чи не підлягають обов'язковому декларуванню.

Торік введений у дію розроблений Держмитслужбою разом з Нацбанком новий порядок переміщення через кордон України валюти. Зокрема, передбачено усне декларування при переміщенні через кордон України платіжних карток банківських систем, а також іноземної валюти, якщо її сума не перевищує еквівалент 1000 доларів.

Уже протягом 5 років у деяких пунктах пропуску України діє двоканальна система митного оформлення громадян за принципом «зеленого» і «червоного» коридорів, що дозволяє законослухняним громадянам без заповнення митної декларації швидко й у спрощеному порядку проходити митний контроль. Спочатку така технологія була введена в аеропортах «Бориспіль», «Сімферополь», «Одеса», «Харків», «Дніпропетровськ», а згодом і на автопереходах «Рава-Руська», «Краковець», «Шегині», «Ягодин», «Устилуг», «Чоп».

З 1999 року принцип «зеленого» коридору вводиться Держмитслужбою і стосовно сумлінних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Тим суб'єктам, що не мають заборгованості по зовнішньоекономічних операціях і по податках у бюджети, порушень митного і податкового законодавства, надається сприятливий режим проходження митного контролю: до товарів, переміщуваних ними при проведенні імпортних операцій, не застосовуються деякі заходи нетарифного регулювання.

Держмитслужба активно працює над проектом закону, що встановлює ставки Єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України. Адже сьогодні кожна з контрольних служб, що працюють у пунктах пропуску (митна, карантинна, державної ветеринарної медицини, екологічного контролю і т.д.), здійснює окремий розрахунок зборів за проведення відповідних видів контролю. Прийняття згаданого законопроекту сприятиме значному прискоренню і спрощенню процедури контролю транспортних засобів, вантажів і громадян, що переміщаються через пункти пропуску. Крім того, з метою докорінного спрощення контролю в пунктах пропуску через державний кордон Держмитслужбою спільно з іншими зацікавленими відомствами ведеться робота над тим, щоб законодавчо закріпити низку відповідних заходів. Питання гуманізації, уніфікації і спрощення процедур митного контролю й оформлення товарів, що належать підприємствам, організаціям, установам усіх форм власності і громадянам, знайшли широке висвітлення в проекті Митного кодексу.

Домінантою діяльності Держмитслужби є забезпечення належного контролю за переміщенням енергоносіїв через митний кордон. З метою створення сприятливих умов для національних нафтопереробних заводів (НПЗ), а також забезпечення повноти контролю за постачаннями на них сировини і випуском готових нафтопродуктів у 2000 році Держмитслужбою розпочато експеримент на території Надвірнянського нафтопереробного заводу в Івано-Франківській області. Суть експерименту полягає в тім, що на території НПЗ у місцях надходження нафти і зливу готових нафтопродуктів установлюється зона митного контролю. Ввезена через митний кордон цієї зони нафта підлягає митному контролю й оформленню в режимі імпорту, при цьому встановлена нульова ставка мита і тимчасово, до 1 січня 2002 року, не стягується ПДВ. Вироблені на НПЗ нафтопродукти оформлюються в режимі експорту. За них повинні бути сплачені внутрішні податки -- ПДВ і акцизний збір. Уся робота митників проходить безпосередньо на нафтопереробному підприємстві. Основні переваги цієї схеми контролю -- рівні умови переміщення через зону митного контролю імпортованої і добутої в Україні нафти, а вироблені на заводі нафтопродукти, на відміну від безпосередньо імпортованих, переміщуються без сплати митних платежів. Це дає переваги національним нафтопереробним заводам -- вони будуть більш завантажені.

Для прискорення проходження митного контролю й оформлення активно упроваджуються вантажні митні комплекси. Світовий досвід переконливо доводить, що створення вантажних митних комплексів як на кордоні, так і усередині країни, дає можливість спростити й уніфікувати процедури оформлення товарів. Комплекси мають необхідну для поглибленого огляду вантажів інфраструктуру, відповідні технічні засоби (естакади, ваги, оглядові майданчики) для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, транспортні засоби, складські приміщення для збереження товарів, не пропущених через митний кордон України чи затриманих митницею.

Такі підприємства вже діють на кордоні України: у Закарпатті -- автопорт «Чоп», на Волині -- автопорт «Ягодин», у Львівській області -- автопорти «Шегині», «Краковець». Досвід використання вантажних митних комплексів розповсюджений і у внутрішніх митницях -- Східній, Дніпровській, Кримській регіональних, деяких інших митницях. Зокрема, в 2000 році введений у дію новий митний комплекс Київської регіональної митниці загальною площею понад 23 тис. кв. м. По своїй пропускній здатності, фінансовій прибутковості і високому рівню обслуговування він є одним із найбільших у Східній Європі. Нині відпрацьовується законодавча база діяльності вантажних митних комплексів. Для вирішення цієї проблеми Держмитслужбою внесені відповідні положення в проект Митного кодексу України, підготовлений проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про вантажний митний комплекс (автопорт)».

З метою організації ефективнішого і раціональнішого митного оформлення залізничних вантажів Держмитслужба разом з Державною адміністрацією залізничного транспорту України працює над створенням залізничних вантажних митних комплексів. У Києві з 1 серпня 2000 року введена в дію експериментальна зона митного контролю залізничного транспорту, у якій можливий одночасний огляд 33 критих вагонів. З початком роботи комплексу значно покращилися умови огляду вантажів, зменшився ризик пропуску на митну територію України незадекларованих товарів. Тільки за півроку роботи залізничного терміналу в ньому було оглянуто й оформлено понад 3 тисячі критих вагонів. Для відпрацьовування механізмів спрощення митних процедур розпочато експеримент по митному оформленню імпортованих нафтопродуктів, що ввозяться залізничним транспортом. Вантажі, що підпадають під дію експерименту, пропускаються без оформлення попередньої акцизної декларації і, відповідно, без попередньої сплати платежів, на прикордонну залізничну станцію «Конотоп», де розміщуються на вантажному комплексі у виділеній зоні митного контролю.

Висновок

Самостійне здійснення митної справи та наявність власної митної системи є однією з засад державності. Виходячи з цього, 25 червня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про митну справу в Україні». В ньому проголошено, що митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України і вона як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу.

Виконання масштабних завдань, що стоять перед митною службою, в повній мірі залежить від інтелектуального, професійного і культурного рівня працівників Служби. Нині колектив Митної служби майже на 90 відсотків складається з працівників, які мають базову та повну вищу освіту. Майже 20 відсотків з них мають вищу юридичну та економічну освіту. У переважній більшості працівники Служби -- це високоосвічені професіонали.

Не можна не відзначити того позитивного досвіду і високої професійної майстерності, яких митники набули з часу проголошення незалежності України. До думки Держмитслужби прислуховуються не лише в Україні, а й у інших країнах. Робота у Політичній та Фінансовій комісіях Всесвітньої митної організації, Раді керівників митних служб держав-учасниць СНД є тому підтвердженням. Своєрідною позитивною оцінкою діяльності Держмитслужби стало проведення в травні 2000 року в Києві -- уперше поза штаб-квартирою Всесвітньої митної організації в Брюсселі -- Дня відкритих дверей Всесвітньої митної організації. Форум дав можливість українським і закордонним підприємцям ознайомитися з основними напрямками розвитку митної справи в країнах світового співтовариства, у тому числі й в Україні. На зустріч були запрошені підприємці і представники митних служб Білорусі, Польщі, Росії, Словаччини, Угорщини.

Держмитслужба продовжує пошук нових ефективних методів роботи, спрямованих на захист економічних інтересів країни, боротьбу з контрабандою і митними правопорушеннями, й таких, що забезпечать гуманізацію, спрощення митних процедур.

Перед Державною митною службою України широкі перспективи розвитку, і, хоча на цьому шляху є немало труднощів, митники докладуть зусиль, аби подолати їх із честю, зробити все можливе, щоб Українська митниця займала гідне місце серед митних служб найбільш розвинутих країн світу.

Використана література

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Митний кодекс України (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України).

3. Украинская таможня, справочник - 95, составление и общая редакция М.С. Муравьева, изд. «Либра», Киев, 1995г.

4. 1. Конституція України // Закони України: В 11т. -- Верховна Рада України: Ін-т законодавства. -- К., 1997. -- Т. 10. -- С. 3--41.

5. 2. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року. -- К.: Атіка. -- 2001. --80с.

6. 3. Митний кодекс України // Урядовий кур'єр. -- 2002. -- 14 серпня. -- № 148.

7. 4. Про Державний бюджет України на відповідний рік: Закон України // Відомості Верховної Ради України або Офіційний вісник України.

8. 5. Про державний внутрішній борг України: Закон України // Закони України: В 11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. -- К., 1996. -- Т. 4. -- С. 43--44.

9. 6. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України // Закони України: В 11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. -- К., 1996. -- Т. 5. -- С. 13--20.

10. 7. Про державну податкову службу: Закон України // Закони України: В 11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. -- К., 1996. -- Т. 1. -- С. 37-77.

11. 8. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. -- 1997. -- Ст. 170. -- № 24. -- С. 379--429.

12. 9. Про Рахункову палату України: Закон України // Закони України: В 11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. -- К., 1997. -- Т. 11. --С. 60--76.

13. 10. Про систему оподаткування: Закон України // Відомості Верховної Ради. -- 1997. -- № 16.-- Ст. 119.

14. 11. Про Державне казначейство України: Указ Президента України від 27 квітня 1995 року.

15. 12. Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України: Указ Президента України від 28 листопада 2000 року № 1265/2000 // Офіційний вісник України. -- 2000. -- № 48.

Размещено на Allbest.ru