Формування ідентичності сучасної української драми (ретроспектива і перспектива)

Як бачимо, новий повномасштабний етап російської агресії проти України, розпочатий 24 лютого 2022 р., пришвидшено трансформує індивідуальну ідентичність окремих людей і цілих спільнот в Україні. Як і чому це відбувається, пояснює Віталій Портніков: «А люди, які не замислювалися про те, що вони - українці, змушені були поставити собі запитання і про причини війни, і про вину Путіна та Росії в персонально їхньому і спільному горі. Це і є формування ідентичності, яке завжди прискорюється в періоди криз і воєнних дій. Так, попри це багато етнічних українців поки що розмовляють між собою російською мовою і далекі від класичної культурної самоідентифікації. Але ключові слова тут - «поки що», бо прихід до цієї культурної самоідентифікації, до української мови, до спільного розуміння історії та перспектив державного й цивілізаційного будівництва все одно відбудеться. Ніщо так не згуртовує людей, як перспектива загальної загибелі, можливість національної поразки чи, навпаки, спільної перемоги. При цьому треба розуміти, що подібні процеси нині відбуваються не лише серед етнічних українців, а й серед представників інших національних груп країни, насамперед, звичайно, серед етнічних росіян» [19].

А ще новий етап війни став для сучасних українських драматургів колосальним творчим каталізатором. Принциповою для цього етапу є максимальна відкритість творчих доробків про війну, тож блискавично виникають відповідні віртуальні території на різних web-ресурсах: на сайті Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса - віртуальна антологія «Неназвана війна»; на ресурсі «Драматург» Володимира Сердюка - окремий кластер «Війна. WAR»; на веб-порталі «UKRDRAMACHUB» - відкрита віртуальна збірка п'єс «Війна. 24 лютого 2022»; на сайті «Parade-Fest» - інтерактивна «Антологія 24». Українським інститутом у партнерстві з Worldwide Readings Project відкрито віртуальну територію «Ukrainian Drama Translations» для сприяння швидким літературним перекладам українських п'єс про війну на різні мови світу, а також для просування їх у форматі сценічних читань у різних країнах. Також до цих процесів долучився Birkbeck Center for Contemporary Theater (простір взаємодії різних стейкголдерів театрального світу, які переймаються культурною політикою та політикою ідентичностей, соціально відповідальними мистецькими практиками). Для формування основи цього ресурсу використано фонди Worldwide Readings Project та програми Українського інституту Transmission.ua: drama on the move. Фінансову підтримку на реалізацію цієї ініціативи надали International Relief Fund МЗС Німеччини та Goethe-Institut в Україні в межах проєкту «Театральні вікна. Work in progress», що реалізує ГО «Театр на Жуках» (проєкт Дмитра Тернового), координаційним партнером є платформа Укрдрамахаб. Успішно стартував проект Ukrainian Drama Network, ідея якого - інтегрувати одне з одним роздрібнені окремі ініціативи, що працюють з сучасною українською драматургією. Метою проекту є створення дієвих механізмів для просування сучасної п'єси на сцену, налагодження сталої комунікації між авторами і театрами, а також поєднання різних ланок просування п'єси в Україні і за кордоном, від публікації і поширення інформації до перекладу і виходу у зовнішній світ. У проєкті «Жіноче лідерство на шляху до відновлення України» за фінансової підтримки уряду Великої Британії успішно стартував Документальний театр «Роль жінок у війні» (Ірина Г арець, Пьотр Армяновські).

За рахунок того, що драматургічні тексти українських драматургів оцифровані і дбайливо зібрані у віртуальні колекції, з ними легко працювати перекладачам, промоутерам і світовим театрам, і така співпраця активно шириться світом у рамках проєктів «ДрамПост» (Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса), «Мистецький штаб» (Центр Івана Миколайчука»), «Читання української драматургії про війну» (ProEnglish Theatre), а також започатковані Джоном Фрідманом «Світові читання сучасної української драми», в яких він виступає також як перекладач. Окрім безлічі майданчиків для читок таких текстів в Україні, з ними активно знайомиться публіка за кордоном: у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Франції, Туреччині, Франції, Польщі, Ірландії та багатьох інших країнах світу.

Така потужна репрезентація сучасної української драми як усередині нашої країни, так і світові, який хоче якомога більше про нас дізнатися, засвідчує, що кожен драматургічний голос сьогодні є важливим і значимим. Для розвитку деколоніальної української культури принципово, аби нова набута колективна ідентичність виявилася стійкою та справжньою, із питомим національним культурним корінням.

Я хочу в це вірити. Чи справдиться моя віра, чи превалюватиме ситуація «Contra spem spero!»? Чи поїдуть сучасні українські драматурги співпрацювати з російськими драматургічно-тетральними платформами одразу по завершенні війни? Дуже чекаю, що наші драматурги доростуть таки остаточно до рівня свого народу, який чинить колосальний опір російській агресії, та розвиватимуть нашу національну культуру, живлячись її глибинами і таки остаточно дотримуючись деколоніальної концепції #безних.

Джерела

україньска п'єса просування

1. Бондарева О. Сучасні драматургічні антології у контексті антологізації українських культурних процесів. Стаття 1. Етап пошуку форматів (1979-2014). Курбасівські читання. 2021. №16. С. 50-86.

2. Бондарева О. Українська драматургія і театральний контекст після Революції Гідності: куди рухаємося і що толеруємо? Літературний процес: методологія, імена, тенденції, № 18 (2021). Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. С. 6-12.

3. Верещак Я. «Гільдія драматургів України»: документальна фантастика. Сучасні українські драматурги / упоряд. Я. Верещак. Київ: Благодійний фонд «Гільдія драматургів України»; Біла Церква: Білоцерківський музично-драматичний театр, 2000. С. 4-9.

4. Верещак Я. Комедія з нашою драмою. Сучасна українська драматургія: альманах / редкол. В. Фольварочний (голова) та ін. Вип. 4 / упоряд. і автор передмови Я. Верещак. Київ: Фенікс, 2007. С. 4-8.

5. Верещак Я., Сердюк В. Нерекомендовані спогади про українську драматургію кінця ХХ ст. (розмова перша). Курбасівські читання. 2011. №6-1, C. 166-174.

6. Війна починається з маленьких людей, - Наталка Ворожбит про фільм «Погані дороги». URL: https://kino.24tv.ua/film-pogani-dorogi-intervyu-z-rezhiserkoyu-natalkoyu-vorozhbit_n1570501

7. Ворожбит Н. Погані дороги. П'єса. Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2021. 96 с.

8. Голіздра І. Режисер театральної прем'єри «Цар Едіп»: «Якщо маєш змогу говорити за кордоном, то тільки про біду, яка заполонила нас». Давид Петросян - про відкритість держтеатрів до діалогу на болісні теми та вплив війни в екзистенційному плані. URL: https://mind.ua/publications/20253743- rezhiser-teatralnoyi-prem-eri-car-edip-yakshcho-maesh-zmogu-govoriti-za-kordonom-to-tilki-pro- bidu?fbclid=IwAR0sTWjMINATM1Eft305SgJf2IiRC0xMnlfdVVGGOdOifYbZKs6ieaiIWb0

9. Гуменные Д. и Я. Дочке Маше купил велосипед: история донецкого ополченка, рассказанная в центре Киева. URL :https ://theatre-library.ru/files/g/gumennyy_den/gumennyy_den_gumennaya_yana_10014. doc

10. Косодій А. Захопи мені облгосадміністрацію. URL: http://teatre.com.ua/ukrdrama/---nastasij-osodij/

11. Круглий стіл. Український театр. Зміна парадигми - початок 1990-х років і перспективи. Курбасівські читання. 2013. №8. С. 163-177.

12. Максим Курочкін. П'єси. URL: http://maksymkurochkin.com /?fbclid=IwAR0D_MBOlhxbH_ sHPwS _DnurzcXrBbfDvabrXFpJBPpVhIUW7b8FWa5xmFE

13. Наталка Ворожбит, сценаристка, режисерка: «І «Погані дороги», й «Кіборги» - це одна історія, просто зроблена зовсім по-іншому». URL:https://rozmova.wordpress.com/2020/10/30/natalka-vorozhbyt-4/

14. Наталья Ворожбит: «Пьесы - мое личное высказывание» URL: https://kyivdaily.com.ua/natalya- vorozhbit/

15. Незалежний «PostPlayTeaтp» відкриється виставою «Ополченці». URL: https://vechirniy.kyiv.ua /news/2834/

16. Неждана Н. Кицька на спогад про темінь: Прощальний монолог Донбасу. Майдан. До і після: Антологія актуальної драми. Київ: Світ знань, 2016. С. 225-250.

17. Официальный сайт Анатолия Дьяченко. URL: http://dyachenco.com/

18. Панченко Н. Наталка Ворожбит зробила «Спіймати Кайдаша» і «Погані дороги». Це інтерв'ю про драму великої війни. URL:https://www.the-village.com.ua/village/culture/culture-interview/333357-

natalka-vorozhbit-zrobila-spiymati-kaydasha-ta-pogani-dorogi-velike-interv-yu-pro-dramu-povnomassht

19. Портніков В. Війна ідентичностей. Онлайн-антологія «Воєнний стан». URL: https://www.meridiancz.com/blog/portnikov/?fbclid=IwAR0dua4SOilKLQJKLgMJXX3QECWwESKB3N3 wYM-7NQAco_fRVGqAdicpiBA

20. Розпочався проект на підтримку сучасної національної драматургії Ukrainian Drama Network. URL: https://www.zhuky.kharkiv.ua/2022/11/21/rozpochavsya-proekt-na-pidtrymku-suchasnoyi-naczionalnoyi- dramaturgiyi-ukrainian-drama-network/?fbclid=IwAR1WjOXUTrMnhA-YGHySGq1ieMWUFGYymRh- zZ_Tq_YvzWQdlt_j-Q08eGU

21. THEATRE: театральний портал. Наталія Ворожбит. URL: http://teatre.com.ua/modern/natalja_vorozhbyt/

22. MatusiakАиекоіопіаіпаre-kreacja Ukrainy. URL:https://www.e-kalejdoskop.pl/wiadomosci-

a230/dekolonialna-re-kreacja-ukrainy-r11972?fbclid= IwAR2FEtWdTplrSeAqz08TPG6qRhQvxhvjktpWOq 5w5l3iG18rq3ncgtpSdPo

Размещено на Allbest.ru