Регулювання митно-тарифних відносин
Особливості митного контролю та митного оформлення в Україні. Сутність, особливості та ефективність застосування митно-тарифного регулювання. Вплив імпортного митного тарифу на вітчизняних споживачів та виробників. Митний імпортний тариф як дохід держави.
| Рубрика | Таможенная система |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.05.2009 |
| Размер файла | 134,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Перший висновок з графіка свідчить, що загальне скорочення кількості споживачів відбулося виключно за рахунок зменшення кількості споживачів імпортних велосипедів -- NM.
Одночасно ми бачимо, що загальна кількість споживачів імпортних велосипедів скоротилась ще більше, тобто не тільки на величину NM, а ще й на величину ЕК. Але ця кількість споживачів імпортних велосипедів після введення в дію ввізного мита почала купувати вітчизняні велосипеди замість імпортних. Виробництво вітчизняних велосипедів завдяки введенню в дію ввізного мита збільшилось з величини BE до величини CF (ВК).
Ціна на вітчизняні та імпортні велосипеди стабілізується на рівні 220 грн. за штуку. На мал. 3.2 після встановлення нової лінії ціни CFL утворився ряд геометричних фігур, позначених буквами а, b. с і d. Площа кожної з цих фігур і загальна площа a + b + с + d мають конкретний економічний зміст і є наслідком дії ввізного мита.
Спочатку розглянемо економічний зміст загальної фігури a + b + с + d, що утворилась між лініями цін на велосипеди до і після застосування ввізного мита і обмежена зліва вертикальною віссю ціни, а справа -- кривою попиту. Ця фігура є частиною трикутника BDM. Якщо заглибитись у суть кривої сукупного попиту, то можна підрахувати, скільки грошей виграють (заощаджують) споживачі від можливості купувати велосипед за певною ціною і внаслідок застосування ввізного мита цей виграш зменшується.
Крива сукупного попиту, як відомо, насамперед показує, яку кількість товарів буде куплено за конкретною ціною. Крім цього, крива попиту на перетині з вертикальною віссю цін демонструє максимальну ціну, за якою хтось з покупців згоден купити хоча б один велосипед. Бо більша кількість може бути куплена вже за меншу ціну. Наприклад, при ціні 200 грн. за велосипед один із споживачів, кількість яких визначається величиною ОМо, не може заплатити за нього ні копійки більше, ніж 200 грн. А інші споживачі готові сплатити більшу ціну, але їх кількість зменшується в процесі зростання ціни. За ціною 220 грн. у точці L буде хоча б один споживач із загальної кількості CL, який ще згоден платити цю ціну, але ні копійки більше. В точці L кількість споживачів стала меншою, ніж була в точці М до застосування ввізного мита, на величину NM. Розмірковуючи далі, ми побачимо, що крива попиту перетинає вісь у точці D (1000 грн.). Інтерпретація ситуації, що характеризується точкою D, полягає в тому, що в цій точці власного виробництва велосипедів не існує, як не існує ринку велосипедів у державі взагалі, бо немає й їх імпорту. Але є хоча б один споживач, що готовий заплатити навіть 1000 грн. за велосипед (для колекції, наприклад). Таку логіку диктує крива сукупного попиту, кут нахилу якої визначає конкретні обсяги продаж на ринку за певною конкретною ціною.
Таке трактування кривої сукупного попиту дозволяє визначити в грошовому вимірі виграш споживачів завдяки можливості придбання велосипедів за ціною нижчою, ніж вони готові були б заплатити. Якщо той єдиний споживач готовий сплатити 1000 грн. за один велосипед, він отримує можливість купити цей товар за світовою ціною в 200 грн. Тож, безперечно, він зекономить (збереже) 800 грн. Якщо йти по кривій попиту донизу від точки D, то ще один споживач, який готовий платити не більше, як 999 грн., але може купити за 200, також економить 799 грн. і т. д.
У точці L споживачі готові платити більше 220 грн. за штуку і один з них -- не більше ніж 220. Але коли є можливість купити велосипед за 200 грн., то цей споживач економить 20 грн., а всі інші мають ще більшу економію, бо згодні були б платити більшу суму. Величину економії в гривнях кожного споживача визначає відстань будь-якої точки на кривій попиту до горизонтальної лінії ціни на ринку велосипедів.
Таким чином, вся площа трикутника BDM, обмежена віссю ординат, кривою попиту та лінією світової ціни, показує загальний виграш споживачів від придбання велосипедів за даною ціною. Цей виграш (економія коштів) за змістом є різницею між сумою грошей, яку сукупні споживачі готові були заплатити за певну кількість велосипедів, і тією сумою, яку вони реально витратили.
В цілому економічна вигода споживачів, що за величиною дорівнює трикутнику BDM, свідчить про економію фінансових ресурсів споживачів в умовах товарного виробництва завдяки існуванню торгівлі.
Коли держава застосувала ввізне мито на велосипеди в розмірі 10 % імпортної вартості, це призвело до зростання ціни кожного велосипеда на 20 грн. як імпортного, так і вітчизняного виробництва. Ціна стабілізується на новому рівні -- 220 грн. за штуку.
Постає питання: як впливає застосування ввізного мита на економічну вигоду споживачів. Використовуючи логіку аналізу попередньої ситуації і трактування кривої попиту, доходимо висновку, що сукупна економічна вигода (виграш) споживачів дорівнює площі трикутника CDL. З іншого боку, ми бачимо, що трикутник CDL є вписаним у трикутник BDM і за величиною менший попереднього на величину площі а + b + с + d. Тобто, площа трикутника BDM мінус площа трикутника CDL = площі а + b + с + d. Звідси -- невтішний висновок, що в результаті застосування ввізного мита на велосипеди всі споживачі велосипедів у державі втратили частку свого економічного виграшу, яка за величиною дорівнює площі а + b + с + d (фігура ВСІМ). Це -- реальні втрати споживачів внаслідок підвищення ціни на товар, яка, в свою чергу, зросла через застосування ввізного мита. Для того, щоб точно вирахувати величину втрат споживачів, необхідно знати вартість велосипедів до застосування ввізного мита і після нього, а також кількість велосипедів, що була придбана протягом 1 року до введення ввізного мита та після його застосування.
Навіть, якщо не має ретельних розрахунків, а кут нахилу кривої попиту невідомий, можна отримати досить точну величину економічних втрат споживачів. Варто тільки уважно розглянути мал. 3.2. Адже площу прямокутника BCLN легко вирахувати: це 20 грн. перемножених на кількість проданих велосипедів протягом року після застосування ввізного мита. Ця площа менша, ніж економічні втрати споживачів. Якщо величину митного тарифу (20 грн.) перемножити на кількість-спожитих велосипедів протягом року до застосування ввізного мита, отримаємо площу вже іншого прямокутника (ВС х ВМ), але його площа буде більшою, ніж сукупні втрати. Якщо ми зробимо ці підрахунки, то реальні втрати споживачів від застосування ввізного мита будуть приблизно посередині між величинами площ цих прямокутників. [15,16,17]
3.2 Вплив імпортного митного тарифу на вітчизняних виробників
У попередньому пункті було з'ясовано, яким чином застосування ввізного мита впливає на споживання підмитного товару, та визначені економічні втрати споживачів, що складаються з окремих складових. Виникає потреба з'ясувати економічний зміст кожної з них.
На мал. 3.3 розглянемо заштриховану фігуру «а» та з'ясуємо її економічний зміст. Перш за все помічаємо, що фігура «а» створена лініями ціни товару до та після застосування ввізного мита, кривою внутрішньої пропозиції (кривою граничних витрат) та величиною самого тарифу в грошових одиницях мита -- 20 грн. Це ознаки, що фігура належить до сфери виробництва і показує вплив ввізного мита на вітчизняних виробників.
Логічно вважати, що вітчизняні виробники, які випускають конкуруючу з імпортом продукцію, отримають вигоду від застосування ввізного мита тільки тоді, коли його наслідком стане обмеження імпорту. Чим менше буде на ринку імпорту, тим більша кількість споживачів звертатиметься до вітчизняного виробництва для задоволення своїх потреб.
Малюнок 3.3 - Вплив ввізного мита на вітчизняних виробників.
Дані мал. 3.3 свідчать, що до застосування ввізного мита, коли ціна на велосипеди в державі була рівнозначною світовій ціні -- 200 грн. за штуку, в Україні виготовлялося та реалізовувалось ОЕО (або BE) велосипедів. Як відомо, дохід виробника дорівнює ціні товару (200 грн.), помноженій на кількість проданої продукції. Геометричне це виглядає як ОВхОЕо- Одночасно це є площа прямокутника ОВЕЕо. Також бачимо, що дохід (виручка від реалізації товару) складається з двох частин: витрати на виробництво та прибуток. З економічної теорії відомо, що витрати на виробництво лежать нижче кривої граничних витрат, а прибуток -- вище цієї кривої. Таким чином, на мал. 3.3 зображено величину доходу вітчизняного виробника велосипедів (площа ОВЕЕо), собівартість продукції (площа фігури ОАЕЕо) та прибуток виробників (площа трикутника ABE).
Після застосування ввізного мита ціна збільшилась з 200 до 220 грн. за велосипед, а кількість виготовлених (і реалізованих) вітчизняних велосипедів досягла величини CF. Вживаючи попередні аргументи, доходимо висновку, що після застосування ввізного мита на велосипеди загальний дохід наших виробників досяг величини ОС х CF, тобто нова ціна в 220 грн. помножена на кількість реалізованої продукції CF. У той же час загальний прибуток зріс до величини площі трикутника, що створений вертикальною віссю ціни, кривою граничних витрат (крива пропозиції) та новою лінією ціни, що склалась після застосування ввізного мита, тобто площі ACF. Але ця площа складається з величини прибутку виробника до застосування ввізного мита та площі фігури «а». Тобто, прибуток вітчизняних виробників велосипедів внаслідок застосування ввізного мита збільшився на величину «а». Ми вже аналізували мал. 3.1, де площа „а” є частиною загальних втрат споживачів від застосування ввізного мита. Значить, частина загальних економічних втрат споживачів, яка дорівнює площі фігури «а», повністю перейшла в прибуток вітчизняних виробників велосипедів. Відбувся перерозподіл фінансових ресурсів за рахунок споживачів на користь виробників.
Варто звернути увагу, що застосування ввізного мита призвело до значного збільшення доходу (виручка) вітчизняних виробників велосипедів. Але не весь цей приріст виявився прибутком виробників. Частина додаткового доходу величиною площі фігури EoEFP витрачається на приріст виробництва велосипедів і входить до складу собівартості продукції. [15]
3.3 Митний імпортний тариф як дохід держави
Застосування ввізного мита впливає не тільки на добробут споживачів і виробників вітчизняної продукції. Воно є помітним джерелом поповнення бюджету. Величина таких надходжень визначається розміром митного тарифу та кількістю товарів, які обкладаються митом. На мал. 3.4 величина надходжень до бюджету дорівнює площі фігури С. Ця площа є результатом перемноження величини тарифу 20 грн. (FK) і кількості імпортного товару, що ввозиться в Україну, отже, підлягає митному оподаткуванню (величина FL). Тобто, площа С = KF * FL.
Малюнок 3.4 - Величина надходжень до бюджету (площа фігури С).
Змінюючи ставку ввізного мита, держава регулює кількісні показники імпорту, а одночасно і величину надходжень до бюджету. Адже, коли ввізне мито буде занадто високим, коли ціна імпорту зможе досягти точки рівноваги попиту і пропозиції, тоді імпорт припиниться і обкладати ввізним митом буде нічого, отже, бюджет нічого не отримає. Таке мито називається заборонним, бо воно фактично забороняє імпорт. Якщо держава не ставить за мету заборонити імпорт, вона повинна встановити не заборонний, а регулюючий митний тариф. Це тариф, який піднімає ціну імпортного товару в межах між ціною до застосування ввізного мита (200 грн.) і точкою рівноваги попиту і пропозиції (ціна 250 грн.) на мал. 3.4.
Аналізуючи мал. 3.4, доцільно звернути увагу, що площа «с» є вписаним прямокутником у трикутник, обмежений кривою внутрішньої пропозиції, кривою внутрішнього попиту та лінією ціни на велосипеди до застосування ввізного мита. Мал. 3.4 свідчить, що збільшення рівня митного тарифу (KF) призводить до скорочення імпортних надходжень (зменшується FL). Якщо держава має на меті отримати максимальні надходження від застосування ввізного мита, вона повинна ретельно прорахувати рівень ввізного мита (FK) таким чином, щоб кількість імпорту при цьому (FL) була такою, коли FK, перемножений на FL, дасть максимальну величину. Геометричне трактування цієї ситуації полягає в тому, щоб знайти такі параметри прямокутника с, коли його площа буде максимальною. З математичного погляду це завдання на пошук максимальної площі вписаного прямокутника у трикутник з відомими параметрами сторін. Мал. 3.4 дозволяє дійти висновку, що частина загальних втрат споживачів величиною С надходить до бюджету держави. [15]
3.4 Ефективність та особливості сучасної митно-тарифної політики
Рівень митного обкладання товарів при імпорті змінюється залежно від стану економічної кон'юнктури, розбіжностей у рівні світових і внутрішніх цін, міри концентрації капіталу й монополізації ринків окремих товарів, співвідношення продуктивності праці й витрат виробництва в різних країнах, тобто залежно від процесів в економіці різних країн і у світовому господарстві загалом змінюється рівень митного обкладання.
Тривалий час, особливо з кінця 50-х років XX ст., у капіталістичному світі спостерігається зростання промислового виробництва, розширення міжнародного обміну і якісні зміни в його структурі. Через нерівномірність розвитку економіки окремих держав і галузей, їх структурної перебудови відбувалося певне вирівнювання рівня продуктивності праці, затрат виробництва, внутрішніх І зовнішньоторговельних цін. Це створило базу для зниження ставок митних зборів у митних тарифах промислове розвинених країн порівняно з рівнем, що існував наприкінці 40 -- на початку 50-х років.
У тому самому напрямку розвивалися й інтеграційні процеси, що відбувалися на Заході, підвищувалась роль транснаціональних корпорацій у світовій економіці. Однак факт зниження рівня митного обкладання не є однозначним показом реального зниження рівня протекціоністського захисту ринку. Відомості про середній рівень митного обкладання окремих країн відображають, швидше, рух ставок мита, зазначених у митному тарифі, аніж свідчать про зниження рівня захищеності внутрішніх виробників.
Пояснимо це на прикладі. У країні "А" митні ставки на імпорт автомобілів такі: легкові -- 20 %, вантажні -- 20 %, автобуси -- 30 %.
Отже, середня ставка на автомобілі становить 35 %. Припустимо, що країна "А" знизила ставку на автобуси до 10 %. У результаті середній рівень обкладання автомобілів митом знизиться з 35 до 25 %. Однак країна "А" автобусів не виробляє і не має підприємств, продукцію яких слід було б захищати. Тому зниження середньої ставки не впливає на рівень митного захисту.
У цьому зв'язку постає дуже складне питання: як оцінювати реальний рівень митного захисту? Ця проблема неодноразово розглядалася в межах різних міжнародних організацій, зокрема і в ГАТТ. Узгодженості, однак, досягти не вдалося. Так, у ГАТТ діють чотири методи оцінки, і кожна країна може використати будь-який з них. Як наслідок результати цих оцінок так різняться, що у країні залежно від методу оцінки може скластися або найбільш ліберальний рівень митного захисту, або найбільш протекціоністський.
Якщо скористатися такими показниками, як відношення суми зібраного мита до вартості імпорту або вартості оподатковуваного імпорту, то побачимо, що ставки митних зборів останніми роками знизилися не гак відчутно, як повідомлялося.
Ще одна особливість митно-тарифної політики полягає в тому, що під час численних переговорів про зниження мита його ставки щодо одних товарів значно зменшено, а щодо інших вони залишаються високими. Ідея тут проста: знижується або повністю скасовується мито щодо товарів, імпорт яких життєво необхідний для економіки країни (сировина, паливо тощо), а також щодо товарів, які не відіграють в імпорті суттєвої ролі. Водночас зберігається високий рівень мита на товари, що можуть становити конкуренцію місцевим виробникам.
Крім того, в умовах відносного вирівнювання цін на світовому ринку в окремих країнах навіть невисоке за абсолютним розміром мито може забезпечити ефективний захист ринку.
Тому нині можлива так звана ескалація мита, коли сировина ввозиться практично безмитне або за дуже низькими ставками, напівфабрикати-- за невеликими, а імпорт готових виробів обкладається високим митом, що зростає із збільшенням рівня обробки. Отже, можна стверджувати, що нині митний збір захищає процес переробки товару.
Від такої політики дуже потерпають країни, що вивозять сировину (насамперед ті, що розвиваються), їх сировинні товари охоче купують і їм же продають вироблені з них готові вироби. А продукція промисловості кра'їн, що виробляють і експортують сировину, наштовхується на високі протекціоністські бар'єри.
Останнім часом певного поширення дістав розрахунок так званої ефективної ставки, що розраховується як відношення суми, отриманої як мито, не до вартості виробу загалом, а до його вартості за вирахуванням вартості безмитне ввезеної сировини.
У митно-тарифній політиці широко використовують так зване дозвільне застереження, відповідно до якого країна, що ввела це застереження в міжнародну угоду, має змогу скасувати надану поступку (преференцію), знижене мито, більш пільгову квоту тощо і навіть ввести додаткові обмеження ввезення, якщо обсяг імпорту іноземних товарів збільшується так істотно, що може завдати збитків національному виробництву. Незважаючи на те що це питання не раз порушувалося в ГАТТ, досі не вирішено, якими критеріями визначається поняття "збиток національному виробництву". Усе це відкриває широкий простір для зловживань.
Підбиваючи підсумки, зазначимо, що й нині митно-тарифна політика залишається одним з найважливіших компонентів ЗЕП. Незважаючи на значне зниження останніми роками ставок митних зборів, навряд чи мито втратило своє значення. Факти й останні раунди переговорів у межах ГАТТ, свідчать про те, що боротьба з митних питань триває і є однією з "найгарячіших" точок в економічних відносинах між державами. [17]
ВИСНОВКИ
Кожна країна має свою національну структуру тарифу. Протягом багатьох років держави намагалися уніфікувати митні бар'єри. До певної уніфікації тарифів спонукали численні багатосторонні угоди, укладені після II світової війни (ГАТТ - Генеральна Асамблея з торгівлі і тарифів, ЄЕС - Європейська економічна співдружність, НАФТА (Північно-Американська угода про вільну торгівлю) які вимагали співставлення тарифів різних країн. У 1950 р. у Брюсселі була підписана конвенція про уніфікацію номенклатури митних тарифів і створена так звана брюссельська схема митного тарифу. За цією схемою в основу покладено поділ товарів за виробничим принципом.
Товарну номенклатуру ЗЕД розроблено на базі ГС (Гармонізованої системи описання і кодування товарів]та КНЄЕС (комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейського економічного співтовариства), яка є основою системи заходів державного регулювання ЗЕД. Дев'ятизначний цифр, код ТНЗЕДСА:
1) перші шість цифр - код товару по ГС; ГСО. КТ
2) шість цифр + сьомий і восьмий знаки це є - код товару по КНЄЕС.
3) дев'ята цифра - призначена для можливої деталізації в майбутньому тих чи інших товарних позицій.
Ефективність митно-тарифного регулювання в загальному вигляді складається з двох складових.
Економічна ефективність митного збору:
* створює вартісний бар'єр, що підвищує ціну імпортного товару. Мито є першим і часто єдиним чинником, що збільшує ціну товару при його переміщенні на внутрішній ринок країни;
* цілеспрямовано застосовуючи мито, держава може стимулювати розвиток певних галузей економіки.
Торгово-політична ефективність митного збору:
* захищає певні галузі економіки від конкуренції іноземних товарів. Це не обов'язково мають бути слабші в економічному плані галузі або підприємства. Часто найзахищенішими є саме найрозвиненіші, монополізовані галузі. Мета такої політики -- створити національним виробникам умови для отримання на внутрішньому ринку монопольно високого прибутку як однієї з умов ефективної діяльності на зовнішньому ринку;
* широко використовується як важіль тиску на конкурентів з метою примусити їх піти ті певні поступки.
Ввізне мито впливає на життєвий рівень у державі, особливо на споживачів імпортної продукції, а також на державний бюджет, виробників вітчизняної продукції, аналогічної імпортованій, та на світову економіку в цілому.
Загалом застосування ввізного мита знижує життєвий рівень споживачів і за їх рахунок частину збитків перерозподіляє на користь вітчизняних виробників аналогічної до імпортованої продукції. Решту збитків споживачів отримує бюджет держави і певна частина економічних втрат споживачів втрачається для суспільства безповоротно.
У разі, коли держава має в світовій торгівлі владу монопсонії, у неї існує можливість впроваджувати оптимальне ввізне мито, завдяки чому значну частину надходжень до державного бюджету сплачує вже не вітчизняний споживач, а закордонний постачальник товару, на який встановлюється ввізне мито.
Застосування вивізного (експортного) мита веде до зниження ціни на внутрішньому ринку для споживачів за рахунок економічних втрат експортерів і виробників даного товару.
Перелік посилань
1. Закон України "Про митну справу в Україні" від 25.06.91р. №1262-ХП
2. Закон України "Про єдиний митний тариф" від 05.04.2001 p. №2097-XII
3. Декрет Кабінету Міністрів України "Про єдиний митний тариф України" від 11.01.93р. №4-93
4. Декрет Кабінету Міністрів України "Про квотування та ліцензування експорту товарів (робіт, послуг) від 12.02.93 р. №6-93
5. Митний кодекс України. - К., 2001.
6. Наказ головної Державної інспекції з карантину рослин "Про затвердження Правил фітосанітарного контролю на державному кордоні України" від 25.09.96р. №72
7. Наказ міністерства охорони здоров'я "Про порядок проведення медичного (санітарного) огляду вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та на митній території України" від 15.03.2001 р. №97
8. Закон України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" (зі змінами і доповненнями) від 15.02.95 р. № 95-ВР
9. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності" від 5.04.2001р. №2362-111
10. Закон України "Про загальні положення створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13.10. 92р.
11. Постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо впорядкування підприємницької діяльності пов'язаної з брухтом та відходами чорних і кольорових металів" від 14.11.97 р. № 1262
12. П.В. Пашко, О.Г. Даниленко. На варті митних режимів. 1660-1870-1992-2000.-Х.: Каравелла, 2002.- 208с.
13. Кодекс України "Про адміністративні правопорушення" (зі змінамі та доповненнями) від 15.02.92. №2857
14. Державна митна служба України Лист 06.08.2003 N 11/7-10-11778-ЕП начальникам митниць "Про порядок здійснення митного контролю за переміщенням товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності"
15. Дудчак В.І., Мартинюк В.І. Митна справа. - К.: Знання. 2003г., 368 с.
16. Петров Ю.Ф., Кудрявцева И.И. Практика таможенного регулирования- К.: Знання. 2002г., 436 с/
17. Храмов В.О. Зовнішньоекономічна політика. - К.: „ВШ” - 2002г., 269 с
18. Стровский В.И. Внешнеэкономическая деятельность предприятия - М.: 1999 г.
19. Герчикова И.Н. Менеджмент и международно-коммерческое дело - М.: 1998 г.
20. Фомичев Б.И. Международная торговля - М.: 2001 г.
21. Гафман Н.Ф. Основы внешнеэкономической деятельности - Харьков, 2001 г.
22. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения - М.: Маркетинг, 2001 г.
23. Максимова Л.М. Международные экономические отношения - М.: Маркетинг, 1997 г.
24. Внешнеэкономическая деятельность. Общ.ред. Кумок С.И., АОЗТ "ВЕЧЕ",М.: 1994 -336 С.
25. Международные экономические отношения. Учебное пособие. Под ред. Супруновича Б.П., М.: 1998 - 216 С.
26. Ю.А. Григорьев "Практика внешнеэкономической деятельности", Москва "Паимс" 1999
27. В.П. Кузьменко, Л.І. Кузнецова. "Економіка підприємства", // Зони вільного екномічного лиха. - № 2-3, 1999р. - с. 24-34
28. О. Бураковський. " Євразійське економічне співтовариство: наміри й перспективи"//-Дзеркало тижня. № 16 (391) Субота, 27 Квітня - 11 Травня 2002 року
29. Ильичев Р. Нужен новый таможенный кодекс Украине/Бизнес. -№ 11 (530), 17 марта 2003 г.
30. М. М. Каленскьий, П. В. Пашка Митний контроль та митне офрмлення.-К. "Знання", 2002.-С.
31. http://www.zn. kiev.ua/ie/show/39 l/34662/javascript:pr_win%28
32. Інформаційний сайт (http://lenta.ru/world/2002/06/14/guuam/)
33. Рекомендация Европейской экономической комиссии ООН № 18 "Мері по упрощению процедур международной торговли" Информациооній сайт Инсервис: http://www.inservice.ru/documents/int-sale/
34. Тлумачний словник он-лайн: http:/www.glossary.ru
35. Ігор Шаров Думка матеріальна і потребує захисту http://patent.km.ua/ukr/articles/group8
36. Інформаційне електронне джерело http://www.kontrakty.com.ua/ukr/gc/nomer/1997/39-97/sert39.htm
37. Інформаційний сайт http://orags.narod.ru/manuals/html/meo/meo_5.htm (международная экономическая интеграция)
Подобные документы
Характеристика законодавчого і нормативно-правового забезпечення митного регулювання у сфері зовнішніх зв'язків. Види законодавчих актів. Характерні особливості митно-тарифних відносин. Адаптування митного законодавства України до міжнародних норм.
реферат [16,2 K], добавлен 28.11.2010Адміністративні, економічні та правові методи впливу держави на зовнішньоекономічні зв'язки через систему митно-тарифного регулювання. Регулятивна дія Закону "Про Єдиний митний тариф". Основні завдання митного права, спеціфічні принципи та джерела.
реферат [24,2 K], добавлен 13.09.2009Митний тариф як економічний інструмент державного регулювання зовнішньої торгівлі. Систематизація функції митного тарифу. Застосування тарифного механізму як регулятора імпорту. Ефект захисту імпортного мита. Види мита залежно від мети і функціональності.
реферат [329,4 K], добавлен 13.09.2009Визначення ролі і місця економічного інструменту у системі державного регулювання міжнародних економічних відносин. Прогнозування наслідків від його застосування. Розгляд митного тарифу за допомогою моделі кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції.
реферат [500,7 K], добавлен 13.09.2009Організаційно-правові аспекти діяльності митних інститутів в Україні. Митно-тарифна політика України на сучасному етапі. Проблеми митного регулювання і напрямки удосконалення митно-тарифної політики України.
курсовая работа [118,3 K], добавлен 21.03.2007Механізм митного оподаткування, застосування митного тарифу залежно від способу нарахування: адвалерного, специфічного, комбінованого, змішаного. Зацікавленність національного виробника у такій послідовності використання видів мита відносно імпорту.
реферат [300,7 K], добавлен 13.09.2009Процедура митного оформлення як суттєвий важіль митно-тарифної політики країни. Комплекс заходів системи митного оформлення. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, форми митних декларацій. Свідоцтво про визнання підприємства декларантом.
реферат [211,7 K], добавлен 16.09.2009Митно-тарифні заходи регулювання зовнішньоторговельних операцій. Приклади тарифного реформування в різних країнах світу. Аналіз існуючої в Україні системи митних ставок. Рекомендації Всесвітнього банку щодо досягнення уніфікації структури митних тарифів.
реферат [28,4 K], добавлен 16.09.2009Поняття, мета, форми, методи митного контролю. Зони митного контролю. Права митних органів щодо здійснення митного контролю товарів і транспортних засобів, особливості процедури. Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 17.03.2011Переміщення через митний кордон України повітряних суден. Особливості здійснення митного контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що прямують з пасажирами через декілька аеропортів. Технологічні схеми оформлення авіаперевезень.
курсовая работа [57,9 K], добавлен 09.01.2014
