Заходи щодо підвищення ефективності управління митними платежами при здійсненні експортно-імпортних операцій

Таблиця 2.2

Структура ставок єдиного митного тарифу за період 1999 - 2006

Види ставок мита	2000р	2001р	2002р	2003р	2004р	2005р	2006р	2007р
Адвалерні	100,00	100,00	99,95	95,60	75,40	78,30	79,10	80,20
Специфічні	-	-	-	1,40	1,60	18,00	17,70	16,10
Комбіновані	-	-	0,05	3,00	23,00	3,70	0,03	3,70

Дивлячись на табл. 2.2 та на діаграму (рис. 2.1) можна побачити, що до 2000 року застосовувалися лише адвалерні ставки ввізного мита. У 2001 році рішеннями Уряду були запроваджені комбіновані та специфічні види ставок ввізного мита. У 2002 році комбіновані ставки почали активніше застосовуватися та становили 23%.

Впровадження комбінованих та специфічних видів ставок ввізного мита було направлено на запобігання заниженню суб'єктами ЗЕД митної вартості товарів і на стримування ввезення низькоякісної продукції.

Тобто, це був один з кроків щодо підтримки національного товаровиробника та захисту внутрішнього ринку.

На даний час основу ставок ввізного мита складають адвалерні ставки. Специфічні і комбіновані ставки ввізного мита застосовуються до деяких товарів з 1 - 24 групи ТН ЗЕД та підакцизних товарів.

Зменшення показника специфічних та комбінованих видів мит також можливо пояснити реальними кроками виконавчої влади щодо вдосконалення порядку контролю за визначенням митної вартості та за уникненню у її заявленні у ВНД.

У першому півріччі 2006 року показники адвалерної, специфічної та комбінованої ставок ввізного мита залишались незмінними, а у 2007 році спостерігалось підвищення щодо використання адвалерних ставок у митному регулюванні (рис.2.1)

Рис. 2.1. Динаміка застосування різних видів ставок ввізного мита

Показник середньоарифметичної стави ввізного мита в Україні у 2004 році знизився на 1,7 % і на 1.01.2005 року складав приблизно 11%, у 2005 році цей показник ще зменшився і склав близько 10%, що свідчить про загальну тенденцію зниження рівня оподаткування товарів ввізним митом, і характеризує на даний час перехід загального рівня тарифного захисту від помірного до відкритого (табл.2.2)

Таблиця 2.2

Вплив рівня митного тарифу

Вплив на імпорт	Заборон ний	Обмежувальний	Помірний	Відкритий	Вільний
Рівень тарифу	<40-100	<25	10-15	0-10	0

У першому півріччі 2006 року показник номінальної ставки Єдиного митного тарифу не змінився і залишався таким, як і на початку року.



Рис. 2.2.Економічна ефективність митної політики на Україні

Аналізуючи цю діаграму можна зробити висновок, що ефективність митної служби зростає. Це відбувається з причини прагнення України до встановлення митного законодавства аналогічного країнам учасницям ЄС. Однією з причин спаду економічних показників в Україні у 2003 році є різке зниження тарифів на деякі імпортуємі товари, що спричинило дисбаланс в політиці протекціонізму та в митній політиці в цілому, тому керівництво встановило межу, яка підтримує баланс та служить регулюючим елементом - це середньо зважена ставка ввізного мита відношення ставки на певний товар (Рт ), помноженої на обсяг імпорту цього товару, до загального обсягу всіх товарів. Наприклад:

ставка ввізного мита на відеопрогравачі -15%

вартість відеопрогравача-150 $ США

кількість товарів 8000 шт.

загальний обсяг імпортуємого товару за рік- 500000

Середньозважена ставка ввізного мита дорівнюватиме 24%

Кінцевою метою трансформації митного тарифу України є досягнення після закінчення перехідного періоду рівня середньозваженої ставки ввізного мита не більше ніж 14%.( рис. 2.3).

Рис.2.3. Митне обкладення на Україні

Необхідно зазначити, що за результатами Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ до кінця 2006 року середній рівень митного обкладення промислових товарів (за винятком нафти) повинен бути знижений на 38-40%, тобто з 6,3 до 3,9%.

В Україні ситуація інша, і це передусім пов'язано з станом її економіки.

На даний момент визначена верхня межа - це 30%. Кількість ставок ввізного мита, рівень яких перевищує встановлену межу, становить близько 20% від їх загальної кількості. Потрібно зазначити, що концепцією трансформації митного тарифу України передбачено поступове зниження верхньої межі, і наступний етап - це 20%. Проглядається тенденція до поступового зниження середньоарифметичної ставки ввізного мита, зокрема станом на 1 червня 2003 року ця цифра становила 12,72%, які встановлені ставки ввізного мита 30% і більше. Становить близько 20% від загальної кількості товарних підсубпозицій.

На даний час кількість товарних підсубпозицій, на які встановлена ставка мита 0%, в Тарифі нараховується близько 16%.

В основному на даний момент існує 7 тарифних коридорів з рівнями ставок 0, 2, 5, 10, 15, 20, та 30%.

Треба взяти до уваги що в таких країнах, як Німеччина та Франція для того, аби підприємства могли покладатися на однозначне використання митного тарифу, митні органи зазначених країн видають "офіційну довідку", яка є чинною в межах Європейського союзу. Правильна класифікація товару є важливим показником щодо не тільки суми визначення митних тарифів, а й для заборони на експорт. Повернення стягнених за експорт сум чи визначення походження товарів. Офіційні митно - правові довідки при цьому є засобом правового захисту.

Згідно з митними тарифами Англії та Німеччини ставки мита є - переважно адвалерними, в Україні теж переважає тенденція до використання таких ставок. Специфічні й комбіновані ставки мита переважно встановлені на сільськогосподарську та харчову продукцію, лікеро-горілчані і тютюнові вироби, продукцію легкої промисловості, автомобілі, відео техніку і на інші види здебільше високоліквідних товарів, які є традиційними об'єктами митної вартості. Відповідно, сума нарахованого мита залежить від митної вартості товарів, методи визначення якої можуть бути різними: звичайна конкурентна ціна, ціна угоди чи фактично зазначена ціна є різним вартісним втіленням будь-якого товару. Для забезпечення найновішої процедури в межах ГАТТ був розроблений кодекс про митну вартість, який використовується як Європейським союзом, так і багатьма іншими країнами. Крім того в митному кодексі Європейської співдружності питанням митної вартості виділено розділ 2, який цілком узгоджений із статтею ГАТТ. У Законі України "Про єдиний митний тариф" питанню митної вартості присвячена лише стаття 16. На практиці митні органи України керуються десятками нормативних документів, які тією, чи іншою мірою регулюють порядок визначення митної вартості.

Найбільша розбіжність цих документів із статтею 7 ГАТТ спостерігається у питаннях індикативних цін чи мінімальної митної вартості.

У Тарифі ставки ввізного мита вказуються в процентах від митної вартості товарів (мито адвалерне), в натуральному грошовому вираженні (мито специфічне) і в комбінованому вигляді, який поєднує в собі два попередніх.

У 2002 році з 9494 товарних підсубпозицій актами законодавства змінені лавки ввізного мита на 2714 товарних підсубпозицій (28.6% від загальної кількості ), з них 1478 товарних підсубпозицій змінено постановою КМУ.

У проекті нового митного кодексу України питанням митної вартості та методології її визначення присвячено окремий 10 розділ з 15 -ма статтями. Усі методи визначення митної вартості товарів, що оцінюються, відповідають принципам та положенням 7 статті . Крім того, новим Митним кодексом передбачено законодавче закріплення методів визначення митної вартості експортних та імпортних товарів і запровадження декларування митної вартості. Останнє повністю відповідає світовим нормам і сприяє значному поповненню державного бюджету України.

Митні режими, що застосовуються як Україною так і Німеччиною, за містом та охопленням напрямків цілком збігаються. Також схожі між собою митні режими Росії та України - це зрозуміло з причини тісних економічних політичних давніх зв'язків. Відмінності в митному законодавстві полягають в тому, що країни-учасниці ЄС такі як Англія, Німеччина, Франція схильні до зниження ставок ввізного мита та ведення політики лібералізму. Окрім того ці країни поступово трансформують митний кодекс і покладають в основу майбутнього митного регулювання нетарифний метод. Тобто в умовах зменшення дії на міжнародну торгівлю тарифних факторів зростає роль нетарифного регулювання. Складові цих методів:

1. Встановлення експортно-імпортних квот.

2. Ліцензування експорту і імпорту.

3.Експортні субсидії.

4.Недискримінація у зовнішній торгівлі.

Одним із позитивних рішень у Митному кодексі України є прийняття указу "Про створення територіальних митних управлінь" від 8 липня 1994 року. Тобто це указ, який затверджує створення регіональних, обласних митних відділів та відділів на митних підприємствах , здійснюючих великі обсяги операцій з пересуванням товару через кордони України та інших країн. Наприклад на ВАТ "ХБК" У 2000 році було створено такий відділ: "Відділ по оформленню митних декларацій", який мав важливе значення, так як скорочував витрати і час на митне оформлення при транспортуванні вантажів через митну територію України. Такі відділи були створені на великих підприємствах Миколаєва, Дніпропетровська, Запоріжжя. В середньому на таких підприємствах витрати на транспортування і доставку вантажу іноземному партнерові, (якщо це передбачено у контракті) на своє підприємство, знизились на 30%.Тобто при "вчорашніх" 100 грн. витрат на транспортування тепер підприємство витрачає 70 грн.

Приведемо приклад: за контрактом 29.04 2006 "ХБК" транспортує продукцію у Росію. Товар - килими у рулонах (по 50 метрів у кожному), кількість - 100. За контрактом товар треба доставити до споживача 1.05.2006. На митниці оформлення ВМД коштує 10$ ША, при цьому огляд та оформлення товару у святкові дні коштує 15$ ША, +митні збори, +ПДВ. Отже витрати на митне оформлення ВМД становить приблизно 40 - 45 $ ША, + час мінімум 8-10 годин). На митному відділі у підприємстві процес митного оформлення спрощується, при цьому економиться 10 -15 $ США. Ця сума здається незначною, а якщо на місяць товар буде вивозитись за кордон 50 -100 разів, то за рік ця сума буде становити 10000 - 18500 $США. Отже, як свідчить аналіз митних інструментів Німеччини, Англії, Росії, Франції, та порівняння їх з методами митної політики України, помітною є тенденція щодо уніфікації митного законодавства України з європейськими зокрема та світовим законодавством. Ця трансформація буде проводитись послідовно (рис.2.4)

Рис. 2.4. Трансформація митної політики.

Перспективи такої трансформації значною мірою стимулюються через

зволікання з прийняттям нового Митного кодексу України, проект якого розроблено до вимог Всесвітньої митної організації. Але суперечності між застарілою законодавчою базою та підзаконними актами, якими керуються на практиці митні органи України, не дають змоги їм виконувати свої фіскальні функції повною мірою, що негативно впливає на процеси поповнення державного бюджету та зовнішньоекономічну діяльність в цілому.

2.2 Митно-тарифна політика України та її вплив на імпорт та експорт товару

Митну політику України у загальному вигляді можливо визначити як систему політично правових, економічних, організаційних та інших заходів, заправлених на реалізацію і захист зовнішньоекономічних інтересів держави з метою динамічного здійснення політичних та соціально-економічних перетворень за умов формування ринкових відносин.

Митна політика являється однією із основних частин зовнішньої політики держави. Але в умовах формування та розвитку ринкових відносин митна політика придбала значення інструменту і засобу рішення внутрішньо-економічних задач: по-перше, вона призвана стимулювати всебічний розвиток вітчизняної економіки, надавати їй нові імпульси, по-друге зберігати її від проникнення деструктивних елементів та руйнуючого впливу. Недооцінка значення усього набору митних інструментів - правових, організаційних митних, тарифно - контрольних може нанести великий збиток економічним інтересам, які являються серцевиною внутрішньої та зовнішньої політики сучасної української держави.

Враховуючи історичний досвід розвитку митної системи в цілому, порівнюючи його з формуванням сучасної митної системи в Україні, не можна недооцінювати роль інституту митно - тарифного регулювання.

На даний момент механізм існуючого митного регулювання на Україні не відповідає вимогам світової практики його застосування. Як показує світова практика, основними методами митно - тарифного регулювання являються:

1. Захист вітчизняного виробника у тих галузях промисловості, які чітко наладжені та функціонують в країні, а не хаотичне регулювання ввозу імпортних товарів, виробництво яких на Україні відсутнє або по причині географічного розміщення країни не можливе.

2. Поповнення державного бюджету за рахунок виконання суб'єктами ЗЕД експортно-імпортних операцій, причому не за рахунок збільшення розміру ставок мита а за рахунок збільшення обсягу угод зовнішньоекономічних операцій.

3. Можливість розрахунку економічності та ефективності запланованої зовнішньо - економічної операції. Для цього, незалежно від країни походження товару необхідно встановити максимальну специфічну ставку мита на кожний код товарної позиції для товарів, на які встановлена адвалерна ставка мита.

Таким чином якщо при ввезенні визначеного товару сума мита по адвалерній ставці, буде менш ніж сума при стягненні по максимальній ставці, то в цьому випадку повинен стягуватися еквівалент суми по максимальній специфічній ставці. Вживання такого механізму дасть можливість суб'єктам ЗЕД чітко і вірно розрахувати цілеспрямованність та ефективність плануємої зовнішньоекономічної операції, та буде сприяти видаленню такого способу уникнення оплати мита, як заниження митної вартості.

4. Крім того, необхідно враховувати наявність на внутрішньому ринку тих чи інших товарів, а саме обмежувати у визначені проміжки часу ввезення в країну товарів, виробництво яких на даний момент являється збитковим, або їх наявність на внутрішньому ринку покриває попит населення. Для вживання такого механізму необхідно примінять "коефіцієнт ліквідності товару" (показник наявності товару на внутрішньому ринку) по кожному товару [24].

Суть цього коефіцієнту в тому, що чим більше або нижче показник "коефіцієнта ліквідності товару" тим у стільки ж разів більше або нижче адвалерна та максимальна специфічна ставка мита, в період вживання того чи іншого "коефіцієнта ліквідності товару".

Для правильного доцільного регулювання ввозу товару на сучасному етапі митної політики України приміняють такий метод встановлення мита: А) Для товару на який встановлена адвалерна ставка мита:

Т = ТП*СА*КЛ*СС*ВК*ЕТ*ВС (2.1)

де:

Т- митна вартість партії товару;

ТП - розмір суми мита;

СА- адвалерна ставка мита для конкретного товару;

КЛ - коефіцієнт ліквідності товару для коду даної позиції;

СС - максимальна специфічна ставка мита для конкретного товару;

ВК - курс НБУ іноземної валюти в валюті України;

ЕТ - об'єм партії товару в одиницях вимірювання, на які

розповсюджується ставка максимального специфічного мита;

ВС - курс НБУ еквівалента специфічної ставки мита у валюті України на день подання ВНД до митного оформлення;

Б) для товару, на який встановлена специфічна ставка мита:

ТП = ЕТ*СС*КЛ*ВС (2.2)

де:

ВС - курс НБУ еквівалента специфічної ставки мита у валюті України на день подачі ВМД на митне оформлення;

В) коефіцієнт ліквідності товару (КЛ) - характеризує наявність потрібної кількості товару на внутрішньому ринці у визначений період часу:

КЛ = В/100%

де:

В - показник заповнення внутрішнього ринку товаром (в %) на визначений період часу.

Г) показник заповнення внутрішнього ринку (В) - характеризує відношення пропозиції на товар на внутрішньому ринку на протязі певного періоду до попиту на цей товар.

В = (П/С)*100% (2.3)

де :

П - пропозиція товару на внутрішньому ринку;

С - попит на товар на внутрішньому ринку - кількість товару, необхідна для задоволення потреба у ньому на внутрішньому ринці.

Таким чином, якщо підставити у формулу (2.2) значення показника заповнення внутрішнього ринку (В) із формули (2.3) , коефіцієнт ліквідності товару можна представити у виді наступної залежності:

КЛ = П/С (2.4)

Для розгляду такого методу розрахунку зафіксуємо постійними для товару наступні величини:

1. розмір мінімальної товарної партії;

2. розмір митної вартості мінімальної партії;

Для зручності переводу валют з одної в іншу зафіксуємо для умовного товару наступні курси: 1 екю 1,16 дол. США, 1 екю - 5,5 грн., 1 дол., США 5 грн.

У запропонованій методиці усі розрахунки будемо проводити в дол. США, без застосовування курсів валют ВК та ВС.

Установимо постійні показники:

- розмір мінімальної партії ( ЕТ ) - 20040 кг.;

- розмір митної вартості мінімальної партії ( Т) - 10000 дол. США.;

- ставка мита (при КЛ = 1 ) - 20% ( СА0) але не менше 0,5 екю ССмах.0) за кг.

Для приміщення методики розрахунку зафіксуємо попит (С) у товарі на внутрішньому ринку сталим і не залежним від часового періоду, у розмірі 1000 тонн.

Значення пропозиції ( П ) у товарі візьмемо любе, але з розрахунком сезонних умов його наявності на внутрішньому ринку у певні часові періоди.

Приклад методики розрахунку для періоду з 01.01 по 31.03.

Коефіцієнт ліквідності:

КЛ1 = П1/С1 = 625000/ 1000000 (кг) =0,625

Зміна ставки ввізного мита :

для адвалерної ставки:

СА1 = СА0 * КЛ1 = 20% * 0,625 = 12,5%

для специфічної ставки:

ССмах1 = ССмах0* КЛ1 (2.6)

= 0,5 (екю) * 0,625 = 0,3125 (екю)

Розмір суми мита при стягненні по адвалерній ставці (дол. США):

ТП (СА1) = Т*СА1 = 10000(дол. США)*12,5% = 1250 (дол. США)

Розмір суми мита при стягненні по максимальній специфічній ставці (дол. США):

ТП(ССмах1) = ЕТ*СС мах1 (2.7)

20040 (кг) * 0,3125 ( екю) = 6250 (екю)

або

ТП(ССмах1) = 6250(екю) * 1,16(дол. США) =7250 (дол. США)

Так як ТП(СА1) < ТП (ССмах1) то подальші розрахунки будемо вести, виходячи із значення ТП(ССмах1).

Кількість товару, необхідна для задоволення попиту на товар на внутрішньому ринку, тобто розрахункова величина зовнішньоторгового грузопотоку (кг):

У1 = С1 - П1 = 1000000 (кг) - 625000 (кг) = 375000 (кг)

Кількість мінімальних товарних партій, необхідних для задоволення попиту у товарі на внутрішньому ринку:

КЕТ1 = У1/ЕТ (2.8)

375000 (кг) / 20040 (кг) = 18,75

Сума надходжень в державний бюджет, при повному задоволенні попиту на товар на внутрішньому ринці, тобто, коли КЛ1 = 1, складе (дол. США)

По аналогії розраховуються показники для других періодів. Результати розрахунку приведені в табл. 2.3.

У тих випадках, коли КЛ >1, збільшення зовнішньоекономічного вантажопотоку не відбувається, так як на даний період пропозиція товару на внутрішньому ринку перебільшує попит на товар (цукор).

Ввозити додатково товари у цей період не доцільно та збитково, так як снує мінімальна вірогідність реалізації ввозимого товару на внутрішньому ринці. Тому сума надходження грошових засобів від оплати ввізного мита буде мінімальною, тобто виходячи з розрахунку суми мита, оплаченої при митному оформленні одної мінімальної товарної партії (мінімально можливої величини зовнішньо-торгівельного вантажного потоку).

Таким чином проаналізуємо як з допомогою інструментів тарифного регулювання проводиться регулювання вантажопотоку та формування частини державного бюджету. Усі розрахунки ведуться з допомогою програмного засобу Місrosoft Ехсеl.

Таблиця 2.3

Розрахунок впливу зміни величини ввізного мита на економічні показники

ПОКАЗНИКИ	ПЕРІОДИ
	1	2	3	4
	01.01.06	01.02.06	01.03.06	01.04.06
П, (кг)	625000	1125000	875000	137500
С, (кг)	100000	100000	100000	100000
КЛ	0,625	1,125	0,875	1,375
Розмір мінімальної товарної партії - ЕТ, (кг)	20040	20040	20040	20040
Зміна розміру ставки ввізного мита (СА та Ссмах) в залежності від КЛ	12,5% але не менше 0,3125 екю за 1 кг	22,5% але не менше 0,5625 екю за 1 кг	17,5% але не менше 0,4375 екю за 1 кг	27,5% але не менше 0,6875 екю за 1 кг
Сума при стягенні по адвалерній ставці мита - ТП (СА), (дол..США)	1250	2250	1750	2750
Сума при стягненні по специфічній ставці мита	7250	13050	10150	15950
Кількість товару, необхідного для задоволення попиту -У,(кг), тобто розрахункова величина зовнішньо-торгівельного вантажопотоку.	375000	20040	125000	20040
Сума надходжень в держбюджет гос.(дол.США) при повному задоволенні попиту	135937	13050	63437	15950
Кількість мінімальних товарних партій, необхідних для задоволення попиту-КЕТ.	18,75		12500

На основі даних, одержаних в результаті проведеного розрахунку можна відобразити вплив величини пропозиції товару на внутрішньому ринку, на коефіцієнт ліквідності зроблено таблицю на основі якої створено та відображена залежність, яка показує, наскільки при зміні ставки мита змінюються і такі показники, як надходження грошових засобів при стягненні мита до держбюджету, імпорт товару а також, як з допомогою варіацій ставок мита на імпортний товар можна регулювати його надходження та ціноутворення.

Таблиця 2.4

Вплив величини пропозиції товару на внутрішньому ринку на коефіцієнт ліквідності

ПРОПОЗИЦІЯ (ТИС ТОНН).	КОЕФІЦІЄНТ ЛІКВІДНОСТІ	РОКИ
600	0,7	2003 р.
1500	1,2	2004 р.
900	0,85	2005 р.
1400	1,38	2006 р.

Таким чином можна зробити наступний висновок: збільшення пропозиції товару на внутрішньому ринці приводить до збільшення величини коефіцієнту ліквідності, котрий в свою чергу впливає на збільшення розміру ставки ввізного мита.

Крім того, коефіцієнт ліквідності, з допомогою зміни розміру ставки ввізного мита, справляє суттєвий вплив на величину зовнішньоторговельного вантажопотоку, що можна представити у виді наступної таблиці (табл.2.5).

Таким чином із таблиці можна зробити наступний висновок: зменшення величини коефіцієнту ліквідності приводить до збільшення величини зовнішньоторгового вантажопотоку за допомогою зменшення ставки ввізного мита (коефіцієнт ліквідності прирівнюється до рівня ставок мита).

Таблиця 2.5

Вплив ставки мита на величину зовнішньоторговельного вантажопотоку

Періоди	01.01.06	01.02.06	01.03.06	01.04.06
Пропозиція / вантажопоток (тис. тонн)	325	300	287	275
Ставка (в %)	0,2	0,3	0,35	0,4

В свою чергу, зовнішньо-торгівельний вантажопотік впливає на величину надходжень грошових засобів в державний бюджет, від сплачення ввізного мита з ввезених товарів, тобто можливо прислідити залежність між величиною надходжень грошових засобів у держбюджет та коефіцієнтом ліквідності за допомогою таблиці (табл.2.5).

Таблиця 2.6

Вплив величини ставки мита на надходження до держбюджету

Періоди	1	2	3	4
Надходження до держбюджету ( тис. грн)	1400	1000	800	400
Ставка мита	0,2	0,3	0,35	0,4

Таким чином можна зробити наступний висновок: зменшення коефіцієнту ліквідності а значить і ставки мита приводить до збільшення надходження грошових засобів до держбюджету.

Розглянув вищенаведений матеріал можна визначити що:

1. При збільшенні попиту на товар на внутрішньому ринку розмір стави ввізного мита повинен зменшуватися з метою насичення ринку таким товаром.

2.При приміненні коефіцієнту ліквідності можливо планування надходжень грошових засобів до держбюджету за рахунок регулювання вантажопотоку. Данні, отримані на основі розрахунків показують, що надходження до держбюджету залежить від розміру ставки ввізного мита.

2.3 Тарифні методи регулювання та їх вплив на економіку країни

Зовнішньоекономічна діяльність держави є реалізацією її співробітництва з іншими державами та інтеграцією у світове товариство. І завдяки тому, що кожна держава прагне обмежити надлишкову конкуренцію, її зовнішня політика використовує ті чи інші заходи протекціонізму.

Україні, як молодій країні необхідно дуже уважно ставитись до своєї зовнішньої політики, тому, що неправильні кроки можуть призвести до серйозних економічних наслідків.

Протекціонізм включає в себе тарифні та нетарифні заходи регулювання ЗЕД - головною його метою є зменшення попиту на імпортний товар, та збільшення його на товари-замінники вітчизняного виробництва.

Тарифні методи регулювання ЗЕД

У переважної кількості країн митні тарифи застосовуються до імпорту товару з метою підвищення ціни імпортного товару та захисту тим самим внутрішнього ринку.

Згідно з поняттям міжнародної економіки важливою являється не сама форма, яку набуває митний тариф у кожному конкретному випадку, і навіть не рівень ставок по окремим товарам, а загальний рівень митного захисту країни. Якщо:

Р - внутрішня ціна товару,

Р - середня внутрішня ціна товару, котру треба підтримувати,

РІм - ціна, по якій товар імпортується,

Рх - ціна, по якій товар експортується,

Т - ставка специфічного тарифу,

Т - ставка адвалерного тарифу,

Т - ставка змінного тарифу,

то внутрішня ціна після обкладення специфічним тарифом складе просто суму ціни, про якій товар імпортується, та ставки тарифу:

Р = РІм + Т

Звідки (2.9)

Т = Рб - Рім-

Ставку специфічного тарифу завжди можна виразити в процентах від вартості одиниці товару, на імпорт якого він накладається, зробив тим самим схожим його з адвалерним тарифом складе:

Р = РІм х (1+Т),

Звідки (2.10)

Т = Р - РІм/ РІм

Якщо припустити, що експорт країни не обкладається митом та що імпорт усіх товарів обкладається митом по єдиній ставці, то формула 6.2 припускається, як узагальнена формула митного обкладення, яка показує, що рівень тарифу повинен бути рівний процентному перевищенню внутрішньої ціни товару над ціною, по якій такий же товар імпортується з-за кордону.

Змінний тариф [2.11], який сприяє підтримуванню постійного рівня внутрішніх цін, представляється як різниця між середньою внутрішньою ціною, рівень якої треба підтримувати, та імпортною ціною товара, яка може змінюватися. Ставка змінного тарифу теж змінюється та підтримує середній рівень внутрішньої ціни незмінним.

Т=Р- РІМ (2.11)

Якщо врахувати, що тарифні ставки в усіх країнах диференційовані в залежності від того, які товари імпортуються, то особливе значення набуває визначення не номінального рівня тарифного захисту, а ефективного (див приклад 1).

Ефективна ставка тарифу -- реальний рівень митного обкладення кінцевих імпортних товарів, обчислений з урахуванням мита, яким вони обкладаються. Тобто рівень митного захисту обчислюється наступним чином, якщо:

ТЕ - ефективний рівень митного захисту,

ТN - номінальна ставка тарифу на кінцевий продукт,

ТIм - номінальна ставка тарифу на імпортовані частини та компоненти,

Тf - номінальний рівень митного захисту,

А - доля вартості імпортованих компонентів у вартості кінцевого продукту, то

ТЕ=TN-Ах *ТІМ/(1-А). (2.12)

3 формули 2.12 виходить, що:

1 - якщо у виробництві кінечного продукту не використовуються імпортні компоненти (А = 0), ефективний рівень митного захисту дорівнює номінальному (ТЕ = Тf);

2 - якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію та на імпортні компоненти однакова (Тf -- ТIм), то ефективний рівень митного захисту знову дорівнює номінальному.

3 - якщо ставка митного тарифу на кінечну продукцію більше, чим ставка тарифу на імпортні компоненти, тоді ефективна ставка на товар більше номінальної; та навпаки:

4 - ставка ефективного рівня митного тарифу (ТЕ) зростає по мірі збільшення частки імпортних компонентів в кінечній продукції (збільшення коефіцієнту А);

5 - ставка ефективного рівня митного тарифу падає по мірі росту тарифу на імпортні компоненти (ТІМ); та навпаки:

6 - номінальна ставка митного тарифу може бути тільки додатною, ефективна ставка може бути як додатною так і від'ємною у випадку, коли тариф на імпортні компоненти значно переважає тариф на кінцеву продукцію.

Існує інший метод обчислення, як це показано у табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Методи обчислювання ефективного митного тарифу

ЯКЩО	то
1	2
А = 0	ТЕ = Тf
0< А< 1	ТE-самостійна величина
ТN = ТIм	ТIм = ТN
ТN > ТIм	ТЕ >ТN
ТN < ТIм	ТЕ<ТN
ТIм збільшується	ТЕ зменшується
ТIм зменшується	ТЕ збільшується
Тf збільшується	ТЕ збільшується
Тf зменшується	ТЕ зменшується

На основі розрахунку ефективного рівня митного захисту приймаються важливі рішення у сфері торгівельної політики. Припустимо, влада бажає захистити національних товаровиробників готової продукції. Для цього необхідно зробити ставку імпортного тарифу на готову продукцію на рівні вище ставки тарифу на імпорт проміжної продукції. В результаті реально існуючий рівень митного захисту буде перевищувати номінальний. Якщо держава поставила за мету захистити від іноземної конкуренції сектори, виробляючі проміжну продукцію, то можна встановити високий імпортний тариф на проміжну продукцію, в результаті чого номінальна ставка тарифу на готову продукцію буде означати більш низький, а іноді й від'ємний рівень дійсного митного захисту.

Структура тарифів багатьох країн перш за вcе забезпечує захист національних виробників готової продукції, не сильно перешкоджаючи імпорту сировини та полу фабрикатів.

Тарифна ескалація - підвищення рівня митного обкладення товарів по мірі зростання степені їх оброблення. Тобто чим вище зростання ставки тарифу по мірі просування від сировини до готової продукції, чим вище рівень захисту виробників готової продукції від зовнішньої конкуренції. Наприклад рівень митного обкладення товарів із шкіри зростає по мірі рівня обробки шкіри. Так у США шкала тарифної ескалації складає 0,8 -3,7 - 9,2 %, в Японії - 0 - 8,5 - 12,4, у Європейському Союзі 0 - 2,4 -5,5%. По даним ГАТТ, тарифна ескалація особливо важлива у розвинутих країнах.

Тарифна ескалація у розвинутих країнах стимулює виробництво сировини у розвиваючихся країнах.

Розглянемо вплив тарифних заходів протекціонізму на суспільний добробут громадян в Україні.

Рис. 2.5. Вплив мита на суспільний добробут громадян.

Де:

Di - попит на імпортний товар;

Рin - ціна товару після введення мита;

Рі - ціна товару до введення мита;

Qі, Оіn - пропозиція імпортного товару до і після введення мита;

Тм - розмір мита.

Після введення мита ціна імпортного товару збільшується і дорівнює Рin,

Ріn = Рі+Т*М, (2.13)

де: М - коефіцієнт, який враховує збільшення інших зіставних ціни товару (НДС, аналіз ), М >1.

Витрати споживачів до введення мита:

Gі = Тm*Qіn + Тm*(Qі - Qin) / 2 (2.14)

де: Тm*Qіn - витрати споживачів, які залишились на ринку і сплачують більше за цей товар;

Тm*(Qі - Qin) / 2 - витрати споживачів, які залишили ринок;

Економічна роль тарифів

Вплив імпортного тарифу на економіку окремих країн різний та залежить від економічної ваги країни. Китай у 1800 році по даному параметру був малою країною і з цієї причини був дуже чутким до порушенню правил митного регулювання. У міжнародній економіці країна вважається малою, якщо зміна попиту з її боку на імпортні товари не приводить до зміни світових цін. Країна вважається великою, якщо зміна попиту на імпортні товари призводить до зміни світових цін.

Вплив митного тарифу на економіку малої країни.

Розглянемо три стадії моделі [рис.2.5]: до початку торгівлі, коли товар виробляється та споживається тільки всередині країни, при свободі торгівлі, коли імпорт товару з-за кордону нічим не обмежено, та після введення митного тарифу.

До початку торгівлі. Мала країна виробляє та споживає товар у точці Е, при цьому лінія Sd представляє собою пряму внутрішнього попиту, а лінія Db - пряму внутрішньої пропозиції. Країна виробляє та споживає 50 одиниць товару по ціні 9.5 дол. за штуку.

При свободі торгівлі. Країна відкривається для світової торгівлі та виявляє, що світова ціна на її товар (Рw) нижче, чим її внутрішня ціна. Оскільки світовий ринок може поставити в дану країну необмежену кількість товару по ціні (Рw), крива пропозиції буде представлена горизонтальною прямою Sd+w, яка покаже об'єм товару, доступний споживачам країни як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел. Рівність попиту та пропозиції в умовах свободи торгівлі буде досягнено у точці F, у якій об'єм попиту на товар складе Q5, тоді як його внутрішня пропозиція - тільки Q1. Кількість товару, яка не вистачає - Q1 Q5 імпортується. У результаті імпорту внутрішня ціна товару впала з рівня Рd до рівню Рw, а місцеві товаровиробники продають на Q3 Q1 товару менше, чим торгівлі.

При свободі торгівлі ринкова ціна падає з 9.5 до 8 дол., споживання росте до 80 одиниць, тоді як внутрішнє виробництво скорочується до 20 одиниць. Щоб забезпечити споживання, країн імпортує 60 одиниць товару.

Після введення тарифу.

Влада вирішує захистити місцевих товаровиробників, які несуть збитки по причині напливу більш дешевого товару з-за кордону, та зводить імпортний митний тариф. Оскільки мова йде про малу країну, то факт введення нею імпортного тарифу не впливає на рівень світових цін, котрий залишається сталим. Це означає, що умови торгівлі країни не змінюються, а виростає тільки внутрішня ціна імпортного товару на розмір мита з Рw до Рw+t, за яку розраховується споживач.

Крива сумарної пропозиції переміщується вверх на величину веденого тарифу (t) на рівень Sd+w+t. При новому рівні пропозиції рівність внутрішнього попиту та сумарної пропозиції досягається у точці G, у якій під захистом імпортного тарифу внутрішнє виробництво збільшується на Q1 Q2, а внутрішнє споживання падає на Q5Q4. Імпорт скорочується з Q1Q5 до Q2Q4. У результаті введення тарифу виникло скорочення внутрішнього споживання та збільшення внутрішнього виробництва товару, що, з свою чергу, привело до скорочення імпорту.



Рис.2.6. Вплив імпортного мита на економіку малої країни.

Після введення тарифу внутрішня ціна одиниці товару збільшилась з 8 до 9 дол., його внутрішнє споживання скоротилось з 80 до 60 одиниць, внутрішнє виробництво зросло з 20 до 40 одиниць та імпорт скоротився з 60 до 20 одиниць.

До обкладення імпорту тарифом лишки споживання складали: a+b+c+e+f+g, тобто споживачі могли споживати товар у любій кількості, обмежених кривою сукупного внутрішньої та зовнішньої пропозиції та кривою внутрішнього попиту. У результаті того, Що крива пропозиції після обкладення імпорту тарифом перемістилась угору на величину тарифу, надлишок споживання обмежився тільки сегментами e+f+g. Втрата надлишку споживання склала а + b + с + d. У цілому в результаті обкладення імпорту тарифом з'являються дві групи економічних ефектів перерозподільчі ефекти (ефект прибутку та пороговий ефект) та ефекти втрати (ефект захисту і ефект споживання):

1. Ефект прибутку - являє собою об'єм збільшення доходів бюджету у результаті обкладення імпорту митом. Він розраховується як розмір імпорту країни після введення тарифу, помножений на розмір мита, та графічно представляється прямокутником с. Ефект прибутку мне являє собою втрату для економіки країни, але являється втратою для споживачів. Оскільки їх прибутки стягуються державою в прибуток бюджету. Тобто відбувається переміщення прибутку з приватного у державний сектор. На малюнку ефект прибутку складає: (60 -40)*1(дол)=20(дол)

2 Пороговий ефект - являє собою перерозподілення прибутку від споживачів до товаровиробників, продукція яких конкурує з імпортом. Являє собою різницю між додатковим прибутком, отримуваним товаровиробниками у результаті введення імпортного тарифу та представляється на графіку чотирикутником а. На малюнку 2.6. під захистом імпортного тарифу споживачі всередині країни куплять 40 одиниць товару по ціні 8 дол. Місцеві споживачі витратили би тільки 320 дол. Таким чином, в результаті обкладення імпорту тарифом місцеві виробники отримали: 360 - 320 = 40 (дол) додаткового прибутку. Оскільки у результаті введення тарифу на імпорт місцеве виробництво виросте з 20 до 40 одиниць, збільшені прибутки виробника приводять до росту його витрат на величину b або (40 - 20)* $1/2= 10 (дол).

Чистий рост прибутку виробників складе: 40 - 10 = 30 (дол). Перерозподільчі ефекти не приводять до погіршання економічного положення країни у цілому.

3. Ефект захисту - відображає економічні втрати країни, які з'являються у результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової якості товару при більш високих витратах. По мірі того, як зростає захист внутрішнього ринку з допомогою тарифів, усе більша кількість ресурсів, не призначених спеціально для виробництва даного товару, задіється для його виробництва. Це приводить до більш високих витрат виробництва по порівнянню з тими, які країна понесла б, купляючи товар бо більш низькій ціні у іноземного постачальника. Ефект захисту виникає у результаті того, що більш ефективні у виробництві товари замінюються на внутрішньому ринці менш ефективними у виробництві товарами. Рис 2.1 показує, що витрати на збільшення внутрішнього виробництва товару з 20 до 40 штук ростуть вздовж кривої Sd з 8 дол., до 9 дол., за одиницю. У той же час таке ж збільшення пропозиції могло би бути досягнено за рахунок поставки з-за кордону додаткових 20 штук товару вздовж кривої Sd+w по ціні 8 дол., за одиницю. Втрати економіки представлені трикутником b та складають: 9-8+1 (дол)на кожну одиницю товару.

4. Ефект споживання - виникає у результаті того, що скорочується споживання товару у результаті росту його ціни на внутрішньому ринці. На малюнку 2.1 цей ефект зображений трикутником d, представляючим (80 - 60)*$1/2 = 10 (витрат), виникаючих у результаті того, що споживачі з-за введення тарифу не можуть купляти товар по більш низькій світовій ціні.

Вплив тарифу на економіку великої країни.

Якщо імпортуюча країна має велике економічне значення, тобто введення нею імпортного тарифу може вплинути на рівень світових цін на даний товар, то вплив імпортного тарифу на її економіку визначається наступним чином. Для великої країни імпортний тариф являється не тільки засобом захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції. Скільки засобом покращення своїх умов торгівлі з зовнішнім світом. Оскільки велика країна являється крупним імпортером товарів на світовому ринку, то обмеження його імпорту з допомогою імпортного тарифу відчутно знижує сукупний попит на даний товар. Падіння цін на імпортні товари при постійному рівні цін на експортні товари веде до покращенню умов торгівлі країни. Але і велика країна може розраховувати на позитивний ефект тарифу, тільки якщо він не перекривається негативними ефектами втрати для національної економіки у результаті його введення, які існують такі ж як і у малої країни. Розглянемо три стадії розвитку моделі: до початку, при свободі торгівлі та після введення імпортного тарифу (рис. 2.7).



Рис. 2.7. Вплив імпортного мита на економіку великої країни

А - до початку торгівлі. Велика країна виробляє та споживає товар у точці Е, при цьому лінія Sd представляє собою пряму внутрішньої пропозиції, а лінія Dd - пряму внутрішнього попиту. Країна виробляє та споживає 70 одиниць товару по ціні 9.6 дол., за штуку.

В - при свободі торгівлі. Країна відкривається світовій торгівлі та знаходить, що світова ціна на її товар (Рw) нижче, чим її внутрішня ціна (Рd).

Оскільки світовий ринок може поставити у дану країну тільки визначену кількість товару по ціні Рw, а при зменшенні ціни пропозиція товару також знизиться, пропозицію буде представлено нахиленою прямою (Sd+w). Вона показуватиме обсяг товару, доступний споживачам країни як із внутрішніх так і з зовнішніх джерел. Ціна світового ринку напряму залежить від кількості товару, закупляє мого великою країною. Рівність попиту та пропозиції у вищезазначених умовах буде досягнуто у точці F, у якій обсяг попиту на товар складе Q5, тоді як його внутрішня пропозиція - тільки Q1. Кількість товару Q1Q5, яка не вистачає імпортується. У результаті імпорту внутрішня ціна товару упала з рівня Рd до рівня Рw, а місцеві товаровиробники продають на Q3Q1 менше, ніж до торгівлі. При свободі торгівлі ринкова ціна товару падає з 9.6 до 8 дол., споживання зростає до 110 одиниць, тоді як внутрішнє виробництво скорочується до 30 одиниць. Щоб забезпечити споживання, країна імпортує 80 одиниць товару.

В - після введення тарифу. Влада дозволяє захистити місцевих виробників, які несуть збитки із-за напливу більш дешевого товару з-за кордону, та вводить імпортний тариф. Оскільки мова йде про велику країну, то факт уведення нею імпортного тарифу значно впливає на рівень світових цін, який падає. Імпорт країни дешевшає, що при постійній ціні експорту означає, що умови торгівлі країни покращуються. Але внутрішня ціна імпортного товару зростає на розмір мита (t) з Рw до Рw+t. Крива сукупного попиту переміщується вгору на величину введеного тарифу на рівень Sd+w+t. При новому рівні пропозиції рівність внутрішнього попиту та сукупної пропозиції досягається у точці G, у якій під захистом імпортного тарифу внутрішнє виробництво збільшується на Q1Q2, а внутрішнє споживання падає на Q5Q4 (рис. 2.7). У результаті введення тарифу відбувається збільшення внутрішнього виробництва та скорочення внутрішнього споживання, що в свою чергу приводить до скороченню імпорту. Після введення тарифу внутрішня ціна одиниці товару зростає з 8 до 8.8 долл., внутрішнє споживання скорочується з 110 до 90 одиниць, внутрішнє виробництво зростає з 30 до 50 одиниць а імпорт скорочується з 80 до 40 одиниць.

У результаті того, що крива пропозиції після обкладення імпорту тарифом перемістилась угору на величину тарифу, втрата надлишку споживання склала: а + b + с + d. У цілому, як і у випадку з малою країною, у результаті обкладення імпорту великої країни тарифом, виникають дві групи економічних ефектів - перерозподільчі та ефекти втрати.

Ефект втрати представлений сегментом b -- ефектом захисту, який приводить до втрату результаті меншої економічної ефективності внутрішнього виробництва у порівнянні з закордонним та складаючим 8 дол. Перерозподільні ефекти представлені сегментом а. Вони, як і у випадку малої країни означають перерозподілення прибутків від споживачів до виробників конкуруючої з імпортом продукції. Вартісний обсяг ефекту перерозподілення обчислюється так же, як і у випадку малої країни, та складає 32 дол.

Основна відмінність впливу тарифу на економіку великої та малої країни заключається в оцінці перерозподільного ефекту прибутку.

Мито є однією із статей доходів державного бюджету, крім того, зміна мита призводить до зміни рівня деяких податків. Для визначення впливу підвищення мита на доходи бюджету можна використовувати наступну формулу:

(2.15)

митний регулювання контроль

мита

де:

Д - зміна доходів бюджету;

Т та Тn - початковий і збільшений розмір мита;

П та Пп - розмір податків до і після збільшення мита;

ТП - зміна суми мита і податків після підвищення мита;

Qі таQіn-обсяг товару, який ввозиться в Україну до і після збільшення мита;

- зміна обсягу товару, який ввозиться до України.

Таким чином, якщо велике по модулю та має знак "-", зміна доходів бюджету (Д) може бути від'ємною. Тобто якщо попит на імпортний товар є дуже еластичний, то збільшення мита може викликати зменшення доходів бюджету.

Слід зауважити, що доходи бюджету зміняться відповідним чином, якщо всі товари будуть ввозитись за однаковими умовами, тобто без пільг.

Після введення протекціоністських заходів збільшується зайнятість у галузях, які замінюють імпортний товар, але скорочується у сфері торгівлі, яка пов'язана з імпортом. Але збільшення рівня зайнятості може не викликати збільшення доходів населення, тому що дуже часто заробітна плата у галузях, які замінюють імпортний товар, набагато нижча від заробітної плати у сфері імпортної торгівлі, отже зміна доходів населення може бути від'ємною навіть у випадках, коли кількість зайнятих збільшується.

Природно, що застосовуючи протекціонізм, країна повинна очікувати такої самої реакції по відношенню до себе з боку інших країн. Зараз ми можемо спостерігати реакцію світового співтовариства на заборону ввезення деяких видів товару, тобто країни роблять адекватну реакцію і підвищують, або забороняють Україні ввезення товару.

Тому застосовуючи політику протекціонізму Україна повинна враховувати таку реакцію і адаптовуватись до неї.

2.4 Нетарифні методи регулювання

Нетарифні методи регулювання включають в себе два основні методи: Квотування / контингентування

Ліцензування

1.Квотування.

Найбільш розповсюдженою формою кількісних обмежень являється квота або контингент - кількісна нетарифна міра обмеження експорту або імпорту товару визначеною кількістю або сумою на певний проміжок часу.

Квоти діляться на експортні та імпортні, глобальні та індивідуальні.

Прикладом являється перешкоджання вивозу з України вивозу товару, який завдає шкоди економіці країни: цукор, зернові культури.

Дослідимо з допомогою рис. 2.8 як імпортна квота впливає на економіку країни.

Припустимо, що внутрішня пропозиція товару в країні складе Sd а попит Dd (рис. 2.8).

Пропозиція того ж товару з-за кордону необмежено та складає Sw по світовій ціні Рw. У цій ситуації внутрішнє виробництво товару складе Q1, споживання - Q4, імпорт товару - Q4Q1. Країна вирішує обмежити імпорт товару, вводячи імпортну квоту у розмірі Q3Q2.

Рис. 2.8. Вплив квоти на економіку країни

У результаті скорочення імпортної пропозиції внутрішні ціни на товар піднімаються до рівня Рq, внутрішнє виробництво збільшиться до Q2, внутрішній попит скоротиться до Q3, імпорт зменшиться до розмірів квоти, тобто Q3Q2. Як і у випадку імпортного тарифу, скорочення надлишку споживання складе суму сегментів а +b + с + d. Де сегмент а - порогів ефект, b - ефект захисту, с - ефект доходів, d - ефект споживання. Сукупні економічні втрати складуть b + d. Порогів ефект має те ж економічне значення, що і у випадку імпортного тарифу - перерозподілення прибутку від споживачів до виробників.

2. Ліцензування

Ліцензування використовується багатьма країнами світу та являється складовою частиною квотування. Ліцензування використовується для регулювання імпорту, рідше експорту. Розвинуті країни частіше всього використовують ліцензії як документ, який підтверджує право імпортера на ввезення товару в рамках встановленої квоти.

3. Добровільне обмеження експорту - кількісне обмеження експорту, яке базується на обов'язку одного із партнерів по торгівлі обмежити або не розширювати об'єм експорту, прийнятому в рамках офіційного міждержавного або неофіційного договору про встановлення квот на експорт товару.

Припустимо, що внутрішня пропозиція товару у країні складає Sd, а попит складає Dd (рис. 2.8). Пропозиція того ж товару з-за кордону необмежена та складає з першої країни S1 по ціні Р1, а з іншої S2 по ціні Р2. В цій ситуації виробництво товару складе Q1. імпорт товару - Q7Q1, який весь прийдеться на першу країну, оскільки товари з другої країни дорогі.

Припустимо, що під загрозою санкцій з боку імпортуючої країни влада першої країни вирішує добровільно обмежити експорт свого товару, впровадивши квоту на його експорт у розмірі Q5Q3.

У результаті скорочення зовнішньої пропозиції внутрішні ціни на товар піднімаються до рівня Р3, внутрішнє виробництво збільшиться до Q3, внутрішній попит скоротиться до Q5, імпорт скоротиться до Q5Q3.

Як і у випадку імпортної квоти, надлишок споживання скоротиться до визначеної межі: а + b + с + d + е + f+ g + h + І+ j +k + 1/ При цьому порогів ефект складе а + h, ефект захисту - b + с + І, ефект доходу -d + е+j+k, ефект споживання - f + g + 1 ( рис. 2.9)

Може бути, що введення обмежень однією країною приводить до розширенню експорту такого ж товару другими країнами, з якими договір не укладено.

Може бути, що введення обмежень однією країною приводить до розширенню експорту такого ж товару другими країнами, з якими договір не укладено. Той же товар з другої країни, ціні на який Р2 в умовах відсутності добровільного обмеження експорту першої країни була неконкурентоздатна, після його введення став конкурентним так як Р2< З3.

Рис. 2.9. Економічний ефект добровільного обмеження експорту

Може бути, що введення обмежень однією країною приводить до розширенню експорту такого ж товару другими країнами, з якими договір не укладено. Той же товар з другої країни, ціні на який Р2 в умовах відсутності добровільного обмеження експорту першої країни була неконкурентоздатна, після його введення став конкурентним так як Р2< З3. Якщо перша країна підніме ціни до рівня цін другої країни, то збільшить свої доходи на розмір сегментів с + d. Сегменти e + f складуть ефект скорочення в торгівлі, який виникає у зв'язку з тим, що імпортер повинен купувати додаткову кількість товару у іншій країні, де ціни най нього вище, чим у першій. Експорт додаткової кількості товару по більш високій ціні з іншої крани приводить до скорочення повних економічних втрат для імпортуючої держави, які складуть тільки сегменти: І + j + k + 1. При експорті товару з двох країн імпортуючи країна виробляє 2 одиниці товару, споживає 6 та імпортує 4 одиниці 2 з яких по ціні 6.5 дол., за штуку - з другої країни та 6 дол.. з першої. Враховуючи це імпортуючи країна повинна купувати 2 одиниці товару по ціні 6.5 дол., за одиницю.

Повні економічні втрати при цьому скоротяться до 2 дол.:

0.5*1/2 + 0.5*2 + 0.5*1/2 = 2 (дол)

Взагалі добровільні обмеження експорту являються більш широкою групою мір, направлених на завоювання домінуючого положення на ринці.

2.5 Обчислення митної вартості, та вплив митного регулювання

При здійсненні експортно-імпортних операцій підприємством ВАТ "ХК" окрім витрат на матеріали , зарплату, транспортування з'являються і такі витрати, як сплата певної суми за проходження митного контролю, заповнення ВМД, розмитнення товару при імпорті.

Тому для правильного прогнозування ціноутворення після проходження митного контролю менеджери повинні враховувати таку вартість, як митну вартість. Це необхідно для того, щоб спрогнозувати, як збільшиться ціна ( на даний вид товару - сільгосптехніка при ввозі до іншої країни, Росії наприклад на умовах поставки СІР ВАТ "ХК" сплачує мито у розмірі 15% від вартості виробу) та вплине на реалізацію товару.

При цьому треба враховувати , що при визначенні митної вартості товару, витрати, понесені до моменту перетину кордону (якщо вони не включені в рахунок фактуру), прибавляється до митної вартості: за завантаження транспорту, страхування, сплачення ввізного мита. А витрати, які були після перетину території - відраховуються.

Розглянемо протекціоністський метод регулювання при імпорті продукції, розрахувавши митну вартість.

До України з Германії ввозиться комбайн по збиранню зерна Dominator Claas. Згідно договору купівлі-продажу товар поставляється за умовами DDU Харків, вартість його по контракту, тобто фактурна вартість - 53000дол.США. Враховуючи умови контракту в рахунок фактуру продавець включив усі витрати при поставці вантажу у Харків, в тому числі й зроблені після перетину митного кордону України. Вартість транспортування після перетину митного кордону 150 дол. США.

Таким чином митна вартість в даному випадку визначається як різниця між фактурною вартістю та вартістю витрат на транспортування від кордону України до Харкова:

50000 -150- 49850 (дол. США)

Розрахуємо митну вартість двигунів та кондиціонерів до комбайну Славутич. Згідно договору купівлі-продажу товар постачається за умовами EXW Лейпциг, вартість контракту - 200 дол. США за кондиціонер та 18000 дол. США за двигун. По контракту кількість кондиціонерів - 5, двигунів - 2. Отже фактурна вартість у даному випадку складається з фактурної вартості плюс вартості витрат на транспортування до Одеси.

Фактурна вартість = 1000 + 32004 = 33000дол.

Вартість завантаження на поїзд у Лейпцизі - 200 дол. США, транспортування вантажу до Одеси - 1200 дол.