Проблема художньої спадкоємності: від "Метафізики" Л. Курбаса до метамодерністських пошуків в українському театрі ХХІ ст.

Окремо зазначимо, що курбасівська концепція виховання актора, як «розумного арлекіна», так само відповідає сучасним тенденціям метамодернізму: «За Курбасом, тільки такий освічений актор-інтелектуал може бути повноцінним учасником театральної творчості і суспільних процесів. Активний творець спектаклю, “розумний арлекін”, перетворюючись на сцені, ставав головним носієм інтелектуального начала, на противагу емоційності сценічного середовища. До того ж, “розумний арлекін” у театрі авангарду часто перебирав на себе функції драматурга-сценариста, автора тексту», - саме так характеризує «розумного арлекіна» відповідно до методології Курбаса Г Веселовська. Орієнтир актора на саморозвиток - основна характеристика «ідеального» актора, артикульована Л. Курбасом. Цей актор несе відповідальність як за свою творчість, так і за особисті вчинки поза творчістю, що сьогодні дуже чітко артикулюють представники метамодернізму: «Метамодернізм замінює межі сьогодення на межі безперспективного майбутнього; і він замінює межі знайомих місць на межі безмежного. Насправді, це і є “доля” людини метамодерну: переслідувати горизонти, що нескінченно відступають» (Turner, 2011). Відтак митець несе відповідальність за «перспективу» «надзавдання своїх творів, а отже - «створює» свої вчинки і як митця, і як людини. «Відповідальність митця» - засадна риса у методології виховання актора за вченням Курбаса, що, ототожнюючи в цьому контексті поняття «митець» та «людина», відповідає основним засадам «метамодерністського» повороту. Співвідношення життєвого шляху Л. Курбаса та його творчості є унікальним для української й світової культури прецедентом. Творчість режисера, реалізована через переосмислення глибинних понять метафізики, зумовила прогнозування ним сутністних ознак метамодернізму. Режисер, розуміючи загрозу зі сторони влади, все ж випустив виству, що не лише зруйнувала його кар'єру, а й спричинила фізичне знищення. В співвідношенні позицій «митець» - «революціонер» - «людина» режисер обрав синтез - виявлення людського через мистецтво і відповідальність митця за свою позицію, його відповідальність за свій внесок у розвиток людства. «Тому я просив би подумати, до чого ми прагнули, якою була наша мета. Щоб ви пізніше мені не дорікали. Я хотів лише одного: побудувати разом із вами театр». З такими словами Курбас звертався до трупи театру перед прем'єрою «Маклена Граса» в 1932 році.

В сучасній постановці 2023 року за п'єсою М. Куліша київського незалежного «Театру Між Трьох Колон» «Маклена Граса: дослідження вистави 1932 року» - розкривається моральноетичний аспект відповідальності митця. Актори впродовж вистави звертаються до аналізу постановки Л. Курбаса 1932 року, розкриваючи глядачу обставини її створення. Сцени «Маклени Граса» межують із зверненнями до глядача, коли актори роз'яснюють, посилаючись на дослідження курбасознавців, такі важливі для української культури аспекти: «Чому М. Куліш написав п'єсу, де місцем дії є не Україна, а Польща?», «Чому музичне оформлення вистави 1932 року складається з композицій Шопена?» та низку інших запитань.

Композиція, що поєднує оригінальні сцени з п'єси М. Куліша й елементи документального театру, поглиблює драматичну силу твору та створює позачасовий зв'язок між глядачами тієї доби, в якій жили Л. Курбас та М. Куліш. Глибина драми дівчинки Маклени артикулює трагічність долі режисера та драматурга - сам факт того, що історія створеного ними персонажа призвела до загибелі митців, дає можливість акторам нагадати публіці про «відповідальність» творця за свою громадянську позицію. У такий спосіб реалізується у постановці 2023 року теза метамодерністів про усвідомлення сучасниками глобальної відповідальності.

Наразі у виставі «Театру Між Трьох Колон» особливої ваги набуває образ молодшої сестри Маклени - Христинки, у п'єсі Христинка постійно спить, що відповідає логіці існування людини, яка голодує: вона п'є воду і дрімає, аби не витрачати енергію - оскільки їжу дістати не може. Втіливши прийом Л. Курбаса «перетворення», як сценічну реалізацію події в сценічному просторі, як такий, що відповідає сучасності, акторка постійно веде онлайн трансляцію вистави - так, ніби сестра демонструє життя Маклени в прямому ефірі. Цей прийом пояснюється глядачеві під час вистави і є метафорою того, що Христинка, так само, ніяк не може впливати на власне життя, а отже - постійно спить (на це постійно вказують інші персонажі відповідно до тексту М. Куліша). Однак це не сон в буквальному значенні, це - «сон у соціальних мережах». У такому «сні» сучасники, які не можуть реалізувати свої бажання задля вирішення своїх проблем у реальному житті, - реалізують їх лише в соціальних мережах, що так само є сучасним тенденції пошуку «нової щирості».

Висновки

У статті показано, що декларування в українському театрознавстві «метафізичної» спрямованості творчості Л. Курбаса, суперечить ставленню до метафізики самого режисера, проте тяжіння митця до виходу у сферу надчуттєвого дає підстави для відповідних міркувань. Однак головний орієнтир розвідки зумовлений аналізом прогностичного потенціалу світобачення Л. Курбаса, який у своїй знаковій виставі «Маклена Граса» передбачив пошуки сучасного українського театру на теренах метамодернізму (на прикладі художнього проєкту «Маклена Граса» в «Театрі Між Трьох Колон»).

Джерела та література

1. Курбас, Лесь (2022). Філософія театру ; упорядн. М. Лабінський, післямови М. Москаленко, Д. Лабінська ; редактор М. Москаленко. Харків-Київ: Видавець Олександр Савчук ; вид-во «Основи». 920 с.

2. Аристотель. Метафізика (2020). Пер. О. Юдін. Харків: Фоліо. 300 с.

3. Оніщенко, О. (2021). Від «пост» до «мета» модернізму: процес культуротворчих пошуків. Науковий Вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого». Вип. Київ.

4. Миропольська, Євгенія (2010). «Абсурдна свідомість» у мистецтві ХХ століття. Культурологічна думка: щорічник наук. праць. Київ: Інститут культурології Академії мистецтв України. №2. 192 с.

5. Веселовська, Г (2020). «Розумний арлекін» в авангардному і сучасному українському театрі. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ. Київ, №16 (1). С.153-158. https://doi. org/10.31500/1992-5514.16.2020.205254

6. Що таке метамодернізм? // Література з Симоном Радченком // Карта знань Демократична школа Майбутні. Education.

7. Ионеско, Эжен (2005). Есть ли будущее у театра абсурда? Выступление на коллоквиуме «Конец абсурда?» Театр абсурда. Сб. статей и публикаций. СПб., с. 191-195.

8. Курбас: Нові світи ДП. (2019). НКММК «Мистецький арсенал». Київ.

9. Turner, Luke (2011). The Metamodernist Manifesto. URL|: http://www.metamodernism.org/

10. Юра, Гнат (1989). Національна естетика Курбаса / Лесь Курбас. У театральній діяльності, в оцінках сучасників - документи ; голов. ред., вступн. ст., прим. проф. Валеріяна Ревуцького, упоряд., передм. Осипа Зінкевича. 1026 с. С.743.

11. Левчук, Л. (1997). ЕстетикаХХстоліття: навчальний посібник. Київ: Либідь, С. 31.

12. Філософія: навч. посіб. (2013) / [В. Л. Петрушенко та ін.]; Нац. ун-т «Львівська політехніка». Л.: Вид-во Львів. політехніки. Ч. 1: Історія світової філософії. 170 с.

References

1. Kurbas, Les'. (2022). Filosofiya teatru [Philosophy of theater] ; uporyadn. M. Labins'kyy, pislyamovy M. Moskalenko, D. Labins'ka ; redaktor M. Moskalenko. Kharkiv-Kyiv: Vydavets' Oleksandr Savchuk ; vyd-vo «Osnovy». 920 s. [in Ukrainian]

2. Arystotel' (2020). Metafizyka [Metaphysics]. Per. O. Yudin. Kharkiv.: Folio. 300 s. [in Ukrainian]

3. Onishchenko, O. (2021). Vid «post» do «meta» modernizmu: protses kul'turotvorchykh poshukiv [From «post» to «goal» of modernism: the process of cultural creative search]. Naukovyy Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho universytetu teatru, kino i telebachennya im. I.K. Karpenka-Karoho». Vyp. 29. [in Ukrainian]

4. Myropol's'ka, Yevheniya (2010). «Absurdna svidomist'» u mystetstvi XX stolittya [«Absurden consciousness» in art of the XX century]. Кul'turolohichna dumka: Shchorichnyk nauk. prats'. Kyiv: Instytut kul'turolohiyi Akademiyi mystetstv Ukrayiny. №2. 192 s. [in Ukrainian]

5. Veselovs'ka, H. (2020). «Rozumnyy arlekin» v avanhardnomu i suchasnomu ukrayins'komu teatri [«Smart Harlequin» in avant-garde and modern Ukrainian theater]. Naukovyy zhurnal KHUDOZHNYA KULTURA. AKTUALNIPROBLEMY. 16(1), p. 153158. URL: https://doi.org/10.31500/1992-5514.16.2020.205254 [in Ukrainian]

6. Shcho take metamodernizm? [What is metamodernism?] // Literatura z Symonom Radchenkom // Karta znan' Demokratychna shkola Maybutni. Education.

7. Yonesko, Ezhen (2005). Est' ly budushchee u teatra absurda? Vystuplenye na kollokvyume «Konets absurda?» Teatr absurda. [Is there a future for the theater of the absurd? Speech at the colloquium «The End of the Absurd?» Theater of the Absurd.] Sb. statey y publykatsyf SPb. S. 191-195. [in russian]

8. Kurbas: Novi svity DP (2019) [Kurbas: New worlds of DP]. NKMMK «Mystets'kyy arsenal». Kyiv. [in Ukrainian] Turner, Luke. The Metamodernist Manifesto. (2011). URL|: http://www.metamodernism.org/

9. Yura, Hnat (1989). Natsional'na estetyka Kurbasa [National aesthetics of Kurbas] / Les' Kurbas. U teatral'niy diyal'nosti, v otsinkakh suchasnykiv - dokumenty ; holov. red., vstupy. st., prym. prof. Valeriyana Revuts'koho, uporyad., peredm. Osypa Zinkevycha. 1026 s. S.743. [in Ukrainian]

10. Levchuk, L. (1997). Estetyka XXI stolittya: navchal'nyy posibnyk [Aesthetics of the 20th century: a study guide]. Kyiv: Lybid', navchal'nyy posibnyk 1997. S. 31. [in Ukrainian]

11. Filosofiya: navch. posib. (2013). [V L. Petrushenko ta in.] ; Nats. un-t «L'viv. politekhnika». Lviv: Vyd-vo L'viv. politekhniky. Ch. 1: Istoriya svitovoyi filosofiyi. 170 s. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru